Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Олекса́ндрович Оме́льченко (9 серпня 1938, село Зозів, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 25 листопада 2021, Київ, Україна) — український державний і політичний діяч, підприємець. Голова КМДА (8 серпня 1996 — 20 квітня 2006). Голова Київської міської ради (30 квітня 1998 — 30 травня 1999). Київський міський голова (30 травня 1999 — 14 квітня 2006). Народний депутат України (23 листопада 2007 — 12 грудня 2012). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2004), кандидат технічних наук, полковник міліції. Герой України (2001), «Заслужений будівельник України».
| Олександр Олександрович Омельченко | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Київський міський голова | ||||||||||||
| 30 травня 1999 — 14 квітня 2006 | ||||||||||||
| Попередник | Леонід Косаківський | |||||||||||
| Наступник | Леонід Черновецький | |||||||||||
| Голова Київської міської ради | ||||||||||||
| 30 квітня 1998 — 30 травня 1999 | ||||||||||||
| Попередник | посаду утворено | |||||||||||
| Наступник | посаду скасовано | |||||||||||
| Голова Київської міської державної адміністрації | ||||||||||||
| 8 серпня 1996 — 20 квітня 2006 | ||||||||||||
| Попередник | Леонід Косаківський | |||||||||||
| Наступник | Леонід Черновецький | |||||||||||
| | ||||||||||||
| Народився | 9 серпня 1938 с. Зозів, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||
| Помер | 25 листопада 2021 (83 роки) Київ, Україна | |||||||||||
| Похований | Байкове кладовище | |||||||||||
| Відомий як | політик | |||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||||||||||
| Національність | українець | |||||||||||
| Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | |||||||||||
| Політична партія | Українська партія «Єдність» | |||||||||||
| У шлюбі з | Людмила Леонтіївна (1945) | |||||||||||
| Діти | Ян (1966) та Олександр (1968) | |||||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 | ||||||||||||
| www.omelchenko.in.ua | ||||||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||||||||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Фракція Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (до 04.10.2011) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Життєпис
Народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Липовецького району Вінницької області.
Із початком війни його батько столиці пішов на фронт, а мати забрала трьох дітей — Катерину, Мілу та Шурика (так називали Олександра Омельченка в дитинстві), — і повернулася до себе на батьківщину в село Соловіївка. Згодом родина переїхала в Карабачин, що в Брусилівському районі на Житомирщині.
У 1956 році закінчив Брусилівську середню школу зі срібною медаллю. Класним керівником була вчителька математики Віра Харитонівна Рода. А потім продовжив навчання у Київському будівельному технікумі.
По закінченні Київського будівельного технікуму здобував вищу освіту у Київському інженерно-будівельному інституті та інституті народного господарства. 10 місяців відслужив у Збройних силах. Затим працював на підприємствах «Головкиївміськбуду». Пройшов шлях від робітника до директора заводу залізобетонних виробів, головного інженера домобудівного комбінату, а згодом — першого заступника начальника «Головкиївміськбуду».
З 1987 по 1989 рік перебував у Республіці Афганістан. Після — працював у системі Держбуду, був заступником голови виконкому Київської міської ради народних депутатів, обіймав посаду генерального директора ДКП .
У 1994—1996 роках — заступник голови, перший заступник голови Київської міськдержадміністрації.
З серпня 1996 по 20 квітня 2006 року — голова Київської міської державної адміністрації.
29 березня 1998 року відбулися чергові вибори до Київської міської ради. Усупереч рішенню суду, положень ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою визначено, що повноваження міського голови закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону особи, роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування та Міністерства праці й соціальної політики № 06-1164 від 23 березня 1998 року щодо вивільнення, надання пільг і гарантій працівникам, які вивільняються в зв'язку з виборами депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, де говорилося, що сільський, селищний, міський голова звільняється в момент вступу на посаду іншої обраної відповідно до закону особи, 30 квітня 1998 року на пленарному засіданні депутати Київської міської ради ухвалили рішення про обрання на посаду голови Київради (до того ж не передбачену в Києві ні Конституцією, ні законами України) голову міської державної адміністрації Олександра Омельченка. Це відбулося при чинному міському голові Леонідові Косаківському, чиї повноваження підтвердив суд, і нові вибори якого 29 березня 1998 року не проводилися на підставі рішення Конституційного суду України.
У травні 1999 році 76 % киян проголосувало за Олександра Омельченка як за міського голову Києва, у 2002 році — 73 % виборців висловили йому свою підтримку.
У травні 2001 року, після відставки уряду Віктора Ющенка, подейкували, що український уряд може очолити саме Омельченко, однак сам він ставився до цієї інформації достатньо скептично.
У липні 2004 року з'їзд партії «Єдність» висунув свого керівника Олександра Омельченка кандидатом на президента України. Декларацію про його підтримку підписали 129 громадських організацій з усіх регіонів держави. У першому турі виборів Омельченко отримав 0,48 % виборців, у столиці він набрав 4,48 %. Після цього Омельченко заявив про підтримку Віктора Ющенка.
У 2005 році звинувачений у розбазарюванні київських земельних ділянок та у погіршенні історичного вигляду Києва. Того ж року він був виключений з лав Української партії «Єдність».
На виборах київського міського голови у березні 2006 року програє та займає лише третє місце. 20 квітня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видає указ про звільнення Омельченка з посади голови Київської міської державної адміністрації.
На парламентських виборах 2007 року став депутатом він «НУНС» (№ 13). Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
25 листопада 2009 року збив насмерть пішохода, що перетинав дорогу на нерегульованому переході. Інцидент стався о 21:20 на Столичному шосе у Києві на виїзді з села Чапаївка. Омельченко їхав на позашляховику «Міцубісі Паджеро» зі сторони Конча-Заспи в напрямку Києва. Аварія відбулася біля зупинки громадського транспорту «Віта-2», приблизно в 40 метрах від пішохідного переходу, за словами свідків, чоловік переходив дорогу у спеціально відведеному для цього місці по зебрі. Від удару машиною на великій швидкості пішохода відкинуло за перехід на кілька десятків метрів, повідомляв прес-центр ДАІ Києва. Від отриманих тілесних ушкоджень 48-річний пішохід помер на місці пригоди. Оскільки винуватець був народним депутатом, притягнення його до кримінальної відповідальності було можливе лише за згодою Верховної Ради.
4 жовтня 2011 року вийшов з фракції НУНС через невизначеності, яка панує в самій фракції та через «Основне і головне — це висока аморальність так званого почесного президента, який, на жаль, і сьогодні очолює „Нашу Україну“». Він заявив, що буде залишатися позафракційним.
2014 року брав участь у виборах міського голови Києва, а також у виборах до міської ради, очолюючи список Київської міської організації Української партії «Єдність».
З червня 2014 року був депутатом Київської міської ради.
У листопаді 2021 року був госпіталізований із коронавірусом та значним ураженням легень. Помер 25 листопада від наслідків коронавірусу в лікарні «Феофанія». Через ускладнення від коронавірусної хвороби стався інфаркт. Йому зробили операцію на серці, однак Омельченко її не переніс. Був похований 29 листопада на Байковому кладовищі (ділянка № 42а, 50°25′19″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.422028° пн. ш. 30.5074250° сх. д.).
Діяльність
Діяльність Олександра Омельченка дуже неоднозначна і суперечлива. За час його перебування на посаді мера було відкрито 8 станцій метро. По всьому місту встановлено бювети артезіанської води. Відновлено стародавні храми:
- Михайлівський собор
- Успенский собор
- Церква Богородиці Пирогощої
- Церква Різдва Христового
- Аскольдова могила (повернутий первісний вигляд) та ін.
Проте, в той же час скорочувалася мережа громадського транспорту, закривалися маршрути, ліквідовувалися лінії. Активно розвивалися маршрутні таксі. Значної шкоди трамвайній мережі міста було завдано з 1996 по 2006 роки. За цей час ліквідовані 60,6 км колій (в одноколійному вимірі), скасовані маршрути в центрі міста (всього скасовано 12 маршрутів), закрита лінія на мосту Патона, в результаті чого утворилося 2 незв'язані між собою трамвайні мережі на правому і лівому березі. Було закрито найстаріше в Києві Лук'янівське депо, депо ім. Шевченка перенесено з центру на околицю міста. Озвучувалися подальші плани по ліквідації трамвайного руху, але їм, на щастя, не судилося збутися, тому що в 2006 році Омельченко програв вибори. Після 1995 року, припинилися закупівлі тролейбусів, і для нього настали важкі часи. Щоб хоч якось зберегти інтервали на підвізних маршрутах на околицях, було ухвалено рішення масово скоротити тролейбусну мережу в центрі: були зняті лінії з вулиці Володимирської, Богдана Хмельницького, а в 2001 році і з Хрещатика і вулиці Грушевського. При цьому нові лінії все-таки продовжували будуватися: були прокладені лінії по Протасовому яру, вул. Саксаганського (замість знятої трамвайної), в Святошино, Троєщині та по мосту Патона. Однак необхідної закупівлі рухомого складу не проводилося, і інтервали на існуючих маршрутах продовжували збільшуватися. За час перебування Омельченко на посаді мера почалася незаконна роздача земельних ділянок в центрі під забудову та знесення пам'ятників архітектури. В результаті з'явилися дисонуючі будівлі в буферній зоні Софійського собору, на схилах Дніпра і біля Києво-Печерської Лаври.
27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.
Нагороди та почесні звання
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (21 серпня 2001) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у соціально-економічному та культурному розвитку столиці України — міста Києва.
- Нагороджений орденами Пошани (1982 р.) та Трудового Червоного Прапора (1986 р.), Почесною відзнакою Президента України (1996 р.), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1998 р.), IV ступеня (1999 р.) та ІІІ ступеня (2006 р.).
- Орден Данила Галицького (24 серпня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм
- «Заслужений будівельник України».
- Почесний громадянин Бучі (2002)
- Командорський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)
- Голова Ради з питань реклами у місті Києві (з липня 2004 р.).
- Президент Федерації хокею України.
- Президент футбольного клубу «Арсенал».
- Член Ради з питань збереження національної культурної спадщини (1997—1998 рр.).
- У березні 1998 року обраний депутатом Київської міської ради, а в травні 1998 року — її головою. Обіймав ці посади до квітня 2006 року включно.
- Почесний доктор НаУКМА з 2001 р.
21 лютого 2013 року Київрада ухвалила рішення про присвоєння Омельченку звання Почесного громадянина Києва.
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».
Примітки
- Указ Президента України від 23 червня 2004 року № 673/2004 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2004 року»
- Указ Президента України від 8 серпня 1996 року № 671/96 «Про призначення О. Омельченка головою Київської міської державної адміністрації»
- Указ Президента України від 20 квітня 2006 року № 320/2006 «Про звільнення О. Омельченка з посади голови Київської міської державної адміністрації»
- Народный депутат Александр Омельченко, находясь за рулем внедорожника, насмерть сбил 48-летнего мужчину, переходившего дорогу в 40 метрах от пешеходного перехода [ 28 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 17 жовтня 2011.
- . сайт Київської міської ради. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 24 травня 2014.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 25.11.2021. Процитовано 25.11.2021.
- . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 702/2001 «Про присвоєння звання Герой України»
- Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 754/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- Указ Президента України від 8 серпня 1998 року № 859/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
- Указ Президента України від 21 серпня 1999 року № 1051/99 «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»
- Указ Президента України від 23 березня 2006 року № 253/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- Указ Президента України від 30 березня 1993 року № 112/93 «Про присвоєння почесних звань України працівникам будівництва та будівельної індустрії м. Києва»
- Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 706. [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20211125135120/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fwww.vatican.va%2Farchive%2Faas%2Fdocuments%2FAAS-94-2002-ocr.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]][ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.][ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.][ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.][ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.][ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
- Українська правда. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
Джерела
- Помер екс-мер Києва Олександр Омельченко [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Інтерфакс-Україна, 25.11.2021
Посилання
- Помер Олександр Омельченко. Ексгосподар Києва, який завжди був задоволений собою [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.],// ВВС-новини, 25.11.2021
- Омельченко [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Біографія О. Омельченка на сайті Ліга [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Київський міський голова 1999–2006 | Наступник: |
| Леонід Косаківський 1997–1998 | Леонід Черновецький 2006–2012 |
| Попередник: | Голова Київської міської ради 1998–1999 | Наступник: |
| посаду утворено | посаду скасовано |
| Попередник: | Голова Київської міської державної адміністрації 1996–2006 | Наступник: |
| Леонід Косаківський 1995–1996 | Леонід Черновецький 2006–2010 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Oleksa ndrovich Ome lchenko 9 serpnya 1938 19380809 selo Zoziv Vinnicka oblast Ukrayinska RSR SRSR 25 listopada 2021 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach pidpriyemec Golova KMDA 8 serpnya 1996 20 kvitnya 2006 Golova Kiyivskoyi miskoyi radi 30 kvitnya 1998 30 travnya 1999 Kiyivskij miskij golova 30 travnya 1999 14 kvitnya 2006 Narodnij deputat Ukrayini 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi arhitekturi 2004 kandidat tehnichnih nauk polkovnik miliciyi Geroj Ukrayini 2001 Zasluzhenij budivelnik Ukrayini Oleksandr Oleksandrovich OmelchenkoKiyivskij miskij golova30 travnya 1999 14 kvitnya 2006Poperednik Leonid KosakivskijNastupnik Leonid ChernoveckijGolova Kiyivskoyi miskoyi radi30 kvitnya 1998 30 travnya 1999Poperednik posadu utvorenoNastupnik posadu skasovanoGolova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi8 serpnya 1996 20 kvitnya 2006Poperednik Leonid KosakivskijNastupnik Leonid ChernoveckijNarodivsya 9 serpnya 1938 1938 08 09 s Zoziv Vinnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 25 listopada 2021 2021 11 25 83 roki Kiyiv UkrayinaPohovanij Bajkove kladovisheVidomij yak politikGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima GetmanaPolitichna partiya Ukrayinska partiya Yednist U shlyubi z Lyudmila Leontiyivna 1945 Diti Yan 1966 ta Oleksandr 1968 Zvannya PolkovnikNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo III stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Pochesna vidznaka Prezidenta UkrayiniOrden Danila GalickogoYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Komandor ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi arhitekturiwww omelchenko in ua Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya Frakciya Bloku Nasha Ukrayina Narodna samooborona do 04 10 2011 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Omelchenko ZhittyepisNarodivsya 9 serpnya 1938 roku v seli Zoziv Lipoveckogo rajonu Vinnickoyi oblasti Iz pochatkom vijni jogo batko stolici pishov na front a mati zabrala troh ditej Katerinu Milu ta Shurika tak nazivali Oleksandra Omelchenka v ditinstvi i povernulasya do sebe na batkivshinu v selo Soloviyivka Zgodom rodina pereyihala v Karabachin sho v Brusilivskomu rajoni na Zhitomirshini U 1956 roci zakinchiv Brusilivsku serednyu shkolu zi sribnoyu medallyu Klasnim kerivnikom bula vchitelka matematiki Vira Haritonivna Roda A potim prodovzhiv navchannya u Kiyivskomu budivelnomu tehnikumi Po zakinchenni Kiyivskogo budivelnogo tehnikumu zdobuvav vishu osvitu u Kiyivskomu inzhenerno budivelnomu instituti ta instituti narodnogo gospodarstva 10 misyaciv vidsluzhiv u Zbrojnih silah Zatim pracyuvav na pidpriyemstvah Golovkiyivmiskbudu Projshov shlyah vid robitnika do direktora zavodu zalizobetonnih virobiv golovnogo inzhenera domobudivnogo kombinatu a zgodom pershogo zastupnika nachalnika Golovkiyivmiskbudu Z 1987 po 1989 rik perebuvav u Respublici Afganistan Pislya pracyuvav u sistemi Derzhbudu buv zastupnikom golovi vikonkomu Kiyivskoyi miskoyi radi narodnih deputativ obijmav posadu generalnogo direktora DKP Ceremoniya zakladennya narizhnogo kamnyu na misci vidbudovi Stritenskoyi cerkvi U centri sprava nalivo Kiyivskij miskij golova Oleksandr Omelchenko Patriarh Filaret arhitektor Yanosh Vig o Sergij Tkachuk U 1994 1996 rokah zastupnik golovi pershij zastupnik golovi Kiyivskoyi miskderzhadministraciyi Z serpnya 1996 po 20 kvitnya 2006 roku golova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 29 bereznya 1998 roku vidbulisya chergovi vibori do Kiyivskoyi miskoyi radi Usuperech rishennyu sudu polozhen ch 1 st 42 Zakonu Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini yakoyu viznacheno sho povnovazhennya miskogo golovi zakinchuyutsya v moment vstupu na cyu posadu inshoyi obranoyi vidpovidno do zakonu osobi roz yasnennya Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan derzhavnogo budivnictva diyalnosti rad i samovryaduvannya ta Ministerstva praci j socialnoyi politiki 06 1164 vid 23 bereznya 1998 roku shodo vivilnennya nadannya pilg i garantij pracivnikam yaki vivilnyayutsya v zv yazku z viborami deputativ miscevih rad ta silskih selishnih miskih goliv de govorilosya sho silskij selishnij miskij golova zvilnyayetsya v moment vstupu na posadu inshoyi obranoyi vidpovidno do zakonu osobi 30 kvitnya 1998 roku na plenarnomu zasidanni deputati Kiyivskoyi miskoyi radi uhvalili rishennya pro obrannya na posadu golovi Kiyivradi do togo zh ne peredbachenu v Kiyevi ni Konstituciyeyu ni zakonami Ukrayini golovu miskoyi derzhavnoyi administraciyi Oleksandra Omelchenka Ce vidbulosya pri chinnomu miskomu golovi Leonidovi Kosakivskomu chiyi povnovazhennya pidtverdiv sud i novi vibori yakogo 29 bereznya 1998 roku ne provodilisya na pidstavi rishennya Konstitucijnogo sudu Ukrayini U travni 1999 roci 76 kiyan progolosuvalo za Oleksandra Omelchenka yak za miskogo golovu Kiyeva u 2002 roci 73 viborciv vislovili jomu svoyu pidtrimku U travni 2001 roku pislya vidstavki uryadu Viktora Yushenka podejkuvali sho ukrayinskij uryad mozhe ocholiti same Omelchenko odnak sam vin stavivsya do ciyeyi informaciyi dostatno skeptichno U lipni 2004 roku z yizd partiyi Yednist visunuv svogo kerivnika Oleksandra Omelchenka kandidatom na prezidenta Ukrayini Deklaraciyu pro jogo pidtrimku pidpisali 129 gromadskih organizacij z usih regioniv derzhavi U pershomu turi viboriv Omelchenko otrimav 0 48 viborciv u stolici vin nabrav 4 48 Pislya cogo Omelchenko zayaviv pro pidtrimku Viktora Yushenka U 2005 roci zvinuvachenij u rozbazaryuvanni kiyivskih zemelnih dilyanok ta u pogirshenni istorichnogo viglyadu Kiyeva Togo zh roku vin buv viklyuchenij z lav Ukrayinskoyi partiyi Yednist Na viborah kiyivskogo miskogo golovi u berezni 2006 roku prograye ta zajmaye lishe tretye misce 20 kvitnya 2006 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko vidaye ukaz pro zvilnennya Omelchenka z posadi golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Na parlamentskih viborah 2007 roku stav deputatom vin NUNS 13 Golova Komitetu z pitan derzhavnogo budivnictva ta miscevogo samovryaduvannya 25 listopada 2009 roku zbiv nasmert pishohoda sho peretinav dorogu na neregulovanomu perehodi Incident stavsya o 21 20 na Stolichnomu shose u Kiyevi na viyizdi z sela Chapayivka Omelchenko yihav na pozashlyahoviku Micubisi Padzhero zi storoni Koncha Zaspi v napryamku Kiyeva Avariya vidbulasya bilya zupinki gromadskogo transportu Vita 2 priblizno v 40 metrah vid pishohidnogo perehodu za slovami svidkiv cholovik perehodiv dorogu u specialno vidvedenomu dlya cogo misci po zebri Vid udaru mashinoyu na velikij shvidkosti pishohoda vidkinulo za perehid na kilka desyatkiv metriv povidomlyav pres centr DAI Kiyeva Vid otrimanih tilesnih ushkodzhen 48 richnij pishohid pomer na misci prigodi Oskilki vinuvatec buv narodnim deputatom prityagnennya jogo do kriminalnoyi vidpovidalnosti bulo mozhlive lishe za zgodoyu Verhovnoyi Radi Mogila Oleksandra Omelchenka Bajkove kladovishe 4 zhovtnya 2011 roku vijshov z frakciyi NUNS cherez neviznachenosti yaka panuye v samij frakciyi ta cherez Osnovne i golovne ce visoka amoralnist tak zvanogo pochesnogo prezidenta yakij na zhal i sogodni ocholyuye Nashu Ukrayinu Vin zayaviv sho bude zalishatisya pozafrakcijnim 2014 roku brav uchast u viborah miskogo golovi Kiyeva a takozh u viborah do miskoyi radi ocholyuyuchi spisok Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi Ukrayinskoyi partiyi Yednist Z chervnya 2014 roku buv deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi U listopadi 2021 roku buv gospitalizovanij iz koronavirusom ta znachnim urazhennyam legen Pomer 25 listopada vid naslidkiv koronavirusu v likarni Feofaniya Cherez uskladnennya vid koronavirusnoyi hvorobi stavsya infarkt Jomu zrobili operaciyu na serci odnak Omelchenko yiyi ne perenis Buv pohovanij 29 listopada na Bajkovomu kladovishi dilyanka 42a 50 25 19 pn sh 30 30 26 sh d 50 422028 pn sh 30 5074250 sh d 50 422028 30 5074250 DiyalnistDiyalnist Oleksandra Omelchenka duzhe neodnoznachna i superechliva Za chas jogo perebuvannya na posadi mera bulo vidkrito 8 stancij metro Po vsomu mistu vstanovleno byuveti artezianskoyi vodi Vidnovleno starodavni hrami Mihajlivskij sobor Uspenskij sobor Cerkva Bogorodici Pirogoshoyi Cerkva Rizdva Hristovogo Askoldova mogila povernutij pervisnij viglyad ta in Prote v toj zhe chas skorochuvalasya merezha gromadskogo transportu zakrivalisya marshruti likvidovuvalisya liniyi Aktivno rozvivalisya marshrutni taksi Znachnoyi shkodi tramvajnij merezhi mista bulo zavdano z 1996 po 2006 roki Za cej chas likvidovani 60 6 km kolij v odnokolijnomu vimiri skasovani marshruti v centri mista vsogo skasovano 12 marshrutiv zakrita liniya na mostu Patona v rezultati chogo utvorilosya 2 nezv yazani mizh soboyu tramvajni merezhi na pravomu i livomu berezi Bulo zakrito najstarishe v Kiyevi Luk yanivske depo depo im Shevchenka pereneseno z centru na okolicyu mista Ozvuchuvalisya podalshi plani po likvidaciyi tramvajnogo ruhu ale yim na shastya ne sudilosya zbutisya tomu sho v 2006 roci Omelchenko prograv vibori Pislya 1995 roku pripinilisya zakupivli trolejbusiv i dlya nogo nastali vazhki chasi Shob hoch yakos zberegti intervali na pidviznih marshrutah na okolicyah bulo uhvaleno rishennya masovo skorotiti trolejbusnu merezhu v centri buli znyati liniyi z vulici Volodimirskoyi Bogdana Hmelnickogo a v 2001 roci i z Hreshatika i vulici Grushevskogo Pri comu novi liniyi vse taki prodovzhuvali buduvatisya buli prokladeni liniyi po Protasovomu yaru vul Saksaganskogo zamist znyatoyi tramvajnoyi v Svyatoshino Troyeshini ta po mostu Patona Odnak neobhidnoyi zakupivli ruhomogo skladu ne provodilosya i intervali na isnuyuchih marshrutah prodovzhuvali zbilshuvatisya Za chas perebuvannya Omelchenko na posadi mera pochalasya nezakonna rozdacha zemelnih dilyanok v centri pid zabudovu ta znesennya pam yatnikiv arhitekturi V rezultati z yavilisya disonuyuchi budivli v bufernij zoni Sofijskogo soboru na shilah Dnipra i bilya Kiyevo Pecherskoyi Lavri 27 kvitnya 2010 roku golosuvav za ratifikaciyu ugodi Yanukovicha Medvedyeva tobto za prodovzhennya perebuvannya ChF Rosiyi na teritoriyi Ukrayini do 2042 r Nagorodi ta pochesni zvannyaZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 21 serpnya 2001 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu u socialno ekonomichnomu ta kulturnomu rozvitku stolici Ukrayini mista Kiyeva Nagorodzhenij ordenami Poshani 1982 r ta Trudovogo Chervonogo Prapora 1986 r Pochesnoyu vidznakoyu Prezidenta Ukrayini 1996 r ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya 1998 r IV stupenya 1999 r ta III stupenya 2006 r Orden Danila Galickogo 24 serpnya 2013 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Zasluzhenij budivelnik Ukrayini Pochesnij gromadyanin Buchi 2002 Komandorskij hrest ordena svyatogo Grigoriya Velikogo Vatikan 11 grudnya 2001 Golova Radi z pitan reklami u misti Kiyevi z lipnya 2004 r Prezident Federaciyi hokeyu Ukrayini Prezident futbolnogo klubu Arsenal Chlen Radi z pitan zberezhennya nacionalnoyi kulturnoyi spadshini 1997 1998 rr U berezni 1998 roku obranij deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi a v travni 1998 roku yiyi golovoyu Obijmav ci posadi do kvitnya 2006 roku vklyuchno Pochesnij doktor NaUKMA z 2001 r 21 lyutogo 2013 roku Kiyivrada uhvalila rishennya pro prisvoyennya Omelchenku zvannya Pochesnogo gromadyanina Kiyeva Ukazom Prezidenta Ukrayini 336 2016 vid 19 serpnya 2016 roku nagorodzhenij yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 23 chervnya 2004 roku 673 2004 Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi arhitekturi 2004 roku Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 serpnya 1996 roku 671 96 Pro priznachennya O Omelchenka golovoyu Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 kvitnya 2006 roku 320 2006 Pro zvilnennya O Omelchenka z posadi golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Narodnyj deputat Aleksandr Omelchenko nahodyas za rulem vnedorozhnika nasmert sbil 48 letnego muzhchinu perehodivshego dorogu v 40 metrah ot peshehodnogo perehoda 28 sichnya 2019 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2011 Procitovano 17 zhovtnya 2011 sajt Kiyivskoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 25 travnya 2014 Procitovano 24 travnya 2014 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 25 listopada 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Arhiv originalu za 25 11 2021 Procitovano 25 11 2021 Slovo i Dilo ukr Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 26 listopada 2021 ukr Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 20 sichnya 2019 Procitovano 11 sichnya 2019 Arhiv originalu za 22 bereznya 2021 Procitovano 30 bereznya 2021 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2001 roku 702 2001 Pro prisvoyennya zvannya Geroj Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 serpnya 1996 roku 754 96 Pro nagorodzhennya Pochesnoyu vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 serpnya 1998 roku 859 98 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 1999 roku 1051 99 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini z nagodi 8 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 bereznya 2006 roku 253 2006 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 14 kvitnya 2018 Procitovano 7 listopada 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 30 bereznya 1993 roku 112 93 Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini pracivnikam budivnictva ta budivelnoyi industriyi m Kiyeva Acta Apostolicae Sedis 2002 P 706 11 chervnya 2015 u Wayback Machine https web archive org web 20211125135120 https docs google com viewer url http 3A 2F 2Fwww vatican va 2Farchive 2Faas 2Fdocuments 2FAAS 94 2002 ocr pdf amp embedded true amp chrome false amp dov 1 Arhivovano25 listopada 2021 u Wayback Machine 25 listopada 2021 u Wayback Machine 25 listopada 2021 u Wayback Machine 25 listopada 2021 u Wayback Machine 25 listopada 2021 u Wayback Machine 25 listopada 2021 u Wayback Machine ital Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 11 kvitnya 2018 Procitovano 10 kvitnya 2018 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini DzherelaPomer eks mer Kiyeva Oleksandr Omelchenko 25 listopada 2021 u Wayback Machine Interfaks Ukrayina 25 11 2021PosilannyaPomer Oleksandr Omelchenko Eksgospodar Kiyeva yakij zavzhdi buv zadovolenij soboyu 25 listopada 2021 u Wayback Machine VVS novini 25 11 2021 Omelchenko 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Biografiya O Omelchenka na sajti Liga 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Poperednik Kiyivskij miskij golova 1999 2006 Nastupnik Leonid Kosakivskij 1997 1998 Leonid Chernoveckij 2006 2012 Poperednik Golova Kiyivskoyi miskoyi radi 1998 1999 Nastupnik posadu utvoreno posadu skasovano Poperednik Golova Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 1996 2006 Nastupnik Leonid Kosakivskij 1995 1996 Leonid Chernoveckij 2006 2010