Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пеласги, пелазги (грец. Πελασγοί) — ім'я, яким давньогрецькі історики та географи іменували догрецький народ, що населяв Елладу до виникнення мікенської цивілізації.
Походження
У міфологічній традиції прабатьком пеласгів вважається міфічний Пелазг, цар Арголіди, за іменем якого названі мешканці Греції.
Історичне існування догрецького населення Еллади на сучасному етапі не викликає жодних сумнівів у дослідників, хоча достовірних підтверджень факту, що сам народ іменував себе саме пеласгами немає. Висувається теорія, що пеласги мали індоєвропейське походження, як і греки, що оселились на Пелопоннесі і жили пліч-о-пліч із пеласгами. Лише дорійці, що останніми з греків оселились на Пелопоннесі у 12 столітті до нашої ери, частково витіснили, а частково асимілювали пеласгів під час, так званого, дорійського вторгнення.
Свідчення існування пеласгів збереглись у деяких географічних назвах сучасної Греції. Основу ж пеласгійської спадщини становить, так зване, Кадмове письмо — протогрецьке письмо та один з варіантів , від якого походять усі відомі алфавіти світу.
Географія розселення
Крит
Пеласгів серед населення Криту згадують Гомер та Діонісій Галікарнаський. У Діодора Сицилійського наведено дві різні версії колонізації: за однією з них, прибув на Крит на чолі еолійців та пеласгів. За іншим переказом, пелазги прибули на Крит після етеокритян, але раніше дорійців на чолі з Тектамом. Втім, історики Стафіл і Андрон, які тлумачили Гомера, розповідаючи про переселення на Крит дорійців із , пеласгів не згадує.
Пелопоннес
Герой-прабатько пеласгів згадується у родоводах міфічних царів Аркадії та Арголіди починаючи з Гесіода. В інших регіонах Пелопоннесу роль пеласгів малопомітні. Згідно з Геродотом, до приходу Даная і Ксуфа іонійці у Пелопоннесі називалися пеласгами та егіалеями. Діонісій Галікарнаський вважає Арголіду первісною батьківщиною пеласгів і зазначає звичаї, близькі аргоським, в Італії, пов'язуючи їх з переселенням пеласгів. Страбон відзначав їх походження з Аркадії. Назва Пеласгіотіда могла поширюватися на весь Пелопоннес — країну, підкорену Пелопом. За розповіддю Павсанія, Нелей та пеласги прийшли з Іолка і вигнали Піласа з Мессинії. В Аргосі був храм Деметри Пеласгійської, а в храмі Деметри у Лаконіці перебувала дерев'яна статую Орфея роботи пеласгів.
Беотія та Аттика
За версією Діонісія Галікарнаського, пеласги прийшли в Беотія, Фокіду і Евбею з Фессалії. Як вказує Страбон, фіванці і орхоменці вигнали пеласгів в Афіни, де вони жили під Гіметтом. Перебування ж у Афінах відзначають багато істориків, починаючи з , який розповідав, як афіняни вигнали пеласгів. Загальне у всіх переказах те, що згадується будівництво пеласгами стіни акрополя та поселення їх біля підніжжя Гіметта, а потім вигнання.
Павсаній уточнює, що частину стіни акрополя звели пеласги і , які пізніше переселилися в Акарнанію. Пізніше в містечку Пеларгік біля підніжжя акрополя оракул забороняв селитися, а саму фортецю Геродот називає Пеларгічною. Згідно з Павсанієм, жриця кабіров в Беотія носила ім'я Пеларга.
Фессалія, Епір та Македонія
Одна з чотирьох головних областей Фессалії в історичний час носила назву Пеласгіотіда. Пеласгічні рівнини простягалися від до Магнесії. Уже Гомер і Геродот пов'язують пеласгів із Додонским оракулом. Елліністичний історик Свида писав, що це святилище було перенесено з Фессалії, з області пеласгів, близько Скотусси, тому Зевс названий пеласгійським.
У поемі Аполлонія Родосського пеласги, як правило, синонім для фессалійців. Так, він згадує «пеласгійську Геру», якою знехтував Пелій, «пеласгів край», Іолк Пеласгійський, «пеласгійську землю», «пеласгійску країну».
Античні історики наводять низку версій вигнання або асиміляції фессалійських пеласгів. Згідно з Ієронімом з Кардії, пеласги були вигнані з Фессалії до Італії лапітами. За розповіддю Діодора, Тріоп разом із синами Девкаліона вигнав з Фессалії пеласгів і отримав частину Дотійської рівнини. За ще одним переказом, вже після Троянської війни Антиф, син , прибув до пеласгів, захопив країну і назвав її Фессалією. Висловлювалася також думка, що і народ Македонії спочатку називався пеласгами.
Узбережжя Фракії та Північні Егейські острови
Найдостовірніші відомості, наведені Геродотом і Фукідідом про сучасний їм час. У добу Геродота пеласги населяли Крестон, та на північному узбережжі Егейського моря. Фукідід також підтверджує, що в його час на півострові Халкідіки жили пеласги, які колись проживали на Лемносі та в Афінах. При цьому він ототожнює їх із тирсенами. За , пеласги, яких він ототожнював з тирренами, першими заселили області близько Лемноса та Імброса. Страбон вказує, що на півострові Айон-Орос колись жили пеласги з острова Лемнос, які ділилися на п'ять громад: Клеони, Олофіксій, Акрофі, Діон, Фісс.
Вигнані з Аттики, пеласги вигнали з Лемноса мініїв — нащадків аргонавтів, після чого викрали афінських жінок із . За розповіддю Геродота, це вигнання мініїв сягає часу спартанця , тобто початку 11 століття до н. е. Відповідно ж версії Філохора, пеласги на Лемносі називалися синтіями. Тим самим їх перебування на Лемносі історик відносив до часів задовго до початку Троянської війни, адже синтіїв, яких згадував і Гомер, античні автори вважали фракійцями.
Додеканес, Кіклади, Лесбос та Мала Азія
За Геродотом, мешканці островів, що боролись із Ксерксом під час греко-перських воєн, належали до пеласгів і пізніше були названі іонійцями. Крім того, «пеласгічні аркадці» були однією з груп, яка брала участь в іонійській колонізації. В одній з поем про аргонавтів згадувалося, що доліони сплутали аргонавтів із військом пеласгів. Страбон відзначає, що у Віфінії деякі називали пеласгами.
Поселення пеласгів на Лесбосі і його назва Пеласгія згадуються Страбоном та Діонісієм Галікарнасським. За Страбоном, лесбійці стверджували, що вони були підвладні Пілею, наміснику пеласгів. За свідченням Діодора, Ксанф (син Тріопа) правив аргосськими пеласгами, потім із пеласгами правив у Лікії, згодом захопив Лесбос, назвавши його Пеласгією.
За згадками Страбона, історик з Елеї стверджував, що колись усе іонійське узбережжя та острови населяли пеласги. Також хіосці називали пеласгів із Фессалії засновниками поселень. Частина володінь у лелегів та пеласгів відвоювали карійці, що переселилися з острова на материк. Коментуючи Гомера і намагаючись визначити, яке з багатьох міст під назвою Лариса мав на увазі поет, Страбон поміщає пеласгів поруч з кілікійцями. Згадується в «Іліаді» Лариса, на його думку, розташовувалася близько Кіми і відома як Фріконіда. Страбон розповідає, що в цій Ларисі Фріконійській почитали правителя Піаса, якого власна дочка втопила у бочці з вином. Пізніше еолійці, відвоювали Ларису у пеласгів та заснували Кіму.
Італія
За версією Діонісія Галікарнасського, пеласги переселившись з Фессалії через Епір, уклали союз з народом Лаціо та вигнали сікелів. Згідно з , омбрикі були вигнані пеласгами та почали називатися сабінянами. У омбриків пеласги також відняли Кротон. Діонісій Галікарнасський припускає, що багато міст тирренів спершу носили пеласгійські назви. На його думку, пеласгам належали Цере, Піза, Сатурнія, , Фалерії, .
Страбон згадує, що Неаполем і Помпеями колись володіли тиррени та пеласги, а потім самніти. Він наводить переказ про те, що містечко Регіс-Вілла — колишній палац якогось пеласга Малея. Сілій Італік згадує про , царя пеласгів, від якого ніби-то одержали назву священні прихистки «азілі» у Піцені.
Плутарх серед інших згадує версію, що Рим отримав своє ім'я від пеласгів, які обійшли ледь не весь світ. Згідно з рядками Вергілія, пеласги, перші володарі Лаціо, присвятили гай Сільвану поблизу Цере. Пізніше пеласги поступилися своєю могутністю тирренам. Хоча низка античних авторів вважала, що відбулася просто зміна імені. Так, місто пеласгів Агілла було захоплене тирренами і перейменовано на Цере. Лікофрон згадує, що тиррени відвоювали у лігурів і пеласгів Пізу.
Україна
Про заселення території України племенами пеласгів у IV — III тисячолітті до н. е. висловлювали гіпотези вчені ХІХ ст. (, та інші). Академік Олексій Соболевський ототожнював пеласгів з населенням трипільської археологічної культури і вважав їх предками кімерійців.
Див. також
- Grote, George. A History of Greece: From the Earliest Period to the Close of the Generation Contemporary with Alexander the Great. John Murray, 1870.
- Donald A. Mackenzie. Myths of Crete and Pre-Hellenic Europe
- . La toponymie ancienne de la péninsule balkanique et la thèse mediterannée, Sixth International Onomastic Congrees, Florence-Pisa, April 1961 (Bulgarian Academy of Sciences), 1961, noted in M. Delcor, «Jahweh et Dagon (ou le Jahwisme face à la religion des Philistins, d'après 1 Sam. V)» Vetus Testamentum 14.2 (April 1964, pp. 136—154), p. 142 note.
- Cadogan, Gerald and Caskey, John Langdon. The End of the Early Bronze Age in the Aegean. BRILL, 1996, p. 94. [Footnote] «The supposed 'Pelasgian' words in an inscription from Pharsalos in Thessaly, first published by Giannopoulos (1919: 50-51), are read as Greek by Peek (1938: 20-27).» See also: Giannopoulos, N.I. (1919) «Φαρσάλου Άντρον Επιγεγραμμένον.» ArchEph: 49-53; Peek, Werner. (1938) «Metrische Inschriften». Mnemosynon Theodor Wiegand, (Munich): 14-42.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2022.
Примітки
Література
- Замаровский, Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — .
- Пеласги Греции, Малой Азии и Италии [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]//Пояс мира. Сергей дарда. 2000.(рос.)
Посилання
- Пеласгічна теорія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 383. — .
- Pelasgians — Romanian History and Culture [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pelazg Pelasgi pelazgi grec Pelasgoi im ya yakim davnogrecki istoriki ta geografi imenuvali dogreckij narod sho naselyav Elladu do viniknennya mikenskoyi civilizaciyi Geografichne rozselennya pelasgiv vidpovidno do svidchen davnogreckih istorikiv ta geografivPohodzhennyaU mifologichnij tradiciyi prabatkom pelasgiv vvazhayetsya mifichnij Pelazg car Argolidi za imenem yakogo nazvani meshkanci Greciyi Istorichne isnuvannya dogreckogo naselennya Elladi na suchasnomu etapi ne viklikaye zhodnih sumniviv u doslidnikiv hocha dostovirnih pidtverdzhen faktu sho sam narod imenuvav sebe same pelasgami nemaye Visuvayetsya teoriya sho pelasgi mali indoyevropejske pohodzhennya yak i greki sho oselilis na Peloponnesi i zhili plich o plich iz pelasgami Lishe dorijci sho ostannimi z grekiv oselilis na Peloponnesi u 12 stolitti do nashoyi eri chastkovo vitisnili a chastkovo asimilyuvali pelasgiv pid chas tak zvanogo dorijskogo vtorgnennya Svidchennya isnuvannya pelasgiv zbereglis u deyakih geografichnih nazvah suchasnoyi Greciyi Osnovu zh pelasgijskoyi spadshini stanovit tak zvane Kadmove pismo protogrecke pismo ta odin z variantiv vid yakogo pohodyat usi vidomi alfaviti svitu Geografiya rozselennyaKrit Pelasgiv sered naselennya Kritu zgaduyut Gomer ta Dionisij Galikarnaskij U Diodora Sicilijskogo navedeno dvi rizni versiyi kolonizaciyi za odniyeyu z nih pribuv na Krit na choli eolijciv ta pelasgiv Za inshim perekazom pelazgi pribuli na Krit pislya eteokrityan ale ranishe dorijciv na choli z Tektamom Vtim istoriki Stafil i Andron yaki tlumachili Gomera rozpovidayuchi pro pereselennya na Krit dorijciv iz pelasgiv ne zgaduye Peloponnes Geroj prabatko pelasgiv zgaduyetsya u rodovodah mifichnih cariv Arkadiyi ta Argolidi pochinayuchi z Gesioda V inshih regionah Peloponnesu rol pelasgiv malopomitni Zgidno z Gerodotom do prihodu Danaya i Ksufa ionijci u Peloponnesi nazivalisya pelasgami ta egialeyami Dionisij Galikarnaskij vvazhaye Argolidu pervisnoyu batkivshinoyu pelasgiv i zaznachaye zvichayi blizki argoskim v Italiyi pov yazuyuchi yih z pereselennyam pelasgiv Strabon vidznachav yih pohodzhennya z Arkadiyi Nazva Pelasgiotida mogla poshiryuvatisya na ves Peloponnes krayinu pidkorenu Pelopom Za rozpoviddyu Pavsaniya Nelej ta pelasgi prijshli z Iolka i vignali Pilasa z Messiniyi V Argosi buv hram Demetri Pelasgijskoyi a v hrami Demetri u Lakonici perebuvala derev yana statuyu Orfeya roboti pelasgiv Beotiya ta Attika Za versiyeyu Dionisiya Galikarnaskogo pelasgi prijshli v Beotiya Fokidu i Evbeyu z Fessaliyi Yak vkazuye Strabon fivanci i orhomenci vignali pelasgiv v Afini de voni zhili pid Gimettom Perebuvannya zh u Afinah vidznachayut bagato istorikiv pochinayuchi z yakij rozpovidav yak afinyani vignali pelasgiv Zagalne u vsih perekazah te sho zgaduyetsya budivnictvo pelasgami stini akropolya ta poselennya yih bilya pidnizhzhya Gimetta a potim vignannya Pavsanij utochnyuye sho chastinu stini akropolya zveli pelasgi i yaki piznishe pereselilisya v Akarnaniyu Piznishe v mistechku Pelargik bilya pidnizhzhya akropolya orakul zaboronyav selitisya a samu fortecyu Gerodot nazivaye Pelargichnoyu Zgidno z Pavsaniyem zhricya kabirov v Beotiya nosila im ya Pelarga Fessaliya Epir ta Makedoniya Odna z chotiroh golovnih oblastej Fessaliyi v istorichnij chas nosila nazvu Pelasgiotida Pelasgichni rivnini prostyagalisya vid do Magnesiyi Uzhe Gomer i Gerodot pov yazuyut pelasgiv iz Dodonskim orakulom Ellinistichnij istorik Svida pisav sho ce svyatilishe bulo pereneseno z Fessaliyi z oblasti pelasgiv blizko Skotussi tomu Zevs nazvanij pelasgijskim U poemi Apolloniya Rodosskogo pelasgi yak pravilo sinonim dlya fessalijciv Tak vin zgaduye pelasgijsku Geru yakoyu znehtuvav Pelij pelasgiv kraj Iolk Pelasgijskij pelasgijsku zemlyu pelasgijsku krayinu Antichni istoriki navodyat nizku versij vignannya abo asimilyaciyi fessalijskih pelasgiv Zgidno z Iyeronimom z Kardiyi pelasgi buli vignani z Fessaliyi do Italiyi lapitami Za rozpoviddyu Diodora Triop razom iz sinami Devkaliona vignav z Fessaliyi pelasgiv i otrimav chastinu Dotijskoyi rivnini Za she odnim perekazom vzhe pislya Troyanskoyi vijni Antif sin pribuv do pelasgiv zahopiv krayinu i nazvav yiyi Fessaliyeyu Vislovlyuvalasya takozh dumka sho i narod Makedoniyi spochatku nazivavsya pelasgami Uzberezhzhya Frakiyi ta Pivnichni Egejski ostrovi Najdostovirnishi vidomosti navedeni Gerodotom i Fukididom pro suchasnij yim chas U dobu Gerodota pelasgi naselyali Kreston ta na pivnichnomu uzberezhzhi Egejskogo morya Fukidid takozh pidtverdzhuye sho v jogo chas na pivostrovi Halkidiki zhili pelasgi yaki kolis prozhivali na Lemnosi ta v Afinah Pri comu vin ototozhnyuye yih iz tirsenami Za pelasgi yakih vin ototozhnyuvav z tirrenami pershimi zaselili oblasti blizko Lemnosa ta Imbrosa Strabon vkazuye sho na pivostrovi Ajon Oros kolis zhili pelasgi z ostrova Lemnos yaki dililisya na p yat gromad Kleoni Olofiksij Akrofi Dion Fiss Vignani z Attiki pelasgi vignali z Lemnosa miniyiv nashadkiv argonavtiv pislya chogo vikrali afinskih zhinok iz Za rozpoviddyu Gerodota ce vignannya miniyiv syagaye chasu spartancya tobto pochatku 11 stolittya do n e Vidpovidno zh versiyi Filohora pelasgi na Lemnosi nazivalisya sintiyami Tim samim yih perebuvannya na Lemnosi istorik vidnosiv do chasiv zadovgo do pochatku Troyanskoyi vijni adzhe sintiyiv yakih zgaduvav i Gomer antichni avtori vvazhali frakijcyami Dodekanes Kikladi Lesbos ta Mala Aziya Za Gerodotom meshkanci ostroviv sho borolis iz Kserksom pid chas greko perskih voyen nalezhali do pelasgiv i piznishe buli nazvani ionijcyami Krim togo pelasgichni arkadci buli odniyeyu z grup yaka brala uchast v ionijskij kolonizaciyi V odnij z poem pro argonavtiv zgaduvalosya sho dolioni splutali argonavtiv iz vijskom pelasgiv Strabon vidznachaye sho u Vifiniyi deyaki nazivali pelasgami Poselennya pelasgiv na Lesbosi i jogo nazva Pelasgiya zgaduyutsya Strabonom ta Dionisiyem Galikarnasskim Za Strabonom lesbijci stverdzhuvali sho voni buli pidvladni Pileyu namisniku pelasgiv Za svidchennyam Diodora Ksanf sin Triopa praviv argosskimi pelasgami potim iz pelasgami praviv u Likiyi zgodom zahopiv Lesbos nazvavshi jogo Pelasgiyeyu Za zgadkami Strabona istorik z Eleyi stverdzhuvav sho kolis use ionijske uzberezhzhya ta ostrovi naselyali pelasgi Takozh hiosci nazivali pelasgiv iz Fessaliyi zasnovnikami poselen Chastina volodin u lelegiv ta pelasgiv vidvoyuvali karijci sho pereselilisya z ostrova na materik Komentuyuchi Gomera i namagayuchis viznachiti yake z bagatoh mist pid nazvoyu Larisa mav na uvazi poet Strabon pomishaye pelasgiv poruch z kilikijcyami Zgaduyetsya v Iliadi Larisa na jogo dumku roztashovuvalasya blizko Kimi i vidoma yak Frikonida Strabon rozpovidaye sho v cij Larisi Frikonijskij pochitali pravitelya Piasa yakogo vlasna dochka vtopila u bochci z vinom Piznishe eolijci vidvoyuvali Larisu u pelasgiv ta zasnuvali Kimu Italiya Za versiyeyu Dionisiya Galikarnasskogo pelasgi pereselivshis z Fessaliyi cherez Epir uklali soyuz z narodom Lacio ta vignali sikeliv Zgidno z ombriki buli vignani pelasgami ta pochali nazivatisya sabinyanami U ombrikiv pelasgi takozh vidnyali Kroton Dionisij Galikarnasskij pripuskaye sho bagato mist tirreniv spershu nosili pelasgijski nazvi Na jogo dumku pelasgam nalezhali Cere Piza Saturniya Faleriyi Strabon zgaduye sho Neapolem i Pompeyami kolis volodili tirreni ta pelasgi a potim samniti Vin navodit perekaz pro te sho mistechko Regis Villa kolishnij palac yakogos pelasga Maleya Silij Italik zgaduye pro carya pelasgiv vid yakogo nibi to oderzhali nazvu svyashenni prihistki azili u Piceni Plutarh sered inshih zgaduye versiyu sho Rim otrimav svoye im ya vid pelasgiv yaki obijshli led ne ves svit Zgidno z ryadkami Vergiliya pelasgi pershi volodari Lacio prisvyatili gaj Silvanu poblizu Cere Piznishe pelasgi postupilisya svoyeyu mogutnistyu tirrenam Hocha nizka antichnih avtoriv vvazhala sho vidbulasya prosto zmina imeni Tak misto pelasgiv Agilla bulo zahoplene tirrenami i perejmenovano na Cere Likofron zgaduye sho tirreni vidvoyuvali u liguriv i pelasgiv Pizu Ukrayina Pro zaselennya teritoriyi Ukrayini plemenami pelasgiv u IV III tisyacholitti do n e vislovlyuvali gipotezi vcheni HIH st ta inshi Akademik Oleksij Sobolevskij ototozhnyuvav pelasgiv z naselennyam tripilskoyi arheologichnoyi kulturi i vvazhav yih predkami kimerijciv Div takozhGrote George A History of Greece From the Earliest Period to the Close of the Generation Contemporary with Alexander the Great John Murray 1870 Donald A Mackenzie Myths of Crete and Pre Hellenic Europe La toponymie ancienne de la peninsule balkanique et la these mediterannee Sixth International Onomastic Congrees Florence Pisa April 1961 Bulgarian Academy of Sciences 1961 noted in M Delcor Jahweh et Dagon ou le Jahwisme face a la religion des Philistins d apres 1 Sam V Vetus Testamentum 14 2 April 1964 pp 136 154 p 142 note Cadogan Gerald and Caskey John Langdon The End of the Early Bronze Age in the Aegean BRILL 1996 p 94 Footnote The supposed Pelasgian words in an inscription from Pharsalos in Thessaly first published by Giannopoulos 1919 50 51 are read as Greek by Peek 1938 20 27 See also Giannopoulos N I 1919 Farsaloy Antron Epigegrammenon ArchEph 49 53 Peek Werner 1938 Metrische Inschriften Mnemosynon Theodor Wiegand Munich 14 42 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 22 bereznya 2022 Pelasgska mova Narodi moryaPrimitkiLiteraturaZamarovskij Vojteh Bogi i geroi antichnyh skazanij Slovar Per s chesh M Respublika 1994 399 s il ISBN 5 250 01575 1 Pelasgi Grecii Maloj Azii i Italii 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Poyas mira Sergej darda 2000 ros PosilannyaPelasgichna teoriya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 383 ISBN 978 966 439 921 7 Pelasgians Romanian History and Culture 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl angl