Президентський палац — офіційна резиденція Президента Грецької республіки, попередньо до 1974 року був резиденцією грецьких королів. Розташований у центральному районі Афін на вулиці Ірода Аттичного, у безпосередній близкості від Національного саду, Заппіона, площі Синтагма та Грецького парламенту.
Президентський палац | |
---|---|
37°58′21″ пн. ш. 23°44′26″ сх. д. / 37.97261944002777767° пн. ш. 23.74083333002777962° сх. д.Координати: 37°58′21″ пн. ш. 23°44′26″ сх. д. / 37.97261944002777767° пн. ш. 23.74083333002777962° сх. д. | |
Тип | палац |
Статус спадщини | d |
Країна | Греція |
Розташування | Муніципалітет Афіни |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
Архітектор | Ернст Ціллер |
Засновано | 1897 |
Президентський палац (Афіни) (Греція) | |
Президентський палац у Вікісховищі |
Історія
Ідея розпочати будівництво Президентського палацу з'явилась 1868 року, коли у короля Георга І народився спадкоємець престолу майбутній король Костянтин. Грецька держава вирішила подарувати йому приватний маєток, коли принц досягне повноліття. Через 21 рік, коли Костянтин одружився з принцесою Софією Гогенцоллерн, держава доручила створення проекту Палацу коронованого принца Ернсту Зіллеру, придворному архітектору короля Георга І. Загалом за його проектами по всій греції було зведено понад 700 громадських та приватних споруд. Сам король Георг виловив побажання не створювати надто помпезний палац та одночасно не наслідувати кожний з існуючих палаців Європи. Так Зіллер створив триповерховий, центральносиметричний палац у стилі неокласицизму.
На Різдвяний вечір 1909 р. пожежа знищила значну частину Королівського палацу (нинішній Грецький парламент), в результаті чого Палац коронованого принца використовувався як тимчасова резиденція королівської родини. Після вбивства короля Георга І в 1913 році та сходження Костянтина на престол Палац коронованого принца нарешті став королівської резиденцією.
1924 р. палац перестав бути резиденцією короля, оскільки сама монархія була тимчасово повалена та проголошена Грецька республіка. Палац став офіційною резиденцією Президента Греції, допоки 1935 року грецька монархія не була реставрована. Починаючи з 1974 року, коли після 7 років диктатури військової хунти «чорних полковників» була відновлена демократія, палац і донині слугує офіційною резиденцією Президента Грецької республіки.
Президентський сад
Президентський сад розкинувся на площі близько 25 гектарів. Парк розбитий у французькому стилі, із симетричними клумбами із сезонними квітами і рослинами, у середині 19 століття на території тодішнього Королівського палацу. Нині у парку нараховується близько 140 різних видів і сортів декоративних дерев, чагарників, витких рослин. Деякі рослини рідкісні, а дерева, наприклад, дуби і кипариси, досягли віку понад сто років.
21 березня 2010 року Президентський сад вперше відкритий для відвідування і буде надалі відкритим щонеділі, окрім святкових днів. Вхід до парку вільний з вулиці Короля Георга (одос Васіліс Георгіу) за національним паспортом або іншим посвідченням особи.
Примітки
- Открыт для посещений сад президентского дворца[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prezidentskij palac oficijna rezidenciya Prezidenta Greckoyi respubliki poperedno do 1974 roku buv rezidenciyeyu greckih koroliv Roztashovanij u centralnomu rajoni Afin na vulici Iroda Attichnogo u bezposerednij blizkosti vid Nacionalnogo sadu Zappiona ploshi Sintagma ta Greckogo parlamentu Prezidentskij palac37 58 21 pn sh 23 44 26 sh d 37 97261944002777767 pn sh 23 74083333002777962 sh d 37 97261944002777767 23 74083333002777962 Koordinati 37 58 21 pn sh 23 44 26 sh d 37 97261944002777767 pn sh 23 74083333002777962 sh d 37 97261944002777767 23 74083333002777962TippalacStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyaMunicipalitet AfiniArhitekturnij stilarhitektura neoklasicizmuArhitektorErnst CillerZasnovano1897Prezidentskij palac Afini Greciya Prezidentskij palac u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prezidentskij palac IstoriyaIdeya rozpochati budivnictvo Prezidentskogo palacu z yavilas 1868 roku koli u korolya Georga I narodivsya spadkoyemec prestolu majbutnij korol Kostyantin Grecka derzhava virishila podaruvati jomu privatnij mayetok koli princ dosyagne povnolittya Cherez 21 rik koli Kostyantin odruzhivsya z princesoyu Sofiyeyu Gogencollern derzhava doruchila stvorennya proektu Palacu koronovanogo princa Ernstu Zilleru pridvornomu arhitektoru korolya Georga I Zagalom za jogo proektami po vsij greciyi bulo zvedeno ponad 700 gromadskih ta privatnih sporud Sam korol Georg viloviv pobazhannya ne stvoryuvati nadto pompeznij palac ta odnochasno ne nasliduvati kozhnij z isnuyuchih palaciv Yevropi Tak Ziller stvoriv tripoverhovij centralnosimetrichnij palac u stili neoklasicizmu Na Rizdvyanij vechir 1909 r pozhezha znishila znachnu chastinu Korolivskogo palacu ninishnij Greckij parlament v rezultati chogo Palac koronovanogo princa vikoristovuvavsya yak timchasova rezidenciya korolivskoyi rodini Pislya vbivstva korolya Georga I v 1913 roci ta shodzhennya Kostyantina na prestol Palac koronovanogo princa nareshti stav korolivskoyi rezidenciyeyu 1924 r palac perestav buti rezidenciyeyu korolya oskilki sama monarhiya bula timchasovo povalena ta progoloshena Grecka respublika Palac stav oficijnoyu rezidenciyeyu Prezidenta Greciyi dopoki 1935 roku grecka monarhiya ne bula restavrovana Pochinayuchi z 1974 roku koli pislya 7 rokiv diktaturi vijskovoyi hunti chornih polkovnikiv bula vidnovlena demokratiya palac i donini sluguye oficijnoyu rezidenciyeyu Prezidenta Greckoyi respubliki Prezidentskij sadPrezidentskij sad rozkinuvsya na ploshi blizko 25 gektariv Park rozbitij u francuzkomu stili iz simetrichnimi klumbami iz sezonnimi kvitami i roslinami u seredini 19 stolittya na teritoriyi todishnogo Korolivskogo palacu Nini u parku narahovuyetsya blizko 140 riznih vidiv i sortiv dekorativnih derev chagarnikiv vitkih roslin Deyaki roslini ridkisni a dereva napriklad dubi i kiparisi dosyagli viku ponad sto rokiv 21 bereznya 2010 roku Prezidentskij sad vpershe vidkritij dlya vidviduvannya i bude nadali vidkritim shonedili okrim svyatkovih dniv Vhid do parku vilnij z vulici Korolya Georga odos Vasilis Georgiu za nacionalnim pasportom abo inshim posvidchennyam osobi PrimitkiOtkryt dlya poseshenij sad prezidentskogo dvorca nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya