Хі́ос (грец. Χίος, тур. Sakız Adası) — один з островів Егейського моря поблизу узбережжя Малої Азії, між островами Лесбос та Самос. Адміністративно відноситься до нома Хіос (Греція). Площа 842,289 км², населення 51 936 чоловік (2001). Головне місто і порт — Хіос. Острів обслуговує Національний аеропорт острів Хіос.
Хіос | ||||
---|---|---|---|---|
грец. Χίος | ||||
Фотознімок з космосу | ||||
Карта | ||||
Острів Хіос на мапі Греції | ||||
Географія | ||||
38°24′ пн. ш. 26°01′ сх. д. / 38.400° пн. ш. 26.017° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Егейське море | |||
Акваторія | Егейське море | |||
Площа | 842,289 км² | |||
Найвища точка | 1297 м | |||
Країна | ||||
Греція | ||||
(Адм. одиниця) | d | |||
Населення | 51 936 (2001) | |||
Вебсайт | www.chios.gr | |||
Хіос Хіос (Греція) | ||||
Хіос у Вікісховищі |
Острів славний своїм хіоським вином, винятково дорогим в античну добу, що й нині можна скуштувати. Воно вважається найстарішим червоним вином у світовій історії.
Географія
На півночі Хіос майже суцільно вкритий високими, крутими крейдяними та вапняковими горами. Найвища з них — гора Святого Іллі (висота 1 264 м), що називається також Горою. У південній частині нижчі гори, вкриті вічнозеленими чагарниками. Єдина значна рівнина — в середині східного берега, навколо міста Хіос — вкрита великим лісом апельсинових та лимонних дерев.
Клімат відрізняється значною посушливістю. Острів зрошується лише кількома струмками. Ґрунти вапнякові та сланцеві. На острові є родовище стибію (Меланіос).
Проте тут культивується виноград, оливкове та фігове дерево, бавовник і, особливо, мастично-фісташкове дерево, а також різні сорти південних фруктів. Розвинене рибальство.
Історія
Хіос — один із центрів Егейської культури. Найдавніші його мешканці — племена лелегів та карійців — на початку 1-го тисячоліття до н. е. були витіснені іонійцями.
З 8 століття до н. е. головне місто острова, однойменний Хіос, стає торгово-ремісничим полісом. Звідси вивозили найкращі в Греції вино, мастику, мармур, і фіги. На Хіосі виник перший в Греції ринок рабів. Хіос — також один зі стародавніх центрів літератури та мистецтва (вважається батьківщиною Гомера).
Перебував із другої половині 1 століття н. е. під владою Рима, наприкінці 4 — 13 ст. — Візантії (в XI ст. тут існувала фема Хіос), потім генуезців, з 1566 — турків.
З 1912 року острів входить до складу незалежної Греції.
Визначні місця
- У південній частині острова Хіос, поблизу села Піргі, — святилище Аполлона Фанайоса, засноване в 9 ст. до н. е., з храмом другої половини 6 століття до н. е.;
- Середньовічна фортеця візантійського монастиря Неа-Моні — між 1042-56 рр.
- Середньовічна фортеця Хіос.
Персоналії
- Ісидор Хіотський
- Віктор Гюго написав поезію "Дитя", відненесену до подій Грецької революції (переклали: О. Новицький, В. Тимчук).
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 528(рос.)
- Велика радянська енциклопедія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hi os grec Xios tur Sakiz Adasi odin z ostroviv Egejskogo morya poblizu uzberezhzhya Maloyi Aziyi mizh ostrovami Lesbos ta Samos Administrativno vidnositsya do noma Hios Greciya Plosha 842 289 km naselennya 51 936 cholovik 2001 Golovne misto i port Hios Ostriv obslugovuye Nacionalnij aeroport ostriv Hios Hiosgrec XiosFotoznimok z kosmosuKarta Ostriv Hios na mapi GreciyiOstriv Hios na mapi GreciyiGeografiya38 24 pn sh 26 01 sh d 38 400 pn sh 26 017 sh d 38 400 26 017Misceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske morePlosha 842 289 km Najvisha tochka 1297 mKrayinaGreciyaAdm odinicya dNaselennya 51 936 2001 Vebsajt www chios grHiosHios Greciya Hios u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hios znachennya Ostriv slavnij svoyim hioskim vinom vinyatkovo dorogim v antichnu dobu sho j nini mozhna skushtuvati Vono vvazhayetsya najstarishim chervonim vinom u svitovij istoriyi GeografiyaNa pivnochi Hios majzhe sucilno vkritij visokimi krutimi krejdyanimi ta vapnyakovimi gorami Najvisha z nih gora Svyatogo Illi visota 1 264 m sho nazivayetsya takozh Goroyu U pivdennij chastini nizhchi gori vkriti vichnozelenimi chagarnikami Yedina znachna rivnina v seredini shidnogo berega navkolo mista Hios vkrita velikim lisom apelsinovih ta limonnih derev Klimat vidriznyayetsya znachnoyu posushlivistyu Ostriv zroshuyetsya lishe kilkoma strumkami Grunti vapnyakovi ta slancevi Na ostrovi ye rodovishe stibiyu Melanios Prote tut kultivuyetsya vinograd olivkove ta figove derevo bavovnik i osoblivo mastichno fistashkove derevo a takozh rizni sorti pivdennih fruktiv Rozvinene ribalstvo IstoriyaHios odin iz centriv Egejskoyi kulturi Najdavnishi jogo meshkanci plemena lelegiv ta karijciv na pochatku 1 go tisyacholittya do n e buli vitisneni ionijcyami Z 8 stolittya do n e golovne misto ostrova odnojmennij Hios staye torgovo remisnichim polisom Zvidsi vivozili najkrashi v Greciyi vino mastiku marmur i figi Na Hiosi vinik pershij v Greciyi rinok rabiv Hios takozh odin zi starodavnih centriv literaturi ta mistectva vvazhayetsya batkivshinoyu Gomera Perebuvav iz drugoyi polovini 1 stolittya n e pid vladoyu Rima naprikinci 4 13 st Vizantiyi v XI st tut isnuvala fema Hios potim genuezciv z 1566 turkiv Z 1912 roku ostriv vhodit do skladu nezalezhnoyi Greciyi Ostrivne selishe PirgiViznachni miscyaU pivdennij chastini ostrova Hios poblizu sela Pirgi svyatilishe Apollona Fanajosa zasnovane v 9 st do n e z hramom drugoyi polovini 6 stolittya do n e Serednovichna fortecya vizantijskogo monastirya Nea Moni mizh 1042 56 rr Serednovichna fortecya Hios PersonaliyiIsidor Hiotskij Viktor Gyugo napisav poeziyu Ditya vidnenesenu do podij Greckoyi revolyuciyi pereklali O Novickij V Timchuk LiteraturaHios u sestrinskih Vikiproyektah Portal Geografiya Hios u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 528 ros Velika radyanska enciklopediya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine