Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Sonderaktion Lublin («Спецоперація Люблін») — репресивна акція, спрямована проти інтелігенції Любліна, проведена німецькими окупантами в листопаді 1939 року. Акцію започаткували масові арешти, від яких постраждали кілька сотень представників соціальної та інтелектуальної еліти Любліна. Німці заарештували, зокрема, двох єпископів та членів Люблінської архідієцезії, усіх присутніх у місті викладачів Люблінського католицького університету, а також численних учителів, юристів, чиновників та студентів. Більшість ув'язнених за деякий час відпустили додому. Втім, близько 70 поляків розстріляли, а ще кілька десятків вивезли до концтаборів. Назву Sonderaktion Lublin цим подіям дали польські історики.
Передумови
З перших днів окупації німецький терор був спрямований передусім проти представників польських політичних та інтелектуальних еліт. Відповідно до расистського стереотипу, що панував у Третьому Рейху, нацистські керівники вірили, що національну свідомість має лише польська інтелігенція, тоді як простий люд зайнятий лише турботами про щоденне існування і доля держави його не цікавить. Тому припускалося, що винищення так званого «керівного прошарку» дозволить знищити й польську національну ідентичність і перетворить польське суспільство в пасивну аморфну масу, яка, в кращому разі, може бути використана як дешева робоча сила на некваліфікованих допоміжних роботах.
У рамках так званої акції «Інтелігенція» (Intelligenzaktion), що проводилася на окупованих польських землях між вереснем 1939 року та весною 1940, німці вбили щонайменше 100 000 польських громадян. Внаслідок екстермінаційної операції найбільші жертви понесли землі, долучені до Рейху, а саме Східна Померанія, Великопольща, Верхній Шльонськ. Масові репресії проти польської інтелігенції відбувалися і на теренах так званого Генерал-губернаторства — адміністративно-територіальної одиниці, створеної німцями на окупованих територіях центральної Польщі.
В Любліні перші тижні німецької окупації пройшли відносно спокійно. Німці дозволили відкрити школи та розпочати навчальний рік в Люблінському католицькому університеті (ЛКУ). Знову запрацювали театри й кіно, а також поновився випуск газети «Ekspres Lubelski». Завдяки цьому населення Люблінщини спершу вірило, що німецька окупація не буде надто різнитися від австрійської окупації у 1915-1918 роках. Проте вже у перші тижні окупації німці почали тероризувати місцеве населення. У жовтні 1939 потрапив під арешт та був страчений за нез'ясованих обставин довоєнний люблінський воєвода, [pl]. У кількох населених пунктах Люблінщини відбулися страти поляків, звинувачених у володінні зброєю (зокрема, в Коцьку, Любартуві та [pl] під Понятовою.
Перебіг операції
На початку листопада 1939 року гітлерівці почали підготовку до широкомасштабної репресивної акції, спрямованої проти соціальної та інтелектуальної еліти Любліна. Польські історики згодом назвали цю операцію Sonderaktion Lublin. Вона мала певним чином дати початок правління Бригадефюрера SS Оділо Ґлобочніка, який 9 листопада 1939 року обійняв посаду керівника CC і поліції Дистрикту Люблін. Вона ж була реалізацією погроз Артура Зейсс-Інкварта, заступника генерального губернатора, який під час віче для фольксдойче, організованого в приміщенні Банку Рольного по вул. Шопена в Любліні анонсував розправу з польською інтелігенцією та євреями. Sonderaktion Lublin, втім, не була винятково місцевою операцією. У зв'язку із наближенням Дня Незалежності Польщі нацисти проводили «превентивні» арешти та страти майже в усіх регіонах окупованої Польщі. Особливо привертає увагу подібність Sonderaktion Lublin до проведеної за кілька днів перед тим акції арештів професорів краківських вищих навчальних закладів (Sonderaktion Krakau).
Побоюючись польських виступів, німці посилили охорону в тюрмі на Люблінському замку, а також охорону залізничного вокзалу й складів продовольства (6 листопада 1939 року). Датою початку Sonderaktion Lublin вважається 9 листопада 1939. Цього дня гітлерівці арештували в місті кілька сотень представників інтелігенції — юристів, інженерів, представників духовенства, а також учителів середніх та загальноосвітніх шкіл і Люблінського Педагогіуму. Серед арештованих опинилися, зокрема, ректор ЛКУ, ксьондз [pl] та професор цього закладу — ксьондз [pl]. У приміщеннях люблінських судів затримали голову Окружного суду, [pl]; голову Апеляційного суду, Болеслава Секутовича й заступників голів обох судів. Підступно заарештовано багато вчителів, запрошених на псевдо-нараду до зали Рольного банку. Просто зі шкільних зал та кабінетів виводились учителі гімназії та ліцею ім. Яна Замойського. До в'язниці потрапили і колишні члени [pl], організованої у вересні 1939 року. На [pl] відбулась облава.
Арешти продовжувалися і в наступні дні. 11 листопада гітлерівці заарештували 14 викладачів Люблінського університету, серед них і важкохворих ксьондза професора Пйотра Кремера і професора Владислав Курашкевич. 15 листопада окупаційна влада офіційно ліквідувала кураторію люблінського шкільного округу. 17 листопада було зачинено КУЛ і заарештовано 60 студентів цього навчального закладу (від того часу корпус університету німці використовували як казарми, а згодом переробили на військовий шпиталь). Того ж дня гестапівці прийшли до будівлі Єпископської курії, стверджуючи, що в її садку переховують зброю. Тоді було заарештовано ксьондза єпископа [pl] (ординарія люблінської дієцезії), ксьондза єпископа [pl] (люблінського суфрагана) та 11 інших представників духовенства, які на той момент перебували в будівлі. Німці розграбували і майно курії. 23 та 25 листопада відбулись наступні арешти вчителів. Тоді була офіційно ліквідована польська середня шкільна освіта. Продовжувалися репресії проти католицького духовенства. Під кінець листопада відбулись арешти в [pl] студентів КУЛю (зокрема, тоді був заарештований директор конвікту — ксьондз [pl]). 25 січня 1940 року в Любліні були заарештовані 23 капуцини , а 2 лютого — 43 єзуїти (усіх затримано за звинуваченням переховування польських офіцерів, приховування зброї та належність то таємних організацій).
З підрахунків Зофії Лещиньської випливає, що під час листопадової Sonderaktion в Любліні заарештували близько 250 осіб ([pl] та Марія Вардзиньська писали про «кількасот арештованих»). Серед затриманих опинилися:
- 16 викладачів ЛКУ;
- 36 професорів середніх шкіл;
- 44 учителів загальних шкіл;
- 7 суддів Апеляційного та Округового судів;
- 24 адвокати;
- понад 100 представників католицького духовенства (серед них два єпископи, члени [en], єпископського суду та капітули, а також ксьондзи-викладачі [pl].
Через те, що арешти продовжувалися упродовж наступних місяців та охопили інші міста люблінського дистрикту (Холм, Грубешів, Краснистав, Любартів, Ленчну та Замостя), в окремих джерелах сумарна кількість поляків, заарештованих в рамках Sonderaktion Lublin, оцінюється у розмірі близько 2000 осіб.
Доля затриманих
Заарештованих під час Sonderaktion Lublin ув'язнили в тюремних камерах Люблінського замку. Від грудня 1939 року до червня 1940 року більшість затриманих була відпущена додому. Проте близько 70 поляків було розстріляно, а ще кілька десятків — вивезено до концентраційних таборів (вищенаведені дані стосуються осіб, заарештованих у Любліні 9-20 листопада 1939 року). Серед вивезених опинилися, зокрема, проф. Владислав Курашкевич, ксьондз Станіслав Войса та шестеро люблінських учителів.
За десять днів після арешту ксьондз єпископ Маріан Фульман, ксьондз єпископ Владислав Ґораль та одинадцять заарештованих разом із ними священиків постали перед німецьким військово-польовим судом. Після інсценізованого процесу всім підсудним винесли вирок у вигляді смертної кари (за звинуваченнями у розповсюдженні нелегальної літератури, володіння зброєю та організації польських маніфестацій 11 листопада). Внаслідок втручання Ватикану німецька влада все ж була змушена пом'якшити вироки. Генеральний губернатор Ганс Франк своїм «помилуванням» замінив смертний вирок на довічне позбавлення волі, а вже 3 грудня 1939 року всіх 13-ох священиків вивезли до Заксенгаузену. Після 2,5-місячного перебування в таборі 73-річний єпископ Фульман був звільнений, після чого перебував під домашнім арештом у Новому Сончі до кінця війни. Єпископ Владислав Ґораль був страчений у Заксенгаузені на початку 1945 року. Жодна інша католицька дієцезія Генеральної губернії не постраждала так сильно від репресій з боку окупантів (аналогічне ставлення було лише до представників польського духовенства на землях, долучених до складу Третього Рейху). Ймовірно, брутальна розправа з люблінською дієцезіальною курією була особистою ініціативою бригаденфюрера СС Ґлобочніка.
У Святвечір 23 грудня 1939 року з камер Люблінського замку витягнули 10-ох відомих та шанованих мешканців Любліна. Про людське око до них приєднали ще двох неповнолітніх кримінальних злочинців, після чого усіх відвели на [pl] на вулиці Сєнній. Там у світлі фар автомобілів усіх розстріляли над викопаними заздалегідь могилами. В ту ніч були страчені: Станіслав Брила (голова Округового суду в Любліні, громадський діяч), Болеслав Секутович (голова Апеляційного суду в Любліні), Едвард Ліпський (адвокат, колишній замойський та томашувський староста), Владислав Рутковський (адвокат), проф. Чеслав Мартиняк (очільник кафедри філософії права ЛКУ), кс. проф. Міхал Нєхай (викладач догматичної теології в ЛКУ та Вищій духовній семінарії), Тадеуш Монєвський (директор [pl]), Антоні Крижановський (директор гімназії та ліцею Вацлави Арцішової), Юзеф Даньковський (староста Люблінського повіту), Тадеуш Іллюкевич (староста Любартовського повіту). Виконавцями страти були працівники 102-го батальйону поліції. На думку [pl], цей злочин був першим етапом «операції із систематичного винищення польської інтелігенції в Генеральній Губернії». Крім того, тієї ж ночі біля підприємства із виробництва бетонних виробів за залізничним мостом у Любартуві члени 102-го батальйону поліції розстріляли ще 48 поляків, звинувачених у публічній демонстрації патріотичних почуттів на День Незалежності Польщі. Серед жертв опинилися, зокрема, мешканці Бжезьниці-Ксьонженцої, Камйонки, Рудзенка і Крачева.
6 січня 1940 року в Любліні відбулась чергова екзекуція. Цього дня на глиняниках біля цегельні в місцевості Лемщизна німецькі поліцаї розстріляли близько 50 осіб. Жертвами були переважно мешканці Камйонки, заарештовані 15 листопада 1939 року у відповідь на організацію патріотичного заходу та молебню за Вітчизну у День Незалежності Польщі. Зокрема, були страчені: ксьондз Пйотр Гінвонт-Дзеалтовський (парох парафії в Камйонці), ксьондз Антоні Гуніч (вікарій парафії в Камьонці), Францішек Мазуркевич (війт гміни Камйонка), Міхал Шадковський (секретар гміни), Францішек Клямут (учитель), Маріан Ласкось (учитель), Кароль Цифрович (учитель), Броніслав Смоляк (студент), Юзеф Весоловський (студент), Завадський (аптекар). Ймовірно, в групі розстріляних були й особи, заарештовані в Любліні та інших населених пунктах дистрикту (включаючи ксьондза Вацлава Косьора і пароха холмської парафії).
7 січня на глиняниках відбулась нова екзекуція. Тоді було розстріляно біля 30-40 мешканців люблінської місцевості [pl], затриманих днем раніше під час репресій у відповідь на перестрілку на Бихавській вулиці (під час якої загинуло двоє німців). 12 лютого 1940 року відбулася велика екзекуція на старому єврейському цвинтарі в Любліні. Пострілами в потилицю тоді вбили близько 180 осіб. Серед страчених опинилося кілька осіб, заарештованих у рамках Sonderaktion Lublin.
Sonderaktion Lublin була лише першим етапом знищення польської інтелігенції на території довоєнного Люблінського воєводства. У червні 1940 року в рамках так званої Акції AB, в Любліні та інших містах були заарештовані сотні людей. Між 29 червня та 15 серпня 1940 року близько 450—500 заарештованих [pl] в [pl], а ближче до кінця року ще тисячу вивезено до концтаборів. Підрахунки Зофії Лещиньської показують, що до кінця окупації 2156 представників польської інтелігенції з території Люблінщини загинули внаслідок німецьких репресій (дані 1992 року).
Вшанування пам'яті
Протягом тривалого часу єдиною формою вшанування пам'яті жертв Sonderaktion Lublin слугувала скромна табличка на мурі єврейського цвинтаря. 20 червня 2001 року з ініціативи Товариства колишніх політичних в'язнів люблінського замку та «Под Зеґарем» (пол. Stowarzyszenie byłych Więźniów Politycznych Zamku Lubelskiego i «Pod Zegarem»), на [pl] відкрито пам'ятник на честь 12 поляків, розстріляних на Святвечір 23 грудня 1939 року. Він має форму грубо обробленої кам'яної брили, на якій розміщено табличку з написом: «Miejsce uświęcone krwią Polaków, więźniów Zamku Lubelskiego, rozstrzelanych przez hitlerowskiego okupanta w dniu 23 grudnia 1939 r.» На табличці також вирізьблені прізвища убитих.
Відповідальність виконавців
Відповідальність за дії німецького апарату безпеки в Любліні восени та взимку 1939 року, а, отже, за Sonderaktion Lublin, лежить у першу чергу на губернаторі Люблінського дистрикту, Фрідріху Шмідті, очільнику СС та поліції в Люблінському дистрикті, бригадефюреру СС Оділо Ґлобочніку та коменданту СД і Sicherheitspolizei в цьому ж дистрикті (KdS), штурмбаннфюреру СС докторі [de].
Ґлобочнік скоїв самогубство в травні 1945 року, невдовзі після того, як був затриманий британськими солдатами. Альфреда Гассельберґа в грудні 1939 року усунули з посади і розпочали дисциплінарне провадження проти нього за звинуваченнями в брутальному ставленні до працівників Einsatzkommando 3/I, яким він керував під час вересневої кампанії. Зрештою провадження було припинене, але кар'єра Гассельберґа в СС завершилася. За власним бажанням він пішов у Вермахт, пережив війну і помер своєю смертю у 1950 році.
Див. також
Коментарі
- Різні джерела подають суперечливі дати щодо дати цього віче. Зиґмунд Маньковський наводив дату 25 жовтня 1939 року (Mańkowski, 1992), а Реміґіуш Мошиньський, Леопольд Поліха та Юзеф Маршалек — жовтень 1939 року без уточнення дня (див.: Moszyński та Policha, 1964, с. 21–22 та Mańkowski, 1988, с. 194). Проте Юзеф Касперек повідомляє, що Артур Зейсс-Інкварт відвідав Люблін 23 листопада (див.: Kasperek, 1989, с. 36).
- 8 отців та 15 кліриків (див.: Kasperek, 1989, с. 47).
- Під час конференції керівників головних відомств в «уряді» Генерал-губернаторства (2 грудня 1939 р.) Ганс Франк пояснював брутальну розправу з люблінською дієцезійною курією необхідністю «тотальної боротьби з усілякими проявами руху опору в Генеральній губернії» (див.: Mańkowski, 1992, с. 47).
- У 1939 році 24 грудня припало на неділю, тому за народною традицією Святвечір відзначався на день раніше.
- Оділо Ґлобочнік був одним із найбільших нацистських злочинців. Як керівник операції Рейнхард був відповідальний за смерть мінімум півтора мільйона польських євреїв, страчених в нацистських таборах смерті. З його ініціативи також розпочалось масове виселення поляків із Замойщини.
Примітки
Література
- Böhler, Jochen; Mallmann, Klaus-Michael; Matthäus, Jürgen (2009). Einsatzgruppen w Polsce. Warszawa: Bellona. ISBN .
- Gałan, Alina (2003). „Akcja AB” na Lubelszczyźnie. Biuletyn IPN. 12-1 (35-36).
- Kasperek, Józef (1989). Kronika wydarzeń w Lublinie w okresie okupacji hitlerowskiej. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie. ISBN .
- Mańkowski, Zygmunt (1992). Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 – akcja AB na ziemiach polskich: materiały z sesji naukowej (6-7 listopada 1986 r.). Warszawa: Zakład Historii Najnowszej Uniwersytetu Marii Skłodowskiej-Curie&OKBZpNP-IPN w Lublinie.
- Mańkowski, Zygmunt (1988). Hitlerowskie więzienie na Zamku w Lublinie 1939-1944. Wydawnictwo Lubelskie. ISBN .
- Mańkowski, Zygmunt (1989). Sonderaktion Lublin. Listopad 1939. Lublin: Zakład Historii Najnowszej UMCS&OKBZpNP-IPN w Lublinie&Klub byłych Więźniów Politycznych Zamku Lubelskiego i „Pod Zegarem” w Lublinie. ISBN .
- Marczuk, Józef (2000). Straceni w Noc Wigilijną. Lublin 23 XII 1939. Stowarzyszenie byłych Więźniów Politycznych Zamku Lubelskiego i „Pod Zegarem” w Lublinie. ISBN .
- Moszyński, Remigiusz; Policha, Leopold (1964). Lublin w okresie okupacji (1939-1944). Lublin: Wydawnictwo Lubelskie.
- Schenk, Dieter (2009). Hans Frank. Biografia generalnego gubernatora. Kraków: Wydawnictwo „Znak”. ISBN .
- Wardzyńska, Maria (2009). Był rok 1939. Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej. ISBN .
- miejscapamiecinarodowej.pl. 2012. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 1 marca 2013.
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sonderaktion Lublin Specoperaciya Lyublin represivna akciya spryamovana proti inteligenciyi Lyublina provedena nimeckimi okupantami v listopadi 1939 roku Akciyu zapochatkuvali masovi areshti vid yakih postrazhdali kilka soten predstavnikiv socialnoyi ta intelektualnoyi eliti Lyublina Nimci zaareshtuvali zokrema dvoh yepiskopiv ta chleniv Lyublinskoyi arhidiyeceziyi usih prisutnih u misti vikladachiv Lyublinskogo katolickogo universitetu a takozh chislennih uchiteliv yuristiv chinovnikiv ta studentiv Bilshist uv yaznenih za deyakij chas vidpustili dodomu Vtim blizko 70 polyakiv rozstrilyali a she kilka desyatkiv vivezli do konctaboriv Nazvu Sonderaktion Lublin cim podiyam dali polski istoriki Pam yatnik zhertvam strati 23 grudnya 1939 rokuPeredumoviZ pershih dniv okupaciyi nimeckij teror buv spryamovanij peredusim proti predstavnikiv polskih politichnih ta intelektualnih elit Vidpovidno do rasistskogo stereotipu sho panuvav u Tretomu Rejhu nacistski kerivniki virili sho nacionalnu svidomist maye lishe polska inteligenciya todi yak prostij lyud zajnyatij lishe turbotami pro shodenne isnuvannya i dolya derzhavi jogo ne cikavit Tomu pripuskalosya sho vinishennya tak zvanogo kerivnogo prosharku dozvolit znishiti j polsku nacionalnu identichnist i peretvorit polske suspilstvo v pasivnu amorfnu masu yaka v krashomu razi mozhe buti vikoristana yak desheva robocha sila na nekvalifikovanih dopomizhnih robotah U ramkah tak zvanoyi akciyi Inteligenciya Intelligenzaktion sho provodilasya na okupovanih polskih zemlyah mizh veresnem 1939 roku ta vesnoyu 1940 nimci vbili shonajmenshe 100 000 polskih gromadyan Vnaslidok eksterminacijnoyi operaciyi najbilshi zhertvi ponesli zemli dolucheni do Rejhu a same Shidna Pomeraniya Velikopolsha Verhnij Shlonsk Masovi represiyi proti polskoyi inteligenciyi vidbuvalisya i na terenah tak zvanogo General gubernatorstva administrativno teritorialnoyi odinici stvorenoyi nimcyami na okupovanih teritoriyah centralnoyi Polshi V Lyublini pershi tizhni nimeckoyi okupaciyi projshli vidnosno spokijno Nimci dozvolili vidkriti shkoli ta rozpochati navchalnij rik v Lyublinskomu katolickomu universiteti LKU Znovu zapracyuvali teatri j kino a takozh ponovivsya vipusk gazeti Ekspres Lubelski Zavdyaki comu naselennya Lyublinshini spershu virilo sho nimecka okupaciya ne bude nadto riznitisya vid avstrijskoyi okupaciyi u 1915 1918 rokah Prote vzhe u pershi tizhni okupaciyi nimci pochali terorizuvati misceve naselennya U zhovtni 1939 potrapiv pid aresht ta buv strachenij za nez yasovanih obstavin dovoyennij lyublinskij voyevoda pl U kilkoh naselenih punktah Lyublinshini vidbulisya strati polyakiv zvinuvachenih u volodinni zbroyeyu zokrema v Kocku Lyubartuvi ta pl pid Ponyatovoyu Perebig operaciyiNa pochatku listopada 1939 roku gitlerivci pochali pidgotovku do shirokomasshtabnoyi represivnoyi akciyi spryamovanoyi proti socialnoyi ta intelektualnoyi eliti Lyublina Polski istoriki zgodom nazvali cyu operaciyu Sonderaktion Lublin Vona mala pevnim chinom dati pochatok pravlinnya Brigadefyurera SS Odilo Globochnika yakij 9 listopada 1939 roku obijnyav posadu kerivnika CC i policiyi Distriktu Lyublin Vona zh bula realizaciyeyu pogroz Artura Zejss Inkvarta zastupnika generalnogo gubernatora yakij pid chas viche dlya folksdojche organizovanogo v primishenni Banku Rolnogo po vul Shopena v Lyublini anonsuvav rozpravu z polskoyu inteligenciyeyu ta yevreyami Sonderaktion Lublin vtim ne bula vinyatkovo miscevoyu operaciyeyu U zv yazku iz nablizhennyam Dnya Nezalezhnosti Polshi nacisti provodili preventivni areshti ta strati majzhe v usih regionah okupovanoyi Polshi Osoblivo privertaye uvagu podibnist Sonderaktion Lublin do provedenoyi za kilka dniv pered tim akciyi areshtiv profesoriv krakivskih vishih navchalnih zakladiv Sonderaktion Krakau Poboyuyuchis polskih vistupiv nimci posilili ohoronu v tyurmi na Lyublinskomu zamku a takozh ohoronu zaliznichnogo vokzalu j skladiv prodovolstva 6 listopada 1939 roku Datoyu pochatku Sonderaktion Lublin vvazhayetsya 9 listopada 1939 Cogo dnya gitlerivci areshtuvali v misti kilka soten predstavnikiv inteligenciyi yuristiv inzheneriv predstavnikiv duhovenstva a takozh uchiteliv serednih ta zagalnoosvitnih shkil i Lyublinskogo Pedagogiumu Sered areshtovanih opinilisya zokrema rektor LKU ksondz pl ta profesor cogo zakladu ksondz pl U primishennyah lyublinskih sudiv zatrimali golovu Okruzhnogo sudu pl golovu Apelyacijnogo sudu Boleslava Sekutovicha j zastupnikiv goliv oboh sudiv Pidstupno zaareshtovano bagato vchiteliv zaproshenih na psevdo naradu do zali Rolnogo banku Prosto zi shkilnih zal ta kabinetiv vivodilis uchiteli gimnaziyi ta liceyu im Yana Zamojskogo Do v yaznici potrapili i kolishni chleni pl organizovanoyi u veresni 1939 roku Na pl vidbulas oblava Areshti prodovzhuvalisya i v nastupni dni 11 listopada gitlerivci zaareshtuvali 14 vikladachiv Lyublinskogo universitetu sered nih i vazhkohvorih ksondza profesora Pjotra Kremera i profesora Vladislav Kurashkevich 15 listopada okupacijna vlada oficijno likviduvala kuratoriyu lyublinskogo shkilnogo okrugu 17 listopada bulo zachineno KUL i zaareshtovano 60 studentiv cogo navchalnogo zakladu vid togo chasu korpus universitetu nimci vikoristovuvali yak kazarmi a zgodom pererobili na vijskovij shpital Togo zh dnya gestapivci prijshli do budivli Yepiskopskoyi kuriyi stverdzhuyuchi sho v yiyi sadku perehovuyut zbroyu Todi bulo zaareshtovano ksondza yepiskopa pl ordinariya lyublinskoyi diyeceziyi ksondza yepiskopa pl lyublinskogo sufragana ta 11 inshih predstavnikiv duhovenstva yaki na toj moment perebuvali v budivli Nimci rozgrabuvali i majno kuriyi 23 ta 25 listopada vidbulis nastupni areshti vchiteliv Todi bula oficijno likvidovana polska serednya shkilna osvita Prodovzhuvalisya represiyi proti katolickogo duhovenstva Pid kinec listopada vidbulis areshti v pl studentiv KULyu zokrema todi buv zaareshtovanij direktor konviktu ksondz pl 25 sichnya 1940 roku v Lyublini buli zaareshtovani 23 kapucini a 2 lyutogo 43 yezuyiti usih zatrimano za zvinuvachennyam perehovuvannya polskih oficeriv prihovuvannya zbroyi ta nalezhnist to tayemnih organizacij Z pidrahunkiv Zofiyi Leshinskoyi viplivaye sho pid chas listopadovoyi Sonderaktion v Lyublini zaareshtuvali blizko 250 osib pl ta Mariya Vardzinska pisali pro kilkasot areshtovanih Sered zatrimanih opinilisya 16 vikladachiv LKU 36 profesoriv serednih shkil 44 uchiteliv zagalnih shkil 7 suddiv Apelyacijnogo ta Okrugovogo sudiv 24 advokati ponad 100 predstavnikiv katolickogo duhovenstva sered nih dva yepiskopi chleni en yepiskopskogo sudu ta kapituli a takozh ksondzi vikladachi pl Cherez te sho areshti prodovzhuvalisya uprodovzh nastupnih misyaciv ta ohopili inshi mista lyublinskogo distriktu Holm Grubeshiv Krasnistav Lyubartiv Lenchnu ta Zamostya v okremih dzherelah sumarna kilkist polyakiv zaareshtovanih v ramkah Sonderaktion Lublin ocinyuyetsya u rozmiri blizko 2000 osib Dolya zatrimanihZaareshtovanih pid chas Sonderaktion Lublin uv yaznili v tyuremnih kamerah Lyublinskogo zamku Vid grudnya 1939 roku do chervnya 1940 roku bilshist zatrimanih bula vidpushena dodomu Prote blizko 70 polyakiv bulo rozstrilyano a she kilka desyatkiv vivezeno do koncentracijnih taboriv vishenavedeni dani stosuyutsya osib zaareshtovanih u Lyublini 9 20 listopada 1939 roku Sered vivezenih opinilisya zokrema prof Vladislav Kurashkevich ksondz Stanislav Vojsa ta shestero lyublinskih uchiteliv Za desyat dniv pislya areshtu ksondz yepiskop Marian Fulman ksondz yepiskop Vladislav Goral ta odinadcyat zaareshtovanih razom iz nimi svyashenikiv postali pered nimeckim vijskovo polovim sudom Pislya inscenizovanogo procesu vsim pidsudnim vinesli virok u viglyadi smertnoyi kari za zvinuvachennyami u rozpovsyudzhenni nelegalnoyi literaturi volodinnya zbroyeyu ta organizaciyi polskih manifestacij 11 listopada Vnaslidok vtruchannya Vatikanu nimecka vlada vse zh bula zmushena pom yakshiti viroki Generalnij gubernator Gans Frank svoyim pomiluvannyam zaminiv smertnij virok na dovichne pozbavlennya voli a vzhe 3 grudnya 1939 roku vsih 13 oh svyashenikiv vivezli do Zaksengauzenu Pislya 2 5 misyachnogo perebuvannya v tabori 73 richnij yepiskop Fulman buv zvilnenij pislya chogo perebuvav pid domashnim areshtom u Novomu Sonchi do kincya vijni Yepiskop Vladislav Goral buv strachenij u Zaksengauzeni na pochatku 1945 roku Zhodna insha katolicka diyeceziya Generalnoyi guberniyi ne postrazhdala tak silno vid represij z boku okupantiv analogichne stavlennya bulo lishe do predstavnikiv polskogo duhovenstva na zemlyah doluchenih do skladu Tretogo Rejhu Jmovirno brutalna rozprava z lyublinskoyu diyecezialnoyu kuriyeyu bula osobistoyu iniciativoyu brigadenfyurera SS Globochnika U Svyatvechir 23 grudnya 1939 roku z kamer Lyublinskogo zamku vityagnuli 10 oh vidomih ta shanovanih meshkanciv Lyublina Pro lyudske oko do nih priyednali she dvoh nepovnolitnih kriminalnih zlochinciv pislya chogo usih vidveli na pl na vulici Syennij Tam u svitli far avtomobiliv usih rozstrilyali nad vikopanimi zazdalegid mogilami V tu nich buli stracheni Stanislav Brila golova Okrugovogo sudu v Lyublini gromadskij diyach Boleslav Sekutovich golova Apelyacijnogo sudu v Lyublini Edvard Lipskij advokat kolishnij zamojskij ta tomashuvskij starosta Vladislav Rutkovskij advokat prof Cheslav Martinyak ochilnik kafedri filosofiyi prava LKU ks prof Mihal Nyehaj vikladach dogmatichnoyi teologiyi v LKU ta Vishij duhovnij seminariyi Tadeush Monyevskij direktor pl Antoni Krizhanovskij direktor gimnaziyi ta liceyu Vaclavi Arcishovoyi Yuzef Dankovskij starosta Lyublinskogo povitu Tadeush Illyukevich starosta Lyubartovskogo povitu Vikonavcyami strati buli pracivniki 102 go bataljonu policiyi Na dumku pl cej zlochin buv pershim etapom operaciyi iz sistematichnogo vinishennya polskoyi inteligenciyi v Generalnij Guberniyi Krim togo tiyeyi zh nochi bilya pidpriyemstva iz virobnictva betonnih virobiv za zaliznichnim mostom u Lyubartuvi chleni 102 go bataljonu policiyi rozstrilyali she 48 polyakiv zvinuvachenih u publichnij demonstraciyi patriotichnih pochuttiv na Den Nezalezhnosti Polshi Sered zhertv opinilisya zokrema meshkanci Bzheznici Ksonzhencoyi Kamjonki Rudzenka i Kracheva 6 sichnya 1940 roku v Lyublini vidbulas chergova ekzekuciya Cogo dnya na glinyanikah bilya cegelni v miscevosti Lemshizna nimecki policayi rozstrilyali blizko 50 osib Zhertvami buli perevazhno meshkanci Kamjonki zaareshtovani 15 listopada 1939 roku u vidpovid na organizaciyu patriotichnogo zahodu ta molebnyu za Vitchiznu u Den Nezalezhnosti Polshi Zokrema buli stracheni ksondz Pjotr Ginvont Dzealtovskij paroh parafiyi v Kamjonci ksondz Antoni Gunich vikarij parafiyi v Kamonci Francishek Mazurkevich vijt gmini Kamjonka Mihal Shadkovskij sekretar gmini Francishek Klyamut uchitel Marian Laskos uchitel Karol Cifrovich uchitel Bronislav Smolyak student Yuzef Vesolovskij student Zavadskij aptekar Jmovirno v grupi rozstrilyanih buli j osobi zaareshtovani v Lyublini ta inshih naselenih punktah distriktu vklyuchayuchi ksondza Vaclava Kosora i paroha holmskoyi parafiyi 7 sichnya na glinyanikah vidbulas nova ekzekuciya Todi bulo rozstrilyano bilya 30 40 meshkanciv lyublinskoyi miscevosti pl zatrimanih dnem ranishe pid chas represij u vidpovid na perestrilku na Bihavskij vulici pid chas yakoyi zaginulo dvoye nimciv 12 lyutogo 1940 roku vidbulasya velika ekzekuciya na staromu yevrejskomu cvintari v Lyublini Postrilami v potilicyu todi vbili blizko 180 osib Sered strachenih opinilosya kilka osib zaareshtovanih u ramkah Sonderaktion Lublin Sonderaktion Lublin bula lishe pershim etapom znishennya polskoyi inteligenciyi na teritoriyi dovoyennogo Lyublinskogo voyevodstva U chervni 1940 roku v ramkah tak zvanoyi Akciyi AB v Lyublini ta inshih mistah buli zaareshtovani sotni lyudej Mizh 29 chervnya ta 15 serpnya 1940 roku blizko 450 500 zaareshtovanih pl v pl a blizhche do kincya roku she tisyachu vivezeno do konctaboriv Pidrahunki Zofiyi Leshinskoyi pokazuyut sho do kincya okupaciyi 2156 predstavnikiv polskoyi inteligenciyi z teritoriyi Lyublinshini zaginuli vnaslidok nimeckih represij dani 1992 roku Vshanuvannya pam yatiProtyagom trivalogo chasu yedinoyu formoyu vshanuvannya pam yati zhertv Sonderaktion Lublin sluguvala skromna tablichka na muri yevrejskogo cvintarya 20 chervnya 2001 roku z iniciativi Tovaristva kolishnih politichnih v yazniv lyublinskogo zamku ta Pod Zegarem pol Stowarzyszenie bylych Wiezniow Politycznych Zamku Lubelskiego i Pod Zegarem na pl vidkrito pam yatnik na chest 12 polyakiv rozstrilyanih na Svyatvechir 23 grudnya 1939 roku Vin maye formu grubo obroblenoyi kam yanoyi brili na yakij rozmisheno tablichku z napisom Miejsce uswiecone krwia Polakow wiezniow Zamku Lubelskiego rozstrzelanych przez hitlerowskiego okupanta w dniu 23 grudnia 1939 r Na tablichci takozh virizbleni prizvisha ubitih Vidpovidalnist vikonavcivVidpovidalnist za diyi nimeckogo aparatu bezpeki v Lyublini voseni ta vzimku 1939 roku a otzhe za Sonderaktion Lublin lezhit u pershu chergu na gubernatori Lyublinskogo distriktu Fridrihu Shmidti ochilniku SS ta policiyi v Lyublinskomu distrikti brigadefyureru SS Odilo Globochniku ta komendantu SD i Sicherheitspolizei v comu zh distrikti KdS shturmbannfyureru SS doktori de Globochnik skoyiv samogubstvo v travni 1945 roku nevdovzi pislya togo yak buv zatrimanij britanskimi soldatami Alfreda Gasselberga v grudni 1939 roku usunuli z posadi i rozpochali disciplinarne provadzhennya proti nogo za zvinuvachennyami v brutalnomu stavlenni do pracivnikiv Einsatzkommando 3 I yakim vin keruvav pid chas veresnevoyi kampaniyi Zreshtoyu provadzhennya bulo pripinene ale kar yera Gasselberga v SS zavershilasya Za vlasnim bazhannyam vin pishov u Vermaht perezhiv vijnu i pomer svoyeyu smertyu u 1950 roci Div takozhAB akciya Ubivstvo lvivskih profesorivKomentariRizni dzherela podayut superechlivi dati shodo dati cogo viche Zigmund Mankovskij navodiv datu 25 zhovtnya 1939 roku Mankowski 1992 a Remigiush Moshinskij Leopold Poliha ta Yuzef Marshalek zhovten 1939 roku bez utochnennya dnya div Moszynski ta Policha 1964 s 21 22 ta Mankowski 1988 s 194 Prote Yuzef Kasperek povidomlyaye sho Artur Zejss Inkvart vidvidav Lyublin 23 listopada div Kasperek 1989 s 36 8 otciv ta 15 klirikiv div Kasperek 1989 s 47 Pid chas konferenciyi kerivnikiv golovnih vidomstv v uryadi General gubernatorstva 2 grudnya 1939 r Gans Frank poyasnyuvav brutalnu rozpravu z lyublinskoyu diyecezijnoyu kuriyeyu neobhidnistyu totalnoyi borotbi z usilyakimi proyavami ruhu oporu v Generalnij guberniyi div Mankowski 1992 s 47 U 1939 roci 24 grudnya pripalo na nedilyu tomu za narodnoyu tradiciyeyu Svyatvechir vidznachavsya na den ranishe Odilo Globochnik buv odnim iz najbilshih nacistskih zlochinciv Yak kerivnik operaciyi Rejnhard buv vidpovidalnij za smert minimum pivtora miljona polskih yevreyiv strachenih v nacistskih taborah smerti Z jogo iniciativi takozh rozpochalos masove viselennya polyakiv iz Zamojshini PrimitkiWardzynska 2009 Mankowski 1992 Moszynski ta Policha 1964 Mankowski 1989 Mankowski 1988 Galan 2003 s 50 Kasperek 1989 Marczuk 2000 Mankowski 1992 s 49 miejscapamiecinarodowej pl 2012 Schenk 2009 Bohler Mallmann ta Matthaus 2009 LiteraturaBohler Jochen Mallmann Klaus Michael Matthaus Jurgen 2009 Einsatzgruppen w Polsce Warszawa Bellona ISBN 978 83 11 11588 0 Galan Alina 2003 Akcja AB na Lubelszczyznie Biuletyn IPN 12 1 35 36 Kasperek Jozef 1989 Kronika wydarzen w Lublinie w okresie okupacji hitlerowskiej Lublin Wydawnictwo Lubelskie ISBN 83 222 0491 4 Mankowski Zygmunt 1992 Ausserordentliche Befriedungsaktion 1940 akcja AB na ziemiach polskich materialy z sesji naukowej 6 7 listopada 1986 r Warszawa Zaklad Historii Najnowszej Uniwersytetu Marii Sklodowskiej Curie amp OKBZpNP IPN w Lublinie Mankowski Zygmunt 1988 Hitlerowskie wiezienie na Zamku w Lublinie 1939 1944 Wydawnictwo Lubelskie ISBN 83 222 0446 9 Mankowski Zygmunt 1989 Sonderaktion Lublin Listopad 1939 Lublin Zaklad Historii Najnowszej UMCS amp OKBZpNP IPN w Lublinie amp Klub bylych Wiezniow Politycznych Zamku Lubelskiego i Pod Zegarem w Lublinie ISBN 83 227 0259 0 Marczuk Jozef 2000 Straceni w Noc Wigilijna Lublin 23 XII 1939 Stowarzyszenie bylych Wiezniow Politycznych Zamku Lubelskiego i Pod Zegarem w Lublinie ISBN 83 86660 52 X Moszynski Remigiusz Policha Leopold 1964 Lublin w okresie okupacji 1939 1944 Lublin Wydawnictwo Lubelskie Schenk Dieter 2009 Hans Frank Biografia generalnego gubernatora Krakow Wydawnictwo Znak ISBN 978 83 240 1227 5 Wardzynska Maria 2009 Byl rok 1939 Operacja niemieckiej policji bezpieczenstwa w Polsce Intelligenzaktion Warszawa Instytut Pamieci Narodowej ISBN 978 83 7629 063 8 miejscapamiecinarodowej pl 2012 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 1 marca 2013 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi