Полове́цька земля́ — земля Української Народної Республіки. Адміністративно-територіальна одиниця найвищого рівня. Земський центр — місто Бахмут. Заснована 6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою. Скасована 29 квітня 1918 року гетьманом України Павлом Скоропадським, що повернув старий губернський поділ часів Російської імперії.
Половецька земля | |
---|---|
колір землі на карті | |
Центр | Бахмут |
Засновано | 6 березня 1918 |
Скасовано | 29 квітня 1918 |
Опис
До землі увійшли Слов'яносербський та Бахмутський повіт Катеринославської і Старобільський повіт Харківської губерній. Тобто до землі належали сучасні терени півночі Донецької області й майже всієї Луганської (крім крайньої півночі, що входила до іншої землі УНР — Подоння та крайнього півдня, що перебував у складі Всевеликого Війська Донського). Половецька земля була важливим промисловом центром УНР, до неї зокрема належали такі міста, як Юзівка (нині Донецьк), Алчевське (Алчевськ) та Луганське (Луганськ).
Історія
Передісторія
Створення Половецької землі це одна спроба з багатьох об'єднати промисловий регіон Донбас в межах однієї адміністративної одиниці.
Перша спроба об'єднати Донбас в межах однієї адміністративної одиниці були зроблені есерами і меншовиками та іншими соціалістичними партіями в березні 1917 року коли в Бахмуті пройшов перша конференція рад Донбасу. За підсумками з'їзду шість районних рад Бахмутського повіту і Таганрозького округу Донецького басейну були об'єднані в єдиний Бахмутський район, був створенням координаційний орган управління Інформаційне бюро на чолі з Ліпшиця. Районне об'єднання рад проіснувало до травня 1917 і розвалилося.
Знову спроба об'єднати Донбас в межах однієї адміністративної одиницею була зроблена більшовиками на першому з'їзді ревкомів Донбасу на станції Микитівка 4 грудня 1917 року. За підсумками з'їзду був створений губернський орган влади Центральний ревком на чолі з українцем Харечко Тарасом, і до самого березня тривало об'єднання Бахмутського, Маріупольського, Слов'яносербського, Старобільського повітів, Таганрозького і Донецького округу під владою більшовиків. Перша Донецька губернія впала вході повстання місцевого населення проти більшовиків і наступ військ Потрійного союзу в квітні травні 1918 року.
Створення землі
6 березня 1918 року згідно з Законом «Про адміністративно-територіальний поділ України», що був ухвалений Українською Центральною Радою, була створена Половецька земля з центром в Бахмуті. Але реальної влади і сил на місцях для реалізації цього проекту в Бахмутському, Славянсербском, Старобільському повіті не було так як цей район був зайнятий більшовиками. Не дивлячись на те що територію Донбасу контолювали більшовики тут діяли українські партії УСДРП, УПСР, УПСФ, УСДІ, організації Просвіти, проти більшовиків діяли загони вільного козацтва.
10 квітня 1918 року секретним усним наказом міністра військових справ Олександра Жуковського в складі Запорізького корпусу була створена Слов'янська група Армії УНР під командуванням Сікевича Володимира, яка повинна була звільнити Половецьку землю від більшовиків, діючи спільно з німецькими та австрійськими частинами. Після звільнення землі, частини групи повинні були взяти на себе управління землею до створення місцевих органів влади.
Про цілі Слов'янської групи Сікевич писав:
«Слов'янська» під моїм командуванням йшла на Лозову-Слов'янськ, в донецький район, щоб захопити там вугілля і вислати його до Києва, пустити в рух всі копальні і урухомити залізничні шляхи по всіх лініях. |
Після запеклого бою під Барвінковим, 15 квітня Слов'янська група увійшла на територію Половецької землі. 17 квітня об'єднані сили зайняли Слов'янськ, де їх урочисто зустріли. 18 квітня авангард Слов'янської групи зайняв Бахмут – столицю землі. 21 квітня бійці Сікевича пройшли через Краматорськ і зупинилися в Дружківці. Того ж дня об'єднані сили звільнили Дебальцеве, 25—26 квітня йшли запеклі бої об'єднаних сил за Горлівку. У всіх звільнених населених пунктах зачитувався IV Універсал Центральної ради. Після звільнення Горлівки частини Слов'янської групи в складі об'єднаних сил звільнили Юзівку і Попасну.
І вже 24 квітня частини групи Сікевича досягли станції Ковпакове яка перебувала на кордоні УНР і Донської республіки. Як тільки встановили телеграфну лінію, Сікевич відправив телеграму до Києва, Військовому міністру Жуковському, Голові Центральної ради Грушевському, генералу Натієву, і Симону Петлюрі.
24 квітня 1918 року о 3 годині 24 хвилини, війська слов'янської групи зайняли станцію Ковпакове, яка на кордоні України і земель області війська Донського, і вигнали ворогів далеко за кордон. З цього дня жовто-блакитний прапор на кордоні цих земель давав знати всьому світу, що український народ має свою державу вільну і незалежну. Слава українському народу, який скинув зі своєї матері ланцюга, які вона носила триста років. Союзники наші в двох переходах за нами. |
Відразу ж прийшла телеграма від Петлюри:
Нехай буде вам всім, мої улюблені запорожці, вічна слава! Ви зробили ту роботу, про яку мріяв наш народ цілі століття! |
В цей час об'єднані сили ще продовжували битися з більшовиками на сході Половецької землі – в районі Родакове–Луганськ.
Пропустивши німецькі частини в район Луганська де йшли запеклі бої, Слов'янська група зупинилася на відпочинок на станції Ковпакове. 26 квітня частини групи Сінкевича зайняли Звєрєво що знаходилася в Донській республіці, на якій отримали наказ від Грекова не виходити за межі УНР. Після чого частини групи повернулися в межі Половецької землі на зазначені місця дислокації: Дорошенківців — Бахмут, Гайдамаки — Слов'янськ і Горлівка, Богданівці — Дебальцеве, бронедивізіон в Краматорську, штаб Сінкевича розмістився в Микитівці (нині Горлівка).
Після розподілу повноважень між німецькими командуванням і українським Сікевич наказав відправляти ешелони з вугіллям до Києва. В кінці квітня в Краматорську стався конфлікт між козаками і німцями, за його підсумком було розстріляно 16 козаків, полковник Болотов і був забраний бронедивізіон.
29 квітня німці розігнали Центральну Раду. На з'їзді хліборобів у Києві була проголошена Українська Держава на чолі з гетьманом Скоропадським. В цей же день Скоропадський ліквідував поділ на землі і повернув старий губернський поділ.
З цього приводу на станції Лозовій було скликано збори командирів Запорізького корпуса, на якому були присутні Натієв, Сікевич, Петров, Болбочан, Козьма та ін. На зборах обговорювалося ставлення до Гетьманського перевороту. Після підсумком зборів було прийнято рішення присягнути гетьману Скоропадському, але зі зміненим текстом присяги:
Ми старшини й козаки слов'янської і кримської групи будемо вірні гетьману України Павлові Скоропадському доти, доки й він буде вірним сином України і буде всіма від нього залежними силами обороняти її незалежність і соборність від всяких зовнішніх і внутрішніх ворогів |
.
Через цей демарш стався конфлікт командирів Запорізького корпуса із генералом Рогозою, наслідки якого виявилися пізніше. На території Половецької землі знову були відновлені Бахмутський, Слов'яносербський, Старобільський повіти Української Держави.
Керівництво
Комендантом Половецької землі (Донецького району) був командир Слов'янської групи Армії УНР — Сікевич Володимир Васильович.
Примітки
- Шабельников В. І. Реформування адміністративно-територіального устрою України в 1917—1940. — Донецьк: Вид-во Донецького національного ун-ту, 2006. — с. 22.
- Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т.3, С. 41
- Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т.3, С. 63
- Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т.3, С. 65
- Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т.3, С. 67
- Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т 3 Стр 66
Джерела та література
- Квітницький М. В. Половецька земля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polovecka zemlya Polove cka zemlya zemlya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Administrativno teritorialna odinicya najvishogo rivnya Zemskij centr misto Bahmut Zasnovana 6 bereznya 1918 roku zgidno z Zakonom Pro administrativno teritorialnij podil Ukrayini sho buv uhvalenij Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu Skasovana 29 kvitnya 1918 roku getmanom Ukrayini Pavlom Skoropadskim sho povernuv starij gubernskij podil chasiv Rosijskoyi imperiyi Polovecka zemlya kolir zemli na kartiCentrBahmutZasnovano6 bereznya 1918Skasovano29 kvitnya 1918OpisDo zemli uvijshli Slov yanoserbskij ta Bahmutskij povit Katerinoslavskoyi i Starobilskij povit Harkivskoyi gubernij Tobto do zemli nalezhali suchasni tereni pivnochi Doneckoyi oblasti j majzhe vsiyeyi Luganskoyi krim krajnoyi pivnochi sho vhodila do inshoyi zemli UNR Podonnya ta krajnogo pivdnya sho perebuvav u skladi Vsevelikogo Vijska Donskogo Polovecka zemlya bula vazhlivim promislovom centrom UNR do neyi zokrema nalezhali taki mista yak Yuzivka nini Doneck Alchevske Alchevsk ta Luganske Lugansk IstoriyaPeredistoriya Stvorennya Poloveckoyi zemli ce odna sproba z bagatoh ob yednati promislovij region Donbas v mezhah odniyeyi administrativnoyi odinici Persha sproba ob yednati Donbas v mezhah odniyeyi administrativnoyi odinici buli zrobleni eserami i menshovikami ta inshimi socialistichnimi partiyami v berezni 1917 roku koli v Bahmuti projshov persha konferenciya rad Donbasu Za pidsumkami z yizdu shist rajonnih rad Bahmutskogo povitu i Taganrozkogo okrugu Doneckogo basejnu buli ob yednani v yedinij Bahmutskij rajon buv stvorennyam koordinacijnij organ upravlinnya Informacijne byuro na choli z Lipshicya Rajonne ob yednannya rad proisnuvalo do travnya 1917 i rozvalilosya Znovu sproba ob yednati Donbas v mezhah odniyeyi administrativnoyi odiniceyu bula zroblena bilshovikami na pershomu z yizdi revkomiv Donbasu na stanciyi Mikitivka 4 grudnya 1917 roku Za pidsumkami z yizdu buv stvorenij gubernskij organ vladi Centralnij revkom na choli z ukrayincem Harechko Tarasom i do samogo bereznya trivalo ob yednannya Bahmutskogo Mariupolskogo Slov yanoserbskogo Starobilskogo povitiv Taganrozkogo i Doneckogo okrugu pid vladoyu bilshovikiv Persha Donecka guberniya vpala vhodi povstannya miscevogo naselennya proti bilshovikiv i nastup vijsk Potrijnogo soyuzu v kvitni travni 1918 roku Stvorennya zemli 6 bereznya 1918 roku zgidno z Zakonom Pro administrativno teritorialnij podil Ukrayini sho buv uhvalenij Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu bula stvorena Polovecka zemlya z centrom v Bahmuti Ale realnoyi vladi i sil na miscyah dlya realizaciyi cogo proektu v Bahmutskomu Slavyanserbskom Starobilskomu poviti ne bulo tak yak cej rajon buv zajnyatij bilshovikami Ne divlyachis na te sho teritoriyu Donbasu kontolyuvali bilshoviki tut diyali ukrayinski partiyi USDRP UPSR UPSF USDI organizaciyi Prosviti proti bilshovikiv diyali zagoni vilnogo kozactva 10 kvitnya 1918 roku sekretnim usnim nakazom ministra vijskovih sprav Oleksandra Zhukovskogo v skladi Zaporizkogo korpusu bula stvorena Slov yanska grupa Armiyi UNR pid komanduvannyam Sikevicha Volodimira yaka povinna bula zvilniti Polovecku zemlyu vid bilshovikiv diyuchi spilno z nimeckimi ta avstrijskimi chastinami Pislya zvilnennya zemli chastini grupi povinni buli vzyati na sebe upravlinnya zemleyu do stvorennya miscevih organiv vladi Pro cili Slov yanskoyi grupi Sikevich pisav Slov yanska pid moyim komanduvannyam jshla na Lozovu Slov yansk v doneckij rajon shob zahopiti tam vugillya i vislati jogo do Kiyeva pustiti v ruh vsi kopalni i uruhomiti zaliznichni shlyahi po vsih liniyah Pislya zapeklogo boyu pid Barvinkovim 15 kvitnya Slov yanska grupa uvijshla na teritoriyu Poloveckoyi zemli 17 kvitnya ob yednani sili zajnyali Slov yansk de yih urochisto zustrili 18 kvitnya avangard Slov yanskoyi grupi zajnyav Bahmut stolicyu zemli 21 kvitnya bijci Sikevicha projshli cherez Kramatorsk i zupinilisya v Druzhkivci Togo zh dnya ob yednani sili zvilnili Debalceve 25 26 kvitnya jshli zapekli boyi ob yednanih sil za Gorlivku U vsih zvilnenih naselenih punktah zachituvavsya IV Universal Centralnoyi radi Pislya zvilnennya Gorlivki chastini Slov yanskoyi grupi v skladi ob yednanih sil zvilnili Yuzivku i Popasnu I vzhe 24 kvitnya chastini grupi Sikevicha dosyagli stanciyi Kovpakove yaka perebuvala na kordoni UNR i Donskoyi respubliki Yak tilki vstanovili telegrafnu liniyu Sikevich vidpraviv telegramu do Kiyeva Vijskovomu ministru Zhukovskomu Golovi Centralnoyi radi Grushevskomu generalu Natiyevu i Simonu Petlyuri 24 kvitnya 1918 roku o 3 godini 24 hvilini vijska slov yanskoyi grupi zajnyali stanciyu Kovpakove yaka na kordoni Ukrayini i zemel oblasti vijska Donskogo i vignali vorogiv daleko za kordon Z cogo dnya zhovto blakitnij prapor na kordoni cih zemel davav znati vsomu svitu sho ukrayinskij narod maye svoyu derzhavu vilnu i nezalezhnu Slava ukrayinskomu narodu yakij skinuv zi svoyeyi materi lancyuga yaki vona nosila trista rokiv Soyuzniki nashi v dvoh perehodah za nami Vidrazu zh prijshla telegrama vid Petlyuri Nehaj bude vam vsim moyi ulyubleni zaporozhci vichna slava Vi zrobili tu robotu pro yaku mriyav nash narod cili stolittya V cej chas ob yednani sili she prodovzhuvali bitisya z bilshovikami na shodi Poloveckoyi zemli v rajoni Rodakove Lugansk Propustivshi nimecki chastini v rajon Luganska de jshli zapekli boyi Slov yanska grupa zupinilasya na vidpochinok na stanciyi Kovpakove 26 kvitnya chastini grupi Sinkevicha zajnyali Zvyeryevo sho znahodilasya v Donskij respublici na yakij otrimali nakaz vid Grekova ne vihoditi za mezhi UNR Pislya chogo chastini grupi povernulisya v mezhi Poloveckoyi zemli na zaznacheni miscya dislokaciyi Doroshenkivciv Bahmut Gajdamaki Slov yansk i Gorlivka Bogdanivci Debalceve bronedivizion v Kramatorsku shtab Sinkevicha rozmistivsya v Mikitivci nini Gorlivka Pislya rozpodilu povnovazhen mizh nimeckimi komanduvannyam i ukrayinskim Sikevich nakazav vidpravlyati esheloni z vugillyam do Kiyeva V kinci kvitnya v Kramatorsku stavsya konflikt mizh kozakami i nimcyami za jogo pidsumkom bulo rozstrilyano 16 kozakiv polkovnik Bolotov i buv zabranij bronedivizion 29 kvitnya nimci rozignali Centralnu Radu Na z yizdi hliborobiv u Kiyevi bula progoloshena Ukrayinska Derzhava na choli z getmanom Skoropadskim V cej zhe den Skoropadskij likviduvav podil na zemli i povernuv starij gubernskij podil Z cogo privodu na stanciyi Lozovij bulo sklikano zbori komandiriv Zaporizkogo korpusa na yakomu buli prisutni Natiyev Sikevich Petrov Bolbochan Kozma ta in Na zborah obgovoryuvalosya stavlennya do Getmanskogo perevorotu Pislya pidsumkom zboriv bulo prijnyato rishennya prisyagnuti getmanu Skoropadskomu ale zi zminenim tekstom prisyagi Mi starshini j kozaki slov yanskoyi i krimskoyi grupi budemo virni getmanu Ukrayini Pavlovi Skoropadskomu doti doki j vin bude virnim sinom Ukrayini i bude vsima vid nogo zalezhnimi silami oboronyati yiyi nezalezhnist i sobornist vid vsyakih zovnishnih i vnutrishnih vorogiv Cherez cej demarsh stavsya konflikt komandiriv Zaporizkogo korpusa iz generalom Rogozoyu naslidki yakogo viyavilisya piznishe Na teritoriyi Poloveckoyi zemli znovu buli vidnovleni Bahmutskij Slov yanoserbskij Starobilskij poviti Ukrayinskoyi Derzhavi KerivnictvoKomendantom Poloveckoyi zemli Doneckogo rajonu buv komandir Slov yanskoyi grupi Armiyi UNR Sikevich Volodimir Vasilovich PrimitkiShabelnikov V I Reformuvannya administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini v 1917 1940 Doneck Vid vo Doneckogo nacionalnogo un tu 2006 s 22 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 3 S 41 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 3 S 63 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 3 S 65 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 3 S 67 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 3 Str 66Dzherela ta literaturaKvitnickij M V Polovecka zemlya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 350 ISBN 978 966 00 1142 7