Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хіоська різанина — жорстока розправа над жителями острова Хіос 11 квітня 1822 року з боку османів, причиною якої стала підтримка борців за незалежність Греції. Зі 120 000 жителів острова близько 115 тисяч були православними греками, решта — католики, османи та євреї. За наказом османського паші вбивали дітей віком до 3 років, чоловіків, старших за 12 років і жінок, старших за 40 років. До 25 000 було вирізано, близько 45 тисяч продано в рабство та близько 23 тисяч втекли з острова, утворивши хіоську діаспору.
| Хіоська різанина | |
 | |
| Країна |  Греція |
|---|---|
| Місце розташування | Хіос |
| Час/дата початку | квітень 1822 |
| Час/дата закінчення | серпень 1822 |
| Кількість загиблих | 20 000 |
 Хіоська різанина у Вікісховищі | |
Координати: 38°21′50″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 38.3640000000277723° пн. ш. 26.06300000002777750° сх. д.
Решта прийняли іслам. Після цього острів втратив своє господарське значення. Населення Хіоса так і не відновило свою колишню чисельність: за переписом 2001 року там проживало 50 388 осіб, а за даними 2005 року — 53 817 осіб.
Грецька революція 1821 року
21 лютого загони Філікі Етерія під командуванням Александра Іпсиланті почали воєнні дії в придунайських князівствах. 23 березня наклав на Іпсиланті анафему, що, однак, не завадило османам стратити його, поклавши початок хвилі погромів і різанині греків усією Османською імперією.
23 березня, в день коли патріарх наклав анафему на Іпсиланті й революцію, грецькі повстанці увійшли без бою до столиці Мессенії, міста Каламата. Їх очолювали Петрос Мавроміхаліс, (Петробей), Теодорос Колокотроніс та один із перших етеристів — Анагностарас. Було утворено Сенат Мессенії на чолі з Мавроміхалісом. Від імені Сенату останній звернувся до християнських урядів, заявляючи, що греки віднині знову вільні й нададуть перевагу смерті, якщо їм будуть нав'язувати османське ярмо.
Терор
Відповіддю османів на повстання були різанина й терор, спрямований проти греків як у місцях, де повстання мало місце, так і у місцях, далеких від осередків заворушень:
- 31 березня — різанина у Смірні (Ізмір)
- 5 квітня були страчені видатні особи серед грецького населення Константинополя
- 6 квітня — нова різанина у Смірні
- 10 квітня були повішені та 3 інших ієрархи, а їхні тіла кинуті до Босфору. Грецькі моряки з острова Кефалінія виловили труп патріарха й вивезли його до Одеси, де його й було первинно поховано. Того ж дня в Адріанополі (Едірне) були повішені попередній і 30 інших священиків та відомих греків
- 22 квітня — погром у Константинополі, згоріли десятки церков
- 3 травня — різанина на острові Кіпр
- 19 травня в місті Фессалоніки, Північна Македонія було страчено та вбито 2 тисячі греків, включаючи єпископа і 3 ієрархів
- 3 червня — різанина та знищення міста Кідононієс (Айвалик)
- 4 червня — чергова різанина у Смірні
- 9 липня повторилась різанина на Кіпрі, був повішений архієпископ Кипріан Кіпрський, страчено ще трьох ієрархів і 470 відомих кіпріотів
- 11 липня — різанина на острові Кос
- 1 вересня було цілковито знищено населення острова Самотракі
Хіос
Понад 2 тисячі років торговці й судновласники Хіоса відігравали провідну роль в торгівлі й дипломатії Східного Середземномор'я та Чорного моря.
Османи залишили хіосцям право майже повної внутрішньої автономії, оскільки хіоська торгівля та плантації мастикових дерев, що росли лише на Хіосі, давали значні прибутки Османській імперії. Значним був і вплив космополітів-хіосців у самому Константинополі.
Історики відзначають, що панівні родини острова не бажали долучатись до Визвольної війни Греції, остерігаючись втратити свою безпеку та статок.. Більше того, вони остерігались і підкреслювали, що Хіос розташований дуже близько до берегів Малої Азії (подекуди до 2 миль), щоб почувати себе у безпеці..
До початку Революції населення острова становило 120 тисяч осіб, 28 тисяч із них проживали в місті. Османів було всього 2 тисячі, 2 тисячі католиків і всього 70 євреїв. На острові було 66 сіл, з яких 22 «мастикових» були найбагатшими й перебували під захистом сестри султана, мали привілеї до самого права мати дзвони у церквах. На острові було 300 монастирів, і 32 села працювали на них.
Втім, не можна звинуватити хіосців у відсутності патріотизму: острів дав нації найбільшу кількість просвітителів, таких як Адамантіос Кораїс, острів'яни також брали участь майже у всіх таємних революційних спілках.
Сусідні острови
Першим із сусідів Хіосу, 10 квітня 1821 року, повстав острів Псара й одразу розгорнув військові дії на морі й нальоти на малоазійський берег. 24 квітня на Самос прибув вождь самоських революціонерів , і 26 квітня Самос повстав. Того ж дня грецький флот потопив у протоці між Хіосом та малоазійським берегом османський корабель та захопив ще один.
27 квітня грецький флот став на якоря в бухті Паса-врісі, біля Хіосу, проте старійшини острова відмовились долучитись до повстання й палко прохали моряків піти, хоч на той момент на острові було лише 300 османських солдат і 200 османо-критян. Хіос продовжував залишатись ще рік поза повстанням і подіями.
Вахіт-паша
Для того, щоб убезпечити Хіос, султан прислав Вахіта-пашу з 1 тисячею солдат. Він був освіченим османом, знав французьку, був послом у Парижі (1802), міністром закордонних справ (1808). Але подальші події показали, що краще б до хіосців відрядили невігласа-яничара. Вахіт залишив по собі мемуари, в яких писав:
 | Рубка дерева й людського горла відрізняються, але не у випадку горла невірного, і мудрий законодавець, коментуючи цей священний канон каже, що знищення невірного для мусульманина є доброю справою й відповідає рубці дерева чи куща». |  |
Антоніс Бурніас
Антоніс Бурніас був уродженцем хіоського села Пірама та служив лейтенантом в армії Наполеона за часів його походу до Єгипту. В листопаді 1821 року Бурніас в мундирі офіцера французької армії з'явився в Триполі та попрохав зустрічі з Дімітріосом Іпсиланті. Бурніас запропонував очолити експедицію на Хіос, проте Іпсиланті вирішив, що для подібної експедиції немає ще можливості й необхідних передумов та що пропозиція Бурніаса — авантюра, а сам Бурніас не викликає довіри.
Іпсиланті перевірив правильність свого рішення, відрядивши на острів хіосця, але жителя Одеси та старого етериста, Іоанніса Ралліса. Невдовзі він отримав відповідь, що жодних умов для успіху експедиції не було. Бурніас залишив Триполі ні з чим, проте ідеї не полишив і вирушив на Самос.
Логофет підтримав пропозицію Бурніаса. Він не визнавав аргументу близькості Хіоса до Малої Азії: Самос розташований ще ближче і був готовий відбити османів. Логофет не міг погодитись із тим, що минув рік після початку повстання, а Хіос, із майже цілком грецьким населенням, не бере в ньому участі.
Висадка
10 березня 2500 саміотів на своїх кораблях і кораблях з островів Калімнос і Касос висадились у бухті Мегас Лімонас. У них було кілька гармат з невеликою кількістю ядер. Наступного ранку 1500 османів вийшли з фортеці Хіос та спробували скинути саміотів до моря, проте греки взяли гору в нетривалій битві й замкнули османів у фортеці.
Багато острів'ян долучились до революції, однак слід зазначити, що більшість населення не підтримали повстання. Коли саміоти увійшли до міста, то побачили, що більшість будинків і магазинів зачинені, оскільки їхні власники бажали показати Вахіту відсутність провини з їхнього боку. Однак наступного дня прибули селяни, й кількість повстанців зросла.
Однією з перших акцій Логофета був розпуск аристократичної ради старійшин. Потім він звернувся по допомогу до тимчасового уряду, а також до островів Псара, Ідра і Спеце. Псаріоти відгукнулись одразу, й наступного дня їхня флотилія патрулювала між Хіосом та Малою Азією. Проте Ідра і Спеце вирішили чекати, поки тимчасовий уряд не компенсує попередні витрати.
Тим часом Бурніас не міг змиритись із думкою, що він, наполеонівський офіцер і хіосець, повинен підкорятись самосцю Логофету, призначив себе командувачем і у всьому опирався саміотам.
Кара-алі
Лишень звістка про повстання на Хіосі дісталась Константинополя, султан віддав команду всім воєводам малоазійського узбережжя зібратись у Смірні та Чешме. Загони османів почали стікатись до Хіосу. 24 березня з Константинополя вийшов османський флот на чолі з капудан-пашею, тобто командувачем флотом, Кара-алі: 16 фрегатів, 18 корветів і бриги з військами на борту. 30 березня османський флот з'явився поблизу Хіосу. Флотилія псаріотів перешкоджала висадці османів із Чешме, але протистояти флоту була неспроможною та відійшла.
В місті почалась паніка. Частина жителів втікала до сіл, інші вирішили залишитись, не відчуваючи за собою провини. Кара-алі зробив кілька пострілів, але не квапився з діями, бажаючи дізнатись більше про повстання від Вахіта. Човен з 80 солдатами, відряджений Кара-алі, через недбале керівництво, сів на мілину, й саміоти перебили всіх османів на ньому.
Кара-алі розпочав обстріл міста всіма гарматами, які мав. Одночасно османи виступили з фортеці й атакували повстанців, проте саміоти бились героїчно та змусили османів відступити. Але це було тимчасовим успіхом. Невдовзі почалась висадка з кораблів, і саміоти, забивши свої гармати, почали відходити. Одночасно загони та нерегулярні орди з Чешме почали висаджуватись на острові.
Різанина
Вахіт наказав «подарувати життя тільки тим молодим, які погодяться прийняти іслам. Старі виключаються». Упродовж 24 годин у місті та прилеглих селах було вбито від 8 до 10 тисяч осіб.
В монастирі Святого Мінаса зібрались 3 тисячі жінок, дітей і старих. Кілька озброєних хіосців утримували османів на відстані. 2 квітня, у день Великодня османи обложили монастир і намагались пробити дірки у стінах. Через дірки більшість османів пройшли до монастиря. Лише деякі з 3 тисяч хіосців вийшли живими з монастиря. Втомившись від різанини, османи зачинили тих, хто залишився живими, у церкві та спалили її.
У жителів сіл не було вже ілюзій містян. Тисячами вони линули до західного узбережжя та до гір, переховуючись у печерах.
Псаріоти
З острова Псара на західний берег було відряджено 2 невеличких судна з завданням розвідати обстановку, повернутись і доповісти. Прибувши до та знайшовши там тисячі біженців, капітани вирішили розбагатіти на чужогму горі та завантажили свої кораблі біженцями за значну платню. Втім, кораблі не повернулись на сусідній острів Псара, а вирушили до більш віддалених островів архіпелагу. Не дочекавшись повернення перших двох, псаріоти відрядили ще 2 кораблі, на борту яких були Константінос Канаріс і . Пройшовши в глибину острова, вони спрямували біженців і саміотів до Воліссосу. Забравши якомога більше біженців, кораблі повернулись на Псару, після чого кораблі псаріотів один за одним вивезли та врятували тисячі біженців і саміотів з їхнім вождем Логофетом.
«Амністія»
Вахіт не бажав обтяжувати себе пошуками населення, що переховувалось у горах. Випустивши схудлих і напівживих заручників на чолі зі священиком Платоном, він заявив, що дарує амністію селянам, вимагаючи від них тільки здати саміотів. Поширення цієї новини було доручено Платону. Проте першу ж групу, яка здалась Вахіту, було винищено. Після цього було вбито через непотрібність і колишніх заручників.
Помста
1 червня 1822 року капітани Канаріс і Піпінос вивели свої брандери з гавані Псари.
Османи святкували останній день рамазану. 2200 чоловік, багато знатних гостей, зібрались у Кара-алі на борту флагмана. Нічні урочистості були у розпалі. Грецькі брандери підійшли до якірної стоянки османського флоту. 2 найбільш освітлених фрегати стояли на якорі за милю від берега. Перед ними стояли 12 фрегатів. Було б легше атакувати фрегати на першій лінії, але Канаріс і Піпінос шукали капудана-пашу. Канаріс повів брандер між османськими суднами, як виявилось — до флагмана. Налетівши на флагман, Канаріс підпалив брандер і плигнув до шлюпки. Піпінос атакував інший двопалубний фрегат, але ймовірно брандер був погано закріплений — османи змогли його відв'язати. Але й некерований брандер Піпіноса вніс паніку та завдав пошкоджень багатьом суднам.
Тим часом вогонь на флагмані розростався, 84 гармати почали вибухати одна за одною. Османські судна в паніці почали зніматись та відходити в Чешме й на південь.
Паніка перекинулась на берег. Вахіт та інші втекли до фортеці. За 50 хвилин після атаки Канаріса вогонь сягнув порохового погребу, і флагман здійнявся у повітря. Окрім спаленого флагмана, один османський фрегат вийшов з ладу і ще 6 османських кораблів отримали ушкодження.
Тіло капудана-паші Кара-алі було поховано у фортеці.
Паніка на османському флоті не припинялась. Нечисленні грецькі кораблі ганялись за османами до острова Тенедос. 24 червня османська армада увійшла до Дарданелл під прикриття берегових батарей.
Довершення різанини
22 «мастикових» села, володіння сестри султана, не зачіпались до того моменту. Після спалення флагмана й загибелі капудана-паші та 2 тисяч османів Вахіт вирішив помститись. Складнощів не було. Населення було вирізане чи продане в рабство. Тоді вже різанину було доведено до кінця.
Зі 120 тисяч населення на острові вижили 1800 чоловік. 30 тисяч було вирізано, 48 тисяч було продано в рабство та близько 40 тисяч знайшли порятунок на Псарі та інших грецьких островах. З 700 церков тільки 1 чудом уціліла.
Європа
Хіоська різанина спричинила резонанс і хвилю філеллінізму в Європі, особливо серед романтиків, які співчували повстанцям.
Під враженням від подій на Хіосі художник Ежен Делакруа створив один з найбільших пам'ятників живопису романтизму — полотно . Віктор Гюго написав поезію "Дитя" (переклали: О. Новицький, В. Тимчук).
Ліберальні газети тієї доби — англійські і «Times», французькі і — змальовували страшні картини різанини та звинувачували свої уряди в про-османської політиці.
Цікаві факти
- (грец. Γεωργιος Καλβοκορεσης, 1816—1877) — один з небагатьох хіоських дітей, врятованих американськими місіонерами 1822 року, став американським адміралом, на честь якого названо протоку в штаті Вашингтон.
- Німецький адмірал Вільгельм Канаріс вважав себе нащадком грецького адмірала Константіноса Канариса, який знищив під Хіосом флагманський корабель османського адмірала Кара-алі.
Примітки
- David Brewer, The Greek War of Independence. The Struggle for Freedom from Ottoman Oppression and the Birth of the Modern Greek Nation., The Overlook Press, New York, 2001. Page 165.
- William St. Clair. That Greece Might Still Be Free, The Philhellenes in the War of Independence. London: Oxford University Press, 1972, , p. 79.
- William St. Clair, p. 79.
- [Мемуари Вахіта-паші, Хіоський архів, том I, стор 287—288]
- [Raybaud, «Memoires sur la Grece», p.505-506]
- Argenti, Philip P. «The Massacre of Chios» (reviewed by Paul F. Shupp). The Journal of Modern History. Vol. 5, No. 3 (Sept. 1933), p. 414.
- [Мемуари Вахіда-паші, Хіоський архів, том 1, стор.282]
- [Jourdain, «Memoires historiques et militaires sur les evenements de la Grece», I-p.61-62]
- [Mendelson-Bartholdy, op.cit.,I-p.390]
- [Gordon, op.cit.,I-363]
- [Jurien de la Graviere, op.cit.,p.105]
- [Δημητρης Φωτιαδης,Καναρης,Πολιτικες και Λογοτεχνικες Εκδοσεις,1960,σελ.159]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hioska rizanina zhorstoka rozprava nad zhitelyami ostrova Hios 11 kvitnya 1822 roku z boku osmaniv prichinoyu yakoyi stala pidtrimka borciv za nezalezhnist Greciyi Zi 120 000 zhiteliv ostrova blizko 115 tisyach buli pravoslavnimi grekami reshta katoliki osmani ta yevreyi Za nakazom osmanskogo pashi vbivali ditej vikom do 3 rokiv cholovikiv starshih za 12 rokiv i zhinok starshih za 40 rokiv Do 25 000 bulo virizano blizko 45 tisyach prodano v rabstvo ta blizko 23 tisyach vtekli z ostrova utvorivshi hiosku diasporu Hioska rizanina Krayina Greciya Misce roztashuvannyaHios Chas data pochatkukviten 1822 Chas data zakinchennyaserpen 1822 Kilkist zagiblih20 000 Hioska rizanina u Vikishovishi Koordinati 38 21 50 pn sh 26 03 46 sh d 38 3640000000277723 pn sh 26 06300000002777750 sh d 38 3640000000277723 26 06300000002777750 Ezhen Delakrua Rizanina na Hiosi 1824 rik Reshta prijnyali islam Pislya cogo ostriv vtrativ svoye gospodarske znachennya Naselennya Hiosa tak i ne vidnovilo svoyu kolishnyu chiselnist za perepisom 2001 roku tam prozhivalo 50 388 osib a za danimi 2005 roku 53 817 osib Grecka revolyuciya 1821 roku21 lyutogo zagoni Filiki Eteriya pid komanduvannyam Aleksandra Ipsilanti pochali voyenni diyi v pridunajskih knyazivstvah 23 bereznya naklav na Ipsilanti anafemu sho odnak ne zavadilo osmanam stratiti jogo poklavshi pochatok hvili pogromiv i rizanini grekiv usiyeyu Osmanskoyu imperiyeyu 23 bereznya v den koli patriarh naklav anafemu na Ipsilanti j revolyuciyu grecki povstanci uvijshli bez boyu do stolici Messeniyi mista Kalamata Yih ocholyuvali Petros Mavromihalis Petrobej Teodoros Kolokotronis ta odin iz pershih eteristiv Anagnostaras Bulo utvoreno Senat Messeniyi na choli z Mavromihalisom Vid imeni Senatu ostannij zvernuvsya do hristiyanskih uryadiv zayavlyayuchi sho greki vidnini znovu vilni j nadadut perevagu smerti yaksho yim budut nav yazuvati osmanske yarmo TerorRozprava nad patriarhom Grigoriyem Vidpoviddyu osmaniv na povstannya buli rizanina j teror spryamovanij proti grekiv yak u miscyah de povstannya malo misce tak i u miscyah dalekih vid oseredkiv zavorushen 31 bereznya rizanina u Smirni Izmir 5 kvitnya buli stracheni vidatni osobi sered greckogo naselennya Konstantinopolya 6 kvitnya nova rizanina u Smirni 10 kvitnya buli povisheni ta 3 inshih iyerarhi a yihni tila kinuti do Bosforu Grecki moryaki z ostrova Kefaliniya vilovili trup patriarha j vivezli jogo do Odesi de jogo j bulo pervinno pohovano Togo zh dnya v Adrianopoli Edirne buli povisheni poperednij i 30 inshih svyashenikiv ta vidomih grekiv 22 kvitnya pogrom u Konstantinopoli zgorili desyatki cerkov 3 travnya rizanina na ostrovi Kipr 19 travnya v misti Fessaloniki Pivnichna Makedoniya bulo stracheno ta vbito 2 tisyachi grekiv vklyuchayuchi yepiskopa i 3 iyerarhiv 3 chervnya rizanina ta znishennya mista Kidononiyes Ajvalik 4 chervnya chergova rizanina u Smirni 9 lipnya povtorilas rizanina na Kipri buv povishenij arhiyepiskop Kiprian Kiprskij stracheno she troh iyerarhiv i 470 vidomih kipriotiv 11 lipnya rizanina na ostrovi Kos 1 veresnya bulo cilkovito znisheno naselennya ostrova SamotrakiHiosPonad 2 tisyachi rokiv torgovci j sudnovlasniki Hiosa vidigravali providnu rol v torgivli j diplomatiyi Shidnogo Seredzemnomor ya ta Chornogo morya Osmani zalishili hioscyam pravo majzhe povnoyi vnutrishnoyi avtonomiyi oskilki hioska torgivlya ta plantaciyi mastikovih derev sho rosli lishe na Hiosi davali znachni pributki Osmanskij imperiyi Znachnim buv i vpliv kosmopolitiv hiosciv u samomu Konstantinopoli Istoriki vidznachayut sho panivni rodini ostrova ne bazhali doluchatis do Vizvolnoyi vijni Greciyi osterigayuchis vtratiti svoyu bezpeku ta statok Bilshe togo voni osterigalis i pidkreslyuvali sho Hios roztashovanij duzhe blizko do beregiv Maloyi Aziyi podekudi do 2 mil shob pochuvati sebe u bezpeci Do pochatku Revolyuciyi naselennya ostrova stanovilo 120 tisyach osib 28 tisyach iz nih prozhivali v misti Osmaniv bulo vsogo 2 tisyachi 2 tisyachi katolikiv i vsogo 70 yevreyiv Na ostrovi bulo 66 sil z yakih 22 mastikovih buli najbagatshimi j perebuvali pid zahistom sestri sultana mali privileyi do samogo prava mati dzvoni u cerkvah Na ostrovi bulo 300 monastiriv i 32 sela pracyuvali na nih Vtim ne mozhna zvinuvatiti hiosciv u vidsutnosti patriotizmu ostriv dav naciyi najbilshu kilkist prosvititeliv takih yak Adamantios Korayis ostriv yani takozh brali uchast majzhe u vsih tayemnih revolyucijnih spilkah Fotokarta HiosuSusidni ostroviPershim iz susidiv Hiosu 10 kvitnya 1821 roku povstav ostriv Psara j odrazu rozgornuv vijskovi diyi na mori j naloti na maloazijskij bereg 24 kvitnya na Samos pribuv vozhd samoskih revolyucioneriv i 26 kvitnya Samos povstav Togo zh dnya greckij flot potopiv u protoci mizh Hiosom ta maloazijskim beregom osmanskij korabel ta zahopiv she odin 27 kvitnya greckij flot stav na yakorya v buhti Pasa vrisi bilya Hiosu prote starijshini ostrova vidmovilis doluchitis do povstannya j palko prohali moryakiv piti hoch na toj moment na ostrovi bulo lishe 300 osmanskih soldat i 200 osmano krityan Hios prodovzhuvav zalishatis she rik poza povstannyam i podiyami Vahit pashaDlya togo shob ubezpechiti Hios sultan prislav Vahita pashu z 1 tisyacheyu soldat Vin buv osvichenim osmanom znav francuzku buv poslom u Parizhi 1802 ministrom zakordonnih sprav 1808 Ale podalshi podiyi pokazali sho krashe b do hiosciv vidryadili neviglasa yanichara Vahit zalishiv po sobi memuari v yakih pisav Rubka dereva j lyudskogo gorla vidriznyayutsya ale ne u vipadku gorla nevirnogo i mudrij zakonodavec komentuyuchi cej svyashennij kanon kazhe sho znishennya nevirnogo dlya musulmanina ye dobroyu spravoyu j vidpovidaye rubci dereva chi kusha Antonis BurniasPortret Likurga Logofeta roboti hudozhnika Nacionalnij istorichnij muzej Afini Antonis Burnias buv urodzhencem hioskogo sela Pirama ta sluzhiv lejtenantom v armiyi Napoleona za chasiv jogo pohodu do Yegiptu V listopadi 1821 roku Burnias v mundiri oficera francuzkoyi armiyi z yavivsya v Tripoli ta poprohav zustrichi z Dimitriosom Ipsilanti Burnias zaproponuvav ocholiti ekspediciyu na Hios prote Ipsilanti virishiv sho dlya podibnoyi ekspediciyi nemaye she mozhlivosti j neobhidnih peredumov ta sho propoziciya Burniasa avantyura a sam Burnias ne viklikaye doviri Ipsilanti pereviriv pravilnist svogo rishennya vidryadivshi na ostriv hioscya ale zhitelya Odesi ta starogo eterista Ioannisa Rallisa Nevdovzi vin otrimav vidpovid sho zhodnih umov dlya uspihu ekspediciyi ne bulo Burnias zalishiv Tripoli ni z chim prote ideyi ne polishiv i virushiv na Samos Logofet pidtrimav propoziciyu Burniasa Vin ne viznavav argumentu blizkosti Hiosa do Maloyi Aziyi Samos roztashovanij she blizhche i buv gotovij vidbiti osmaniv Logofet ne mig pogoditis iz tim sho minuv rik pislya pochatku povstannya a Hios iz majzhe cilkom greckim naselennyam ne bere v nomu uchasti VisadkaStini genuezkoyi forteci mista Hios 10 bereznya 2500 samiotiv na svoyih korablyah i korablyah z ostroviv Kalimnos i Kasos visadilis u buhti Megas Limonas U nih bulo kilka garmat z nevelikoyu kilkistyu yader Nastupnogo ranku 1500 osmaniv vijshli z forteci Hios ta sprobuvali skinuti samiotiv do morya prote greki vzyali goru v netrivalij bitvi j zamknuli osmaniv u forteci Bagato ostriv yan doluchilis do revolyuciyi odnak slid zaznachiti sho bilshist naselennya ne pidtrimali povstannya Koli samioti uvijshli do mista to pobachili sho bilshist budinkiv i magaziniv zachineni oskilki yihni vlasniki bazhali pokazati Vahitu vidsutnist provini z yihnogo boku Odnak nastupnogo dnya pribuli selyani j kilkist povstanciv zrosla Odniyeyu z pershih akcij Logofeta buv rozpusk aristokratichnoyi radi starijshin Potim vin zvernuvsya po dopomogu do timchasovogo uryadu a takozh do ostroviv Psara Idra i Spece Psarioti vidguknulis odrazu j nastupnogo dnya yihnya flotiliya patrulyuvala mizh Hiosom ta Maloyu Aziyeyu Prote Idra i Spece virishili chekati poki timchasovij uryad ne kompensuye poperedni vitrati Tim chasom Burnias ne mig zmiritis iz dumkoyu sho vin napoleonivskij oficer i hiosec povinen pidkoryatis samoscyu Logofetu priznachiv sebe komanduvachem i u vsomu opiravsya samiotam Kara aliLishen zvistka pro povstannya na Hiosi distalas Konstantinopolya sultan viddav komandu vsim voyevodam maloazijskogo uzberezhzhya zibratis u Smirni ta Cheshme Zagoni osmaniv pochali stikatis do Hiosu 24 bereznya z Konstantinopolya vijshov osmanskij flot na choli z kapudan pasheyu tobto komanduvachem flotom Kara ali 16 fregativ 18 korvetiv i brigi z vijskami na bortu 30 bereznya osmanskij flot z yavivsya poblizu Hiosu Flotiliya psariotiv pereshkodzhala visadci osmaniv iz Cheshme ale protistoyati flotu bula nespromozhnoyu ta vidijshla V misti pochalas panika Chastina zhiteliv vtikala do sil inshi virishili zalishitis ne vidchuvayuchi za soboyu provini Kara ali zrobiv kilka postriliv ale ne kvapivsya z diyami bazhayuchi diznatis bilshe pro povstannya vid Vahita Choven z 80 soldatami vidryadzhenij Kara ali cherez nedbale kerivnictvo siv na milinu j samioti perebili vsih osmaniv na nomu Kara ali rozpochav obstril mista vsima garmatami yaki mav Odnochasno osmani vistupili z forteci j atakuvali povstanciv prote samioti bilis geroyichno ta zmusili osmaniv vidstupiti Ale ce bulo timchasovim uspihom Nevdovzi pochalas visadka z korabliv i samioti zabivshi svoyi garmati pochali vidhoditi Odnochasno zagoni ta neregulyarni ordi z Cheshme pochali visadzhuvatis na ostrovi RizaninaVahit nakazav podaruvati zhittya tilki tim molodim yaki pogodyatsya prijnyati islam Stari viklyuchayutsya Uprodovzh 24 godin u misti ta prileglih selah bulo vbito vid 8 do 10 tisyach osib V monastiri Svyatogo Minasa zibralis 3 tisyachi zhinok ditej i starih Kilka ozbroyenih hiosciv utrimuvali osmaniv na vidstani 2 kvitnya u den Velikodnya osmani oblozhili monastir i namagalis probiti dirki u stinah Cherez dirki bilshist osmaniv projshli do monastirya Lishe deyaki z 3 tisyach hiosciv vijshli zhivimi z monastirya Vtomivshis vid rizanini osmani zachinili tih hto zalishivsya zhivimi u cerkvi ta spalili yiyi U zhiteliv sil ne bulo vzhe ilyuzij mistyan Tisyachami voni linuli do zahidnogo uzberezhzhya ta do gir perehovuyuchis u pecherah PsariotiZ ostrova Psara na zahidnij bereg bulo vidryadzheno 2 nevelichkih sudna z zavdannyam rozvidati obstanovku povernutis i dopovisti Pribuvshi do ta znajshovshi tam tisyachi bizhenciv kapitani virishili rozbagatiti na chuzhogmu gori ta zavantazhili svoyi korabli bizhencyami za znachnu platnyu Vtim korabli ne povernulis na susidnij ostriv Psara a virushili do bilsh viddalenih ostroviv arhipelagu Ne dochekavshis povernennya pershih dvoh psarioti vidryadili she 2 korabli na bortu yakih buli Konstantinos Kanaris i Projshovshi v glibinu ostrova voni spryamuvali bizhenciv i samiotiv do Volissosu Zabravshi yakomoga bilshe bizhenciv korabli povernulis na Psaru pislya chogo korabli psariotiv odin za odnim vivezli ta vryatuvali tisyachi bizhenciv i samiotiv z yihnim vozhdem Logofetom Amnistiya Vahit ne bazhav obtyazhuvati sebe poshukami naselennya sho perehovuvalos u gorah Vipustivshi shudlih i napivzhivih zaruchnikiv na choli zi svyashenikom Platonom vin zayaviv sho daruye amnistiyu selyanam vimagayuchi vid nih tilki zdati samiotiv Poshirennya ciyeyi novini bulo dorucheno Platonu Prote pershu zh grupu yaka zdalas Vahitu bulo vinisheno Pislya cogo bulo vbito cherez nepotribnist i kolishnih zaruchnikiv PomstaHudozhnik Spalennya tureckogo flagmana na Hiosi Konstantinosom Kanarisom 1 chervnya 1822 roku kapitani Kanaris i Pipinos viveli svoyi branderi z gavani Psari Osmani svyatkuvali ostannij den ramazanu 2200 cholovik bagato znatnih gostej zibralis u Kara ali na bortu flagmana Nichni urochistosti buli u rozpali Grecki branderi pidijshli do yakirnoyi stoyanki osmanskogo flotu 2 najbilsh osvitlenih fregati stoyali na yakori za milyu vid berega Pered nimi stoyali 12 fregativ Bulo b legshe atakuvati fregati na pershij liniyi ale Kanaris i Pipinos shukali kapudana pashu Kanaris poviv brander mizh osmanskimi sudnami yak viyavilos do flagmana Naletivshi na flagman Kanaris pidpaliv brander i plignuv do shlyupki Pipinos atakuvav inshij dvopalubnij fregat ale jmovirno brander buv pogano zakriplenij osmani zmogli jogo vidv yazati Ale j nekerovanij brander Pipinosa vnis paniku ta zavdav poshkodzhen bagatom sudnam Tim chasom vogon na flagmani rozrostavsya 84 garmati pochali vibuhati odna za odnoyu Osmanski sudna v panici pochali znimatis ta vidhoditi v Cheshme j na pivden Panika perekinulas na bereg Vahit ta inshi vtekli do forteci Za 50 hvilin pislya ataki Kanarisa vogon syagnuv porohovogo pogrebu i flagman zdijnyavsya u povitrya Okrim spalenogo flagmana odin osmanskij fregat vijshov z ladu i she 6 osmanskih korabliv otrimali ushkodzhennya Tilo kapudana pashi Kara ali bulo pohovano u forteci Panika na osmanskomu floti ne pripinyalas Nechislenni grecki korabli ganyalis za osmanami do ostrova Tenedos 24 chervnya osmanska armada uvijshla do Dardanell pid prikrittya beregovih batarej Dovershennya rizanini 22 mastikovih sela volodinnya sestri sultana ne zachipalis do togo momentu Pislya spalennya flagmana j zagibeli kapudana pashi ta 2 tisyach osmaniv Vahit virishiv pomstitis Skladnoshiv ne bulo Naselennya bulo virizane chi prodane v rabstvo Todi vzhe rizaninu bulo dovedeno do kincya Zi 120 tisyach naselennya na ostrovi vizhili 1800 cholovik 30 tisyach bulo virizano 48 tisyach bulo prodano v rabstvo ta blizko 40 tisyach znajshli poryatunok na Psari ta inshih greckih ostrovah Z 700 cerkov tilki 1 chudom ucilila YevropaHioska rizanina sprichinila rezonans i hvilyu filellinizmu v Yevropi osoblivo sered romantikiv yaki spivchuvali povstancyam Pid vrazhennyam vid podij na Hiosi hudozhnik Ezhen Delakrua stvoriv odin z najbilshih pam yatnikiv zhivopisu romantizmu polotno Viktor Gyugo napisav poeziyu Ditya pereklali O Novickij V Timchuk Liberalni gazeti tiyeyi dobi anglijski i Times francuzki i zmalovuvali strashni kartini rizanini ta zvinuvachuvali svoyi uryadi v pro osmanskoyi politici Cikavi fakti grec Gewrgios Kalbokoreshs 1816 1877 odin z nebagatoh hioskih ditej vryatovanih amerikanskimi misionerami 1822 roku stav amerikanskim admiralom na chest yakogo nazvano protoku v shtati Vashington Nimeckij admiral Vilgelm Kanaris vvazhav sebe nashadkom greckogo admirala Konstantinosa Kanarisa yakij znishiv pid Hiosom flagmanskij korabel osmanskogo admirala Kara ali PrimitkiDavid Brewer The Greek War of Independence The Struggle for Freedom from Ottoman Oppression and the Birth of the Modern Greek Nation The Overlook Press New York 2001 Page 165 William St Clair That Greece Might Still Be Free The Philhellenes in the War of Independence London Oxford University Press 1972 ISBN 0 19 215194 0 p 79 William St Clair p 79 Memuari Vahita pashi Hioskij arhiv tom I stor 287 288 Raybaud Memoires sur la Grece p 505 506 Argenti Philip P The Massacre of Chios reviewed by Paul F Shupp The Journal of Modern History Vol 5 No 3 Sept 1933 p 414 Memuari Vahida pashi Hioskij arhiv tom 1 stor 282 Jourdain Memoires historiques et militaires sur les evenements de la Grece I p 61 62 Mendelson Bartholdy op cit I p 390 Gordon op cit I 363 Jurien de la Graviere op cit p 105 Dhmhtrhs Fwtiadhs Kanarhs Politikes kai Logotexnikes Ekdoseis 1960 sel 159