Коза́цьке () — село в Україні, у Бочечківській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Розташоване за 23 км від райцентру.
село Козацьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Громада | Бочечківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA59020010070029972 |
Облікова картка | Козацьке |
Основні дані | |
Перша згадка | 1667 |
Населення | 1959 |
Поштовий індекс | 41644 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°18′07″ пн. ш. 33°30′43″ сх. д. / 51.30194° пн. ш. 33.51194° сх. д.Координати: 51°18′07″ пн. ш. 33°30′43″ сх. д. / 51.30194° пн. ш. 33.51194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 138 м |
Відстань до районного центру | 23 км |
Найближча залізнична станція | Грузьке |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41635, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Бочечки, вул. Тракторна, 2 |
Карта | |
Козацьке | |
Козацьке | |
Мапа | |
Назва
Серед старожилів і жителів села ходить багато легенд про походження його назви. Згідно з однією, село заснували двоє поселенців — відставний отаман Свєчкін і козак Дубровін. Раніше село так і називалося Свєчкіна Діброва. За іншою версією, назва села виникла від того, що раніше в цих краях ріс дубовий ліс (діброва), і коли тут оселились козаки, то місцевість стали називати Козацькою Дібровою.
Географія
Село Козацьке розташоване неподалік від витоків річки Канава Нова Косова. До села примикає великий лісовий масив урочище Мутинський Бір. На відстані до 1 км розташовані села Бочечки та Щекинське. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1914.
Історія
Село відоме з 1667 року, проте наявність городища на території Козацького свідчить, що перщі поселення на території села ще до монголо-татарського нашестя.
17 червня 1672 року на території сучасного села Козацьке, у Козацькій діброві на Козацькій раді, було обрано гетьманом лівобережної України Івана Самойловича (1672–1677), який прийняв і підписав з Московською державою «Конотопські статті».
Село для поселенців було дуже привабливим. Через нього йшли торгові шляхи Ніжин-Конотоп-Кролевець, Кролевець-Ромни, поруч пролягав кордон України з Росією. Тут була багата цілинна земля, озера, болота, за 9 км протікала повноводна річка Сейм, водилася риба, дичина. Завдяки цьому поселення швидко розширювалося.
У кінці XVII століття Петро І передав гетьману Мазепі землі, що були навколо Путивля. Після переходу І. Мазепи на бік Карла XII, вони перейшли у володіння Меншикова. Поступове закріпачення селян, яке почалося у російській державі, сягнуло і її окраїн. Жителі села працювали на поміщика спочатку 1-2 дні, а потім 2-5 днів на тиждень.
З 1783 року, після повного закріпачення лівобережних поселенців, посилилась експлуатація селян, які відповіли на це бунтом. Селяни спалили маєток, убили поміщика І. С. Барятинського й з усім своїм скарбом виїхали на вільні землі Катеринославщини. В Козацькому залишилися лише старі, хворі та каліки. Намісник пана привіз кріпаків з інших маєтків. Крім кріпаків, у селі проживали солдати, які після ліквідації путивльського рубежу отримали тут земельний наділ.
У першій половині XIX століття поблизу Козацького побудовано Бочечківський і Вовчиківський цукрові заводи, на яких працювали мешканці села.
До реформи 1861 року землі і кріпаки села Козацького належали графу Львову, князям Курдюмову та Барятинському, які мали 4,5 тис. десятин землі. Були тут маєтки і дрібних поміщиків. Після 1861 року поміщицькі маєтки поступово перетворювалися на економії.
За даними на 1862 рік у власницькому селі Козацьке (Свєчкіна Дуброва, Бочки) Путивльського повіту Курської губернії мешкало 2309 осіб (1148 чоловіків та 1161 жінка), налічувалось 292 дворових господарства, існувала православна церква, 3 цукрових заводи.
Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі Козацьке (Свєчкіне), центрі Казачанської волості, мешкало 4175 осіб, налічувалось 632 дворових господарства, існували православна церква, школа, лавка та 42 вітряних млини.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6432 осіб (3125 чоловічої статі та 3307 — жіночої), з яких 6385 — православної віри.
Після революції в колишніх поміщицьких садибах організовувалися перші комуни «Козачанська», «Красненська» і перша в повіті комсомольська комуна «Перемога». У 1930 році в селі організовано два колгоспи: ім. К. Ворошилова та «Перемога». На той час у Козацькому вже було радіо, видавалася сільська газета, серед селян проводилася велика культурно-масова робота. Уродженцем села був білоруський радянський та партійний діяч Воронцов Олексій Іванович.
1991 року було збудовано нове приміщення школи на 300 місць. Тоді ж мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України.
Епідемія коронавірусу
Станом на 3 квітня 2020 року село було одним із епіцентрів епідемії коронавірусу у Сумській області. 13 осіб було інфіковано COVID-19.
За словами в.о. директора Сумського лабораторного центру Володимир Збаражський станом на 3 квітня із 37 інфікованих в області третина немає жодних симптомів хвороби.
Населення
Населення станом на 2001 рік становило 1959 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1921 | 98.06% |
російська | 33 | 1.69% |
румунська | 3 | 0.15% |
вірменська | 2 | 0.10% |
Усього | 1959 | 100% |
Сьогодення
На сучасному етапі має розвинуту інфраструктуру завдяки ТОВ А/Ф «Козацька», — голова асоціації Віктор Григорович Гала.
В селі є красива і велика школа, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, будинок культури, бібліотека, парки, сад, магазини, сучасні господарства. У день села, 28 липня 2019 року, у Козацькому Бочечківської ОТГ запрацював новий фонтан. Він став частиною відкритого центру дозвілля молоді з футбольним полем зі штучним покриттям, дитячим майданчиком та зоною відпочинку, повідомили у пресслужбі Конотопської РДА
Цікаві факти
- Місцеві мешканці розповідають про містичні події на території колишніх панських конюшень
Примітки
- рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1734)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-96. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Кожен третій, інфікований COVID-19 на Сумщині, не має симптомів [ 4 Квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 4 квітня 2020
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 28 березня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Містична історія з села Козацьке
Джерела
- Історія міст та сіл України (рос.) [ 3 Січня 2011 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [ 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koza cke selo v Ukrayini u Bochechkivskij silskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Roztashovane za 23 km vid rajcentru selo Kozacke Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Gromada Bochechkivska silska gromada Kod KATOTTG UA59020010070029972 Oblikova kartka Kozacke Osnovni dani Persha zgadka 1667 Naselennya 1959 Poshtovij indeks 41644 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 18 07 pn sh 33 30 43 sh d 51 30194 pn sh 33 51194 sh d 51 30194 33 51194 Koordinati 51 18 07 pn sh 33 30 43 sh d 51 30194 pn sh 33 51194 sh d 51 30194 33 51194 Serednya visota nad rivnem morya 138 m Vidstan do rajonnogo centru 23 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gruzke Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Misceva vlada Adresa radi 41635 Sumska obl Konotopskij r n s Bochechki vul Traktorna 2 Karta Kozacke Kozacke Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kozacke NazvaSered starozhiliv i zhiteliv sela hodit bagato legend pro pohodzhennya jogo nazvi Zgidno z odniyeyu selo zasnuvali dvoye poselenciv vidstavnij otaman Svyechkin i kozak Dubrovin Ranishe selo tak i nazivalosya Svyechkina Dibrova Za inshoyu versiyeyu nazva sela vinikla vid togo sho ranishe v cih krayah ris dubovij lis dibrova i koli tut oselilis kozaki to miscevist stali nazivati Kozackoyu Dibrovoyu GeografiyaSelo Kozacke roztashovane nepodalik vid vitokiv richki Kanava Nova Kosova Do sela primikaye velikij lisovij masiv urochishe Mutinskij Bir Na vidstani do 1 km roztashovani sela Bochechki ta Shekinske Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1914 IstoriyaSelo vidome z 1667 roku prote nayavnist gorodisha na teritoriyi Kozackogo svidchit sho pershi poselennya na teritoriyi sela she do mongolo tatarskogo nashestya 17 chervnya 1672 roku na teritoriyi suchasnogo sela Kozacke u Kozackij dibrovi na Kozackij radi bulo obrano getmanom livoberezhnoyi Ukrayini Ivana Samojlovicha 1672 1677 yakij prijnyav i pidpisav z Moskovskoyu derzhavoyu Konotopski statti Selo dlya poselenciv bulo duzhe privablivim Cherez nogo jshli torgovi shlyahi Nizhin Konotop Krolevec Krolevec Romni poruch prolyagav kordon Ukrayini z Rosiyeyu Tut bula bagata cilinna zemlya ozera bolota za 9 km protikala povnovodna richka Sejm vodilasya riba dichina Zavdyaki comu poselennya shvidko rozshiryuvalosya U kinci XVII stolittya Petro I peredav getmanu Mazepi zemli sho buli navkolo Putivlya Pislya perehodu I Mazepi na bik Karla XII voni perejshli u volodinnya Menshikova Postupove zakripachennya selyan yake pochalosya u rosijskij derzhavi syagnulo i yiyi okrayin Zhiteli sela pracyuvali na pomishika spochatku 1 2 dni a potim 2 5 dniv na tizhden Z 1783 roku pislya povnogo zakripachennya livoberezhnih poselenciv posililas ekspluataciya selyan yaki vidpovili na ce buntom Selyani spalili mayetok ubili pomishika I S Baryatinskogo j z usim svoyim skarbom viyihali na vilni zemli Katerinoslavshini V Kozackomu zalishilisya lishe stari hvori ta kaliki Namisnik pana priviz kripakiv z inshih mayetkiv Krim kripakiv u seli prozhivali soldati yaki pislya likvidaciyi putivlskogo rubezhu otrimali tut zemelnij nadil U pershij polovini XIX stolittya poblizu Kozackogo pobudovano Bochechkivskij i Vovchikivskij cukrovi zavodi na yakih pracyuvali meshkanci sela Do reformi 1861 roku zemli i kripaki sela Kozackogo nalezhali grafu Lvovu knyazyam Kurdyumovu ta Baryatinskomu yaki mali 4 5 tis desyatin zemli Buli tut mayetki i dribnih pomishikiv Pislya 1861 roku pomishicki mayetki postupovo peretvoryuvalisya na ekonomiyi Za danimi na 1862 rik u vlasnickomu seli Kozacke Svyechkina Dubrova Bochki Putivlskogo povitu Kurskoyi guberniyi meshkalo 2309 osib 1148 cholovikiv ta 1161 zhinka nalichuvalos 292 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva 3 cukrovih zavodi Stanom na 1880 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Kozacke Svyechkine centri Kazachanskoyi volosti meshkalo 4175 osib nalichuvalos 632 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola lavka ta 42 vitryanih mlini Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 6432 osib 3125 cholovichoyi stati ta 3307 zhinochoyi z yakih 6385 pravoslavnoyi viri Pislya revolyuciyi v kolishnih pomishickih sadibah organizovuvalisya pershi komuni Kozachanska Krasnenska i persha v poviti komsomolska komuna Peremoga U 1930 roci v seli organizovano dva kolgospi im K Voroshilova ta Peremoga Na toj chas u Kozackomu vzhe bulo radio vidavalasya silska gazeta sered selyan provodilasya velika kulturno masova robota Urodzhencem sela buv biloruskij radyanskij ta partijnij diyach Voroncov Oleksij Ivanovich 1991 roku bulo zbudovano nove primishennya shkoli na 300 misc Todi zh meshkanci sela progolosuvali za vidnovlennya derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 u Sumskij oblasti Stanom na 3 kvitnya 2020 roku selo bulo odnim iz epicentriv epidemiyi koronavirusu u Sumskij oblasti 13 osib bulo infikovano COVID 19 Za slovami v o direktora Sumskogo laboratornogo centru Volodimir Zbarazhskij stanom na 3 kvitnya iz 37 infikovanih v oblasti tretina nemaye zhodnih simptomiv hvorobi NaselennyaNaselennya stanom na 2001 rik stanovilo 1959 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1921 98 06 rosijska 33 1 69 rumunska 3 0 15 virmenska 2 0 10 Usogo 1959 100 SogodennyaNa suchasnomu etapi maye rozvinutu infrastrukturu zavdyaki TOV A F Kozacka golova asociaciyi Viktor Grigorovich Gala V seli ye krasiva i velika shkola ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini budinok kulturi biblioteka parki sad magazini suchasni gospodarstva U den sela 28 lipnya 2019 roku u Kozackomu Bochechkivskoyi OTG zapracyuvav novij fontan Vin stav chastinoyu vidkritogo centru dozvillya molodi z futbolnim polem zi shtuchnim pokrittyam dityachim majdanchikom ta zonoyu vidpochinku povidomili u pressluzhbi Konotopskoyi RDACikavi faktiMiscevi meshkanci rozpovidayut pro mistichni podiyi na teritoriyi kolishnih panskih konyushenPrimitkiros doref XX Kurskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1862 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg 1868 LXXV 175 stor kod 1734 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 96 X 270 120 s ros doref Kozhen tretij infikovanij COVID 19 na Sumshini ne maye simptomiv 4 Kvitnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 4 kvitnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 28 bereznya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Mistichna istoriya z sela KozackeDzherelaIstoriya mist ta sil Ukrayini ros 3 Sichnya 2011 u Wayback Machine Pogoda v seli 19 Grudnya 2011 u Wayback Machine