Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стрі тенська це рква православна церква в Києві зведена у 1853 1861 роках архітектором Павлом Спарро на місці старішої д

Стрітенська церква (Київ)

Стрітенська церква (Київ)

Стрі́тенська це́рква — православна церква в Києві, зведена у 1853—1861 роках архітектором Павлом Спарро на місці старішої дерев'яної споруди, перебудована у 1883—1884 роках архітектором Володимиром Ніколаєвим, а в 1911—1912 роках — архітектором Євгеном Єрмаковим. Знищена більшовиками після 1936 року. Церква стояла на розі Великої Житомирської та Стрітенської вулиць, біля Львівської площі, на цьому місці після знесення церкви облаштували сквер. Частину колишньої церковної садиби займає будівля Торговельно-промислової палати. Стрітенська церква внесена до переліку пам'яток, які мають бути відбудовані, проте станом на 2023 рік цього так і не зробили.

Стрітенська церква у Києві
image
Стрітенська церква (фото початку ХХ ст.)
50°27′17″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.45496500002777651° пн. ш. 30.50882400002777928° сх. д. / 50.45496500002777651; 30.50882400002777928Координати: 50°27′17″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.45496500002777651° пн. ш. 30.50882400002777928° сх. д. / 50.45496500002777651; 30.50882400002777928
Тип спорудиправославний храм і d
РозташуванняУкраїна, Київ
АрхітекторВолодимир Ніколаєв, Спарро Павло Іванович і Єрмаков Євген Федорович
Початок будівництва20 жовтня 1853
Кінець будівництва21 жовтня 1861
Зруйновано1936
Відбудовано1998—до сьогодні
Стильd
НалежністьПЦУ
АдресаВелика Житомирська, 33
ЕпонімСтрітення Господнє[d]
image
image
Стрітенська церква (Київ) (Київ)
image Стрітенська церква у Вікісховищі

Від Стрітенської церкви походить назва Стрітенської вулиці, що пролягає поруч.

Історія

За часів Київської Русі біля сучасної Львівської площі стояла Жидівська (пізніше — Львівська) брама — західний в'їзд до міста Ярослава. Існує припущення, що над брамою існувала надбрамна Стрітенська церква, по аналогії з Золотими воротами, де була церква Благовіщення, проте документальних підтверджень цієї гіпотези немає, адже Жидівська брама була дерев'яною спорудою і точних даних про її вигляд в історії не лишилося. Біля брами стояла дерев'яна церква Стрітення Господнього, точний час спорудження якої невідомий, але не раніше межі XVII—XVIII століття (церква позначена на мапі Києва 1695 року). У 1752 році на її місці збудували нову, також дерев'яну церкву. Її головною святинею була ікона Божої Матері «Всіх Скорботних Радість», яка за легендою, розміщувалася на давньоруській Жидівській брамі й пізніше була перенесена до церкви. Микола Закревський зазначав, що ця ікона справді деякий час розташовувалася на Жидівській брамі та пізніше була перенесена до Стрітенської церкви, проте немає доказів, що вона датована давньоруським періодом, до того ж культ цієї ікони виник тільки наприкінці XVII століття. Костянтин Широцький також ставить під сумнів цю легенду, стверджуючи, що ікона походить з Московії, вона не старше XVII століття та має сімейний характер — на ній зображені під виглядами святих Кирика та Улити перші власники ікони. Від назви шанованої ікони пішла друга назва храму — церква «Всіх Скорботних Радості» або у просторіччі «Скорботна церква». Сучасний києвознавець Михайло Кальницький стверджує, що серед київських незаміжніх жінок був звичай щосуботи приходити до цієї церкви та молитися перед іконою Божої Матері. Цим скористалися київські студенти, які в цей день приходили до церкви у пошуках знайомств і флірту, тому 1844 року їм офіційно заборонили відвідувати Стрітенську церкву у суботу.

XIX століття

image
Церква, зведена П. Спарро

Стрітенська церква була парафіяльною, її парафія простягалася від Георгіївського провулку до Обсерваторної вулиці, включаючи вулиці Бульварно-Кудрявську, Ярославів Вал, Івана Франка, Стрілецьку. Станом на 1865 рік на цій території мешкало 743 особи православного віросповідання та 150 римо-католиків і лютеран.

Попри проведений 1797 року ремонт до середини XIX століття дерев'яна Стрітенська церква занепала, тому її вирішили замінити мурованою. Перший проєкт нової церкви склав у 1852 році єпархіальний архітектор Павло Спарро. Це мала бути двоярусна споруда, в архітектурі якої поєднувалися елементи російсько-візантійської архітектури та псевдоготики, проте цей задум не сподобався імператору Миколі I, який мав надати дозвіл на будівництво церкви, тому проєкт віддали на перероблення фахівцям петербурзького Головного управління шляхів сполучень і публічних споруд. У липні того ж року імператор погодив перероблений проєкт, але урочисте закладання нового храму відбулося лише 20 жовтня (1 листопада) 1853 року. Того ж дня Микола I видав маніфест «Про війну з Оттоманською Портою», оголошуючи війну, яка пізніше отримає назву Кримської. Через війну фінансування будівництва нової церкви значно скоротилося, тому довелося суттєво спростити первісний проєкт, зокрема, зробити один ярус замість запланованих двох. Будівництво церкви просувалося дуже повільно, тому освятили будівлю лише 21 жовтня (2 листопада) 1861 року.

Новозбудована церква виявилася затісною і не вміщала усіх вірян, що приходили до шанованої ікони «Всіх Скорботних Радість»; ще до 1865 року настоятель церкви почав читати перед іконою акафіст не тільки щосуботи, як це було заведено раніше, а і щоп'ятниці.

Вже з 1880 року причт Стрітенської церкви клопотав про розширення будівлі та заміну дерев'яної бані мурованою. Проєкт перебудови розробив архітектор Володимир Ніколаєв, проте йому довелося вносити низку поправок згідно із вказівками з Санкт-Петербурга, тому реконструкцію церкви виконали лише у 1883—1884 роках. Значну частину коштів на будівельні роботи пожертвувала парафіянка храму баронеса Марія Штейнгель, яка проживала в особняку на Бульварно-Кудрявській вулиці. У результаті перебудови церква отримала виразні риси візантійської архітектури, із масивними банями над основним об'ємом і над дзвіницею, яку спорудили над розвиненим притвором. Завдяки цьому, а також зриттю у 1873 році валів навколо церкви та формуванню відкритої базарної площі, храм став архітектурною домінантою цієї місцевості.

У 1891 році, після затвердження нового розпису парафіяльних церков, територія парафії Стрітенської церкви розширилася на південний захід, до вулиць Кониського, Малої Володимирської, Пироговської та Бібіковського бульвару. Станом на 1891 рік у парафії мешкали 6194 особи.

При Стрітенській церкві було створено перше в Києві Товариство Червоного Хреста, також діяли 8 недільних шкіл та їдальня для нужденних. Настоятель церкви Павло Троцький, призначений на посаду 1893 року, збудував новий двоповерховий будинок причту та будівлю недільної школи, в якій станом на 1900 рік навчалося 80 учнів обох статей. У 1893 році при Стрітенській церкві відкрилося «Товариство розповсюдження релігійно-моральної просвіти в дусі Православної Церкви» (з 1897 року — «Київське православне релігійно-просвітницьке товариство»), яке влаштовувало у приміщенні церкви недільні просвітницькі читання; головою ради Товариства був П. Троцький.

Серед парафіян Стрітенської церкви були видатні підприємці та громадські, культурні і державні діячі. Так, у 1886 році в цій церкві хрестив свого сина Михайла підприємець і меценат Іван Терещенко, у 1867 році купець Адам Надсон хрестив сина [ru], у 1873 році своїх дітей хрестили архітектор Володимир Ніколаєв і етнограф Павло Чубинський. У 1883 році в Стрітенській церкві вінчався та пізніше хрестив свою доньку вчений-гідротехнік Микола Лелявський. Парафіянами церкви також були письменник і громадський діяч Олександр Кониський, адвокат і журналіст, автор спогадів про Київ 1880-х років Сергій Ярон (у цій же церкві його відспівували), барони Штейнгелі та інші заможні кияни.

XX століття

На межі XIX—XX століть у Києві почався будівельний бум, а населення почало стрімко зростати, внаслідок чого Стрітенська церква знову перестала вміщати усіх парафіян. У 1911—1912 роках за проєктом архітектора Євгена Єрмакова провели чергову реконструкцію будівлі, в результаті якої продовжили західну частину церкви та спорудили над притвором нову, вищу дзвіницю. Кошти на перебудову у розмірі 10 тис. рублів пожертвував купець С. Горенко.

Радянська доба

Немає точних даних, чи функціонувала Стрітенська церква у політично нестабільний період 1918—1920 років. Станом на 1918 рік її настоятелем був протоієрей Клімент Чемена, який вступив до Союзу пастирів (місцева спілка ультраконсервативних представників РПЦ) і різко засуджував процеси українізації богослужіння. Після 1918 року відомостей про протоієрея К. Чемену немає.

Після встановлення у Києві 1920 року радянської влади більшовики згідно із випущеним у січні 1919 року Декретом «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» націоналізували усі культові споруди. Раніше власником церковної будівлі та майна була відповідна парафія, після націоналізації більшовицька влада надавала (або ні) окремій парафії церкву в користування. У липні 1920 року відповідні органи влади офіційно зареєстрували парафію Стрітенської церкви та дозволили користуватися храмом.

19 липня 1923 року сталося «диво оновлення» Стрітенської церкви: за численними свідченнями очевидців за одну ніч бані церкви (за іншими джерелами — тільки баня дзвіниці) несподівано засяяли золотом: з-під шару фарби, якою вони були вкриті, проступали плями первісної позолоти. Письменник і дослідник київської старовини Анатолій Макаров наводить свідчення очевидців, згідно з якими поступово оновилися не тільки бані церкви, а й розписи святих, вміщені в нішах на барабанах бань, та ікона святого Миколая всередині церкви. Пізніше таким самим чином почали оновлюватися і деякі інші київські церкви — Георгіївська на Золотоворітській вулиці та Різдва Христового на Поштовій площі.

Ця подія набула широкого розголосу у народі та в пресі, а губвиконком, ГПУ і прокуратура оприлюднили спеціальне звернення про каральні заходи, які будуть вжиті до тих, хто «поширює чутки про так звані „оновлення“». Втім, це не спинило киян, які продовжували збиратися на Львівській площі для споглядання та обговорення цього дива, серед натовпу навіть почали звучати заклики до повалення більшовицької влади, що спричинило вал арештів. Настоятеля Стрітенської церкви, Віталія Кулінського, спочатку заарештували на 2 місяці, після звільнення перевели на Куренівку до Свято-Пантелеймонівської церкви, а згодом репресували та 1937 року розстріляли (реабілітований в 1989 році). Явище «оновлення Стрітенської церкви» описує Остап Вишня у своєму фейлетоні «Київські чудеса» (входить до збірки «Посмішки київські»), про нього ж згадує Михаїл Булгаков в оповіданні «Тайны мадридского двора». Академік, публіцист і державний діяч Сергій Єфремов у своїх щоденниках свідчив, що «…у Києві все „обновлялися“ церкви: біля Скорбященської церкви і вдень і вночі стояв натовп та дивився на „баню“, що „на очах обновлялася“. От як ростуть на очах легенди! А власть своїми безглуздими та безтактними заходами тільки помагає їм ширитись».

Ще на початку 1920-х років більшовики з метою знищення православної церкви почали процес її розколу. У 1922 році за підтримки більшовиків почався так званий рух «обновленців» — представників православної церкви, які були лояльні до радянської влади та створили свою альтернативну організацію — «Живу Церкву», що користувалася значною моральною та фінансовою підтримкою влади. Парафія київської Стрітенської церкви первісно не переходила до розкольників-«обновленців» і дотримувалася традиційних православних церковних догм та обрядів. Після скандалу з «оновленням бань» та арешту настоятеля радянська влада передала Стрітенську церкву в користування громаді обновленської Української синодальної церкви. Як і в більшості інших «обновленських» парафій, настоятелями Стрітенської церкви за підтримки ОДПУ ставали запрошені священники з інших єпархій та відомств, зокрема, священник А. Нікольський з Варшавської єпархії, протоієрей 15 гусарського Українського полку Є. Яскевич. Близько 1928—1930 років Стрітенська церква була кафедральним собором обновленського київського митрополита Ювеналія.

Після 1936 року храм закрили та, ймовірно, незабаром знесли під приводом реконструкції Львівської площі.

Опис

Мурована Стрітенська церква первісно була порівняно невеликою, квадратною в плані спорудою, в архітектурі якої поєднувалися риси класицизму і нового псевдоросійського стилю. Чоловий фасад членувався вертикально напівколонами, які формували три прясла, завершені закомарами у вигляді кокошників. У бічних пряслах розміщувалися видовжені віконні прорізи з дугоподібним завершенням, на центральному пряслі був головний вхід із навісом, над яким розташовувалися два невеликі віконця-біфорії притвору, що символізували Скрижалі завіту — цей елемент повторюватимуть при кожній перебудові храму. Увінчувала церкву дерев'яна цибулиноподібна баня на квадратному у плані барабані зі скошеними кутами. У розписах церкви брав участь художник Іван Сошенко, який мешкав у свого тестя — священника Стрітенської парафії Василя Панова.

При церкві розміщувалися дерев'яні та муровані будинки причту (від них збереглися лише будинки 34-Б і 34-В по Великій Житомирській).

Після значної перебудови 1883—1884 років церква отримала виразні риси візантійської архітектури, і в цьому плані стала подібною до Володимирського собору, чиє будівництво завершив двома роками раніше той самий архітектор, який перебудовував Стрітенську церкву — Володимир Ніколаєв. Завдяки добудовам з північного і південного фасадів церква стала у плані хрестоподібною. Основний об'єм завершувався гранчастим барабаном із напівциркульними вікнами та закомарами, й увінчувався масивною напівсферичною банею. Вікна бані чергувалися з розписаними нішами та відділялися спареними колонами. Фасади церкви прикрашали орнаменти з грецькими хрестами. Головний вхід до церкви був оформлений у вигляді порталу, над яким був прорізаний біфорій.

Добудований розвинений притвор завершувався масивною дзвіницею із подібною до головної банею, але меншою за розміром. По аналогії з головною банею на найвищому ярусі дзвіниці півциркульні дзвонові отвори чергувалися з подібними за формою розписаними нішами, обрамованими напівколонами та ліпними гірляндами.

Бані церкви після перебудови 1883—1884 року були позолоченими, проте з часом позолота, яка виявилася неякісною, значно зблякла, потріскалася та частково осипалася. Вирішили пофарбувати бані фарбою і в такий самий колір — білий матовий — що й стіни. Це виявилося напрочуд вдалим дизайнерським рішенням, адже додало візуальної легкості занадто масивній будівлі церкви, а в сутінках храм ніби розчинявся у темряві, лишаючи по собі тільки сяйнистий золотий хрест.

Головною святинею Стрітенської церкви була ікона Божої Матері «Всіх Скорботних Радість». Вона вважалася чудотворною і зберігалася у спеціальному кіоті під срібною позолоченою шатою. Після зруйнування церкви ікона деякий час зберігалася у капличці на розі Великої Житомирської та Володимирської вулиць. Подальша її доля невідома.

Відбудова Стрітенської церкви

image
Церемонія закладення наріжного каменю на місці відбудови. У центрі (справа наліво): мер Києва (1999—2006) Олександр Омельченко, Патріарх Філарет, архітектор Янош Віг, о. Сергій Ткачук

За Незалежної України Стрітенську церкву внесли до переліку зруйнованих пам'яток, які підлягають відтворенню. Ініціатором відбудови церкви стала парафія Серафима Саровського УПЦ КП на чолі із настоятелем Сергієм Ткачуком. У 2001 році парафія збудувала у сквері перед будівлею Торговельно-Промислової палати невелику каплицю з двома баньками.

21 березня 2005 року Президент України Віктор Ющенко після міжнародної зустрічі у Торгово-промисловій палаті відвідав сусідню Стрітенську каплицю, після чого дав доручення тодішньому меру Києва Олександру Омельченку посприяти відбудові Стрітенської церкви. 31 березня того ж року рішенням № 238/2813 Київська міська рада офіційно виділила парафії ділянку під будівництво церкви, а 5 квітня КМДА видала розпорядження № 515 «Про проектування та відбудову храму Стрітення Господнього на розі вулиць Стрітенської та Великої Житомирської у Шевченківському районі». 18 червня того ж, 2005 року Патріарх Філарет урочисто освятив хрест та наріжний камінь на місці відбудови Стрітенської церкви. Згідно з розпорядженням КМДА перед будівництвом церкви мали проводитися археологічні дослідження, які фактично почалися лише 2006 року і на які було виділено близько 700 тис. грн.

Процес відбудови Стрітенської церкви просувався дуже повільно. 14 листопада 2006 року Президент Ющенко вдруге завітав до каплиці та, оглянувши місце розкопок, дав нове доручення новому меру Києва Леоніду Черновецькому щодо пришвидшення відбудови храму. Втім, як виявилося, незадовго до цього, 31 жовтня Київміськрада скорегувала програму культурно-економічного розвитку Києва і вилучила з запланованих на будівництво церкви коштів 500 тис. грн. Тим часом архітектурне бюро Яноша Віга на безоплатній основі розробило кілька проєктів відбудови Стрітенської церкви, серед яких були варіанти відновлення її як у формах кінця XIX століття, так і в стилістиці сучасної архітектури.

25 лютого 2008 року вийшов Указ Президента України № 157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва», в якому вчергове наказувалося Кабінету Міністрів України та Київській міській державній адміністрації вжити заходів щодо «здійснення робіт із проектування та відбудови об'єкта культурної спадщини — Храму Стрітення Господнього на місці його історичного розташування на розі вулиць Стрітенської та Великої Житомирської».

Навесні та влітку 2012 року неодноразово відбувалися спроби завадити розкопкам на місці церкви. У жовтні 2012 року містобудівна рада Києва затвердила проєкт відбудови Стрітенської церкви, обравши розроблений Яношем Вігом сучасний варіант. Цей проєкт передбачав будівництво культової споруди у стилі «хай-тек» із частково прозорими фасадами, оглядовим майданчиком на дзвіниці, іконами у вигляді вітражів. Свій вибір рада мотивувала тим, що масивна церква псевдовізантійської архітектури погано впишеться у навколишнє архітектурне середовище, яке з початку XX століття зазнало радикальних змін. Проєкт також передбачав створення при храмі недільної школи та музею відродження Стрітенської церкви. Втім, проєкт викликав багато заперечень як серед містян, так і серед архітекторів. Не погодився з рішенням містобудівної ради й Патріарх Філарет, який висловив сподівання, що церкву відбудують в її історичних формах.

У 2016 році відповідальне за проєкт відновлення Стрітенської церкви КП «Спецжитлофонд» оголосило тендер на будівництво, на який подались лише два учасники, тому тендер не відбувся. Кошторис будівельних робіт згідно з тендером складав 53,99 млн грн, загалом у спеціальний фонд міського бюджету, передбачений програмою економічного та соціального розвитку Києва на 2016 рік, на відбудову церкви заклали 600 тис. грн.

Станом на 2023 рік роботи з відбудови Стрітенської церкви так і не розпочалися. Наприкінці 2020 року міська влада повідомила, що в бюджеті Києва коштів на будівельні роботи немає.

Священники церкви

  • близько 1811 року — не пізніше 1830-х років — о. Андрій Жуковський (або Жулковський)
  • до серпня 1866 — Панов Василь Микитович (†1866)
  • 16 серпня 1866—1893 — Жданов Дмитро Афанасійович (1812—1897), протоієрей, настоятель
    • 18 (30) серпня 1875 — 1885 — Феодот Біляшівський, другий священник, помер 22 вересня (4 жовтня) 1885 року. Батько археолога Миколи Біляшівського.
    • кінець 1885 — ? — Лев Кириллов, другий священник
    • 1887—12 (25) липня 1900 — Флоринський Микола Іванович (1826—1900), протоієрей, у 1887—1896 — помічник настоятеля, у 1896—1900 — другий священник.
  • 29 квітня 1893—5 (18) червня 1900 — Троцький Павло Антонович (1835—1900), протоієрей, настоятель
  • близько 1900—1901 — Хорошунов Феодор Д., настоятель
    • 17 (30) липня 1900 — після 1916 — Левицький Павло Андрійович, протоієрей, другий священник
  • 29 серпня (11 вересня) 1901 — після 1918 — Чемена Климент Антонович (1867—?), протоієрей (з 14 травня 1910), настоятель. Його доля після 1918 року невідома.
  • січень 1923 — після липня 1923 — Кулинський Віталій Феодотович
  • 1924—1927 — Нікольський А., настоятель
  • 1927—1933 — Яскевич Є., протоієрей, настоятель

Галерея

  • image
    Базар на Львівській площі (тоді — Сінна). На задньому плані — Стрітенська церква, 1912 рік
  • image
    Стрітенська церква і кінний трамвай на Львівській площі, кінець XIX століття
  • image
    Стрітенська каплиця, зведена у 2001 році
  • image
    Президент Віктор Ющенко у Стрітенській каплиці

Коментарі

  1. у сучасних ЗМІ поширене хибне твердження, що церкву збудував Ярослав Мудрий
  2. у деяких джерелах помилково вказаний 1924 рік
  3. у деяких джерелах помилково — Михайлович

Примітки

  1. Третяк, 2004, с. 93.
  2. Єрофалов-Пилипчак, 2020, с. 160.
  3. Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923—1930).
  4. Третяк, 2004, с. 94.
  5. Кальницький, 2012, с. 105.
  6. Киев, 1985, с. 412.
  7. Асеев, 1982, с. 41.
  8. Похилевич, 1865, с. 79.
  9. Закревский, т. 2, 1868, с. 831.
  10. Асеев, 1982, с. 47.
  11. Захарченко, 1888, с. 227.
  12. Кальницький, 2012, с. 103.
  13. Морозова Христина (16 червня 2016 року). На Львівській площі можуть побудувати скляний храм за 50 млн грн. hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. оригіналу за 14 квітня 2022 року. Процитовано 2 серпня 2022 року.
  14. У Києві невідомі вночі розібрали паркан навколо Стрітенської церкви. tyzhden.ua. Український тиждень. 14 червня 2012 року. оригіналу за 12 липня 2014 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  15. Бригинец говорит, что территорию Сретенской церкви захватили в третий раз за последние месяцы. nashkiev.ua. 23 липня 2012. оригіналу за 3 серпня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року. (рос.)
  16. В Киеве появится оригинальная прозрачная церковь (фото). www.segodnya.ua. Сегодня. 4 жовтня 2012 року. оригіналу за 6 жовтня 2012 року. Процитовано 21 липня 2022 року. (рос.)
  17. Широцький, 1917, с. 21.
  18. Геврик, 1982, с. 20.
  19. Закревский, 1868, с. 831.
  20. Указатель, 1853, с. 115.
  21. Закревский, т.1, 1868, с. 437.
  22. Закревский, т. 2, 1868, с. 832.
  23. Малаков, 2017, с. 84.
  24. Похилевич, 1865, с. 80.
  25. Сементовський, 1900, с. 117.
  26. Паломникъ кіевскій, 1871, с. 98.
  27. Кальницький, 2012, с. 104.
  28. Ковалинский В. В. (8 лютого 2012 року). Праздник встречи. weekend.today. Вікенд. оригіналу за 2 серпня 2021 року. Процитовано 11 серпня 2022 року. (рос.)
  29. КДА, 2015, с. 528.
  30. КДА, 2016, с. 688.
  31. Часть неоффиціальная: 35-й годъ «Кіевскихъ епархіальныхъ Вѣдомостей» // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1896. — № 1 (1 січня).(рос. дореф.)
  32. Ярон С. Київ у 80-х роках. Спогади старожила = Кіевъ въ восьмидесятыхъ годахъ. Воспоминанія старожила / Статті, коментарі та добір ілюстрацій О. М. Друг. — К. : ВАРТО, 2017. — С. 492. — 1000 прим. — .
  33. Малаков, 2017, с. 85.
  34. КДА, 2016, с. 789.
  35. КДА, 2016, с. 790.
  36. Кальницький, 2012, с. 16.
  37. КДА, 2016, с. 736.
  38. Макаров, 2018, с. 188.
  39. Макаров, 2018, с. 190.
  40. Макаров, 2018, с. 192.
  41. Макаров, 2018, с. 194.
  42. Кальницький, 2011, с. 215.
  43. Єфремов С. О. Щоденники, 1923—1929. — К. : ЗАТ "Газета «РАДА», 1997. — С. 42. — (Мемуари) — 1000 прим. — .
  44. КИЕВСКАЯ ЕПАРХИЯ. www.pravenc.ru. Процитовано 10 серпня 2022 року.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()(рос.)
  45. Кальницький, 2011, с. 216.
  46. Макаров, 2018, с. 189.
  47. Бублик, 1897, с. 111.
  48. Олена Білозерська (15 листопада 2006 року). Ющенко змусить Черновецького повернути гроші. maidan.org.ua. ГІМЦ «Всесвіт». оригіналу за 9 вересня 2017 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  49. Єрофалов-Пилипчак, 2020, с. 161.
  50. Указ Президента України від 25 лютого 2008 року № 157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва»
  51. У Києві вчинена спроба захоплення території пам'ятки Київської Русі – Стрітенської церкви. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 2 травня 2012 року. оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022 року.
  52. На Львівській площі збудують скляну церкву з крученими сходами. ФОТО. kiev.pravda.com.ua. Українська правда. 4 жовтня 2012 року. оригіналу за 2 березня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  53. Третяк К. О. Відтворення архітектурних пам'яток як боротьба за історичну справедливість України (на прикладі Києва) // Vita Antiqua. — 2019. — № 11. — ISSN 2522-9419. — DOI:10.37098/VA-2019-11-205-211.
  54. Предстоятель УПЦ КП закликав столичних чиновників відновити Стрітенський храм у традиційному архітектурному стилі. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. 18 жовтня 2012 року. оригіналу за 2 березня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  55. Кличко гальмує відновлення храму, який збудував Ярослав Мудрий — ПЦУ. religionpravda.com.ua. «Релігійна правда». 1 жовтня 2021 року. оригіналу за 3 серпня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  56. Отдѣл вторый: Слово въ день Срѣтенія Господня // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1863. — № 5 (1 березня).(рос. дореф.)
  57. Часть неоффиціальная: Проповѣдническая дѢятельность въ Кіевской епархіи за послѣдніе девятнадцать лѣт // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1879. — № 1 (1 січня).(рос. дореф.)
  58. Отдѣл первый: распоряженія епархіального начальства // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1866. — № 18 (19 вересня).(рос. дореф.)
  59. Отдѣл первый: распоряженія епархіального начальства // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1875. — № 17 (16 вересня).(рос. дореф.)
  60. Движенія и награды по епархіальному вѣдомству // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1885. — № 21 (1 листопада).(рос. дореф.)
  61. Затилюк, Ярослав; Осташевська, Юлія. Академік Микола Федотович Біляшівський та його персональний життєпис: публікація джерела і перспективи дослідження. Науковий вісник Національного музею історії України (4 (2019)).
  62. Прибавленія къ оффиціальной части // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1885. — № 24 (15 грудня).(рос. дореф.)
  63. Часть оффиціальная: Епархіальныя извѣестія // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1900. — № 15 (1 серпня).(рос. дореф.)
  64. КДА, 2016, с. 751.
  65. Протоіерей П. А. Троцкій (некрологъ) // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1900. — № 12 (15 червня).(рос. дореф.)
  66. 1901. Адресная и Справочная книга Весь Киев на 1901 год / М.Л.Радомский. — К., 1901. — С. 272.
  67. Часть оффиціальная: Епархіальныя извѣестія // Кіевскія епархіальныя вѣдомости. — 1901. — № 18 (15 вересня).(рос. дореф.)
  68. КДА, 2016, с. 735.

Джерела

  • Єрофалов-Пилипчак Б. Л. Стретенская на Львовской площади // Архітектура незалежного Києва: сторінками архітектурного часопису «А.С.С. — К. : Видавничий дім «А+С», 2020. — Т. II, Майстри бетону та гіпсокартону. — 832 с. — . (укр.)(рос.)
  • Геврик Т. Втрачені архітектурні пам'ятки Києва: каталог фотовиставки. — Нью-Йорк : Український музей, 1982. — 64 с.
  • Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
  • Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
  • Київська духовна академія в іменах: 1819—1924 : енциклопедія : в 2 т / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2015. — Т. 1: А—К. — 740 с. — 1000 прим. — .
  • Київська духовна академія в іменах: 1819—1924 : енциклопедія : в 2 т / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2016. — Т. 2: Л—Я. — 1004 с. — 1000 прим. — .
  • Малаков Д. В. Мала і Велика Житомирські. — Либідь, 2017. — 80 с. — (Твій Київ) — .
  • Кальницький М. Б. Храми Києва. — 2-ге, уточн. і доп. — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2011. — 296 с. — 1000 прим. — .
  • Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. — К. : Будівельник, 1982. — 160 с. (рос.)
  • Макаров А. Н. Горний город. Из православной жизни Киева XIX века. — К. : Скай Хорс, 2018. — 224 с. — (Мир киевской старины) — 700 прим. — . (рос.)
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
  • Сементовський М. М. Кіевъ, его святыни, древности, достопамятности. — 7-ме. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1900. (рос. дореф.)
  • Широцький К. В. Кіевъ: путеводитель. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1917. — 346 с. (рос. дореф.)
  • Захарченко М. М. Кіевъ теперь и прежде. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1888. (рос. дореф.)
  • Похилевичъ Л. Монастыри и церкви г. Кіева: Прежнее и нынешнее состояніе и средства содержанія причтовъ, а также иноверческие молитвенные дома. — К. : Въ типографіи губернского управленія, 1865. — 134 с. (рос. дореф.)
  • Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 1. — 455 с. (рос. дореф.)
  • Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 2. — 495 с. (рос. дореф.)
  • Паломникъ кіевскій, или Путеводитель по монастырямъ и церквамъ кіевскім, для богомольцев, посѣщающихъ святыню Кіева. — 5-те. — К. : Тип. М. П. Фрица, 1871. (рос. дореф.)
  • Бублик В. Д. Путеводитель по Кіеву и его окрестностямъ. — 4-е. — Тип. С. В. Кульженко, 1897. (рос. дореф.)
  • Указатель святынь и священныхъ достопамятностей Кіева. — 2-ге. — К. : Въ Типографіи Кіево-Печерской Лавры, 1853. (рос. дореф.)

Посилання

  • Тетяна Асадчева (15 лютого 2022 року). Втрачені святині Києва: Стрітенська церква. vechirniy.kyiv.ua. «Вечірній Київ». оригіналу за 15 лютого 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року.
  • Ковалинский В. В. (8 лютого 2012 року). Праздник встречи. weekend.today. Вікенд. оригіналу за 2 серпня 2021 року. Процитовано 11 серпня 2022 року. (рос.)
  • Анатолий Макаров (18 липня 2013 року). . fakty.ua. «Факти та коментарі». Архів оригіналу за 9 травня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року. (рос.)
  • Владимир Мазур (вып. № 2 20 января — 26 января 2018). Случай в скорбящей церкви. zn.ua. «Зеркало недели». оригіналу за 3 серпня 2022 року. Процитовано 21 липня 2022 року. (рос.)


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stri tenska ce rkva pravoslavna cerkva v Kiyevi zvedena u 1853 1861 rokah arhitektorom Pavlom Sparro na misci starishoyi derev yanoyi sporudi perebudovana u 1883 1884 rokah arhitektorom Volodimirom Nikolayevim a v 1911 1912 rokah arhitektorom Yevgenom Yermakovim Znishena bilshovikami pislya 1936 roku Cerkva stoyala na rozi Velikoyi Zhitomirskoyi ta Stritenskoyi vulic bilya Lvivskoyi ploshi na comu misci pislya znesennya cerkvi oblashtuvali skver Chastinu kolishnoyi cerkovnoyi sadibi zajmaye budivlya Torgovelno promislovoyi palati Stritenska cerkva vnesena do pereliku pam yatok yaki mayut buti vidbudovani prote stanom na 2023 rik cogo tak i ne zrobili Stritenska cerkva u KiyeviStritenska cerkva foto pochatku HH st 50 27 17 pn sh 30 30 31 sh d 50 45496500002777651 pn sh 30 50882400002777928 sh d 50 45496500002777651 30 50882400002777928 Koordinati 50 27 17 pn sh 30 30 31 sh d 50 45496500002777651 pn sh 30 50882400002777928 sh d 50 45496500002777651 30 50882400002777928Tip sporudipravoslavnij hram i dRoztashuvannyaUkrayina KiyivArhitektorVolodimir Nikolayev Sparro Pavlo Ivanovich i Yermakov Yevgen FedorovichPochatok budivnictva20 zhovtnya 1853Kinec budivnictva21 zhovtnya 1861Zrujnovano1936Vidbudovano1998 do sogodniStildNalezhnistPCUAdresaVelika Zhitomirska 33EponimStritennya Gospodnye d Stritenska cerkva Kiyiv Kiyiv Stritenska cerkva u Vikishovishi Vid Stritenskoyi cerkvi pohodit nazva Stritenskoyi vulici sho prolyagaye poruch IstoriyaZa chasiv Kiyivskoyi Rusi bilya suchasnoyi Lvivskoyi ploshi stoyala Zhidivska piznishe Lvivska brama zahidnij v yizd do mista Yaroslava Isnuye pripushennya sho nad bramoyu isnuvala nadbramna Stritenska cerkva po analogiyi z Zolotimi vorotami de bula cerkva Blagovishennya prote dokumentalnih pidtverdzhen ciyeyi gipotezi nemaye adzhe Zhidivska brama bula derev yanoyu sporudoyu i tochnih danih pro yiyi viglyad v istoriyi ne lishilosya Bilya brami stoyala derev yana cerkva Stritennya Gospodnogo tochnij chas sporudzhennya yakoyi nevidomij ale ne ranishe mezhi XVII XVIII stolittya cerkva poznachena na mapi Kiyeva 1695 roku U 1752 roci na yiyi misci zbuduvali novu takozh derev yanu cerkvu Yiyi golovnoyu svyatineyu bula ikona Bozhoyi Materi Vsih Skorbotnih Radist yaka za legendoyu rozmishuvalasya na davnoruskij Zhidivskij brami j piznishe bula perenesena do cerkvi Mikola Zakrevskij zaznachav sho cya ikona spravdi deyakij chas roztashovuvalasya na Zhidivskij brami ta piznishe bula perenesena do Stritenskoyi cerkvi prote nemaye dokaziv sho vona datovana davnoruskim periodom do togo zh kult ciyeyi ikoni vinik tilki naprikinci XVII stolittya Kostyantin Shirockij takozh stavit pid sumniv cyu legendu stverdzhuyuchi sho ikona pohodit z Moskoviyi vona ne starshe XVII stolittya ta maye simejnij harakter na nij zobrazheni pid viglyadami svyatih Kirika ta Uliti pershi vlasniki ikoni Vid nazvi shanovanoyi ikoni pishla druga nazva hramu cerkva Vsih Skorbotnih Radosti abo u prostorichchi Skorbotna cerkva Suchasnij kiyevoznavec Mihajlo Kalnickij stverdzhuye sho sered kiyivskih nezamizhnih zhinok buv zvichaj shosuboti prihoditi do ciyeyi cerkvi ta molitisya pered ikonoyu Bozhoyi Materi Cim skoristalisya kiyivski studenti yaki v cej den prihodili do cerkvi u poshukah znajomstv i flirtu tomu 1844 roku yim oficijno zaboronili vidviduvati Stritensku cerkvu u subotu XIX stolittya Cerkva zvedena P Sparro Stritenska cerkva bula parafiyalnoyu yiyi parafiya prostyagalasya vid Georgiyivskogo provulku do Observatornoyi vulici vklyuchayuchi vulici Bulvarno Kudryavsku Yaroslaviv Val Ivana Franka Strilecku Stanom na 1865 rik na cij teritoriyi meshkalo 743 osobi pravoslavnogo virospovidannya ta 150 rimo katolikiv i lyuteran Popri provedenij 1797 roku remont do seredini XIX stolittya derev yana Stritenska cerkva zanepala tomu yiyi virishili zaminiti murovanoyu Pershij proyekt novoyi cerkvi sklav u 1852 roci yeparhialnij arhitektor Pavlo Sparro Ce mala buti dvoyarusna sporuda v arhitekturi yakoyi poyednuvalisya elementi rosijsko vizantijskoyi arhitekturi ta psevdogotiki prote cej zadum ne spodobavsya imperatoru Mikoli I yakij mav nadati dozvil na budivnictvo cerkvi tomu proyekt viddali na pereroblennya fahivcyam peterburzkogo Golovnogo upravlinnya shlyahiv spoluchen i publichnih sporud U lipni togo zh roku imperator pogodiv pereroblenij proyekt ale urochiste zakladannya novogo hramu vidbulosya lishe 20 zhovtnya 1 listopada 1853 roku Togo zh dnya Mikola I vidav manifest Pro vijnu z Ottomanskoyu Portoyu ogoloshuyuchi vijnu yaka piznishe otrimaye nazvu Krimskoyi Cherez vijnu finansuvannya budivnictva novoyi cerkvi znachno skorotilosya tomu dovelosya suttyevo sprostiti pervisnij proyekt zokrema zrobiti odin yarus zamist zaplanovanih dvoh Budivnictvo cerkvi prosuvalosya duzhe povilno tomu osvyatili budivlyu lishe 21 zhovtnya 2 listopada 1861 roku Novozbudovana cerkva viyavilasya zatisnoyu i ne vmishala usih viryan sho prihodili do shanovanoyi ikoni Vsih Skorbotnih Radist she do 1865 roku nastoyatel cerkvi pochav chitati pered ikonoyu akafist ne tilki shosuboti yak ce bulo zavedeno ranishe a i shop yatnici Vzhe z 1880 roku pricht Stritenskoyi cerkvi klopotav pro rozshirennya budivli ta zaminu derev yanoyi bani murovanoyu Proyekt perebudovi rozrobiv arhitektor Volodimir Nikolayev prote jomu dovelosya vnositi nizku popravok zgidno iz vkazivkami z Sankt Peterburga tomu rekonstrukciyu cerkvi vikonali lishe u 1883 1884 rokah Znachnu chastinu koshtiv na budivelni roboti pozhertvuvala parafiyanka hramu baronesa Mariya Shtejngel yaka prozhivala v osobnyaku na Bulvarno Kudryavskij vulici U rezultati perebudovi cerkva otrimala virazni risi vizantijskoyi arhitekturi iz masivnimi banyami nad osnovnim ob yemom i nad dzviniceyu yaku sporudili nad rozvinenim pritvorom Zavdyaki comu a takozh zrittyu u 1873 roci valiv navkolo cerkvi ta formuvannyu vidkritoyi bazarnoyi ploshi hram stav arhitekturnoyu dominantoyu ciyeyi miscevosti U 1891 roci pislya zatverdzhennya novogo rozpisu parafiyalnih cerkov teritoriya parafiyi Stritenskoyi cerkvi rozshirilasya na pivdennij zahid do vulic Koniskogo Maloyi Volodimirskoyi Pirogovskoyi ta Bibikovskogo bulvaru Stanom na 1891 rik u parafiyi meshkali 6194 osobi Pri Stritenskij cerkvi bulo stvoreno pershe v Kiyevi Tovaristvo Chervonogo Hresta takozh diyali 8 nedilnih shkil ta yidalnya dlya nuzhdennih Nastoyatel cerkvi Pavlo Trockij priznachenij na posadu 1893 roku zbuduvav novij dvopoverhovij budinok prichtu ta budivlyu nedilnoyi shkoli v yakij stanom na 1900 rik navchalosya 80 uchniv oboh statej U 1893 roci pri Stritenskij cerkvi vidkrilosya Tovaristvo rozpovsyudzhennya religijno moralnoyi prosviti v dusi Pravoslavnoyi Cerkvi z 1897 roku Kiyivske pravoslavne religijno prosvitnicke tovaristvo yake vlashtovuvalo u primishenni cerkvi nedilni prosvitnicki chitannya golovoyu radi Tovaristva buv P Trockij Sered parafiyan Stritenskoyi cerkvi buli vidatni pidpriyemci ta gromadski kulturni i derzhavni diyachi Tak u 1886 roci v cij cerkvi hrestiv svogo sina Mihajla pidpriyemec i mecenat Ivan Tereshenko u 1867 roci kupec Adam Nadson hrestiv sina ru u 1873 roci svoyih ditej hrestili arhitektor Volodimir Nikolayev i etnograf Pavlo Chubinskij U 1883 roci v Stritenskij cerkvi vinchavsya ta piznishe hrestiv svoyu donku vchenij gidrotehnik Mikola Lelyavskij Parafiyanami cerkvi takozh buli pismennik i gromadskij diyach Oleksandr Koniskij advokat i zhurnalist avtor spogadiv pro Kiyiv 1880 h rokiv Sergij Yaron u cij zhe cerkvi jogo vidspivuvali baroni Shtejngeli ta inshi zamozhni kiyani XX stolittya Na mezhi XIX XX stolit u Kiyevi pochavsya budivelnij bum a naselennya pochalo strimko zrostati vnaslidok chogo Stritenska cerkva znovu perestala vmishati usih parafiyan U 1911 1912 rokah za proyektom arhitektora Yevgena Yermakova proveli chergovu rekonstrukciyu budivli v rezultati yakoyi prodovzhili zahidnu chastinu cerkvi ta sporudili nad pritvorom novu vishu dzvinicyu Koshti na perebudovu u rozmiri 10 tis rubliv pozhertvuvav kupec S Gorenko Radyanska doba Nemaye tochnih danih chi funkcionuvala Stritenska cerkva u politichno nestabilnij period 1918 1920 rokiv Stanom na 1918 rik yiyi nastoyatelem buv protoiyerej Kliment Chemena yakij vstupiv do Soyuzu pastiriv misceva spilka ultrakonservativnih predstavnikiv RPC i rizko zasudzhuvav procesi ukrayinizaciyi bogosluzhinnya Pislya 1918 roku vidomostej pro protoiyereya K Chemenu nemaye Pislya vstanovlennya u Kiyevi 1920 roku radyanskoyi vladi bilshoviki zgidno iz vipushenim u sichni 1919 roku Dekretom Pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi i shkoli vid cerkvi nacionalizuvali usi kultovi sporudi Ranishe vlasnikom cerkovnoyi budivli ta majna bula vidpovidna parafiya pislya nacionalizaciyi bilshovicka vlada nadavala abo ni okremij parafiyi cerkvu v koristuvannya U lipni 1920 roku vidpovidni organi vladi oficijno zareyestruvali parafiyu Stritenskoyi cerkvi ta dozvolili koristuvatisya hramom 19 lipnya 1923 roku stalosya divo onovlennya Stritenskoyi cerkvi za chislennimi svidchennyami ochevidciv za odnu nich bani cerkvi za inshimi dzherelami tilki banya dzvinici nespodivano zasyayali zolotom z pid sharu farbi yakoyu voni buli vkriti prostupali plyami pervisnoyi pozoloti Pismennik i doslidnik kiyivskoyi starovini Anatolij Makarov navodit svidchennya ochevidciv zgidno z yakimi postupovo onovilisya ne tilki bani cerkvi a j rozpisi svyatih vmisheni v nishah na barabanah ban ta ikona svyatogo Mikolaya vseredini cerkvi Piznishe takim samim chinom pochali onovlyuvatisya i deyaki inshi kiyivski cerkvi Georgiyivska na Zolotovoritskij vulici ta Rizdva Hristovogo na Poshtovij ploshi Cya podiya nabula shirokogo rozgolosu u narodi ta v presi a gubvikonkom GPU i prokuratura oprilyudnili specialne zvernennya pro karalni zahodi yaki budut vzhiti do tih hto poshiryuye chutki pro tak zvani onovlennya Vtim ce ne spinilo kiyan yaki prodovzhuvali zbiratisya na Lvivskij ploshi dlya spoglyadannya ta obgovorennya cogo diva sered natovpu navit pochali zvuchati zakliki do povalennya bilshovickoyi vladi sho sprichinilo val areshtiv Nastoyatelya Stritenskoyi cerkvi Vitaliya Kulinskogo spochatku zaareshtuvali na 2 misyaci pislya zvilnennya pereveli na Kurenivku do Svyato Pantelejmonivskoyi cerkvi a zgodom represuvali ta 1937 roku rozstrilyali reabilitovanij v 1989 roci Yavishe onovlennya Stritenskoyi cerkvi opisuye Ostap Vishnya u svoyemu fejletoni Kiyivski chudesa vhodit do zbirki Posmishki kiyivski pro nogo zh zgaduye Mihayil Bulgakov v opovidanni Tajny madridskogo dvora Akademik publicist i derzhavnij diyach Sergij Yefremov u svoyih shodennikah svidchiv sho u Kiyevi vse obnovlyalisya cerkvi bilya Skorbyashenskoyi cerkvi i vden i vnochi stoyav natovp ta divivsya na banyu sho na ochah obnovlyalasya Ot yak rostut na ochah legendi A vlast svoyimi bezgluzdimi ta beztaktnimi zahodami tilki pomagaye yim shiritis She na pochatku 1920 h rokiv bilshoviki z metoyu znishennya pravoslavnoyi cerkvi pochali proces yiyi rozkolu U 1922 roci za pidtrimki bilshovikiv pochavsya tak zvanij ruh obnovlenciv predstavnikiv pravoslavnoyi cerkvi yaki buli loyalni do radyanskoyi vladi ta stvorili svoyu alternativnu organizaciyu Zhivu Cerkvu sho koristuvalasya znachnoyu moralnoyu ta finansovoyu pidtrimkoyu vladi Parafiya kiyivskoyi Stritenskoyi cerkvi pervisno ne perehodila do rozkolnikiv obnovlenciv i dotrimuvalasya tradicijnih pravoslavnih cerkovnih dogm ta obryadiv Pislya skandalu z onovlennyam ban ta areshtu nastoyatelya radyanska vlada peredala Stritensku cerkvu v koristuvannya gromadi obnovlenskoyi Ukrayinskoyi sinodalnoyi cerkvi Yak i v bilshosti inshih obnovlenskih parafij nastoyatelyami Stritenskoyi cerkvi za pidtrimki ODPU stavali zaprosheni svyashenniki z inshih yeparhij ta vidomstv zokrema svyashennik A Nikolskij z Varshavskoyi yeparhiyi protoiyerej 15 gusarskogo Ukrayinskogo polku Ye Yaskevich Blizko 1928 1930 rokiv Stritenska cerkva bula kafedralnim soborom obnovlenskogo kiyivskogo mitropolita Yuvenaliya Pislya 1936 roku hram zakrili ta jmovirno nezabarom znesli pid privodom rekonstrukciyi Lvivskoyi ploshi OpisMurovana Stritenska cerkva pervisno bula porivnyano nevelikoyu kvadratnoyu v plani sporudoyu v arhitekturi yakoyi poyednuvalisya risi klasicizmu i novogo psevdorosijskogo stilyu Cholovij fasad chlenuvavsya vertikalno napivkolonami yaki formuvali tri pryasla zaversheni zakomarami u viglyadi kokoshnikiv U bichnih pryaslah rozmishuvalisya vidovzheni vikonni prorizi z dugopodibnim zavershennyam na centralnomu pryasli buv golovnij vhid iz navisom nad yakim roztashovuvalisya dva neveliki vikoncya biforiyi pritvoru sho simvolizuvali Skrizhali zavitu cej element povtoryuvatimut pri kozhnij perebudovi hramu Uvinchuvala cerkvu derev yana cibulinopodibna banya na kvadratnomu u plani barabani zi skoshenimi kutami U rozpisah cerkvi brav uchast hudozhnik Ivan Soshenko yakij meshkav u svogo testya svyashennika Stritenskoyi parafiyi Vasilya Panova Pri cerkvi rozmishuvalisya derev yani ta murovani budinki prichtu vid nih zbereglisya lishe budinki 34 B i 34 V po Velikij Zhitomirskij Pislya znachnoyi perebudovi 1883 1884 rokiv cerkva otrimala virazni risi vizantijskoyi arhitekturi i v comu plani stala podibnoyu do Volodimirskogo soboru chiye budivnictvo zavershiv dvoma rokami ranishe toj samij arhitektor yakij perebudovuvav Stritensku cerkvu Volodimir Nikolayev Zavdyaki dobudovam z pivnichnogo i pivdennogo fasadiv cerkva stala u plani hrestopodibnoyu Osnovnij ob yem zavershuvavsya granchastim barabanom iz napivcirkulnimi viknami ta zakomarami j uvinchuvavsya masivnoyu napivsferichnoyu baneyu Vikna bani cherguvalisya z rozpisanimi nishami ta viddilyalisya sparenimi kolonami Fasadi cerkvi prikrashali ornamenti z greckimi hrestami Golovnij vhid do cerkvi buv oformlenij u viglyadi portalu nad yakim buv prorizanij biforij Dobudovanij rozvinenij pritvor zavershuvavsya masivnoyu dzviniceyu iz podibnoyu do golovnoyi baneyu ale menshoyu za rozmirom Po analogiyi z golovnoyu baneyu na najvishomu yarusi dzvinici pivcirkulni dzvonovi otvori cherguvalisya z podibnimi za formoyu rozpisanimi nishami obramovanimi napivkolonami ta lipnimi girlyandami Bani cerkvi pislya perebudovi 1883 1884 roku buli pozolochenimi prote z chasom pozolota yaka viyavilasya neyakisnoyu znachno zblyakla potriskalasya ta chastkovo osipalasya Virishili pofarbuvati bani farboyu i v takij samij kolir bilij matovij sho j stini Ce viyavilosya naprochud vdalim dizajnerskim rishennyam adzhe dodalo vizualnoyi legkosti zanadto masivnij budivli cerkvi a v sutinkah hram nibi rozchinyavsya u temryavi lishayuchi po sobi tilki syajnistij zolotij hrest Golovnoyu svyatineyu Stritenskoyi cerkvi bula ikona Bozhoyi Materi Vsih Skorbotnih Radist Vona vvazhalasya chudotvornoyu i zberigalasya u specialnomu kioti pid sribnoyu pozolochenoyu shatoyu Pislya zrujnuvannya cerkvi ikona deyakij chas zberigalasya u kaplichci na rozi Velikoyi Zhitomirskoyi ta Volodimirskoyi vulic Podalsha yiyi dolya nevidoma Vidbudova Stritenskoyi cerkviCeremoniya zakladennya narizhnogo kamenyu na misci vidbudovi U centri sprava nalivo mer Kiyeva 1999 2006 Oleksandr Omelchenko Patriarh Filaret arhitektor Yanosh Vig o Sergij Tkachuk Za Nezalezhnoyi Ukrayini Stritensku cerkvu vnesli do pereliku zrujnovanih pam yatok yaki pidlyagayut vidtvorennyu Iniciatorom vidbudovi cerkvi stala parafiya Serafima Sarovskogo UPC KP na choli iz nastoyatelem Sergiyem Tkachukom U 2001 roci parafiya zbuduvala u skveri pered budivleyu Torgovelno Promislovoyi palati neveliku kaplicyu z dvoma bankami 21 bereznya 2005 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko pislya mizhnarodnoyi zustrichi u Torgovo promislovij palati vidvidav susidnyu Stritensku kaplicyu pislya chogo dav doruchennya todishnomu meru Kiyeva Oleksandru Omelchenku pospriyati vidbudovi Stritenskoyi cerkvi 31 bereznya togo zh roku rishennyam 238 2813 Kiyivska miska rada oficijno vidilila parafiyi dilyanku pid budivnictvo cerkvi a 5 kvitnya KMDA vidala rozporyadzhennya 515 Pro proektuvannya ta vidbudovu hramu Stritennya Gospodnogo na rozi vulic Stritenskoyi ta Velikoyi Zhitomirskoyi u Shevchenkivskomu rajoni 18 chervnya togo zh 2005 roku Patriarh Filaret urochisto osvyativ hrest ta narizhnij kamin na misci vidbudovi Stritenskoyi cerkvi Zgidno z rozporyadzhennyam KMDA pered budivnictvom cerkvi mali provoditisya arheologichni doslidzhennya yaki faktichno pochalisya lishe 2006 roku i na yaki bulo vidileno blizko 700 tis grn Proces vidbudovi Stritenskoyi cerkvi prosuvavsya duzhe povilno 14 listopada 2006 roku Prezident Yushenko vdruge zavitav do kaplici ta oglyanuvshi misce rozkopok dav nove doruchennya novomu meru Kiyeva Leonidu Chernoveckomu shodo prishvidshennya vidbudovi hramu Vtim yak viyavilosya nezadovgo do cogo 31 zhovtnya Kiyivmiskrada skoreguvala programu kulturno ekonomichnogo rozvitku Kiyeva i viluchila z zaplanovanih na budivnictvo cerkvi koshtiv 500 tis grn Tim chasom arhitekturne byuro Yanosha Viga na bezoplatnij osnovi rozrobilo kilka proyektiv vidbudovi Stritenskoyi cerkvi sered yakih buli varianti vidnovlennya yiyi yak u formah kincya XIX stolittya tak i v stilistici suchasnoyi arhitekturi 25 lyutogo 2008 roku vijshov Ukaz Prezidenta Ukrayini 157 2008 Pro nevidkladni zahodi shodo rozvitku mista Kiyeva v yakomu vchergove nakazuvalosya Kabinetu Ministriv Ukrayini ta Kiyivskij miskij derzhavnij administraciyi vzhiti zahodiv shodo zdijsnennya robit iz proektuvannya ta vidbudovi ob yekta kulturnoyi spadshini Hramu Stritennya Gospodnogo na misci jogo istorichnogo roztashuvannya na rozi vulic Stritenskoyi ta Velikoyi Zhitomirskoyi Navesni ta vlitku 2012 roku neodnorazovo vidbuvalisya sprobi zavaditi rozkopkam na misci cerkvi U zhovtni 2012 roku mistobudivna rada Kiyeva zatverdila proyekt vidbudovi Stritenskoyi cerkvi obravshi rozroblenij Yanoshem Vigom suchasnij variant Cej proyekt peredbachav budivnictvo kultovoyi sporudi u stili haj tek iz chastkovo prozorimi fasadami oglyadovim majdanchikom na dzvinici ikonami u viglyadi vitrazhiv Svij vibir rada motivuvala tim sho masivna cerkva psevdovizantijskoyi arhitekturi pogano vpishetsya u navkolishnye arhitekturne seredovishe yake z pochatku XX stolittya zaznalo radikalnih zmin Proyekt takozh peredbachav stvorennya pri hrami nedilnoyi shkoli ta muzeyu vidrodzhennya Stritenskoyi cerkvi Vtim proyekt viklikav bagato zaperechen yak sered mistyan tak i sered arhitektoriv Ne pogodivsya z rishennyam mistobudivnoyi radi j Patriarh Filaret yakij visloviv spodivannya sho cerkvu vidbuduyut v yiyi istorichnih formah U 2016 roci vidpovidalne za proyekt vidnovlennya Stritenskoyi cerkvi KP Speczhitlofond ogolosilo tender na budivnictvo na yakij podalis lishe dva uchasniki tomu tender ne vidbuvsya Koshtoris budivelnih robit zgidno z tenderom skladav 53 99 mln grn zagalom u specialnij fond miskogo byudzhetu peredbachenij programoyu ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku Kiyeva na 2016 rik na vidbudovu cerkvi zaklali 600 tis grn Stanom na 2023 rik roboti z vidbudovi Stritenskoyi cerkvi tak i ne rozpochalisya Naprikinci 2020 roku miska vlada povidomila sho v byudzheti Kiyeva koshtiv na budivelni roboti nemaye Svyashenniki cerkviblizko 1811 roku ne piznishe 1830 h rokiv o Andrij Zhukovskij abo Zhulkovskij do serpnya 1866 Panov Vasil Mikitovich 1866 16 serpnya 1866 1893 Zhdanov Dmitro Afanasijovich 1812 1897 protoiyerej nastoyatel 18 30 serpnya 1875 1885 Feodot Bilyashivskij drugij svyashennik pomer 22 veresnya 4 zhovtnya 1885 roku Batko arheologa Mikoli Bilyashivskogo kinec 1885 Lev Kirillov drugij svyashennik 1887 12 25 lipnya 1900 Florinskij Mikola Ivanovich 1826 1900 protoiyerej u 1887 1896 pomichnik nastoyatelya u 1896 1900 drugij svyashennik 29 kvitnya 1893 5 18 chervnya 1900 Trockij Pavlo Antonovich 1835 1900 protoiyerej nastoyatel blizko 1900 1901 Horoshunov Feodor D nastoyatel 17 30 lipnya 1900 pislya 1916 Levickij Pavlo Andrijovich protoiyerej drugij svyashennik 29 serpnya 11 veresnya 1901 pislya 1918 Chemena Kliment Antonovich 1867 protoiyerej z 14 travnya 1910 nastoyatel Jogo dolya pislya 1918 roku nevidoma sichen 1923 pislya lipnya 1923 Kulinskij Vitalij Feodotovich 1924 1927 Nikolskij A nastoyatel 1927 1933 Yaskevich Ye protoiyerej nastoyatelGalereyaBazar na Lvivskij ploshi todi Sinna Na zadnomu plani Stritenska cerkva 1912 rik Stritenska cerkva i kinnij tramvaj na Lvivskij ploshi kinec XIX stolittya Stritenska kaplicya zvedena u 2001 roci Prezident Viktor Yushenko u Stritenskij kapliciKomentariu suchasnih ZMI poshirene hibne tverdzhennya sho cerkvu zbuduvav Yaroslav Mudrij u deyakih dzherelah pomilkovo vkazanij 1924 rik u deyakih dzherelah pomilkovo MihajlovichPrimitkiTretyak 2004 s 93 Yerofalov Pilipchak 2020 s 160 Topografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 Tretyak 2004 s 94 Kalnickij 2012 s 105 Kiev 1985 s 412 Aseev 1982 s 41 Pohilevich 1865 s 79 Zakrevskij t 2 1868 s 831 Aseev 1982 s 47 Zaharchenko 1888 s 227 Kalnickij 2012 s 103 Morozova Hristina 16 chervnya 2016 roku Na Lvivskij ploshi mozhut pobuduvati sklyanij hram za 50 mln grn hmarochos kiev ua Hmarochos originalu za 14 kvitnya 2022 roku Procitovano 2 serpnya 2022 roku U Kiyevi nevidomi vnochi rozibrali parkan navkolo Stritenskoyi cerkvi tyzhden ua Ukrayinskij tizhden 14 chervnya 2012 roku originalu za 12 lipnya 2014 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Briginec govorit chto territoriyu Sretenskoj cerkvi zahvatili v tretij raz za poslednie mesyacy nashkiev ua 23 lipnya 2012 originalu za 3 serpnya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku ros V Kieve poyavitsya originalnaya prozrachnaya cerkov foto www segodnya ua Segodnya 4 zhovtnya 2012 roku originalu za 6 zhovtnya 2012 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku ros Shirockij 1917 s 21 Gevrik 1982 s 20 Zakrevskij 1868 s 831 Ukazatel 1853 s 115 Zakrevskij t 1 1868 s 437 Zakrevskij t 2 1868 s 832 Malakov 2017 s 84 Pohilevich 1865 s 80 Sementovskij 1900 s 117 Palomnik kievskij 1871 s 98 Kalnickij 2012 s 104 Kovalinskij V V 8 lyutogo 2012 roku Prazdnik vstrechi weekend today Vikend originalu za 2 serpnya 2021 roku Procitovano 11 serpnya 2022 roku ros KDA 2015 s 528 KDA 2016 s 688 Chast neofficialnaya 35 j god Kievskih eparhialnyh Vѣdomostej Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1896 1 1 sichnya ros doref Yaron S Kiyiv u 80 h rokah Spogadi starozhila Kiev v vosmidesyatyh godah Vospominaniya starozhila Statti komentari ta dobir ilyustracij O M Drug K VARTO 2017 S 492 1000 prim ISBN 978 966 2321 40 1 Malakov 2017 s 85 KDA 2016 s 789 KDA 2016 s 790 Kalnickij 2012 s 16 KDA 2016 s 736 Makarov 2018 s 188 Makarov 2018 s 190 Makarov 2018 s 192 Makarov 2018 s 194 Kalnickij 2011 s 215 Yefremov S O Shodenniki 1923 1929 K ZAT Gazeta RADA 1997 S 42 Memuari 1000 prim ISBN 966 95199 0 X KIEVSKAYa EPARHIYa www pravenc ru Procitovano 10 serpnya 2022 roku a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros Kalnickij 2011 s 216 Makarov 2018 s 189 Bublik 1897 s 111 Olena Bilozerska 15 listopada 2006 roku Yushenko zmusit Chernoveckogo povernuti groshi maidan org ua GIMC Vsesvit originalu za 9 veresnya 2017 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Yerofalov Pilipchak 2020 s 161 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 2008 roku 157 2008 Pro nevidkladni zahodi shodo rozvitku mista Kiyeva U Kiyevi vchinena sproba zahoplennya teritoriyi pam yatki Kiyivskoyi Rusi Stritenskoyi cerkvi risu ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 2 travnya 2012 roku originalu za 6 lipnya 2022 Procitovano 21 lipnya 2022 roku Na Lvivskij ploshi zbuduyut sklyanu cerkvu z kruchenimi shodami FOTO kiev pravda com ua Ukrayinska pravda 4 zhovtnya 2012 roku originalu za 2 bereznya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Tretyak K O Vidtvorennya arhitekturnih pam yatok yak borotba za istorichnu spravedlivist Ukrayini na prikladi Kiyeva Vita Antiqua 2019 11 ISSN 2522 9419 DOI 10 37098 VA 2019 11 205 211 Predstoyatel UPC KP zaklikav stolichnih chinovnikiv vidnoviti Stritenskij hram u tradicijnomu arhitekturnomu stili risu ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 18 zhovtnya 2012 roku originalu za 2 bereznya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Klichko galmuye vidnovlennya hramu yakij zbuduvav Yaroslav Mudrij PCU religionpravda com ua Religijna pravda 1 zhovtnya 2021 roku originalu za 3 serpnya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Otdѣl vtoryj Slovo v den Srѣteniya Gospodnya Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1863 5 1 bereznya ros doref Chast neofficialnaya Propovѣdnicheskaya dѢyatelnost v Kievskoj eparhii za poslѣdnie devyatnadcat lѣt Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1879 1 1 sichnya ros doref Otdѣl pervyj rasporyazheniya eparhialnogo nachalstva Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1866 18 19 veresnya ros doref Otdѣl pervyj rasporyazheniya eparhialnogo nachalstva Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1875 17 16 veresnya ros doref Dvizheniya i nagrady po eparhialnomu vѣdomstvu Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1885 21 1 listopada ros doref Zatilyuk Yaroslav Ostashevska Yuliya Akademik Mikola Fedotovich Bilyashivskij ta jogo personalnij zhittyepis publikaciya dzherela i perspektivi doslidzhennya Naukovij visnik Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini 4 2019 Pribavleniya k officialnoj chasti Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1885 24 15 grudnya ros doref Chast officialnaya Eparhialnyya izvѣestiya Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1900 15 1 serpnya ros doref KDA 2016 s 751 Protoierej P A Trockij nekrolog Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1900 12 15 chervnya ros doref 1901 Adresnaya i Spravochnaya kniga Ves Kiev na 1901 god M L Radomskij K 1901 S 272 Chast officialnaya Eparhialnyya izvѣestiya Kievskiya eparhialnyya vѣdomosti 1901 18 15 veresnya ros doref KDA 2016 s 735 DzherelaYerofalov Pilipchak B L Stretenskaya na Lvovskoj ploshadi Arhitektura nezalezhnogo Kiyeva storinkami arhitekturnogo chasopisu A S S K Vidavnichij dim A S 2020 T II Majstri betonu ta gipsokartonu 832 s ISBN 978 617 7765 11 9 ukr ros Gevrik T Vtracheni arhitekturni pam yatki Kiyeva katalog fotovistavki Nyu Jork Ukrayinskij muzej 1982 64 s Tretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kalnickij M B Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Kiyivska duhovna akademiya v imenah 1819 1924 enciklopediya v 2 t uporyad i nauk red M L Tkachuk vidp red V S Bryuhoveckij K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2015 T 1 A K 740 s 1000 prim ISBN 978 966 518 682 3 Kiyivska duhovna akademiya v imenah 1819 1924 enciklopediya v 2 t uporyad i nauk red M L Tkachuk vidp red V S Bryuhoveckij K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2016 T 2 L Ya 1004 s 1000 prim ISBN 978 966 518 715 8 Malakov D V Mala i Velika Zhitomirski Libid 2017 80 s Tvij Kiyiv ISBN 978 966 06 0737 8 Kalnickij M B Hrami Kiyeva 2 ge utochn i dop K Vidavnichij Dim Dmitra Burago 2011 296 s 1000 prim ISBN 978 966 489 099 8 Aseev Yu S Arhitektura drevnego Kieva K Budivelnik 1982 160 s ros Makarov A N Gornij gorod Iz pravoslavnoj zhizni Kieva XIX veka K Skaj Hors 2018 224 s Mir kievskoj stariny 700 prim ISBN 978 966 2536 34 8 ros Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Sementovskij M M Kiev ego svyatyni drevnosti dostopamyatnosti 7 me K Tip S V Kulzhenko 1900 ros doref Shirockij K V Kiev putevoditel K Tip S V Kulzhenko 1917 346 s ros doref Zaharchenko M M Kiev teper i prezhde K Tip S V Kulzhenko 1888 ros doref Pohilevich L Monastyri i cerkvi g Kieva Prezhnee i nyneshnee sostoyanie i sredstva soderzhaniya prichtov a takzhe inovercheskie molitvennye doma K V tipografii gubernskogo upravleniya 1865 134 s ros doref Zakrevskij N Opisanie Kieva M Tipografiya V Gracheva i komp 1868 T 1 455 s ros doref Zakrevskij N Opisanie Kieva M Tipografiya V Gracheva i komp 1868 T 2 495 s ros doref Palomnik kievskij ili Putevoditel po monastyryam i cerkvam kievskim dlya bogomolcev posѣshayushih svyatynyu Kieva 5 te K Tip M P Frica 1871 ros doref Bublik V D Putevoditel po Kievu i ego okrestnostyam 4 e Tip S V Kulzhenko 1897 ros doref Ukazatel svyatyn i svyashennyh dostopamyatnostej Kieva 2 ge K V Tipografii Kievo Pecherskoj Lavry 1853 ros doref PosilannyaTetyana Asadcheva 15 lyutogo 2022 roku Vtracheni svyatini Kiyeva Stritenska cerkva vechirniy kyiv ua Vechirnij Kiyiv originalu za 15 lyutogo 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku Kovalinskij V V 8 lyutogo 2012 roku Prazdnik vstrechi weekend today Vikend originalu za 2 serpnya 2021 roku Procitovano 11 serpnya 2022 roku ros Anatolij Makarov 18 lipnya 2013 roku fakty ua Fakti ta komentari Arhiv originalu za 9 travnya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku ros Vladimir Mazur vyp 2 20 yanvarya 26 yanvarya 2018 Sluchaj v skorbyashej cerkvi zn ua Zerkalo nedeli originalu za 3 serpnya 2022 roku Procitovano 21 lipnya 2022 roku ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ