Літургійний обряд (лат. ritus liturgicus) — сукупність зовнішніх особливостей християнського богослужіння, зумовлених етнокультурними факторами, що закріпилися в традиції одного чи декількох народів. Вивченням літургійних обрядів займається порівняльна літургіка.
Історичні передумови
Паралельно із поширенням християнства в Римській імперії та за її межами відбувалося сприйняття культури місцевих мешканців, що в свою чергу залишало слід на регіональних особливостях християнського богослужіння та заклало основи виникнення літургійних обрядів. Серед елементів що відрізняли богослужіння різних Церков слід виділити мову, поетику богослужбових текстів, мелодію, символіку, міміку та жестикуляцію під час здійснення богослужіння. В період між ІІІ і VI ст. визначилось кілька регіональних центрів формування літургійних традицій:
- на Сході
- на Заході
- Рим
- Франко-іспанський регіон
В процесі історичного розвитку християнського богослужіння відбулося витіснення та асиміляція окремих місцевих обрядів іншими літургічними традиціями. Поширення різних літургійних обрядів призвело до виникнення великої кількості ізводів. Проте слід відмітити, що доволі часто окремі літургійні ізводи називають обрядами (зокрема римського обряду часто називається ліонським або римсько-ліонським обрядом)
Поділ літургійних обрядів
Одним із завдань порівняльної літургіки є встановлення генетичних зв'язків між окремими літургійними обрядами, на основі яких найсучасніша класифікація. В ній виділяють дві літургійні сім'ї та одну спільноту: олександрійська та антіохійська сім'ї та західна літургійна спільнота. Остання не вважається сім'єю, з огляду на те що не вдається встановити окремими західними обрядами чітких генетичних зв'язків. Традиційно також існує поділ на західні та східні літургійні обряди, де до останніх включають олександрійську та антіохійську сім'ї. Згідно генетичної класифікації літургійні обряди поділяють наступним чином:
- Олександрійська обрядова сім'я:
- Антіохійська обрядова сім'я:
- західносирійська група (історичний центр Антіохія):
- (має декілька ізводів)
- сиро-азійська група (історичні центри Антіохія та Мала Азія):
- візантійський (або грецький) обряд (має ряд ізводів)
- Вірменський обряд
- східносирійська група (історичний центр Едеса):
- (із рядом ізводів)
- західносирійська група (історичний центр Антіохія):
- Західна обрядова спільність:
- латиські обряди:
- римський обряд (з рядом ізводів)
- (мертвий)
- (мертвий)
- галлікансько-мозарабська група:
- (мертвий)
- латиські обряди:
Відмінною рисою обрядів західної спільності було використання латинської мови у богослужінні (ця ситуація кардинально змінилася в другій половині ХХ ст. із широким залученням місцевих мов), в той час як інші літургійні сім'ї використовували різні мови (коптська, геєз,грецька, церковнослов'янська, грузинська, грабар, арамейська та ін.)
Особливості
До кінця пізнього Середньовіччя відбулася тенденція до уніфікації літургійних обрядів, коли на заході став домінувати римський обряд, а на сході (особливо у сфері впливу Візантії) грецький обряд. Це призвело до існування в межах обох обрядів великої кількості ізводів. Так, в римському обряді існують регіональні ( в Англії, в Франції) та монастирські (картузіанський, премонстрантський, домініканський та ін..) ізводи (обряди). Окремі регіональні варіанти римського обряду лягли в основу протестантських церков, зокрема Англіканської (солсберійський ізвод). Внаслідок літургійних реформ другої половини ХХ ст. відбулася значна уніфікація римського обряду, звівши практично на нівець регіональні особливості. Проте вона породила розкол, що вилився у функціонування римського обряду удвох формах: звичайній та назвичайній (тридентській). Значна неоднорідність характерна також для візантійського обряду, де яскраво прослідковуються відмінності між різними національними церквами. Це найперше зумовлено домінуванням в конкретних регіонах відмінних чернечих уставів: студійського або єрусалимського. Яскравим прикладом відмінностей в середині грецького обряду є існування в рамках російського ізводу двох форм: никонівської та старообрядницької. Також слід відмітити про значні відмінності у богослужіннях Східних Католицьких Церков та Православних (в тому числі і Орієнтальних).
Див. також
Примітки
- Обряд литургический //Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 989
- Лионский обряд //Католическая энциклопедия. Т.2.: М.: Изд. Францисканцев, 2005. — С. 1666
- Обряд литургический //Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 990
- Обряд литургический //Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 991
Джерела
- Griffin, Patrick. Rites [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liturgijnij obryad lat ritus liturgicus sukupnist zovnishnih osoblivostej hristiyanskogo bogosluzhinnya zumovlenih etnokulturnimi faktorami sho zakripilisya v tradiciyi odnogo chi dekilkoh narodiv Vivchennyam liturgijnih obryadiv zajmayetsya porivnyalna liturgika Istorichni peredumoviParalelno iz poshirennyam hristiyanstva v Rimskij imperiyi ta za yiyi mezhami vidbuvalosya sprijnyattya kulturi miscevih meshkanciv sho v svoyu chergu zalishalo slid na regionalnih osoblivostyah hristiyanskogo bogosluzhinnya ta zaklalo osnovi viniknennya liturgijnih obryadiv Sered elementiv sho vidriznyali bogosluzhinnya riznih Cerkov slid vidiliti movu poetiku bogosluzhbovih tekstiv melodiyu simvoliku mimiku ta zhestikulyaciyu pid chas zdijsnennya bogosluzhinnya V period mizh III i VI st viznachilos kilka regionalnih centriv formuvannya liturgijnih tradicij na Shodi Yerusalim Yegipet Siriya Antiohiya de perevazhali ellinistichni tradiciyi Edesa v znachnij miri zberigalasya semitska kultura na Zahodi Rim Franko ispanskij region V procesi istorichnogo rozvitku hristiyanskogo bogosluzhinnya vidbulosya vitisnennya ta asimilyaciya okremih miscevih obryadiv inshimi liturgichnimi tradiciyami Poshirennya riznih liturgijnih obryadiv prizvelo do viniknennya velikoyi kilkosti izvodiv Prote slid vidmititi sho dovoli chasto okremi liturgijni izvodi nazivayut obryadami zokrema rimskogo obryadu chasto nazivayetsya lionskim abo rimsko lionskim obryadom Podil liturgijnih obryadivDokladnishe Zahidni liturgijni obryadi ta Shidni liturgijni obryadi Odnim iz zavdan porivnyalnoyi liturgiki ye vstanovlennya genetichnih zv yazkiv mizh okremimi liturgijnimi obryadami na osnovi yakih najsuchasnisha klasifikaciya V nij vidilyayut dvi liturgijni sim yi ta odnu spilnotu oleksandrijska ta antiohijska sim yi ta zahidna liturgijna spilnota Ostannya ne vvazhayetsya sim yeyu z oglyadu na te sho ne vdayetsya vstanoviti okremimi zahidnimi obryadami chitkih genetichnih zv yazkiv Tradicijno takozh isnuye podil na zahidni ta shidni liturgijni obryadi de do ostannih vklyuchayut oleksandrijsku ta antiohijsku sim yi Zgidno genetichnoyi klasifikaciyi liturgijni obryadi podilyayut nastupnim chinom Oleksandrijska obryadova sim ya Koptskij obryad Antiohijska obryadova sim ya zahidnosirijska grupa istorichnij centr Antiohiya maye dekilka izvodiv siro azijska grupa istorichni centri Antiohiya ta Mala Aziya vizantijskij abo greckij obryad maye ryad izvodiv Virmenskij obryad shidnosirijska grupa istorichnij centr Edesa iz ryadom izvodiv Zahidna obryadova spilnist latiski obryadi rimskij obryad z ryadom izvodiv mertvij mertvij gallikansko mozarabska grupa mertvij Vidminnoyu risoyu obryadiv zahidnoyi spilnosti bulo vikoristannya latinskoyi movi u bogosluzhinni cya situaciya kardinalno zminilasya v drugij polovini HH st iz shirokim zaluchennyam miscevih mov v toj chas yak inshi liturgijni sim yi vikoristovuvali rizni movi koptska geyez grecka cerkovnoslov yanska gruzinska grabar aramejska ta in OsoblivostiDo kincya piznogo Serednovichchya vidbulasya tendenciya do unifikaciyi liturgijnih obryadiv koli na zahodi stav dominuvati rimskij obryad a na shodi osoblivo u sferi vplivu Vizantiyi greckij obryad Ce prizvelo do isnuvannya v mezhah oboh obryadiv velikoyi kilkosti izvodiv Tak v rimskomu obryadi isnuyut regionalni v Angliyi v Franciyi ta monastirski kartuzianskij premonstrantskij dominikanskij ta in izvodi obryadi Okremi regionalni varianti rimskogo obryadu lyagli v osnovu protestantskih cerkov zokrema Anglikanskoyi solsberijskij izvod Vnaslidok liturgijnih reform drugoyi polovini HH st vidbulasya znachna unifikaciya rimskogo obryadu zvivshi praktichno na nivec regionalni osoblivosti Prote vona porodila rozkol sho vilivsya u funkcionuvannya rimskogo obryadu udvoh formah zvichajnij ta nazvichajnij tridentskij Znachna neodnoridnist harakterna takozh dlya vizantijskogo obryadu de yaskravo proslidkovuyutsya vidminnosti mizh riznimi nacionalnimi cerkvami Ce najpershe zumovleno dominuvannyam v konkretnih regionah vidminnih chernechih ustaviv studijskogo abo yerusalimskogo Yaskravim prikladom vidminnostej v seredini greckogo obryadu ye isnuvannya v ramkah rosijskogo izvodu dvoh form nikonivskoyi ta staroobryadnickoyi Takozh slid vidmititi pro znachni vidminnosti u bogosluzhinnyah Shidnih Katolickih Cerkov taPravoslavnih v tomu chisli i Oriyentalnih Div takozhLiturgiya Mesa bogosluzhinnya Tridentska mesa BogosluzhinnyaPrimitkiObryad liturgicheskij Katolicheskaya enciklopediya T 3 M Izd Franciskancev 2007 S 989 Lionskij obryad Katolicheskaya enciklopediya T 2 M Izd Franciskancev 2005 S 1666 Obryad liturgicheskij Katolicheskaya enciklopediya T 3 M Izd Franciskancev 2007 S 990 Obryad liturgicheskij Katolicheskaya enciklopediya T 3 M Izd Franciskancev 2007 S 991DzherelaGriffin Patrick Rites 25 sichnya 2021 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 13 New York Robert Appleton Company 1912 Obryad liturgicheskij Katolicheskaya enciklopediya T 3 M Izd Franciskancev 2007 S 989 991 Kuncler Mihael Liturgiya Cerkvi Lviv Svichado 2001 616 s Portal Katolictvo