Марія Магдалина де Пацці (італ. Maria Maddalena de' Pazzi; 2 квітня 1566, Флоренція — 25 травня 1607) — свята римо-католицької церкви, черниця ордену кармеліток, містичка.
Марія Магдалина де Пацці | |
---|---|
Ікона святої | |
Maria Maddalena de' Pazzi | |
У миру: | Катерина де Пацці |
У чернецтві: | Марія Магдалина де Пацці |
Народилася | 2 квітня 1566 Флоренція, Флорентійське герцогство |
Померла | 25 травня 1607[1][2][…] (41 рік) Флоренція, Італія |
Шанується | Католицька церква |
Беатифікована | 1626 рік |
У лику | свята |
День пам'яті | 25 травня |
Подвижництво | містик |
Біографія
Катерина де Пацці народилася у Флоренції, в одній з шляхетних і найбагатших флорентійських родин, навчалася при флорентійському монастирі Сан-Джованніно. Всупереч волі батька, який бажав видати її заміж, вступила в новіціят Кармелітського монастиря Санта-Марія-дельї-Анджелі. На початку 1582 року Катерина серйозно захворіла. Хвороба здавалася невиліковною і молода монахиня, бажаючи померти «повністю кармеліткою», попросила про довічні обіти. Їй дозволили, і 27 травня 1582 року вона склала довічні обіти, взявши чернече ім'я Марія Магдалина. Після принесення обітниць хвороба відступила. Сестра Марія Магдалина користувалася великою повагою в монастирі, в 1604 році вона була обрана помічницею настоятельки. 25 травня 1607 вона померла. Після смерті її тіло залишилося нетлінним.
Містицизм
Марія Магдалина де Пацці повідомляла у своєму щоденнику про містичні видіння їй Ісуса Христа і Діви Марії, які приносили їй радість і духовну розраду. Вести щоденник вона стала за вказівкою свого духівника, який бажав розібратися, чи не є її містичні видіння самонавіюванням або дією злих сил. Згодом він визнав святість і справжність містичного досвіду Марії Магдалини. У своїх богословських роздумах вона підкреслювала думку про Бога, як про всезагальну любов. Вважала нагальною потребою очищення і оновлення Церкви, писала листи з відповідними закликами папі Сіксту V і кардиналам.
Духовність Марії Магдалини де Пацці дуже вплинула на Кармелітську духовність, і ширше, на всю католицьку духовність XVII—XVIII століть, особливо в Італії. Великий вплив вона справила на богословські роботи св. Альфонсо Ліґуорі.
Шанування
Марія Магдалина де Пацці була беатифікована 8 травня 1626 папою Урбаном VIII, а канонізована 28 квітня 1669 папою Климентом IX. День пам'яті в католицькій церкві — 25 травня.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119188287 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Dizionario Biografico degli Italiani — 2008. — Vol. 70.
Джерела
Про Марію Магдалину де Пацці в журналі Credo [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Magdalina im ya Mariya Magdalina de Pacci ital Maria Maddalena de Pazzi 2 kvitnya 1566 Florenciya 25 travnya 1607 svyata rimo katolickoyi cerkvi chernicya ordenu karmelitok mistichka Mariya Magdalina de PacciIkona svyatoyiMaria Maddalena de PazziU miru Katerina de PacciU chernectvi Mariya Magdalina de PacciNarodilasya 2 kvitnya 1566 Florenciya Florentijske gercogstvoPomerla 25 travnya 1607 1607 05 25 1 2 41 rik Florenciya ItaliyaShanuyetsya Katolicka cerkvaBeatifikovana 1626 rikU liku svyataDen pam yati 25 travnyaPodvizhnictvo mistikMediafajli na VikishovishiBiografiyaKaterina de Pacci narodilasya u Florenciyi v odnij z shlyahetnih i najbagatshih florentijskih rodin navchalasya pri florentijskomu monastiri San Dzhovannino Vsuperech voli batka yakij bazhav vidati yiyi zamizh vstupila v noviciyat Karmelitskogo monastirya Santa Mariya delyi Andzheli Na pochatku 1582 roku Katerina serjozno zahvorila Hvoroba zdavalasya nevilikovnoyu i moloda monahinya bazhayuchi pomerti povnistyu karmelitkoyu poprosila pro dovichni obiti Yij dozvolili i 27 travnya 1582 roku vona sklala dovichni obiti vzyavshi cherneche im ya Mariya Magdalina Pislya prinesennya obitnic hvoroba vidstupila Sestra Mariya Magdalina koristuvalasya velikoyu povagoyu v monastiri v 1604 roci vona bula obrana pomichniceyu nastoyatelki 25 travnya 1607 vona pomerla Pislya smerti yiyi tilo zalishilosya netlinnim MisticizmMariya Magdalina de Pacci povidomlyala u svoyemu shodenniku pro mistichni vidinnya yij Isusa Hrista i Divi Mariyi yaki prinosili yij radist i duhovnu rozradu Vesti shodennik vona stala za vkazivkoyu svogo duhivnika yakij bazhav rozibratisya chi ne ye yiyi mistichni vidinnya samonaviyuvannyam abo diyeyu zlih sil Zgodom vin viznav svyatist i spravzhnist mistichnogo dosvidu Mariyi Magdalini U svoyih bogoslovskih rozdumah vona pidkreslyuvala dumku pro Boga yak pro vsezagalnu lyubov Vvazhala nagalnoyu potreboyu ochishennya i onovlennya Cerkvi pisala listi z vidpovidnimi zaklikami papi Sikstu V i kardinalam Duhovnist Mariyi Magdalini de Pacci duzhe vplinula na Karmelitsku duhovnist i shirshe na vsyu katolicku duhovnist XVII XVIII stolit osoblivo v Italiyi Velikij vpliv vona spravila na bogoslovski roboti sv Alfonso Liguori ShanuvannyaMariya Magdalina de Pacci bula beatifikovana 8 travnya 1626 papoyu Urbanom VIII a kanonizovana 28 kvitnya 1669 papoyu Klimentom IX Den pam yati v katolickij cerkvi 25 travnya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119188287 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Dizionario Biografico degli Italiani 2008 Vol 70 d Track Q1128537DzherelaPro Mariyu Magdalinu de Pacci v zhurnali Credo 25 travnya 2019 u Wayback Machine