Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меліна Меркурі (грец. Μελίνα Μερκούρη), справжнє ім'я Марія Амалія Меркурі (грец. Μαρία Αμαλία Μερκούρη, 18 жовтня 1920, Афіни — 6 березня 1994, Нью-Йорк) — грецька акторка, співачка та політик. Перша жінка-міністр культури Греції.
| Меліна Меркурі Μελίνα Μερκούρη | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Μελίνα Μερκούρη | ||||
 | ||||
| Стокгольм, 1982 рік | ||||
| Ім'я при народженні | Марія Амалія Меркурі | |||
| Народилася | 18 жовтня 1920 Афіни, Грецьке королівство[1][3] | |||
| Померла | 6 березня 1994 (73 роки) Верхній Іст-Сайд, США[4] | |||
| Поховання | Перше афінське кладовище | |||
| Громадянство |  Грецьке королівство Друга Грецька РеспублікаГрецька держава  Греція | |||
| Діяльність | акторка, співачка, політична діячка, письменниця, акторка театру, кіноакторка | |||
| Alma mater | Театральна школа Національного театру Греції | |||
| Роки діяльності | 1945—1994 | |||
| Чоловік | Панос Харокопос (1941—1962), Жуль Дассен (1966—1994) | |||
| Батьки | , Irene Lappa | |||
| Брати / сестри | d | |||
| IMDb | nm0580479 | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди та премії | ||||
| ||||
| | ||||
 Меліна МеркуріΜελίνα Μερκούρη у Вікісховищі | ||||
Біографія
Найбільш значимою людиною в її дитинстві був дід — багатолітній мер Афін. Її батько був видатним політиком і членом Грецького парламенту, а дядько — Георгіос Меркуріс, лідером Грецької національної соціалістичної партії. Після розлучення батьків Меліна жила із матір'ю.
Під час Другої світової війни, вона вийшла заміж за Паноса Харокопоса, сина впливових афінян. Їх багатство і вплив допомогло вижити під час окупації Греції. Цей шлюб тривав понад 20 років, незважаючи на те, що був фіктивним.
Театральну освіту Меркурі здобула у Національній школі драми, після її закінчення працювала у Національному театрі Греції. Її перший грецький фільм «Стелла», знятий Міхалісом Какояннісом, режисером кінокартини «Грек Зорба», привів її в Канни, де вона була номінована на Золоту пальмову гілку. Там Меркурі познайомилась із режисером Жулем Дассеном, який став її другим чоловіком.
У 1960 році Меліну номінували на «Оскар» за роль у фільмі «Ніколи в неділю», знятому Жулем Дассеном. Хоча премію вона не отримала, це принесло їй світову популярність і нові зоряні ролі в таких фільмах, як «Федра» і «Кинджал Топкапі» Жуля Дассена, а також . Наприкінці 1970-х Меліна залишила кіно, знявшись останній раз у фільмі свого чоловіка «Мрія про пристрасть» в 1978 році, в якому разом з нею знімалася актриса-початківець . У 1971 році Меліна Меркурі написала автобіографію «Я народилася грекинею».
Перша пісня Меліни Меркурі «Hartino to Fengaraki», написана Маносом Хатзідакісом та Нікосом Гатсосом, була використана для грецької постановки твору Теннессі Вільямса «Трамвай „Бажання“». Деякі її пісні здобули гучної популярності у Франції.
У період військової диктатури в Греції (1964—1974) Меліна жила у Франції. Коли диктатор Паттакос позбавив її грецького громадянства, вона сказала: «Я народилася грекинею і помру грекинею. А містер Паттакос народився фашистом і помре фашистом». Впродовж тих років, що Меліна жила у Франції, вона записала одну пісню грецькою і три французькою мовами, які були дуже популярні. За рахунок свого незвичайного голосу вона стала відмінним виконавцем знаменитих грецьких пісень.
Після повалення диктатури в Греції, Меліна повернулася на батьківщину і стала членом Грецького парламенту від партії ПАСОК. У 1981 році вона стала першою жінкою Міністром культури Греції.
Меліна Меркурі померла 6 березня 1994 у Нью-Йоркській лікарні у віці 73 років від раку легенів. Похована на Першому афінському кладовищі.
На посаді міністра культури Греції
Меліна Меркурі очолювала міністерство у період з 1981 по 1989 роки, а пізніше з 1993 по 1994 роки. Протягом цього часу їй вдалось здійснити:
- започаткувала проєкт «Культурна столиця Європи», зумівши переконати в реальності втілення цієї ідеї Раду міністрів Європейського Союзу. Ідея полягала в тому, щоб щорічно в одному з європейських міст демонструвати всі прояви сучасної європейської культури. Метою програми було зближення європейців на основі співпраці в сфері культури, полегшення економічного, політичного та культурного об'єднання країн.
- започаткувала кампанію з повернення мармурових скульптур Парфенона, які були незаконно вивезені з Греції та нині експонуються у Британському музеї. У той же час вона приділила особливу увагу відновленню пам'ятників Афінського акрополя та провела перший конкурс на проєкт Нового музею Акрополя;
- замовила дослідження з інтеграції всіх археологічних розкопок в Афінах, тобто з інтеграції історичного центру Афін, а саме Священного шляху в Елефсін, Плаки та храму Зевса Олімпійського. За її сприяння їх територія утворила археологічний парк, вільний від автомобільного руху;
- представила безкоштовний доступ в музеї та археологічні пам'ятки для громадян Греції;
- організувала серію вражаючих виставок грецької культурної спадщини і сучасного грецького мистецтва на всіх п'яти континентах;
- надала повну підтримку проєктові будівництва Афінського концерт-холлу «Мегарон»;
- 1989 року підтримала проєкт в Салоніках, найбільшого музею, заснованого в Греції в 20 столітті.
- заснувала щорічні літературні премії; створила муніципальні театри в регіонах; підтримувала і сприяла розвитку грецького кіно.
- палко відстоювала право Греції на проведення Олімпійських ігор 1996 року в Афінах з нагоди сторіччя з перших сучасних Олімпійських ігор 1896 року.
Присвяти, пам'ять
- Ще за життя Меліни Меркурі 1968 року російський поет Євген Євтушенко написав «Оду Меліні Меркурі».
- На честь 16 роковин з дня смерті актриси 2010 року грецький канал ΕΤ1 та режисер Ставрос Стратігакіс завершили зйомки документальної стрічки «Меліна».
- На початку березня 2015 року в бельгійському місті Монс відбулося офіційне відкриття проспекту Меліни Меркурі, приурочене до святкування 30-річчя програми Культурна столиця Європи,.
Премії імені Меліни Меркурі
- 1997 року ЮНЕСКО заснувало премію імені Меліни Меркурі, яка вручається щодва роки за досягнення з охорони і управління культурними ландшафтами.
- 2007 року засновану щорічну театральну премію імені Меліни Меркурі. Поряд із премією Дімітріса Хорна премія імені Меліни Меркурі — найпрестижніші відзнаки грецького театрального мистецтва.
- 23 березня 2010 року Жозе Мануел Баррозу повідомив про засновання премії імені Меліни Меркурі із грошовим фондом у 1,5 млн. євро. Вона вручатиметься щорічно місту, яке визнаватиметься культурною столицею Європи.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118581031 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/375774/Melina-Mercouri
- The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- https://elpais.com/diario/1994/03/06/cultura/762908402_850215.html
- . Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 5 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 березня 2011.
- Μεγάλο αφιέρωμα για τα 16 χρόνια από το θάνατο της Μελίνας
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
- [[https://web.archive.org/web/20090601051748/http://whc.unesco.org/en/melinamercouriprize/ Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.] Melina Mercouri International Prize for the Safeguarding and Management of Cultural Landscapes — Офіційний сайт ЮНЕСКО]
- . Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 24 березня 2010.
- Melina Mercouri award — ana-mpa
Посилання
- http://www.imdb.com/name/nm0580479/ [ 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Melina Merkuri grec Melina Merkoyrh spravzhnye im ya Mariya Amaliya Merkuri grec Maria Amalia Merkoyrh 18 zhovtnya 1920 19201018 Afini 6 bereznya 1994 Nyu Jork grecka aktorka spivachka ta politik Persha zhinka ministr kulturi Greciyi Melina Merkuri Melina Merkoyrhgrec Melina MerkoyrhStokgolm 1982 rikStokgolm 1982 rikIm ya pri narodzhenni Mariya Amaliya MerkuriNarodilasya 18 zhovtnya 1920 1920 10 18 Afini Grecke korolivstvo 1 3 Pomerla 6 bereznya 1994 1994 03 06 73 roki Verhnij Ist Sajd SShA 4 zloyakisna puhlina 5 Pohovannya Pershe afinske kladovisheGromadyanstvo Grecke korolivstvo Druga Grecka Respublika Grecka derzhava GreciyaDiyalnist aktorka spivachka politichna diyachka pismennicya aktorka teatru kinoaktorkaAlma mater Teatralna shkola Nacionalnogo teatru GreciyiRoki diyalnosti 1945 1994Cholovik Panos Harokopos 1941 1962 Zhul Dassen 1966 1994 Batki Irene LappaBrati sestri dIMDb nm0580479Avtograf Nagorodi ta premiyi Priz za najkrashu zhinochu rol 1960 d 1987 Fond Melini Merkuri Melina Merkuri Melina Merkoyrh u VikishovishiBiografiyaNajbilsh znachimoyu lyudinoyu v yiyi ditinstvi buv did bagatolitnij mer Afin Yiyi batko buv vidatnim politikom i chlenom Greckogo parlamentu a dyadko Georgios Merkuris liderom Greckoyi nacionalnoyi socialistichnoyi partiyi Pislya rozluchennya batkiv Melina zhila iz matir yu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona vijshla zamizh za Panosa Harokoposa sina vplivovih afinyan Yih bagatstvo i vpliv dopomoglo vizhiti pid chas okupaciyi Greciyi Cej shlyub trivav ponad 20 rokiv nezvazhayuchi na te sho buv fiktivnim Teatralnu osvitu Merkuri zdobula u Nacionalnij shkoli drami pislya yiyi zakinchennya pracyuvala u Nacionalnomu teatri Greciyi Yiyi pershij greckij film Stella znyatij Mihalisom Kakoyannisom rezhiserom kinokartini Grek Zorba priviv yiyi v Kanni de vona bula nominovana na Zolotu palmovu gilku Tam Merkuri poznajomilas iz rezhiserom Zhulem Dassenom yakij stav yiyi drugim cholovikom U 1960 roci Melinu nominuvali na Oskar za rol u filmi Nikoli v nedilyu znyatomu Zhulem Dassenom Hocha premiyu vona ne otrimala ce prineslo yij svitovu populyarnist i novi zoryani roli v takih filmah yak Fedra i Kindzhal Topkapi Zhulya Dassena a takozh Naprikinci 1970 h Melina zalishila kino znyavshis ostannij raz u filmi svogo cholovika Mriya pro pristrast v 1978 roci v yakomu razom z neyu znimalasya aktrisa pochatkivec U 1971 roci Melina Merkuri napisala avtobiografiyu Ya narodilasya grekineyu Persha pisnya Melini Merkuri Hartino to Fengaraki napisana Manosom Hatzidakisom ta Nikosom Gatsosom bula vikoristana dlya greckoyi postanovki tvoru Tennessi Vilyamsa Tramvaj Bazhannya Deyaki yiyi pisni zdobuli guchnoyi populyarnosti u Franciyi U period vijskovoyi diktaturi v Greciyi 1964 1974 Melina zhila u Franciyi Koli diktator Pattakos pozbaviv yiyi greckogo gromadyanstva vona skazala Ya narodilasya grekineyu i pomru grekineyu A mister Pattakos narodivsya fashistom i pomre fashistom Vprodovzh tih rokiv sho Melina zhila u Franciyi vona zapisala odnu pisnyu greckoyu i tri francuzkoyu movami yaki buli duzhe populyarni Za rahunok svogo nezvichajnogo golosu vona stala vidminnim vikonavcem znamenitih greckih pisen Pislya povalennya diktaturi v Greciyi Melina povernulasya na batkivshinu i stala chlenom Greckogo parlamentu vid partiyi PASOK U 1981 roci vona stala pershoyu zhinkoyu Ministrom kulturi Greciyi Melina Merkuri pomerla 6 bereznya 1994 u Nyu Jorkskij likarni u vici 73 rokiv vid raku legeniv Pohovana na Pershomu afinskomu kladovishi Na posadi ministra kulturi Greciyi Melina Merkuri ocholyuvala ministerstvo u period z 1981 po 1989 roki a piznishe z 1993 po 1994 roki Protyagom cogo chasu yij vdalos zdijsniti zapochatkuvala proyekt Kulturna stolicya Yevropi zumivshi perekonati v realnosti vtilennya ciyeyi ideyi Radu ministriv Yevropejskogo Soyuzu Ideya polyagala v tomu shob shorichno v odnomu z yevropejskih mist demonstruvati vsi proyavi suchasnoyi yevropejskoyi kulturi Metoyu programi bulo zblizhennya yevropejciv na osnovi spivpraci v sferi kulturi polegshennya ekonomichnogo politichnogo ta kulturnogo ob yednannya krayin zapochatkuvala kampaniyu z povernennya marmurovih skulptur Parfenona yaki buli nezakonno vivezeni z Greciyi ta nini eksponuyutsya u Britanskomu muzeyi U toj zhe chas vona pridilila osoblivu uvagu vidnovlennyu pam yatnikiv Afinskogo akropolya ta provela pershij konkurs na proyekt Novogo muzeyu Akropolya zamovila doslidzhennya z integraciyi vsih arheologichnih rozkopok v Afinah tobto z integraciyi istorichnogo centru Afin a same Svyashennogo shlyahu v Elefsin Plaki ta hramu Zevsa Olimpijskogo Za yiyi spriyannya yih teritoriya utvorila arheologichnij park vilnij vid avtomobilnogo ruhu predstavila bezkoshtovnij dostup v muzeyi ta arheologichni pam yatki dlya gromadyan Greciyi organizuvala seriyu vrazhayuchih vistavok greckoyi kulturnoyi spadshini i suchasnogo greckogo mistectva na vsih p yati kontinentah nadala povnu pidtrimku proyektovi budivnictva Afinskogo koncert hollu Megaron 1989 roku pidtrimala proyekt v Salonikah najbilshogo muzeyu zasnovanogo v Greciyi v 20 stolitti zasnuvala shorichni literaturni premiyi stvorila municipalni teatri v regionah pidtrimuvala i spriyala rozvitku greckogo kino palko vidstoyuvala pravo Greciyi na provedennya Olimpijskih igor 1996 roku v Afinah z nagodi storichchya z pershih suchasnih Olimpijskih igor 1896 roku Prisvyati pam yatShe za zhittya Melini Merkuri 1968 roku rosijskij poet Yevgen Yevtushenko napisav Odu Melini Merkuri Na chest 16 rokovin z dnya smerti aktrisi 2010 roku greckij kanal ET1 ta rezhiser Stavros Stratigakis zavershili zjomki dokumentalnoyi strichki Melina Na pochatku bereznya 2015 roku v belgijskomu misti Mons vidbulosya oficijne vidkrittya prospektu Melini Merkuri priurochene do svyatkuvannya 30 richchya programi Kulturna stolicya Yevropi Premiyi imeni Melini Merkuri 1997 roku YuNESKO zasnuvalo premiyu imeni Melini Merkuri yaka vruchayetsya shodva roki za dosyagnennya z ohoroni i upravlinnya kulturnimi landshaftami 2007 roku zasnovanu shorichnu teatralnu premiyu imeni Melini Merkuri Poryad iz premiyeyu Dimitrisa Horna premiya imeni Melini Merkuri najprestizhnishi vidznaki greckogo teatralnogo mistectva 23 bereznya 2010 roku Zhoze Manuel Barrozu povidomiv pro zasnovannya premiyi imeni Melini Merkuri iz groshovim fondom u 1 5 mln yevro Vona vruchatimetsya shorichno mistu yake viznavatimetsya kulturnoyu stoliceyu Yevropi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118581031 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www britannica com EBchecked topic 375774 Melina Mercouri The New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 1851 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 https elpais com diario 1994 03 06 cultura 762908402 850215 html Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 bereznya 2011 Megalo afierwma gia ta 16 xronia apo to 8anato ths Melinas Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 16 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 16 bereznya 2015 https web archive org web 20090601051748 http whc unesco org en melinamercouriprize Arhivovano1 chervnya 2009 u Wayback Machine Melina Mercouri International Prize for the Safeguarding and Management of Cultural Landscapes Oficijnij sajt YuNESKO Arhiv originalu za 26 chervnya 2008 Procitovano 24 bereznya 2010 Melina Mercouri award ana mpaPosilannyahttp www imdb com name nm0580479 22 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ukr