Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кармелі́тки бо́сі, або Орден Пресвятої Марії з гори Кармель (лат. Monial Ordinis Carmelitarum Discalceatarum) — релігійний орден жебракуючого типу. Його членами є виключно черниці, які своєю традицією походять від ордену босих кармелітів. Як і чоловіча гілка, вживають переважно OCD абревіатуру. Орден було засновано в 1593 році, після реформи ордену кармелітів, яка відбулася силами св.Терези Авільської та св. Івана від Хреста.
| Кармелітки босі | |
|---|---|
| Орден Пресвятої Марії з гори Кармель | |
 | |
| Абревіатура | O.C.D., Carm. D., O. Carm. Disc., C.D. |
| Церква | Римо-католицька церква |
| Девіз | Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum (Ревний в ретельності задля слави Господа Бога) |
| Засновник | св.Тереза Авільська |
| Заснування | 1562 року |
| Утвердження | 1566 року Пієм V (1593 року отримали незалежність від кармеліток) |
| Сайт | http://www.carmelitasdescalzos.com/ |
Історія
В атмосфері реформ католицьких релігійних орденів, яка виникла в XVI столітті під впливом Тридентського собору (1545—1563), Тереза Авільська (1515—1582), черниця кармелітів в монастирі Втілення Авіла, розпочала свою реформу для того, щоб відновити початкову харизму уставу кармелітів.
Разом з групою черниць у вересні 1560 року вона вирішила взяти за основу монастирі такого типу, які слідують правилу кармелітів і , подібній до тої, яку запровадив Педро де Алькантара у францисканському ордені. 24 серпня 1562 року вона заснувала новий монастир Святого Йосифа в Авілі.
Апостольське благословення, яке санкціонувало створення ордену, було підписане в Римі 7 лютого 1562 року. 1566 року Джованні Россі, генеральний настоятель кармелітів, отримав дозвіл на розширену реформу чоловічої гілки ордену.
У 1567 році відкрився другий монастир у Медіна-дель-Кампо. Саме тут св. Тереза із св. Іваном розпочали пов'язану з реформою роботу щодо заснування відновленої чоловічої гілки ордену: босих кармелітів, перший монастир, яких був відкритий у Дуруело в 1568 році. Між тим, Тереза Авільська отримав численні прохання про заснування монастирів у Малагоні, Вальядоліді, Толедо, Пастрані, Саламанці, Альба-де-Тормесі тощо — аж до шістнадцяти монастирів. Щоб об'єднати ці фонди, вони написали конституцію ордена (1568, прийнятої Генеральною настоятелем Россі) і дали інструкції для відвідувачів.
Щоб покласти край конфлікту між босими і взутими, Григорій XIII в 1580 році підтвердив автономію босих кармелітів, і перші кроки на шляху повного поділу ордену були вже в 1593 році.
Поширення в Іспанії та Італії
Рух кармеліток босих швидко поширювався. Перші збори у 1568 роки були скликані св. Терезою і Джеромом Грасіаном, та призначили його першим настоятелем кармеліток босих у 1581 році в Алкала де Енарес. Тереза Авільська, що померла у 1581 році, залишила по собі ученицю — Анну від Ісуса (1545—1621), пріоресу Гранади. Настоятель Ніколо Доріа був холодний до ордену та наклав обмеження на деякі поступки. Тим часом, Анна від Ісуса у 1581 році представила конституцію, розроблену святою Терези, до розгляду Святого Престолу. Він вніс деякі зміни. Доріа, проте, не хотів існування жіночої філії ордену, і як наслідок, нічого не робив у цьому відношенні. Навіть при тому, що 1581—1593 роках утворилося п'ятнадцять нових монастирів. При відокремленні від ордену кармелітів в 1593 році у регіонах налічувалося понад 600 ченців.
Його наступники, однак, були прихильніші до новозаснованої гілки ордену, але зберігали заборону на засновування обитель за межами Іспанії та іспаномовних районів. У той же час був заснований монастир в Генуї і в Римі. Беатифікація та канонізація св.Терези в 1614 та 1622 роках стимулювали створення нових монастирів. Хоча деякі були поставлені під загальну юрисдикцію, інші були поставлені під місцевого єпископа.
У 1662 році було 840 черниць у зборах під юрисдикцією італійських ченців і 906 — через три роки.
Поширення у Франції
У Франції орден заснувала мадам Варвара Акарі (преподобна Марія від Втілення, 1565—1618). Деякі іспанські черниці намагалися це повторити, але існувала заборона на створення домів ордену поза межами кордонів, яка були накладена іспанською конгрегацією. Папський легат санкціонував установу у Франції, при умові підпорядкування уряду босоногим кармелітів, а також дозволив деяким іспанським черницям відправитися в Париж працювати на новій основі. Вони пішли до Анни від Святого Варфоломія (Анни Гарсія, 1549—1626) і семи сестер, які прибули в липні 1604 року, серед яких були і деякі дами зі знаті.
Кардинал Берюлль, однак, хотів новий орден пов'язаний з юрисдикцією Ораторів Ісуса, яких він сам заснував. Врешті, французькі босі кармелітки поставили себе під юрисдикцію ораторіан, єзуїтів і біле духовенство, без офіційних зв'язків з іспанськими або італійськими громадами як окреме зібрання в ордені. Серед найбільш відомих кармелітів, були: Луїза від Милосердя (1644—1710) і Тереза від Св. Августина (1737—1787).
Французька революція скасувала орден та монастир у Комп'єні. Шістнадцять черниці були поміщені у в'язницю, засуджені і страчені в 1794 році.
Поширення у Європі та Америці
Анна від Ісуса прийшла з Парижа до Брюсселя, де заснувала перший дім монашок. За прикладом римських ченців, вони поселялися близько міст, таких як Антверпен, з Анною від святого Варфоломія, яка зіграла важливу роль в кінці облоги міста.
З Фландрії орден поширився на Німеччину та Польщу. На фламандських землях повинні були стати черниці англійського походження ,які не могли бути в Англії. Коли французька революція привела до виїзду черниць з країни, співтовариство Антверпена оселилося в Лондоні, а потім переїхало в Америку (Нью-Йорк — в 1790 році).
Харизма і діяльність
Життя кармеліток босих по суті є споглядальним: молитва віри, молитва розуму, благочестиві вправи на зосередження своєї діяльності, а також роботи всередині монастиря. Це закритий орден, з дуже аскетичним способом життя, з частими утриманнями.
У 2005 році орден був представлений в 88 державах, і 868 монастирях, 126 з яких слідують конституції 1990 року і були відключені від чоловічого порядку, а 762, що залишилися, юридично підпорядковуються ченцям. У загальній кількості було 11 731 черниць (1836 та 9895 у першій та другій групі відповідно)
Примітки
Джерела
- Annuario Pontificio per l'anno 2007, Città del Vaticano, Libreria Editrice Vaticana, 2007, p. 1524. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karmeli tki bo si abo Orden Presvyatoyi Mariyi z gori Karmel lat Monial Ordinis Carmelitarum Discalceatarum religijnij orden zhebrakuyuchogo tipu Jogo chlenami ye viklyuchno chernici yaki svoyeyu tradiciyeyu pohodyat vid ordenu bosih karmelitiv Yak i cholovicha gilka vzhivayut perevazhno OCD abreviaturu Orden bulo zasnovano v 1593 roci pislya reformi ordenu karmelitiv yaka vidbulasya silami sv Terezi Avilskoyi ta sv Ivana vid Hresta Karmelitki bosi Orden Presvyatoyi Mariyi z gori Karmel Abreviatura O C D Carm D O Carm Disc C D Cerkva Rimo katolicka cerkva Deviz Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum Revnij v retelnosti zadlya slavi Gospoda Boga Zasnovnik sv Tereza Avilska Zasnuvannya 1562 roku Utverdzhennya 1566 roku Piyem V 1593 roku otrimali nezalezhnist vid karmelitok Sajt http www carmelitasdescalzos com IstoriyaV atmosferi reform katolickih religijnih ordeniv yaka vinikla v XVI stolitti pid vplivom Tridentskogo soboru 1545 1563 Tereza Avilska 1515 1582 chernicya karmelitiv v monastiri Vtilennya Avila rozpochala svoyu reformu dlya togo shob vidnoviti pochatkovu harizmu ustavu karmelitiv Gerb karmelitiv bosih Dzhakomo Fontana 1605 vzyato z gerbovoyi knigi Razom z grupoyu chernic u veresni 1560 roku vona virishila vzyati za osnovu monastiri takogo tipu yaki sliduyut pravilu karmelitiv i podibnij do toyi yaku zaprovadiv Pedro de Alkantara u franciskanskomu ordeni 24 serpnya 1562 roku vona zasnuvala novij monastir Svyatogo Josifa v Avili Apostolske blagoslovennya yake sankcionuvalo stvorennya ordenu bulo pidpisane v Rimi 7 lyutogo 1562 roku 1566 roku Dzhovanni Rossi generalnij nastoyatel karmelitiv otrimav dozvil na rozshirenu reformu cholovichoyi gilki ordenu U 1567 roci vidkrivsya drugij monastir u Medina del Kampo Same tut sv Tereza iz sv Ivanom rozpochali pov yazanu z reformoyu robotu shodo zasnuvannya vidnovlenoyi cholovichoyi gilki ordenu bosih karmelitiv pershij monastir yakih buv vidkritij u Duruelo v 1568 roci Mizh tim Tereza Avilska otrimav chislenni prohannya pro zasnuvannya monastiriv u Malagoni Valyadolidi Toledo Pastrani Salamanci Alba de Tormesi tosho azh do shistnadcyati monastiriv Shob ob yednati ci fondi voni napisali konstituciyu ordena 1568 prijnyatoyi Generalnoyu nastoyatelem Rossi i dali instrukciyi dlya vidviduvachiv Shob poklasti kraj konfliktu mizh bosimi i vzutimi Grigorij XIII v 1580 roci pidtverdiv avtonomiyu bosih karmelitiv i pershi kroki na shlyahu povnogo podilu ordenu buli vzhe v 1593 roci Poshirennya v Ispaniyi ta Italiyi Ruh karmelitok bosih shvidko poshiryuvavsya Pershi zbori u 1568 roki buli sklikani sv Terezoyu i Dzheromom Grasianom ta priznachili jogo pershim nastoyatelem karmelitok bosih u 1581 roci v Alkala de Enares Tereza Avilska sho pomerla u 1581 roci zalishila po sobi uchenicyu Annu vid Isusa 1545 1621 prioresu Granadi Nastoyatel Nikolo Doria buv holodnij do ordenu ta naklav obmezhennya na deyaki postupki Tim chasom Anna vid Isusa u 1581 roci predstavila konstituciyu rozroblenu svyatoyu Terezi do rozglyadu Svyatogo Prestolu Vin vnis deyaki zmini Doria prote ne hotiv isnuvannya zhinochoyi filiyi ordenu i yak naslidok nichogo ne robiv u comu vidnoshenni Navit pri tomu sho 1581 1593 rokah utvorilosya p yatnadcyat novih monastiriv Pri vidokremlenni vid ordenu karmelitiv v 1593 roci u regionah nalichuvalosya ponad 600 chenciv Jogo nastupniki odnak buli prihilnishi do novozasnovanoyi gilki ordenu ale zberigali zaboronu na zasnovuvannya obitel za mezhami Ispaniyi ta ispanomovnih rajoniv U toj zhe chas buv zasnovanij monastir v Genuyi i v Rimi Beatifikaciya ta kanonizaciya sv Terezi v 1614 ta 1622 rokah stimulyuvali stvorennya novih monastiriv Hocha deyaki buli postavleni pid zagalnu yurisdikciyu inshi buli postavleni pid miscevogo yepiskopa U 1662 roci bulo 840 chernic u zborah pid yurisdikciyeyu italijskih chenciv i 906 cherez tri roki Poshirennya u Franciyi U Franciyi orden zasnuvala madam Varvara Akari prepodobna Mariya vid Vtilennya 1565 1618 Deyaki ispanski chernici namagalisya ce povtoriti ale isnuvala zaborona na stvorennya domiv ordenu poza mezhami kordoniv yaka buli nakladena ispanskoyu kongregaciyeyu Papskij legat sankcionuvav ustanovu u Franciyi pri umovi pidporyadkuvannya uryadu bosonogim karmelitiv a takozh dozvoliv deyakim ispanskim chernicyam vidpravitisya v Parizh pracyuvati na novij osnovi Voni pishli do Anni vid Svyatogo Varfolomiya Anni Garsiya 1549 1626 i semi sester yaki pribuli v lipni 1604 roku sered yakih buli i deyaki dami zi znati Kardinal Beryull odnak hotiv novij orden pov yazanij z yurisdikciyeyu Oratoriv Isusa yakih vin sam zasnuvav Vreshti francuzki bosi karmelitki postavili sebe pid yurisdikciyu oratorian yezuyitiv i bile duhovenstvo bez oficijnih zv yazkiv z ispanskimi abo italijskimi gromadami yak okreme zibrannya v ordeni Sered najbilsh vidomih karmelitiv buli Luyiza vid Miloserdya 1644 1710 i Tereza vid Sv Avgustina 1737 1787 Francuzka revolyuciya skasuvala orden ta monastir u Komp yeni Shistnadcyat chernici buli pomisheni u v yaznicyu zasudzheni i stracheni v 1794 roci Poshirennya u Yevropi ta Americi Anna vid Isusa prijshla z Parizha do Bryusselya de zasnuvala pershij dim monashok Za prikladom rimskih chenciv voni poselyalisya blizko mist takih yak Antverpen z Annoyu vid svyatogo Varfolomiya yaka zigrala vazhlivu rol v kinci oblogi mista Z Flandriyi orden poshirivsya na Nimechchinu ta Polshu Na flamandskih zemlyah povinni buli stati chernici anglijskogo pohodzhennya yaki ne mogli buti v Angliyi Koli francuzka revolyuciya privela do viyizdu chernic z krayini spivtovaristvo Antverpena oselilosya v Londoni a potim pereyihalo v Ameriku Nyu Jork v 1790 roci Harizma i diyalnistZhittya karmelitok bosih po suti ye spoglyadalnim molitva viri molitva rozumu blagochestivi vpravi na zoseredzhennya svoyeyi diyalnosti a takozh roboti vseredini monastirya Ce zakritij orden z duzhe asketichnim sposobom zhittya z chastimi utrimannyami U 2005 roci orden buv predstavlenij v 88 derzhavah i 868 monastiryah 126 z yakih sliduyut konstituciyi 1990 roku i buli vidklyucheni vid cholovichogo poryadku a 762 sho zalishilisya yuridichno pidporyadkovuyutsya chencyam U zagalnij kilkosti bulo 11 731 chernic 1836 ta 9895 u pershij ta drugij grupi vidpovidno PrimitkiDzherelaAnnuario Pontificio per l anno 2007 Citta del Vaticano Libreria Editrice Vaticana 2007 p 1524 ISBN 978 88 209 7908 9