Горбулівська волость

Горбулівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у селі Горбулів.

Горбулівська волость
Центр	Горбулів
Ліквідовано	7 березня 1923
Площа	21 025 (1886)
Населення	6908 осіб (1886)
Густота	30.1 осіб / км²

Історія

Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 12 сільських громад. Населення — 6908 осіб (3400 чоловічої статі та 3508 — жіночої), 715 дворових господарств.

Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, більша частина відійшла до Потіївської волості (села Видибор, Горбулів, Пилиповичі, Свидя, Торчин), менша — до Коростишівської волості (села Кам'яний Брід, Слобідка).

У 1910-х роках волость відновлено майже у тому ж складі, що і у ХІХ столітті, за винятком сіл Кам'яний Брід та Слобідка, що залишилися у Коростишівській волості. За даними 1920 року до складу волості входило 27 поселень — 16 сіл, 8 хуторів, 2 колонії, 1 урочище із загальним населенням 10 916 осіб.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	10220	7371
Приватної власності	10588	4557
Іншої власності	217	139
Загалом	21025	12067

Поселення волості:

• Горбулів — колишнє власницьке село за 20 верст від повітового міста, 945 осіб, 129 дворів, православна церква, костел, школа, 2 постоялих будинки, лавка. За 2 версти — винокурний завод. За 17 верст — смоляний завод.
• Видибор — колишнє власницьке село, 507 осіб, 73 двори, православна церква, постоялий лавка. Поруч — колонія євреїв-землевласників із 113 мешканцями, молитовним будинком і шкіряним заводом.
• Кам'яний Брід — колишнє власницьке село при річці Бистріївка, 880 осіб, 98 дворів, православна церква, школа, лавка, копальня лабрадориту.
• Пилиповичі — колишнє власницьке село при річці Бистріївка, 632 особи, 71 двір, єврейський молитовний будинок, постоялий будинок.
• Свидя — колишнє власницьке село, 477 осіб, 58 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Слобідка — колишнє власницьке село при річці Бистріївка, 710 осіб, 107 дворів, православна церква, постоялий будинок. Поруч — колонія євреїв-землевласників із 156 мешканцями.
• Торчин — колишнє власницьке село, 657 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, 2 вітряних млини, крупорушка.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Попередні підсумки демографічного перепису 1920 р. по Київщині. К., 1922, с.218

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Horbulów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 123. (пол.)
• Horbulów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 575. (пол.)