Бра́женка (деколи — Бражинка) — село в Україні, у Черняхівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 256 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
село Браженка | |
---|---|
Замчище у Браженці | |
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Черняхівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040590050070536 |
Облікова картка | с. Браженка с. Браженка (до 2020 р.) |
Основні дані | |
Засноване | 1649 |
Населення | 256 (2001) |
Площа | 0,159 км² |
Густота населення | 1610,06 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12313 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°34′19″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 50.57194° пн. ш. 28.74750° сх. д.Координати: 50°34′19″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 50.57194° пн. ш. 28.74750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 201 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12301 |
Карта | |
Браженка | |
Браженка | |
Мапа | |
Браженка у Вікісховищі |
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 567 осіб, налічувалося 61 дворове господарство.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 844 осіб (426 чоловічої статі та 418 — жіночої), з яких 780 — православної віри.
За Географічним словником Королівства Польського, в кінці 19 століття в селі проживали 746 мешканців, дворів — 137.
Кількість мешканців у 1906 році становила 956, дворів — 151, у 1923 році — 210 дворів та 1 110 мешканців.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 280 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 256 осіб.
Історія
В другій половині 19 століття — сільце Житомирського повіту, на річці Бодак, входило до православної парафії с. Селець, за 2 версти.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке сільце Фасівської волості Житомирського повіту Волинська губернії, біля річки Половня, був заїзд.
В кінці 19 століття — село Фасівської волості Житомирського повіту, за 32 версти від Житомира, на річці Бодяк (Половня), притоці Тростяниці. Входило до православної парафії в Сільці, належало Станіславові М'яновському.
У 1906 році — сільце Фасівської волості (7-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 38 верст, до волосного центру, с. Фасова — 13 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося на хуторі Фасовка.
У 1910 році в селі відкрито початкове училище, де 3 вчителі навчало 58 дітей, з них 54 хлопчики і 4 дівчинки. Першим завідувачем школи був Антоненко Станіслав Васильович. Населення села займалось хліборобством, бондарством, чоботарством. Всього дворів, що займалися різними промислами, було 89.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Браженської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Фасівського району Коростенської округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, с. Фасова, становила 9 верст.
23 вересня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ», село, разом із сільською радою, передане до складу Потіївського району Волинської округи. 11 серпня 1954 року Браженську сільську раду ліквідовано, село включене до складу Селецької сільської ради Потіївського району. 21 вересня 1959 року, в складі сільської ради, увійшло до Черняхівського району Житомирської області.
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Селецької сільської ради включено до складу Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 207. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-26. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Brożenka, Brażynka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 237. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 вересня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2022.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 вересня 2022.
- М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 90. Процитовано 23 вересня 2022.
- Кустарные промыслы в Волынской губернии по данным текущей сельско-хозяйственной статистики. — Житомир,1914. — 43 с. (рос.)
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 210. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2022.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Посилання
- Погода в селі Браженка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bra zhenka dekoli Brazhinka selo v Ukrayini u Chernyahivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 256 osib 2001 U 1923 54 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo Brazhenka Zamchishe u Brazhenci Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Chernyahivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040590050070536 Oblikova kartka s Brazhenka s Brazhenka do 2020 r Osnovni dani Zasnovane 1649 Naselennya 256 2001 Plosha 0 159 km Gustota naselennya 1610 06 osib km Poshtovij indeks 12313 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 34 19 pn sh 28 44 51 sh d 50 57194 pn sh 28 74750 sh d 50 57194 28 74750 Koordinati 50 34 19 pn sh 28 44 51 sh d 50 57194 pn sh 28 74750 sh d 50 57194 28 74750 Serednya visota nad rivnem morya 201 m Misceva vlada Adresa radi majdan Rad 2 smt Chernyahiv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12301 Karta Brazhenka Brazhenka Mapa Brazhenka u VikishovishiNaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 567 osib nalichuvalosya 61 dvorove gospodarstvo Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 844 osib 426 cholovichoyi stati ta 418 zhinochoyi z yakih 780 pravoslavnoyi viri Za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo v kinci 19 stolittya v seli prozhivali 746 meshkanciv dvoriv 137 Kilkist meshkanciv u 1906 roci stanovila 956 dvoriv 151 u 1923 roci 210 dvoriv ta 1 110 meshkanciv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 280 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 256 osib IstoriyaV drugij polovini 19 stolittya silce Zhitomirskogo povitu na richci Bodak vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi s Selec za 2 versti Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke silce Fasivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinska guberniyi bilya richki Polovnya buv zayizd V kinci 19 stolittya selo Fasivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu za 32 versti vid Zhitomira na richci Bodyak Polovnya pritoci Trostyanici Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi v Silci nalezhalo Stanislavovi M yanovskomu U 1906 roci silce Fasivskoyi volosti 7 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 38 verst do volosnogo centru s Fasova 13 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya na hutori Fasovka U 1910 roci v seli vidkrito pochatkove uchilishe de 3 vchiteli navchalo 58 ditej z nih 54 hlopchiki i 4 divchinki Pershim zaviduvachem shkoli buv Antonenko Stanislav Vasilovich Naselennya sela zajmalos hliborobstvom bondarstvom chobotarstvom Vsogo dvoriv sho zajmalisya riznimi promislami bulo 89 U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Brazhenskoyi silskoyi radi kotra 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Fasivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi administrativnij centr radi Vidstan do rajonnogo centru s Fasova stanovila 9 verst 23 veresnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili Zhitomirskoyi ta Korostenskoyi okrug selo razom iz silskoyu radoyu peredane do skladu Potiyivskogo rajonu Volinskoyi okrugi 11 serpnya 1954 roku Brazhensku silsku radu likvidovano selo vklyuchene do skladu Seleckoyi silskoyi radi Potiyivskogo rajonu 21 veresnya 1959 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do Chernyahivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti U 2020 roci vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Seleckoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Chernyahivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 207 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 26 X 270 120 s ros doref Brozenka Brazynka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 237 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 3 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 veresnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 133 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 23 veresnya 2022 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 24 veresnya 2022 M Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 90 Procitovano 23 veresnya 2022 Kustarnye promysly v Volynskoj gubernii po dannym tekushej selsko hozyajstvennoj statistiki Zhitomir 1914 43 s ros Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 210 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 23 veresnya 2022 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 19 listopada 2021 PosilannyaPogoda v seli Brazhenka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine