Березнянська сотня військово адміністративна і територіальна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини Березненська сотня

Березнянська сотня — військово-адміністративна і територіальна одиниця, Чернігівського полку Гетьманщини.

Березненська сотня

Сотня на мапі полку
Основні дані
Полк:	Чернігівський
Утворена:	1651
Ліквідована:	1784
Населені пункти
Центр:	Березна


Сотенна влада
Сотники

Історія

Виникла між 1651—1654 pp. у складі Чернігівського полку з селами: Волосківці, Степанівка, Стольне, Локнисте, Михайлове, Городище. Юридично закріплена Переяславською угодою 1654 р. з Москвою у складі Ніжинського полку, у котрому перебувала до 1672 р.

1669 р. з сотні виділено . Гетьман Іван Самойлович під час реформування полково-сотенного устрою Лівобережної України у 1672 р. включив сотню до Чернігівського полку, у складі якого вона знаходилася аж до ліквідації у 1782 р. Після її ліквідації населені пункти сотні були включені до Чернігівського намісництва.

Сотенний центр: містечко Березне [Березна, Березина], нині — селище Березна Менського району Чернігівської області.

Сотники

(1654)
(1660—1680)
(1676, н.)
(1676—1689)
(1689—1690)
(1688, н.)
(1695, н.)
Скоропадський Василь Ілліч (1697—1709)
(1711)
(1711—1719, н.)
Лисенко Федір Іванович (1723—1728)
(1724, н.)
(1730, н.; 1731—1735)
Лисенко Андрій Федорович (1744—1746)
(1742, н.)
Сахновський Яким (1748—1769)
Сахновський Павло (1770—1782)

Територія

На території сотні було 9 населених пунктів:

1 містечко — Березне;

8 сіл — c.; c.Гориця; c.Городище; c.Гусавка; c.Дурне; c.Локнисте; c.Рогозка; c.Феськівка.

В Рум'янцевському описі за сотнею значиться також: села Бреч, , , Куковичі; хутори — Луговий, Прищепиний; урочища — Мехі, Миші, Моргуличі і Домницький монастир.

На заході сотня межувала з Седнівською, на сході з Синявською та сотнями.

Література

Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007.