Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Вількомиром відбулася 1435 року між русько-польсько-литовськими військами великого князя Литовського Сигізмунда I Кейстутовича і військами великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича та союзників. Закінчилася перемогою військ Сигізмунда та значно послабила позиції Свидригайла у боротьбі за престол у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському 1432—1439 років
| Битва під Вількомиром | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438) | |||||||
 | |||||||
| Координати: 55°09′56″ пн. ш. 24°46′17″ сх. д. / 55.16583333002777323° пн. ш. 24.77138889002777944° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Велике князівство Руське Лівонський орден Золота Орда | Велике князівство Литовське Королівство Польське | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Свидригайло Ольгердович, Франк фон Кірскорф, Сигізмунд Корибутович | Михайло Сигізмундович, Якуб із Кобилян | ||||||
| Військові сили | |||||||
| близько 15000 | близько 15000 | ||||||
Передумови
27 жовтня 1430 р. помер великий князь Литовський і Руський, некоронований король Литви, Вітовт Кейстутович. Литовська і руська (українська та білоруська) знать посадила на великокняжий стіл Свидригайла Ольгердовича, двоюрідного брата Вітовта, та рідного брата польського короля Ягайла. Згідно з актами польсько-литовської унії, знать Литовсько-Руської держави зобов'язувалася погоджувати обрання великого князя з Королівством Польським. Король Ягайло, прибувши до Вільна, дав згоду на проголошення Свидригайла великим князем. Тієї ж осені 1430 року між Ягайлом і Свидригайлом почався конфлікт через Західне Поділля, яке після смерті Вітовта окупувала польська шляхта на підставі домовленостей 1413 року. Свидригайло, утримуючи Ягайла заручником у Вільно, оголосив Велике князівство незалежним від Польської корони та вимагав від польського короля повернення Західного Поділля.
Відпустивши, зрештою, Ягайла до Польщі, Свидригайло почав готуватися до війни. Великий князь заручився підтримкою Тевтонського ордену, Золотої орди, Молдавського князівства, зав'язав зносини із Священною Римською імперією, так що імператор Сигізмунд Люксембург обіцяв коронувати литовсько-руського правителя. В 1431 р. між Польським королівством та Литовсько-Руською державою почалася війна: король Ягайло з військом вирушив в похід на Волинь, здобув Володимир-Волинський та взяв в облогу Луцьк, який потім спалили та пограбували. Але безуспішний штурм Луцького замку та вторгнення в Польщу тевтонських лицарів змусило польського короля укласти з Свидригайлом дволітнє перемир'я.
Свидригайло Ольгердович у своєму правлінні однаково спирався як на литовську, так і на руську знать Великого князівства — що одначе спричинило невдоволення литовців, які за унією 1413 року мали привілейоване становище в державі. У 1432 році литовські нобілі за підтримки Польського королівства здійснила державний переворот у Литовсько-Руській державі, в результаті якого великим князем був проголошений Сигізмунд Кейстутович. Литва визнала владу Сигізмунда, проте Руські землі Великого князівства підтримали Свидригайла, посадивши його на «велике княжіння Руське». Так Литовсько-Руська держава розкололася на Велике князівство Литовське і Велике князівство Руське. Почалася війна. 8 грудня 1432 Сигізмунд на чолі польсько-литовського війська одержав перемогу над військами Свидригайла. У січні-лютому 1433 Свидригайло Ольгердович з союзниками — лівонськими лицарями — сильно спустошили Литовську землю. Літом того ж року Свидригайло і лівонські лицарі знов пустошили Литву, захопили міста у східних володіннях Сигізмунда. У 1434 р. Сигізмунд Кейстутович видав привілей, яким зрівняв у правах католиків-литвинів та православних русинів, і таким робом перетягнув на свій бік окремих православних прибічників Свидригайла. Тоді в 1435 р. Свидригайло вирішив дати генеральну битву.
Битва
Війська Свидригайла і Сигізмунда зійшлися біля Вількомиру на річці Швентої (Святій) 29-30 серпня 1435 року, вирішальна битва відбулася 1 вересня.
Військо Свидригайла нараховувало до 15000 чоловік, серед них було 6000 ратників великого князя, понад 50 дружин удільних князів, 3000 лівонських лицарів, 1500 тисяч чеських таборитів і 500 ординців. Це різнорідне військо мало трьох полководців: самого Свидригайла Ольгердовича, лівонського магістра Франка Керскорфа і князя Сигізмунда Корибутовича. З них талант полководця мав тільки Сигізмунд, учасник Гуситських війн.
Сигізмунд Кейстутович мобілізував до 5000 литовського війська, яке доручив очолити своєму синові Михайлу. Польща вислала своєму васалу в поміч 4-12000 війська на чолі з — досвідченим полководцем, учасником Грюнвальдської битви та Великої війни з Тевтонським орденом, він і прийняв командування над польсько-литовським військом.
29-30 серпня війська Свидригайла Ольгердовича і Сигізмунда Кейстутовича зайняли позиції біля річки Святої за 9 км на південь від фортеці Вількомир. Через два дні Свидригайло, переконавшись у невигідности своєї позиції, вирішив перейти обозом під Вількомир. Коли Свидригайло з військом рушив — ударило польсько-литовське військо, розділивши Свидригайлові війська на дві частини. Битва скоро скінчилася страшним погромом військ Свидригайла. Сам Свидригайло Ольгердович встиг утекти до Полоцька. Магістр Керскорф, ландмаршал і більшість лівонських лицарів загинули. Сигізмунд Корибутович був важко поранений і помер у полоні. В битві загинули мстиславський князь , київський князь Михайло Семенович Болобан, вяземський князь Михайло Львович, князь . 42 князі потрапили в полон, серед них — Федір Корибутович та Іван Володимирович — син Володимира Ольгердовича Київського.
Наслідки
Після перемоги під Вількомиром з просуванням литовських військ у володіння Свидригайла Сигізмунд Кейстутович остаточно сів на «велике княжіння Литовське і Руське» — Свидригайло втратив вплив у Полоцькій, Вітебській землях та на Смоленщині й був змушений втікати до Києва.
Із смертю магістра Керскорфа погіршилися позиції хрестоносців в Лівонії. Лівонське ландмейстерство Тевтонського ордену вийшло із союзу з Свидригайлом. Тевтонський орден 31 грудня 1435 року уклав «вічний» мир з Польським королівством та Великим князівством Литовським.
Свидригайло після поразки під Вількомиром залишився без війська, союзників хрестоносців і своєї опори — руської знаті (більшість удільних князів, що попали в полон під Вількомиром, залишалися в ув'язненні до самої смерти Сигізмунда). Хоча Свидригайло і зумів утриматися в Київській, Чернігово-Сіверській та Волинській землях, з поміччю татар повернути Брацлавщину, протистояти Королівству Польському та Великому князівству Литовському в князя уже не було можливості. Упродовж 1436–1437 років Свидригайло спробував розладити союз Польського королівства та Великого князівства Литовського, запропонувавши Польщі договір, за яким: за Свидригайлом мали залишитися Київська земля, а також, імовірно, Чернігово-Сіверська земля та Брацлавщина; Волинська земля мала бути інкорпорована Королівством Польським; після смерті Свидригайла, всі його землі мали перейти під протекцію Королівства Польського. Але Польща у зв'язку з протестом Сигізмунда не прийняла цей договір. Свидригайло був змушений утекти до Валахії. У 1440 в Сигізмунд Кейстутович був вбитий в результаті змови князів Чорторийських. На звістку про смерть Сигізмунда до Литовсько-Руської держави повернувся і Свидригайло Ольгердович, знов претендуючи на велике княжіння. Але литовська знать проголосила великим князем Казимира Ягеллончика. Щоб заспокоїти Свидригайла і руську знать Казимир Ягеллончик одновив в Русі удільні князівства: великий князь Свидригайло отримав у володіння Волинську землю, Турів та Гомель, князь Олелько Володимирович — Київську землю та Брацлавщину.
Примітки
- Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. IV. Р. III. — Київ-Львів, 1907
- Пресняков А. Е. Западная Русь и Литовско-Русское государство — Москва, 1939.— С. 131—144
- Свидригайло, будучи противником унії з Польщею, особливо покладався на руську знать. Так сучасник поляк Олєсніцький пише, що «завдяки прихильности Свидригайла і його підмозі Русини взяли [в Великому князівстві] перевагу над Литвинами: вони мають в своїх руках майже всі важнійші городи й уряди, чого не бувало за небіжчика Вітовта» (Грушевський М. С. Історія України-Руси.— Т. IV.— Р. III)
- Див., наприклад, Супрасл. літопис
- Яковенко Н. Україна аристократична. Генеалогічні новели / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 301. ISBN5-319-01070-2
- Войтович. Л. В. Князівські династії Східної Європи — Львів, 2000
- Chronica der Provintz Lyfflandt (1578)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Vilkomirom vidbulasya 1435 roku mizh rusko polsko litovskimi vijskami velikogo knyazya Litovskogo Sigizmunda I Kejstutovicha i vijskami velikogo knyazya Ruskogo Svidrigajla Olgerdovicha ta soyuznikiv Zakinchilasya peremogoyu vijsk Sigizmunda ta znachno poslabila poziciyi Svidrigajla u borotbi za prestol u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu i Zhemajtijskomu 1432 1439 rokivBitva pid Vilkomirom Gromadyanska vijna u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1432 1438 Koordinati 55 09 56 pn sh 24 46 17 sh d 55 16583333002777323 pn sh 24 77138889002777944 sh d 55 16583333002777323 24 77138889002777944 Data 1 veresnya 1435 Misce Vilkomir teper Ukmerge na r Svyatij Velike knyazivstvo Litovske Rezultat peremoga polsko litovskogo vijska Sigizmunda Koributovicha Storoni Velike knyazivstvo Ruske Livonskij orden Zolota Orda Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske Komanduvachi Svidrigajlo Olgerdovich Frank fon Kirskorf Sigizmund Koributovich Mihajlo Sigizmundovich Yakub iz Kobilyan Vijskovi sili blizko 15000 blizko 15000Peredumovi27 zhovtnya 1430 r pomer velikij knyaz Litovskij i Ruskij nekoronovanij korol Litvi Vitovt Kejstutovich Litovska i ruska ukrayinska ta biloruska znat posadila na velikoknyazhij stil Svidrigajla Olgerdovicha dvoyuridnogo brata Vitovta ta ridnogo brata polskogo korolya Yagajla Zgidno z aktami polsko litovskoyi uniyi znat Litovsko Ruskoyi derzhavi zobov yazuvalasya pogodzhuvati obrannya velikogo knyazya z Korolivstvom Polskim Korol Yagajlo pribuvshi do Vilna dav zgodu na progoloshennya Svidrigajla velikim knyazem Tiyeyi zh oseni 1430 roku mizh Yagajlom i Svidrigajlom pochavsya konflikt cherez Zahidne Podillya yake pislya smerti Vitovta okupuvala polska shlyahta na pidstavi domovlenostej 1413 roku Svidrigajlo utrimuyuchi Yagajla zaruchnikom u Vilno ogolosiv Velike knyazivstvo nezalezhnim vid Polskoyi koroni ta vimagav vid polskogo korolya povernennya Zahidnogo Podillya Vidpustivshi zreshtoyu Yagajla do Polshi Svidrigajlo pochav gotuvatisya do vijni Velikij knyaz zaruchivsya pidtrimkoyu Tevtonskogo ordenu Zolotoyi ordi Moldavskogo knyazivstva zav yazav znosini iz Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu tak sho imperator Sigizmund Lyuksemburg obicyav koronuvati litovsko ruskogo pravitelya V 1431 r mizh Polskim korolivstvom ta Litovsko Ruskoyu derzhavoyu pochalasya vijna korol Yagajlo z vijskom virushiv v pohid na Volin zdobuv Volodimir Volinskij ta vzyav v oblogu Luck yakij potim spalili ta pograbuvali Ale bezuspishnij shturm Luckogo zamku ta vtorgnennya v Polshu tevtonskih licariv zmusilo polskogo korolya uklasti z Svidrigajlom dvolitnye peremir ya Svidrigajlo Olgerdovich u svoyemu pravlinni odnakovo spiravsya yak na litovsku tak i na rusku znat Velikogo knyazivstva sho odnache sprichinilo nevdovolennya litovciv yaki za uniyeyu 1413 roku mali privilejovane stanovishe v derzhavi U 1432 roci litovski nobili za pidtrimki Polskogo korolivstva zdijsnila derzhavnij perevorot u Litovsko Ruskij derzhavi v rezultati yakogo velikim knyazem buv progoloshenij Sigizmund Kejstutovich Litva viznala vladu Sigizmunda prote Ruski zemli Velikogo knyazivstva pidtrimali Svidrigajla posadivshi jogo na velike knyazhinnya Ruske Tak Litovsko Ruska derzhava rozkololasya na Velike knyazivstvo Litovske i Velike knyazivstvo Ruske Pochalasya vijna 8 grudnya 1432 Sigizmund na choli polsko litovskogo vijska oderzhav peremogu nad vijskami Svidrigajla U sichni lyutomu 1433 Svidrigajlo Olgerdovich z soyuznikami livonskimi licaryami silno spustoshili Litovsku zemlyu Litom togo zh roku Svidrigajlo i livonski licari znov pustoshili Litvu zahopili mista u shidnih volodinnyah Sigizmunda U 1434 r Sigizmund Kejstutovich vidav privilej yakim zrivnyav u pravah katolikiv litviniv ta pravoslavnih rusiniv i takim robom peretyagnuv na svij bik okremih pravoslavnih pribichnikiv Svidrigajla Todi v 1435 r Svidrigajlo virishiv dati generalnu bitvu BitvaVijska Svidrigajla i Sigizmunda zijshlisya bilya Vilkomiru na richci Shventoyi Svyatij 29 30 serpnya 1435 roku virishalna bitva vidbulasya 1 veresnya Vijsko Svidrigajla narahovuvalo do 15000 cholovik sered nih bulo 6000 ratnikiv velikogo knyazya ponad 50 druzhin udilnih knyaziv 3000 livonskih licariv 1500 tisyach cheskih taboritiv i 500 ordinciv Ce riznoridne vijsko malo troh polkovodciv samogo Svidrigajla Olgerdovicha livonskogo magistra Franka Kerskorfa i knyazya Sigizmunda Koributovicha Z nih talant polkovodcya mav tilki Sigizmund uchasnik Gusitskih vijn Sigizmund Kejstutovich mobilizuvav do 5000 litovskogo vijska yake doruchiv ocholiti svoyemu sinovi Mihajlu Polsha vislala svoyemu vasalu v pomich 4 12000 vijska na choli z dosvidchenim polkovodcem uchasnikom Gryunvaldskoyi bitvi ta Velikoyi vijni z Tevtonskim ordenom vin i prijnyav komanduvannya nad polsko litovskim vijskom 29 30 serpnya vijska Svidrigajla Olgerdovicha i Sigizmunda Kejstutovicha zajnyali poziciyi bilya richki Svyatoyi za 9 km na pivden vid forteci Vilkomir Cherez dva dni Svidrigajlo perekonavshis u nevigidnosti svoyeyi poziciyi virishiv perejti obozom pid Vilkomir Koli Svidrigajlo z vijskom rushiv udarilo polsko litovske vijsko rozdilivshi Svidrigajlovi vijska na dvi chastini Bitva skoro skinchilasya strashnim pogromom vijsk Svidrigajla Sam Svidrigajlo Olgerdovich vstig utekti do Polocka Magistr Kerskorf landmarshal i bilshist livonskih licariv zaginuli Sigizmund Koributovich buv vazhko poranenij i pomer u poloni V bitvi zaginuli mstislavskij knyaz kiyivskij knyaz Mihajlo Semenovich Boloban vyazemskij knyaz Mihajlo Lvovich knyaz 42 knyazi potrapili v polon sered nih Fedir Koributovich ta Ivan Volodimirovich sin Volodimira Olgerdovicha Kiyivskogo NaslidkiPislya peremogi pid Vilkomirom z prosuvannyam litovskih vijsk u volodinnya Svidrigajla Sigizmund Kejstutovich ostatochno siv na velike knyazhinnya Litovske i Ruske Svidrigajlo vtrativ vpliv u Polockij Vitebskij zemlyah ta na Smolenshini j buv zmushenij vtikati do Kiyeva Iz smertyu magistra Kerskorfa pogirshilisya poziciyi hrestonosciv v Livoniyi Livonske landmejsterstvo Tevtonskogo ordenu vijshlo iz soyuzu z Svidrigajlom Tevtonskij orden 31 grudnya 1435 roku uklav vichnij mir z Polskim korolivstvom ta Velikim knyazivstvom Litovskim Svidrigajlo pislya porazki pid Vilkomirom zalishivsya bez vijska soyuznikiv hrestonosciv i svoyeyi opori ruskoyi znati bilshist udilnih knyaziv sho popali v polon pid Vilkomirom zalishalisya v uv yaznenni do samoyi smerti Sigizmunda Hocha Svidrigajlo i zumiv utrimatisya v Kiyivskij Chernigovo Siverskij ta Volinskij zemlyah z pomichchyu tatar povernuti Braclavshinu protistoyati Korolivstvu Polskomu ta Velikomu knyazivstvu Litovskomu v knyazya uzhe ne bulo mozhlivosti Uprodovzh 1436 1437 rokiv Svidrigajlo sprobuvav rozladiti soyuz Polskogo korolivstva ta Velikogo knyazivstva Litovskogo zaproponuvavshi Polshi dogovir za yakim za Svidrigajlom mali zalishitisya Kiyivska zemlya a takozh imovirno Chernigovo Siverska zemlya ta Braclavshina Volinska zemlya mala buti inkorporovana Korolivstvom Polskim pislya smerti Svidrigajla vsi jogo zemli mali perejti pid protekciyu Korolivstva Polskogo Ale Polsha u zv yazku z protestom Sigizmunda ne prijnyala cej dogovir Svidrigajlo buv zmushenij utekti do Valahiyi U 1440 v Sigizmund Kejstutovich buv vbitij v rezultati zmovi knyaziv Chortorijskih Na zvistku pro smert Sigizmunda do Litovsko Ruskoyi derzhavi povernuvsya i Svidrigajlo Olgerdovich znov pretenduyuchi na velike knyazhinnya Ale litovska znat progolosila velikim knyazem Kazimira Yagellonchika Shob zaspokoyiti Svidrigajla i rusku znat Kazimir Yagellonchik odnoviv v Rusi udilni knyazivstva velikij knyaz Svidrigajlo otrimav u volodinnya Volinsku zemlyu Turiv ta Gomel knyaz Olelko Volodimirovich Kiyivsku zemlyu ta Braclavshinu PrimitkiGrushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T IV R III Kiyiv Lviv 1907 Presnyakov A E Zapadnaya Rus i Litovsko Russkoe gosudarstvo Moskva 1939 S 131 144 Svidrigajlo buduchi protivnikom uniyi z Polsheyu osoblivo pokladavsya na rusku znat Tak suchasnik polyak Olyesnickij pishe sho zavdyaki prihilnosti Svidrigajla i jogo pidmozi Rusini vzyali v Velikomu knyazivstvi perevagu nad Litvinami voni mayut v svoyih rukah majzhe vsi vazhnijshi gorodi j uryadi chogo ne buvalo za nebizhchika Vitovta Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T IV R III Div napriklad Suprasl litopis Yakovenko N Ukrayina aristokratichna Genealogichni noveli Na perelomi K Ukrayina 1994 352 s S 301 ISBN5 319 01070 2 Vojtovich L V Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi Lviv 2000 Chronica der Provintz Lyfflandt 1578