Костел і монастир кармелітів взутих в Топорищі

Костел Святої Діви і Мучениці Теклі та монастир кармелітів взутих (пол. Klasztor OO. Karmelitów trzewiczkowych w Toporzyszczu a kościół pw. Świętej Tekli Panny i Męczennicy) — римо-католицький храм та монастир в Топорищах, пам'ятка традиційної дерев'яної архітектури Полісся XVIII сторіччя з елементами стилю бароко. Після касати монастиря у 1832 році російська влада передала будівлю костелу Православній Церкві. Новий дерев'яний костел Святої Теклі був збудований 1844 року і знищений ідеологами комунізму у 1940-х роках, одразу після війни, в рамках російської політики войовничого атеїзму та етноциду щодо поляків. Культурний і духовний осередок поляків та українських і білоруських католиків, а також частини чеських та німецьких колоністів на півночі Житомирського повіту у XVIII, XIX та першій чверті XX сторіччя, а також частини колишніх греко-католиків, які не захотіли приєднатись до Православної російської церкви після ліквідації Греко-католицької церкви у 1839 році на теренах Російської Імперії.

Костел Святої Теклі та монастир кармелітів взутих
: зображення відсутнє:
50°33′55″ пн. ш. 28°38′06″ сх. д. / 50.565472° пн. ш. 28.635167° сх. д. / 50.565472; 28.635167Координати: 50°33′55″ пн. ш. 28°38′06″ сх. д. / 50.565472° пн. ш. 28.635167° сх. д. / 50.565472; 28.635167
Статус	знищений
Країна	Україна
Розташування	Топорище
Конфесія	Римо-католицька церква
Орденська приналежність	Кармеліти взуті — Орден Братів Найсвятішої Марії з Гори Кармель Руської провінції Святого Йосипа
Тип будівлі	костел
Архітектурний стиль	бароко
Матеріал	дерево
Засновник	Текля Немирич
Засновано	1785
Будівництво	9.III.1785 — 12.IX.1789
Костел і монастир кармелітів взутих в Топорищі (Україна)

Католицький цвинтар біля місця, де знаходився новий костел Святої Теклі збудований 1844 року

Архітектура

Прямокутний в плані невеликий костел традиційної дерев'яної архітектури з трьома навами, розділеними рядами дерев'яних колон, з трьома вівтарями та хорами для органу. Пошальовані зовнішні стіни та дах критий ґонтом.

Історія

Діяльність

З 1 січня 1804 року монастир ордену кармелітів взутих у Топорищі сплачував щорічні грошові внески зі свого фундушу на утримання парафіяльного училища при монастирі, де могли навчатись діти з околичних сіл.

Особливий кармелітський рит

Брати кармеліти, які перебували в Топорищах, мали особливий варіант паризько-римського риту — літургійного обряду, званого теж єрусалимським і несхожого на звичний обряд богослужіння в римо-католицькій церкві. Цей обряд богослужіння орден кармелітів перейняв зі Святої Землі під час свого перебування на горі Кармель. Після прибуття до Європи брати кармеліти не втратили свій обряд, зберігши його й після Тридентського собору та реформ ордену, завдяки яким повстало відгалуження кармелітів босих, що прийняли римський літургійний обряд, кармеліти взуті провадили ж свої богослужіння у єрусалимському літургійному обряді аж до 1969 року, а в Топорищах кармелітський рит [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] використовувався до касати кляштору в 1832 році і переведення монахів до інших кармелітських монастирів.

Пріори монастиря

Настоятелями кляштору кармелітів в Топорищах були:

• брат Анґелус Вільчатинський — з 1789 р., в 1798 настоятель в Аннополі.
• брат Йоаннес Ясьліковський — 1795 - 1801 рр.
• брат Йозефус Чарнецький — 1801 - 1805 рр.
• брат Анґелінус Домбровський — 1805 - 1806 рр.
• брат Йоаннес Ясьліковський — 1807 - 1812 рр.
• брат Ґерардус Козловський — 1812 - щонайменше до 1814 р.
• брат Вацлав Борисєвіч — 1816 - 1820 рр.
• брат Лео Буйвід — 1821 - 1823 рр.
• брат Боніфаціус Іздебський — 1823 - 1825 рр.
• брат Антоніус Риковський — 1825 - 1831 рр.
• брат Бальтазар Серафіновіч — 1831 - 1832 рр.

Монахи кармеліти

• брат Спірідіон Нужинський згадується у 1792 - 1793 роках
• брат Йоаннес Ясьліковський згадується з 1793 року
• брат Бартоломеус Фухсгоффер з 1797 року
• брат Фелікс Ольшовський згадується як прокуратор кляштору з 1799 року, також згаданий 1823 року
• брат Рафаель Янковський з 1801 року
• отець Вінценти Домбровський з 1802 року
• брат Норбертус згадується в 1802 році
• брат Анастасіус Виговський з 1805 року
• брат Таддеус Боссаковський з 1811 року
• брат Ґреґоріус Єнджейовський з 1814 року
• брат Альбінус Марцінкєвіч з 1814 року
• брат Ауґустінус з 1815 року
• брат Тимотеус Ґадомський з 1815 року
• брат Бертольд Богушевський з 1816 року
• брат Каролус Естерлінґ з 1820 року
• брат Станіслаус Ярузальський з 1823 року
• брат Полікарпус Вітковський з 1824 року
• брат Гіларіон Долінкєвіч з 1824 року
• брат Циріллус Заблоцький з 1825 року
• брат Гіполітус Бутовіч з 1825 року
• брат Ґраціан Камінський з 1829 року
• брат Брокард Ковнацький з 1830 року
• брат Бруно Ґалінський з 1832 року

Вікарії

• брат Феліціанус Літвінський згадується як вікарій у 1799 році

• брат Станіслаус Ґаєвський згадується як вікарій у 1821 році
• брат Павел Поплавський, монах бернардин, вікарій у 1836 році
• отець Аньол Свірський вікарій у 1838 - 1845 роках

• отець Прімус Улевіч вікарій у 1847 році
• отець Фелікс Шмурлло вікарій у 1857 році
• отець Ян Юстицький вікарій у 1858 році
• отець Калікст Якубовіч вікарій у 1863 році
• отець Віктор Бориславський вікарій у 1863 - 1864 роках
• отець Томаш Мілковський вікарій у 1864 - 1865 роках
• отець Болеслав Урановіч вікарій у 1865 - 1867 роках
• отець Леопольд Тузінкєвіч вікарій у 1867 році
• отець Йосип Тележинський вікарій у 1867 - 1870 роках
• отець Мартін Конопко вікарій у 1871 році
• отець Владислав Нєдзєльський вікарій у 1872 - 1874 роках
• отець Скжишевський вікарій у 1875 - 1876 роках
• отець Сиґізмунд Звєйський вікарій у 1877 - 1878 роках
• отець Франц Войткевич вікарій у 1879 році
• отець Стефан Желенський вікарій у 1879 - 1880 роках

Касата кляштору

У 1832 році монастир кармелітів взутих в Топорищах був занесений до ряду католицьких монастирів Західного краю — теренів сучасних Латвії, Литви, Білорусі, Полісся, Волині та Поділля новозахоплених Росією — діяльність яких російська влада передбачала скасувати задля зменшення впливу католицизму і поступової русифікації цієї смуги земель від Латвії до Поділля. Після ліквідації 194 з 322 католицьких монастирів Західного краю указом Миколи І від 19 липня 1832 р. монастир кармелітів взутих у Топорищах припинив свою діяльність, будівлю покармелітського костелу Святої Теклі російська влада передала Православній Церкві. Гроші від продажу всього майна монастиря кармелітів, передали не у спільний допоміжний капітал римо-католицького духовенства, як було запропоновано генерал-губернатором щодо всіх скасованих монастирів, а у Житомирське повітове казначейство.

Новий костел 1844 року

Католики топориської парафії вимушені були збирати кошти на побудову нового парафіяльного костелу, який збудували у 1844 році з дерева під титулом Святої Теклі, він продовжив виконувати функції парафіяльного храму.

Священники парафіяльного костелу Святої Теклі в Топорищах, які здійснювали службу після касати монастиря кармелітів взутих у 1832 році

• брат Павел Поплавський, монах бернардин, у 1836 році
• брат Фелікс Ґоздовський, монах бернардин, у 1836 році
• отець Аньол Свірський у 1838, настоятель храму у 1844 - 1846 роках

• отець Фаустин Єнджеєвський настоятель храму у 1847 - 1880 роках, декан овруцький у 1866 - 1873 роках
• отець Прімус Улевіч у 1847 році
• отець Фелікс Шмурлло у 1857 році
• отець Ян Юстицький у 1857 - 1858 році
• отець Ян Ґепке у 1858 році
• отець Калікст Якубовіч у 1863 році
• отець Віктор Бориславський у 1863 - 1864 роках
• отець Томаш Мілковський у 1864 - 1865 роках
• отець Болеслав Урановіч у 1865 - 1867 роках
• отець Леопольд Тузінкєвіч у 1867 році. Народився 1843 року в Ужачині Новоград-Волинської парафії в родині Леона та Вікторії з Волянських. Повністю відреставрував берестецький костел Святої Трійці. Похований на парафіяльному цвинтарі неподалік каплиці Рациборовських в Берестечку, де був настоятелем після Топорищ.
• отець Йосип Тележинський у 1867 - 1870 роках
• отець Мартін Конопко у 1871 році
• отець Владислав Нєдзєльський у 1872 - 1874 роках
• отець Скжишевський у 1875 - 1876 роках
• отець Сиґізмунд Звєйський у 1877 році
• отець Франц Войткевич у 1879 році
• отець Стефан Желенський у 1879 - 1880 роках
• отець Людвік Ґлембоцький настоятель храму у 1881 - 1884 роках
• отець Ян Карем настоятель храму у 1884 році
• отець Казимир Здрайковський настоятель храму у 1884 - 1886 роках
• отець Лукаш Сєржановський настоятель храму у 1886 - 1893 роках
• отець Шимон Пухальський настоятель храму у 1893 - 1897 роках
• отець Лонґін Шаґін настоятель храму у 1897 - 1900 та з перервою у 1901 роках. Після Топорищ служив у парафії Білилівка, де заклав таємну школу в хаті одного з селян села Юзвин, щоб місцеві польські діти могли навчитись писати і читати рідною мовою. Викладачкою була інша селянка Фелікса Требільська. Польську таємну школу в Юзвині російська влада викрила у 1908 році.
• отець Домінік Лаґовський настоятель храму у 1900 - 1901 роках
• отець Ян Кнюкшта настоятель костелу у 1901 - 1903 роках. Народився 1857 року. Мав литовське походження. В 1882 році закінчив відділення філософії та теології у Житомирській католицькій духовній семінарії і прийняв посвячення. Після Топорищ служив у парафіях в Рашкові, Балті та Кодимі. Розстріляний російськими більшовиками в 1920 році в Кодимі.

• отець Вінцентій Замлинський настоятель у 1903 - 1905 роках, вікарієм у 1904 - 1905 роках був отець Юзеф Красович
• отець Андрівс Кантинікс (також Анджей Кантинник, Андрій Кантиник, Каптиник, Коптинник) настоятель у 1905 - 1909 роках
• отець Юзеф Марія Уляницький настоятель у 1909 - 1912 роках
• отець Францішек Андрушевіч та о. Іґнацій Ляховіч тимчасові керівники у 1911 році
• отець Кароль Антоній Жих настоятель у 1912 - 1919 роках. Народився 1885 року, прийняв посвячення у 1909 році. Топорище покинув ще в 1919 і виїхав на захід, після чого костел стояв пусткою аж до весни 1920 року. Після Топорищ працював у Володимирі-Волинському.
• отець прелат Зиґмунт Хмельницький настоятель костелів у Топорищах і Горошках одночасно у 1920 році
• отець Іґнацій Романовський пробощ топориський та горошківський з кінця листопада 1920 року. Народився 1894 року в маєтку Лапча під Мозирем. Після закінчення гімназії в Петрикові вступив до духовної семінарії у Вільнюсі, через рік перевівся до духовної семінарії могилевської архідієцезії в Петербурзі. Приготування до капеланства закінчив у луцько-житомирській дієцезії і прийняв посвячення 15.X.1919. Був одним з трьох перших священників, які продерлись з вільної Польщі крізь кордон, щоб працювати серед місцевого польського населення. Працював у парафіях в Звягелі, Топорищах, Малині і Народичах. Як і попередній настоятель о. Зиґмунт Хмельницький, о. Іґнацій через брак священників одну неділю відправляв службу в Топорищах, на іншу неділю в Горошках. В 1925 році був вимушений втікати від неминучого арешту за кордон. Після 1925 року святиня зазнала профанації: костел наказали перенести до Коритищ і зробили в ньому "клуб".

Парафія

Парафіяльний костел в Топорищах мав каплиці-філії у Горошках, Головині, Черняхові, Салах та Турчинці.

У 1832 році парафія налічувала 1667 католиків. У 1857 році - 2797 католиків, у 1858 р. - 2822, у 1885 р. - 3724 парафіян, у 1894 р. - 3568, у 1908 р. - 5183, у 1913 р. - 5265, в 1921, а за іншими даними, в 1925 році - 5321 парафіян.

Під час перепису парафіян у 1857 році до парафії належало 54 села:

Село	Польська розмовна назва	Кількість католиків	Відсоток католиків у межах парафії
Коритище	Korytyszcze	310	11,08
Киселівка	Kisielówka	138	4,93
Рудня Старий Бобрик	Rudnia Bobryk Stary	127	4,54
Гута Пальовська	Huta Paloska	109	3,89
Слобода Березівка	Słoboda Berezowka	87	3,11
Гута Добринська	Huta Dobryńska	86	3,07
Рудня Новий Бобрик	Rudnia Bobryk Nowy	85	3,03
Рудня Борова	Rudnia Borowa	85	3,03
Кам'яний Брід	Kamienny Bród	85	3,03
Рудня Топориська	Rudnia Toporzyska	84	3
Рудня Шляхова	Rudnia Szlachowa	83	2,96
Рудня Старики	Rudnia Staryki	80	2,86
Рудня Теринці	Rudnia Teryńce	78	2,78
Федорівка	Fedorówka	75	2,68
Сали	Sały	66	2,35
Лезник	Leznik	65	2,32
Добринь	Dobryń	63	2,25
Буда Рижанська	Buda Ryżańska	59	2,10
містечко Черняхів	miasteczko Czerniachów	59	2,10
Рудня Кропивенька	Rudnia Kropiweńka	59	2,10
Воровська Рудня	Rudnia Woroska	58	2,07
Небіжа	Nebiża	53	1,89
Селянщина	Sielanszczyzna	52	1,85
Ворів	Worów	48	1,71
Слобода Копельня	Słoboda Kopelnia	43	1,53
Пекарщина	Piekarszczyzna	39	1,39
Горошки	Horoszki	35	1,25
Мокранщина	Mokranszczyzna	34	1,21
Славів	Sławów	33	1,17
Рудня Горошківська	Rudnia Horoszkoska	33	1,17
Слобода Фонтані	Słoboda Fontaniego	33	1,17
Селець	Sielec	32	1,14
Андріїв	Andryjów	28	1
Волянщина	Wolanszczyzna	27	0,96
Турчинка	Turczynka	27	0,96
Бражинка	Brażynka	26	0,92
Рижани	Ryżany	25	0,89
Стиртенська Рудня	Rudnia Styrteńska	25	0,89
Слобода Росівка	Słoboda Rosówka	24	0,85
Дашинка	Daszynka	21	0,75
Фасова	Fasowa	20	0,71
Рудня Фасівська	Rudnia Fasoska	20	0,71
Стирти	Styrty	16	0,57
Буки	Buki	15	0,53
Хутір Радич	Futor Radycz	15	0,53
Маріянівка	Marianówka	13	0,46
Селянська Слобода	Sielańska Słoboda	11	0,39
Поромівка	Poromówka	11	0,39
Головин	Hołowin	10	0,35
Краснорічка	Krasnorzyczka	8	0,28
Клітище	Klityszcze	8	0,28
Хутір Федорівка	Futor Fedorówka	6	0,21
Фільварок Плехів	Folwark Plechów	3	0,1
Бежів	Beżów	2	0,07
Разом у 1857 році		2797

Інші села парафії, які не увійшли до перепису 1857 року: Гута Ісаківська, Казимирівка, Рудня Котвична (нині частина Рудні-Шляхової).

Парафія сьогодні

Сьогодні на території колишньої топорищенської парафії діють 5 мурованих костелів у Хорошеві, Черняхові, Слободі Фонтані (Нова Борова), Іршанську та Торчині. Релігійні громади у цих місцевостях, окрім Черняхова, відроджені у 1990-х роках після падіння комуністичного режиму завдяки зусиллям отця Ришарда Шміста з тарновської дієцезії, ректора католицької духовної семінарії Києво-Житомирської дієцезії.

Метричні книги костелу Святої Теклі

Метричні книги є у відкритому доступі на сторінці Вікіджерел:

Метрична книга 1792 - 1825 років — шлюби

Метрична книга 1821 - 1826 років — смерть

Метрична книга 1830 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1831 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1836 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1838 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1839 року — народження

Метрична книга 1840 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1844 року — народження, шлюби смерть

Метрична книга 1845 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1846 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1847 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1848 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1851 року — народження, шлюби, смерть

Сповідальні розписи 1853 року (перепис всього католицького населення парафії)

Метрична книга 1854 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1857 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1858 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1859 року — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1863 - 1882 років — народження

Метрична книга 1883 - 1899 років — народження

Метрична книга 1863 - 1899 років — шлюби

Метрична книга 1863 - 1872 років — смерть

Метрична книга 1900 - 1908 років — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1909 - 1916 років — народження, шлюби, смерть

Метрична книга 1917 - 1920 років — народження (1917 - 1920), шлюби (1917 - 1918), смерть (1917)

Зовнішні посилання

https://www.youtube.com/watch?v=lJ6wFM4eUCk [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — запис цілої меси у кармелітському риті відправленої в Ейлсфорді

1. . dlib.rsl.ru. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
2. Alexkrakovsky (29 січня 2020), Latina: ДАЖО 178-49-0001. 1790-1832 роки. Приходно-расходна книга Топоржинського монастиря. (PDF), процитовано 16 жовтня 2020
3. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
5. . dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. Alexkrakovsky (24 лютого 2020), Русский: ДАЖО 178-49-0019. 1857 рік. Опис населених пунктів приходів Луцько-Житомирської римокатолицької єпархії. (PDF), процитовано 16 жовтня 2020