Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луту́гинський райо́н — колишній район України на півдні Луганської області. З північної сторони район межує з Луганськом. Районний центр — Лутугине. Населення становить 65 401 особи (на 1 січня 2019). Площа району 1057 км². Утворено 1965 року. Розташований на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Зараз є частиною Луганського району.
| Лутугинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Луганська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УРСР),  Україна | ||||
| Область: | Луганська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4422200000 | ||||
| Утворений: | 1965 р. | ||||
| Населення: | ▼ 65 401 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1057 км² | ||||
| Густота: | 61.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6436 | ||||
| Поштові індекси: | 92000—92044 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Лутугине | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 7 | ||||
| Сільські ради: | 8 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 8 | ||||
| Села: | 26 | ||||
| Селища: | 11 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Бордаєв Віктор Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Сафронов Вадим Петрович | ||||
| Вебсторінка: | Лутугинська РДА | ||||
| Адреса: | 92000, Луганська область, м. Лутугине, вул. Леніна, 83 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Розташування
Площа району — 1,057 тис. км², 4,0 % від території Луганської області, 15 місце серед районів області. Загальна земельна площа — 105,7 тис.га, у тому числі: сільськогосподарські угіддя — 70,3 тис.га, із них: рілля — 71,5 тис.га. Ліси й інші лісовкриті площі — 9,1 тис.га.
| Слов'яносербський район | Луганськ | |
| Перевальський район |  | Сорокинський район |
| Антрацитівський район | Антрацитівський район | Довжанський район |
Відстань від Лутугиного до Луганська:
- залізницею 22 км
- шосейними дорогами 22 км.
Геологія
Район багатий на поклади енергетичного та коксуючого вугілля, видобуток якого ведеться трьома шахтами ВП "Шахта «Лутугинська», ДВАТ "Шахта «Білоріченська», ВП «Шахта ім. XIX з'їзду КПРС». На території району широко розповсюджені поклади пісковиків, вапняків, мергелів, суглинків, пісків, які використовуються як природні будівельні матеріали та як сировина для їх виготовлення (ВАТ та будівельних матеріалів).
Рельєф
Поверхня північної частини — хвиляста рівнина (висота 50-100 м), центральної і південної — підвищена хвиляста, хвилясто-пасмова лісова рівнина (висота 250—300 м), дуже розчленована.
Клімат
Середньорічні температури: (+) 9,4 °C, літня — (+)22 °C, зимова — (-)6,8 °C. Кількість опадів — 464 мм на рік.
Гідрологія
Територією району протікають річки Лугань (на північній межі району) та її притоки Біла та Вільхова, Луганчик, Велика Кам'янка (притока Сіверського Дінця).
Ґрунти
Основні типи ґрунтів — чорноземи звичайні середньогумусні (30,7 % площі району).
Флора
Район розташований в Донецькій південно-степовій фізико-географічній провінції. Природна рослинність (різнотравно-типчаково-ковилова) збереглась лише на схилах балок, пасом. Ліси (дуб, ясен, берест, липа, груша дика) байрачного типу, розташовані в основному в балках. Площа лісів і лісових насаджень 6,9 тис. га.
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України:
- гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus), Біле, Весела Тарасівка, Успенка;
- громовик донський (Onosma tanaitica), Біле, Весела Тарасівка;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
- льонок крейдяний (Linaria cretacea), Біле, Весела Тарасівка;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), Оріхівка, Ковпакове;
- полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Біле, Весела Тарасівка;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides);
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Охорона природи
У районі — 5 пам'яток природи місцевого значення. На території району розташовані такі об'єкти і території природно-заповідного фонду України:
- Менчікурівський розріз — пам'ятка природи геологічна;
- Балка Довга — пам'ятка природи геологічна;
- Балка Безіменна — пам'ятка природи геологічна;
- Балка Кривенький яр — пам'ятка природи геологічна;
- Юр'ївська — пам'ятка природи геологічна;
- Іллірійський — заказник загальнозоологічний;
- Балка Плоска — пам'ятка природи ботанічна;
- — пам'ятка природи ботанічна;
- — заказник ботанічний;
- — ландшафтний заказник.
Історія
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (вересень 2020) |
Початок нинішньому місту поклало будівництво першого в Росії чавуноливарного заводу з виробництва валків, розпочате в 1896 році бельгійським акціонерним товариством. Дешеву робочу силу будівництву постачали ближні села Успенка і Коноплянівка. У 1897 році були споруджені дерев'яні бараки для селян, що приїхали на роботу з Орловської та Курської губерній. Декілька кам'яних будинків склали Адміністративну колону, де мешкали спеціалісти-іноземці та керівники заводу. Так утворилося невелике, спочатку безіменне селище. В 1914 році, коли була збудована залізнична станція, селище на правому березі річки Вільхівка одержало назву Шмідтівка. Селище входило до складу Успенської волості Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії. Проживало в ньому 1200 чоловік.
У 1925 році Шмідтівка була перейменована на честь видатного дослідника Донбасу геолога Леоніда Івановича Лутугіна.
У 1945 році до Успенського району (а також до Новоайдарського і Міловського районів) із земель, що після Другої світової війни відійшли до Польщі, «добровільно-примусово» переселили лемків. Найбільше на Луганщині їх мешкає в селі Переможне..
12 листопада 1965 року селище Лутугине одержало статус міста. Тоді ж воно стало центром адміністративного району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 8 селищних рад та 8 сільських рад, які об'єднують 45 населених пунктів і підпорядковані . Адміністративний центр — місто Лутугине.
Зняті з обліку: Азарівка.
Економіка
| Інформація в цьому розділі застаріла. (вересень 2020) |
Структура промислового виробництва (у % до обсягу виробництва району): Добувна промисловість 47,8
- видобування енергетичних матеріалів 47,3
- видобування неенергетичних матеріалів 0,5
Обробна промисловість 51,4 з неї:
- Харчова промисловість та перероблення 0,7
- Хімічна і нафтохімічна промисловість — 0,8
- Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів — 1,1
- Металургія та оброблення металу — 48,8
- Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води — 0,8
У 2004 році прийнято до експлуатації 52.5 км газових мереж при запланованих 28,6 км. Газифіковано 902 будинки та квартири у м. Лутугине та с. Георгіївка, Успенка.
Всього в районі експлуатується 250 км газових мереж. Газифіковано 12 населених пунктів, 10,5 тис. будинків та квартир.
Транспорт
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 34 087 | 5903 | 5339 | 10 149 | 8446 | 4129 | 121 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 40 017 | 5542 | 4829 | 10 609 | 10 937 | 7467 | 633 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| російська | українська | вірменська | циганська | білоруська | |
|---|---|---|---|---|---|
| ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОН | 49,8 | 49,3 | 0,2 | 0,2 | 0,1 |
| м. ЛУТУГИНЕ | 56,9 | 42,4 | 0,3 | 0,0 | 0,1 |
| смт БІЛЕ | 55,1 | 44,6 | 0,1 | 0,2 | |
| смт БІЛОРІЧЕНСЬКИЙ | 74,7 | 24,8 | 0,0 | 0,2 | |
| смт ВРУБІВСЬКИЙ | 73,3 | 26,2 | 0,2 | ||
| смт ГЕОРГІЇВКА | 29,2 | 69,0 | 0,1 | 1,4 | 0,1 |
| смт ЛЕНІНА | 68,7 | 30,8 | 0,4 | ||
| смт УСПЕНКА | 29,7 | 69,4 | 0,4 | 0,2 | 0,1 |
| смт ЧЕЛЮСКІНЕЦЬ | 65,6 | 33,2 | 0,3 | 0,1 | |
| смт ЮР'ЇВКА | 60,8 | 39,0 | 0,1 | ||
| ВЕСЕЛОТАРАСІВСЬКА сільрада | 37,2 | 61,2 | 0,2 | ||
| ВОЛНУХИНСЬКА сільрада | 29,2 | 69,5 | 0,8 | 0,1 | |
| ІЛЛІРІЙСЬКА сільрада | 15,3 | 84,2 | 0,1 | 0,1 | |
| КАМ'ЯНСЬКА сільрада | 12,6 | 82,7 | |||
| ОРІХІВСЬКА сільрада | 83,1 | 15,8 | 0,1 | ||
| ПЕРШОЗВАНІВСЬКА сільрада | 16,9 | 82,1 | 0,7 | 0,1 | |
| РОЗКІШНЕНСЬКА сільрада | 57,1 | 42,4 | 0,2 | 0,1 | |
| ФАБРИЧНЕНСЬКА сільрада | 65,8 | 34,2 |
Станом на 01.01.2005 р. наявне населення — 71,6 тис. осіб, або 2,9 % від населення Луганської області, 2 місце серед районів області.
у тому числі:
- міського — 52,1 тис.осіб;
- сільського — 19,5 тис.осіб.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 29 вересня 2014 року № 1048/2014-рп «Про звільнення В.Сафронова з посади голови Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області»
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 103.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 22 жовтня 2013.
- Адміністративно-територіальний устрій Лутугинського району [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 26 червня 2022.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лутугинський район |
- Міста і села України. Луганщина. Лутугинський район [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lutu ginskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini na pivdni Luganskoyi oblasti Z pivnichnoyi storoni rajon mezhuye z Luganskom Rajonnij centr Lutugine Naselennya stanovit 65 401 osobi na 1 sichnya 2019 Plosha rajonu 1057 km Utvoreno 1965 roku Roztashovanij na timchasovo okupovanih teritoriyah Luganskoyi oblasti Zaraz ye chastinoyu Luganskogo rajonu Lutuginskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Luganska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Luganska oblastKod KOATUU 4422200000Utvorenij 1965 r Naselennya 65 401 na 1 01 2019 Plosha 1057 km Gustota 61 9 osib km Tel kod 380 6436Poshtovi indeksi 92000 92044Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m LutugineMiski radi 1Selishni radi 7Silski radi 8Mista 1Smt 8Sela 26Selisha 11Rajonna vladaGolova radi Bordayev Viktor MikolajovichGolova RDA Safronov Vadim PetrovichVebstorinka Lutuginska RDAAdresa 92000 Luganska oblast m Lutugine vul Lenina 83MapaLutuginskij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Plosha rajonu 1 057 tis km 4 0 vid teritoriyi Luganskoyi oblasti 15 misce sered rajoniv oblasti Zagalna zemelna plosha 105 7 tis ga u tomu chisli silskogospodarski ugiddya 70 3 tis ga iz nih rillya 71 5 tis ga Lisi j inshi lisovkriti ploshi 9 1 tis ga Slov yanoserbskij rajon LuganskPerevalskij rajon Sorokinskij rajonAntracitivskij rajon Antracitivskij rajon Dovzhanskij rajon Vidstan vid Lutuginogo do Luganska zalizniceyu 22 km shosejnimi dorogami 22 km Geologiya Rajon bagatij na pokladi energetichnogo ta koksuyuchogo vugillya vidobutok yakogo vedetsya troma shahtami VP Shahta Lutuginska DVAT Shahta Bilorichenska VP Shahta im XIX z yizdu KPRS Na teritoriyi rajonu shiroko rozpovsyudzheni pokladi piskovikiv vapnyakiv mergeliv suglinkiv piskiv yaki vikoristovuyutsya yak prirodni budivelni materiali ta yak sirovina dlya yih vigotovlennya VAT ta budivelnih materialiv Relyef Poverhnya pivnichnoyi chastini hvilyasta rivnina visota 50 100 m centralnoyi i pivdennoyi pidvishena hvilyasta hvilyasto pasmova lisova rivnina visota 250 300 m duzhe rozchlenovana Klimat Serednorichni temperaturi 9 4 C litnya 22 C zimova 6 8 C Kilkist opadiv 464 mm na rik Gidrologiya Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Lugan na pivnichnij mezhi rajonu ta yiyi pritoki Bila ta Vilhova Luganchik Velika Kam yanka pritoka Siverskogo Dincya Grunti Osnovni tipi gruntiv chornozemi zvichajni serednogumusni 30 7 ploshi rajonu Flora Rajon roztashovanij v Doneckij pivdenno stepovij fiziko geografichnij provinciyi Prirodna roslinnist riznotravno tipchakovo kovilova zbereglas lishe na shilah balok pasom Lisi dub yasen berest lipa grusha dika bajrachnogo tipu roztashovani v osnovnomu v balkah Plosha lisiv i lisovih nasadzhen 6 9 tis ga Na teritoriyi rajonu traplyayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini gisop krejdyanij Hyssopus cretaceus Bile Vesela Tarasivka Uspenka gromovik donskij Onosma tanaitica Bile Vesela Tarasivka keleriya Taliyeva Koeleria talievii endemik serednoyi techiyi Siverskogo Dincya kovila volosista Stipa capillata vuzkolista Stipa tirsa dniprovska Stipa borysthenica Zaleskogo Stipa zalesskii Lessinga Stipa lessingiana najkrasivisha Stipa pulcherrima puhnastolista Stipa dasyphylla i ukrayinska Stipa ucrainica chislenni populyaciyi v stepu lonok krejdyanij Linaria cretacea Bile Vesela Tarasivka pirij kovilolistij Elytrigia stipifolia pivoniya tonkolista Paeonia tenuifolia Orihivka Kovpakove polin sucilnobilij Artemisia hololeuca Bile Vesela Tarasivka ryabchik malij Fritillaria meleagroides son chorniyuchij Pulsatilla pratensis tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum i zmiyelistij Tulipa ophiophylla bajrachni lisi shafran sitchastij Crocus reticulatus zvichajna roslina dibrov Ohorona prirodi Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti U rajoni 5 pam yatok prirodi miscevogo znachennya Na teritoriyi rajonu roztashovani taki ob yekti i teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Menchikurivskij rozriz pam yatka prirodi geologichna Balka Dovga pam yatka prirodi geologichna Balka Bezimenna pam yatka prirodi geologichna Balka Krivenkij yar pam yatka prirodi geologichna Yur yivska pam yatka prirodi geologichna Illirijskij zakaznik zagalnozoologichnij Balka Ploska pam yatka prirodi botanichna pam yatka prirodi botanichna zakaznik botanichnij landshaftnij zakaznik IstoriyaCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2020 Pochatok ninishnomu mistu poklalo budivnictvo pershogo v Rosiyi chavunolivarnogo zavodu z virobnictva valkiv rozpochate v 1896 roci belgijskim akcionernim tovaristvom Deshevu robochu silu budivnictvu postachali blizhni sela Uspenka i Konoplyanivka U 1897 roci buli sporudzheni derev yani baraki dlya selyan sho priyihali na robotu z Orlovskoyi ta Kurskoyi gubernij Dekilka kam yanih budinkiv sklali Administrativnu kolonu de meshkali specialisti inozemci ta kerivniki zavodu Tak utvorilosya nevelike spochatku bezimenne selishe V 1914 roci koli bula zbudovana zaliznichna stanciya selishe na pravomu berezi richki Vilhivka oderzhalo nazvu Shmidtivka Selishe vhodilo do skladu Uspenskoyi volosti Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Prozhivalo v nomu 1200 cholovik U 1925 roci Shmidtivka bula perejmenovana na chest vidatnogo doslidnika Donbasu geologa Leonida Ivanovicha Lutugina U 1945 roci do Uspenskogo rajonu a takozh do Novoajdarskogo i Milovskogo rajoniv iz zemel sho pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidijshli do Polshi dobrovilno primusovo pereselili lemkiv Najbilshe na Luganshini yih meshkaye v seli Peremozhne 12 listopada 1965 roku selishe Lutugine oderzhalo status mista Todi zh vono stalo centrom administrativnogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Lutuginskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 8 selishnih rad ta 8 silskih rad yaki ob yednuyut 45 naselenih punktiv i pidporyadkovani Administrativnij centr misto Lutugine Znyati z obliku Azarivka EkonomikaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2020 Struktura promislovogo virobnictva u do obsyagu virobnictva rajonu Dobuvna promislovist 47 8 vidobuvannya energetichnih materialiv 47 3 vidobuvannya neenergetichnih materialiv 0 5 Obrobna promislovist 51 4 z neyi Harchova promislovist ta pereroblennya 0 7 Himichna i naftohimichna promislovist 0 8 Virobnictvo inshih nemetalevih mineralnih virobiv 1 1 Metalurgiya ta obroblennya metalu 48 8 Virobnictvo ta rozpodilennya elektroenergiyi gazu tepla vodi 0 8 U 2004 roci prijnyato do ekspluataciyi 52 5 km gazovih merezh pri zaplanovanih 28 6 km Gazifikovano 902 budinki ta kvartiri u m Lutugine ta s Georgiyivka Uspenka Vsogo v rajoni ekspluatuyetsya 250 km gazovih merezh Gazifikovano 12 naselenih punktiv 10 5 tis budinkiv ta kvartir TransportRajonom prohodit avtoshlyah E40M04 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 34 087 5903 5339 10 149 8446 4129 121Zhinki 40 017 5542 4829 10 609 10 937 7467 633Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki121 85 633 167 80 84 643 674 75 79 1668 1603 70 74 2745 1685 65 69 2411 2473 60 64 3957 1118 55 59 1524 2110 50 54 2510 2745 45 49 2946 3283 40 44 3397 2586 35 39 2726 2082 30 34 2283 2198 25 29 2203 2505 20 24 2226 2834 15 20 2603 2841 10 14 2584 1789 5 9 1797 1273 0 4 1161 Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 71 rosiyani 26 7 bilorusi 0 7 inshi nacionalnosti 1 7 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku rosijska ukrayinska virmenska ciganska biloruskaLUTUGINSKIJ RAJON 49 8 49 3 0 2 0 2 0 1m LUTUGINE 56 9 42 4 0 3 0 0 0 1smt BILE 55 1 44 6 0 1 0 2smt BILORIChENSKIJ 74 7 24 8 0 0 0 2smt VRUBIVSKIJ 73 3 26 2 0 2smt GEORGIYiVKA 29 2 69 0 0 1 1 4 0 1smt LENINA 68 7 30 8 0 4smt USPENKA 29 7 69 4 0 4 0 2 0 1smt ChELYuSKINEC 65 6 33 2 0 3 0 1smt YuR YiVKA 60 8 39 0 0 1VESELOTARASIVSKA silrada 37 2 61 2 0 2VOLNUHINSKA silrada 29 2 69 5 0 8 0 1ILLIRIJSKA silrada 15 3 84 2 0 1 0 1KAM YaNSKA silrada 12 6 82 7ORIHIVSKA silrada 83 1 15 8 0 1PERShOZVANIVSKA silrada 16 9 82 1 0 7 0 1ROZKIShNENSKA silrada 57 1 42 4 0 2 0 1FABRIChNENSKA silrada 65 8 34 2 Stanom na 01 01 2005 r nayavne naselennya 71 6 tis osib abo 2 9 vid naselennya Luganskoyi oblasti 2 misce sered rajoniv oblasti u tomu chisli miskogo 52 1 tis osib silskogo 19 5 tis osib PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 29 veresnya 2014 roku 1048 2014 rp Pro zvilnennya V Safronova z posadi golovi Lutuginskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Luganskoyi oblasti ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 103 Arhiv originalu za 18 sichnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2013 Administrativno teritorialnij ustrij Lutuginskogo rajonu 19 chervnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2022 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lutuginskij rajonMista i sela Ukrayini Luganshina Lutuginskij rajon 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine