Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятка . Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу.
Спасо-Преображенський собор | |
---|---|
51°29′20″ пн. ш. 31°18′28″ сх. д. / 51.48902777780555340° пн. ш. 31.30777777780555482° сх. д.Координати: 51°29′20″ пн. ш. 31°18′28″ сх. д. / 51.48902777780555340° пн. ш. 31.30777777780555482° сх. д. | |
Тип споруди | кафедральний собор[d] |
Розташування | Україна, Чернігів |
Початок будівництва | близько 1030 р. |
Належність | Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» /УПЦ МП |
Єпархія | Чернігівська єпархія УПЦ МП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Вебсайт | orthodox.com.ua/uk/eparxiya/xramy/spaso-preobrazhenskij-sobor-g-chernigova |
Спасо-Преображенський собор (Чернігів) (Чернігівська область) | |
Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі |
Історія
Після смерті Володимира Святославича, в 1015 році, почалися часи князівських чвар та ворожих нападів. Мир настав тільки після того, як Ярослав Володимирович та Мстислав Володимирович поділили між собою землі. У перші десятиліття князювання Ярослава великого будівництва в Києві не проводилося. На противагу цьому в Чернігові, який був центром князівства, у якому правив Мстислав, починається спорудження князівського центру. Дослідники припускають, що князь багато в чому наслідував свого батька Володимира. Ще будучи князем у Тмуторокані, 1022 року Мстислав побудував Богородичну церкву, можливо, взявши за взірець Богородичну Десятинну церкву в Києві. Під час Тмутороканської експедиції 1952 року археолог Борис Рибаков дослідив залишки кам'яної церкви, яка за своїми технічними та архітектурними характеристиками була дуже схожа на Десятинну церкву в Києві. Таким чином, можна припустити, що це й була та сама Богородична церква, адже інших кам'яних споруд знайдено не було.
Близько 1030 року Мстислав Володимирович починає будівництво Спасо-Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому Спасі, адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.
За припущенням дослідників, тіло Мистислава було поховане в склепі, який розташовувався в лівій прибудові собору.
Будівництво собору було завершене сином Ярослава Мудрого Святославом, який після смерті Мстислава очолив Чернігівське князівство.
Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема, було частково зруйновано склепіння та знищено бані. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного граду» і був також усипальницею князів.
Архітектура
У плані — прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5-ма банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Архітектурні форми собору спокійні та урочисті. Центральні частини фасадів високо здіймаються над боковим та просторово виділяється архітектурний хрест. Площини фасадів стримано членуються пілястрами, які в другому ярусі мають складний профіль. Фасади прикрашено численними орнаментами з цегли. Тут і своєрідні «віяла», і шахові візерунки, і хрести, і «сонечка». Середню частину західного фасаду членує великий пояс меандру. Особливо багато прикрашені візерунками та орнаментами з цегли центральний барабан та башта.
Всередині собору бокові відгалуження просторового хреста відокремлені від підкупольного простору трифоріями, що спираються знизу на мармурові колони. Мармурові колони поставлені на профілійовані бази і завершуються стилізованими іонійськими капітеліями з овочевим орнаментом. Подібні капітелі відомі в Херсонесі, в ряді візантійських споруд.
З південного та північного боків собору згодом були прибудовані каплиці-усипальниці, де ховали князів Чернігівської династії. На жаль, нині невідомо про те, наскільки Спаський собор наслідував архітектуру Десятинної церкви. Невідомо також, яким його задумував Мстислав Володимирович. Будівництво собору після його смерті було на певний час припинене, оскільки на бокових фасадах видно, що після другого поверху мурування має дещо інший характер. Не виключена можливість того, що мармурові колони, які можна побачити всередині храму були також і в Десятинній церкві, а під головними стовпами у церквах Тмуторокані та Івана Предтечі в Керчі. Цікаво те, що цей характерний для візантійського будівництва 10-11 ст. прийом в давньоруській архітектурі більше не повторюється. Крім візантійських столичних константинопольських споруд складний тип хрестовокупльної системи зустрічається в храмах 10 ст. в Болгарії та Абхазії. Певними аналогіями Спасо-Преображенського собору за планом є деякі будови Константинополя.
Перебудови і реставраційні заходи
Перша капітальна реставрація була проведена за ініціативи чернігівського єпископа Лазаря Барановича у 60-і роки XVII ст. Окрім відновлювальних робіт велись і перебудови. Так, доведену до аварійного стану, хрещальню знесли, а замість неї прибудували праву башту. Замість напівсферичних куполів на обох баштах встановили шпилі, які до сьогодні є характерною особливістю собору.
1795-98 ніжинськими майстрами С. Волощенком та С. Білопольським за проектом архітектора Івана Яснигіна було виготовлено розкішний іконостас. Іконостасні роботи виконувалися борзнянським священиком Тимофієм Мізком. Іконостас також був декілька разів перероблений. На місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.
1814 р. за ініціативою єпископа Михаїла Десницького складено проект розпису інтер'єру храму, який так і не був реалізований. Натомість у життя був втілений спрощений проект єпископа, який виконав художник Я. Юринов з помічниками. Тоді, через недбалість майстрів, було частково замальовано фрески 11 століття. Після цього стінопис ще кілька разів поновлювався.
1818 р. за проектом архітектора Антона Карташевського біля західного, північного та південного порталів було зведено просторі тамбури, а в кінці 19 ст. позолочено верхи. Після таких змін собор фактично і набув сучасного вигляду.
Від давнього декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, деякі фраґменти фресок з 11 століття (серед інших зображення святої Теклі, що зберігалося в музеї, загинуло 1941); підлогу з шиферних інкрустованих мозаїчних плит прикрито керамічними.
Дослідження
1923 року організовано масштабні архітектурно-археологічні дослідження Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Їх проводила група видатних українських науковців: Микола Макаренко, , Володимир Євфимовський.
Сучасний стан
Частина багатої колись золотої і срібної церковної утварі зберігається в Чернігівському історичному музеї. З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Богослужіння в храмі відправляють клірики Української православної церкви (Московського патріархату).
Зображення Спасо-Преображенського собору використовується чернігівським пивзаводом як бренд місцевого алкогольного напою.
У грудні 2023 року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини затвердив рішення внести чергові п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Серед них є Спасо-Преображенський собор.
Додаткові факти
У серпні 1914 року в Спаському соборі майбутній український письменник Аркадій Казка за дорученням майбутнього знаного поета та політика Василя Елланського прийняв присягу на вірність Братству самостійників у юнака-гімназиста Романа Бжеського.
Галерея
- Спасо-Преображенський собор, 2016
-
- Спасо-Преображенський собор на поштовій марці України, 1998
- Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Задній план
- Всередині
- Всередині
-
- Спасо-Преображенський собор. Осінь 2018
Див. також
Примітки
- Кочергін Ігор. ВЕЛИКА РОДИНА. — В: Борзнянський дворянський рід Мізків в історії Катеринославщини : ( )[укр.] // Ніжинська старовина. — 2012. — Вип. 13 (16). — С. 141. — УДК 94(477.51/63). — ISSN 2078-063X.
- Спасо-Преображенський собор [ 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — ThisIsUkraine.org
- Ще 5 об’єктів культурної спадщини України внесено до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом
- Тамара Демченко, Володимир Бойко (27 серпня 2015). . Газета «День». Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
Посилання
- 3D-модель Спасо-Преображенського Собору (Google Earth)
Література
- Коваленко В. П. Спаський собор у Чернігові [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 742. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Напис першої половини ХІ ст. на Спасо-Преображенському соборі в Чернігові // Німчук В.Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.] — Житомир: Полісся, 2015. — С. 31—32.
- Бережков М. Н. К истории Черниговского Спасского собора / М. Н. Бережков. — М. : Тип. Г. Лисснера и Д. Совко, 1911. — 28 с. [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Spaso Preobrazhenskij sobor ta Spaskij sobor Spa so Preobrazhe nskij sobo r abo Spa skij sobo r u Chernigovi odna z najstarishih zberezhenih monumentalnih kam yanih budov Ukrayini golovna sporuda Chernigivskogo knyazivstva Pam yatka Zala hramu ye chi ne najkrashoyu v Ukrayini dlya zvuchannya golosu Spaso Preobrazhenskij sobor51 29 20 pn sh 31 18 28 sh d 51 48902777780555340 pn sh 31 30777777780555482 sh d 51 48902777780555340 31 30777777780555482 Koordinati 51 29 20 pn sh 31 18 28 sh d 51 48902777780555340 pn sh 31 30777777780555482 sh d 51 48902777780555340 31 30777777780555482Tip sporudi kafedralnij sobor d Roztashuvannya Ukrayina ChernigivPochatok budivnictva blizko 1030 r Nalezhnist Nacionalnij arhitekturno istorichnij zapovidnik Chernigiv starodavnij UPC MPYeparhiya Chernigivska yeparhiya UPC MPStan pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniVebsajt orthodox com ua uk eparxiya xramy spaso preobrazhenskij sobor g chernigovaSpaso Preobrazhenskij sobor Chernigiv Chernigivska oblast Spaso Preobrazhenskij sobor u Vikishovishi Spaso Preobrazhenskij sobor kviten 2017 roku IstoriyaPislya smerti Volodimira Svyatoslavicha v 1015 roci pochalisya chasi knyazivskih chvar ta vorozhih napadiv Mir nastav tilki pislya togo yak Yaroslav Volodimirovich ta Mstislav Volodimirovich podilili mizh soboyu zemli U pershi desyatilittya knyazyuvannya Yaroslava velikogo budivnictva v Kiyevi ne provodilosya Na protivagu comu v Chernigovi yakij buv centrom knyazivstva u yakomu praviv Mstislav pochinayetsya sporudzhennya knyazivskogo centru Doslidniki pripuskayut sho knyaz bagato v chomu nasliduvav svogo batka Volodimira She buduchi knyazem u Tmutorokani 1022 roku Mstislav pobuduvav Bogorodichnu cerkvu mozhlivo vzyavshi za vzirec Bogorodichnu Desyatinnu cerkvu v Kiyevi Pid chas Tmutorokanskoyi ekspediciyi 1952 roku arheolog Boris Ribakov doslidiv zalishki kam yanoyi cerkvi yaka za svoyimi tehnichnimi ta arhitekturnimi harakteristikami bula duzhe shozha na Desyatinnu cerkvu v Kiyevi Takim chinom mozhna pripustiti sho ce j bula ta sama Bogorodichna cerkva adzhe inshih kam yanih sporud znajdeno ne bulo Blizko 1030 roku Mstislav Volodimirovich pochinaye budivnictvo Spaso Preobrazhenskogo soboru Pro jogo sporudzhennya mozhna diznatisya z ryadkiv litopisu sho opisuye pid 1036 rokom smert Mstislava Mstislav pishov na polyuvannya Rozhvorivsya i pomer I poklali jogo v cerkvi u svyatomu Spasi adzhe vin sam jogo zalozhiv i za jogo chasu buli stini jogo vozvedeni na visotu vershnika yakij sidiv na koni z pidnyatoyu rukoyu Za pripushennyam doslidnikiv tilo Mistislava bulo pohovane v sklepi yakij roztashovuvavsya v livij pribudovi soboru Budivnictvo soboru bulo zavershene sinom Yaroslava Mudrogo Svyatoslavom yakij pislya smerti Mstislava ocholiv Chernigivske knyazivstvo Pid chas tataro mongolskoyi navali sobor zaznav rujnuvan zokrema bulo chastkovo zrujnovano sklepinnya ta znisheno bani Spaso Preobrazhenskij sobor stoyav u centri palacovih budov knyazhogo stolnogo gradu i buv takozh usipalniceyu knyaziv Arhitektura U plani pryamokutnik podilenij dvoma ryadami opornih stovpiv na tri navi zaversheni na shodi troma pivkruglimi apsidami z 5 ma banyami Ob yemno prostorova kompoziciya soboru nadavala jomu originalnu formu piramidi Arhitekturni formi soboru spokijni ta urochisti Centralni chastini fasadiv visoko zdijmayutsya nad bokovim ta prostorovo vidilyayetsya arhitekturnij hrest Ploshini fasadiv strimano chlenuyutsya pilyastrami yaki v drugomu yarusi mayut skladnij profil Fasadi prikrasheno chislennimi ornamentami z cegli Tut i svoyeridni viyala i shahovi vizerunki i hresti i sonechka Serednyu chastinu zahidnogo fasadu chlenuye velikij poyas meandru Osoblivo bagato prikrasheni vizerunkami ta ornamentami z cegli centralnij baraban ta bashta Vseredini soboru bokovi vidgaluzhennya prostorovogo hresta vidokremleni vid pidkupolnogo prostoru triforiyami sho spirayutsya znizu na marmurovi koloni Marmurovi koloni postavleni na profilijovani bazi i zavershuyutsya stilizovanimi ionijskimi kapiteliyami z ovochevim ornamentom Podibni kapiteli vidomi v Hersonesi v ryadi vizantijskih sporud Z pivdennogo ta pivnichnogo bokiv soboru zgodom buli pribudovani kaplici usipalnici de hovali knyaziv Chernigivskoyi dinastiyi Na zhal nini nevidomo pro te naskilki Spaskij sobor nasliduvav arhitekturu Desyatinnoyi cerkvi Nevidomo takozh yakim jogo zadumuvav Mstislav Volodimirovich Budivnictvo soboru pislya jogo smerti bulo na pevnij chas pripinene oskilki na bokovih fasadah vidno sho pislya drugogo poverhu muruvannya maye desho inshij harakter Ne viklyuchena mozhlivist togo sho marmurovi koloni yaki mozhna pobachiti vseredini hramu buli takozh i v Desyatinnij cerkvi a pid golovnimi stovpami u cerkvah Tmutorokani ta Ivana Predtechi v Kerchi Cikavo te sho cej harakternij dlya vizantijskogo budivnictva 10 11 st prijom v davnoruskij arhitekturi bilshe ne povtoryuyetsya Krim vizantijskih stolichnih konstantinopolskih sporud skladnij tip hrestovokuplnoyi sistemi zustrichayetsya v hramah 10 st v Bolgariyi ta Abhaziyi Pevnimi analogiyami Spaso Preobrazhenskogo soboru za planom ye deyaki budovi Konstantinopolya Perebudovi i restavracijni zahodi Persha kapitalna restavraciya bula provedena za iniciativi chernigivskogo yepiskopa Lazarya Baranovicha u 60 i roki XVII st Okrim vidnovlyuvalnih robit velis i perebudovi Tak dovedenu do avarijnogo stanu hreshalnyu znesli a zamist neyi pribuduvali pravu bashtu Zamist napivsferichnih kupoliv na oboh bashtah vstanovili shpili yaki do sogodni ye harakternoyu osoblivistyu soboru 1795 98 nizhinskimi majstrami S Voloshenkom ta S Bilopolskim za proektom arhitektora Ivana Yasnigina bulo vigotovleno rozkishnij ikonostas Ikonostasni roboti vikonuvalisya borznyanskim svyashenikom Timofiyem Mizkom Ikonostas takozh buv dekilka raziv pereroblenij Na misce usipalnic dobudovano tamburi z barokovimi dekorativnimi frontonami zbudovano bokovi zakomari nadbudovano pivnichnu i dobudovano pivdennu na misce hreshalni bashti zaversheni visokimi shpilyami 1814 r za iniciativoyu yepiskopa Mihayila Desnickogo skladeno proekt rozpisu inter yeru hramu yakij tak i ne buv realizovanij Natomist u zhittya buv vtilenij sproshenij proekt yepiskopa yakij vikonav hudozhnik Ya Yurinov z pomichnikami Todi cherez nedbalist majstriv bulo chastkovo zamalovano freski 11 stolittya Pislya cogo stinopis she kilka raziv ponovlyuvavsya 1818 r za proektom arhitektora Antona Kartashevskogo bilya zahidnogo pivnichnogo ta pivdennogo portaliv bulo zvedeno prostori tamburi a v kinci 19 st pozolocheno verhi Pislya takih zmin sobor faktichno i nabuv suchasnogo viglyadu Vid davnogo dekorativnogo ozdoblennya soboru zbereglisya rizbleni shiferni parapeti na horah deyaki fragmenti fresok z 11 stolittya sered inshih zobrazhennya svyatoyi Tekli sho zberigalosya v muzeyi zaginulo 1941 pidlogu z shifernih inkrustovanih mozayichnih plit prikrito keramichnimi Doslidzhennya 1923 roku organizovano masshtabni arhitekturno arheologichni doslidzhennya Spaso Preobrazhenskogo soboru v Chernigovi Yih provodila grupa vidatnih ukrayinskih naukovciv Mikola Makarenko Volodimir Yevfimovskij Suchasnij stan Chastina bagatoyi kolis zolotoyi i sribnoyi cerkovnoyi utvari zberigayetsya v Chernigivskomu istorichnomu muzeyi Z 1967 roku Spaso Preobrazhenskij sobor vhodit do skladu Nacionalnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij Bogosluzhinnya v hrami vidpravlyayut kliriki Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Zobrazhennya Spaso Preobrazhenskogo soboru vikoristovuyetsya chernigivskim pivzavodom yak brend miscevogo alkogolnogo napoyu U grudni 2023 roku Komitet YuNESKO iz zahistu kulturnoyi spadshini zatverdiv rishennya vnesti chergovi p yat ob yektiv kulturnoyi spadshini Ukrayini do Mizhnarodnogo pereliku kulturnih cinnostej yaki perebuvayut pid timchasovim posilenim zahistom Sered nih ye Spaso Preobrazhenskij sobor Dodatkovi faktiU serpni 1914 roku v Spaskomu sobori majbutnij ukrayinskij pismennik Arkadij Kazka za doruchennyam majbutnogo znanogo poeta ta politika Vasilya Ellanskogo prijnyav prisyagu na virnist Bratstvu samostijnikiv u yunaka gimnazista Romana Bzheskogo znachushist faktu GalereyaSpaso Preobrazhenskij sobor 2016 Freska Svyata Teklya 11 stolittya Spaso Preobrazhenskij sobor na poshtovij marci Ukrayini 1998 Spaso Preobrazhenskij sobor u Chernigovi Zadnij plan Vseredini Vseredini Sribna pam yatna moneta Spaso Preobrazhenskij sobor Osin 2018Div takozhSpisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi Kreslennya arhitektora Restavraciya mistectvo PrimitkiKochergin Igor VELIKA RODINA V Borznyanskij dvoryanskij rid Mizkiv v istoriyi Katerinoslavshini ukr Nizhinska starovina 2012 Vip 13 16 S 141 UDK 94 477 51 63 ISSN 2078 063X Spaso Preobrazhenskij sobor 15 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ThisIsUkraine org She 5 ob yektiv kulturnoyi spadshini Ukrayini vneseno do Mizhnarodnogo spisku kulturnih cinnostej yaki perebuvayut pid posilenim zahistom Tamara Demchenko Volodimir Bojko 27 serpnya 2015 Gazeta Den Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 Posilannya3D model Spaso Preobrazhenskogo Soboru Google Earth LiteraturaKovalenko V P Spaskij sobor u Chernigovi 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 742 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Napis pershoyi polovini HI st na Spaso Preobrazhenskomu sobori v Chernigovi Nimchuk V Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya H HIII st 5 lipnya 2019 u Wayback Machine Zhitomir Polissya 2015 S 31 32 Berezhkov M N K istorii Chernigovskogo Spasskogo sobora M N Berezhkov M Tip G Lissnera i D Sovko 1911 28 s 10 serpnya 2020 u Wayback Machine