Чарльз Ґаскойн (також — Карл Ґаскойн, англ. Charles Gascoigne) (1737 — 1 серпня 1806) — відомий свого часу в Європі спеціаліст з виплавки чавуну та відливки гармат, шотландець за походженням. Ґаскойн є засновником міста Луганськ на сході України
Чарльз Ґаскойн | |
---|---|
англ. Charles Gascoigne | |
Народився | 1737 Шотландія, Королівство Велика Британія[1] |
Помер | 19 (31) липня 1806[1] Колпіно, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
Країна | Королівство Велика Британія Російська імперія |
Діяльність | металург, підприємець, архітектор, механік, зброяр, винахідник, підприємець, керівник |
Батько | d[2] |
Мати | d[2] |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d[2], d[2] і d[2] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Його батько — капітан Британської армії, мати — дочка лорда.
Після отримання освіти він за короткий час стає одним із провідних спеціалістів промисловості Англії.
В 32 роки (1769 р.) — він обіймає посаду директора Каронського заводу (Шотландія), провідного за технічними показниками, та одного з найкбільших заводів Європи, що на ньому вперше була застосована пудлінгова метода одержання сталі та було використано відбивні печі для одержання якісної продукції.
У 1789 йому запропонували посаду в Російській імперії. Один із засновників Луганська. Керівник перших на Луганщині шахт та металургійного заводу.
Ґаскойн і Україна
1794 року провів дослідження східних земель України з метою пошуку місця для спорудження потужного металургійного підприємства, а також розпочав роботи з проєктування заводу. З метою визначення перспектив організації заводу Ґаскойн рушив у тримісячне відрядження Україною. Ґаскойн пише міністру фінансів графу Васильєву: «Донецький і Бахмутський повіти так рясніють ознаками руд, особливо кам'яного вугілля, що їх існування мало бути відомим навіть давнім мешканцям того краю … Серби й угорці, які з сорок років тому в цих місцях поселилися, без сумніву, розуміли якості й можливості використання цієї речовини, тим більше в цьому впевнююсь, що хорвати, тамтешні поміщики при першому моєму огляді тих повітів усі показували мені вугілля, на їх землях винайдене, про яке не тільки вони, але й батьки їх добре знали…»
14 листопада 1795 року вийшов указ Катерини ІІ про будівництво ливарного заводу на річці Лугань і визначений кошторис будівництва — 650 тис. карбованців. Взимку в Петрозаводську було виготовлено необхідну техніку, основні креслення, архітектурні й інженерні рішення були розроблені Ґаскойном особисто й підлягали авторському нагляду. Навесні 1796 року до місця будівництва виїхали Чарльз Ґайскон, перший наглядач майбутнього заводу А. Пікарон, три шотландських інженери й робітники.
Протягом 1796 року в Лисичому байраку була збудована перша в Україні вугільна штольня завглибшки 36,2 м. Пошук і видобуток вугілля для нового заводу провадив англійський інженер Т. Ропер, а з 1797 року шахту очолив А.Сміт. За сім років під його керівництвом були розвідані нові поклади вугілля, розроблені та удосконалені системи їх видобутку. За ініціативи Сміта були збудовані кам'яні казарми для робітників шахти й шпиталь. В ті ж роки Ґ. Шериф спорудив тут першу парову машину. В березні 1799 року на Лисичанських копальнях, вперше в Російській імперії, було виготовлено 19 тисяч пудів кам'яновугільного коксу. Окрім Луганського заводу вугілля постачали також й до Чорноморського флоту.
1799 року поблизу села Городище (зараз Перевальський район Луганщини) було відкрито копальню для видобутку залізної руди. Слід відзначити, що всі копальні, шахти, а також геологічні партії були приписані до Луганського заводу й підпорядковані Ґаскойну. Це сприяло (як і передбачив П. Зубов) інтенсивному розвитку всієї гірничої промисловості регіону. Навіть перші поклади кам'яної солі були знайдені в Донбасі під час проведення накалу під Луганню при будівництві заводу (хоча сіль тут випарювали з води Торських і Бахмутських озер протягом століть).
1798 року Луганський завод розпочав відливку гармат малого калібру з уральського чавуну й металевого брухту, який доставляли з Херсона й Таганрога. На жаль, якість місцевої залізної руди не виправдала сподівань. Для організації ефективної плавки в 1799 р. на Луганський завод прибув відомий ливарний майстер Дж. Вокер, але й він не дав ради місцевим рудам. Конфліктуючи з Вокером, Ґаскойн наполягає на будівництві гамарних печей, і в жовтні 1800 року розпочала свою роботу перша домна України, до того ж чавун був витоплений за допомогою кам'яновугільного коксу. Ядро, граната й бомба, що їх було відлито, урочисто відіслали до Бергколегії, але вони не витримали випробувань, бо чавун виявився низької якості.
До кінця свого життя Ґаскойн вдосконалював луганські домни, проводив досліди по відливу чавуну на коксі з місцевих руд, але, на жаль, зазнав у цьому поразки… Проте не тільки він. Численні невдалі спроби будівництва металургійних заводів в Україні тривали ще близько 70 років.
У 1847—1850 роках був збудований Керченський завод, але він виявився нерентабельним. В 1859 — 61 роках будується Петровський завод поблизу Корсуня, витрачено 462 тис. карбованців, але промислову відливку чавуну організувати не вдалося (у 1867 році підприємство було закрито). В 1870 році споруджено казенного Лисичанського заводу, що також за кілька років було ліквідовано. Таким чином, тільки з 1870-х років з відкриттям багатих залізорудних родовищ поблизу Кривого Рогу й будівництвом ливарних і прокатних заводів Джона Юза, Донбас починає перетворюватися на потужний індустріальний центр. Рушійною силою цих перетворень стають Луганський завод, діяльність Чарльза Ґаскойна та інженерів його команди.
Працюючи на привізній сировині, Луганський завод протягом XIX ст. залишався місцем, де вчилися й формувалися у спеціалістів видатні вітчизняні гірники, металурги й геологи. Тут апробовували нові технології й винаходили складні машини. Саме тут, ще за Ґаскойна, розпочали виробляти першу гірничу техніку й бурове геологорозвідувальне обладнання. Тут продукували унікальне чавунне литво й ажурні ювелірні прикраси…
Колись Чарльз Ґаскойн пророчо стверджував про Донбас:
«…коли цей край відкриється, то з місцевих руд і вугілля можна буде видобувати скільки завгодно заліза високої якості.»
Джерела
- Геннадій Гайко, Олена Тараканова. Луганська зірка Чарльза Ґаскойна//Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка // т. 9. Донецьк. Східний видавничий дім. 2005.
- Ґаскойн Чарльз (1739-1806), начальник Ижорских заводов. Статья в Энциклопедии Санкт-Петербурга[недоступне посилання з липня 2019]
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чарльз Ґаскойн |
- Чарльз Ґаскойн[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Gaskojn takozh Karl Gaskojn angl Charles Gascoigne 1737 1 serpnya 1806 vidomij svogo chasu v Yevropi specialist z viplavki chavunu ta vidlivki garmat shotlandec za pohodzhennyam Gaskojn ye zasnovnikom mista Lugansk na shodi UkrayiniCharlz Gaskojnangl Charles GascoigneNarodivsya1737 1737 Shotlandiya Korolivstvo Velika Britaniya 1 Pomer19 31 lipnya 1806 1 Kolpino Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaKrayina Korolivstvo Velika Britaniya Rosijska imperiyaDiyalnistmetalurg pidpriyemec arhitektor mehanik zbroyar vinahidnik pidpriyemec kerivnikBatkod 2 Matid 2 U shlyubi zd i dDitid 2 d 2 i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gaskojn Charlz Gaskojn Portret roboti malyara Saksona Dzhejmsa Byust Charlzu Gaskojnu v LuganskuZhittyepisJogo batko kapitan Britanskoyi armiyi mati dochka lorda Pislya otrimannya osviti vin za korotkij chas staye odnim iz providnih specialistiv promislovosti Angliyi V 32 roki 1769 r vin obijmaye posadu direktora Karonskogo zavodu Shotlandiya providnogo za tehnichnimi pokaznikami ta odnogo z najkbilshih zavodiv Yevropi sho na nomu vpershe bula zastosovana pudlingova metoda oderzhannya stali ta bulo vikoristano vidbivni pechi dlya oderzhannya yakisnoyi produkciyi U 1789 jomu zaproponuvali posadu v Rosijskij imperiyi Odin iz zasnovnikiv Luganska Kerivnik pershih na Luganshini shaht ta metalurgijnogo zavodu Gaskojn i Ukrayina 1794 roku proviv doslidzhennya shidnih zemel Ukrayini z metoyu poshuku miscya dlya sporudzhennya potuzhnogo metalurgijnogo pidpriyemstva a takozh rozpochav roboti z proyektuvannya zavodu Z metoyu viznachennya perspektiv organizaciyi zavodu Gaskojn rushiv u trimisyachne vidryadzhennya Ukrayinoyu Gaskojn pishe ministru finansiv grafu Vasilyevu Doneckij i Bahmutskij poviti tak ryasniyut oznakami rud osoblivo kam yanogo vugillya sho yih isnuvannya malo buti vidomim navit davnim meshkancyam togo krayu Serbi j ugorci yaki z sorok rokiv tomu v cih miscyah poselilisya bez sumnivu rozumili yakosti j mozhlivosti vikoristannya ciyeyi rechovini tim bilshe v comu vpevnyuyus sho horvati tamteshni pomishiki pri pershomu moyemu oglyadi tih povitiv usi pokazuvali meni vugillya na yih zemlyah vinajdene pro yake ne tilki voni ale j batki yih dobre znali 14 listopada 1795 roku vijshov ukaz Katerini II pro budivnictvo livarnogo zavodu na richci Lugan i viznachenij koshtoris budivnictva 650 tis karbovanciv Vzimku v Petrozavodsku bulo vigotovleno neobhidnu tehniku osnovni kreslennya arhitekturni j inzhenerni rishennya buli rozrobleni Gaskojnom osobisto j pidlyagali avtorskomu naglyadu Navesni 1796 roku do miscya budivnictva viyihali Charlz Gajskon pershij naglyadach majbutnogo zavodu A Pikaron tri shotlandskih inzheneri j robitniki Protyagom 1796 roku v Lisichomu bajraku bula zbudovana persha v Ukrayini vugilna shtolnya zavglibshki 36 2 m Poshuk i vidobutok vugillya dlya novogo zavodu provadiv anglijskij inzhener T Roper a z 1797 roku shahtu ocholiv A Smit Za sim rokiv pid jogo kerivnictvom buli rozvidani novi pokladi vugillya rozrobleni ta udoskonaleni sistemi yih vidobutku Za iniciativi Smita buli zbudovani kam yani kazarmi dlya robitnikiv shahti j shpital V ti zh roki G Sherif sporudiv tut pershu parovu mashinu V berezni 1799 roku na Lisichanskih kopalnyah vpershe v Rosijskij imperiyi bulo vigotovleno 19 tisyach pudiv kam yanovugilnogo koksu Okrim Luganskogo zavodu vugillya postachali takozh j do Chornomorskogo flotu 1799 roku poblizu sela Gorodishe zaraz Perevalskij rajon Luganshini bulo vidkrito kopalnyu dlya vidobutku zaliznoyi rudi Slid vidznachiti sho vsi kopalni shahti a takozh geologichni partiyi buli pripisani do Luganskogo zavodu j pidporyadkovani Gaskojnu Ce spriyalo yak i peredbachiv P Zubov intensivnomu rozvitku vsiyeyi girnichoyi promislovosti regionu Navit pershi pokladi kam yanoyi soli buli znajdeni v Donbasi pid chas provedennya nakalu pid Lugannyu pri budivnictvi zavodu hocha sil tut viparyuvali z vodi Torskih i Bahmutskih ozer protyagom stolit 1798 roku Luganskij zavod rozpochav vidlivku garmat malogo kalibru z uralskogo chavunu j metalevogo bruhtu yakij dostavlyali z Hersona j Taganroga Na zhal yakist miscevoyi zaliznoyi rudi ne vipravdala spodivan Dlya organizaciyi efektivnoyi plavki v 1799 r na Luganskij zavod pribuv vidomij livarnij majster Dzh Voker ale j vin ne dav radi miscevim rudam Konfliktuyuchi z Vokerom Gaskojn napolyagaye na budivnictvi gamarnih pechej i v zhovtni 1800 roku rozpochala svoyu robotu persha domna Ukrayini do togo zh chavun buv vitoplenij za dopomogoyu kam yanovugilnogo koksu Yadro granata j bomba sho yih bulo vidlito urochisto vidislali do Bergkolegiyi ale voni ne vitrimali viprobuvan bo chavun viyavivsya nizkoyi yakosti Do kincya svogo zhittya Gaskojn vdoskonalyuvav luganski domni provodiv doslidi po vidlivu chavunu na koksi z miscevih rud ale na zhal zaznav u comu porazki Prote ne tilki vin Chislenni nevdali sprobi budivnictva metalurgijnih zavodiv v Ukrayini trivali she blizko 70 rokiv U 1847 1850 rokah buv zbudovanij Kerchenskij zavod ale vin viyavivsya nerentabelnim V 1859 61 rokah buduyetsya Petrovskij zavod poblizu Korsunya vitracheno 462 tis karbovanciv ale promislovu vidlivku chavunu organizuvati ne vdalosya u 1867 roci pidpriyemstvo bulo zakrito V 1870 roci sporudzheno kazennogo Lisichanskogo zavodu sho takozh za kilka rokiv bulo likvidovano Takim chinom tilki z 1870 h rokiv z vidkrittyam bagatih zalizorudnih rodovish poblizu Krivogo Rogu j budivnictvom livarnih i prokatnih zavodiv Dzhona Yuza Donbas pochinaye peretvoryuvatisya na potuzhnij industrialnij centr Rushijnoyu siloyu cih peretvoren stayut Luganskij zavod diyalnist Charlza Gaskojna ta inzheneriv jogo komandi Pracyuyuchi na priviznij sirovini Luganskij zavod protyagom XIX st zalishavsya miscem de vchilisya j formuvalisya u specialistiv vidatni vitchiznyani girniki metalurgi j geologi Tut aprobovuvali novi tehnologiyi j vinahodili skladni mashini Same tut she za Gaskojna rozpochali viroblyati pershu girnichu tehniku j burove geologorozviduvalne obladnannya Tut produkuvali unikalne chavunne litvo j azhurni yuvelirni prikrasi Kolis Charlz Gaskojn prorocho stverdzhuvav pro Donbas koli cej kraj vidkriyetsya to z miscevih rud i vugillya mozhna bude vidobuvati skilki zavgodno zaliza visokoyi yakosti DzherelaGennadij Gajko Olena Tarakanova Luganska zirka Charlza Gaskojna Doneckij visnik Naukovogo tovaristva im Shevchenka t 9 Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 Gaskojn Charlz 1739 1806 nachalnik Izhorskih zavodov Statya v Enciklopedii Sankt Peterburga nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Charlz GaskojnCharlz Gaskojn nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2008 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2008 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824