Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гібралта́рська прото́ка (англ. Strait of Gibraltar, ісп. Estrecho de Gibraltar, араб. مضيق جبل طارق) — відокремлює Європу від Африки та з'єднує Атлантичний океан і Середземне море. На північному березі протоки знаходяться Іспанія та володіння Великої Британії Гібралтар, на південному Марокко та іспанське місто Сеута. Ширина протоки 14—44 км; глибина на фарватері 300 і 900 м.
| Гібралтарська протока | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Координати | 35°58′18″ пн. ш. 5°29′09″ зх. д. / 35.97167° пн. ш. 5.48583° зх. д.Координати: 35°58′18″ пн. ш. 5°29′09″ зх. д. / 35.97167° пн. ш. 5.48583° зх. д. |
| Прибережні країни |  Іспанія,  Марокко, Гібралтар |
| Море | Атлантичний океан, Середземне море |
| Розміри | |
| Середня глибина | 365 м |
| Макс. глибина | 900 м |
| Довжина | 58 км |
| Ширина | 13 км |
| Інше | |
| Міста та поселення | Сеута, Танжер |
| Мапа | |
Назва протоки походить з арабської: Джебель Тарік тобто Скеля Тарік, на честь мусульманського завойовника Тарік ібн Зіяда. Хоча іноді в арабських джерелах протоку називають Баб ель-Закат («Брама Милосердя»).
По берегах Гібралтарської протоки розташовані обривисті скельні масиви Гібралтарська скеля на півночі та Джебель-Муса на півдні, які в давнину називалися Геракловими або Геркулесовими стовпами (грец. Ηράκλειες Στήλες, лат. Columnae Herculis). Геркулесові стовпи позначали західний кордон класичного світу. Протока, що має велике стратегічне й економічне значення, була використана багатьма першими мореплавцями в їх подорожах через Атлантику і зараз має життєво важливе значення для Південної Європи, Північної Африки та Західної Азії як транспортний коридор. Велика частина історії Гібралтару — це суперництво між країнами за контроль над Гібралтарською протокою.
На іспанському боці протоки створено заповідник (ісп. Parque Natural del Estrecho).
Межі
Міжнародна гідрографічна організація встановила межі протоки:
- на заході: лінія від мису Трафальгар до мису Спартель (Ашакар),
- на сході: лінія від мису Європа (Гібралтар) до (Сеута) (35°54′ пн. ш. 5°18′ зх. д. / 35.900° пн. ш. 5.300° зх. д.).
Стратегічне значення
Через своє зручне географічне розташування Гібралтарська протока має велике економічне та стратегічне значення, перебуває під контролем англійської фортеці та військово-морської бази Гібралтар. У районі протоки розташовані іспанські порти Сеута, , Альхесірас, а також марокканський Танжер.
Щодня через протоку проходять понад 300 торговельних суден. Для захисту морських ссавців в протоці урядом Іспанії запровадженні обмеження для суден — максимальна швидкість 13 вузлів (24 км/год).
Геологія
Приблизно 5,9 млн років тому з'єднання між Середземним морем і Атлантичним океаном вздовж та проток було поступово обмежено до повного закриття, що призвело до збільшення солоності у Середземному морі й осадження гіпсу і солей під час Мессінської соленосної кризи, що призвело до створення родовищ солі та гіпсу до 2 км завтовшки. 5,33 млн років тому було відновлено сполучення Середземноморського басейну й Атлантики через Гібралтарську протоку під час Занклійської повені, яка залишається наразі відкритою. Сьогодні Африканська плита прямує на північ зі швидкістю 2 см/рік, що врешті-решт призведе до закриття Гібралтарської протоки через декілька мільйонів років.
Комунікації
Протока є важливим судноплавним маршрутом із Середземномор'я до Атлантики. Пороми курсують між берегами Іспанії та Марокко через протоку, а також між Іспанією і Сеутою та Гібралтаром і Танжером.
Проєкт Атлантропа
Наприкінці 1920-х років німецький архітектор Герман Зергель пропонував перегородити Гібралтарську протоку греблею і побудувати потужну ГЕС, а другою дамбою — перекрити Дарданелли. У результаті рівень води в Середземному морі знизився б приблизно на 100 метрів і площа суші збільшилася б на 600 тис. км². Таким чином передбачалося не тільки отримувати електроенергію в достатку, а й подавати опріснену морську воду в Сахару, щоб вона стала придатна для ведення сільського господарства. Європа й Африка стали б одним континентом — Атлантропою.
Тунель через протоку
У грудні 2003 року Іспанія та Марокко домовилися розглянути можливість будівництва підводного залізничного тунелю для з'єднання своїх залізничних систем. Пропонована ширина колії — стандартна.
Приплив і відплив
У Гібралтарській протоці на різній глибині течія направлена в протилежні сторони. Поверхнева течія, направлена в Середземне море, надходить у середньому за рік 55 198 км³ атлантичної води (середня температура +17 °C, солоність вище 36 ‰). У глибинній течії, направленій в Атлантичний океан, протягом року проходить 51 886 км³ середземноморської води (середня температура +13,5 °C, солоність 38 ‰). Різниця в 3312 км³ обумовлена переважно випаровуванням із поверхні Середземного моря.
Див. також
Література
- В. С. Ржевська. Ґібралтарська протока // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Strait of Gibraltar |
- Encyclopedia Britannica — Strait of Gibraltar [ 14 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Climate Control Requires a Dam at the Strait of Gibraltar [ 22 лютого 2009 у Wayback Machine.] — American Geophysical Union, 1997. Accessed 26 February 2006.
- Project for a Europe-Africa permanent link through the Strait of Gibraltar [ 7 вересня 2009 у Wayback Machine.] — United Nations Economic and Social Council, 2001. Accessed 26 February 2006.
- Map of Morocco [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] — Multimap.com, 2006. Accessed 26 February 2006.
- (ісп.) — La Universidad de Tetuán and La Universidad de Sevilla. Accessed 26 February 2006.
- . NASA Earth Observatory. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 24 травня 2006.
- . NASA Earth Observatory. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 травня 2006.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2008. Процитовано 21 липня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- Мессінський пік солоності
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gibralta rska proto ka angl Strait of Gibraltar isp Estrecho de Gibraltar arab مضيق جبل طارق vidokremlyuye Yevropu vid Afriki ta z yednuye Atlantichnij okean i Seredzemne more Na pivnichnomu berezi protoki znahodyatsya Ispaniya ta volodinnya Velikoyi Britaniyi Gibraltar na pivdennomu Marokko ta ispanske misto Seuta Shirina protoki 14 44 km glibina na farvateri 300 i 900 m Gibraltarska protoka Gibraltarska protoka z kosmosu Roztashuvannya Koordinati 35 58 18 pn sh 5 29 09 zh d 35 97167 pn sh 5 48583 zh d 35 97167 5 48583 Koordinati 35 58 18 pn sh 5 29 09 zh d 35 97167 pn sh 5 48583 zh d 35 97167 5 48583 Priberezhni krayini Ispaniya Marokko Gibraltar More Atlantichnij okean Seredzemne more Rozmiri Serednya glibina 365 m Maks glibina 900 m Dovzhina 58 km Shirina 13 km Inshe Mista ta poselennya Seuta Tanzher Mapa Istorichna mapa Gibraltarskoyi protoki Piri reyisa Trivimirna model landshaftu uzberezhzhya Gibraltarskoyi protoki vertikalnij masshtab perevisheno Gibraltarska skelya obvedena pryamokutnikom Vid na Gibraltarsku protoku iz Seuti Nazva protoki pohodit z arabskoyi Dzhebel Tarik tobto Skelya Tarik na chest musulmanskogo zavojovnika Tarik ibn Ziyada Hocha inodi v arabskih dzherelah protoku nazivayut Bab el Zakat Brama Miloserdya Po beregah Gibraltarskoyi protoki roztashovani obrivisti skelni masivi Gibraltarska skelya na pivnochi ta Dzhebel Musa na pivdni yaki v davninu nazivalisya Geraklovimi abo Gerkulesovimi stovpami grec Hrakleies Sthles lat Columnae Herculis Gerkulesovi stovpi poznachali zahidnij kordon klasichnogo svitu Protoka sho maye velike strategichne j ekonomichne znachennya bula vikoristana bagatma pershimi moreplavcyami v yih podorozhah cherez Atlantiku i zaraz maye zhittyevo vazhlive znachennya dlya Pivdennoyi Yevropi Pivnichnoyi Afriki ta Zahidnoyi Aziyi yak transportnij koridor Velika chastina istoriyi Gibraltaru ce supernictvo mizh krayinami za kontrol nad Gibraltarskoyu protokoyu Na ispanskomu boci protoki stvoreno zapovidnik isp Parque Natural del Estrecho MezhiMizhnarodna gidrografichna organizaciya vstanovila mezhi protoki na zahodi liniya vid misu Trafalgar do misu Spartel Ashakar na shodi liniya vid misu Yevropa Gibraltar do Seuta 35 54 pn sh 5 18 zh d 35 900 pn sh 5 300 zh d 35 900 5 300 Strategichne znachennyaCherez svoye zruchne geografichne roztashuvannya Gibraltarska protoka maye velike ekonomichne ta strategichne znachennya perebuvaye pid kontrolem anglijskoyi forteci ta vijskovo morskoyi bazi Gibraltar U rajoni protoki roztashovani ispanski porti Seuta Alhesiras a takozh marokkanskij Tanzher Shodnya cherez protoku prohodyat ponad 300 torgovelnih suden Dlya zahistu morskih ssavciv v protoci uryadom Ispaniyi zaprovadzhenni obmezhennya dlya suden maksimalna shvidkist 13 vuzliv 24 km god GeologiyaDiv takozh Priblizno 5 9 mln rokiv tomu z yednannya mizh Seredzemnim morem i Atlantichnim okeanom vzdovzh ta protok bulo postupovo obmezheno do povnogo zakrittya sho prizvelo do zbilshennya solonosti u Seredzemnomu mori j osadzhennya gipsu i solej pid chas Messinskoyi solenosnoyi krizi sho prizvelo do stvorennya rodovish soli ta gipsu do 2 km zavtovshki 5 33 mln rokiv tomu bulo vidnovleno spoluchennya Seredzemnomorskogo basejnu j Atlantiki cherez Gibraltarsku protoku pid chas Zanklijskoyi poveni yaka zalishayetsya narazi vidkritoyu Sogodni Afrikanska plita pryamuye na pivnich zi shvidkistyu 2 sm rik sho vreshti resht prizvede do zakrittya Gibraltarskoyi protoki cherez dekilka miljoniv rokiv KomunikaciyiProtoka ye vazhlivim sudnoplavnim marshrutom iz Seredzemnomor ya do Atlantiki Poromi kursuyut mizh beregami Ispaniyi ta Marokko cherez protoku a takozh mizh Ispaniyeyu i Seutoyu ta Gibraltarom i Tanzherom Proyekt Atlantropa Naprikinci 1920 h rokiv nimeckij arhitektor German Zergel proponuvav peregoroditi Gibraltarsku protoku grebleyu i pobuduvati potuzhnu GES a drugoyu damboyu perekriti Dardanelli U rezultati riven vodi v Seredzemnomu mori znizivsya b priblizno na 100 metriv i plosha sushi zbilshilasya b na 600 tis km Takim chinom peredbachalosya ne tilki otrimuvati elektroenergiyu v dostatku a j podavati oprisnenu morsku vodu v Saharu shob vona stala pridatna dlya vedennya silskogo gospodarstva Yevropa j Afrika stali b odnim kontinentom Atlantropoyu Tunel cherez protoku Dokladnishe U grudni 2003 roku Ispaniya ta Marokko domovilisya rozglyanuti mozhlivist budivnictva pidvodnogo zaliznichnogo tunelyu dlya z yednannya svoyih zaliznichnih sistem Proponovana shirina koliyi standartna Pripliv i vidplivU Gibraltarskij protoci na riznij glibini techiya napravlena v protilezhni storoni Poverhneva techiya napravlena v Seredzemne more nadhodit u serednomu za rik 55 198 km atlantichnoyi vodi serednya temperatura 17 C solonist vishe 36 U glibinnij techiyi napravlenij v Atlantichnij okean protyagom roku prohodit 51 886 km seredzemnomorskoyi vodi serednya temperatura 13 5 C solonist 38 Riznicya v 3312 km obumovlena perevazhno viparovuvannyam iz poverhni Seredzemnogo morya Div takozhGerkulesovi stovpiLiteraturaV S Rzhevska Gibraltarska protoka Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Strait of Gibraltar Encyclopedia Britannica Strait of Gibraltar 14 grudnya 2020 u Wayback Machine angl Climate Control Requires a Dam at the Strait of Gibraltar 22 lyutogo 2009 u Wayback Machine American Geophysical Union 1997 Accessed 26 February 2006 Project for a Europe Africa permanent link through the Strait of Gibraltar 7 veresnya 2009 u Wayback Machine United Nations Economic and Social Council 2001 Accessed 26 February 2006 Map of Morocco 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Multimap com 2006 Accessed 26 February 2006 isp La Universidad de Tetuan and La Universidad de Sevilla Accessed 26 February 2006 NASA Earth Observatory Arhiv originalu za 24 veresnya 2008 Procitovano 24 travnya 2006 NASA Earth Observatory Arhiv originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 24 travnya 2006 Primitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2008 Procitovano 21 lipnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Messinskij pik solonosti