Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кармелі́ти — члени католицького монашого чину (повна назва — лат. Ordo fratrum Beatae Virginis Mariae de monte Carmel — Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель), заснованого у 2-й половині ХІІ століття у Палестині.
| Кармеліти | |
|---|---|
| Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель | |
 | |
| Абревіатура | O.Carm, O.C., O.C.C., Carm. C.,, C.C. |
| Церква | Римо-католицька церква |
| Девіз | Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum (Ревний в ретельності задля слави Господа Бога) |
| Засновник | св. |
| Заснування | 1156 |
| Утвердження | 1226 року Гонорієм III |
| Сайт | http://www.karmel.org.ua/ |
Харизма та походження ордену
Харизмою, або духовним фокусом ордену кармелітів є споглядальна молитва. Вважається, що орден перебуває під особливим захистом Пресвятої Богородиці і, отже, має сильне пошанування Марії. Як і в більшості орденів, що походять із середньовічних часів, Перший орден ченців (які є споглядальними та відкритими), Другий орден черниць (які є закритими) і Третій орден, що складається з мирян, які продовжують жити світським життям, і можуть одружуватися, але беруть участь у харизмі ордену шляхом літургійної молитви, апостолятами, і споглядальною молитвою. Є також інші відгалуження, такі, як активні сестри кармелітів.
Кармелітська традиція виводить своє походження від спільноти самітників на горі Кармель, яка у свою чергу походить від школи пророків у стародавньому Ізраїльському царстві, хоча немає точних записів про пустельників на цій горі до 1190 року. До того часу група людей збиралася біля криниці Іллі на горі Кармель. Ці люди, які йшли у Палестину з Європи або як паломники, або як хрестоносці, вибрали гору Кармель, зокрема через джерело Іллі.
Товариство, як вважали, було присвячено Пресвятій Богородиці. Монастирські будівлі руйнувалися кілька разів, проте монастир босих кармелітів був побудований поруч із первісним місцем під егідою о. Юлія від Спасителя, і належним чином освячений 12 червня 1836 року.
Між 1209 і 1214 роками відлюдники отримали формулу довідка «відповідно до їх заявленої мети» (Правило Ч. 1) від Патріарха Єрусалиму та папського легата, святого . Альберт був відповідальний за надання уставів під час свого довгого перебування на посаді єпископа Верчеллі, і добре розбирався в дипломатії, будучи посланим папою Іннокентієм III як папський легат до Східної провінції. Як досвідчений святитель, він створив документ, що є юридично лаконічним і рясніє біблійними алюзіями, тим самим укорінивши відлюдників у житті Вселенської Церкви, з їх власними сподіваннями.
Первісний устав кармелітів (Св. Альберта) адресовано священнику, чиє ім'я відоме лише як «B.». Пізніше брати наводять приклад Іллі і Пресвятої Діви, як ранню модель співтовариства. Згодом, під тиском з боку інших європейських ченців, для більшого уточнення, вони взяли найменування «Св. Бертольда», що, ймовірно, походить від усної традиції Ордену.
Правило складалося з шістнадцяти статей, в яких запропоновано суворе підпорядкування їх пріорату, проживання в окремих келіях, сталість у молитві, слухання Служби щоранку в ораторії ордену, обіти бідності та праці, щоденне мовчання від вечірні до наступного ранку, утримання від усіх форм м'яса (за винятком випадків важкої хвороби) і піст від свята Чесного Хреста (14 вересня) до Великодня наступного року.
Історія
Першу чернечу общину кармелітів заснував близько 1156 року учасник другого Хрестового походу святий на горі Кармель (звідки й назва чину) біля Хайфи (коло джерела св. Іллі – ель-Мухрака), де стоїть донині діючий католицький монастир кармелітів.
На прохання засновника патріарх Єрусалимський Альберт у 1214 р. склав чернечий статут, який відрізнявся особливою суворістю — кармеліти повинні були жити в окремих келіях, постійно молитися, дотримуватися суворих постів, у тому числі повністю відмовитися від м'яса, а також значний час проводити в повному мовчанні. У 1226 році статут чину був затверджений Папою Гонорієм III.
Після поразки хрестоносців у 1238 році орден був змушений емігрувати до Європи, обителі були засновані на Кіпрі, Сицилії, а також в Італії, Англії, Франції та Іспанії. Перший генеральний настоятель ордена св. Симон Сток доручив орден особливому заступництву Пресвятої Діви Марії. У Європі кармеліти заснували значну кількість монастирів.
1245 чи 1247 року Папа Інокентій IV надав кармелітам права жебручого ордену. Розквіт ордену припав на кінець XIII — початок XIV століття. Надалі орден чекали проблеми, пов'язані як з історичними обставинами — Столітня війна, епідемія чуми, так і з дискусіями щодо повернення ордена до первинних суворих правил чернечого життя. Спроби реформ робилися в монастирях Мантуї (XV століття), Альбі (початок XVI століття), та інших містах, проте вони не стали успішними і не змогли запобігти глибокій кризі ордену в епоху Реформації.
1451 року в Франції виник жіночий чин кармеліток.
Лише у другій половині XVI століття в ордені взяла гору тенденція до глибокого оновлення. Діяльність Терези Авільської та Івана від Хреста привела до появи відгалуження кармелітів — босих братів, які проголошували повернення до початкових аскетичних ідей кармелітів. Орден босих кармелітів було затверджено в 1593 році.
У XVII–XVIII століттях монастирі кармелітів існували в багатьох містах і містечках України: Кам'янці-Подільському, Барі, Бердичеві, Ганнополі, Дрогобичі, Кисилині, Львові, Перемишлі, Городищі, Ушомирі, Топорищах.
Із входженням українських земель до складу Російської імперії монастирі кармелітів були ліквідовані.
У XIX–XX століттях обидва кармелітські ордени почали поступово відроджуватися. Монастирі кармелітів у наш час[] розташовані в більшості країн Європи та Америки. Кармеліти працюють у Білорусі (чотири духовні центри), в Україні (Київ та Бердичів), а також у Росії (Усольє-Сибірське, Іркутська область).
В 1970-х роках чин кармелітів налічував у світі близько 27 тис. ченців і черниць.
Ряса і параман
Первісний спосіб життя ордену був змінений, щоб відповідати жебручому ордену, з ініціативи святого і по команді папи Іннокентія IV. Їхнє колишнє вбрання складається з мантії із чорними й білими або коричневими й білими смугами — чорні чи коричневі смуги символізують опіки на мантії Іллі, отримані від вогненної колісниці, коли вона впала з плечей та була відкинута. Кармеліти носили таку ж рясу, як домініканці, за винятком того, що плащ їхній був білим. Крім того, вони багато що запозичили з Домініканської і Францисканської традиції. Відмінною ознакою одягу кармелітів був параман з двох смуг темної тканини, який носили на грудях і спині, перекинувши через плечі. Традиція вважає, що цей елемент убрання було дано св. Симону Стоку Пресвятою Богородицею, яка з'явилася йому і обіцяла, що всі, хто носить його з вірою і благочестям, і загине в ньому, будуть врятовані. Там виникло і Братство парамана, яке об'єднує велику кількість мирян-кармелітів. Орден втілив кілька грандіозних вимог, проте, заперечує «винаходження» чоток домініканами, називаючи себе братами Богородиці, і стверджуючи, на основі їхнього традиційного зв'язку з Іллею, що всі пророки Старого Завіту, а також Богородиця і Апостол, були кармелітами.
Мініатюрна версія параману кармелітів популярна серед римо-католиків і є однією з найпопулярніших молитов у Церкві. Ті, хто його носить, зазвичай вважає, що пошанування параману кармелітів (також названого «коричневим параманом» або просто «параманом») і смерть у стані благодаті, порятують його від вічного прокляття. Католики, які вирішили носити образок, як правило, реєструються у пресвітера, і дехто з них вступає у Братство параману. Кармеліти-конверзи зі світського ордену босих кармелітів носять образок, який є меншим, ніж параман кармелітів, що вони одягають до сну, але все-таки більший, ніж звичаєві парамани.
Герб ордену кармелітів — срібний геральдичний щит, розділений чорним вістрям; у всіх трьох частинах щита — по шестикутній зірці перемінних кольорів. У другій половині XVIII — на початку ХІХ ст. згаданий герб виступав на печатці кармелітського монастиря в містечку Аннопіль (нині с. Ганнопіль Шепетівського р-ну Хмельницької обл.), заснованого у 1753 р. власником містечка князем Антонієм Барнабою Яблоновським.
Організація
Власне спільноту кармелітів складають такі організації:
- Орден братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (лат. Ordo Fratrum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo, OCarm — основна гілка кармелітів. У 2010 році налічувалося 1914 ченців (з яких священників 1316) в 329 обителях, розташованих в 29 країнах. Мають і жіночу гілку — кармеліток.
- Орден босих братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (лат. Ordo Fratrum Diacalceatorum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo, OCD) — орден, що відокремився від основної гілки кармелітів в XVI столітті. Його виникнення пов'язане з діяльністю великих кармелітських святих — Терези Авільської та , а також з бажанням частини кармелітської братії жити за суворим початковим статутом ордену. У 2010 році орден об'єднував 3 972 монахів (з них священників — 2 737) в 602 монастирях.
- (лат. Congreagatio Fratrum Carmelitarum Beatae Mariae Immaculatae, CMI) — конгрегація сиро-малабарського обряду кармелітської духовності, діє в Індії, налічує 2 243 ченців (з них 1 397 священників) в 320 обителях (2004).
- Світський орден босих кармелітів (лат. Ordo Carmelitarum Discalceatorum Saecularis, OCDS), раніше відомий як Третій світський орден Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, є конгрегацією Католицької церкви, з мирянами як основними членами, але який може також приймати як учасників біле духовенство, з обіцянкою прагнути жити у євангельській досконалості в дусі євангельських рад чистоти, бідності і послуху.
Видатні кармеліти
- Нуну Алваріш Перейра — національний герой Португалії, генерал-коннетабль, святий.
- Іван Філіп Вездін (1748—1806) — чернець ордену босих кармелітів, священник, місіонер, сходознавець, відомий як батько європейської індології.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кармеліти |
- EWTN History of the Scapular [1] [ 27 квітня 1999 у Wayback Machine.]
- Matthew Bunson, 2008, The Catholic Almanac, page 155
- Gerald M. Costello, 2001, Treasury of Catholic Stories, OSV Press, , page 128
- . Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 23 вересня 2011.
Джерела та література
- Комаренко Т. О. Кармеліти [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 116. — .
- Саган О. Н. Кармеліти [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Кармеліти // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Кармеліти [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 606. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karmeli ti chleni katolickogo monashogo chinu povna nazva lat Ordo fratrum Beatae Virginis Mariae de monte Carmel Orden brativ Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel zasnovanogo u 2 j polovini HII stolittya u Palestini Karmeliti Orden brativ Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel Abreviatura O Carm O C O C C Carm C C C Cerkva Rimo katolicka cerkva Deviz Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum Revnij v retelnosti zadlya slavi Gospoda Boga Zasnovnik sv Zasnuvannya 1156 Utverdzhennya 1226 roku Gonoriyem III Sajt http www karmel org ua Harizma ta pohodzhennya ordenuP yetro Novelli i svyati karmeliti stoyachi na kolinah Mariya Magdalina de Pacci Tereza Avilska 1641 Museo Diocesano Palermo Harizmoyu abo duhovnim fokusom ordenu karmelitiv ye spoglyadalna molitva Vvazhayetsya sho orden perebuvaye pid osoblivim zahistom Presvyatoyi Bogorodici i otzhe maye silne poshanuvannya Mariyi Yak i v bilshosti ordeniv sho pohodyat iz serednovichnih chasiv Pershij orden chenciv yaki ye spoglyadalnimi ta vidkritimi Drugij orden chernic yaki ye zakritimi i Tretij orden sho skladayetsya z miryan yaki prodovzhuyut zhiti svitskim zhittyam i mozhut odruzhuvatisya ale berut uchast u harizmi ordenu shlyahom liturgijnoyi molitvi apostolyatami i spoglyadalnoyu molitvoyu Ye takozh inshi vidgaluzhennya taki yak aktivni sestri karmelitiv Karmelitska tradiciya vivodit svoye pohodzhennya vid spilnoti samitnikiv na gori Karmel yaka u svoyu chergu pohodit vid shkoli prorokiv u starodavnomu Izrayilskomu carstvi hocha nemaye tochnih zapisiv pro pustelnikiv na cij gori do 1190 roku Do togo chasu grupa lyudej zbiralasya bilya krinici Illi na gori Karmel Ci lyudi yaki jshli u Palestinu z Yevropi abo yak palomniki abo yak hrestonosci vibrali goru Karmel zokrema cherez dzherelo Illi Tovaristvo yak vvazhali bulo prisvyacheno Presvyatij Bogorodici Monastirski budivli rujnuvalisya kilka raziv prote monastir bosih karmelitiv buv pobudovanij poruch iz pervisnim miscem pid egidoyu o Yuliya vid Spasitelya i nalezhnim chinom osvyachenij 12 chervnya 1836 roku Mizh 1209 i 1214 rokami vidlyudniki otrimali formulu dovidka vidpovidno do yih zayavlenoyi meti Pravilo Ch 1 vid Patriarha Yerusalimu ta papskogo legata svyatogo Albert buv vidpovidalnij za nadannya ustaviv pid chas svogo dovgogo perebuvannya na posadi yepiskopa Verchelli i dobre rozbiravsya v diplomatiyi buduchi poslanim papoyu Innokentiyem III yak papskij legat do Shidnoyi provinciyi Yak dosvidchenij svyatitel vin stvoriv dokument sho ye yuridichno lakonichnim i ryasniye biblijnimi alyuziyami tim samim ukorinivshi vidlyudnikiv u zhitti Vselenskoyi Cerkvi z yih vlasnimi spodivannyami Pervisnij ustav karmelitiv Sv Alberta adresovano svyashenniku chiye im ya vidome lishe yak B Piznishe brati navodyat priklad Illi i Presvyatoyi Divi yak rannyu model spivtovaristva Zgodom pid tiskom z boku inshih yevropejskih chenciv dlya bilshogo utochnennya voni vzyali najmenuvannya Sv Bertolda sho jmovirno pohodit vid usnoyi tradiciyi Ordenu Pravilo skladalosya z shistnadcyati statej v yakih zaproponovano suvore pidporyadkuvannya yih prioratu prozhivannya v okremih keliyah stalist u molitvi sluhannya Sluzhbi shoranku v oratoriyi ordenu obiti bidnosti ta praci shodenne movchannya vid vechirni do nastupnogo ranku utrimannya vid usih form m yasa za vinyatkom vipadkiv vazhkoyi hvorobi i pist vid svyata Chesnogo Hresta 14 veresnya do Velikodnya nastupnogo roku IstoriyaGora Karmel Foto 1894 roku Pershu chernechu obshinu karmelitiv zasnuvav blizko 1156 roku uchasnik drugogo Hrestovogo pohodu svyatij na gori Karmel zvidki j nazva chinu bilya Hajfi kolo dzherela sv Illi el Muhraka de stoyit donini diyuchij katolickij monastir karmelitiv Na prohannya zasnovnika patriarh Yerusalimskij Albert u 1214 r sklav chernechij statut yakij vidriznyavsya osoblivoyu suvoristyu karmeliti povinni buli zhiti v okremih keliyah postijno molitisya dotrimuvatisya suvorih postiv u tomu chisli povnistyu vidmovitisya vid m yasa a takozh znachnij chas provoditi v povnomu movchanni U 1226 roci statut chinu buv zatverdzhenij Papoyu Gonoriyem III Pislya porazki hrestonosciv u 1238 roci orden buv zmushenij emigruvati do Yevropi obiteli buli zasnovani na Kipri Siciliyi a takozh v Italiyi Angliyi Franciyi ta Ispaniyi Pershij generalnij nastoyatel ordena sv Simon Stok doruchiv orden osoblivomu zastupnictvu Presvyatoyi Divi Mariyi U Yevropi karmeliti zasnuvali znachnu kilkist monastiriv 1245 chi 1247 roku Papa Inokentij IV nadav karmelitam prava zhebruchogo ordenu Rozkvit ordenu pripav na kinec XIII pochatok XIV stolittya Nadali orden chekali problemi pov yazani yak z istorichnimi obstavinami Stolitnya vijna epidemiya chumi tak i z diskusiyami shodo povernennya ordena do pervinnih suvorih pravil chernechogo zhittya Sprobi reform robilisya v monastiryah Mantuyi XV stolittya Albi pochatok XVI stolittya ta inshih mistah prote voni ne stali uspishnimi i ne zmogli zapobigti glibokij krizi ordenu v epohu Reformaciyi 1451 roku v Franciyi vinik zhinochij chin karmelitok Lishe u drugij polovini XVI stolittya v ordeni vzyala goru tendenciya do glibokogo onovlennya Diyalnist Terezi Avilskoyi ta Ivana vid Hresta privela do poyavi vidgaluzhennya karmelitiv bosih brativ yaki progoloshuvali povernennya do pochatkovih asketichnih idej karmelitiv Orden bosih karmelitiv bulo zatverdzheno v 1593 roci U XVII XVIII stolittyah monastiri karmelitiv isnuvali v bagatoh mistah i mistechkah Ukrayini Kam yanci Podilskomu Bari Berdichevi Gannopoli Drogobichi Kisilini Lvovi Peremishli Gorodishi Ushomiri Toporishah Iz vhodzhennyam ukrayinskih zemel do skladu Rosijskoyi imperiyi monastiri karmelitiv buli likvidovani U XIX XX stolittyah obidva karmelitski ordeni pochali postupovo vidrodzhuvatisya Monastiri karmelitiv u nash chas koli roztashovani v bilshosti krayin Yevropi ta Ameriki Karmeliti pracyuyut u Bilorusi chotiri duhovni centri v Ukrayini Kiyiv ta Berdichiv a takozh u Rosiyi Usolye Sibirske Irkutska oblast V 1970 h rokah chin karmelitiv nalichuvav u sviti blizko 27 tis chenciv i chernic Ryasa i paramanPervisnij sposib zhittya ordenu buv zminenij shob vidpovidati zhebruchomu ordenu z iniciativi svyatogo i po komandi papi Innokentiya IV Yihnye kolishnye vbrannya skladayetsya z mantiyi iz chornimi j bilimi abo korichnevimi j bilimi smugami chorni chi korichnevi smugi simvolizuyut opiki na mantiyi Illi otrimani vid vognennoyi kolisnici koli vona vpala z plechej ta bula vidkinuta Karmeliti nosili taku zh ryasu yak dominikanci za vinyatkom togo sho plash yihnij buv bilim Krim togo voni bagato sho zapozichili z Dominikanskoyi i Franciskanskoyi tradiciyi Vidminnoyu oznakoyu odyagu karmelitiv buv paraman z dvoh smug temnoyi tkanini yakij nosili na grudyah i spini perekinuvshi cherez plechi Tradiciya vvazhaye sho cej element ubrannya bulo dano sv Simonu Stoku Presvyatoyu Bogorodiceyu yaka z yavilasya jomu i obicyala sho vsi hto nosit jogo z viroyu i blagochestyam i zagine v nomu budut vryatovani Tam viniklo i Bratstvo paramana yake ob yednuye veliku kilkist miryan karmelitiv Orden vtiliv kilka grandioznih vimog prote zaperechuye vinahodzhennya chotok dominikanami nazivayuchi sebe bratami Bogorodici i stverdzhuyuchi na osnovi yihnogo tradicijnogo zv yazku z Illeyu sho vsi proroki Starogo Zavitu a takozh Bogorodicya i Apostol buli karmelitami Miniatyurna versiya paramanu karmelitiv populyarna sered rimo katolikiv i ye odniyeyu z najpopulyarnishih molitov u Cerkvi Ti hto jogo nosit zazvichaj vvazhaye sho poshanuvannya paramanu karmelitiv takozh nazvanogo korichnevim paramanom abo prosto paramanom i smert u stani blagodati poryatuyut jogo vid vichnogo proklyattya Katoliki yaki virishili nositi obrazok yak pravilo reyestruyutsya u presvitera i dehto z nih vstupaye u Bratstvo paramanu Karmeliti konverzi zi svitskogo ordenu bosih karmelitiv nosyat obrazok yakij ye menshim nizh paraman karmelitiv sho voni odyagayut do snu ale vse taki bilshij nizh zvichayevi paramani Gerb ordenu karmelitiv sribnij geraldichnij shit rozdilenij chornim vistryam u vsih troh chastinah shita po shestikutnij zirci pereminnih koloriv U drugij polovini XVIII na pochatku HIH st zgadanij gerb vistupav na pechatci karmelitskogo monastirya v mistechku Annopil nini s Gannopil Shepetivskogo r nu Hmelnickoyi obl zasnovanogo u 1753 r vlasnikom mistechka knyazem Antoniyem Barnaboyu Yablonovskim OrganizaciyaVlasne spilnotu karmelitiv skladayut taki organizaciyi Orden brativ Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel lat Ordo Fratrum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo OCarm osnovna gilka karmelitiv U 2010 roci nalichuvalosya 1914 chenciv z yakih svyashennikiv 1316 v 329 obitelyah roztashovanih v 29 krayinah Mayut i zhinochu gilku karmelitok Orden bosih brativ Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel lat Ordo Fratrum Diacalceatorum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo OCD orden sho vidokremivsya vid osnovnoyi gilki karmelitiv v XVI stolitti Jogo viniknennya pov yazane z diyalnistyu velikih karmelitskih svyatih Terezi Avilskoyi ta a takozh z bazhannyam chastini karmelitskoyi bratiyi zhiti za suvorim pochatkovim statutom ordenu U 2010 roci orden ob yednuvav 3 972 monahiv z nih svyashennikiv 2 737 v 602 monastiryah lat Congreagatio Fratrum Carmelitarum Beatae Mariae Immaculatae CMI kongregaciya siro malabarskogo obryadu karmelitskoyi duhovnosti diye v Indiyi nalichuye 2 243 chenciv z nih 1 397 svyashennikiv v 320 obitelyah 2004 Svitskij orden bosih karmelitiv lat Ordo Carmelitarum Discalceatorum Saecularis OCDS ranishe vidomij yak Tretij svitskij orden Presvyatoyi Divi Mariyi z gori Karmel ye kongregaciyeyu Katolickoyi cerkvi z miryanami yak osnovnimi chlenami ale yakij mozhe takozh prijmati yak uchasnikiv bile duhovenstvo z obicyankoyu pragnuti zhiti u yevangelskij doskonalosti v dusi yevangelskih rad chistoti bidnosti i posluhu Vidatni karmelitiNunu Alvarish Perejra nacionalnij geroj Portugaliyi general konnetabl svyatij Ivan Filip Vezdin 1748 1806 chernec ordenu bosih karmelitiv svyashennik misioner shodoznavec vidomij yak batko yevropejskoyi indologiyi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karmeliti EWTN History of the Scapular 1 27 kvitnya 1999 u Wayback Machine Matthew Bunson 2008 The Catholic Almanac ISBN 978 1 59276 441 9 page 155 Gerald M Costello 2001 Treasury of Catholic Stories OSV Press ISBN 978 0 87973 979 9 page 128 Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 23 veresnya 2011 Dzherela ta literaturaKomarenko T O Karmeliti 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 116 ISBN 978 966 00 0692 8 Sagan O N Karmeliti 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaKarmeliti Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Karmeliti 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 606 1000 ekz Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi