Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софійський монастир — чоловічий монастир, що існував у XVII[]—XVIII ст. при Софійському соборі; монастирські споруди разом із собором утворюють архітектурний ансамбль, що є основною частиною заповідника «Софія Київська».
| Софійський монастир | |
|---|---|
 Башта, мури та дзвіниця Софійського Монастиря | |
| 50°27′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.4528000° пн. ш. 30.51417° сх. д.Координати: 50°27′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.4528000° пн. ш. 30.51417° сх. д. | |
| Тип споруди | Православний монастир |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Власник | Національний заповідник «Софія Київська» |
| Адреса | Вул. Володимирська, 20/1, 22, 22-а, 24, вул. Стрілецька, 7/6, пров. Георгіївський, 2, пров. Рильський, 1, 3, 5/5. |
  Софійський монастир (Київ) | |
Історія
- XVII століття
Як православний чернечий осередок Софійський монастир почав діяти за митрополита Київського Петра Могили (після 1633), який забрав його в унійних ченців, котрі володіли Софійським собором понад 20 років. Документи, що висвітлюють внутрішнє життя монастиря, належать лише до XVIII ст. Джерела ранішого часу говорять переважно про земельні володіння, господарську діяльність та будівництво.
Особливість монастиря зумовлювалася його кафедральним статусом: при обителі розміщувалися органи управління всією київською митрополією, а софійська братія залучалася до їхньої діяльності (зокрема, у ролях членів духовної консисторії, кафедральних писаря, духівника, проповідника, архідиякона, екзаменатора). Статус впливав також на формування складу братії. Монахів часто спеціально підбирали й навіть викликали з інших монастирів, інколи лише на кілька років для виконання певного послушання. Склад софійських насельників постійно змінювався, адже монастир також забезпечував київську митрополію чернечими кадрами. Не всі ченці монастиря мали однаковий правовий статус: існувала невелика група чорноризців, яка підпорядковувалася лише київському архієреєві та не підлягала впливу монастирської влади (прислуга домової митрополичої церкви, хрестові ієромонахи).
- XVIII століття
У XVIII ст. через свою загально єпархіальну роль монастир став другим за чисельністю серед інших монастирів (першість була за Києво-Печерською лаврою). У 1740-ві, 1770—80-ті рр. кількість братії становила не менше 55 осіб, у 1750-ті інколи перевищувала 120 іноків. Потреби такої кількості насельників зумовлювали також значні за обсягом економічні функції осередку, адже його великі маєтності приносили прибутки для утримання не лише обителі, а й митрополита та митрополичої кафедри. Значне зростання софійського землеволодіння припало на час гетьманування І.Мазепи, який надав монастирю гетьманські універсали на ряд сіл і містечок.
Верховним управителем Софійського монастиря вважався київський архієрей, але ті функції, які в інших обителях виконували ігумени та архімандрити, тут покладалися на кафедрального намісника (інколи мав ігуменський сан) — першу особу після митрополита. На противагу настоятелям інших київських монастирів софійський намісник головував у соборі обителі, який розглядав питання її функціонування. Він також долучався до загальноєпархіальних справ як член духовної консисторії чи кафедральної контори. Кафедральне намісництво було зручним кар'єрним стартом та не відзначалося тривалістю каденції.
Монастир мав бібліотеку, що кількісно переважала книгозбірні інших київських неставропігійних монастирів: до її реєстру 1769 року було внесено 828 томів (переважно латинські книги).
Обитель відзначалася особливою урочистістю богослужінь — і не лише через участь у них київського архієрея, а й через регулярне виголошення проповідей кращими представниками церковної еліти. Обитель була також місцем паломництва. Прочан приваблювали кілька чудотворних ікон, зокрема святого Миколи Мокрого, та мощі святих. У XVIII ст. при кафедрі також почалося почитання образу Софії, Премудрості Божої.
Після ліквідації
- Російська імперія
1786 року монастир було ліквідовано внаслідок секуляризації в Російській імперії. Продовжував діяти Софійський собор разом із колишніми монастирськими будівлями (трапезною, хлібнею, митрополичим будинком, училищем і т. д.). Софію Київську було перетворено на офіційний центр Київської єпархії. У такому стані вона проіснувала до 1917 року.
- 1917-1934
9 грудня 1917 року було утворено Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР), яка розташувалася на Софійському подвір'ї. Певний час крім ВПЦР тут одночасно існувала низка інших структур: Головархів, Всеукраїнський музей релігійного культу (у колишньому митрополичому будинку), Старокиївська парафія УАПЦ, помешкання, де проживали й діячі УАПЦ тощо.
1921 року за ініціативою Федора Шміта було створено науково-дослідну установу «Софійська Комісія», що насамперед займалася дослідженням і проблемою наукової реставрації пам'ятки. Через брак коштів і скорочення штату комісію було ліквідовано 1 січня 1922 року. Проте було поновлено 25 червня 1923 року.
Навесні 1929 року на Софійській комісії Федір Ернст оголосив садибу собору заповідником і вона малу увійти до складу комплексу «Київський акрополь». Проте з низки причин це не було реалізовано.
На початку 1934 року, коли було ліквідовано церковну громаду, собор став філіалом лаврського «Всеукраїнського музейного городка», а в липні — заповідником «Софійський музей».
Посилання на джерела
- Преловська І.М. Деякі обставини утворення державного заповідника «Софія Київська» у 1930-х рр. // Український музей : Збірка наукових праць. — К. : Товариство археології та антропології", 2003. — С. 20, 21, 24-25. — 20-27 с. — .
Джерела та література
- Яременко М. В. Софійський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 718. — .
Посилання
- Софійський кафедральний монастир // Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. — Кн. 1: Київ. — Ч. 3: С–Я… — С. 1460—1539.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofijskij monastir cholovichij monastir sho isnuvav u XVII utochniti XVIII st pri Sofijskomu sobori monastirski sporudi razom iz soborom utvoryuyut arhitekturnij ansambl sho ye osnovnoyu chastinoyu zapovidnika Sofiya Kiyivska Sofijskij monastirBashta muri ta dzvinicya Sofijskogo Monastirya50 27 10 pn sh 30 30 51 sh d 50 4528000 pn sh 30 51417 sh d 50 4528000 30 51417 Koordinati 50 27 10 pn sh 30 30 51 sh d 50 4528000 pn sh 30 51417 sh d 50 4528000 30 51417Tip sporudi Pravoslavnij monastirRoztashuvannya Ukrayina KiyivVlasnik Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Adresa Vul Volodimirska 20 1 22 22 a 24 vul Strilecka 7 6 prov Georgiyivskij 2 prov Rilskij 1 3 5 5 Sofijskij monastir Kiyiv IstoriyaXVII stolittya Yak pravoslavnij chernechij oseredok Sofijskij monastir pochav diyati za mitropolita Kiyivskogo Petra Mogili pislya 1633 yakij zabrav jogo v unijnih chenciv kotri volodili Sofijskim soborom ponad 20 rokiv Dokumenti sho visvitlyuyut vnutrishnye zhittya monastirya nalezhat lishe do XVIII st Dzherela ranishogo chasu govoryat perevazhno pro zemelni volodinnya gospodarsku diyalnist ta budivnictvo Osoblivist monastirya zumovlyuvalasya jogo kafedralnim statusom pri obiteli rozmishuvalisya organi upravlinnya vsiyeyu kiyivskoyu mitropoliyeyu a sofijska bratiya zaluchalasya do yihnoyi diyalnosti zokrema u rolyah chleniv duhovnoyi konsistoriyi kafedralnih pisarya duhivnika propovidnika arhidiyakona ekzamenatora Status vplivav takozh na formuvannya skladu bratiyi Monahiv chasto specialno pidbirali j navit viklikali z inshih monastiriv inkoli lishe na kilka rokiv dlya vikonannya pevnogo poslushannya Sklad sofijskih naselnikiv postijno zminyuvavsya adzhe monastir takozh zabezpechuvav kiyivsku mitropoliyu chernechimi kadrami Ne vsi chenci monastirya mali odnakovij pravovij status isnuvala nevelika grupa chornorizciv yaka pidporyadkovuvalasya lishe kiyivskomu arhiyereyevi ta ne pidlyagala vplivu monastirskoyi vladi prisluga domovoyi mitropolichoyi cerkvi hrestovi iyeromonahi XVIII stolittya U XVIII st cherez svoyu zagalno yeparhialnu rol monastir stav drugim za chiselnistyu sered inshih monastiriv pershist bula za Kiyevo Pecherskoyu lavroyu U 1740 vi 1770 80 ti rr kilkist bratiyi stanovila ne menshe 55 osib u 1750 ti inkoli perevishuvala 120 inokiv Potrebi takoyi kilkosti naselnikiv zumovlyuvali takozh znachni za obsyagom ekonomichni funkciyi oseredku adzhe jogo veliki mayetnosti prinosili pributki dlya utrimannya ne lishe obiteli a j mitropolita ta mitropolichoyi kafedri Znachne zrostannya sofijskogo zemlevolodinnya pripalo na chas getmanuvannya I Mazepi yakij nadav monastiryu getmanski universali na ryad sil i mistechok Verhovnim upravitelem Sofijskogo monastirya vvazhavsya kiyivskij arhiyerej ale ti funkciyi yaki v inshih obitelyah vikonuvali igumeni ta arhimandriti tut pokladalisya na kafedralnogo namisnika inkoli mav igumenskij san pershu osobu pislya mitropolita Na protivagu nastoyatelyam inshih kiyivskih monastiriv sofijskij namisnik golovuvav u sobori obiteli yakij rozglyadav pitannya yiyi funkcionuvannya Vin takozh doluchavsya do zagalnoyeparhialnih sprav yak chlen duhovnoyi konsistoriyi chi kafedralnoyi kontori Kafedralne namisnictvo bulo zruchnim kar yernim startom ta ne vidznachalosya trivalistyu kadenciyi Monastir mav biblioteku sho kilkisno perevazhala knigozbirni inshih kiyivskih nestavropigijnih monastiriv do yiyi reyestru 1769 roku bulo vneseno 828 tomiv perevazhno latinski knigi Obitel vidznachalasya osoblivoyu urochististyu bogosluzhin i ne lishe cherez uchast u nih kiyivskogo arhiyereya a j cherez regulyarne vigoloshennya propovidej krashimi predstavnikami cerkovnoyi eliti Obitel bula takozh miscem palomnictva Prochan privablyuvali kilka chudotvornih ikon zokrema svyatogo Mikoli Mokrogo ta moshi svyatih U XVIII st pri kafedri takozh pochalosya pochitannya obrazu Sofiyi Premudrosti Bozhoyi Pislya likvidaciyi Rosijska imperiya 1786 roku monastir bulo likvidovano vnaslidok sekulyarizaciyi v Rosijskij imperiyi Prodovzhuvav diyati Sofijskij sobor razom iz kolishnimi monastirskimi budivlyami trapeznoyu hlibneyu mitropolichim budinkom uchilishem i t d Sofiyu Kiyivsku bulo peretvoreno na oficijnij centr Kiyivskoyi yeparhiyi U takomu stani vona proisnuvala do 1917 roku 1917 1934 9 grudnya 1917 roku bulo utvoreno Vseukrayinsku Pravoslavnu Cerkovnu Radu VPCR yaka roztashuvalasya na Sofijskomu podvir yi Pevnij chas krim VPCR tut odnochasno isnuvala nizka inshih struktur Golovarhiv Vseukrayinskij muzej religijnogo kultu u kolishnomu mitropolichomu budinku Starokiyivska parafiya UAPC pomeshkannya de prozhivali j diyachi UAPC tosho 1921 roku za iniciativoyu Fedora Shmita bulo stvoreno naukovo doslidnu ustanovu Sofijska Komisiya sho nasampered zajmalasya doslidzhennyam i problemoyu naukovoyi restavraciyi pam yatki Cherez brak koshtiv i skorochennya shtatu komisiyu bulo likvidovano 1 sichnya 1922 roku Prote bulo ponovleno 25 chervnya 1923 roku Navesni 1929 roku na Sofijskij komisiyi Fedir Ernst ogolosiv sadibu soboru zapovidnikom i vona malu uvijti do skladu kompleksu Kiyivskij akropol Prote z nizki prichin ce ne bulo realizovano Na pochatku 1934 roku koli bulo likvidovano cerkovnu gromadu sobor stav filialom lavrskogo Vseukrayinskogo muzejnogo gorodka a v lipni zapovidnikom Sofijskij muzej Posilannya na dzherelaPrelovska I M Deyaki obstavini utvorennya derzhavnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska u 1930 h rr Ukrayinskij muzej Zbirka naukovih prac K Tovaristvo arheologiyi ta antropologiyi 2003 S 20 21 24 25 20 27 s ISBN 966 95597 5 8 Dzherela ta literaturaYaremenko M V Sofijskij monastir Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 718 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaSofijskij kafedralnij monastir Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya Kn 1 Kiyiv Ch 3 S Ya S 1460 1539