Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| англ. Lublin Triangle | |
|---|---|
| Люблінський трикутник | |
 | |
 Країни Люблінського трикутника Країни ЄС і НАТО | |
| Абревіатура | LT, TL, ЛТ |
| Тип | регіональний альянс |
| Засновано | 28 липня 2020 |
| Мета | міжнародна безпека, протидія російській агресії, розширення Європейського Союзу |
| Місце діяльності | центральна та східна Європа |
| Членство |  Литва Польща Україна |
| Офіційні мови | литовська польська українська |
| МЗС Литви | Ґабріелюс Ландсберґіс |
| МЗС Польщі | Збіґнєв Рау |
| МЗС України | Дмитро Кулеба |
| Ключові особи | міністри закордонних справ |
| Вебсайт: umcs.pl/pl/trojkat-lubelski-rzeczpospolita-wielu-narodow,21847.htm | |
 Люблінський трикутник у Вікісховищі | |
Лю́блінський трику́тник (лит. Liublino trikampis, пол. Trójkąt Lubelski) — тристоронній регіональний альянс для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною, метою якого зокрема є зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України в Європейський Союз та НАТО і спільна протидія російській агресії в Україні.
Країни Люблінського трикутника заявили про свою підтримку відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів і закликають припинити російську агресію проти неї. Люблінський трикутник підтримує надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями НАТО та заявляє, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямку.
Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв'язках трьох країн. Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня 2020 року в Любліні, Польща. Люблін обрали спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту — одну з найбільших держав Європи свого часу.[]
Ідея про створення такої організації належить Адаму Чарторийському, яку озвучив В'ячеслав Чорновіл.
Історія
Спільну декларацію міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України Лінаса Лінкявічуса, Яцека Чапутовича й Дмитра Кулеби про створення формату було підписано 28 липня 2020 року в Любліні, Польща.
На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба як почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея. Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю. За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.
17 вересня 2020 року відбулася перша зустріч (у форматі відеоконференції) національних координаторів Люблінського трикутника, створеного міністрами закордонних справ України, Польщі і Литви у липні 2020 року. Координаторами цього тристороннього механізму співробітництва визначені заступники глав зовнішньополітичних відомств Василь Боднар (Україна), Марцін Пшидач (Польща) і Далюс Чекуоліс (Литва). Сторони обговорили підготовку наступної зустрічі глав МЗС Люблінського трикутника, яка за ініціативою міністра Дмитра Кулеби має відбутися в Києві. Одним із основних завдань Люблінського трикутника має стати координація дій України, Польщі і Литви з ефективної протидії викликам і загрозам спільній безпеці, серед яких у пріоритеті — протидія гібридним загрозам з боку Росії.
29 січня 2021 року під час першого онлайн засідання Люблінського трикутника, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на брифінгу, що Україна, Литва та Польща виступають за приєднання Білорусі до «Люблінського трикутника», однак час для цього ще не настав.
 | «Безумовно, без Білорусі «Люблінський трикутник» трохи є неповним. Ми б хотіли, щоб, зрештою, і демократична Білорусь приєдналася і перетворила «Люблінський трикутник» на «Люблінський квадрат». Але час для цього ще не настав. Водночас ми всі розуміємо, що ситуація в Білорусі має вплив не лише на двосторонні відносини цієї країни з сусідами, але й на ситуацію в регіоні загалом», — сказав Кулеба, підсумовуючи перше засідання «Люблінського трикутника». |  |
28 лютого 2021 року, стало відомо, що наприкінці січня 2021 року Світлана Тихановська вперше вийшла на контакт із главою МЗС України Дмитром Кулебою, де він запросив білоруську сторону на зустріч Люблінського трикутника, та очікує на запрошення на зустріч офлайн із паном Кулебою і з Верховною Радою. Світлана зазначила, що хотілося, аби «Люблінський трикутник» став «Люблінською четвіркою».
5 жовтня 2021 року у форматі круглого столу в рамках Варшавського безпекового форуму відбулась зустріч міністрів закордонних справ Люблінського трикутника, зокрема, Дмитро Кулеба наголосив, що Люблінський трикутник є яскравим прикладом нового тренду міжнародної політики зі створення регіональних альянсів:
| | Міжнародний порядок денний протягом десятиріч формували великі міжнародні організації та альянси. ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, ЄС та ООН структурували світовий лад. Сьогодні, насамперед внаслідок агресивних дій Росії, великим альянсам все складніше підтримувати міжнародний мир і безпеку. Тому великого значення набувають гнучкі регіональні формати, такі як Люблінський трикутник. Цей важливий регіональний формат взаємодії вже сьогодні розкриває потенціал наших трьох країн, зближує нас і зміцнює безпеку України, Польщі та Литви на тлі зростаючих викликів у регіоні. Веймарський трикутник свого часу допоміг Польщі повернутися до європейської політики. Сьогодні Люблінський трикутник повертає Україну до простору Центральної Європи, до якого вона завжди історично належала. | |
Дмитро Кулеба підкреслив, що Люблінський трикутник закріплений у нещодавно затвердженій Стратегії зовнішньополітичної діяльности України як один із важливих нових міжнародних форматів взаємодії України. Разом з Асоційованим тріо, Квадригою та Кримською платформою ці нові формати відображають нову проактивну зовнішню політику України та спрямовані на створення поясу безпеки та процвітання для України та регіону між Балтійським і Чорним морями.
2 грудня 2021 року президенти Люблінського трикутника провели перші спільні переговори й ухвалили заяву, де закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Російської Федерації через її триваючу агресію проти України. Глави держав також зажадали від Кремля відвести російські війська від українських кордонів і з тимчасово окупованих територій. У заяві президенти підтвердили прихильність зміцненню енергетичної безпеки Європи і висловили стурбованість проєктом «Північний потік — 2». Лідери домовилися про спільні дії в протистоянні спробам Росії монополізувати європейський газовий ринок і використовувати енергетику в якості геополітичної зброї. Президенти також заявили про взаємну підтримку на тлі міграційної кризи на кордонах ЄС, штучно створеному режимом Лукашенка.
Напередодні широкомасштабного російського вторгнення в Україну, 23 лютого 2022 року, відбулася зустріч очільників держав «Люблінського трикутника» в Києві, де вони підписали спільну декларацію. У ній засуджується рішення Російської Федерації про визнання тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей «незалежними», а також підтримується надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
26 листопада 2022 року прем'єр-міністри Люблінського трикутника підписали спільну заяву за результатами зустрічі у рамках «Люблінського трикутника» в Києві, у якій закликали міжнародну спільноту визнати спільною метою звільнення всієї тимчасово окупованої території України. У документі також ідеться про активізацію процесу переговорів щодо вступу України в НАТО.
11 січня 2023 року президенти держав Люблінського трикутника провели другий саміт у Львові та підписали спільну декларацію. Президент Польщі Анджей Дуда оголосив, що Україна отримає роту танків Leopard у рамках створення міжнародної коаліції.
Саміти
| Дата | Місце проведення | Учасники | Примітки | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 20 грудня 2021 року | Гута, Івано-франківська обл. Україна | Президент України Володимир Зеленський; Президент Польщі Анджей Дуда; Президент Литви Ґітанас Науседа. | |
| - | 26 листопада 2022 року | Київ, Україна | Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Маравецький Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте | Робоча зустріч на рівні Прем'єр-міністрів |
| 2 | 11 січня 2023 року | Львів, Львівська обл. Україна | Президент України Володимир Зеленський; Президент Польщі Анджей Дуда; Президент Литви Ґітанас Науседа. | |
Механізми співпраці
Згідно зі спільною декларацією Литви, Польщі та України міністри закордонних справ сторін повинні проводити регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, і за участю обраних партнерів. Вони також будуть організовувати консультації на рівні керівництва міністерств закордонних справ своїх країн і створюють у цих міністерствах посади представників з питань співробітництва в рамках Люблінського трикутника.
Під час першої зустрічі у форматі відеоконференції 17 вересня 2020 року національні координатори визначили основні напрями діяльности Люблінського трикутника та погодилися забезпечувати сталу взаємодію формату на різних робочих рівнях. У ході зустрічі узгодили основні принципи діяльности Люблінського трикутника та окреслили плани взаємодії на найближчу перспективу. Одним із основних завдань має стати координація дій трьох держав з ефективної протидії актуальним викликам і загрозам їхній спільній безпеці. Серед пріоритетних тем у співпраці — спільна протидія гібридним загрозам з боку Росії, зокрема у боротьбі з дезінформацією. Окремо зазначили важливість збереження тісної співпраці у рамках міжнародних організацій.
| | «Нас об’єднують не лише спільні цінності та інтереси, але і спільна відповідальність за майбутнє наших країн і регіону, у якому ми живемо і який протягом останніх років перебуває в центрі подій глобальної політики», — зазначив Василь Боднар. | |
Заступники міністрів домовилися також розпочати тристоронні тематичні консультації на рівні директорів департаментів МЗС трьох країн. Важливу увагу консультацій координатори приділили ситуації в Білорусі та деяких інших країнах регіону. Василь Боднар висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку територіальної цілісності і суверенітету нашої держави та підтримку у протидії російській агресії. Він також поінформував своїх колег про основні цілі Кримської платформи та запросив Польщу і Литву до активної співпраці в рамках платформи, метою якої є деокупація Криму.
12 жовтня 2020 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив важливість новоствореного «Люблінського трикутника» й запропонував президенту Польщі Анджею Дуді розширити його формат, а саме обговорити можливість зустрічі голів урядів країн у форматі «Люблінського трикутника» під час його візиту до України.
27 лютого 2021 року, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс українській Радіо Свободі заявив, що ініціатива «Люблінський трикутник», яка об'єднує Україну, Литву і Польщу, наближає євроінтеграцію України:
| | «Думаю, що цей формат дуже корисний. І я впевнений, що цей формат можна розширити, говорити не лише про політику. Ми могли б обговорювати також спільну історію, геополітику, економіку та багато інших речей. Така комунікація дозволяє певною мірою структурувати нашу співпрацю… Це, безперечно, дуже корисно і наближає євроінтеграцію України», — сказав він. | |
Він також вважає, що ініціатива «Кримська платформа» є «надзвичайно корисною не лише для пошуку конкретних рішень, але й для того, аби нагадувати про проблему окупації Криму».
2 грудня 2021 року заступник міністра закордонних України Микола Точицький заявив, що хоч Україна і Польща демонструють високий рівень стратегічного партнерства, Київ і Варшава планують надалі активно розвивати Люблінський трикутник. За словами Точицького, під час політичних консультацій у Варшаві сторони обговорили широке коло питань, зокрема і складну історію.
Ініціативи
Міжпарламентська асамблея
Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму й Сенату Республіки Польща та Сейму Литовської Республіки створена для налагодження діалогу між трьома країнами в парламентському вимірі 2005 року. Установче засідання Асамблеї відбулося 16 червня 2008 року в Києві, в Україні. У рамках Асамблеї діють комітети з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, гуманітарного та культурного співробітництва.
Спільна бригада
Литовсько-польсько-українська бригада — це багатонаціональний підрозділ із можливостями загальної військової бригади, призначений для ведення незалежних військових операцій відповідно до міжнародного права або участи в таких діях. До його складу входять спеціальні військові частини трьох країн, вибрані з 21-ї Підгальської стрілецької бригади (Польща), 80-ї десантно-штурмової бригади (Україна) та батальйону Великої княгині Біруте Улан (Литва).
Литовсько-польсько-українська бригада створена в рамках тристороннього співробітництва в сфері оборони 2014 року, яка забезпечує національний внесок у багатонаціональні військові формування високого ступеня готовности (Резервні угоди ООН, Бойові тактичні групи ЄУ, Сили реагування НАТО), а також міжнародні операції з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄУ, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у випадку схвалення парламентами країн-учасниць.
З 2016 року ЛитПолУкрбриг є важливим елементом дій НАТО, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України. Основна діяльність бригади включає навчання українських офіцерів та військових частин цим стандартам, планування та проведення оперативних завдань та підтримку оперативної готовности.
Молодіжний Люблінський трикутник
Молодіжний Люблінський трикутник (Youth Lublin Triangle, YLT) — інституціоналізована платформа для співпраці між молоддю Литви, Польщі та України. Ініційований молодіжною організацією «Платформа публічної дипломатії», Молодіжний Люблінський трикутник отримав підтримку від міністрів закордонних справ Литви, Польщі та України.
Поштовхом до реалізації ініціативи стало дослідження потенціалу молодіжної співпраці під егідою Люблінського трикутника, проведене «Платформою публічної дипломатії» та проспонсороване Фондом Конрада Аденауера.
Першим кроком до реалізації ініціативи став онлайн-форум, проведений 9—10 квітня 2021 року. Форум відвідали представники молодіжних рад Литви, Польщі, України та Білорусі, а також високопоставлені урядовці з Литви та України.
Молодіжний Люблінський трикутник створений для забезпечення синергії та підготовки молоді країн-учасниць до співжиття в успішному та безпечному європейському просторі. Сфери співробітництва охоплюватимуть, зокрема, історичний і культурний діалог, професійний й академічний розвиток.
Порівняння країн
| Назва | Литва | Польща | Україна |
|---|---|---|---|
| Офіційна назва | Литовська Республіка (Lietuvos Respublika) | Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) | Україна |
| Герб |  |  |  |
| Прапор |  |  |  |
| Населення | ▲ 2 794 329 | ▼ 38 383 000 | ▼ 41,660,982 |
| Площа | 65 300 км² (25 200 миль²) | 312 696 км² (120 733 милі²) | 603 700 км² (375 121 милі²) |
| Густота населення | 43 особи/км² | 123 особи/км² | 73 особи/км² |
| Устрій | Унітарна змішана конституційна республіка | ||
| Столиці |  Вільнюс – 580 020 (810 290 Метрополійна територія) |  Варшава – 1 783 321 (3 100 844 Метрополійна територія) |  Київ – 2 950 800 (3 375 000 Метрополійна територія) |
| Найбільше місто | |||
| Офіційні мови | Литовська (де-факто і де-юре) | Польська (де-факто і де-юре) | Українська (де-факто і де-юре) |
| Поточний глава уряду | Прем'єр-міністр Інґріда Шимоніте (2020—дотепер) | Прем'єр-міністр Дональд Туск (2023 — дотепер) | Прем'єр-міністр Денис Шмигаль (2020 — дотепер) |
| Нинішній глава держави | Президент Ґітанас Науседа (2019 — дотепер) | Президент Анджей Дуда (2015 — дотепер) | Президент Володимир Зеленський (2019 — дотепер) |
| Основні релігії | 77,2 % католики, 4,1 % православні, 0,8 % старообрядник, 0,6 % лютерани, 0,2 % , 0,9 % інші | 87,58 % римо-католики, 7,10 % складно сказати, 1,28 % Інші віри, 2,41 % Нерелігійні, 1,63 % не вказано | 67,3 % православні, 9,4 % греко-католики, 0,8 % римо-католики, 7,7 % невизначені християни, 2,2 % протестанти, 0,4 % юдеї, 0,1 % буддисти, 11,0 % не належать до конфесій |
| Етнічні групи | 84,2 % литовці, 7,1 % поляки, 5,8 % росіяни, 1,2 % білоруси, 0,5 % українці, 1,7 % інші | 98 % поляки, 2 % інші або не вказані | 77,8 % українці, 17,3 % росіяни, 0,8 % румуни і молдовани, 0,6 % білоруси, 0,5 % кримські татари, 0,4 % болгари, 0,3 % угорці, 0,3 % поляки, 1,7 % інші |
| ВВП (номінальний) |
|
|
|
| Зовнішній борг (номінальний) | 34,48 млрд $ (2016) — 31,6 % ВВП | 281,812 млрд $ (2019) — 47,5 % ВВП | 47,9 млрд $ (2018) — 46,9 % ВВП |
| ВВП (ПКС) |
|
|
|
| Валюта | Євро (€) — EUR | Польський злотий (zł) — PLN | Українська гривня (₴) — UAH |
| Індекс людського розвитку | |||
Громадська думка
Згідно з опитування проведеного 16—25 грудня 2022 року Люблінському трикутнику довіряє 65, 5 % українців.
Див. також
Примітки
- (англ.) Poland, Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.], 01.08.2020 // Euromaidan Press
- Спільна декларація міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки щодо заснування «Люблінського трикутника». Міністерство закордонних справ України. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- . Jamestown (англійською) . 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2021.
- Ministry of Foreign Affairs of Ukraine - Kuleba, Czaputowicz and Linkevičius launched the Lublin Triangle - a new format of Ukraine, Poland and Lithuania. Міністерство закордонних справ України. 28 липня 2020. оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 25 січня 2022. (англ.)
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () -
![image]()
Потрійний удар по Кремлю! Україна, Литва і Польща об‘єдналися у Люблінський трикутник на YouTube - Кулеба запросив главу МЗС Білорусі на зустріч міністрів Люблінського трикутника. Укрінформ. 1 серпня 2020. оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Люблінський трикутник мав бути квадратом із Білоруссю – МЗС Польщі. Укрінформ. 11 вересня 2020. оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
- Люблінський трикутник визначив одним із пріоритетів протидію гібридним загрозам РФ. Укрінформ. 17 вересня 2020. оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
- Кулеба вважає «Люблінський трикутник» без Білорусі «трохи неповним». Радіо Свобода. 29 січня 2021. оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- «Не треба порівнювати Білорусь з Україною». Майбутнє революції, доля Лукашенка, відносини з Кремлем — інтерв'ю НВ зі Світланою Тіхановською. НВ. 4 березня 2021. оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- Президенти Польщі і Литви підтримали надання Україні статусу кандидата в члени ЄС (оновлено) (фото). LB.ua. Процитовано 11 січня 2023.
- “Люблінський трикутник” у Києві: прем’єри Польщі, Литви й України закликали світ визнати спільною метою звільнення всієї української території. novynarnia.com (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- СПІЛЬНА ЗАЯВА Прем’єр-міністрів України, Литовської Республіки та Республіка Польща про результати зустрічі Люблінського трикутника. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 11 січня 2023.
- Президенти Польщі та Литви приїхали до України та зустрілися із Зеленським. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
- У Львові відбулася зустріч Зеленського, Дуди та Науседи. Президенти підписали Спільну декларацію. nv.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
- Україна отримає роту Leopard у рамках міжнародної коаліції — Дуда. nv.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
- Люблінський трикутник визначив одним із пріоритетів протидію гібридним загрозам РФ. Укрінформ. 17 вересня 2020. оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- https://prm.ua/protidiya-zagrozam-rosiyi-stane-prioritetom-lyublinskogo-trikutnika/
- Шмигаль на зустрічі з Дудою запропонував розширити формат «Люблінського трикутника». Радіо Свобода. 12 жовтня 2020. оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Про тирана Путіна, приниження і успіх Борреля у Москві і санкції проти Росії. YouTube. Радіо Свобода. 27 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021.
{{}}: Текст «Габріелюс Ландсбергіс» проігноровано ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
- Двосторонні інституційні механізми. Міністерство закордонних справ України. 04.01.2013. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- Підписано Угоду щодо створення спільної литовсько-польсько-української бригади. Міністерство оборони України. 19.09.2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 2 серпня 2020.
- . Foundation Office Ukraine (англ.). 28 січня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- . RADA. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- . osp.stat.gov.lt. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 12 серпня 2020.
- demografia.stat.gov.pl/. . stat.gov.pl. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- Українці серед усіх міжнародних організацій найбільше довіряють ЄС. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
Посилання
![image]()
Потрійний удар по Кремлю! Україна, Литва і Польща об‘єдналися у Люблінський трикутник на YouTube- Друга зустріч Люблінського трикутника пройде в Україні (доповнено). Слово і діло. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- Україна, Польща та Литва домовилися про новий формат взаємодії — "Люблінський трикутник". УНІАН. 28 липня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- Хомченко Михайло (11 квітня 2021). . Укрінформ. Depo.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11.04.2021.
- (пол.) Trójkąt Lubelski. Kijów liczy na Polskę i Litwę [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Piotr Andrusieczko, Kijów, 30 lipca 2020
- (англ.) Poland, Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.], 01.08.2020 // Euromaidan Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
area km2 population estimate angl Lublin TriangleLyublinskij trikutnik Krayini Lyublinskogo trikutnika Krayini YeS i NATOAbreviatura LT TL LTTip regionalnij alyansZasnovano 28 lipnya 2020Meta mizhnarodna bezpeka protidiya rosijskij agresiyi rozshirennya Yevropejskogo SoyuzuMisce diyalnosti centralna ta shidna YevropaChlenstvo Litva Polsha UkrayinaOficijni movi litovska polska ukrayinskaMZS Litvi Gabrielyus LandsbergisMZS Polshi Zbignyev RauMZS Ukrayini Dmitro KulebaKlyuchovi osobi ministri zakordonnih spravVebsajt umcs pl pl trojkat lubelski rzeczpospolita wielu narodow 21847 htm Lyublinskij trikutnik u Vikishovishi Lyu blinskij triku tnik lit Liublino trikampis pol Trojkat Lubelski tristoronnij regionalnij alyans dlya politichnogo ekonomichnogo kulturnogo j socialnogo spivrobitnictva mizh Litvoyu Polsheyu ta Ukrayinoyu metoyu yakogo zokrema ye zmicnennya dialogu mizh krayinami pidtrimka integraciyi Ukrayini v Yevropejskij Soyuz ta NATO i spilna protidiya rosijskij agresiyi v Ukrayini Krayini Lyublinskogo trikutnika zayavili pro svoyu pidtrimku vidnovlennya teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini v mezhah mizhnarodno viznanih kordoniv i zaklikayut pripiniti rosijsku agresiyu proti neyi Lyublinskij trikutnik pidtrimuye nadannya Ukrayini statusu partnera z rozshirenimi mozhlivostyami NATO ta zayavlyaye sho nadannya Ukrayini Planu dij shodo chlenstva v NATO ye nastupnim neobhidnim krokom u comu napryamku Tristoronnij format zasnovanij na tradiciyah ta istorichnih zv yazkah troh krayin Vidpovidnu spilnu deklaraciyu ministri pidpisali 28 lipnya 2020 roku v Lyublini Polsha Lyublin obrali specialno yak natyak na serednovichnu Lyublinsku uniyu sho stvorila Rich Pospolitu odnu z najbilshih derzhav Yevropi svogo chasu dzherelo Ideya pro stvorennya takoyi organizaciyi nalezhit Adamu Chartorijskomu yaku ozvuchiv V yacheslav Chornovil IstoriyaSpilnu deklaraciyu ministriv zakordonnih sprav Litvi Polshi ta Ukrayini Linasa Linkyavichusa Yaceka Chaputovicha j Dmitra Kulebi pro stvorennya formatu bulo pidpisano 28 lipnya 2020 roku v Lyublini Polsha Na drugu zustrich yaka povinna vidbutisya v Kiyevi Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba yak pochesnogo gostya 1 serpnya 2020 roku zaprosiv glavu MZS Bilorusi Volodimira Makeya Pid chas Ekonomichnogo forumu u polskomu Karpachi 10 veresnya 2020 roku direktor Shidnogo departamentu MZS Polshi zayaviv sho Lyublinskij trikutnik mav buti naspravdi kvadratom iz Bilorussyu Za jogo slovami na pochatkovomu etapi Minsk buv zacikavlenij cim politichnim proyektom odnak zgodom zminiv dumku 17 veresnya 2020 roku vidbulasya persha zustrich u formati videokonferenciyi nacionalnih koordinatoriv Lyublinskogo trikutnika stvorenogo ministrami zakordonnih sprav Ukrayini Polshi i Litvi u lipni 2020 roku Koordinatorami cogo tristoronnogo mehanizmu spivrobitnictva viznacheni zastupniki glav zovnishnopolitichnih vidomstv Vasil Bodnar Ukrayina Marcin Pshidach Polsha i Dalyus Chekuolis Litva Storoni obgovorili pidgotovku nastupnoyi zustrichi glav MZS Lyublinskogo trikutnika yaka za iniciativoyu ministra Dmitra Kulebi maye vidbutisya v Kiyevi Odnim iz osnovnih zavdan Lyublinskogo trikutnika maye stati koordinaciya dij Ukrayini Polshi i Litvi z efektivnoyi protidiyi viklikam i zagrozam spilnij bezpeci sered yakih u prioriteti protidiya gibridnim zagrozam z boku Rosiyi 29 sichnya 2021 roku pid chas pershogo onlajn zasidannya Lyublinskogo trikutnika ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zayaviv na brifingu sho Ukrayina Litva ta Polsha vistupayut za priyednannya Bilorusi do Lyublinskogo trikutnika odnak chas dlya cogo she ne nastav Bezumovno bez Bilorusi Lyublinskij trikutnik trohi ye nepovnim Mi b hotili shob zreshtoyu i demokratichna Bilorus priyednalasya i peretvorila Lyublinskij trikutnik na Lyublinskij kvadrat Ale chas dlya cogo she ne nastav Vodnochas mi vsi rozumiyemo sho situaciya v Bilorusi maye vpliv ne lishe na dvostoronni vidnosini ciyeyi krayini z susidami ale j na situaciyu v regioni zagalom skazav Kuleba pidsumovuyuchi pershe zasidannya Lyublinskogo trikutnika 28 lyutogo 2021 roku stalo vidomo sho naprikinci sichnya 2021 roku Svitlana Tihanovska vpershe vijshla na kontakt iz glavoyu MZS Ukrayini Dmitrom Kuleboyu de vin zaprosiv bilorusku storonu na zustrich Lyublinskogo trikutnika ta ochikuye na zaproshennya na zustrich oflajn iz panom Kuleboyu i z Verhovnoyu Radoyu Svitlana zaznachila sho hotilosya abi Lyublinskij trikutnik stav Lyublinskoyu chetvirkoyu 5 zhovtnya 2021 roku u formati kruglogo stolu v ramkah Varshavskogo bezpekovogo forumu vidbulas zustrich ministriv zakordonnih sprav Lyublinskogo trikutnika zokrema Dmitro Kuleba nagolosiv sho Lyublinskij trikutnik ye yaskravim prikladom novogo trendu mizhnarodnoyi politiki zi stvorennya regionalnih alyansiv Mizhnarodnij poryadok dennij protyagom desyatirich formuvali veliki mizhnarodni organizaciyi ta alyansi OBSYe Rada Yevropi NATO YeS ta OON strukturuvali svitovij lad Sogodni nasampered vnaslidok agresivnih dij Rosiyi velikim alyansam vse skladnishe pidtrimuvati mizhnarodnij mir i bezpeku Tomu velikogo znachennya nabuvayut gnuchki regionalni formati taki yak Lyublinskij trikutnik Cej vazhlivij regionalnij format vzayemodiyi vzhe sogodni rozkrivaye potencial nashih troh krayin zblizhuye nas i zmicnyuye bezpeku Ukrayini Polshi ta Litvi na tli zrostayuchih viklikiv u regioni Vejmarskij trikutnik svogo chasu dopomig Polshi povernutisya do yevropejskoyi politiki Sogodni Lyublinskij trikutnik povertaye Ukrayinu do prostoru Centralnoyi Yevropi do yakogo vona zavzhdi istorichno nalezhala Dmitro Kuleba pidkresliv sho Lyublinskij trikutnik zakriplenij u neshodavno zatverdzhenij Strategiyi zovnishnopolitichnoyi diyalnosti Ukrayini yak odin iz vazhlivih novih mizhnarodnih formativ vzayemodiyi Ukrayini Razom z Asocijovanim trio Kvadrigoyu ta Krimskoyu platformoyu ci novi formati vidobrazhayut novu proaktivnu zovnishnyu politiku Ukrayini ta spryamovani na stvorennya poyasu bezpeki ta procvitannya dlya Ukrayini ta regionu mizh Baltijskim i Chornim moryami 2 grudnya 2021 roku prezidenti Lyublinskogo trikutnika proveli pershi spilni peregovori j uhvalili zayavu de zaklikali mizhnarodne spivtovaristvo posiliti sankciyi proti Rosijskoyi Federaciyi cherez yiyi trivayuchu agresiyu proti Ukrayini Glavi derzhav takozh zazhadali vid Kremlya vidvesti rosijski vijska vid ukrayinskih kordoniv i z timchasovo okupovanih teritorij U zayavi prezidenti pidtverdili prihilnist zmicnennyu energetichnoyi bezpeki Yevropi i vislovili sturbovanist proyektom Pivnichnij potik 2 Lideri domovilisya pro spilni diyi v protistoyanni sprobam Rosiyi monopolizuvati yevropejskij gazovij rinok i vikoristovuvati energetiku v yakosti geopolitichnoyi zbroyi Prezidenti takozh zayavili pro vzayemnu pidtrimku na tli migracijnoyi krizi na kordonah YeS shtuchno stvorenomu rezhimom Lukashenka Naperedodni shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 23 lyutogo 2022 roku vidbulasya zustrich ochilnikiv derzhav Lyublinskogo trikutnika v Kiyevi de voni pidpisali spilnu deklaraciyu U nij zasudzhuyetsya rishennya Rosijskoyi Federaciyi pro viznannya timchasovo okupovanih teritorij Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej nezalezhnimi a takozh pidtrimuyetsya nadannya Ukrayini statusu kandidata na chlenstvo v YeS 26 listopada 2022 roku prem yer ministri Lyublinskogo trikutnika pidpisali spilnu zayavu za rezultatami zustrichi u ramkah Lyublinskogo trikutnika v Kiyevi u yakij zaklikali mizhnarodnu spilnotu viznati spilnoyu metoyu zvilnennya vsiyeyi timchasovo okupovanoyi teritoriyi Ukrayini U dokumenti takozh idetsya pro aktivizaciyu procesu peregovoriv shodo vstupu Ukrayini v NATO 11 sichnya 2023 roku prezidenti derzhav Lyublinskogo trikutnika proveli drugij samit u Lvovi ta pidpisali spilnu deklaraciyu Prezident Polshi Andzhej Duda ogolosiv sho Ukrayina otrimaye rotu tankiv Leopard u ramkah stvorennya mizhnarodnoyi koaliciyi SamitiData Misce provedennya Uchasniki Primitki1 20 grudnya 2021 roku Guta Ivano frankivska obl Ukrayina Derzhavna rezidenciya Sinogora Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij Prezident Polshi Andzhej Duda Prezident Litvi Gitanas Nauseda 26 listopada 2022 roku Kiyiv Ukrayina Prem yer ministr Ukrayini Denis Shmigal Prem yer ministr Polshi Mateush Maraveckij Prem yer ministr Litvi Ingrida Shimonite Robocha zustrich na rivni Prem yer ministriv2 11 sichnya 2023 roku Lviv Lvivska obl Ukrayina Palac Potockih Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij Prezident Polshi Andzhej Duda Prezident Litvi Gitanas Nauseda Mehanizmi spivpraciRegionalnij alyans Lyublinskij trikutnik Zgidno zi spilnoyu deklaraciyeyu Litvi Polshi ta Ukrayini ministri zakordonnih sprav storin povinni provoditi regulyarni zustrichi zokrema na polyah bagatostoronnih zahodiv i za uchastyu obranih partneriv Voni takozh budut organizovuvati konsultaciyi na rivni kerivnictva ministerstv zakordonnih sprav svoyih krayin i stvoryuyut u cih ministerstvah posadi predstavnikiv z pitan spivrobitnictva v ramkah Lyublinskogo trikutnika Pid chas pershoyi zustrichi u formati videokonferenciyi 17 veresnya 2020 roku nacionalni koordinatori viznachili osnovni napryami diyalnosti Lyublinskogo trikutnika ta pogodilisya zabezpechuvati stalu vzayemodiyu formatu na riznih robochih rivnyah U hodi zustrichi uzgodili osnovni principi diyalnosti Lyublinskogo trikutnika ta okreslili plani vzayemodiyi na najblizhchu perspektivu Odnim iz osnovnih zavdan maye stati koordinaciya dij troh derzhav z efektivnoyi protidiyi aktualnim viklikam i zagrozam yihnij spilnij bezpeci Sered prioritetnih tem u spivpraci spilna protidiya gibridnim zagrozam z boku Rosiyi zokrema u borotbi z dezinformaciyeyu Okremo zaznachili vazhlivist zberezhennya tisnoyi spivpraci u ramkah mizhnarodnih organizacij Nas ob yednuyut ne lishe spilni cinnosti ta interesi ale i spilna vidpovidalnist za majbutnye nashih krayin i regionu u yakomu mi zhivemo i yakij protyagom ostannih rokiv perebuvaye v centri podij globalnoyi politiki zaznachiv Vasil Bodnar Zastupniki ministriv domovilisya takozh rozpochati tristoronni tematichni konsultaciyi na rivni direktoriv departamentiv MZS troh krayin Vazhlivu uvagu konsultacij koordinatori pridilili situaciyi v Bilorusi ta deyakih inshih krayinah regionu Vasil Bodnar visloviv vdyachnist partneram za nezminnu pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti i suverenitetu nashoyi derzhavi ta pidtrimku u protidiyi rosijskij agresiyi Vin takozh poinformuvav svoyih koleg pro osnovni cili Krimskoyi platformi ta zaprosiv Polshu i Litvu do aktivnoyi spivpraci v ramkah platformi metoyu yakoyi ye deokupaciya Krimu 12 zhovtnya 2020 roku prem yer ministr Ukrayini Denis Shmigal vidznachiv vazhlivist novostvorenogo Lyublinskogo trikutnika j zaproponuvav prezidentu Polshi Andzheyu Dudi rozshiriti jogo format a same obgovoriti mozhlivist zustrichi goliv uryadiv krayin u formati Lyublinskogo trikutnika pid chas jogo vizitu do Ukrayini 27 lyutogo 2021 roku ministr zakordonnih sprav Litvi Gabrielyus Landsbergis ukrayinskij Radio Svobodi zayaviv sho iniciativa Lyublinskij trikutnik yaka ob yednuye Ukrayinu Litvu i Polshu nablizhaye yevrointegraciyu Ukrayini Dumayu sho cej format duzhe korisnij I ya vpevnenij sho cej format mozhna rozshiriti govoriti ne lishe pro politiku Mi mogli b obgovoryuvati takozh spilnu istoriyu geopolitiku ekonomiku ta bagato inshih rechej Taka komunikaciya dozvolyaye pevnoyu miroyu strukturuvati nashu spivpracyu Ce bezperechno duzhe korisno i nablizhaye yevrointegraciyu Ukrayini skazav vin Vin takozh vvazhaye sho iniciativa Krimska platforma ye nadzvichajno korisnoyu ne lishe dlya poshuku konkretnih rishen ale j dlya togo abi nagaduvati pro problemu okupaciyi Krimu 2 grudnya 2021 roku zastupnik ministra zakordonnih Ukrayini Mikola Tochickij zayaviv sho hoch Ukrayina i Polsha demonstruyut visokij riven strategichnogo partnerstva Kiyiv i Varshava planuyut nadali aktivno rozvivati Lyublinskij trikutnik Za slovami Tochickogo pid chas politichnih konsultacij u Varshavi storoni obgovorili shiroke kolo pitan zokrema i skladnu istoriyu IniciativiEmblema LitPolUkrbrigMizhparlamentska asambleya Div takozh Mizhparlamentska Asambleya Verhovnoyi Radi Ukrayini Sejmu ta Senatu Respubliki Polsha ta Sejmu Litovskoyi Respubliki Mizhparlamentska asambleya Verhovnoyi Radi Ukrayini Sejmu j Senatu Respubliki Polsha ta Sejmu Litovskoyi Respubliki stvorena dlya nalagodzhennya dialogu mizh troma krayinami v parlamentskomu vimiri 2005 roku Ustanovche zasidannya Asambleyi vidbulosya 16 chervnya 2008 roku v Kiyevi v Ukrayini U ramkah Asambleyi diyut komiteti z pitan yevropejskoyi ta yevroatlantichnoyi integraciyi Ukrayini gumanitarnogo ta kulturnogo spivrobitnictva Spilna brigada Div takozh Litovsko polsko ukrayinska brigada Litovsko polsko ukrayinska brigada ce bagatonacionalnij pidrozdil iz mozhlivostyami zagalnoyi vijskovoyi brigadi priznachenij dlya vedennya nezalezhnih vijskovih operacij vidpovidno do mizhnarodnogo prava abo uchasti v takih diyah Do jogo skladu vhodyat specialni vijskovi chastini troh krayin vibrani z 21 yi Pidgalskoyi strileckoyi brigadi Polsha 80 yi desantno shturmovoyi brigadi Ukrayina ta bataljonu Velikoyi knyagini Birute Ulan Litva Litovsko polsko ukrayinska brigada stvorena v ramkah tristoronnogo spivrobitnictva v sferi oboroni 2014 roku yaka zabezpechuye nacionalnij vnesok u bagatonacionalni vijskovi formuvannya visokogo stupenya gotovnosti Rezervni ugodi OON Bojovi taktichni grupi YeU Sili reaguvannya NATO a takozh mizhnarodni operaciyi z pidtrimannya miru i bezpeki pid egidoyu OON YeU NATO ta inshih mizhnarodnih organizacij u sferi bezpeki na osnovi mandatu Radi Bezpeki OON ta u vipadku shvalennya parlamentami krayin uchasnic Z 2016 roku LitPolUkrbrig ye vazhlivim elementom dij NATO spryamovanih na vprovadzhennya standartiv NATO v Zbrojnih Silah Ukrayini Osnovna diyalnist brigadi vklyuchaye navchannya ukrayinskih oficeriv ta vijskovih chastin cim standartam planuvannya ta provedennya operativnih zavdan ta pidtrimku operativnoyi gotovnosti Molodizhnij Lyublinskij trikutnik Molodizhnij Lyublinskij trikutnik Youth Lublin Triangle YLT institucionalizovana platforma dlya spivpraci mizh moloddyu Litvi Polshi ta Ukrayini Inicijovanij molodizhnoyu organizaciyeyu Platforma publichnoyi diplomatiyi Molodizhnij Lyublinskij trikutnik otrimav pidtrimku vid ministriv zakordonnih sprav Litvi Polshi ta Ukrayini Poshtovhom do realizaciyi iniciativi stalo doslidzhennya potencialu molodizhnoyi spivpraci pid egidoyu Lyublinskogo trikutnika provedene Platformoyu publichnoyi diplomatiyi ta prosponsorovane Fondom Konrada Adenauera Pershim krokom do realizaciyi iniciativi stav onlajn forum provedenij 9 10 kvitnya 2021 roku Forum vidvidali predstavniki molodizhnih rad Litvi Polshi Ukrayini ta Bilorusi a takozh visokopostavleni uryadovci z Litvi ta Ukrayini Molodizhnij Lyublinskij trikutnik stvorenij dlya zabezpechennya sinergiyi ta pidgotovki molodi krayin uchasnic do spivzhittya v uspishnomu ta bezpechnomu yevropejskomu prostori Sferi spivrobitnictva ohoplyuvatimut zokrema istorichnij i kulturnij dialog profesijnij j akademichnij rozvitok Bijci litovsko polsko ukrayinskoyi brigadi na ceremoniyi vidkrittya navchan Anakonda 2016 na poligoni Nova Deba u Polshi cherven 2016 r Porivnyannya krayinNazva Litva Polsha UkrayinaOficijna nazva Litovska Respublika Lietuvos Respublika Respublika Polsha Rzeczpospolita Polska UkrayinaGerbPraporNaselennya 2 794 329 38 383 000 41 660 982Plosha 65 300 km 25 200 mil 312 696 km 120 733 mili 603 700 km 375 121 mili Gustota naselennya 43 osobi km 123 osobi km 73 osobi km Ustrij Unitarna zmishana konstitucijna respublikaStolici Vilnyus 580 020 810 290 Metropolijna teritoriya Varshava 1 783 321 3 100 844 Metropolijna teritoriya Kiyiv 2 950 800 3 375 000 Metropolijna teritoriya Najbilshe mistoOficijni movi Litovska de fakto i de yure Polska de fakto i de yure Ukrayinska de fakto i de yure Potochnij glava uryadu Prem yer ministr Ingrida Shimonite 2020 doteper Prem yer ministr Donald Tusk 2023 doteper Prem yer ministr Denis Shmigal 2020 doteper Ninishnij glava derzhavi Prezident Gitanas Nauseda 2019 doteper Prezident Andzhej Duda 2015 doteper Prezident Volodimir Zelenskij 2019 doteper Osnovni religiyi 77 2 katoliki 4 1 pravoslavni 0 8 staroobryadnik 0 6 lyuterani 0 2 0 9 inshi 87 58 rimo katoliki 7 10 skladno skazati 1 28 Inshi viri 2 41 Nereligijni 1 63 ne vkazano 67 3 pravoslavni 9 4 greko katoliki 0 8 rimo katoliki 7 7 neviznacheni hristiyani 2 2 protestanti 0 4 yudeyi 0 1 buddisti 11 0 ne nalezhat do konfesijEtnichni grupi 84 2 litovci 7 1 polyaki 5 8 rosiyani 1 2 bilorusi 0 5 ukrayinci 1 7 inshi 98 polyaki 2 inshi abo ne vkazani 77 8 ukrayinci 17 3 rosiyani 0 8 rumuni i moldovani 0 6 bilorusi 0 5 krimski tatari 0 4 bolgari 0 3 ugorci 0 3 polyaki 1 7 inshiVVP nominalnij 54 219 mlrd 2018 80 te misce 20 355 na dushu naselennya 2018 42 ge misce 585 816 mlrd 2018 21 she misce 15 426 na dushu naselennya 2018 56 te misce 161 872 mlrd 2020 koshtoris 56 te misce 3881 na dushu naselennya 2020 koshtoris 119 te misce Zovnishnij borg nominalnij 34 48 mlrd 2016 31 6 VVP 281 812 mlrd 2019 47 5 VVP 47 9 mlrd 2018 46 9 VVPVVP PKS 107 mlrd 2018 83 tye misce 38 751 na dushu naselennya 2018 38 me misce 1 215 trln 2018 23 tye misce 32 005 na dushu naselennya 2018 41 she misce 429 947 mlrd 2018 48 me misce 10 310 na dushu naselennya 2018 108 me misce Valyuta Yevro EUR Polskij zlotij zl PLN Ukrayinska grivnya UAHIndeks lyudskogo rozvitku 0 869 duzhe visoko 34 te misce 0 774 duzhe visoko 0 872 duzhe visoko 34 te misce 0 801 duzhe visoko 0 750 visoko 88 te misce 0 701 visokoGromadska dumkaZgidno z opituvannya provedenogo 16 25 grudnya 2022 roku Lyublinskomu trikutniku doviryaye 65 5 ukrayinciv Div takozhVstup Ukrayini do Yevropejskogo Soyuzu Asocijovane trio Shidne partnerstvo Iniciativa troh moriv Vishegradska grupa GUAM Spivdruzhnist demokratichnogo viboru Balto Chornomorska vis Mizhmor ya Rich Pospolita Troh NarodivPrimitki angl Poland Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe 17 sichnya 2021 u Wayback Machine 01 08 2020 Euromaidan Press Spilna deklaraciya ministriv zakordonnih sprav Ukrayini Respubliki Polsha ta Litovskoyi Respubliki shodo zasnuvannya Lyublinskogo trikutnika Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini 28 lipnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 Jamestown anglijskoyu 5 serpnya 2020 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Ministry of Foreign Affairs of Ukraine Kuleba Czaputowicz and Linkevicius launched the Lublin Triangle a new format of Ukraine Poland and Lithuania Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini 28 lipnya 2020 originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2022 angl Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Potrijnij udar po Kremlyu Ukrayina Litva i Polsha ob yednalisya u Lyublinskij trikutnik na YouTube Kuleba zaprosiv glavu MZS Bilorusi na zustrich ministriv Lyublinskogo trikutnika Ukrinform 1 serpnya 2020 originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Lyublinskij trikutnik mav buti kvadratom iz Bilorussyu MZS Polshi Ukrinform 11 veresnya 2020 originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 3 chervnya 2021 Lyublinskij trikutnik viznachiv odnim iz prioritetiv protidiyu gibridnim zagrozam RF Ukrinform 17 veresnya 2020 originalu za 2 lyutogo 2023 Procitovano 17 lyutogo 2023 Kuleba vvazhaye Lyublinskij trikutnik bez Bilorusi trohi nepovnim Radio Svoboda 29 sichnya 2021 originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Ne treba porivnyuvati Bilorus z Ukrayinoyu Majbutnye revolyuciyi dolya Lukashenka vidnosini z Kremlem interv yu NV zi Svitlanoyu Tihanovskoyu NV 4 bereznya 2021 originalu za 20 bereznya 2021 Procitovano 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Prezidenti Polshi i Litvi pidtrimali nadannya Ukrayini statusu kandidata v chleni YeS onovleno foto LB ua Procitovano 11 sichnya 2023 Lyublinskij trikutnik u Kiyevi prem yeri Polshi Litvi j Ukrayini zaklikali svit viznati spilnoyu metoyu zvilnennya vsiyeyi ukrayinskoyi teritoriyi novynarnia com ukr 26 listopada 2022 Procitovano 11 sichnya 2023 SPILNA ZAYaVA Prem yer ministriv Ukrayini Litovskoyi Respubliki ta Respublika Polsha pro rezultati zustrichi Lyublinskogo trikutnika www kmu gov ua angl Procitovano 11 sichnya 2023 Prezidenti Polshi ta Litvi priyihali do Ukrayini ta zustrilisya iz Zelenskim Radio Svoboda ukr Procitovano 11 sichnya 2023 U Lvovi vidbulasya zustrich Zelenskogo Dudi ta Nausedi Prezidenti pidpisali Spilnu deklaraciyu nv ua ukr Procitovano 11 sichnya 2023 Ukrayina otrimaye rotu Leopard u ramkah mizhnarodnoyi koaliciyi Duda nv ua ukr Procitovano 11 sichnya 2023 Lyublinskij trikutnik viznachiv odnim iz prioritetiv protidiyu gibridnim zagrozam RF Ukrinform 17 veresnya 2020 originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 https prm ua protidiya zagrozam rosiyi stane prioritetom lyublinskogo trikutnika Shmigal na zustrichi z Dudoyu zaproponuvav rozshiriti format Lyublinskogo trikutnika Radio Svoboda 12 zhovtnya 2020 originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Pro tirana Putina prinizhennya i uspih Borrelya u Moskvi i sankciyi proti Rosiyi YouTube Radio Svoboda 27 lyutogo 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Tekst Gabrielyus Landsbergis proignorovano dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Dvostoronni institucijni mehanizmi Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini 04 01 2013 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 Pidpisano Ugodu shodo stvorennya spilnoyi litovsko polsko ukrayinskoyi brigadi Ministerstvo oboroni Ukrayini 19 09 2014 Arhiv originalu za 20 veresnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2020 Foundation Office Ukraine angl 28 sichnya 2021 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 RADA 10 bereznya 2021 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 osp stat gov lt Arhiv originalu za 15 bereznya 2021 Procitovano 12 serpnya 2020 demografia stat gov pl stat gov pl Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Ukrayinci sered usih mizhnarodnih organizacij najbilshe doviryayut YeS www ukrinform ua ukr Procitovano 11 sichnya 2023 Posilannya Potrijnij udar po Kremlyu Ukrayina Litva i Polsha ob yednalisya u Lyublinskij trikutnik na YouTube Druga zustrich Lyublinskogo trikutnika projde v Ukrayini dopovneno Slovo i dilo 28 lipnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 Ukrayina Polsha ta Litva domovilisya pro novij format vzayemodiyi Lyublinskij trikutnik UNIAN 28 lipnya 2020 Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 Homchenko Mihajlo 11 kvitnya 2021 Ukrinform Depo ua Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 04 2021 pol Trojkat Lubelski Kijow liczy na Polske i Litwe 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Piotr Andrusieczko Kijow 30 lipca 2020 angl Poland Lithuania and Ukraine create Lublin Triangle to counter Russian aggression and expand Europe 17 sichnya 2021 u Wayback Machine 01 08 2020 Euromaidan Press