Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полівська́ Гу́та (лат. Vitraria Palowska, Vitraria Officina Palowska; пол. Huta Palowska, Huta Paliowska, Huta Palioska; рос. дореф. Паліовская Гута, Пальёвская Гута, Палёвская Гута) — село в Україні, Житомирського району Житомирської області. Населення становить 39 осіб.
| село Полівська Гута | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570410032879 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1810 |
| Населення | 39 |
| Площа | 4,585 км² |
| Густота населення | 12,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12142 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′17″ пн. ш. 28°27′28″ сх. д. / 50.55472° пн. ш. 28.45778° сх. д.Координати: 50°33′17″ пн. ш. 28°27′28″ сх. д. / 50.55472° пн. ш. 28.45778° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Нова Борова |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12142, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Березівка |
| Карта | |
  Полівська Гута | |
 Полівська Гута | |
| Мапа | |
Колишнє чиншове село, мешканці якого були гутниками і працювали на мануфактурі з виробництва скла, більшість населення села до середини XX ст. складали поляки.
Назва
Мешканці села народжені в перших декадах ХХ ст. називали своє село Гута Пальоска та Гута Паліоска (в оригіналі пол. Huta Paloska, Huta Palioska), обидва варіанти з випущеним «в» характерним для тогочасної польської розмовної мови є тотожними назві Гута Паліовска (пол. Huta Paliowska), яка є усталеним на письмі варіантом запису польською мовою в історичних документах та пізніше перейшла в російський варіант запису рос. Паліовская Гута, від якого, з появою в російській графіці літери ё, що замінювала буквосполучення іо, був утворений варіант рос. Пальевская Гута, де літера ё записувалась без крапок.
Сучасний варіант Полівська Гута постав завдяки некритичній спробі українізувати назву в добу українізації 1920-1930-х років. Оскільки для польської мови не властиве акання, яке є в російській мові, при цьому спостерігаємо втрату першого а, яке польська назва Паліовська втратила, ставши Полівською, внаслідок чого загубилась первісна семантика слова. Польську назву українізували як російську. Коректним українізованим варіантом мала би бути назва Пальовська Гута або Палівська Гута.
У переписах населення 1795, 1811 і 1816 років фіксується існування у Житомирському повіті села Палі. Від назви цього села найімовірніше і походить перша частина назви Гути — Пальовська. Подібно, як назва Гути Бобрицької походить від назви Бобриці, Гута Пулинська — від Пулин, Буда Рижанська — від Рижан, а Рудня Горошківська — від Горошок. Вочевидь село Палі лежало неподалік Гути, але з цієї пари залишилась тільки Гута, яка нагадує сьогодні своєю назвою про існування колишнього села Палі.
Друга частина назви, Гута, походить від слова «гута» (від давн.в-нім. hutte, hutta — «хата», «скляний завод») — назви невеличкого мануфактурного підприємства з виробництва скла та скляних виробів, заснованого тут у 1819 році. Гута стала головною причиною, чому навколо неї стали селитись люди — перші наймані робітники мануфактури разом зі своїми родинами — гутники, внаслідок чого виникло поселення.
Перша згадка про село датується 8 листопада 1810 року. Про це свідчить запис у метричній книзі кармелітського костелу в Топорищах. У записі село згадане під назвою Vitrificina Horoszki, що з латинської мови можна перекласти, як Гута Горошківська.
Наступні згадки датовані 1811, 1813 і 1816 роками, де село згадується під назвами Vitraria Officina Horoszki і Гута Горошковська.
Першими мешканцями села у цих документах є Ян Недзвецький, Юліанна Теодоровіч, Ксаверій Альтемберк, Доміцилла Лісовська, Валентій, Станіслав, Францішек, Катажина, Юліанна та Аґнєшка сини та дочки Францішка та Терези Баґінські.
15 липня 1819 року село змінює власника і вже за місяць, 15 серпня 1819, з'являється перша згадка про село із сучасною назвою. Вона також походить з метричної книги кармелітського костелу Святої Теклі в Топорищах. У записі мовиться про шлюб мешканки Гути Пальовської Анни Сьвенціцької з сільським ремісником Ґаспаром Чижевським, свідками під час шлюбу були шляхтичі Станіслав Баґінський та Ян Теодоровіч. В оригіналі назва написана латинською мовою: Vitraria Officina Palowska тобто Шкляна Гута Пальовська. Officina має кілька перекладів, серед них мануфактура, майстерня, фабрика.
Географія
Географічні координати: 50°33' пн. ш. 28°27' сх. д. Часовий пояс — . Загальна площа села — 4,6 км².
Полівська Гута розташована на північно-східному краю Волинського Полісся і за 3,7 км від колишнього містечка — а нині селища Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 25 км.
Село розташоване на території Волинського родовища камерних пегматитів.
Історія
Гута
Внаслідок заснування шкляної мануфактури на порожньому місці серед лісів у 1810 році, навколо гути почали селитись перші поселенці. Ними були родини шляхтичів: Тиліцьких (пол. Tylicki, Telicki), Баґінських (пол. Bagiński), Теодоровичів (пол. Teodorowicz), Віслоцьких (пол. Wisłocki), Вонсовичів (пол. Wąsowicz), Мисюнів (пол. Misiuna), Сьвенцицьких (пол. Święcicki), вільних селян: Луковських (пол. Łukowski), які осіли тут на стало, та родини шляхтичів: Ґалензовських (пол. Gałęzowski), Поплавських (пол. Popławski), Осецьких (пол. Osiecki), які на довго тут не затримались.
Мануфактура спеціалізувалась на виготовленні питного та аптечного скляного посуду, мала 1 скловарну піч.
Власником села і мануфактури щонайменше з 1834 року був пан Василь Троцький, садиба якого знаходилась в Дворищах.
В 1881 році на гуті виготовляли 7 100 коп скляного посуду в рік, річний прибуток складав 3 900 р. (1 копа = 60 штук будь-чого, 7 100 коп — це 426 000 штук або літрів скляного посуду в рік). В тому році на гуті працювало 34 працівники. Орендатором мануфактури був купець Борух Вексман.
В 1890 році річний прибуток склав 2 000 р. На гуті працювало 16 працівників.
А в 1905 році вона згоріла і вже ніколи не була відновлена.
Фаховий розподіл працівників гути
Працівники гути поділялись на:
- ті, хто робить скло
- склодуви
- шліфери
- печові
- розписувачі скла
Розписувачів скла запрошували здалеку. На інших гутах Житомирщини це були майстри з Ґданська та Угорщини.
У 1932–1933 роках Полівська Гута постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 14 осіб.
Населення. Етнічний склад та мова
Основу села склали переселенці з інших гут регіону. Також село поповнювалось вихідцями з сусідніх сіл, вони долучались до виробництва скла і започатковували нові родини гутників. Впродовж XIX сторіччя відбувався сталий обмін населення між гутами житомирського регіону, гутники мігрували з гути до гути, серед яких можна виділити Старочуднівську Гуту, Гуту Добринську, Гуту Юстинівку, Гуту Маріянівку та Гуту Ісаківську. Таким чином родини з певними прізвищами ставали династіями гутників і почали асоціюватись передусім з гутницькою справою. З 1860 років з Гути Пальовської відбувався відтік населення до Гути Ісаківки.
У 1857 році до меж Топориської католицької парафії входило 55 сіл, де мешкали католики. Серед цих 55 сіл Гута Пальовська була четвертим селом за найбільшою кількістю поляків. Тоді в Гуті мешкало 109 католиків, серед них всі були поляками. Більше було лише в Старому Бобрику (127 поляків), Киселівці (138 поляків) та Коритищах (310 поляків).
Мешканці села, які народились у період 1900-1915 років, вільно володіли польською мовою на розмовному рівні, якою спілкувались зі своїми батьками вдома. Так само вільно вони володіли українською і могли на базовому рівні порозумітись німецькою, оскільки село було оточене німецькими колоніями. Після 1930-х років, років геноциду, депортацій на Північ, в Сибір та до Казахстану, розстрілів і переслідування поляків під час Польської операції НКВД та смерті старшого покоління, місцеві поляки приховували володіння польською мовою, свої польські імена, католицькі традиції, і спілкувалися зі своїми дітьми і в суспільстві другою мовою, якою вони володіли — українською. Останні носії розмовної польської мови померли в 1990-х роках. Польська мова збереглась у окремих фразах, словах, релігійних піснях і молитвах. Їхні нащадки відновлюють знання рідної мови, вивчаючи її заново.
За даними перепису 2001 року населення села становило 39 осіб, з них усі 100 % зазначили рідною українську мову.
Див. також
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 342.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.
Джерела
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — .
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Полівська Гута
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polivska Gu ta lat Vitraria Palowska Vitraria Officina Palowska pol Huta Palowska Huta Paliowska Huta Palioska ros doref Paliovskaya Guta Palyovskaya Guta Palyovskaya Guta selo v Ukrayini Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 39 osib selo Polivska Guta Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Horoshivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040570410032879 Osnovni dani Zasnovane 1810 Naselennya 39 Plosha 4 585 km Gustota naselennya 12 21 osib km Poshtovij indeks 12142 Telefonnij kod 380 4145 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 33 17 pn sh 28 27 28 sh d 50 55472 pn sh 28 45778 sh d 50 55472 28 45778 Koordinati 50 33 17 pn sh 28 27 28 sh d 50 55472 pn sh 28 45778 sh d 50 55472 28 45778 Najblizhcha zaliznichna stanciya Nova Borova Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 km Misceva vlada Adresa radi 12142 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Berezivka Karta Polivska Guta Polivska Guta Mapa Kolishnye chinshove selo meshkanci yakogo buli gutnikami i pracyuvali na manufakturi z virobnictva skla bilshist naselennya sela do seredini XX st skladali polyaki NazvaMeshkanci sela narodzheni v pershih dekadah HH st nazivali svoye selo Guta Paloska ta Guta Palioska v originali pol Huta Paloska Huta Palioska obidva varianti z vipushenim v harakternim dlya togochasnoyi polskoyi rozmovnoyi movi ye totozhnimi nazvi Guta Paliovska pol Huta Paliowska yaka ye ustalenim na pismi variantom zapisu polskoyu movoyu v istorichnih dokumentah ta piznishe perejshla v rosijskij variant zapisu ros Paliovskaya Guta vid yakogo z poyavoyu v rosijskij grafici literi yo sho zaminyuvala bukvospoluchennya io buv utvorenij variant ros Palevskaya Guta de litera yo zapisuvalas bez krapok Suchasnij variant Polivska Guta postav zavdyaki nekritichnij sprobi ukrayinizuvati nazvu v dobu ukrayinizaciyi 1920 1930 h rokiv Oskilki dlya polskoyi movi ne vlastive akannya yake ye v rosijskij movi pri comu sposterigayemo vtratu pershogo a yake polska nazva Paliovska vtratila stavshi Polivskoyu vnaslidok chogo zagubilas pervisna semantika slova Polsku nazvu ukrayinizuvali yak rosijsku Korektnim ukrayinizovanim variantom mala bi buti nazva Palovska Guta abo Palivska Guta U perepisah naselennya 1795 1811 i 1816 rokiv fiksuyetsya isnuvannya u Zhitomirskomu poviti sela Pali Vid nazvi cogo sela najimovirnishe i pohodit persha chastina nazvi Guti Palovska Podibno yak nazva Guti Bobrickoyi pohodit vid nazvi Bobrici Guta Pulinska vid Pulin Buda Rizhanska vid Rizhan a Rudnya Goroshkivska vid Goroshok Vochevid selo Pali lezhalo nepodalik Guti ale z ciyeyi pari zalishilas tilki Guta yaka nagaduye sogodni svoyeyu nazvoyu pro isnuvannya kolishnogo sela Pali Druga chastina nazvi Guta pohodit vid slova guta vid davn v nim hutte hutta hata sklyanij zavod nazvi nevelichkogo manufakturnogo pidpriyemstva z virobnictva skla ta sklyanih virobiv zasnovanogo tut u 1819 roci Guta stala golovnoyu prichinoyu chomu navkolo neyi stali selitis lyudi pershi najmani robitniki manufakturi razom zi svoyimi rodinami gutniki vnaslidok chogo viniklo poselennya Persha zgadka pro selo datuyetsya 8 listopada 1810 roku Pro ce svidchit zapis u metrichnij knizi karmelitskogo kostelu v Toporishah U zapisi selo zgadane pid nazvoyu Vitrificina Horoszki sho z latinskoyi movi mozhna pereklasti yak Guta Goroshkivska Nastupni zgadki datovani 1811 1813 i 1816 rokami de selo zgaduyetsya pid nazvami Vitraria Officina Horoszki i Guta Goroshkovska Pershimi meshkancyami sela u cih dokumentah ye Yan Nedzveckij Yulianna Teodorovich Ksaverij Altemberk Domicilla Lisovska Valentij Stanislav Francishek Katazhina Yulianna ta Agnyeshka sini ta dochki Francishka ta Terezi Baginski 15 lipnya 1819 roku selo zminyuye vlasnika i vzhe za misyac 15 serpnya 1819 z yavlyayetsya persha zgadka pro selo iz suchasnoyu nazvoyu Vona takozh pohodit z metrichnoyi knigi karmelitskogo kostelu Svyatoyi Tekli v Toporishah U zapisi movitsya pro shlyub meshkanki Guti Palovskoyi Anni Svencickoyi z silskim remisnikom Gasparom Chizhevskim svidkami pid chas shlyubu buli shlyahtichi Stanislav Baginskij ta Yan Teodorovich V originali nazva napisana latinskoyu movoyu Vitraria Officina Palowska tobto Shklyana Guta Palovska Officina maye kilka perekladiv sered nih manufaktura majsternya fabrika GeografiyaGeografichni koordinati 50 33 pn sh 28 27 sh d Chasovij poyas UTC 2 Zagalna plosha sela 4 6 km Polivska Guta roztashovana na pivnichno shidnomu krayu Volinskogo Polissya i za 3 7 km vid kolishnogo mistechka a nini selisha Horoshiv Najblizhcha zaliznichna stanciya Nova Borova za 25 km Selo roztashovane na teritoriyi Volinskogo rodovisha kamernih pegmatitiv IstoriyaGuta Vnaslidok zasnuvannya shklyanoyi manufakturi na porozhnomu misci sered lisiv u 1810 roci navkolo guti pochali selitis pershi poselenci Nimi buli rodini shlyahtichiv Tilickih pol Tylicki Telicki Baginskih pol Baginski Teodorovichiv pol Teodorowicz Vislockih pol Wislocki Vonsovichiv pol Wasowicz Misyuniv pol Misiuna Svencickih pol Swiecicki vilnih selyan Lukovskih pol Lukowski yaki osili tut na stalo ta rodini shlyahtichiv Galenzovskih pol Galezowski Poplavskih pol Poplawski Oseckih pol Osiecki yaki na dovgo tut ne zatrimalis Manufaktura specializuvalas na vigotovlenni pitnogo ta aptechnogo sklyanogo posudu mala 1 sklovarnu pich Vlasnikom sela i manufakturi shonajmenshe z 1834 roku buv pan Vasil Trockij sadiba yakogo znahodilas v Dvorishah V 1881 roci na guti vigotovlyali 7 100 kop sklyanogo posudu v rik richnij pributok skladav 3 900 r 1 kopa 60 shtuk bud chogo 7 100 kop ce 426 000 shtuk abo litriv sklyanogo posudu v rik V tomu roci na guti pracyuvalo 34 pracivniki Orendatorom manufakturi buv kupec Boruh Veksman V 1890 roci richnij pributok sklav 2 000 r Na guti pracyuvalo 16 pracivnikiv A v 1905 roci vona zgorila i vzhe nikoli ne bula vidnovlena Fahovij rozpodil pracivnikiv guti Pracivniki guti podilyalis na ti hto robit sklo skloduvi shliferi pechovi rozpisuvachi skla Rozpisuvachiv skla zaproshuvali zdaleku Na inshih gutah Zhitomirshini ce buli majstri z Gdanska ta Ugorshini U 1932 1933 rokah Polivska Guta postrazhdala vid golodomoru Za svidchennyami ochevidciv kilkist pomerlih sklala shonajmenshe 14 osib Naselennya Etnichnij sklad ta movaOsnovu sela sklali pereselenci z inshih gut regionu Takozh selo popovnyuvalos vihidcyami z susidnih sil voni doluchalis do virobnictva skla i zapochatkovuvali novi rodini gutnikiv Vprodovzh XIX storichchya vidbuvavsya stalij obmin naselennya mizh gutami zhitomirskogo regionu gutniki migruvali z guti do guti sered yakih mozhna vidiliti Starochudnivsku Gutu Gutu Dobrinsku Gutu Yustinivku Gutu Mariyanivku ta Gutu Isakivsku Takim chinom rodini z pevnimi prizvishami stavali dinastiyami gutnikiv i pochali asociyuvatis peredusim z gutnickoyu spravoyu Z 1860 rokiv z Guti Palovskoyi vidbuvavsya vidtik naselennya do Guti Isakivki U 1857 roci do mezh Toporiskoyi katolickoyi parafiyi vhodilo 55 sil de meshkali katoliki Sered cih 55 sil Guta Palovska bula chetvertim selom za najbilshoyu kilkistyu polyakiv Todi v Guti meshkalo 109 katolikiv sered nih vsi buli polyakami Bilshe bulo lishe v Staromu Bobriku 127 polyakiv Kiselivci 138 polyakiv ta Koritishah 310 polyakiv Meshkanci sela yaki narodilis u period 1900 1915 rokiv vilno volodili polskoyu movoyu na rozmovnomu rivni yakoyu spilkuvalis zi svoyimi batkami vdoma Tak samo vilno voni volodili ukrayinskoyu i mogli na bazovomu rivni porozumitis nimeckoyu oskilki selo bulo otochene nimeckimi koloniyami Pislya 1930 h rokiv rokiv genocidu deportacij na Pivnich v Sibir ta do Kazahstanu rozstriliv i peresliduvannya polyakiv pid chas Polskoyi operaciyi NKVD ta smerti starshogo pokolinnya miscevi polyaki prihovuvali volodinnya polskoyu movoyu svoyi polski imena katolicki tradiciyi i spilkuvalisya zi svoyimi ditmi i v suspilstvi drugoyu movoyu yakoyu voni volodili ukrayinskoyu Ostanni nosiyi rozmovnoyi polskoyi movi pomerli v 1990 h rokah Polska mova zbereglas u okremih frazah slovah religijnih pisnyah i molitvah Yihni nashadki vidnovlyuyut znannya ridnoyi movi vivchayuchi yiyi zanovo Za danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 39 osib z nih usi 100 zaznachili ridnoyu ukrayinsku movu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast 2008 s 342 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 kvitnya 2015 DzherelaNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 1116 s ISBN 978 966 655 361 7 PosilannyaOblikova kartka na sajti VRU Pogoda v seli Polivska Guta Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi