Герули (лат. Heruli) — германське плем'я, що жило в Північному Причорномор'ї, на середньому Дунаї та нижньому Рейні в 3—5 ст. З IV ст. відомі як найманці у Стародавньому Римі. Зв'язки між різними групами герулів неясні. З різних джерел відомо, що герули робили морські набіги в Галлії, Іспанії, на Балканах (Афіни, Спарта) та на Чорному морі.
Герули | |
Герули у Вікісховищі |
Північне Надчорномор'я
Вважається, що герули мігрували до регіону Північного Причорномор'я у 3 столітті нашої ери. Вважається, що інші германські народи, такі як ругії та готи, здійснили подібну міграцію в цей час. Ці народи замінили сарматів як домінуючу силу на північ від Чорного моря. Сарматів у 1 столітті нашої ери змінили бастарни, які, як вважають, були германським народом. Прихід герулів розглядається як частина більшого культурного зсуву в цьому регіоні, пов'язаного з міграцією з північного заходу германських народів, які замінили сарматів як домінуючу силу в регіоні.
Перша відносно чітка згадка про герулів у греко-римських письменників стосується двох великих походів на Балкани 267/268 та 269/270 рр. Готи, герули (у найдавніших джерелах - "елури", Ἔλουροι) та інші "скіфські" народи з Приазов'я взяли під свій контроль причорноморські грецькі міста і отримали флот, який вони використовували для здійснення набігів уздовж Північного Причорномор'я і аж до Греції та Малої Азії. Ці вторгнення почалися за правління Галлієна (260-268 рр. н.е.) і тривали щонайменше до 269 р. за часів правління Марка Аврелія Клавдія, який згодом отримав титул "Готський" завдяки своїй перемозі.
У 267 році Герулі (Αἴρουλοι) командував морською атакою з Азовського моря, повз дельту Дунаю, в протоки Босфору (район сучасного Стамбулу). Вони взяли під контроль Візантіон і Хрисополь, а потім відступили до Чорного моря. Здійснивши набіг на Кізік, вони згодом увійшли в Егейське море, де набігали на Лемнос, Скірос та Імброс, а потім висадилися на Пелопоннесі. Там вони пограбували не лише Спарту, найближче місто до місця висадки, але й Коринф, Аргос та святилище Зевса в Олімпії. У 267 році вони досягли Афін, де місцеві ополченці мусили захищати місто. Схоже, що саме Герули розграбували Афіни, незважаючи на будівництво нової стіни, під час правління Валеріана лише поколінням раніше. Це стало приводом для знаменитої оборони, яку здійснив Дексіпп, чиї праці стали джерелом для пізніших істориків.
Далі на північ, у 268 році, Галлієн розгромив герулів на річці Нестос, використовуючи нову мобільну кавалерію, але в рамках капітуляції герульський вождь на ім'я Наулобат став першим варваром, відомим з письмових джерел, який отримав імператорські відзнаки від римлян, здобувши ранг римського консула. Дуже ймовірно, що ці переможені герули були потім включені до складу римської армії.
Сучасні дослідники, такі як Штайнахер, впевнені, що існувала окрема друга кампанія, яка розпочалася у 269 році і закінчилася у 270 році. Пізніше римські письменники повідомляли, що з гирла Дніпра вийшли тисячі кораблів, укомплектованих великими силами різних скіфських народів, включаючи пеуків, грейтунгів, австроготів, тервінгів, везів, гепідів, кельтів і герулів. Ці сили розділилися на дві частини в Геллеспонті. Одна частина напала на Салоніки, і проти цієї групи римляни, очолювані тепер уже Клавдієм, здобули велику перемогу в битві при Найсі (Ніш, Сербія) в 269 році. Ця битва, очевидно, відрізнялася від битви при Нессах. Кажуть, що вождь герулів на ім'я Андоннобалл перейшов на бік римлян, і це був ще один випадок, коли герули, схоже, приєдналися до римської армії. Друга група поплила на південь і здійснила набіги на Родос, Крит і Кіпр, і багатьом готам і Герулі вдалося безпечно повернутися до гавані в Криму. Менші напади тривали до 276 року.
Вважається, що герули були частиною черняхівської культури, в якій, хоча домінували готи та інші германські народи, також були бастарни, даки і карпи. Таким чином, герули археологічно не відрізняються від готів.
Йорданес повідомляє, що херуви наприкінці 4 століття нашої ери були завойовані Ерманаріхом, королем грейтунгських готів. До складу королівства Ерманаріха також могли входити фіни, слов'яни, алани і сармати. Йордан каже, що до завоювання Ерманаріхом херувимів очолював їхній король Аларіх, а до того, як їх завоював Ерманаріх, їх очолював король Аларіх. Гервіг Вольфрам припустив, що майбутній вестготський король Аларіх I міг бути названий на честь цього герульського короля.
Були висловлені сумніви щодо цього раннього, причорноморського періоду в історії герулів. Першим відомим автором, який ототожнив цих "херулів" з пізнішими "херулами", був Йорданський, у 6 столітті.
Герульське королівство у Моравії
Одна група на середньому Дунаї на північ й схід від сучасної Братислави вздовж Морави й Малих Карпат близько 470 року створила власне Герульське королівство, що було підкорене лангобардами близько 510 року. Після цього герули відігравали другорядну роль, поки не асимілювалися серед інших народів.
Міграція у Скандинавію
Вочевидь, герули в Панноніі підтримували зв'язки з південною Скандинавією, куди, згідно з грецьким істориком Прокопієм, і вирушила частина герулів після поразки від лангобардів, оселившись поруч із плем'ям гетів (грец. Gautoi). Слово «Erilaz», яке часто зустрічається на рунічних пам'ятниках у південній Швеції, часто пов'язується з герулами.
Посилання
- Troels Brandt. The Heruls [ 6 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geruli lat Heruli germanske plem ya sho zhilo v Pivnichnomu Prichornomor yi na serednomu Dunayi ta nizhnomu Rejni v 3 5 st Z IV st vidomi yak najmanci u Starodavnomu Rimi Zv yazki mizh riznimi grupami geruliv neyasni Z riznih dzherel vidomo sho geruli robili morski nabigi v Galliyi Ispaniyi na Balkanah Afini Sparta ta na Chornomu mori Geruli Geruli u Vikishovishi Teritoriya geruliv poznachena na ostrovah suchasnoyi DaniyiPivnichne Nadchornomor yaVvazhayetsya sho geruli migruvali do regionu Pivnichnogo Prichornomor ya u 3 stolitti nashoyi eri Vvazhayetsya sho inshi germanski narodi taki yak rugiyi ta goti zdijsnili podibnu migraciyu v cej chas Ci narodi zaminili sarmativ yak dominuyuchu silu na pivnich vid Chornogo morya Sarmativ u 1 stolitti nashoyi eri zminili bastarni yaki yak vvazhayut buli germanskim narodom Prihid geruliv rozglyadayetsya yak chastina bilshogo kulturnogo zsuvu v comu regioni pov yazanogo z migraciyeyu z pivnichnogo zahodu germanskih narodiv yaki zaminili sarmativ yak dominuyuchu silu v regioni Persha vidnosno chitka zgadka pro geruliv u greko rimskih pismennikiv stosuyetsya dvoh velikih pohodiv na Balkani 267 268 ta 269 270 rr Goti geruli u najdavnishih dzherelah eluri Ἔloyroi ta inshi skifski narodi z Priazov ya vzyali pid svij kontrol prichornomorski grecki mista i otrimali flot yakij voni vikoristovuvali dlya zdijsnennya nabigiv uzdovzh Pivnichnogo Prichornomor ya i azh do Greciyi ta Maloyi Aziyi Ci vtorgnennya pochalisya za pravlinnya Galliyena 260 268 rr n e i trivali shonajmenshe do 269 r za chasiv pravlinnya Marka Avreliya Klavdiya yakij zgodom otrimav titul Gotskij zavdyaki svoyij peremozi U 267 roci Geruli Aἴroyloi komanduvav morskoyu atakoyu z Azovskogo morya povz deltu Dunayu v protoki Bosforu rajon suchasnogo Stambulu Voni vzyali pid kontrol Vizantion i Hrisopol a potim vidstupili do Chornogo morya Zdijsnivshi nabig na Kizik voni zgodom uvijshli v Egejske more de nabigali na Lemnos Skiros ta Imbros a potim visadilisya na Peloponnesi Tam voni pograbuvali ne lishe Spartu najblizhche misto do miscya visadki ale j Korinf Argos ta svyatilishe Zevsa v Olimpiyi U 267 roci voni dosyagli Afin de miscevi opolchenci musili zahishati misto Shozhe sho same Geruli rozgrabuvali Afini nezvazhayuchi na budivnictvo novoyi stini pid chas pravlinnya Valeriana lishe pokolinnyam ranishe Ce stalo privodom dlya znamenitoyi oboroni yaku zdijsniv Deksipp chiyi praci stali dzherelom dlya piznishih istorikiv Dali na pivnich u 268 roci Galliyen rozgromiv geruliv na richci Nestos vikoristovuyuchi novu mobilnu kavaleriyu ale v ramkah kapitulyaciyi gerulskij vozhd na im ya Naulobat stav pershim varvarom vidomim z pismovih dzherel yakij otrimav imperatorski vidznaki vid rimlyan zdobuvshi rang rimskogo konsula Duzhe jmovirno sho ci peremozheni geruli buli potim vklyucheni do skladu rimskoyi armiyi Suchasni doslidniki taki yak Shtajnaher vpevneni sho isnuvala okrema druga kampaniya yaka rozpochalasya u 269 roci i zakinchilasya u 270 roci Piznishe rimski pismenniki povidomlyali sho z girla Dnipra vijshli tisyachi korabliv ukomplektovanih velikimi silami riznih skifskih narodiv vklyuchayuchi peukiv grejtungiv avstrogotiv tervingiv veziv gepidiv keltiv i geruliv Ci sili rozdililisya na dvi chastini v Gellesponti Odna chastina napala na Saloniki i proti ciyeyi grupi rimlyani ocholyuvani teper uzhe Klavdiyem zdobuli veliku peremogu v bitvi pri Najsi Nish Serbiya v 269 roci Cya bitva ochevidno vidriznyalasya vid bitvi pri Nessah Kazhut sho vozhd geruliv na im ya Andonnoball perejshov na bik rimlyan i ce buv she odin vipadok koli geruli shozhe priyednalisya do rimskoyi armiyi Druga grupa poplila na pivden i zdijsnila nabigi na Rodos Krit i Kipr i bagatom gotam i Geruli vdalosya bezpechno povernutisya do gavani v Krimu Menshi napadi trivali do 276 roku Vvazhayetsya sho geruli buli chastinoyu chernyahivskoyi kulturi v yakij hocha dominuvali goti ta inshi germanski narodi takozh buli bastarni daki i karpi Takim chinom geruli arheologichno ne vidriznyayutsya vid gotiv Jordanes povidomlyaye sho heruvi naprikinci 4 stolittya nashoyi eri buli zavojovani Ermanarihom korolem grejtungskih gotiv Do skladu korolivstva Ermanariha takozh mogli vhoditi fini slov yani alani i sarmati Jordan kazhe sho do zavoyuvannya Ermanarihom heruvimiv ocholyuvav yihnij korol Alarih a do togo yak yih zavoyuvav Ermanarih yih ocholyuvav korol Alarih Gervig Volfram pripustiv sho majbutnij vestgotskij korol Alarih I mig buti nazvanij na chest cogo gerulskogo korolya Buli vislovleni sumnivi shodo cogo rannogo prichornomorskogo periodu v istoriyi geruliv Pershim vidomim avtorom yakij ototozhniv cih heruliv z piznishimi herulami buv Jordanskij u 6 stolitti Gerulske korolivstvo u MoraviyiOdna grupa na serednomu Dunayi na pivnich j shid vid suchasnoyi Bratislavi vzdovzh Moravi j Malih Karpat blizko 470 roku stvorila vlasne Gerulske korolivstvo sho bulo pidkorene langobardami blizko 510 roku Pislya cogo geruli vidigravali drugoryadnu rol poki ne asimilyuvalisya sered inshih narodiv Migraciya u SkandinaviyuVochevid geruli v Pannonii pidtrimuvali zv yazki z pivdennoyu Skandinaviyeyu kudi zgidno z greckim istorikom Prokopiyem i virushila chastina geruliv pislya porazki vid langobardiv oselivshis poruch iz plem yam getiv grec Gautoi Slovo Erilaz yake chasto zustrichayetsya na runichnih pam yatnikah u pivdennij Shveciyi chasto pov yazuyetsya z gerulami PosilannyaTroels Brandt The Heruls 6 bereznya 2009 u Wayback Machine angl