Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косте́л Воздви́ження Чесно́го Хреста́ Римо-католицької церкви в Україні був збудований у 1767 році в Ушомирі Коростенського району Житомирської області та проіснував до 1940-х років. Нині в ньому розміщується Пугачівський дитячий будинок-інтернат для дітей з важкими вадами розвитку (зараз — село Березневе Коростенського району). В ушомирській парафії діяли каплиці у Білці, Пісках, Лісівщині, Холосному, Злобичах, Стремигороді та Ушомирі.
| Костел Воздвиження Святого Хреста | |
|---|---|
 | |
| 50°51′30″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 50.858528° пн. ш. 28.421333° сх. д.Координати: 50°51′30″ пн. ш. 28°25′16″ сх. д. / 50.858528° пн. ш. 28.421333° сх. д. | |
| Розташування |  Україна, Житомирська область, село Березневе під Ушомиром |
| Засновник | Дубравські |
| Початок будівництва | до 1767 |
| Кінець будівництва | 1767 |
| Стиль | пізнє бароко, класицизм |
| Належність | РКЦ |
| Адреса | Житомирська область, Коростенський район, Березневе |
  Костел Воздвиження Святого Хреста (Ушомир) (Україна) | |
Історія
Будівництво
Костел в Ушомирі разом із дерев'яним монастирем ордену кармелітів було побудовано у 1767 р. коштом шляхетської родини Дубравських. Ушомирський костел отримав значні пожертви від шляхтичів Дубравських і Богушів.
Так, 2 січня 1767 р. Антоніна з Богушів Дубравська записала на костел 18000 злотих. Також на костел пожертвувала кошти Анна-Домініка Дубравська — 12000 злотих. Її брат — Юзеф Дубравський записав на костел 10000 злотих. У 1888 р. ушомирський костел мав проблеми з технічним станом приміщення, внаслідок чого під керівництвом ксьондза Шпілевського було проведено ремонтні роботи на суму 2365 руб..
Релігійне життя
На початку XIX ст. ушомирський костел мав двох слуг. Тоді пріором в Ушомирі був Цирил Криліньський. Після нього, до 1815 р. — Цирил Заблоцький, у 1816—1818 р. — Фелікс Наркєвіч, йому допомагав молодий каплан Станіслав Єрузальський.
У 1820-х рр. вікаріями в Ушомирі були Корнелій Кординовіч, Вацлав Борисовіч. У 1825 р. на посаду пріора в Ушомирі обрали Едварда Ландебурського, а проповідником — Рафала Янковського. Через три роки їх замістили Гіполіт Григалевіч та Граціян Камєньський.
Між ксьондзами та парафіянами інколи виникали конфліктні ситуації. Наприклад, у 1882 р. громада ушомирського костелу подала прохання в канцелярію Луцько-Житомирської дієцезії, щоб ксьондзом на їхню парафію призначили Петра-Павла Андрушкевича.
Колишній ушомирський священник Людвік Козловський, який був на цій посаді 18 років, за його ж словами, був хворим і у нього щоденно траплялися напади. Як писали парафіяни «з цього приводу не було ніякого радіння біля Хреста Господнього, всі приношення, вживалися Козловським на лікування своєї хвороби та утримання значного сімейства».
Після того як Л. Козловський вилікувався, він став обкладати парафіян різними податками. Як результат, багато членів громади були не в змозі задовольнити його жадібність, тому протягом року, а дехто й більше, не сповідалися. Як писали парафіяни: «Нарешті, видимо з милосердя Божого, Козловського перемістили в м. Житомир». На ушомирську парафію призначили ксьондзом П. Андрушкевича. Але невдовзі з‟явилася інформація, що і його на цій посаді має замінити ієромонах Клеменс Романовський, адміністратор олевського костелу. Парафіяни з цього приводу писали: «На нашу парафію зійшла благодать Божа, так як кс. Андрушкевич своєю працелюбністю проявив уже успіхи як біля Храму Божого, так рівно й у виконанні різних треб в парафії та словом сказати, зняв з нас іго Козловського».
Громада виступала проти кандидатури К. Романовського, зазначавши, що не хоче «вдруге попадатися у кігті жадібного коршуна». Проте прохання громади не було враховано, К. Романовського призначили на ушомирську парафію, а П. Андрушкевича — адміністратором олевського костелу.
Остаточно структура римо-католицької церкви на півночі Житомирщини сформувалася у 1777 р., з офіційним створенням Овруцького деканату.
Деканат входив до складу Луцько-Житомирської дієцезії та охоплював Овруцький і частину Житомирського повітів Волинської губернії. Він складався з шести парафій (плебаній) з центрами в Овручі, Веледниках, Олевську, Народичах, Ушомирі з філією в Ягоденці, Топорищі.
Парафія ушомирського костелу Воздвиження Святого Хреста охоплювала 115 населених пунктів..
Римо-католицьке населення краю проживало переважно у сільській місцевості, тому в населених пунктах, де функціонували костели, частка католиків була незначною. У 1865 р. в Ушомирі римо-католиків налічувалося 23 особа. Ушомирська парафія налічувала 4302 вірянина.
Участь у польських національно-визвольних змаганнях
Місцеві римо-католики були справжніми патріотами Польщі та намагалися підтримувати національно-визвольні змагання польського народу. Так, у 1794 р. в Ушомирі ксьондзом був Марек Яндолович зі Львова — одіозний католицький діяч, якого російська влада вважала опальним та небезпечним для цілісності Російської імперії. Кармеліт М. Яндолович був духовним лідером та проповідником Барської конфедерації на Поділлі. Походив з львівської міщанської родини. У конфедерації М. Яндоловича вважали за пророка. На початку 1790-х рр. створив фундуш для монастиря кармелітів в Ушомирі. Марек Яндолович розпалював патріотичні та релігійно-містичні почуття. Його вважали за чудотворця, натхненного Богом проповідника, «бо щось у ньому було такого, що ніхто не сумнівався, що ця свята людина розмовляла з Богом». Шляхтичі фанатично вірили в усі його пророцтва, чудотворні дії (в битвах кулі його оминали, розмовляв із Богом, відводив блискавки).
Служіння М. Яндоловича в Ушомирі пов'язано з непересічною подією, головна роль в якій належить видатному польському військовому . Почав службу він ще у 1774 р. в ІІ кавалерійській бригаді військ Великого князівства Литовського. Копеч присягнув на вірність імператриці Катерині ІІ та разом з іншими солдатами увійшов до складу російського війська. Але невдовзі почав готувати повстання проти Росії. В ході повстання Т. Костюшка став на його сторону.
Ю. Копеч у своєму щоденнику згадував, що коли він з військом прибув до Ушомира (квітень 1794 р.), вони попросили о. Марека Яндоловича їх благословити. І, не дивлячись на хворобу, отець о другій годині ночі вийшов до військових. Ксьондз освятив солдат і сказав, що вони воюють в ім'я Бога. Ю. Копеч був дуже схвильований і задоволений зустріччю з о. Мареком, адже його слова утвердили військових у думці, що їхня боротьба є волею небес. Т. Костюшко цінував військовий хист Ю. Копеча, призначив його віце-бригадиром та подарував золотий перстень. Копеч відзначився при обороні Варшави, але під Мацеєвичами був пораний та потрапив у полон. Указом Катерини ІІ був засуджений до заслання на Камчатку, де написав «Щоденник подорожі Юзефа Копеча через усю Азію, до порту в Охотську, потім по океану через Курильські острови до Нижньої Камчатки, а звідти назад до того ж порту на собаках і оленях», який став першим польськомовним описом Камчатки.
У радянський період
У 1934—1935 роках настоятелем костелу в Ушомирі був отець Роман Янковський, який багато років переслідувався як поляк і як церковний служитель каральними органами радянської влади.
Костел проіснував до 1940-х років.
Сучасність
В Державному архіві Житомирської області зберігається частина метричних книг ушомирського костелу за період 1830—1916.
-
![image]()
Загальний вигляд колишнього костелу -
![image]()
Фасад храму -
![image]()
Західна сторона -
![image]()
Тильний бік
Джерела
Посилання
- Офіційний сайт дієцезії [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Капеланіі Польської у Києві [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка римо-католицького прокатедрального собору Святого Олександра [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Wołyniak. Część I/Wołyniak. // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 441.
- Wołyniak. Część I/Wołyniak. // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 442.
- Держархів Житомирської обл. ф. 178, оп. 13, спр. 127. — С. арк.16.
- Wołyniak. Część I/Wołyniak. // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 444.
- Wołyniak. Część I/Wołyniak. // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 445-446.
- Wołyniak. Część I/Wołyniak. // Z przeszłości Karmelitów na Litwie i Rusi. — Kraków, 1918. — С. 446.
- Держархів Житомирської обл. ф. 178, оп. 9, спр. 417. — С. арк.6.
- Держархів Житомирської обл. ф. 178, оп. 9, спр. 417. — С. арк.6 зв.-7.
- Держархів Житомирської обл. ф. 178, оп. 9, спр. 417. — С. арк.13.
- Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. T. VII. — С. 779.
- Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. T. VII. — С. 781.
- Антон Сичевський. ДУХОВНО-СИМВОЛІЧНИЙ ПРОСТІР РИМОКАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПІВНІЧНОЇ ЖИТОМИРЩИНИ У XVII–ХІХ ст.. — 2016. — С. 315. з джерела 22 вересня 2018. Процитовано.
- Братчиков А. Материалы для изследования Волынской губернии в статистическом, этнографическом, сельско-хозяйственном и других отношениях. — Вып. 2. — Житомир : Типография губернского правления, 1869. — С. 219.
- Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. T. VI. — 960 с.
- Szczygielski W. Marek Jandołowicz. — W. Szczygielski [Електронний ресурс] // Internetowy Polski Słownik Biograficzny. з джерела 22 вересня 2018
- Кацемба Ю. Л. «Спогади...» чуднівчанина Генріха Жевуського / Ю.Л. Кацемба. — Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції з міжнародною участю «Постаті землі Житомирської», 22–23 травня 2015 р.:наук. збірник. – Житомир : Мельник М. В, 2015. — С. 245-246.
- Oleksowicz B. Józef Kopeć. [1] — B. Oleksowicz [Електронний ресурс] // Wirtualna biblioteka literatury polskiej.
- Kopeć J. Dziennik Józefa Kopcia, brygadjera wojsk Polskich, z rozmaitych nót dorywczych sporządzony. — Berlin, 1863. — С. 27.
- Krajewska H. Polscy badacze Syberii./Red. nau. Joanna Arvaniti. — Warszawa : Agencja Wydawniczo-Poligraficzna «Amalker», 2008. — С. 11-12.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 21 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koste l Vozdvi zhennya Chesno go Hresta Rimo katolickoyi cerkvi v Ukrayini buv zbudovanij u 1767 roci v Ushomiri Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti ta proisnuvav do 1940 h rokiv Nini v nomu rozmishuyetsya Pugachivskij dityachij budinok internat dlya ditej z vazhkimi vadami rozvitku zaraz selo Berezneve Korostenskogo rajonu V ushomirskij parafiyi diyali kaplici u Bilci Piskah Lisivshini Holosnomu Zlobichah Stremigorodi ta Ushomiri Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta50 51 30 pn sh 28 25 16 sh d 50 858528 pn sh 28 421333 sh d 50 858528 28 421333 Koordinati 50 51 30 pn sh 28 25 16 sh d 50 858528 pn sh 28 421333 sh d 50 858528 28 421333Roztashuvannya Ukrayina Zhitomirska oblast selo Berezneve pid UshomiromZasnovnikDubravskiPochatok budivnictvado 1767Kinec budivnictva1767Stilpiznye baroko klasicizmNalezhnistRKCAdresaZhitomirska oblast Korostenskij rajon BerezneveKostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta Ushomir Ukrayina IstoriyaBudivnictvo Kostel v Ushomiri razom iz derev yanim monastirem ordenu karmelitiv bulo pobudovano u 1767 r koshtom shlyahetskoyi rodini Dubravskih Ushomirskij kostel otrimav znachni pozhertvi vid shlyahtichiv Dubravskih i Bogushiv Priklad budivli monastirya karmelitiv v Pompyanah Litva Tak 2 sichnya 1767 r Antonina z Bogushiv Dubravska zapisala na kostel 18000 zlotih Takozh na kostel pozhertvuvala koshti Anna Dominika Dubravska 12000 zlotih Yiyi brat Yuzef Dubravskij zapisav na kostel 10000 zlotih U 1888 r ushomirskij kostel mav problemi z tehnichnim stanom primishennya vnaslidok chogo pid kerivnictvom ksondza Shpilevskogo bulo provedeno remontni roboti na sumu 2365 rub Religijne zhittya Na pochatku XIX st ushomirskij kostel mav dvoh slug Todi priorom v Ushomiri buv Ciril Krilinskij Pislya nogo do 1815 r Ciril Zablockij u 1816 1818 r Feliks Narkyevich jomu dopomagav molodij kaplan Stanislav Yeruzalskij Brati karmeliti U 1820 h rr vikariyami v Ushomiri buli Kornelij Kordinovich Vaclav Borisovich U 1825 r na posadu priora v Ushomiri obrali Edvarda Landeburskogo a propovidnikom Rafala Yankovskogo Cherez tri roki yih zamistili Gipolit Grigalevich ta Graciyan Kamyenskij Mizh ksondzami ta parafiyanami inkoli vinikali konfliktni situaciyi Napriklad u 1882 r gromada ushomirskogo kostelu podala prohannya v kancelyariyu Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi shob ksondzom na yihnyu parafiyu priznachili Petra Pavla Andrushkevicha Kolishnij ushomirskij svyashennik Lyudvik Kozlovskij yakij buv na cij posadi 18 rokiv za jogo zh slovami buv hvorim i u nogo shodenno traplyalisya napadi Yak pisali parafiyani z cogo privodu ne bulo niyakogo radinnya bilya Hresta Gospodnogo vsi prinoshennya vzhivalisya Kozlovskim na likuvannya svoyeyi hvorobi ta utrimannya znachnogo simejstva Pislya togo yak L Kozlovskij vilikuvavsya vin stav obkladati parafiyan riznimi podatkami Yak rezultat bagato chleniv gromadi buli ne v zmozi zadovolniti jogo zhadibnist tomu protyagom roku a dehto j bilshe ne spovidalisya Yak pisali parafiyani Nareshti vidimo z miloserdya Bozhogo Kozlovskogo peremistili v m Zhitomir Na ushomirsku parafiyu priznachili ksondzom P Andrushkevicha Ale nevdovzi z yavilasya informaciya sho i jogo na cij posadi maye zaminiti iyeromonah Klemens Romanovskij administrator olevskogo kostelu Parafiyani z cogo privodu pisali Na nashu parafiyu zijshla blagodat Bozha tak yak ks Andrushkevich svoyeyu pracelyubnistyu proyaviv uzhe uspihi yak bilya Hramu Bozhogo tak rivno j u vikonanni riznih treb v parafiyi ta slovom skazati znyav z nas igo Kozlovskogo Gromada vistupala proti kandidaturi K Romanovskogo zaznachavshi sho ne hoche vdruge popadatisya u kigti zhadibnogo korshuna Prote prohannya gromadi ne bulo vrahovano K Romanovskogo priznachili na ushomirsku parafiyu a P Andrushkevicha administratorom olevskogo kostelu Ostatochno struktura rimo katolickoyi cerkvi na pivnochi Zhitomirshini sformuvalasya u 1777 r z oficijnim stvorennyam Ovruckogo dekanatu Dekanat vhodiv do skladu Lucko Zhitomirskoyi diyeceziyi ta ohoplyuvav Ovruckij i chastinu Zhitomirskogo povitiv Volinskoyi guberniyi Vin skladavsya z shesti parafij plebanij z centrami v Ovruchi Velednikah Olevsku Narodichah Ushomiri z filiyeyu v Yagodenci Toporishi Parafiya ushomirskogo kostelu Vozdvizhennya Svyatogo Hresta ohoplyuvala 115 naselenih punktiv Rimo katolicke naselennya krayu prozhivalo perevazhno u silskij miscevosti tomu v naselenih punktah de funkcionuvali kosteli chastka katolikiv bula neznachnoyu U 1865 r v Ushomiri rimo katolikiv nalichuvalosya 23 osoba Ushomirska parafiya nalichuvala 4302 viryanina Uchast u polskih nacionalno vizvolnih zmagannyah Karmelit Markus Yandolovich kapelan konfederativ barskih Miscevi rimo katoliki buli spravzhnimi patriotami Polshi ta namagalisya pidtrimuvati nacionalno vizvolni zmagannya polskogo narodu Tak u 1794 r v Ushomiri ksondzom buv Marek Yandolovich zi Lvova odioznij katolickij diyach yakogo rosijska vlada vvazhala opalnim ta nebezpechnim dlya cilisnosti Rosijskoyi imperiyi Karmelit M Yandolovich buv duhovnim liderom ta propovidnikom Barskoyi konfederaciyi na Podilli Pohodiv z lvivskoyi mishanskoyi rodini U konfederaciyi M Yandolovicha vvazhali za proroka Na pochatku 1790 h rr stvoriv fundush dlya monastirya karmelitiv v Ushomiri Marek Yandolovich rozpalyuvav patriotichni ta religijno mistichni pochuttya Jogo vvazhali za chudotvorcya nathnennogo Bogom propovidnika bo shos u nomu bulo takogo sho nihto ne sumnivavsya sho cya svyata lyudina rozmovlyala z Bogom Shlyahtichi fanatichno virili v usi jogo proroctva chudotvorni diyi v bitvah kuli jogo ominali rozmovlyav iz Bogom vidvodiv bliskavki Sluzhinnya M Yandolovicha v Ushomiri pov yazano z neperesichnoyu podiyeyu golovna rol v yakij nalezhit vidatnomu polskomu vijskovomu Pochav sluzhbu vin she u 1774 r v II kavalerijskij brigadi vijsk Velikogo knyazivstva Litovskogo Kopech prisyagnuv na virnist imperatrici Katerini II ta razom z inshimi soldatami uvijshov do skladu rosijskogo vijska Ale nevdovzi pochav gotuvati povstannya proti Rosiyi V hodi povstannya T Kostyushka stav na jogo storonu Yu Kopech u svoyemu shodenniku zgaduvav sho koli vin z vijskom pribuv do Ushomira kviten 1794 r voni poprosili o Mareka Yandolovicha yih blagosloviti I ne divlyachis na hvorobu otec o drugij godini nochi vijshov do vijskovih Ksondz osvyativ soldat i skazav sho voni voyuyut v im ya Boga Yu Kopech buv duzhe shvilovanij i zadovolenij zustrichchyu z o Marekom adzhe jogo slova utverdili vijskovih u dumci sho yihnya borotba ye voleyu nebes T Kostyushko cinuvav vijskovij hist Yu Kopecha priznachiv jogo vice brigadirom ta podaruvav zolotij persten Kopech vidznachivsya pri oboroni Varshavi ale pid Maceyevichami buv poranij ta potrapiv u polon Ukazom Katerini II buv zasudzhenij do zaslannya na Kamchatku de napisav Shodennik podorozhi Yuzefa Kopecha cherez usyu Aziyu do portu v Ohotsku potim po okeanu cherez Kurilski ostrovi do Nizhnoyi Kamchatki a zvidti nazad do togo zh portu na sobakah i olenyah yakij stav pershim polskomovnim opisom Kamchatki U radyanskij period U 1934 1935 rokah nastoyatelem kostelu v Ushomiri buv otec Roman Yankovskij yakij bagato rokiv peresliduvavsya yak polyak i yak cerkovnij sluzhitel karalnimi organami radyanskoyi vladi Kostel proisnuvav do 1940 h rokiv Suchasnist V Derzhavnomu arhivi Zhitomirskoyi oblasti zberigayetsya chastina metrichnih knig ushomirskogo kostelu za period 1830 1916 Zagalnij viglyad kolishnogo kostelu Fasad hramu Zahidna storona Tilnij bikDzherelaPosilannyaOficijnij sajt diyeceziyi 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Sajt Kapelanii Polskoyi u Kiyevi 3 serpnya 2013 u Wayback Machine Oficijna storinka rimo katolickogo prokatedralnogo soboru Svyatogo Oleksandra 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiWolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 441 Wolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 442 Derzharhiv Zhitomirskoyi obl f 178 op 13 spr 127 S ark 16 Wolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 444 Wolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 445 446 Wolyniak Czesc I Wolyniak Z przeszlosci Karmelitow na Litwie i Rusi Krakow 1918 S 446 Derzharhiv Zhitomirskoyi obl f 178 op 9 spr 417 S ark 6 Derzharhiv Zhitomirskoyi obl f 178 op 9 spr 417 S ark 6 zv 7 Derzharhiv Zhitomirskoyi obl f 178 op 9 spr 417 S ark 13 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa Druk Wieku 1886 T T VII S 779 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa Druk Wieku 1886 T T VII S 781 Anton Sichevskij DUHOVNO SIMVOLIChNIJ PROSTIR RIMOKATOLICKOYi CERKVI PIVNIChNOYi ZhITOMIRShINI U XVII HIH st 2016 S 315 z dzherela 22 veresnya 2018 Procitovano Bratchikov A Materialy dlya izsledovaniya Volynskoj gubernii v statisticheskom etnograficheskom selsko hozyajstvennom i drugih otnosheniyah Vyp 2 Zhitomir Tipografiya gubernskogo pravleniya 1869 S 219 Slownik geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich Warszawa Druk Wieku 1886 T T VI 960 s Szczygielski W Marek Jandolowicz W Szczygielski Elektronnij resurs Internetowy Polski Slownik Biograficzny z dzherela 22 veresnya 2018 Kacemba Yu L Spogadi chudnivchanina Genriha Zhevuskogo Yu L Kacemba Materiali Vseukrayinskoyi naukovo krayeznavchoyi konferenciyi z mizhnarodnoyu uchastyu Postati zemli Zhitomirskoyi 22 23 travnya 2015 r nauk zbirnik Zhitomir Melnik M V 2015 S 245 246 Oleksowicz B Jozef Kopec 1 B Oleksowicz Elektronnij resurs Wirtualna biblioteka literatury polskiej Kopec J Dziennik Jozefa Kopcia brygadjera wojsk Polskich z rozmaitych not dorywczych sporzadzony Berlin 1863 S 27 Krajewska H Polscy badacze Syberii Red nau Joanna Arvaniti Warszawa Agencja Wydawniczo Poligraficzna Amalker 2008 S 11 12 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 21 chervnya 2022