Йосип Григорович (Гіршович) Лангбард (рос. Иосиф Григорьевич Лангбард; * 6 (18) січня 1882, Бельск, тепер Польща — † 3 січня 1951, Ленінград) — радянський архітектор, відомий як автор ряду відомих споруд у Білорусі та Україні. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1934).
Лангбард Йосип Григорович | |
---|---|
біл. Іосіф Рыгоравіч Лангбард | |
Народився | 6 (18) січня 1882 Більськ-Підляський, Більський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Помер | 3 січня 1951[1](68 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія Білоруська РСР СРСР |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Одеське художнє училище (1906) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1914) |
Науковий ступінь | доктор архітектури (1939) |
Вчене звання | професор |
Magnum opus | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь і d |
Нагороди | |
|
Життя і творчість
Народився у єврейській сім'ї. Батько — Гірш Лангбард.
Закінчив Одеське художнє училище (1906). У 1907 році вступив на архітектурний факультет Петербурзької Академії мистецтв. Його вчителем став професор . Під його керівництвом Лангбард у 1914 році виконав дипломний проєкт на тему «Здание Государственного Совета», після захисту якого отримав звання архітектора-художника. З 1935 до 1950 року викладав у Академії мистецтв, з 1939 р. — професор Академії мистецтв.
На початку 1930-х років отримав завдання на проєктування різних будівель на території Білорусі та України.
Запрошений для забудови центру Мінська. Запропонував макети трьох будівель: Будинок уряду, Театр опери та балету і Дім Червоної Армії. Побудова Будинку уряду тривала з 1930 до 1934 року, а цю будівлю досі вважають одним із найвеличніших творінь архітектора. Перед Будинком уряду встановлений пам'ятник Ленінові, теж спроєктований Лангбардом. Також став автором таких відомих будівель Мінська як, наприклад, Театр опери і балету, Центральний дім офіцерів (колишній Дім Червоної Армії), Академія наук Білорусі, Національний академічний театр ім. Янки Купала та кінотеатр «Перемога».
Частково варіант і пропозиції Йосипа Лангбарда були реалізовані під час забудови запланованого комплексу партійно-урядових організацій у Києві другої половини 1930-х років. Архітектор запропонував побудувати дві симетричні будівлі ЦК КП(б) (на місці Трьохсвятительської церкви) і Раднаркому (на території Михайлівського монастиря). Між ними за проєктом повинен був стояти 100-метровий пам'ятник Ленінові, від якого широкі сходи вели б до Дніпра (на місці фунікулера). Перед будівлями була запроєктована величезна площа для парадів і маніфестацій з викладеною з червоного граніту величезною зіркою, а пам'ятник Богданові Хмельницькому мав бути перенесений на інше місце. Єдина здійснена із задуманого Лангбардом споруда ансамблю — будівля ЦК КП(б)У (нині будинок Міністерства закордонних справ), що споруджена на місці Трьохсвятительської церкви і її дзвіниці.
Автор пам'ятника Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові, який вважають одним із найкрасивіших пам'ятників Т. Шевченкові у світі.
Нагороджений орденом «Знак Пошани».
Попри те, що основні роботи виконував у БРСР і УРСР, до кінця життя жив у Ленінграді, де й помер 3 січня 1951 року.
Галерея
-
-
- Центральний дім офіцерів (колишній Дім Червоної Армії, Мінськ)
- Академія наук Білорусі (Мінськ)
- Національний академічний театр ім. Янки Купала (Мінськ)
-
-
- Будівля міністерства закордонних справ України (колишня будівля ЦК КП(б)У, Київ)
Посилання
- Лангбард Иосиф Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Ikonnikov A. V. Langbard, Iosif // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T049129
Джерела
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917–1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 162.
- Мечтательный парень этот Лангбард (журнал «Мишпоха») [ 23 листопада 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття у Великій Радянській Енциклопедії [ 25 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Стаття «Урядовий центр (проект)» в «Енциклопедії Києва» [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Лекції з курсу «Теорія і критика архітектури ХХ століття» для студентів Харківської національної академії міського господарства (DOC)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Grigorovich Girshovich Langbard ros Iosif Grigorevich Langbard 6 18 sichnya 1882 Belsk teper Polsha 3 sichnya 1951 Leningrad radyanskij arhitektor vidomij yak avtor ryadu vidomih sporud u Bilorusi ta Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv BRSR 1934 Langbard Josip Grigorovichbil Iosif Rygoravich LangbardNarodivsya 6 18 sichnya 1882 Bilsk Pidlyaskij Bilskij povit Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer 3 sichnya 1951 1951 01 03 1 68 rokiv Leningrad RRFSR SRSR 1 Pohovannya dKrayina Rosijska imperiya Biloruska RSR SRSRDiyalnist arhitektorAlma mater Odeske hudozhnye uchilishe 1906 i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1914 Naukovij stupin doktor arhitekturi 1939 Vchene zvannya profesorMagnum opus Nacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistJosip Langbard tretij zliva na budivnictvi uryadovogo kvartalu u Kiyevi 1936Eskiznij proyekt Uryadovogo centra Kiyeva 1934 1935 Narodivsya u yevrejskij sim yi Batko Girsh Langbard Zakinchiv Odeske hudozhnye uchilishe 1906 U 1907 roci vstupiv na arhitekturnij fakultet Peterburzkoyi Akademiyi mistectv Jogo vchitelem stav profesor Pid jogo kerivnictvom Langbard u 1914 roci vikonav diplomnij proyekt na temu Zdanie Gosudarstvennogo Soveta pislya zahistu yakogo otrimav zvannya arhitektora hudozhnika Z 1935 do 1950 roku vikladav u Akademiyi mistectv z 1939 r profesor Akademiyi mistectv Na pochatku 1930 h rokiv otrimav zavdannya na proyektuvannya riznih budivel na teritoriyi Bilorusi ta Ukrayini Zaproshenij dlya zabudovi centru Minska Zaproponuvav maketi troh budivel Budinok uryadu Teatr operi ta baletu i Dim Chervonoyi Armiyi Pobudova Budinku uryadu trivala z 1930 do 1934 roku a cyu budivlyu dosi vvazhayut odnim iz najvelichnishih tvorin arhitektora Pered Budinkom uryadu vstanovlenij pam yatnik Leninovi tezh sproyektovanij Langbardom Takozh stav avtorom takih vidomih budivel Minska yak napriklad Teatr operi i baletu Centralnij dim oficeriv kolishnij Dim Chervonoyi Armiyi Akademiya nauk Bilorusi Nacionalnij akademichnij teatr im Yanki Kupala ta kinoteatr Peremoga Chastkovo variant i propoziciyi Josipa Langbarda buli realizovani pid chas zabudovi zaplanovanogo kompleksu partijno uryadovih organizacij u Kiyevi drugoyi polovini 1930 h rokiv Arhitektor zaproponuvav pobuduvati dvi simetrichni budivli CK KP b na misci Trohsvyatitelskoyi cerkvi i Radnarkomu na teritoriyi Mihajlivskogo monastirya Mizh nimi za proyektom povinen buv stoyati 100 metrovij pam yatnik Leninovi vid yakogo shiroki shodi veli b do Dnipra na misci funikulera Pered budivlyami bula zaproyektovana velichezna plosha dlya paradiv i manifestacij z vikladenoyu z chervonogo granitu velicheznoyu zirkoyu a pam yatnik Bogdanovi Hmelnickomu mav buti perenesenij na inshe misce Yedina zdijsnena iz zadumanogo Langbardom sporuda ansamblyu budivlya CK KP b U nini budinok Ministerstva zakordonnih sprav sho sporudzhena na misci Trohsvyatitelskoyi cerkvi i yiyi dzvinici Avtor pam yatnika Tarasovi Grigorovichu Shevchenku v Harkovi yakij vvazhayut odnim iz najkrasivishih pam yatnikiv T Shevchenkovi u sviti Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Popri te sho osnovni roboti vikonuvav u BRSR i URSR do kincya zhittya zhiv u Leningradi de j pomer 3 sichnya 1951 roku GalereyaBudinok uryadu Minsk Teatr operi i baletu Minsk Centralnij dim oficeriv kolishnij Dim Chervonoyi Armiyi Minsk Akademiya nauk Bilorusi Minsk Nacionalnij akademichnij teatr im Yanki Kupala Minsk Budinok Rad Mogilov Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Harkiv Budivlya ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini kolishnya budivlya CK KP b U Kiyiv PosilannyaLangbard Iosif Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ikonnikov A V Langbard Iosif Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T049129 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103947745d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776DzherelaBerkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 2 Soviet Avant garde 1917 1933 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2021 S 162 ISBN 978 3 933713 63 6 Mechtatelnyj paren etot Langbard zhurnal Mishpoha 23 listopada 2008 u Wayback Machine ros Stattya u Velikij Radyanskij Enciklopediyi 25 listopada 2009 u Wayback Machine ros ros Stattya Uryadovij centr proekt v Enciklopediyi Kiyeva 23 travnya 2022 u Wayback Machine Lekciyi z kursu Teoriya i kritika arhitekturi HH stolittya dlya studentiv Harkivskoyi nacionalnoyi akademiyi miskogo gospodarstva DOC nedostupne posilannya z lipnya 2019