Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атлантропа нім Atlantropa футуристичний інженерний проєкт 1920 х років німецького архітектора зі зменшення рівня Середзе

Атлантропа

Атлантропа

Атлантропа (нім. Atlantropa) — футуристичний інженерний проєкт 1920-х років німецького архітектора зі зменшення рівня Середземного моря та об'єднання Європи та Африки шляхом побудови величезної дамби через Гібралтар.

image
Проєкт Атлантропа

Перша версія проєкту з'явилася 1927 під назвою Пантропа. Він не був достатньо опрацьований і ясний, тож у 1929 з'являється більш детальний проєкт Атлантропа. Назва нової частини світу дозволяла б втілити концепцію «трьох великих А»: Америки, Азії та Атлантропи. Нова частина світу могла б скласти конкуренцію іншим.

Передумови проєкту

Замість походу на Схід для завоювання життєвого простору Зоргель пропонував поширення на Південь. Поборотися належало з природою, а не з народами на східних кордонах Європи. Жителями Африки, котрі постраждали б від проєкту, Зоргель знехтував. Практично весь африканський континент перебував у колоніальній залежності від європейських метрополій. Виняток становили Абісинія (нинішня Ефіопія), що зуміла зберегти незалежність, і заснована колишніми рабами, що повернулися з Америки, Ліберія. Основними колоніальними державами були Франція, Велика Британія, Італія, Португалія і Бельгія. Німеччина до цього моменту втратила свої африканські колонії. За Версальським мирним договором, що завершив Першу світову війну, німецькі колонії були поділені між Францією, Бельгією та Великою Британією.

Зоргель мріяв, що в результаті його перетворень африканська спека відступить і клімат Африки стане більш придатним для європейців. Білі переселенці розселяться по Чорному континенту, так само як за кілька століть до цього європейці переселилися в іспанські та португальські колонії Південної Америки. Нові мешканці принесуть з собою європейський уклад життя і цінності. Африка зростеться з Європою і в географічному, і політичному сенсі. Разом з континентами і європейські народи, об'єднані справою освоєння Чорного континенту, стануть єдині.

Деталі проєкту

image
Як могла виглядати Атлантропа на виді з космосу

Середземне море

Зоргель пропонував перекрити однією дамбою Гібралтарську протоку і тим самим відгородити Середземне море від Атлантичного океану, а іншою дамбою перекрити протоку Дарданелли. Один з варіантів передбачав об'єднати дамбою Сицилію, що до того моменту з'єдналася б з «італійським чобітком», і Африку, щоб перерізати море навпіл. Середземне море стало б ізольованою водоймою. В результаті випаровування його рівень мав би зменшитися приблизно на 100 метрів. При цьому в такі ж закриті водойми мали перетворитися Мармурове, Чорне і Азовське моря. Передбачалося, що площа Середземного моря зменшиться на 20 %.

Вода Середземного моря, що відступила, мала залишити після себе 600 тисяч квадратних кілометрів суходолу, а це майже як площа двох Італій. Цілинні землі, що нікому не належать, послугували б на благо всім європейським народам.

Африканські водойми

Сахару передбачалося заповнити водою з Середземного моря і створити штучне . А затопивши басейн річки Конго, створити і , площа якого була б в півтора рази більше, ніж відвойовані у Середземного моря території.

ГЕС

План Зоргеля передбачав будівництво в гирлах річок, що впадають в море, і протоках восьми гідроелектростанцій. Найбільшою була б Гібралтарська ГЕС. Сумарна енергетична потужність електростанцій склала б 110 ГВт, половина з яких припала б на Гібралтарську гідроелектростанцію. Сьогодні[] загальна потужність всіх атомних електростанцій США 100,4 ГВт.

Пов'язані лініями електропередач, що йдуть від Гібралтарської ГЕС, з'єднані автомобільними і залізницями, Європа і Африка стали б новою частиною світу. Сотні нових міст і тисячі сільськогосподарських ферм з'являлися на новій землі.

Тривалість

Будівництво гребель мало тривати 10 років. Велике будівництво того часу вимагало би небаченої кількості робітників — 250 тисяч. Вони мали б працювати цілодобово в чотири зміни. Осушення моря тривало би довше. Його рівень за рахунок випаровування знижувався б зі швидкістю близько одного метра на рік, оголюючи все нові і нові землі. Проєкт був розрахований на перспективу, остаточну його реалізацію могло б побачити тільки сучасне покоління.

Сполучені Штати Африки і Європи

Ідея Сполучених Штатів Європи витала в повітрі ще з часів створення Сполучених Штатів Америки і Великої французької революції. Її прихильниками були Наполеон Бонапарт, Віктор Гюго, Лев Троцький, і безліч інших мислителів, полководців і революціонерів. Проєкт архітектора Германа Зоргеля був одним з різновидів втілення цієї ідеї в життя.

Проєкт створення Атлантропи був не тільки планом зміни природи. Це був політичний проєкт, метою якого було створення Сполучених Штатів Африки і Європи зі столицею у відродженому Карфагені.

Самостійно жодна країна з таким грандіозним проєктом впоратися не могла. Народи Європи, за задумом Зоргеля, мали, забувши всі розбіжності і образи, спільною працею перевлаштувати значну частину світу. Нова імперія, яка об'єднала в собі інтелектуальний потенціал Європи і невичерпні ресурси Африки, змогла б протистояти і фінансовій потужності Америки, і перенаселенню Азії. Вона не мала би потреби ні в сировині, ні в дешевій енергії.

Проєкт дозволив би вирішити безліч проблем, які стояли перед країнами Європейського континенту: перенаселеність і безробіття, міждержавні та соціальні протиріччя, нестача територій і ресурсів. Але реалізувати його, як вважав Зоргель, могли тільки технократи, які керуються в своїх діях тільки наукою, а не політики, монархи, диктатори, революціонери і капіталісти, які перебувають при владі.

Критика і підтримка

Проєкт створення Атлантропи не враховував інтереси корінного населення африканського континенту. В Європі плани осушення Середземного моря широко обговорювалися. Особливо були обурені жителі Південної Європи. Осушення Середземного моря повністю б змінило уклад їхнього нерозривно пов'язаного з морем життя. Всього тридцять років знадобилося б на те, щоб море відступило від південних прибережних міст. Міста, мешканці яких і уявити не могли себе без моря, стали б повністю сухопутними. Тільки для Венеції, міста відомого на весь світ своїми островами, каналами та середньовічною готичною архітектурою, було зроблено виняток. Обвідний канал протяжністю кілька сотень кілометрів мав повернути місту море.

Європейські інтелектуали вже бачили ідеальні міста майбутнього на нових землях. У роботу включилися багато відомих архітекторів того часу. Нові вільні території дозволяли реалізувати воістину фантастичні архітектурні задуми. Просторі міста з широкими проспектами, порти, канали і мости — цілий новий світ.

Протягом життя Герман Зоргель багаторазово уточнював свій проєкт, намагаючись відповідати духу часу. Після приходу нацистів до влади в Німеччині Зоргель розраховував на їхню допомогу в реалізації проєкту. Він шукав контакти у верхівці райху, цитував у власних роботах фюрера, але марно. У Гітлера ж був свій план об'єднання і розширення Європи. Тимчасово Зоргелю довелося піти в підпілля, йому заборонили публікувати статті, присвячені Атлантропі. Після війни інтерес до його ідей знову прокинувся — за період з 1948 по 1950 з'явилися 183 статті, присвячені проєкту. Його підтримувало чимало великих промисловців, для яких реалізація проєкту обіцяла хороші прибутки. Але грошей на грандіозні заходи не було, а натомість з'явився інший проєкт об'єднання Європи відомого нині під ім'ям Європейського союзу.

4 грудня 1952 дорогою на чергову лекцію про Атлантропу Зоргеля збив автомобіліст, якого так і не знайшли. Через кілька днів Зоргель помер.

Джерела

  • Gall, Alexander (1998). Das Atlantropa-Projekt: die Geschichte einer gescheiterten Vision. Herman Sörgel und die Absenkung
  • Gall, Alexander (2006). Atlantropa: A Technological Vision of a United Europe, in: Networking Europe. Transnational Infrastructures and the Shaping of Europe, 1850—2000, edited by Erik van der Vleuten and Arne Kaijser. Sagamore Beach: Science History Publications, p. 99–128.
  • Günzel, Anne Sophie (2007). Das «Atlantropa»-Projekt — Erschließung Europas und Afrikas (2nd edition). München: Grin.
  • Sörgel, Herman (1929). Mittelmeer-Senkung. Sahara-Bewässerung = Lowering the Mediterranean, Irrigating the Sahara (Panropa Project), pamphlet. Leipzig: J.M. Gebhardt.
  • Sörgel, Herman (1931). (37): 983—987. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 2006.
  • Sörgel, Herman (1932). Atlantropa. Munich: Piloty & Löhle.
  • Sörgel, Herman (1932). Atlantropa (3rd, illustrated edition). Zürich: Fretz & Wasmuth.
  • Sörgel, Herman (1933). Foreword to "Technokratie - die neue Heilslehre" by Wayne W. Parrish. Munich: R. Piper & Co.
  • Sörgel, Herman (1938). Die drei großen "A". Großdeutschland und italienisches Imperium, die Pfeiler Atlantropas. [Amerika, Atlantropa, Asien]. Munich: Piloty & Loehle.
  • Sörgel, Herman (1942). Atlantropa-ABC: Kraft, Raum, Brot. Erläuterungen zum Atlantropa-Projekt. Leipzig: Arnd.
  • Sörgel, Herman (1948). Foreword to "Atlantropa. Wesenszüge eines Projekts" by . Stuttgart: Behrendt.
  • R.B. Cathcart, «Land Art as global warming or cooling antidote», Speculations in Science and Technology, 21: 65-72 (1998)
  • R.B. Cathcart, «Mitigative Anthropogeomorphology: a revived 'plan' for the Mediterranean Sea Basin and the Sahara», Terra Nova: The European Journal of Geosciences, 7: 636—640 (1995).
  • R.B. Cathcart, «What if We Lowered the Mediterranean Sea?», Speculations in Science and Technology, 8: 7-15 (1985).
  • R.B. Cathcart, «Macro-engineering Transformation of the Mediterranean Sea and Africa», World Futures, 19: 111—121 (1983).
  • R.B. Cathcart, «Mediterranean Basin-Sahara Reclamation», Speculations in Science and Technology, 6: 150—152 (1983).
  • R.B. Cathcart, MEDICATIVE MACRO-IMAGINEERING (425 pages, 2014).

Посилання

  • Pictures from 2006 the WDR/Phoenix television documentary [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Reconstructions of parts of Atlantropa at the University of Technology in Darmstadt [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Cabinet Magazine Article on Atlantropa [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Atlantropa nim Atlantropa futuristichnij inzhenernij proyekt 1920 h rokiv nimeckogo arhitektora zi zmenshennya rivnya Seredzemnogo morya ta ob yednannya Yevropi ta Afriki shlyahom pobudovi velicheznoyi dambi cherez Gibraltar Proyekt Atlantropa Persha versiya proyektu z yavilasya 1927 pid nazvoyu Pantropa Vin ne buv dostatno opracovanij i yasnij tozh u 1929 z yavlyayetsya bilsh detalnij proyekt Atlantropa Nazva novoyi chastini svitu dozvolyala b vtiliti koncepciyu troh velikih A Ameriki Aziyi ta Atlantropi Nova chastina svitu mogla b sklasti konkurenciyu inshim Peredumovi proyektuZamist pohodu na Shid dlya zavoyuvannya zhittyevogo prostoru Zorgel proponuvav poshirennya na Pivden Poborotisya nalezhalo z prirodoyu a ne z narodami na shidnih kordonah Yevropi Zhitelyami Afriki kotri postrazhdali b vid proyektu Zorgel znehtuvav Praktichno ves afrikanskij kontinent perebuvav u kolonialnij zalezhnosti vid yevropejskih metropolij Vinyatok stanovili Abisiniya ninishnya Efiopiya sho zumila zberegti nezalezhnist i zasnovana kolishnimi rabami sho povernulisya z Ameriki Liberiya Osnovnimi kolonialnimi derzhavami buli Franciya Velika Britaniya Italiya Portugaliya i Belgiya Nimechchina do cogo momentu vtratila svoyi afrikanski koloniyi Za Versalskim mirnim dogovorom sho zavershiv Pershu svitovu vijnu nimecki koloniyi buli podileni mizh Franciyeyu Belgiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu Zorgel mriyav sho v rezultati jogo peretvoren afrikanska speka vidstupit i klimat Afriki stane bilsh pridatnim dlya yevropejciv Bili pereselenci rozselyatsya po Chornomu kontinentu tak samo yak za kilka stolit do cogo yevropejci pereselilisya v ispanski ta portugalski koloniyi Pivdennoyi Ameriki Novi meshkanci prinesut z soboyu yevropejskij uklad zhittya i cinnosti Afrika zrostetsya z Yevropoyu i v geografichnomu i politichnomu sensi Razom z kontinentami i yevropejski narodi ob yednani spravoyu osvoyennya Chornogo kontinentu stanut yedini Detali proyektuYak mogla viglyadati Atlantropa na vidi z kosmosu Seredzemne more Zorgel proponuvav perekriti odniyeyu damboyu Gibraltarsku protoku i tim samim vidgoroditi Seredzemne more vid Atlantichnogo okeanu a inshoyu damboyu perekriti protoku Dardanelli Odin z variantiv peredbachav ob yednati damboyu Siciliyu sho do togo momentu z yednalasya b z italijskim chobitkom i Afriku shob pererizati more navpil Seredzemne more stalo b izolovanoyu vodojmoyu V rezultati viparovuvannya jogo riven mav bi zmenshitisya priblizno na 100 metriv Pri comu v taki zh zakriti vodojmi mali peretvoritisya Marmurove Chorne i Azovske morya Peredbachalosya sho plosha Seredzemnogo morya zmenshitsya na 20 Voda Seredzemnogo morya sho vidstupila mala zalishiti pislya sebe 600 tisyach kvadratnih kilometriv suhodolu a ce majzhe yak plosha dvoh Italij Cilinni zemli sho nikomu ne nalezhat posluguvali b na blago vsim yevropejskim narodam Afrikanski vodojmi Saharu peredbachalosya zapovniti vodoyu z Seredzemnogo morya i stvoriti shtuchne A zatopivshi basejn richki Kongo stvoriti i plosha yakogo bula b v pivtora razi bilshe nizh vidvojovani u Seredzemnogo morya teritoriyi GES Plan Zorgelya peredbachav budivnictvo v girlah richok sho vpadayut v more i protokah vosmi gidroelektrostancij Najbilshoyu bula b Gibraltarska GES Sumarna energetichna potuzhnist elektrostancij sklala b 110 GVt polovina z yakih pripala b na Gibraltarsku gidroelektrostanciyu Sogodni koli zagalna potuzhnist vsih atomnih elektrostancij SShA 100 4 GVt Pov yazani liniyami elektroperedach sho jdut vid Gibraltarskoyi GES z yednani avtomobilnimi i zaliznicyami Yevropa i Afrika stali b novoyu chastinoyu svitu Sotni novih mist i tisyachi silskogospodarskih ferm z yavlyalisya na novij zemli Trivalist Budivnictvo grebel malo trivati 10 rokiv Velike budivnictvo togo chasu vimagalo bi nebachenoyi kilkosti robitnikiv 250 tisyach Voni mali b pracyuvati cilodobovo v chotiri zmini Osushennya morya trivalo bi dovshe Jogo riven za rahunok viparovuvannya znizhuvavsya b zi shvidkistyu blizko odnogo metra na rik ogolyuyuchi vse novi i novi zemli Proyekt buv rozrahovanij na perspektivu ostatochnu jogo realizaciyu moglo b pobachiti tilki suchasne pokolinnya Spolucheni Shtati Afriki i YevropiIdeya Spoluchenih Shtativ Yevropi vitala v povitri she z chasiv stvorennya Spoluchenih Shtativ Ameriki i Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Yiyi prihilnikami buli Napoleon Bonapart Viktor Gyugo Lev Trockij i bezlich inshih misliteliv polkovodciv i revolyucioneriv Proyekt arhitektora Germana Zorgelya buv odnim z riznovidiv vtilennya ciyeyi ideyi v zhittya Proyekt stvorennya Atlantropi buv ne tilki planom zmini prirodi Ce buv politichnij proyekt metoyu yakogo bulo stvorennya Spoluchenih Shtativ Afriki i Yevropi zi stoliceyu u vidrodzhenomu Karfageni Samostijno zhodna krayina z takim grandioznim proyektom vporatisya ne mogla Narodi Yevropi za zadumom Zorgelya mali zabuvshi vsi rozbizhnosti i obrazi spilnoyu praceyu perevlashtuvati znachnu chastinu svitu Nova imperiya yaka ob yednala v sobi intelektualnij potencial Yevropi i nevicherpni resursi Afriki zmogla b protistoyati i finansovij potuzhnosti Ameriki i perenaselennyu Aziyi Vona ne mala bi potrebi ni v sirovini ni v deshevij energiyi Proyekt dozvoliv bi virishiti bezlich problem yaki stoyali pered krayinami Yevropejskogo kontinentu perenaselenist i bezrobittya mizhderzhavni ta socialni protirichchya nestacha teritorij i resursiv Ale realizuvati jogo yak vvazhav Zorgel mogli tilki tehnokrati yaki keruyutsya v svoyih diyah tilki naukoyu a ne politiki monarhi diktatori revolyucioneri i kapitalisti yaki perebuvayut pri vladi Kritika i pidtrimkaProyekt stvorennya Atlantropi ne vrahovuvav interesi korinnogo naselennya afrikanskogo kontinentu V Yevropi plani osushennya Seredzemnogo morya shiroko obgovoryuvalisya Osoblivo buli obureni zhiteli Pivdennoyi Yevropi Osushennya Seredzemnogo morya povnistyu b zminilo uklad yihnogo nerozrivno pov yazanogo z morem zhittya Vsogo tridcyat rokiv znadobilosya b na te shob more vidstupilo vid pivdennih priberezhnih mist Mista meshkanci yakih i uyaviti ne mogli sebe bez morya stali b povnistyu suhoputnimi Tilki dlya Veneciyi mista vidomogo na ves svit svoyimi ostrovami kanalami ta serednovichnoyu gotichnoyu arhitekturoyu bulo zrobleno vinyatok Obvidnij kanal protyazhnistyu kilka soten kilometriv mav povernuti mistu more Yevropejski intelektuali vzhe bachili idealni mista majbutnogo na novih zemlyah U robotu vklyuchilisya bagato vidomih arhitektoriv togo chasu Novi vilni teritoriyi dozvolyali realizuvati voistinu fantastichni arhitekturni zadumi Prostori mista z shirokimi prospektami porti kanali i mosti cilij novij svit Protyagom zhittya German Zorgel bagatorazovo utochnyuvav svij proyekt namagayuchis vidpovidati duhu chasu Pislya prihodu nacistiv do vladi v Nimechchini Zorgel rozrahovuvav na yihnyu dopomogu v realizaciyi proyektu Vin shukav kontakti u verhivci rajhu cituvav u vlasnih robotah fyurera ale marno U Gitlera zh buv svij plan ob yednannya i rozshirennya Yevropi Timchasovo Zorgelyu dovelosya piti v pidpillya jomu zaboronili publikuvati statti prisvyacheni Atlantropi Pislya vijni interes do jogo idej znovu prokinuvsya za period z 1948 po 1950 z yavilisya 183 statti prisvyacheni proyektu Jogo pidtrimuvalo chimalo velikih promislovciv dlya yakih realizaciya proyektu obicyala horoshi pributki Ale groshej na grandiozni zahodi ne bulo a natomist z yavivsya inshij proyekt ob yednannya Yevropi vidomogo nini pid im yam Yevropejskogo soyuzu 4 grudnya 1952 dorogoyu na chergovu lekciyu pro Atlantropu Zorgelya zbiv avtomobilist yakogo tak i ne znajshli Cherez kilka dniv Zorgel pomer DzherelaGall Alexander 1998 Das Atlantropa Projekt die Geschichte einer gescheiterten Vision Herman Sorgel und die Absenkung Gall Alexander 2006 Atlantropa A Technological Vision of a United Europe in Networking Europe Transnational Infrastructures and the Shaping of Europe 1850 2000 edited by Erik van der Vleuten and Arne Kaijser Sagamore Beach Science History Publications p 99 128 ISBN 0 88135 394 9 Gunzel Anne Sophie 2007 Das Atlantropa Projekt Erschliessung Europas und Afrikas 2nd edition Munchen Grin ISBN 3 638 64638 6 Sorgel Herman 1929 Mittelmeer Senkung Sahara Bewasserung Lowering the Mediterranean Irrigating the Sahara Panropa Project pamphlet Leipzig J M Gebhardt Sorgel Herman 1931 37 983 987 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 2006 Sorgel Herman 1932 Atlantropa Munich Piloty amp Lohle Sorgel Herman 1932 Atlantropa 3rd illustrated edition Zurich Fretz amp Wasmuth Sorgel Herman 1933 Foreword to Technokratie die neue Heilslehre by Wayne W Parrish Munich R Piper amp Co Sorgel Herman 1938 Die drei grossen A Grossdeutschland und italienisches Imperium die Pfeiler Atlantropas Amerika Atlantropa Asien Munich Piloty amp Loehle Sorgel Herman 1942 Atlantropa ABC Kraft Raum Brot Erlauterungen zum Atlantropa Projekt Leipzig Arnd Sorgel Herman 1948 Foreword to Atlantropa Wesenszuge eines Projekts by Stuttgart Behrendt R B Cathcart Land Art as global warming or cooling antidote Speculations in Science and Technology 21 65 72 1998 R B Cathcart Mitigative Anthropogeomorphology a revived plan for the Mediterranean Sea Basin and the Sahara Terra Nova The European Journal of Geosciences 7 636 640 1995 R B Cathcart What if We Lowered the Mediterranean Sea Speculations in Science and Technology 8 7 15 1985 R B Cathcart Macro engineering Transformation of the Mediterranean Sea and Africa World Futures 19 111 121 1983 R B Cathcart Mediterranean Basin Sahara Reclamation Speculations in Science and Technology 6 150 152 1983 R B Cathcart MEDICATIVE MACRO IMAGINEERING 425 pages 2014 PosilannyaPictures from 2006 the WDR Phoenix television documentary 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Reconstructions of parts of Atlantropa at the University of Technology in Darmstadt 22 bereznya 2016 u Wayback Machine Cabinet Magazine Article on Atlantropa 9 grudnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ