Очеретя́нка (до 1946 - Воров ) — село у Україні, у Житомирському районі Житомирської області, входить до складу Черняхівської селищної громади.
село Очеретянка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Черняхівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040590250085133 |
Основні дані | |
Засноване | 1640 |
Колишня назва | Воров |
Населення | 317 |
Площа | 1,663 км² |
Густота населення | 190,62 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12320 |
Телефонний код | +380 4134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 199 м |
Відстань до обласного центру | 31 км |
Відстань до районного центру | 6 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 12320, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Очеретянка, вул. Перемоги, 2 |
Карта | |
Очеретянка | |
Очеретянка | |
Мапа | |
Очеретянка у Вікісховищі |
Географія
Село Очеретянка розташоване понад шосейною дорогою Малин-Житомир. Село розділяє на дві частини річка Очеретянка. З районним та обласним центром сполучає автобусна лінія. Найближча залізнична станція с. Топорище знаходиться на відстані 3 км, віддаль до центру громади Черняхова — 6 км, до обласного центру Житомира — 31 км.
В селі Очеретянка нараховується 128 дворів з чисельністю населення 294 жителі. На території сільської ради 1,6 тис. га сільськогосподарських угідь, утому числі 1,3 тис. га орної землі.
Історія
Назву Очеретянка село одержало в 1946 році від річки, де колись були великі зарослі очерету. До перейменування воно називалось Воров.
Про походження назви Воров існує в народі дві легенди. Одна з них говорить, що наші предки в минулому займались виготовленням ворохів (мішків). Друга легенда говорить, що колись на території села Ворова росли дрімучі ліси, ніяких поселень не було. А з села Бежів поміщик за кражу вислав вора-кріпака в дрімучий ліс, де побудував йому землянку. Коло його оселились інші селяни кріпаки і так з роками це населення розширилось і почало називатись Воров.
Про походження села Рудня є така легенда, що село називається Рудня тому, що коло річки Очеретянка, де нині побудовано, наші предки виплавляли залізну руду. Село Рудня згадується в 1641 році. В селі в наш час[] нараховується 32 двори, 66 жителів, переважна більшість жителів пенсіонери. Від села до сільської ради відстань становить 2 км. До міста Житомира залізницею 40 км, шосейним шляхом 38 км. На території села Рудня працює кар'єр «Віка», по видобуванню лабрадориту.
Понад селом Очеретянка проходив старий шлях з Петербурга через Київ на Москву. Відомо, що цим шляхом проїжджала цариця Катерина II.
В період кріпаччини село належало Антону Куровському, який як говорять легенди був жорстокий кріпосник.
Реформа 1861 хоч формально і звільнила селян від пана, але кожен селянин повинен був за десятину землі заплатити 35 карбованців. З наявних 492 десятин мирської землі, 350 десятин у 1884 році скупив сільський багач Степан Забродський. А він більшу частину цієї землі віддав в оренду, а останню обробляли наймити. Крім землі в своєму господарстві він мав 120 корів, 60-70 свиней, отару овець, вирощував хміль, мав хмелесушку. На сучасний лад це був великий фермер.
В 1906 році в селі Ворові Бежівської волості, Волинської губернії проживало 608 чоловік, а в селі Рудні Воровській налічувалось 27 дворів, де проживало 152 чоловіки.
В період Столипінської реформи найкращі землі віддавались хуторянам, які на них селились. А селянам, хто не мав за що будуватись, лишались не родючі заболочені землі.
До 1913 року у селі Ворові нараховувалось лише 5 чоловік, які вміли розписатися. Але вже в 1913 році в селі відкривається однокласне училище, яке знаходилось в хаті селянина Семена Ганчука.
Радянська окупація розпочалась в 1918 році.
У період Визвольних змагань на території сіл Ворова і Воровської Рудні велись часті сутички між військами різних угруповань.
В 1921 році розмір посівної площі у Ворові становив 453 десятини. З цього часу в селі створюється комнезам, головою якого вибирається Дмитро Ковтонюк.
7 жовтня 1926 року організовується машинове товариство, яке налічувало 33 чоловіки. На той час у селі було 5 членів сільської Ради, 3 члени КП (б) У, два члени профспілки.
В 1930 році на базі машинового товариства у с. Ворові була створена с/г артіль ім. Воровського (головою артілі було обрано сільського бідняка Мельничука Павла Григоровича, 1898 року народження, безпартійного). В артіль спочатку увійшли 12 бідняцьких господарств: Уляни Денисенко, Андрія Мельниченка, Степана Шелігацького, Насті Будник, Павла Мельничука та інших. Артіль, створена у Воровській Рудні. була названа іменем Будьонного.
До 1933 року колгоспні землі оброблялись тільки кіньми. А пізніше на полях почали працювати трактори. Першою трактористкою була сільська дівчина Ніна Забродська.
В голодний 1933 рік померло з голоду 83 чоловіки, у тому числі 29 дітей.
З 1930 по 1940 роки в селі Воров збудовано: школу-семирічку, де навчалось 300 учнів, господарські будівлі, сільський клуб, магазин. В 1937 репресовано 8 чоловік.
В липні 1941 року село Воров і Рудня Воровська були окуповані німецько-нацистськими військами. Звільнені 29 грудня 1943 року.
У Німецько-радянській війні з Очеретянської сільської Ради брало участь 98 жителів, з них 59 загинуло, 74 нагороджено бойовими орденами і медалями.
Довгі післявоєнні роки працював головою колгоспу ім. Воровського житель села Рудні Очеретянської, учасник Німецько-радянської війни Дідківський Михайло Федорович, агрономом колгоспу був також ветеран війни Вакулович Ілля Каленикович.
В селі працюють неповна середня школа, де 10 вчителів навчають 144 учні, Будинок культури на 300 місць, бібліотека, медпункт, поштове відділення, два магазини, майстерня побутового обслуговування.
За трудові успіхи 40 очеретянців нагороджено орденами й медалями.
Відомі люди
На даний час в селі проживає два учасники бойових дій, два інваліди Німецько-радянської війни, тридцять сім учасників війни.
В селі Очеретянка проживають славні родини: , яка 25 років свого життя присвятила населенню села і сільській громаді на посаді сільського голови.
, відмінник освіти України, на освітянській ниві пропрацювала 30 років, вийшовши на пенсію продовжує працювати і виховувати підростаюче покоління.
, пенсіонер. Працює механізатором, комбайнером. За трудові заслуги нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
, на даний час пенсіонер. Працювала завідувачкою медичного пункту с. Очеретянка . Стаж роботи 40 років. За трудові заслуги нагороджена медаллю Ветеран праці.
Примітки
- Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
Посилання
- Про Очеретянку
- Очеретянка на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Очеретянка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ocheretya nka do 1946 Vorov selo u Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti vhodit do skladu Chernyahivskoyi selishnoyi gromadi selo Ocheretyanka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Chernyahivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040590250085133 Osnovni dani Zasnovane 1640 Kolishnya nazva Vorov Naselennya 317 Plosha 1 663 km Gustota naselennya 190 62 osib km Poshtovij indeks 12320 Telefonnij kod 380 4134 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 32 12 pn sh 28 42 29 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 199 m Vidstan do oblasnogo centru 31 km Vidstan do rajonnogo centru 6 km Misceva vlada Adresa radi 12320 Zhitomirska obl Chernyahivskij r n s Ocheretyanka vul Peremogi 2 Karta Ocheretyanka Ocheretyanka Mapa Ocheretyanka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ocheretyanka GeografiyaSelo Ocheretyanka roztashovane ponad shosejnoyu dorogoyu Malin Zhitomir Selo rozdilyaye na dvi chastini richka Ocheretyanka Z rajonnim ta oblasnim centrom spoluchaye avtobusna liniya Najblizhcha zaliznichna stanciya s Toporishe znahoditsya na vidstani 3 km viddal do centru gromadi Chernyahova 6 km do oblasnogo centru Zhitomira 31 km V seli Ocheretyanka narahovuyetsya 128 dvoriv z chiselnistyu naselennya 294 zhiteli Na teritoriyi silskoyi radi 1 6 tis ga silskogospodarskih ugid utomu chisli 1 3 tis ga ornoyi zemli IstoriyaNazvu Ocheretyanka selo oderzhalo v 1946 roci vid richki de kolis buli veliki zarosli ocheretu Do perejmenuvannya vono nazivalos Vorov Pro pohodzhennya nazvi Vorov isnuye v narodi dvi legendi Odna z nih govorit sho nashi predki v minulomu zajmalis vigotovlennyam vorohiv mishkiv Druga legenda govorit sho kolis na teritoriyi sela Vorova rosli drimuchi lisi niyakih poselen ne bulo A z sela Bezhiv pomishik za krazhu vislav vora kripaka v drimuchij lis de pobuduvav jomu zemlyanku Kolo jogo oselilis inshi selyani kripaki i tak z rokami ce naselennya rozshirilos i pochalo nazivatis Vorov Pro pohodzhennya sela Rudnya ye taka legenda sho selo nazivayetsya Rudnya tomu sho kolo richki Ocheretyanka de nini pobudovano nashi predki viplavlyali zaliznu rudu Selo Rudnya zgaduyetsya v 1641 roci V seli v nash chas koli narahovuyetsya 32 dvori 66 zhiteliv perevazhna bilshist zhiteliv pensioneri Vid sela do silskoyi radi vidstan stanovit 2 km Do mista Zhitomira zalizniceyu 40 km shosejnim shlyahom 38 km Na teritoriyi sela Rudnya pracyuye kar yer Vika po vidobuvannyu labradoritu Ponad selom Ocheretyanka prohodiv starij shlyah z Peterburga cherez Kiyiv na Moskvu Vidomo sho cim shlyahom proyizhdzhala caricya Katerina II V period kripachchini selo nalezhalo Antonu Kurovskomu yakij yak govoryat legendi buv zhorstokij kriposnik Reforma 1861 hoch formalno i zvilnila selyan vid pana ale kozhen selyanin povinen buv za desyatinu zemli zaplatiti 35 karbovanciv Z nayavnih 492 desyatin mirskoyi zemli 350 desyatin u 1884 roci skupiv silskij bagach Stepan Zabrodskij A vin bilshu chastinu ciyeyi zemli viddav v orendu a ostannyu obroblyali najmiti Krim zemli v svoyemu gospodarstvi vin mav 120 koriv 60 70 svinej otaru ovec viroshuvav hmil mav hmelesushku Na suchasnij lad ce buv velikij fermer V 1906 roci v seli Vorovi Bezhivskoyi volosti Volinskoyi guberniyi prozhivalo 608 cholovik a v seli Rudni Vorovskij nalichuvalos 27 dvoriv de prozhivalo 152 choloviki V period Stolipinskoyi reformi najkrashi zemli viddavalis hutoryanam yaki na nih selilis A selyanam hto ne mav za sho buduvatis lishalis ne rodyuchi zabolocheni zemli Do 1913 roku u seli Vorovi narahovuvalos lishe 5 cholovik yaki vmili rozpisatisya Ale vzhe v 1913 roci v seli vidkrivayetsya odnoklasne uchilishe yake znahodilos v hati selyanina Semena Ganchuka Radyanska okupaciya rozpochalas v 1918 roci U period Vizvolnih zmagan na teritoriyi sil Vorova i Vorovskoyi Rudni velis chasti sutichki mizh vijskami riznih ugrupovan V 1921 roci rozmir posivnoyi ploshi u Vorovi stanoviv 453 desyatini Z cogo chasu v seli stvoryuyetsya komnezam golovoyu yakogo vibirayetsya Dmitro Kovtonyuk 7 zhovtnya 1926 roku organizovuyetsya mashinove tovaristvo yake nalichuvalo 33 choloviki Na toj chas u seli bulo 5 chleniv silskoyi Radi 3 chleni KP b U dva chleni profspilki V 1930 roci na bazi mashinovogo tovaristva u s Vorovi bula stvorena s g artil im Vorovskogo golovoyu artili bulo obrano silskogo bidnyaka Melnichuka Pavla Grigorovicha 1898 roku narodzhennya bezpartijnogo V artil spochatku uvijshli 12 bidnyackih gospodarstv Ulyani Denisenko Andriya Melnichenka Stepana Sheligackogo Nasti Budnik Pavla Melnichuka ta inshih Artil stvorena u Vorovskij Rudni bula nazvana imenem Budonnogo Do 1933 roku kolgospni zemli obroblyalis tilki kinmi A piznishe na polyah pochali pracyuvati traktori Pershoyu traktoristkoyu bula silska divchina Nina Zabrodska V golodnij 1933 rik pomerlo z golodu 83 choloviki u tomu chisli 29 ditej Z 1930 po 1940 roki v seli Vorov zbudovano shkolu semirichku de navchalos 300 uchniv gospodarski budivli silskij klub magazin V 1937 represovano 8 cholovik V lipni 1941 roku selo Vorov i Rudnya Vorovska buli okupovani nimecko nacistskimi vijskami Zvilneni 29 grudnya 1943 roku U Nimecko radyanskij vijni z Ocheretyanskoyi silskoyi Radi bralo uchast 98 zhiteliv z nih 59 zaginulo 74 nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami Dovgi pislyavoyenni roki pracyuvav golovoyu kolgospu im Vorovskogo zhitel sela Rudni Ocheretyanskoyi uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Didkivskij Mihajlo Fedorovich agronomom kolgospu buv takozh veteran vijni Vakulovich Illya Kalenikovich V seli pracyuyut nepovna serednya shkola de 10 vchiteliv navchayut 144 uchni Budinok kulturi na 300 misc biblioteka medpunkt poshtove viddilennya dva magazini majsternya pobutovogo obslugovuvannya Za trudovi uspihi 40 ocheretyanciv nagorodzheno ordenami j medalyami Vidomi lyudiNa danij chas v seli prozhivaye dva uchasniki bojovih dij dva invalidi Nimecko radyanskoyi vijni tridcyat sim uchasnikiv vijni V seli Ocheretyanka prozhivayut slavni rodini yaka 25 rokiv svogo zhittya prisvyatila naselennyu sela i silskij gromadi na posadi silskogo golovi vidminnik osviti Ukrayini na osvityanskij nivi propracyuvala 30 rokiv vijshovshi na pensiyu prodovzhuye pracyuvati i vihovuvati pidrostayuche pokolinnya pensioner Pracyuye mehanizatorom kombajnerom Za trudovi zaslugi nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora na danij chas pensioner Pracyuvala zaviduvachkoyu medichnogo punktu s Ocheretyanka Stazh roboti 40 rokiv Za trudovi zaslugi nagorodzhena medallyu Veteran praci PrimitkiKarta Volinskoyi guberniyi Shuberta F F PosilannyaPro Ocheretyanku Ocheretyanka na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli Ocheretyanka