Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амарна, Тель ель-Амарна (араб. تل العمارنة) — поселення на східному березі Нілу, за 287 км на південь від Каїра.
| Амарна араб. تل العمارنة | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Країна |  Єгипет |
| Губернаторство | Мінья |
| Засноване | 1346 до н. е. |
| Населення | осіб |
| Часовий пояс | |
| Географічні координати | 27°39′45″ пн. ш. 30°54′20″ сх. д. / 27.66250° пн. ш. 30.90556° сх. д.Координати: 27°39′45″ пн. ш. 30°54′20″ сх. д. / 27.66250° пн. ш. 30.90556° сх. д. |
| Карта | |
  Амарна | |
| Амарна ієрогліфами | ||||
Ахет-Атон «Горизонт Атона» |
Тут розташовані руїни давньоєгипетського міста Ахетатон («Горизонт Атона»), що його побудував фараон XVIII династії Аменхотеп IV (приблизно 1364–1347 рр. до н. е.), який прийняв ім'я Ехнатон.
Ехнатон побудував тут центр свого культу нового єдиного єгипетського бога Атона, переніс сюди свою резиденцію і столицю давньоєгипетської цивілізації з Фів. Але після смерті Ехнатона культ Атона був зруйнований, столиця повернута в Фіви, і місто Ахетатон було покинуто та забуто.
В єгиптології вживають термін період Амарни або , що належить до періоду правління цього фараона. Мистецтво тоді продовжувало розвиватися і ускладнюватися. Але в той же час, до кінця періоду Амарни, у мистецтві можна помітити прагнення до простоти.
Історія Ахетатона
Аменхотеп IV вступив на єгипетський престол в 1353 році до н. е. На шостому році правління він порвав з фіванськими жерцями, які становили тоді найбільший і найвпливовіший прошарок в суспільстві, і колишньою офіційною релігією. Замість старих вірувань він ввів культ бога Атона — «єдиного всеосяйного животворного Сонця», а верховним жерцем нового бога оголосив себе.
Незабаром фараон заборонив богослужіння в честь Амона і всіх колишніх богів, володіння жерців були конфісковані, храми закриті по всій країні, імена богів зішкрібали зі стін громадських будівель. Сам він змінив своє ім'я з Аменхотеп («Амон задоволений») на Ехнатон («Бажаний Атону») і разом з сім'єю, воїнами, ремісниками, новими жерцями, художниками, скульпторами та слугами покинув Фіви — державну столицю і центр культу бога Амона.
Спустившись за течією Нілу, фараон вийшов на берег у тому місці, де намічалося будівництво нової столиці. Тут здійснилося жертвоприношення богу Атону.
Щоб за кілька років на порожньому місці побудувати велике місто, не було достатньо зігнати туди велику кількість людей. Просту робочу силу можна було використовувати при зведенні будинків, але для їх обробки були потрібні вправні майстри, які і покрили храм Атона різьбленими зображеннями і написами. Поруч з храмом, під прямим кутом до нього, розташовувався головний палац — найбільша цивільна будівля давньоєгипетського зодчества. Його площа становила 700x300 метрів, не рахуючи суміжних особистих дворів і храму царської сім'ї. Основна частина палацу, як і храм Атона, була зроблена з білого каменю.
Зведене місто з храмами, палацами, садами, парками, багатими кварталами вельмож і ставками було оголошене «землею бога Атона». У цьому місті навіть тип давньоєгипетського храму став абсолютно іншим — всі колишні храми вели зі світла в темряву культової молитовні, яка висвітлювалася тільки світильниками у вівтарів.
Однак, в 1336 році до н. е. Ехнатон помер. Деякі дослідники вважають, що його отруїли, оскільки на одному з розписів зображено замах на нього.
Нові фараони і колишні фіванські жерці відновили свій вплив, і зробили все, щоб викреслити з історії пам'ять про свого попередника, його нового бога і, відповідно, про його столицю. Воєначальник Хоремхеб, що запанував на єгипетському престолі після трьох наступників Ехнатона, почав повсюди переслідувати пам'ять про Ехнатона. За наказом Хоремхеба Ахетатон, до того часу вже і так повністю покинутий жителями, був зруйнований. Місто проіснувало загалом близько 17 років. Потім руїни Ахетатона поступово занесло піском, і їх на кілька тисячоліть вкрило пустелею. Місце, де раніше розташовувалися набережні Ахетатона, до 1880 року було зайнято сільськогосподарськими угіддями, неподалік знаходилися три села.
Планування міста
Оскільки місто було зведене на місці, до того ніким не заселеному, питання про обмеженість міської території тоді не стояло. Тому для міста були характерні широко розкинуті будинки садибного типу. Планування як бідних, так і багатих будинків не вирізнялося різноманітністю, більш того, характерна особливість всіх споруд — однотипність їх планів. Єдиною істотною відмінністю бідних будинків від багатих було те, що до бідних не прилаштовували молитовні, господарські приміщення і приміщення для рабів.
В центрі міста був великий палац, по окраїнах — заміські палаци, у північній частині міста — палац цариці Нефертіті. У центральному кварталі була канцелярія, від якої до нашого часу збереглися численні клинописні таблички — Тель-ель-Амарнський архів, у західній частині — поліцейський квартал, арсенал і площа для парадів. У південній частині Ахетатона розташовувалися будинки придворних, квартал скульпторів. У майстерні начальника скульпторів Тутмоса були знайдені скульптури Ехнатона і Нефертіті. Північніше були житла чиновників і торговців. По берегах Нілу стояли комори, у гористій частині був царський некрополь. Робочі некрополя жили в кварталі з вузькими вулицями і тісними будинками, які були оточені високою стіною з одними воротами. В околицях Ахетатона, на західному березі Нілу, були виявлені 24 кам'яні усипальниці, більшість з яких залишалися недобудованими.
На пагорбах, які оточували Ахетатон, було безліч вапняних кар'єрів, з яких найбільше відомий кальцитовий кар'єр Хат-Нуб, який єгиптяни називали «золотим». Тут залишилася безліч написів, надряпаних або вибитих на стінах тими, хто видобував вапняк починаючи з часів Стародавнього царства.
Гробниця Ехнатона
Поблизу Ахетатона розташована порожня гробниця Ехнатона і його дочки Макетатон. Сама мумія Ехнатона після перенесення столиці в Фіви імовірно була перенесена в Долину царів, і нині передбачається що це одна з мумій гробниці [en].
Відкриття та розкопки
Відкрили місто фараона-реформатора зовсім випадково. Наприкінці 1880-х років жителька Телль-ель-Амарни, одного з навколишніх сіл, знайшла кілька глиняних табличок з якимись написами. Зрозумівши, що це — ті самі «давнини», якими так цікавляться іноземці, вона розламала таблички на кілька частин, які запропонувала торговцям-перекупникам. Ті поставилися до них досить скептично і запропонували за них вельми низьку ціну. Тільки один з торговців зрозумів, що таблички покриті якоюсь писемністю, і став пропонувати їх різним музеям Європи.
Однак і вчені, які мали багато розчарувань через велику кількість східних підробок, поставилися до табличок з Амарни з недовірою. Лише співробітники Берлінського музею не тільки довели справжність глиняних фрагментів, але і вирішили скупити всі письмові таблички, які до того часу опинилися в різних частинах світу.
Планомірні розкопки в районі Амарни були розпочаті в 1891 році під керівництвом Ф. Пітрі. За освітою Пітрі був хіміком і математиком, потім зайнявся колекціюванням старожитностей, а потім, протягом майже 50 років, був «землекопом з метром і теодолітом в руках». Однак Пітрі, який до цього відкрив вже чимало пам'яток єгипетської історії, незабаром втратив інтерес до розкопок в ель-Амарні.
Тільки в 1907 році Німецьке східне товариство зважилося продовжити розкопки. Керував цими роботами Людвіг Борхардт, який відкрив знаменитий бюст Нефертіті — пам'ятника, який подарував людству зовсім нову сторінку історії давньоєгипетського мистецтва.
Перша світова війна перервала дослідження в ель-Амарні, однак після її закінчення вони були продовжені. Пізніше в розкопках ель-Амарни брали участь Генрі Франкфорт, та ін.
Некрополь Амарни
Царський некрополь
| №№ | Власник (ймовірний власник) | Опис |
|---|---|---|
| 26 | Ехнатон, Тейе, Кійя, Макетатон, ?Нефертіті-Сменкхара | Модернізований царський тип |
| 27 | ? | Царський тип, сходи з пандусом для спуску саркофага; після першого коридору не зроблено нічого |
| 28 | ?бик Мневіс | Приватний тип, три камери |
| 29 | ?царівна Нефернеферура | Царський тип, сходи; після четвертого коридору не зроблено нічого |
| 30 | ? | Приватний тип, маленька, незакінчена |
- Хуа, доглядач гарему.
- Мері-Ра II, скарбник і розпорядник скарбниці.
- Ахмос (Ах-Космос), верховний сановник, начальник сільських угідь в Амарні.
- Мері-Ра I, верховний жрець Атона.
- Пента (Пенджу), головний лікар.
- Панехсі (Пі-нхас), один з мінімум 4-х перших жерців Атона («раб перший Атона в будинку Атона в Ахетатоні»).
- Пареннефер, архітектор.
- Туту, камергер (придворний титул).
- Маху, начальник міської варти.
- Іпі, Розпорядник державної землі.
- Ра-Космос (Рамоз), генерал.
- Нахтпаатон, чаті (візир).
- Неферхеперусехепер, «префект» міста Ахетатон.
- Майа, головний, «розпорядник війська владики обох земель».
- Суї, носильник сандалій.
- Сутау, розпорядник скарбниці.
- Ані, переписувач жертвоприношень на честь Атона.
- Паатонемхеб (Харемхаб), керуючий господарством царя і начальник робіт в Ахетатоні.
- Хеперхепрура Ітнечер Айа, фараон.
Посилання
- Шоу Я., Ніколсон П. Амарнські листи. [ 9 березня 2009 у Wayback Machine.]
- креслення Ахетатона [ 13 січня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Николас Ривз Лжепророк Египта Эхнатон Москва 2014 с. 136
 | Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amarna Tel el Amarna arab تل العمارنة poselennya na shidnomu berezi Nilu za 287 km na pivden vid Kayira Amarna arab تل العمارنة Malij hram AtonaMalij hram Atona Osnovni dani Krayina Yegipet Gubernatorstvo Minya Zasnovane 1346 do n e Naselennya osib Chasovij poyas UTC 2 Geografichni koordinati 27 39 45 pn sh 30 54 20 sh d 27 66250 pn sh 30 90556 sh d 27 66250 30 90556 Koordinati 27 39 45 pn sh 30 54 20 sh d 27 66250 pn sh 30 90556 sh d 27 66250 30 90556 Karta Amarna Amarna iyeroglifami ȝḫ t Jtn Ahet Aton Gorizont Atona Relyef z Amarni Amarnska princesa Luvr Tut roztashovani ruyini davnoyegipetskogo mista Ahetaton Gorizont Atona sho jogo pobuduvav faraon XVIII dinastiyi Amenhotep IV priblizno 1364 1347 rr do n e yakij prijnyav im ya Ehnaton Ehnaton pobuduvav tut centr svogo kultu novogo yedinogo yegipetskogo boga Atona perenis syudi svoyu rezidenciyu i stolicyu davnoyegipetskoyi civilizaciyi z Fiv Ale pislya smerti Ehnatona kult Atona buv zrujnovanij stolicya povernuta v Fivi i misto Ahetaton bulo pokinuto ta zabuto V yegiptologiyi vzhivayut termin period Amarni abo sho nalezhit do periodu pravlinnya cogo faraona Mistectvo todi prodovzhuvalo rozvivatisya i uskladnyuvatisya Ale v toj zhe chas do kincya periodu Amarni u mistectvi mozhna pomititi pragnennya do prostoti Istoriya AhetatonaAmenhotep IV vstupiv na yegipetskij prestol v 1353 roci do n e Na shostomu roci pravlinnya vin porvav z fivanskimi zhercyami yaki stanovili todi najbilshij i najvplivovishij prosharok v suspilstvi i kolishnoyu oficijnoyu religiyeyu Zamist starih viruvan vin vviv kult boga Atona yedinogo vseosyajnogo zhivotvornogo Soncya a verhovnim zhercem novogo boga ogolosiv sebe Nezabarom faraon zaboroniv bogosluzhinnya v chest Amona i vsih kolishnih bogiv volodinnya zherciv buli konfiskovani hrami zakriti po vsij krayini imena bogiv zishkribali zi stin gromadskih budivel Sam vin zminiv svoye im ya z Amenhotep Amon zadovolenij na Ehnaton Bazhanij Atonu i razom z sim yeyu voyinami remisnikami novimi zhercyami hudozhnikami skulptorami ta slugami pokinuv Fivi derzhavnu stolicyu i centr kultu boga Amona Zobrazhennya dochok Ehnatona na stini Ahetatonskogo palacu Spustivshis za techiyeyu Nilu faraon vijshov na bereg u tomu misci de namichalosya budivnictvo novoyi stolici Tut zdijsnilosya zhertvoprinoshennya bogu Atonu Shob za kilka rokiv na porozhnomu misci pobuduvati velike misto ne bulo dostatno zignati tudi veliku kilkist lyudej Prostu robochu silu mozhna bulo vikoristovuvati pri zvedenni budinkiv ale dlya yih obrobki buli potribni vpravni majstri yaki i pokrili hram Atona rizblenimi zobrazhennyami i napisami Poruch z hramom pid pryamim kutom do nogo roztashovuvavsya golovnij palac najbilsha civilna budivlya davnoyegipetskogo zodchestva Jogo plosha stanovila 700x300 metriv ne rahuyuchi sumizhnih osobistih dvoriv i hramu carskoyi sim yi Osnovna chastina palacu yak i hram Atona bula zroblena z bilogo kamenyu Zvedene misto z hramami palacami sadami parkami bagatimi kvartalami velmozh i stavkami bulo ogoloshene zemleyu boga Atona U comu misti navit tip davnoyegipetskogo hramu stav absolyutno inshim vsi kolishni hrami veli zi svitla v temryavu kultovoyi molitovni yaka visvitlyuvalasya tilki svitilnikami u vivtariv Odnak v 1336 roci do n e Ehnaton pomer Deyaki doslidniki vvazhayut sho jogo otruyili oskilki na odnomu z rozpisiv zobrazheno zamah na nogo Novi faraoni i kolishni fivanski zherci vidnovili svij vpliv i zrobili vse shob vikresliti z istoriyi pam yat pro svogo poperednika jogo novogo boga i vidpovidno pro jogo stolicyu Voyenachalnik Horemheb sho zapanuvav na yegipetskomu prestoli pislya troh nastupnikiv Ehnatona pochav povsyudi peresliduvati pam yat pro Ehnatona Za nakazom Horemheba Ahetaton do togo chasu vzhe i tak povnistyu pokinutij zhitelyami buv zrujnovanij Misto proisnuvalo zagalom blizko 17 rokiv Potim ruyini Ahetatona postupovo zaneslo piskom i yih na kilka tisyacholit vkrilo pusteleyu Misce de ranishe roztashovuvalisya naberezhni Ahetatona do 1880 roku bulo zajnyato silskogospodarskimi ugiddyami nepodalik znahodilisya tri sela Planuvannya mistaGrobnicya Ehnatona Oskilki misto bulo zvedene na misci do togo nikim ne zaselenomu pitannya pro obmezhenist miskoyi teritoriyi todi ne stoyalo Tomu dlya mista buli harakterni shiroko rozkinuti budinki sadibnogo tipu Planuvannya yak bidnih tak i bagatih budinkiv ne viriznyalosya riznomanitnistyu bilsh togo harakterna osoblivist vsih sporud odnotipnist yih planiv Yedinoyu istotnoyu vidminnistyu bidnih budinkiv vid bagatih bulo te sho do bidnih ne prilashtovuvali molitovni gospodarski primishennya i primishennya dlya rabiv V centri mista buv velikij palac po okrayinah zamiski palaci u pivnichnij chastini mista palac carici Nefertiti U centralnomu kvartali bula kancelyariya vid yakoyi do nashogo chasu zbereglisya chislenni klinopisni tablichki Tel el Amarnskij arhiv u zahidnij chastini policejskij kvartal arsenal i plosha dlya paradiv U pivdennij chastini Ahetatona roztashovuvalisya budinki pridvornih kvartal skulptoriv U majsterni nachalnika skulptoriv Tutmosa buli znajdeni skulpturi Ehnatona i Nefertiti Pivnichnishe buli zhitla chinovnikiv i torgovciv Po beregah Nilu stoyali komori u goristij chastini buv carskij nekropol Robochi nekropolya zhili v kvartali z vuzkimi vulicyami i tisnimi budinkami yaki buli otocheni visokoyu stinoyu z odnimi vorotami V okolicyah Ahetatona na zahidnomu berezi Nilu buli viyavleni 24 kam yani usipalnici bilshist z yakih zalishalisya nedobudovanimi Na pagorbah yaki otochuvali Ahetaton bulo bezlich vapnyanih kar yeriv z yakih najbilshe vidomij kalcitovij kar yer Hat Nub yakij yegiptyani nazivali zolotim Tut zalishilasya bezlich napisiv nadryapanih abo vibitih na stinah timi hto vidobuvav vapnyak pochinayuchi z chasiv Starodavnogo carstva Grobnicya Ehnatona Dokladnishe Grobnicya Ehnatona Poblizu Ahetatona roztashovana porozhnya grobnicya Ehnatona i jogo dochki Maketaton Sama mumiya Ehnatona pislya perenesennya stolici v Fivi imovirno bula perenesena v Dolinu cariv i nini peredbachayetsya sho ce odna z mumij grobnici en Vidkrittya ta rozkopkiDokladnishe Amarnskij arhiv Vidkrili misto faraona reformatora zovsim vipadkovo Naprikinci 1880 h rokiv zhitelka Tell el Amarni odnogo z navkolishnih sil znajshla kilka glinyanih tablichok z yakimis napisami Zrozumivshi sho ce ti sami davnini yakimi tak cikavlyatsya inozemci vona rozlamala tablichki na kilka chastin yaki zaproponuvala torgovcyam perekupnikam Ti postavilisya do nih dosit skeptichno i zaproponuvali za nih velmi nizku cinu Tilki odin z torgovciv zrozumiv sho tablichki pokriti yakoyus pisemnistyu i stav proponuvati yih riznim muzeyam Yevropi Odnak i vcheni yaki mali bagato rozcharuvan cherez veliku kilkist shidnih pidrobok postavilisya do tablichok z Amarni z nedoviroyu Lishe spivrobitniki Berlinskogo muzeyu ne tilki doveli spravzhnist glinyanih fragmentiv ale i virishili skupiti vsi pismovi tablichki yaki do togo chasu opinilisya v riznih chastinah svitu Planomirni rozkopki v rajoni Amarni buli rozpochati v 1891 roci pid kerivnictvom F Pitri Za osvitoyu Pitri buv himikom i matematikom potim zajnyavsya kolekciyuvannyam starozhitnostej a potim protyagom majzhe 50 rokiv buv zemlekopom z metrom i teodolitom v rukah Odnak Pitri yakij do cogo vidkriv vzhe chimalo pam yatok yegipetskoyi istoriyi nezabarom vtrativ interes do rozkopok v el Amarni Tilki v 1907 roci Nimecke shidne tovaristvo zvazhilosya prodovzhiti rozkopki Keruvav cimi robotami Lyudvig Borhardt yakij vidkriv znamenitij byust Nefertiti pam yatnika yakij podaruvav lyudstvu zovsim novu storinku istoriyi davnoyegipetskogo mistectva Persha svitova vijna perervala doslidzhennya v el Amarni odnak pislya yiyi zakinchennya voni buli prodovzheni Piznishe v rozkopkah el Amarni brali uchast Genri Frankfort ta in Nekropol AmarniCarskij nekropol Vlasnik jmovirnij vlasnik Opis 26 Ehnaton Teje Kijya Maketaton Nefertiti Smenkhara Modernizovanij carskij tip 27 Carskij tip shodi z pandusom dlya spusku sarkofaga pislya pershogo koridoru ne zrobleno nichogo 28 bik Mnevis Privatnij tip tri kameri 29 carivna Neferneferura Carskij tip shodi pislya chetvertogo koridoru ne zrobleno nichogo 30 Privatnij tip malenka nezakinchena Hua doglyadach garemu Meri Ra II skarbnik i rozporyadnik skarbnici Ahmos Ah Kosmos verhovnij sanovnik nachalnik silskih ugid v Amarni Meri Ra I verhovnij zhrec Atona Penta Pendzhu golovnij likar Panehsi Pi nhas odin z minimum 4 h pershih zherciv Atona rab pershij Atona v budinku Atona v Ahetatoni Parennefer arhitektor Tutu kamerger pridvornij titul Mahu nachalnik miskoyi varti Ipi Rozporyadnik derzhavnoyi zemli Ra Kosmos Ramoz general Nahtpaaton chati vizir Neferheperuseheper prefekt mista Ahetaton Maja golovnij rozporyadnik vijska vladiki oboh zemel Suyi nosilnik sandalij Sutau rozporyadnik skarbnici Ani perepisuvach zhertvoprinoshen na chest Atona Paatonemheb Haremhab keruyuchij gospodarstvom carya i nachalnik robit v Ahetatoni Heperheprura Itnecher Aja faraon PosilannyaShou Ya Nikolson P Amarnski listi 9 bereznya 2009 u Wayback Machine kreslennya Ahetatona 13 sichnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiNikolas Rivz Lzheprorok Egipta Ehnaton Moskva 2014 s 136 Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Yegipet Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi