Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Халкіда (грец. Χαλκίδα), або Халкіс (за катаревусою) — грецьке місто, столиця нома Евбея, в античні часи — незалежне місто-держава, в середньовіччі було відоме під італійською назвою Негропонте (італ. Negroponte — «чорний міст»), яка також поширювалось на весь острів Евбея. Розташоване на обох берегах протоки Евріна, що відділяє Евбею від материкової Беотії.
| Халкіда Χαλκίδα | |
|---|---|
 | |
  Халкіда | |
| Координати: 38°28′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 38.467° пн. ш. 23.600° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції |
| Периферія | Центральна Греція |
| Периф. одиниця | Евбея |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Центральна Греція |
| - Ном | Евбея |
Розташування на мапі ному  | |
| Уряд | |
| - мер | Афанасій Земпіліс |
| Площа | |
| - Повна | 30,8 км² |
| Найбільша висота | 5 м |
| Найменша висота | 0 м |
| Населення (2001) | |
| - Усього | 53 584 |
| Часовий пояс | EET/EEST (/) |
| Поштовий код | 341 00 |
| Телефонний код(и) | 22210 |
| Авто | ΧΑ |
| Вебсайт: www.chalkida.gr | |
Історія
Раннє піднесення
Перше поселення на місці Халкіди виникло приблизно у 3000 році до н. е. Існувало місто і за мікенських часів. Цар Халкідеон і його евбейські піддані згадуються і в «Іліаді». Однак справжній розквіт Халкіди припадає на IX—VIII століття до н. е. Зручне розташування на перехресті морських шляхів, що з'єднували Балканську Грецію з грецькими поселеннями на островах Егейського моря і в Малій Азії, родюча земля Евбеї, поклади заліза і міді (саму назву «Халкіс» пов'язують зі грец. χαλκóς — мідь) швидко перетворили її на одну з провідних грецьких держав. Халкіда одна з перших почала карбувати власну монету, запровадивши в своїх володіннях єдину систему мір — так звані .
Про царську владу в Халкіді повідомлень не залишилося, що може свідчити про її дуже раннє скасування. Принаймні з початку VIII століття до н. е. всю владу зосередили в своїх руках представники аристократії — так званих гіппоботів (у перекладі — «годувальників коней»). Із знаті формувалася кіннота — головна ударна сила халкідського війська. Гіппоботи отримували й левову частину доходів від посередницької торгівлі (отримавши за це навіть епітет «жирних»). Власне, лише їм було під силу споряджати кораблі у далекі експедиції. Халкіда однією з перших в Греції почала створювати власні колонії. Найдавнішими з них можна вважати Посейдонію (Аль-Міну) у Сирії і Пітекуси в Італії, що були «виведені» приблизно у другій чверті VIII століття до н. е. У 750 р. до н. е. були засновані Куми, через кілька років — Занкла і Регій, у 735 р. до н. е. — Наксос (біля сучасної Таорміни), у 728 р. до н. е. — Леонтіни і Катана. Швидше за все, саме за посередництвом халкідян населення Італії запозичило й пристосувало до своїх потреб абетку. У Халкідиці містяни заснувалі біля тридцяти колоній, внаслідок чого півострів власне і отримав таку назву.
Колонії Халкіди
Конфлікти і занепад
Боротьба за доходи від торгівлі, доступ до покладів заліза і міді, землі на самій Евбеї призвела до конфлікту Халкіди із найближчим сусідом і колишнім партнером Еретрією. Приводом для війни стала суперечка за Лелантську рівнину, внаслідок чого і сама війна отримала назву Лелантської війни (720 — 660 роки до н. е.). Війна складалася із окремих сутичок і кампаній, і до неї було поступово втягнуто більшість впливових грецьких міст. Халкідянам вдалося заручитися підтримкою Коринфа (в якого був власний конфлікт з Еретрією щодо Керкіри), власних колоній у Халкідиці, Самоса, і врешті-решт фессалійців, чия допомога у підсумку і забезпечила формальну перемогу Халкіді — її архонт Тиннонд, по суті, продиктував супротивнику умови миру. Лелантська рівнина дісталася халкідянам, проте їхня держава вийшла з війни настільки виснаженою, що швидко втратила вплив у грецькому світі, поступившись роллю гегемона власному союзнику — Коринфу.
Загострилися і внутрішні протиріччя у місті. Скориставшись невдоволенням всевладдям гіппоботів, владу захоплює тиран Антилеонт. Втім, влада його була недовгою, і після вбивства тирана до влади повернулися гіппоботи — в Халкіді утвердився режим олігархії. Невдовзі, втім, тиранію встановив Фокс, а коли і його вбили змовники-аристократи, гору врешті взяли прихильники демократії.
Наприкінці VI столітті до н. е. халкідяни в союзі зі спартанцями і беотійцями розпочали військові дії проти Афін, але були розбиті. Афіняни десантувалися на Евбеї і відняли злощасну Лелантську рівнину, роздавши її землі власним (клерухам). З початком воєн з Персією, щоправда, клерухи повернулися додому, і відносини між двома державами налагодилися. З кінця VI до середини IV століття до н. е. (з перервою під час Пелопоннеської війни (431—404 роки) Халкіда перебувала у сфері впливу Афін. Після перемоги фіванців під Левктрами — приєднується до переможців, потім повертається до союзу з Афінамі і врешті-решт переорієнтовується на Македонію. Тиран Халкіди навіть сподівався за підтримки Філіппа II Македонського об'єднати під своєю владою всю Евбею. Лише після провалу цих планів Халкіда приєднується до антимакедонської коаліції.
З 338 до н. е. — під владою Македонії, її царі використували фортецю Халкіди як базу під час військових операцій у Середній Греції. З цією ж метою у 192 до н. е. її захопив Антіох III. Після 168 до н. е. — Халкіда опинилася під контролем Риму. У 146 до н. е. за участь в антиримському повстанні місто було розграбоване, укріплення зриті, але згодом відновлені. З Халкіди висаджувався у Греції Мітрідат VI Евпатор, проте цього разу повернення римлян принесло Халкіді спокій і навіть процвітання — як провінційному містечку великої імперії.
Середньовіччя і Новий час
У VI ст. Фортецю Халкіди відновили і розбудували візантійці. У 1157 р. місто пограбували нормани. У 1204 році, після захоплення Константинополя хрестоносцями, Халкіду, яку франки офіційно називали на свій лад Негропонте (з італійської перекладається як «чорний міст»), а після переселення до нього сотень італійських лицарів напівжартома — città de' Lombardi, серед інших володінь віддали Боніфацію Монферратському — новоспеченому королю Фессалонікійському, а той віддав його як феод фламандцю [Жак д'Авен II|Жаку д'Авену]]. Той навіть встиг укріпити халкідські мури, але наступного року помер. Евбею поділили між трьома веронськими баронами, один з яких — Равано далле Карчері згодом об'єднав острів під своєю владою і уклав в 1209 році угоду з Венецією, за якою Евбея (під іменем «Сеньйорії Негропонте» (італ. Signoria di Negroponte)) і сама Халкіда були передані під венеційську владу.
У 1470 році, під час Першої османсько-венеційської війни, після важкої майже місячної облоги Негропонте захопило османське військо на чолі з султаном Мехметом Завойовником.
Османи укріпили місто побудувавши в 1684 році на його пагорбі фортецю Карабаба, яка з міською фортецею контролювала протоку та місто. Фортеця має розмір 54 на 240 метрів, орієнтована на південний захід, посилена валом вздовж північного муру, трьома бастіонами, один з яких шестикутний розташований в її східній стороні та однією великою семигранною вежею в західній частині фортеці, товщина стін якої сягає 3,5 метрів, а в її підземеллі розташовувався резервуар для водию
Докладніше: Фортеця Карабаба
Місто перебувало в складі Османської імперії до 1833 року, допоки не було приєднане до незалежної Греції після подій грецької національно-визвольної війни 1821—1829 років.
Населення
| Рік | Місто | Муніципалітет |
|---|---|---|
| 1981 | 44,847 | — |
| 1991 | 51,646 | 60,646 |
| 2001 | 53,584 | 92.909 |
Персоналії
- Георгіос Папаніколау — піонер цитології та виявлення ракових захворювань на ранніх стадіях.
- Янніс Скарібас — грецький письменник, поет, драматург.
- Константінос Калліас — грецький політик, заснував Партію національного єднання.
- — композитор, член Другої венеційської школи.
- — сучасний грецький письменник.
- Мордехай Фрізіс — герой греко-італійської війни 1940 року.
Галерея
-
![image]()
Фортеця Халкіди -
![image]()
Церква святого Миколая -
![image]()
Стара міська ратуша -
![image]()
Стара залізнична станція -
![image]()
Церква святої Параскеви -
![image]()
Інтер'єр церкви святої Параскеви -
![image]()
Набережна Халкіди -
![image]()
Пляж Халкіди
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chalkida |
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Ministry of Culture and Sports | Fortress of Karababa. odysseus.culture.gr. Процитовано 22 вересня 2020.
- evportal (5 квітня 2014). Το Κάστρο του Καράμπαμπα στη Χαλκίδα | Eviaportal.gr. Νέα της Χαλκίδας, Εύβοιας & Στερεάς Ελλάδας — Eviaportal.gr (гр.). Процитовано 22 вересня 2020.
- Papathanassiou, Manolis. Karababa Fortress. Καστρολόγος (англ.). Процитовано 22 вересня 2020.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Halkida grec Xalkida abo Halkis za katarevusoyu grecke misto stolicya noma Evbeya v antichni chasi nezalezhne misto derzhava v serednovichchi bulo vidome pid italijskoyu nazvoyu Negroponte ital Negroponte chornij mist yaka takozh poshiryuvalos na ves ostriv Evbeya Roztashovane na oboh beregah protoki Evrina sho viddilyaye Evbeyu vid materikovoyi Beotiyi Halkida Xalkida Naberezhna HalkidiNaberezhna Halkidi Halkida Koordinati 38 28 pn sh 23 36 sh d 38 467 pn sh 23 600 sh d 38 467 23 600 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Fessaliyi i Kontinentalnoyi GreciyiPeriferiyaCentralna GreciyaPerif odinicyaEvbeya Kolishni admin odinici RegionCentralna Greciya NomEvbeyaRoztashuvannya na mapi nomu Uryad merAfanasij Zempilis Plosha Povna 30 8 km Najbilsha visota 5 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2001 Usogo 53 584 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 341 00 Telefonnij kod i 22210 Avto XA Vebsajt www chalkida gr Zapit Negroponte perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya IstoriyaRannye pidnesennya Pershe poselennya na misci Halkidi viniklo priblizno u 3000 roci do n e Isnuvalo misto i za mikenskih chasiv Car Halkideon i jogo evbejski piddani zgaduyutsya i v Iliadi Odnak spravzhnij rozkvit Halkidi pripadaye na IX VIII stolittya do n e Zruchne roztashuvannya na perehresti morskih shlyahiv sho z yednuvali Balkansku Greciyu z greckimi poselennyami na ostrovah Egejskogo morya i v Malij Aziyi rodyucha zemlya Evbeyi pokladi zaliza i midi samu nazvu Halkis pov yazuyut zi grec xalkos mid shvidko peretvorili yiyi na odnu z providnih greckih derzhav Halkida odna z pershih pochala karbuvati vlasnu monetu zaprovadivshi v svoyih volodinnyah yedinu sistemu mir tak zvani Pro carsku vladu v Halkidi povidomlen ne zalishilosya sho mozhe svidchiti pro yiyi duzhe rannye skasuvannya Prinajmni z pochatku VIII stolittya do n e vsyu vladu zoseredili v svoyih rukah predstavniki aristokratiyi tak zvanih gippobotiv u perekladi goduvalnikiv konej Iz znati formuvalasya kinnota golovna udarna sila halkidskogo vijska Gippoboti otrimuvali j levovu chastinu dohodiv vid poserednickoyi torgivli otrimavshi za ce navit epitet zhirnih Vlasne lishe yim bulo pid silu sporyadzhati korabli u daleki ekspediciyi Halkida odniyeyu z pershih v Greciyi pochala stvoryuvati vlasni koloniyi Najdavnishimi z nih mozhna vvazhati Posejdoniyu Al Minu u Siriyi i Pitekusi v Italiyi sho buli vivedeni priblizno u drugij chverti VIII stolittya do n e U 750 r do n e buli zasnovani Kumi cherez kilka rokiv Zankla i Regij u 735 r do n e Naksos bilya suchasnoyi Taormini u 728 r do n e Leontini i Katana Shvidshe za vse same za poserednictvom halkidyan naselennya Italiyi zapozichilo j pristosuvalo do svoyih potreb abetku U Halkidici mistyani zasnuvali bilya tridcyati kolonij vnaslidok chogo pivostriv vlasne i otrimav taku nazvu Koloniyi Halkidi Posejdoniya Pitekusi Kumi Zankla Regij Naksos Leontini Katana Olinf Konflikti i zanepad Pelej i Atalanta chornofigurna halkidska gidriya 550 do n e Derzhavne antichne zibrannya Myunhen Borotba za dohodi vid torgivli dostup do pokladiv zaliza i midi zemli na samij Evbeyi prizvela do konfliktu Halkidi iz najblizhchim susidom i kolishnim partnerom Eretriyeyu Privodom dlya vijni stala superechka za Lelantsku rivninu vnaslidok chogo i sama vijna otrimala nazvu Lelantskoyi vijni 720 660 roki do n e Vijna skladalasya iz okremih sutichok i kampanij i do neyi bulo postupovo vtyagnuto bilshist vplivovih greckih mist Halkidyanam vdalosya zaruchitisya pidtrimkoyu Korinfa v yakogo buv vlasnij konflikt z Eretriyeyu shodo Kerkiri vlasnih kolonij u Halkidici Samosa i vreshti resht fessalijciv chiya dopomoga u pidsumku i zabezpechila formalnu peremogu Halkidi yiyi arhont Tinnond po suti prodiktuvav suprotivniku umovi miru Lelantska rivnina distalasya halkidyanam prote yihnya derzhava vijshla z vijni nastilki visnazhenoyu sho shvidko vtratila vpliv u greckomu sviti postupivshis rollyu gegemona vlasnomu soyuzniku Korinfu Zagostrilisya i vnutrishni protirichchya u misti Skoristavshis nevdovolennyam vsevladdyam gippobotiv vladu zahoplyuye tiran Antileont Vtim vlada jogo bula nedovgoyu i pislya vbivstva tirana do vladi povernulisya gippoboti v Halkidi utverdivsya rezhim oligarhiyi Nevdovzi vtim tiraniyu vstanoviv Foks a koli i jogo vbili zmovniki aristokrati goru vreshti vzyali prihilniki demokratiyi Halkidska drahma 338 308 roki do n e Naprikinci VI stolitti do n e halkidyani v soyuzi zi spartancyami i beotijcyami rozpochali vijskovi diyi proti Afin ale buli rozbiti Afinyani desantuvalisya na Evbeyi i vidnyali zloshasnu Lelantsku rivninu rozdavshi yiyi zemli vlasnim kleruham Z pochatkom voyen z Persiyeyu shopravda kleruhi povernulisya dodomu i vidnosini mizh dvoma derzhavami nalagodilisya Z kincya VI do seredini IV stolittya do n e z perervoyu pid chas Peloponneskoyi vijni 431 404 roki Halkida perebuvala u sferi vplivu Afin Pislya peremogi fivanciv pid Levktrami priyednuyetsya do peremozhciv potim povertayetsya do soyuzu z Afinami i vreshti resht pereoriyentovuyetsya na Makedoniyu Tiran Halkidi navit spodivavsya za pidtrimki Filippa II Makedonskogo ob yednati pid svoyeyu vladoyu vsyu Evbeyu Lishe pislya provalu cih planiv Halkida priyednuyetsya do antimakedonskoyi koaliciyi Z 338 do n e pid vladoyu Makedoniyi yiyi cari vikoristuvali fortecyu Halkidi yak bazu pid chas vijskovih operacij u Serednij Greciyi Z ciyeyu zh metoyu u 192 do n e yiyi zahopiv Antioh III Pislya 168 do n e Halkida opinilasya pid kontrolem Rimu U 146 do n e za uchast v antirimskomu povstanni misto bulo rozgrabovane ukriplennya zriti ale zgodom vidnovleni Z Halkidi visadzhuvavsya u Greciyi Mitridat VI Evpator prote cogo razu povernennya rimlyan prineslo Halkidi spokij i navit procvitannya yak provincijnomu mistechku velikoyi imperiyi Serednovichchya i Novij chas Halkida i Negroponte na venecijskij mapi 1597 roku Halkidska buhta u 1830 akvarel U VI st Fortecyu Halkidi vidnovili i rozbuduvali vizantijci U 1157 r misto pograbuvali normani U 1204 roci pislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami Halkidu yaku franki oficijno nazivali na svij lad Negroponte z italijskoyi perekladayetsya yak chornij mist a pislya pereselennya do nogo soten italijskih licariv napivzhartoma citta de Lombardi sered inshih volodin viddali Bonifaciyu Monferratskomu novospechenomu korolyu Fessalonikijskomu a toj viddav jogo yak feod flamandcyu Zhak d Aven II Zhaku d Avenu Toj navit vstig ukripiti halkidski muri ale nastupnogo roku pomer Evbeyu podilili mizh troma veronskimi baronami odin z yakih Ravano dalle Karcheri zgodom ob yednav ostriv pid svoyeyu vladoyu i uklav v 1209 roci ugodu z Veneciyeyu za yakoyu Evbeya pid imenem Senjoriyi Negroponte ital Signoria di Negroponte i sama Halkida buli peredani pid venecijsku vladu U 1470 roci pid chas Pershoyi osmansko venecijskoyi vijni pislya vazhkoyi majzhe misyachnoyi oblogi Negroponte zahopilo osmanske vijsko na choli z sultanom Mehmetom Zavojovnikom Fortecya Karababa Osmani ukripili misto pobuduvavshi v 1684 roci na jogo pagorbi fortecyu Karababa yaka z miskoyu forteceyu kontrolyuvala protoku ta misto Fortecya maye rozmir 54 na 240 metriv oriyentovana na pivdennij zahid posilena valom vzdovzh pivnichnogo muru troma bastionami odin z yakih shestikutnij roztashovanij v yiyi shidnij storoni ta odniyeyu velikoyu semigrannoyu vezheyu v zahidnij chastini forteci tovshina stin yakoyi syagaye 3 5 metriv a v yiyi pidzemelli roztashovuvavsya rezervuar dlya vodiyu Dokladnishe Fortecya Karababa Misto perebuvalo v skladi Osmanskoyi imperiyi do 1833 roku dopoki ne bulo priyednane do nezalezhnoyi Greciyi pislya podij greckoyi nacionalno vizvolnoyi vijni 1821 1829 rokiv NaselennyaRik Misto Municipalitet 1981 44 847 1991 51 646 60 646 2001 53 584 92 909PersonaliyiGeorgios Papanikolau pioner citologiyi ta viyavlennya rakovih zahvoryuvan na rannih stadiyah Yannis Skaribas greckij pismennik poet dramaturg Konstantinos Kallias greckij politik zasnuvav Partiyu nacionalnogo yednannya kompozitor chlen Drugoyi venecijskoyi shkoli suchasnij greckij pismennik Mordehaj Frizis geroj greko italijskoyi vijni 1940 roku GalereyaFortecya Halkidi Cerkva svyatogo Mikolaya Stara miska ratusha Stara zaliznichna stanciya Cerkva svyatoyi Paraskevi Inter yer cerkvi svyatoyi Paraskevi Naberezhna Halkidi Plyazh HalkidiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Chalkida Deite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Ministry of Culture and Sports Fortress of Karababa odysseus culture gr Procitovano 22 veresnya 2020 evportal 5 kvitnya 2014 To Kastro toy Karampampa sth Xalkida Eviaportal gr Nea ths Xalkidas Eyboias amp Stereas Elladas Eviaportal gr gr Procitovano 22 veresnya 2020 Papathanassiou Manolis Karababa Fortress Kastrologos angl Procitovano 22 veresnya 2020 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2014 Pn Zh Halkida Sh Pd