Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потіївський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала від 1923 до 1959 року в складі Малинської, Коростенської та Волинської округ, УСРР, Київської та Житомирської областей. Адміністративний центр — село Потіївка.
| Потіївський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Округа/Область: | Малинська округа, Коростенська округа, Волинська округа, УСРР, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 року |
| Ліквідований: | 21 січня 1959 року |
| Населення: | 35 418 (1939) |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | c. Потіївка |
| Районна влада | |
Історія та адміністративний устрій
Створений 7 березня 1923 року в складі Малинської округи з 23 сільських рад Горбулівської та Облітківської волостей Радомисльського повіту. До складу увійшли Аннопільська, Будилівська, Видиборська, Горбулівська, Гуто-Потіївська, Дитинецька, Жадьківська, Заболотська, Заньківська, Котівська, , Миньківська, Модилівська, Ново-Будянська, Облітківська, Пилиповицька, Потіївська, Русанівська, Свидівська, Торчинська, Чайківська та Янівська сільські ради.
10 вересня 1924 року до складу району було включено Дерманківську та сільські ради ліквідованого Чоповицького району. 13 березня 1925 року, внаслідок ліквідації Малинської округи, район увійшов до складу Коростенської округи. Тоді ж передано до складу Радомишльського району Заболотську, Котівську та Пилиповицьку сільські ради, ліквідовано Новосілківську та Сичівську сільські ради.
17 червня 1925 року район увійшов до складу Житомирської округи. Одразу до його складу були передані Бражинська, Буківська, Добринська, Емілівська, Салівська та Селецька сільські ради розформованого Фасівського району. 7 квітня 1927 року Буківську та Дерманківську сільські ради було передано до складу відновленого Чоповицького району.
Впродовж 1926—1933 років було утворено Старобудську (27 жовтня 1926) та Вихлянську (10 березня 1933) сільські ради, відновлено Новосілківську (1 травня 1928) та Городчинську (18 грудня 1928). 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Потіївський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 27 квітня 1936 року район було включено до складу Житомирського округу. 22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Потіївським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Радомишль Генеральної округи Житомир. Було утворено 3 сільські управи: Замірівську, Колоніє-Жадьківську та Росівську.
1947 р. складався із 28 сільських рад: Браженської, Будилівської, Видиборської, Вихлянської, Ганнопільської, Горбулівської, Городчинської, Гуто-Потіївської, Дітинецької, Добринської, Ємилівської, Жадьківської, Заньківської, Іванівської, Меньківської, Моделівської, Новобудської, Новосілківської, Облітківської, Осичківської, Потіївської, Русанівської, Салівської, Свидянської, Селецької, Старобудської, Торчинської, Чайківської.
11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Браженську, Будилівську, Городчинську, Дітинецьку, Добринську, Моделівську, Новосілківську, Салівську, Свидянську, Старобудську.
21 січня 1959 року район було ліквідовано, більшість сільських рад відійшло до складу Радомишльського району, 5 (Видиборська, Ганнопільська, Горбулівська, Жадьківська, Селецька) сільських рад — до складу Черняхівського району та 1 (Ємилівська) — до складу Володарсько-Волинського району.
Населення
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Потіївського району мешкало 41 898 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:
- Українська мова — 90,7 %
- Російська мова — 1,5 %
- інші — 7,8 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року:
| Національність | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| українці | 35938 | 85,8 |
| поляки | 3400 | 8,1 |
| німці | 1263 | 3,0 |
| росіяни | 584 | 1,4 |
| євреї | 420 | 1,0 |
| інші | 293 | 0,7 |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 35 418 осіб, з них українців — 30 993, росіян — 1 261, німців — 825, євреїв — 178, поляків — 1 832, чехів — 128, інших — 329.
Персоналії
- Самойленко Анатолій Михайлович (1938) — український математик. Від 1978 член-кореспондент, тепер академік НАН України.
Див. також
Примітки
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області»
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 39, 532, 533, 540, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 5 листопада 2020.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potiyivskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala vid 1923 do 1959 roku v skladi Malinskoyi Korostenskoyi ta Volinskoyi okrug USRR Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Administrativnij centr selo Potiyivka Potiyivskij rajonOsnovni daniKrayina USRR URSROkruga Oblast Malinska okruga Korostenska okruga Volinska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastUtvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 21 sichnya 1959 rokuNaselennya 35 418 1939 Naseleni punkti ta radiRajonnij centr c PotiyivkaRajonna vladaIstoriya ta administrativnij ustrijStvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Malinskoyi okrugi z 23 silskih rad Gorbulivskoyi ta Oblitkivskoyi volostej Radomislskogo povitu Do skladu uvijshli Annopilska Budilivska Vidiborska Gorbulivska Guto Potiyivska Ditinecka Zhadkivska Zabolotska Zankivska Kotivska Minkivska Modilivska Novo Budyanska Oblitkivska Pilipovicka Potiyivska Rusanivska Svidivska Torchinska Chajkivska ta Yanivska silski radi 10 veresnya 1924 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno Dermankivsku ta silski radi likvidovanogo Chopovickogo rajonu 13 bereznya 1925 roku vnaslidok likvidaciyi Malinskoyi okrugi rajon uvijshov do skladu Korostenskoyi okrugi Todi zh peredano do skladu Radomishlskogo rajonu Zabolotsku Kotivsku ta Pilipovicku silski radi likvidovano Novosilkivsku ta Sichivsku silski radi 17 chervnya 1925 roku rajon uvijshov do skladu Zhitomirskoyi okrugi Odrazu do jogo skladu buli peredani Brazhinska Bukivska Dobrinska Emilivska Salivska ta Selecka silski radi rozformovanogo Fasivskogo rajonu 7 kvitnya 1927 roku Bukivsku ta Dermankivsku silski radi bulo peredano do skladu vidnovlenogo Chopovickogo rajonu Vprodovzh 1926 1933 rokiv bulo utvoreno Starobudsku 27 zhovtnya 1926 ta Vihlyansku 10 bereznya 1933 silski radi vidnovleno Novosilkivsku 1 travnya 1928 ta Gorodchinsku 18 grudnya 1928 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Potiyivskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 27 kvitnya 1936 roku rajon bulo vklyucheno do skladu Zhitomirskogo okrugu 22 veresnya 1937 roku bulo utvoreno Zhitomirsku oblast z Potiyivskim rajonom u skladi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Radomishl Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno 3 silski upravi Zamirivsku Koloniye Zhadkivsku ta Rosivsku 1947 r skladavsya iz 28 silskih rad Brazhenskoyi Budilivskoyi Vidiborskoyi Vihlyanskoyi Gannopilskoyi Gorbulivskoyi Gorodchinskoyi Guto Potiyivskoyi Ditineckoyi Dobrinskoyi Yemilivskoyi Zhadkivskoyi Zankivskoyi Ivanivskoyi Menkivskoyi Modelivskoyi Novobudskoyi Novosilkivskoyi Oblitkivskoyi Osichkivskoyi Potiyivskoyi Rusanivskoyi Salivskoyi Svidyanskoyi Seleckoyi Starobudskoyi Torchinskoyi Chajkivskoyi 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano 11 silskih rad Brazhensku Budilivsku Gorodchinsku Ditinecku Dobrinsku Modelivsku Novosilkivsku Salivsku Svidyansku Starobudsku 21 sichnya 1959 roku rajon bulo likvidovano bilshist silskih rad vidijshlo do skladu Radomishlskogo rajonu 5 Vidiborska Gannopilska Gorbulivska Zhadkivska Selecka silskih rad do skladu Chernyahivskogo rajonu ta 1 Yemilivska do skladu Volodarsko Volinskogo rajonu NaselennyaZa rezultatami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku na teritoriyi Potiyivskogo rajonu meshkalo 41 898 osib Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim Ukrayinska mova 90 7 Rosijska mova 1 5 inshi 7 8 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 35938 85 8polyaki 3400 8 1nimci 1263 3 0rosiyani 584 1 4yevreyi 420 1 0inshi 293 0 7 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 35 418 osib z nih ukrayinciv 30 993 rosiyan 1 261 nimciv 825 yevreyiv 178 polyakiv 1 832 chehiv 128 inshih 329 PersonaliyiSamojlenko Anatolij Mihajlovich 1938 ukrayinskij matematik Vid 1978 chlen korespondent teper akademik NAN Ukrayini Div takozhZhitomirska oblast Spisok oblastej UkrayiniPrimitkis Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Bazarskogo i Potiyivskogo rajoniv Zhitomirskoyi oblasti PDF http www archive zt gov ua s 39 532 533 540 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 5 listopada 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023