Марек Яндолович

 

Марек Яндолович
Народився	1713 Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	1799
Країна	Річ Посполита
Діяльність	проповідник
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Марек Яндолович, ксьондз Марек, а також Марек Яндович (нар. 1713, Львів — 1799, Березівка біля Любар, Волинь) — кармеліт, проповідник, харизматичний духовний лідер Барської конфедерації.

Життєпис

Походив із львівської родини середнього класу. У 1734 році приєднався до ордена вісцеральних кармелітів. У 1744 році був висвячений на священника. Духовно виріс у монастирі в Бердичеві та став проповідником. Його унікальні проповідницькі здібності, здібності зцілювати та манера спілкування з вірними привели до того, що його вважали чудотворцем та святим на Поділлі. Він оголосив неминуче падіння Станіслава Августа Понятовського. У 1759 році став настоятелем монастиря кармелітів у Барі. Разом з Юзефом Пулаським підготував Барську конфедерацію, ставши її духовним лідером. У Барі заснував Лицарський орден лицарів Святого Хреста, головною метою якого було захищати католицьку віру. 19 червня 1768 року, з хрестом у руці, він виступив проти , тим самим піднявши моральний дух міста. Після падіння фортеці його побили козаки та відправили як надзвичайно небезпечного до київської в'язниці, де він пробув шість років. Катерина II сама вирішила про його подальшу долю. У вересні 1773 року був звільнений за амністією та став настоятелем у Барі. У 1786 році він зупинявся у Варшаві, в монастирі у Лешно. Під час зустрічі з нунцієм він обманув, що брав участь у русі Барської конфедерації. Під час повстання Костюшка благословив бригаду .

Похований у підземеллі костелу Пресвятої Діви Марії та монастиря кармелітів у Городищі на Волині, його могила стала місцем паломництва. Після Листопадового повстання російська влада закрила монастир. Його костел був перетворений на православну парафіяльну церкву. У 1858 році там було засновано жіночий монастир Різдва Божої Матері. Вхід у підземелля на той час був огороджений стінами.

Вважається, що він є автором або «Пророцтва о. Марека», написаного у 1763 чи 1767 роках. У цій месіанській поемі передвіщаються катастрофи для Польщі, з яких вона відродиться, як Фенікс з попелу, і стане гордістю Європи. Його персонаж став натхненником для романтичної літератури. Досить згадати лише «Пророцтво о. Марека» Северина Гощинського (1833) та містична драма Юліуша Словацького (1843). Фігура священника Марека також з'являється на початку поезії Словацького в поемі .

Портрет священника Марека знаходиться в монастирі капуцинів у Новому Мясті над Пилицею.

Примітки

1. , Rzeczpospolita Obojga Narodów. Dzieje agonii. . Warszawa 1982, s. 329.
2. Życie monastyczne w II Rzeczypospolitej. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. с. 30. ISBN .
3. Свято-Різдво Богородичний Городищенський чоловічий монастир^{[недоступне посилання]}.
4. , Święci w dziejach narodu polskiego, Warszawa, 1985.
5. Autorstwo tego wiersza Władysław Konopczyński przypisuje ks. . Władysław Konopczyński; Tomasz Garlicki Polski Słownik Biograficzny t. VII s. 284.

Джерела

• Польський біографічний словник, т. 10, с. 499—502. Варшава 1927 року.
• см. також біографічний етюд про Марека Яндоловіча [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Polona.pl [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Хрест — мій щит, а порятунок — моя здобич — Марек Жандович О.Карм. (1713—1799) [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]