Церква Івана Предтечі — церква в Керчі, належить до найдавніших зразків сакральних споруд зниклої Візантії, Криму, сучасної України.
Церква Іоана Предтечі | |
---|---|
Церква Іоана Предтечі | |
45°21′05″ пн. ш. 36°28′33″ сх. д. / 45.35139° пн. ш. 36.47583° сх. д.Координати: 45°21′05″ пн. ш. 36°28′33″ сх. д. / 45.35139° пн. ш. 36.47583° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Крим, Керч |
Архітектор | Q67873783? і d |
Початок будівництва | 8 століття н. е. |
Кінець будівництва | 1757 |
Відбудовано | 8 століття н. е. |
Належність | УПЦ |
Єпархія | Феодосійська єпархія УПЦ (МП) |
Стан | Пам'ятка культурної спадщини України |
Епонім | Іван Хреститель |
Присвячення | Іван Хреститель |
Вебсайт | feodeparch.com/hramyi-eparhii/kerchenskoe-blagochinie/kafedralnyiy-sobor-svyatogo-ioanna-predtechi-goroda-kerchi.html |
Церква Івана Предтечі (Керч) (Автономна Республіка Крим) | |
Церква Івана Предтечі у Вікісховищі |
Назва
До 30-х років XIV століття храм не згадувався в письмових джерелах. Першою згадкою можна вважати опис Ібн Батути, який відвідав Корчев (Керч) в 1334 році та провів ніч в церкві, назву якої не згадував. За словами автора біографії мандрівника, Тимофеєва І. В., церква, яку описав Ібн Батута — це храм, відомий нині як храм Івана Предтечі.
На честь Івана Предтечі церква була освячена лише в кінці XVIII або початку XIX століття, а до того мала іншу назву. У 1634 році Еміддіо Дортеллі д'Асколі, голова місії домініканців, який носив номінальний титул префекта Кафи і Татарії, відвідав Керч. За його словами «всередині фортеці знаходиться не дуже велика церква, в ім'я св. Георгія, що належить грекам, в якій є вівтар з куполом, підтримуваним чотирма чудовими колонами з мармуру. На верху цього купола видніється дуже багато раковин, устричних і інших морських, так врослих в камінь, що вони здаються такими, що як би знаходяться на місці свого походження». На думку Олександра Бертьє-Делагарда д'Асколі помилявся і переплутав монастир св. Георгія (Кетерлес) з церквою Івана Предтечі. Однак церква на той час дійсно могла мати ім'я Святого Юрія, адже невідомо, в честь якого святого церква була освячена після побудови. Лише в останній чверті XVIII століття церкву стали називати в документах «церквою Святого Івана» і «Івано-Предтечінською».
Історія
Повз храм століттями ходили прочани та мешканці різних країн, не здогадуючись про наявність храму, вік якого сягав в глиб віків. На незвичну вівтарну частину звернули увагу наприкінці 1980-х рр. під час ремонту церкви 1757 р. Товсті нашарування тиньку робили вівтарну частину храму схожою на сільську, повністю ховаючи її первісний вигляд і форми. Під час реставрації знято близько 1 метра пізніх нашарувань.
Характеристики споруди
Центрична, хрестовокупольна за планом, увінчана однією банею. В східній частині три апсиди, середня вища за бічні. Фасад з півдня прикрашений перспективними порталами з вузькими вікнами. Стіни викладені з тесаних брил каменю, що межують з поясами плінфи. Під час реставрації навколо вівтарної частини знято пізній шар ґрунту заради розкриття первісних підмурків стародавньої частини. Прибудова з заходу міститься на сучасному рівні ділянки та вища за стародавній, відрізняється як матеріалом стін без використання плінфи, так і стилем.
Будівлі повернуті дахи з черепиці за історичними аналогами. Внутрішній простір підсилено металевими балками через небезпеку руйнації найдавнішого з сакральних храмів Криму та України. Науковці датують його восьмим століттям нашої ери (8 ст. н. е.)
Внутрішнє оздоблення
Іконостас церкви був виконаний з горіхового дерева з різьбою, позолотою та древнім живописом. Престол церкви стояв на чотирьох мармурових стовпах, верхня дошка була з сірого каменю. Баня церкви спиралася на чотири мармурові стовпи, кожний мав в обсязі 6 чвертей. Мармурові стовпи після підняття долівки були висотою 3 метри. Долівка в церкві була піднята під час реставрації більше ніж на півтора метра. Довжина церкви в 1801 збільшена і в той час були прибудовані хори. В церкві були образи Богоматері та Івана Предтечі. В церкві знаходилася мармурова дошка зі стопою.
Територія упорядкована, викладена кам'яною бруківкою, проведено озеленення ділянки.
Галерея
- Вівтарна частина церкви Івана Предтечі. стан на 2009 р.
- Дзвіниця доби класицизму
- Дзвіниця церкви, прибудована в стилі класицизму.
- Східний фасад
- Середхрестя церкви Івана Предтечі.
-
-
-
Коментарі
- Сумароков О. П. в 1779 році назвав церкву Грецькою.
Архієпископ Херсонський і Таврійський Гавриїл в 1848 році називав її «Івано-Предтечінська, Грецька».
Література
- Науменко В. Е., Пономарев Л. Ю. К дискуссии о времени строительства церкви Иоанна Предтечи в Керчи: историографический экскурс / Ред.-сост. Зинько В.Н., Зинько Е.А. // XVI Боспорские чтения. — Керчь, 2016. — С. 325—331.
- Ибн Баттута. Из описания путешествий Ибнбатуты // Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. — СПб., 1884. — Т. 1. Извлечения из сочинений арабских. — С. 280.
- Тимофеев И. В. Ибн Баттута. — М. : Молодая гвардия, 1983. — 272 с. — (Жизнь замечательных людей)
- Пономарев Л. Ю., Бейлин Д. В., Бейлина С. А. Церковь Иоанна Предтечи и греки Керчи (третья четверть XVIII – начало XX в.) // Этнография Крыма XIX–XXI вв. и современные этнокультурные процессы. — Вип. 3. — С. 201—211.
- Сумароков А. П. Путешествие по всему Крыму и Бессарабии в 1799 году, Павлом Сумароковым. С историческим и топографическим описанием всех тех мест. — Москва, 1800. — С. 71.
- архиепископ Гавриил. Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и Таврической // Записки Одесского общества истории и древностей. — Одесса, 1848. — Т. 2. — С. 198.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Івана Предтечі (Керч) |
- журнал «Знание — сила», № 10, 1987 (рос)
- журнал «Архітектура України», № 1, 1991
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Ivana Predtechi cerkva v Kerchi nalezhit do najdavnishih zrazkiv sakralnih sporud znikloyi Vizantiyi Krimu suchasnoyi Ukrayini Cerkva Ioana PredtechiCerkva Ioana Predtechi45 21 05 pn sh 36 28 33 sh d 45 35139 pn sh 36 47583 sh d 45 35139 36 47583 Koordinati 45 21 05 pn sh 36 28 33 sh d 45 35139 pn sh 36 47583 sh d 45 35139 36 47583Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Krim KerchArhitektorQ67873783 i dPochatok budivnictva8 stolittya n e Kinec budivnictva1757Vidbudovano8 stolittya n e NalezhnistUPCYeparhiyaFeodosijska yeparhiya UPC MP StanPam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniEponimIvan HrestitelPrisvyachennyaIvan HrestitelVebsajtfeodeparch com hramyi eparhii kerchenskoe blagochinie kafedralnyiy sobor svyatogo ioanna predtechi goroda kerchi htmlCerkva Ivana Predtechi Kerch Avtonomna Respublika Krim Cerkva Ivana Predtechi u Vikishovishi Marka Ukrposhti Cerkva Ivana Predtechi m Kerch AR Krim iz seriyi Nacionalni menshini v Ukrayini Greki 2019 NazvaDo 30 h rokiv XIV stolittya hram ne zgaduvavsya v pismovih dzherelah Pershoyu zgadkoyu mozhna vvazhati opis Ibn Batuti yakij vidvidav Korchev Kerch v 1334 roci ta proviv nich v cerkvi nazvu yakoyi ne zgaduvav Za slovami avtora biografiyi mandrivnika Timofeyeva I V cerkva yaku opisav Ibn Batuta ce hram vidomij nini yak hram Ivana Predtechi Na chest Ivana Predtechi cerkva bula osvyachena lishe v kinci XVIII abo pochatku XIX stolittya a do togo mala inshu nazvu U 1634 roci Emiddio Dortelli d Askoli golova misiyi dominikanciv yakij nosiv nominalnij titul prefekta Kafi i Tatariyi vidvidav Kerch Za jogo slovami vseredini forteci znahoditsya ne duzhe velika cerkva v im ya sv Georgiya sho nalezhit grekam v yakij ye vivtar z kupolom pidtrimuvanim chotirma chudovimi kolonami z marmuru Na verhu cogo kupola vidniyetsya duzhe bagato rakovin ustrichnih i inshih morskih tak vroslih v kamin sho voni zdayutsya takimi sho yak bi znahodyatsya na misci svogo pohodzhennya Na dumku Oleksandra Bertye Delagarda d Askoli pomilyavsya i pereplutav monastir sv Georgiya Keterles z cerkvoyu Ivana Predtechi Odnak cerkva na toj chas dijsno mogla mati im ya Svyatogo Yuriya adzhe nevidomo v chest yakogo svyatogo cerkva bula osvyachena pislya pobudovi Lishe v ostannij chverti XVIII stolittya cerkvu stali nazivati v dokumentah cerkvoyu Svyatogo Ivana i Ivano Predtechinskoyu IstoriyaPovz hram stolittyami hodili prochani ta meshkanci riznih krayin ne zdogaduyuchis pro nayavnist hramu vik yakogo syagav v glib vikiv Na nezvichnu vivtarnu chastinu zvernuli uvagu naprikinci 1980 h rr pid chas remontu cerkvi 1757 r Tovsti nasharuvannya tinku robili vivtarnu chastinu hramu shozhoyu na silsku povnistyu hovayuchi yiyi pervisnij viglyad i formi Pid chas restavraciyi znyato blizko 1 metra piznih nasharuvan Harakteristiki sporudi Centrichna hrestovokupolna za planom uvinchana odniyeyu baneyu V shidnij chastini tri apsidi serednya visha za bichni Fasad z pivdnya prikrashenij perspektivnimi portalami z vuzkimi viknami Stini vikladeni z tesanih bril kamenyu sho mezhuyut z poyasami plinfi Pid chas restavraciyi navkolo vivtarnoyi chastini znyato piznij shar gruntu zaradi rozkrittya pervisnih pidmurkiv starodavnoyi chastini Pribudova z zahodu mistitsya na suchasnomu rivni dilyanki ta visha za starodavnij vidriznyayetsya yak materialom stin bez vikoristannya plinfi tak i stilem Budivli povernuti dahi z cherepici za istorichnimi analogami Vnutrishnij prostir pidsileno metalevimi balkami cherez nebezpeku rujnaciyi najdavnishogo z sakralnih hramiv Krimu ta Ukrayini Naukovci datuyut jogo vosmim stolittyam nashoyi eri 8 st n e Vnutrishnye ozdoblennyaIkonostas cerkvi buv vikonanij z gorihovogo dereva z rizboyu pozolotoyu ta drevnim zhivopisom Prestol cerkvi stoyav na chotiroh marmurovih stovpah verhnya doshka bula z sirogo kamenyu Banya cerkvi spiralasya na chotiri marmurovi stovpi kozhnij mav v obsyazi 6 chvertej Marmurovi stovpi pislya pidnyattya dolivki buli visotoyu 3 metri Dolivka v cerkvi bula pidnyata pid chas restavraciyi bilshe nizh na pivtora metra Dovzhina cerkvi v 1801 zbilshena i v toj chas buli pribudovani hori V cerkvi buli obrazi Bogomateri ta Ivana Predtechi V cerkvi znahodilasya marmurova doshka zi stopoyu Teritoriya uporyadkovana vikladena kam yanoyu brukivkoyu provedeno ozelenennya dilyanki GalereyaVivtarna chastina cerkvi Ivana Predtechi stan na 2009 r Dzvinicya dobi klasicizmu Dzvinicya cerkvi pribudovana v stili klasicizmu Shidnij fasad Seredhrestya cerkvi Ivana Predtechi KomentariSumarokov O P v 1779 roci nazvav cerkvu Greckoyu Arhiyepiskop Hersonskij i Tavrijskij Gavriyil v 1848 roci nazivav yiyi Ivano Predtechinska Grecka LiteraturaNaumenko V E Ponomarev L Yu K diskussii o vremeni stroitelstva cerkvi Ioanna Predtechi v Kerchi istoriograficheskij ekskurs Red sost Zinko V N Zinko E A XVI Bosporskie chteniya Kerch 2016 S 325 331 Ibn Battuta Iz opisaniya puteshestvij Ibnbatuty Sbornik materialov otnosyashihsya k istorii Zolotoj Ordy SPb 1884 T 1 Izvlecheniya iz sochinenij arabskih S 280 Timofeev I V Ibn Battuta M Molodaya gvardiya 1983 272 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Ponomarev L Yu Bejlin D V Bejlina S A Cerkov Ioanna Predtechi i greki Kerchi tretya chetvert XVIII nachalo XX v Etnografiya Kryma XIX XXI vv i sovremennye etnokulturnye processy Vip 3 S 201 211 Sumarokov A P Puteshestvie po vsemu Krymu i Bessarabii v 1799 godu Pavlom Sumarokovym S istoricheskim i topograficheskim opisaniem vseh teh mest Moskva 1800 S 71 arhiepiskop Gavriil Hronologiko istoricheskoe opisanie cerkvej eparhii Hersonskoj i Tavricheskoj Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej Odessa 1848 T 2 S 198 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Ivana Predtechi Kerch zhurnal Znanie sila 10 1987 ros zhurnal Arhitektura Ukrayini 1 1991