Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коломацький переворот — державний переворот 1687 року в Гетьманщині, унаслідок якого лівобережного гетьмана Івана Самойловича було позбавлено влади й новим гетьманом обрано Івана Мазепу.
23 липня 1687 р. Самойлович був позбавлений гетьманства і заарештований разом із сином Яковом і деякими своїми прибічниками. Кількома днями пізніше був заарештований у таборі на р. Сурі його другий син Григорій Самойлович. Керування справами українського уряду було доручене генеральному обозному Борковському.
У результаті антигетьманської змови генеральної старшини, інспірованої фаворитом тодішньої московської правительки Софії князем Василієм Голіциним; гетьмана Івана Самойловича було позбавлено влади, заслано до Сибіру. Невдовзі сам фаворит потрапив в опалу, попрямував слідами Самойловича, втратила владу Софія. Здавалося, за такого розкладу сил гетьманувати Мазепі залишилися лічені дні; у таких непевних умовах зумів втримати владу, істотно зміцнив власні позиції.
В старшини, що скинула Самойловича, були й інші, досить впливові кандидати — генеральний обозний В. Борковський та полтавський полковник Прокіп Левенець. Перемогла кандидатура Мазепи, оскільки на той час вона була прийнятна окрім старшини, і для царського уряду, адже Мазепа мав впливові зв'язки в московських урядових колах.
Після обрання на гетьманство Мазепа підписує з московською владою невигідні для Гетьманщини Коломацькі статті.
Передумови перевороту
Іван Самойлович був дуже невдоволений Вічним миром 1686 р., який закріпляв Андрусівський поділ України на Лівобережну і Правобережну частини. Ще під час переговорів про «вічний мир» Самойлович перестерігав московський уряд щодо «лукавой хитрости» Речі Посполитої. Участь Московського царства і України в антиосманській коаліції зв'язувала Московію з Річчю Посполитою і тим самим не могла бути популярна в близьких до Самойловича старшинських колах, не кажучи вже про економічні і політичні інтереси, які пов'язували старшину південної Гетьманщини і Запорожжя з Кримом. В цих колах виникає опозиція антиосманській політиці Московського царства. На чолі цієї опозиції стає син гетьмана Григорій Самойлович, зять гетьмана Брюховецького. Є підстави думати, що цій опозиції співчував і старий гетьман Самойлович.
У квітні 1687 р. розпочався військовий похід проти Кримського ханства. Московське військо на чолі Василієм Голіциним вирушило з Охтирки, Сум і Хотмижська. Загальна кількість війська була близько 100 тисяч. 2 червня на березі р. Самари до нього приєдналося українське військо, числом близько 50 тисяч, на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем. Однак московсько-українське військо дійшло тільки до р. Карачокраку (20 верст від Січі). Тут 17 червня, після військової ради, Голіцин наказав відступати. Головні сили рушили назад до Самари. В умовах тяжкого степового походу проти Криму особливе значення мала позиція гетьмана Самойловича.
Усунення Самойловича
Доля гетьмана Самойловича була вирішена вже самим фактом відступу Голіцина, який, крім того, мусів скинути на когось відповідальність за невдачу походу. В цих умовах і був зорганізований Голіциним виступ старшини проти Самойловича.
7 липня, коли військо стояло на р. Кильчені, старшина подала донос на гетьмана, обвинувачуючи його в самоуправстві, урядових зловживаннях, та у таємних зносинах з кримським ханом і у військовій зраді. Старшина просила усунути Самойловича від гетьманства. Голіцин негайно повідомив про це Москву.
Старшинський блок 1687 р., який виступив проти гетьмана Самойловича, складався з численної і впливової групи старих політичних противників Самойловича — колишніх правобережних «дорошенківців» (генеральний суддя Михайло Вуяхевич, Яків Лизогуб, Григорій Гамалія, Василь Кочубей, реєнт Генеральної військової канцелярії) на чолі з генеральним осаулом Іваном Мазепою та із старих особистих ворогів Самойловича — колишніх старшин Родіона Дмитрашка-Райчі, Степана Забіли, Константина Солонини, до яких приєдналися й видатні представники генеральної старшини — генеральний обозний Василь Борковський та генеральний писар Сава Прокопович.
Старшина обвинувачувала Самойловича в тому, що він самовладно править Україною і в своїх особистих та родинних інтересах порушує права й інтереси старшинської верхівки. Також Самойлович виявляв своє змагання до надання українській центральній владі рис спадкової монархії. Головною ударною силою перевороту були найманці.
22 липня, коли військо дійшло до р. Коломаку, надійшла відповідь з Москви із дозволом усунути Самойловича від гетьманства. Голіцину наказано було Самойловича «послать в Великороссійскіе городы за крѣпкою сторожею». 23 липня Самойлович був позбавлений гетьманства і заарештований разом із сином Яковом і деякими своїми прибічниками. Кількома днями пізніше був заарештований у таборі на р. Сурі і Григорій Самойлович. Керування справами українського уряду було доручене генеральному обозному Борковському.
Військова рада
Спочатку передбачалося послати гінців по духовенство і старшину найближчих полків, щоб вони були присутні на раді. Але розрухи в козацькому таборі примусили і старшину, і Голіцина поспішити з обранням нового гетьмана. 24 липня старшина зібралася в Голіцина і обміркувала запропонований ним проект нових «статей».
25 липня на Коломаку скликано військову раду. Однак усе вже було вирішене заздалегідь. Старшина, позбувшись Самойловича, опинилася між двох огнів: з одного боку, загрожували подальші заколоти у війську; з другого боку, диктував свою волю Голіцин. Звичайно, вирішальне значення мала позиція представника царського уряду.
Рада відбулася на великій низині біля козацького табору. Вжито було всіх заходів, щоб здійснити намічений напередодні план виборів — місце голосування було оточене тісним колом («у шість чоловіка») московського війська. Навколо козаків розставлено було стрільців і рейтарів. На Раді присутні були тільки 800 кінних і 1200 піших козаків, тобто зовсім незначна частина козацького війська..
Рада мала лише формальне значення. Хоч головним кандидатом на гетьмана був Іван Мазепа, але в старшини, що скинула Самойловича, були й інші, досить впливові кандидати, як, наприклад, генеральний обозний В. Борковський або колишній полтавський полковник Прокіп Левенець.
Старі прибічники Петра Дорошенка, які відіграли активну роль в поваленні Самойловича — М. Вуяхевич, Г. Гамалія, В. Кочубей, — висунули Мазепу, як людину, яка своєю попередньою політичною діяльністю була відома як противник антиосманській коаліції, отже, могла б продовжувати в цьому питанні політику Самойловича. Царський уряд, зі свого боку, давно й добре знав Мазепу, який мав впливові зв'язки в московських урядових колах. Отже, на кандидатурі Мазепи зійшлися обидві сторони. Кандидатура Мазепи перемогла, і саме тому, що в той час вона була прийнятна і для старшини, і для царського уряду. Старшина, скидаючи Самойловича за його самовладність, нічого не мала проти його зовнішньої політики.
Старшина, що стояла в перших рядах, вигукнула ім'я Мазепи, а коли дехто спробував називати інші ім'я, їх «вмить угамували». Іван Мазепа був обраний на гетьмана України. Того ж вечора старшина позбавила прибічників колишнього гетьмана генеральних і полковницьких урядів і розподілила їх між собою. Наклепницький характер реляцій на Самойловича згодом визнавав сам Мазепа:
«Колишній гетьман Іван Самойлович постраждав від ворожих наклепів та брехливих намовок: будучи тоді в уряді, ми з рештою старшини та полковників били чолом задля його усунення від гетьманства, але про його заслання до Сибіру та пограбунок маєтностей мови не було...»
Реакція козацтва
Негайно після арешту гетьмана Самойловича почалися великі розрухи у війську, як у головному (гетьманському) таборі, так і в загоні Григорія Самойловича. Хоч козацькі полки в гетьманському таборі були оточені великим московським військом, тут 23 липня вибухнули заколоти.
Козаки Гадяцького полку вбили полкового осавула Кияшка і деяких інших старшин. Ще гостріших форм набрали події у війську Григорія Самойловича та Неплюєва, що стояло біля Запорожжя. Коли 30 липня до Неплюєва з'явилися посланці Голіцина й козацької старшини і повідомили про скинення гетьмана Самойловича, становище у війську було вже дуже напружене.
Григорій Самойлович, повідомлений кимсь про події на Коломаку, посварився з Неплюєвим і вирушив з козацькими полками до Кодака. Прихильна до Самойловича старшина на чолі з полковником Прилуцьким Лазарем Горленком радила Григорію Самойловичу шукати допомоги в Криму. Але в цей час почалися заколоти у війську.
31 липня старшина на чолі з миргородським полковником Данилом Апостолом сповістила Неплюєва про те, що «в полках у них козаки имѣют рознь и начинается недоброе», і закликала Неплюєва на допомогу. Це був початок «великих бунтов». У Прилуцькому полку козаки вбили полковника Лазара Горленка й полкового суддю, «бив, вкинули в горящую печь и засыпали землею живых».
В інших полках козаки «побили многих знатных людей». Багато старшини повтікало з війська. «Во всѣх полках, — повідомляли Неплюєва, — у побитых и у бѣглых (старшин) пожитки и лошадей разграбили и сердюков и компанейцев хотят побить же». Прилуцькі козаки навіть зруйнували свою похідну церкву. Сердюки й компанійці, а з ними Григорій Самойлович і старшина опинилися в облозі заколотників. Тоді старшина видала Неплюєву Григорія Самойловича. Заколот був придушений московським військом з допомогою сердюків та компанійців, а також «из поспольства лучших людей».
Подальша доля Самойловича
Восени 1687 р. Іван Самойлович з сином Яковом були перевезені «за крѣпкими караулы» до Орла, а потім до Нижнього Новгорода. У 1688 р. вони були заслані до слободи Кукарки (біля Вятки), а далі «в Сибирскіе городы». Іван Самойлович помер у Сибіру у 1690 р.
Григорій Самойлович, обвинувачений у зносинах з Кримом, був страчений у Сєвську 11 листопада 1687 р. Родичі й прибічники Самойловича, за невеликими винятками, були позбавлені урядів. Величезне майно Самойловичів було конфісковане московським урядом.
Примітки
- Олександер Оглоблин — Гетьман Іван Мазепа та його доба, 2001
- Кривошея В. В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. 2-ге видання. — К.: ВД «Стилос», 2004. — 389 с. (253 с.)
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2015.
- Кримський похід 1687 року і змова проти гетьмана Самойловича
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolomackij perevorot derzhavnij perevorot 1687 roku v Getmanshini unaslidok yakogo livoberezhnogo getmana Ivana Samojlovicha bulo pozbavleno vladi j novim getmanom obrano Ivana Mazepu 23 lipnya 1687 r Samojlovich buv pozbavlenij getmanstva i zaareshtovanij razom iz sinom Yakovom i deyakimi svoyimi pribichnikami Kilkoma dnyami piznishe buv zaareshtovanij u tabori na r Suri jogo drugij sin Grigorij Samojlovich Keruvannya spravami ukrayinskogo uryadu bulo doruchene generalnomu oboznomu Borkovskomu U rezultati antigetmanskoyi zmovi generalnoyi starshini inspirovanoyi favoritom todishnoyi moskovskoyi pravitelki Sofiyi knyazem Vasiliyem Golicinim getmana Ivana Samojlovicha bulo pozbavleno vladi zaslano do Sibiru Nevdovzi sam favorit potrapiv v opalu popryamuvav slidami Samojlovicha vtratila vladu Sofiya Zdavalosya za takogo rozkladu sil getmanuvati Mazepi zalishilisya licheni dni u takih nepevnih umovah zumiv vtrimati vladu istotno zmicniv vlasni poziciyi V starshini sho skinula Samojlovicha buli j inshi dosit vplivovi kandidati generalnij oboznij V Borkovskij ta poltavskij polkovnik Prokip Levenec Peremogla kandidatura Mazepi oskilki na toj chas vona bula prijnyatna okrim starshini i dlya carskogo uryadu adzhe Mazepa mav vplivovi zv yazki v moskovskih uryadovih kolah Pislya obrannya na getmanstvo Mazepa pidpisuye z moskovskoyu vladoyu nevigidni dlya Getmanshini Kolomacki statti Peredumovi perevorotuIvan Samojlovich buv duzhe nevdovolenij Vichnim mirom 1686 r yakij zakriplyav Andrusivskij podil Ukrayini na Livoberezhnu i Pravoberezhnu chastini She pid chas peregovoriv pro vichnij mir Samojlovich peresterigav moskovskij uryad shodo lukavoj hitrosti Rechi Pospolitoyi Uchast Moskovskogo carstva i Ukrayini v antiosmanskij koaliciyi zv yazuvala Moskoviyu z Richchyu Pospolitoyu i tim samim ne mogla buti populyarna v blizkih do Samojlovicha starshinskih kolah ne kazhuchi vzhe pro ekonomichni i politichni interesi yaki pov yazuvali starshinu pivdennoyi Getmanshini i Zaporozhzhya z Krimom V cih kolah vinikaye opoziciya antiosmanskij politici Moskovskogo carstva Na choli ciyeyi opoziciyi staye sin getmana Grigorij Samojlovich zyat getmana Bryuhoveckogo Ye pidstavi dumati sho cij opoziciyi spivchuvav i starij getman Samojlovich U kvitni 1687 r rozpochavsya vijskovij pohid proti Krimskogo hanstva Moskovske vijsko na choli Vasiliyem Golicinim virushilo z Ohtirki Sum i Hotmizhska Zagalna kilkist vijska bula blizko 100 tisyach 2 chervnya na berezi r Samari do nogo priyednalosya ukrayinske vijsko chislom blizko 50 tisyach na choli z getmanom Ivanom Samojlovichem Odnak moskovsko ukrayinske vijsko dijshlo tilki do r Karachokraku 20 verst vid Sichi Tut 17 chervnya pislya vijskovoyi radi Golicin nakazav vidstupati Golovni sili rushili nazad do Samari V umovah tyazhkogo stepovogo pohodu proti Krimu osoblive znachennya mala poziciya getmana Samojlovicha Usunennya SamojlovichaIvan Samojlovich Dolya getmana Samojlovicha bula virishena vzhe samim faktom vidstupu Golicina yakij krim togo musiv skinuti na kogos vidpovidalnist za nevdachu pohodu V cih umovah i buv zorganizovanij Golicinim vistup starshini proti Samojlovicha 7 lipnya koli vijsko stoyalo na r Kilcheni starshina podala donos na getmana obvinuvachuyuchi jogo v samoupravstvi uryadovih zlovzhivannyah ta u tayemnih znosinah z krimskim hanom i u vijskovij zradi Starshina prosila usunuti Samojlovicha vid getmanstva Golicin negajno povidomiv pro ce Moskvu Starshinskij blok 1687 r yakij vistupiv proti getmana Samojlovicha skladavsya z chislennoyi i vplivovoyi grupi starih politichnih protivnikiv Samojlovicha kolishnih pravoberezhnih doroshenkivciv generalnij suddya Mihajlo Vuyahevich Yakiv Lizogub Grigorij Gamaliya Vasil Kochubej reyent Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi na choli z generalnim osaulom Ivanom Mazepoyu ta iz starih osobistih vorogiv Samojlovicha kolishnih starshin Rodiona Dmitrashka Rajchi Stepana Zabili Konstantina Solonini do yakih priyednalisya j vidatni predstavniki generalnoyi starshini generalnij oboznij Vasil Borkovskij ta generalnij pisar Sava Prokopovich Starshina obvinuvachuvala Samojlovicha v tomu sho vin samovladno pravit Ukrayinoyu i v svoyih osobistih ta rodinnih interesah porushuye prava j interesi starshinskoyi verhivki Takozh Samojlovich viyavlyav svoye zmagannya do nadannya ukrayinskij centralnij vladi ris spadkovoyi monarhiyi Golovnoyu udarnoyu siloyu perevorotu buli najmanci 22 lipnya koli vijsko dijshlo do r Kolomaku nadijshla vidpovid z Moskvi iz dozvolom usunuti Samojlovicha vid getmanstva Golicinu nakazano bulo Samojlovicha poslat v Velikorossijskie gorody za krѣpkoyu storozheyu 23 lipnya Samojlovich buv pozbavlenij getmanstva i zaareshtovanij razom iz sinom Yakovom i deyakimi svoyimi pribichnikami Kilkoma dnyami piznishe buv zaareshtovanij u tabori na r Suri i Grigorij Samojlovich Keruvannya spravami ukrayinskogo uryadu bulo doruchene generalnomu oboznomu Borkovskomu Vijskova radaSpochatku peredbachalosya poslati ginciv po duhovenstvo i starshinu najblizhchih polkiv shob voni buli prisutni na radi Ale rozruhi v kozackomu tabori primusili i starshinu i Golicina pospishiti z obrannyam novogo getmana 24 lipnya starshina zibralasya v Golicina i obmirkuvala zaproponovanij nim proekt novih statej 25 lipnya na Kolomaku sklikano vijskovu radu Odnak use vzhe bulo virishene zazdalegid Starshina pozbuvshis Samojlovicha opinilasya mizh dvoh ogniv z odnogo boku zagrozhuvali podalshi zakoloti u vijsku z drugogo boku diktuvav svoyu volyu Golicin Zvichajno virishalne znachennya mala poziciya predstavnika carskogo uryadu Rada vidbulasya na velikij nizini bilya kozackogo taboru Vzhito bulo vsih zahodiv shob zdijsniti namichenij naperedodni plan viboriv misce golosuvannya bulo otochene tisnim kolom u shist cholovika moskovskogo vijska Navkolo kozakiv rozstavleno bulo strilciv i rejtariv Na Radi prisutni buli tilki 800 kinnih i 1200 pishih kozakiv tobto zovsim neznachna chastina kozackogo vijska Rada mala lishe formalne znachennya Hoch golovnim kandidatom na getmana buv Ivan Mazepa ale v starshini sho skinula Samojlovicha buli j inshi dosit vplivovi kandidati yak napriklad generalnij oboznij V Borkovskij abo kolishnij poltavskij polkovnik Prokip Levenec Stari pribichniki Petra Doroshenka yaki vidigrali aktivnu rol v povalenni Samojlovicha M Vuyahevich G Gamaliya V Kochubej visunuli Mazepu yak lyudinu yaka svoyeyu poperednoyu politichnoyu diyalnistyu bula vidoma yak protivnik antiosmanskij koaliciyi otzhe mogla b prodovzhuvati v comu pitanni politiku Samojlovicha Carskij uryad zi svogo boku davno j dobre znav Mazepu yakij mav vplivovi zv yazki v moskovskih uryadovih kolah Otzhe na kandidaturi Mazepi zijshlisya obidvi storoni Kandidatura Mazepi peremogla i same tomu sho v toj chas vona bula prijnyatna i dlya starshini i dlya carskogo uryadu Starshina skidayuchi Samojlovicha za jogo samovladnist nichogo ne mala proti jogo zovnishnoyi politiki Starshina sho stoyala v pershih ryadah viguknula im ya Mazepi a koli dehto sprobuvav nazivati inshi im ya yih vmit ugamuvali Ivan Mazepa buv obranij na getmana Ukrayini Togo zh vechora starshina pozbavila pribichnikiv kolishnogo getmana generalnih i polkovnickih uryadiv i rozpodilila yih mizh soboyu Naklepnickij harakter relyacij na Samojlovicha zgodom viznavav sam Mazepa Kolishnij getman Ivan Samojlovich postrazhdav vid vorozhih naklepiv ta brehlivih namovok buduchi todi v uryadi mi z reshtoyu starshini ta polkovnikiv bili cholom zadlya jogo usunennya vid getmanstva ale pro jogo zaslannya do Sibiru ta pograbunok mayetnostej movi ne bulo Reakciya kozactvaNegajno pislya areshtu getmana Samojlovicha pochalisya veliki rozruhi u vijsku yak u golovnomu getmanskomu tabori tak i v zagoni Grigoriya Samojlovicha Hoch kozacki polki v getmanskomu tabori buli otocheni velikim moskovskim vijskom tut 23 lipnya vibuhnuli zakoloti Kozaki Gadyackogo polku vbili polkovogo osavula Kiyashka i deyakih inshih starshin She gostrishih form nabrali podiyi u vijsku Grigoriya Samojlovicha ta Neplyuyeva sho stoyalo bilya Zaporozhzhya Koli 30 lipnya do Neplyuyeva z yavilisya poslanci Golicina j kozackoyi starshini i povidomili pro skinennya getmana Samojlovicha stanovishe u vijsku bulo vzhe duzhe napruzhene Grigorij Samojlovich povidomlenij kims pro podiyi na Kolomaku posvarivsya z Neplyuyevim i virushiv z kozackimi polkami do Kodaka Prihilna do Samojlovicha starshina na choli z polkovnikom Priluckim Lazarem Gorlenkom radila Grigoriyu Samojlovichu shukati dopomogi v Krimu Ale v cej chas pochalisya zakoloti u vijsku 31 lipnya starshina na choli z mirgorodskim polkovnikom Danilom Apostolom spovistila Neplyuyeva pro te sho v polkah u nih kozaki imѣyut rozn i nachinaetsya nedobroe i zaklikala Neplyuyeva na dopomogu Ce buv pochatok velikih buntov U Priluckomu polku kozaki vbili polkovnika Lazara Gorlenka j polkovogo suddyu biv vkinuli v goryashuyu pech i zasypali zemleyu zhivyh V inshih polkah kozaki pobili mnogih znatnyh lyudej Bagato starshini povtikalo z vijska Vo vsѣh polkah povidomlyali Neplyuyeva u pobityh i u bѣglyh starshin pozhitki i loshadej razgrabili i serdyukov i kompanejcev hotyat pobit zhe Prilucki kozaki navit zrujnuvali svoyu pohidnu cerkvu Serdyuki j kompanijci a z nimi Grigorij Samojlovich i starshina opinilisya v oblozi zakolotnikiv Todi starshina vidala Neplyuyevu Grigoriya Samojlovicha Zakolot buv pridushenij moskovskim vijskom z dopomogoyu serdyukiv ta kompanijciv a takozh iz pospolstva luchshih lyudej Podalsha dolya SamojlovichaVoseni 1687 r Ivan Samojlovich z sinom Yakovom buli perevezeni za krѣpkimi karauly do Orla a potim do Nizhnogo Novgoroda U 1688 r voni buli zaslani do slobodi Kukarki bilya Vyatki a dali v Sibirskie gorody Ivan Samojlovich pomer u Sibiru u 1690 r Grigorij Samojlovich obvinuvachenij u znosinah z Krimom buv strachenij u Syevsku 11 listopada 1687 r Rodichi j pribichniki Samojlovicha za nevelikimi vinyatkami buli pozbavleni uryadiv Velichezne majno Samojlovichiv bulo konfiskovane moskovskim uryadom PrimitkiOleksander Ogloblin Getman Ivan Mazepa ta jogo doba 2001 Krivosheya V V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Narisi istoriyi kozackih polkiv 2 ge vidannya K VD Stilos 2004 389 s 253 s Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 25 bereznya 2015 Krimskij pohid 1687 roku i zmova proti getmana Samojlovicha