Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший афінський цвинтар (грец. Πρώτο Νεκροταφείο Αθηνών) —перший облаштований некрополь міста Афіни, Греція. місце поховання в місті Афіни. З тих пір, як він був побудований в 1834 році, він був місцем останнього спочинку багатьох важливих греків та іноземців. Має мистецько-історичне значення як оригінальний ансамбль багатьох мавзолеїв і надгробних скульптур часів грецького неокласицизму. Має статус історичної пам'ятки.
| Перший афінський цвинтар | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна |  Греція |
| Розташування | Афіни |
| Відкрито | |
| Статус | d і сад скульптур |
| Вебсайт | cem.cityofathens.gr/1st_cemetery |
  Перший афінський цвинтар Перший афінський цвинтар (Греція) | |
 Перше афінське кладовище у Вікісховищі | |
Історія
За часів Османської імперії православних християн у Греції ховали на церковних подвір’ях навколо культових місць. Неправославні християни, особливо іноземці, знайшли свій останній спочинок навколо церкви Святого Георгія в стародавньому храмі Гефеста та в монастирі капуцинів в Афінах. Тільки мусульман ховали не тільки навколо мечетей, а й на спеціально побудованих цвинтарях. З перенесенням столиці Греції, яка була незалежною з 1829 року, до Афін у 1833 році весь двір Оттона I та велика кількість баварських чиновників переїхав до міста. Новий мегаполіс приваблював тут багато художників і торговців з Егейського регіону та Західної Європи. Тепер численні католики вперше зібралися в перетвореному Текке на місці римської агори і отримали нову будівлю церкви в 1842–1844 роках з церквою св. Луки від Ганса Крістіана Хансена в Іракліоні. Церква Св. Павла в центрі Афін була побудована для англікан у 1838–1843 рр., а потім у 1853–1887 рр. — католицький собор Святого Діонісія за Лео фон Кленце в безпосередній близькості від університету.
Поховання православних греків навколо церков було заборонено царським указом 1834 року, кладовища для померлих перебували під наглядом міст і муніципалітетів. Нововведені правила поховання також вимагали, щоб кожне кладовище було не менше ста метрів від міського поселення. Для Афін було обрано місце за Ілісосом на південно-західному схилі пагорба Ардіттос, на схід від старого сполучення з Суніоном, за кілька сотень метрів від південного кордону поселення міста, у якому на той час проживало 4000 жителів. Коли вони планували Афіни в 1833 році, Едуард Шауберт і Стаматіос Клеантіс визначили територію на південь від міста для кладовища.
Цвинтар відкрито 1837 року і незабаром він став розкішним некрополем, де ховали відомих греків та іноземців. Некрополь розташований в центрі Афін за храмом Зевса Олімпійського та стадіоном Панатінаїкос, на початку вулиці Анапафсеос (тобто вулиця Вічного спокою). Цвинтар займає значну територію, озеленену кипарисами та соснами. На Першому афінському кладовищі діють три церкви. Головна з них — православна церква Святого Теодора, менша освячена на честь Святого Лазаря. Третя церква католицька. Існують також окремі місця для протестантів і юдеїв.
З того часу в планах міста з’явилося Афінське кладовище, найперший план самого кладовища походить від афінського міського архітектора Армодіоса Влаха у 1896 році. Ось центральна вісь від входу до центральної церкви Лазаря, де знаходяться могили видатних людей, а також дві основні доріжки, що розгалужуються у формі Y від пощі навколо церкви, яка подібна до споруд великих європейських кладовищ, а саме до Пер-Лашез у Парижі. Про паркове планування кладовища можна лише здогадуватися з подальшого плану 1910 року. У період з 1859 по 1943 рік кладовище було розширено на пагорб на північний захід. Після того, як Храм Гефеста знову освятили як пам’ятку, на цвинтарі також поховали католиків (найстаріша збережена гробниця датується 1860 роком), і було створено близько 1880 окремих територій. для протестантів і євреїв.
Найбільш вражають гробниці Генріха Шлімана, розроблена компанією Ернста Ціллера, могила , Георгіоса Аверофа та інші. Одна з найкрасивіших гробниць носить назву І Кімомені (Спляча красуня) роботи скульптора з острова Тінос. Цвинтар знаходиться в муніципалітеті Афін і проголошений пам'яткою історії.
Розташування
Доступ на ділянку ведеться з північного заходу у напрямку до міста і вхід через вхідну будівлю, побудовану в 1939 році Арісом Константинідісом та Андреасом Плумістоу. Одразу ліворуч знаходиться церква Св. Феодора, побудована між 1899 і 1901 роками за планами архітектора Армодіоса Влаха. Звідси веде спочатку досить широка головна вулиця, яка — схожа на хресну вулицю кладовища Керамікос у давнину — веде до церкви Святого Лазаря, обсадженої могилами визначних особистостей, яка вперше була збудована у 1840 р. нинішній формі 1859 року. За ним — візантійський оссуарій, спроектований архітектором Еммануїлом Лазарідісом у 1928 році. На південь від невеликої площі навколо церкви відгалужується доріжка, яка веде до католицької каплиці Св. Карла, яка була побудована в 1925 році. За межами найдавнішої частини, яка має майже прямокутну форму, площа була розширена на схід і південь. Протестантський цвинтар розташований на сході на схилі і відокремлений від решти території стіною. Сьогодні ним кожні чотири роки керують штати Данія, Німеччина, Нідерланди та Велика Британія. У південному кутку території цвинтаря розташований єврейський цвинтар, який сьогодні більше не діє.
Видатні твори мистецтва
Багато могильних мавзолеїв є історично значущими зразками неокласицизму. Особливо відомий мавзолей Генріха Шлімана, виконаний Ернстом Ціллером, який спроектований як доричний храм з навколишнім фризом приблизно в пропорціях афінського храму Нікеса і домінує над вхідною зоною цвинтаря.
Скульптури на могилах в основному вирізали мармурові скульптори з Тіноса. Найвідомішою є скульптура лежачої Софії Афендакі роботи скульптора Джануліса Шалепаса, яка, як і багато скульптур на цвинтарі, знаходиться під впливом класицизму Антоніо Канови.
Іншими митцями, які створювали гробниці чи скульптури, були Лісандорс Кафтандзоглу, Іоанніс Вітсаріс, Лазарос Фіталіс, Георгіос Відаліс та Дімітріос Філліпотіс.
Відомі поховання
- Христос Бістіс (1939-2016), грецький боєць опору
- Сотирія Беллу (1921-1997), грецька співачка
- Христодулос I (1939–2008), архієпископ Афін і глава Грецької церкви
- Річард Черч (1784–1873), ірландський фігеллін і генерал грецької революції
- Адольф Фуртвенглер (1853–1907), німецький археолог
- Стеліос Казанцідіс (1931-2001), грецький співак
- Теодорос Колокотроніс (1770–1843), грецький борець за свободу в революції 1821 р.
- Александрос Кумундаурос (1817-1883), грецький політик
- Григоріс Ламбракіс (1912–1963), грецький політик
- Август К. Мерріам (1843–1895), американський класичний філолог, археолог і епіграфіст
- Алекос Панагуліс (1939–1976), грецький борець опору проти хунти, політик і поет
- Деміс Руссос (1946-2015), грецький співак
- Георгос Сеферіс (1900–1971), грецький поет, лауреат Нобелівської премії
- Андреас Сингрос (1830–1899), грецький банкір
- Іван Варвакіс (1745-1825), член Філікі Етерії
- Софія Вембо (1910–1978), грецька співачка
- Ернст Ціллер (1837–1923), німецько-грецький архітектор, дослідник будівництва та археолог
- Меліна Меркурі — грецька акторка, міністр культури Греції.
- Генріх Шліман — німецький археолог, відкривач Трої.
- — композитор рембетики.
- Андреас Папандреу — прем'єр-міністр Греції.
- Алікі Вугуклакі — грецька акторка, співачка.
- — грецький художник.
- Теренс Генбері Вайт — британський письменник.
- Катіна Паксіну — грецька акторка.
- — кінорежисер.
- Йоргос Сеферіс — грецький поет, Нобелівський лауреат.
- Георгіос Папандреу — прем'єр-міністр Греції.
- Георгіос Авероф — грецький підприємець, філантроп.
- Андреас Міхалакопулос — прем'єр-міністр Греції.
- Жуль Дассен — кінорежисер.
- Константін Канаріс — грецький адмірал, борець за незалежність.
- Дукісса Фотара — грецька виконавиця лаїки та рембетики.
- Янніс Даліанідіс — грецький кінорежисер, піонер грецького мюзиклу.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перше афінське кладовище |
- I. Gräber ohne Friedhof. Die Athener und ihre Gräber (1000-300 v. Chr.). Berlin, München, Boston: DE GRUYTER.
- Список наведено за даними findagrave.com [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
- «Εφυγε» η Δούκισσα — [ 3 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Πέθανε ο Γιάννης Δαλιανίδης — Та Неа . Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 8 червня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
Commons: Erster Athener Friedhof – Sammlung von Bildern, Videos und Audiodateien
Посилання
- First Cemetery of Athens [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij afinskij cvintar grec Prwto Nekrotafeio A8hnwn pershij oblashtovanij nekropol mista Afini Greciya misce pohovannya v misti Afini Z tih pir yak vin buv pobudovanij v 1834 roci vin buv miscem ostannogo spochinku bagatoh vazhlivih grekiv ta inozemciv Maye mistecko istorichne znachennya yak originalnij ansambl bagatoh mavzoleyiv i nadgrobnih skulptur chasiv greckogo neoklasicizmu Maye status istorichnoyi pam yatki Pershij afinskij cvintarZagalnij viglyad kladovisha Zagalnij viglyad kladovishaInformaciya pro cvintar37 57 47 pn sh 23 44 16 sh d H G OKrayina GreciyaRoztashuvannya AfiniVidkrito 1837Status d i sad skulpturVebsajt cem cityofathens gr 1st cemeteryPershij afinskij cvintarPershij afinskij cvintar Greciya Pershe afinske kladovishe u VikishovishiIstoriyaZa chasiv Osmanskoyi imperiyi pravoslavnih hristiyan u Greciyi hovali na cerkovnih podvir yah navkolo kultovih misc Nepravoslavni hristiyani osoblivo inozemci znajshli svij ostannij spochinok navkolo cerkvi Svyatogo Georgiya v starodavnomu hrami Gefesta ta v monastiri kapuciniv v Afinah Tilki musulman hovali ne tilki navkolo mechetej a j na specialno pobudovanih cvintaryah Z perenesennyam stolici Greciyi yaka bula nezalezhnoyu z 1829 roku do Afin u 1833 roci ves dvir Ottona I ta velika kilkist bavarskih chinovnikiv pereyihav do mista Novij megapolis privablyuvav tut bagato hudozhnikiv i torgovciv z Egejskogo regionu ta Zahidnoyi Yevropi Teper chislenni katoliki vpershe zibralisya v peretvorenomu Tekke na misci rimskoyi agori i otrimali novu budivlyu cerkvi v 1842 1844 rokah z cerkvoyu sv Luki vid Gansa Kristiana Hansena v Iraklioni Cerkva Sv Pavla v centri Afin bula pobudovana dlya anglikan u 1838 1843 rr a potim u 1853 1887 rr katolickij sobor Svyatogo Dionisiya za Leo fon Klence v bezposerednij blizkosti vid universitetu Pohovannya pravoslavnih grekiv navkolo cerkov bulo zaboroneno carskim ukazom 1834 roku kladovisha dlya pomerlih perebuvali pid naglyadom mist i municipalitetiv Novovvedeni pravila pohovannya takozh vimagali shob kozhne kladovishe bulo ne menshe sta metriv vid miskogo poselennya Dlya Afin bulo obrano misce za Ilisosom na pivdenno zahidnomu shili pagorba Ardittos na shid vid starogo spoluchennya z Sunionom za kilka soten metriv vid pivdennogo kordonu poselennya mista u yakomu na toj chas prozhivalo 4000 zhiteliv Koli voni planuvali Afini v 1833 roci Eduard Shaubert i Stamatios Kleantis viznachili teritoriyu na pivden vid mista dlya kladovisha Cvintar vidkrito 1837 roku i nezabarom vin stav rozkishnim nekropolem de hovali vidomih grekiv ta inozemciv Nekropol roztashovanij v centri Afin za hramom Zevsa Olimpijskogo ta stadionom Panatinayikos na pochatku vulici Anapafseos tobto vulicya Vichnogo spokoyu Cvintar zajmaye znachnu teritoriyu ozelenenu kiparisami ta sosnami Na Pershomu afinskomu kladovishi diyut tri cerkvi Golovna z nih pravoslavna cerkva Svyatogo Teodora mensha osvyachena na chest Svyatogo Lazarya Tretya cerkva katolicka Isnuyut takozh okremi miscya dlya protestantiv i yudeyiv Z togo chasu v planah mista z yavilosya Afinske kladovishe najpershij plan samogo kladovisha pohodit vid afinskogo miskogo arhitektora Armodiosa Vlaha u 1896 roci Os centralna vis vid vhodu do centralnoyi cerkvi Lazarya de znahodyatsya mogili vidatnih lyudej a takozh dvi osnovni dorizhki sho rozgaluzhuyutsya u formi Y vid poshi navkolo cerkvi yaka podibna do sporud velikih yevropejskih kladovish a same do Per Lashez u Parizhi Pro parkove planuvannya kladovisha mozhna lishe zdogaduvatisya z podalshogo planu 1910 roku U period z 1859 po 1943 rik kladovishe bulo rozshireno na pagorb na pivnichnij zahid Pislya togo yak Hram Gefesta znovu osvyatili yak pam yatku na cvintari takozh pohovali katolikiv najstarisha zberezhena grobnicya datuyetsya 1860 rokom i bulo stvoreno blizko 1880 okremih teritorij dlya protestantiv i yevreyiv Najbilsh vrazhayut grobnici Genriha Shlimana rozroblena kompaniyeyu Ernsta Cillera mogila Georgiosa Averofa ta inshi Odna z najkrasivishih grobnic nosit nazvu I Kimomeni Splyacha krasunya roboti skulptora z ostrova Tinos Cvintar znahoditsya v municipaliteti Afin i progoloshenij pam yatkoyu istoriyi RoztashuvannyaDostup na dilyanku vedetsya z pivnichnogo zahodu u napryamku do mista i vhid cherez vhidnu budivlyu pobudovanu v 1939 roci Arisom Konstantinidisom ta Andreasom Plumistou Odrazu livoruch znahoditsya cerkva Sv Feodora pobudovana mizh 1899 i 1901 rokami za planami arhitektora Armodiosa Vlaha Zvidsi vede spochatku dosit shiroka golovna vulicya yaka shozha na hresnu vulicyu kladovisha Keramikos u davninu vede do cerkvi Svyatogo Lazarya obsadzhenoyi mogilami viznachnih osobistostej yaka vpershe bula zbudovana u 1840 r ninishnij formi 1859 roku Za nim vizantijskij ossuarij sproektovanij arhitektorom Emmanuyilom Lazaridisom u 1928 roci Na pivden vid nevelikoyi ploshi navkolo cerkvi vidgaluzhuyetsya dorizhka yaka vede do katolickoyi kaplici Sv Karla yaka bula pobudovana v 1925 roci Za mezhami najdavnishoyi chastini yaka maye majzhe pryamokutnu formu plosha bula rozshirena na shid i pivden Protestantskij cvintar roztashovanij na shodi na shili i vidokremlenij vid reshti teritoriyi stinoyu Sogodni nim kozhni chotiri roki keruyut shtati Daniya Nimechchina Niderlandi ta Velika Britaniya U pivdennomu kutku teritoriyi cvintarya roztashovanij yevrejskij cvintar yakij sogodni bilshe ne diye Vidatni tvori mistectvaBagato mogilnih mavzoleyiv ye istorichno znachushimi zrazkami neoklasicizmu Osoblivo vidomij mavzolej Genriha Shlimana vikonanij Ernstom Cillerom yakij sproektovanij yak dorichnij hram z navkolishnim frizom priblizno v proporciyah afinskogo hramu Nikesa i dominuye nad vhidnoyu zonoyu cvintarya Skulpturi na mogilah v osnovnomu virizali marmurovi skulptori z Tinosa Najvidomishoyu ye skulptura lezhachoyi Sofiyi Afendaki roboti skulptora Dzhanulisa Shalepasa yaka yak i bagato skulptur na cvintari znahoditsya pid vplivom klasicizmu Antonio Kanovi Inshimi mitcyami yaki stvoryuvali grobnici chi skulpturi buli Lisandors Kaftandzoglu Ioannis Vitsaris Lazaros Fitalis Georgios Vidalis ta Dimitrios Fillipotis Vidomi pohovannyaGolovna kategoriya Pohovani na Pershomu afinskomu kladovishi 82 Hristos Bistis 1939 2016 greckij boyec oporu Sotiriya Bellu 1921 1997 grecka spivachka Hristodulos I 1939 2008 arhiyepiskop Afin i glava Greckoyi cerkvi Richard Cherch 1784 1873 irlandskij figellin i general greckoyi revolyuciyi Adolf Furtvengler 1853 1907 nimeckij arheolog Stelios Kazancidis 1931 2001 greckij spivak Teodoros Kolokotronis 1770 1843 greckij borec za svobodu v revolyuciyi 1821 r Aleksandros Kumundauros 1817 1883 greckij politik Grigoris Lambrakis 1912 1963 greckij politik Avgust K Merriam 1843 1895 amerikanskij klasichnij filolog arheolog i epigrafist Alekos Panagulis 1939 1976 greckij borec oporu proti hunti politik i poet Demis Russos 1946 2015 greckij spivak Georgos Seferis 1900 1971 greckij poet laureat Nobelivskoyi premiyi Andreas Singros 1830 1899 greckij bankir Ivan Varvakis 1745 1825 chlen Filiki Eteriyi Sofiya Vembo 1910 1978 grecka spivachka Ernst Ciller 1837 1923 nimecko greckij arhitektor doslidnik budivnictva ta arheolog Melina Merkuri grecka aktorka ministr kulturi Greciyi Genrih Shliman nimeckij arheolog vidkrivach Troyi kompozitor rembetiki Andreas Papandreu prem yer ministr Greciyi Aliki Vuguklaki grecka aktorka spivachka greckij hudozhnik Terens Genberi Vajt britanskij pismennik Katina Paksinu grecka aktorka kinorezhiser Jorgos Seferis greckij poet Nobelivskij laureat Georgios Papandreu prem yer ministr Greciyi Georgios Averof greckij pidpriyemec filantrop Andreas Mihalakopulos prem yer ministr Greciyi Zhul Dassen kinorezhiser Konstantin Kanaris greckij admiral borec za nezalezhnist Dukissa Fotara grecka vikonavicya layiki ta rembetiki Yannis Dalianidis greckij kinorezhiser pioner greckogo myuziklu PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pershe afinske kladovisheI Graber ohne Friedhof Die Athener und ihre Graber 1000 300 v Chr Berlin Munchen Boston DE GRUYTER Spisok navedeno za danimi findagrave com 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Efyge h Doykissa 3 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Pe8ane o Giannhs Dalianidhs Ta Nea Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2010 Procitovano 8 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaCommons Erster Athener Friedhof Sammlung von Bildern Videos und AudiodateienPosilannyaFirst Cemetery of Athens 11 travnya 2008 u Wayback Machine