Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ковила найгарніша, ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima) — багаторічна рослина родини тонконогових, поширена у степових зонах Європи, на півдні Сибіру та півночі Казахстану. Занесена до Червоної книги України, Польщі та Росії. Формація ковили найкрасивішої занесена до Зеленої книги України. Декоративна та протиерозійна культура.
| Ковила найгарніша | |
|---|---|
 | |
| Ковила найкрасивіша баварська | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Ковила (Stipa) |
| Вид: | Ковила найгарніша (S. pulcherrima) |
| Біноміальна назва | |
| Stipa pulcherrima K.Koch, 1848 | |
Опис
Трав'яниста рослина заввишки 40-100 см, утворює великі та щільні дернини. . Коріння сягає 90 см завглибшки та 30 см завширшки. Стебла численні, голі, сірувато-зелені. Листки неплідних пагонів перевищують у довжину стебла (20-40 см), вони вузьколінійні, нещільно вздовж складені, зовні голі, гладенькі або шорсткі від густих шипиків і сосочків, зсередини — щетинистоволосисті. У розгорнутому вигляді сягають завширшки 3-4 мм, у згорнутому мають діаметр до 1,2 мм. Довжина язичка у нижніх листків становить 0,8-1 мм, у верхніх — 2-3 мм. Піхви листків неплідних пагонів не мають смужки волосків.
Суцвіття — негуста, вузька, стиснута волоть 15-20 см завдовжки, що складається з 6-10 одноквіткових колосків завдовжки 6-8 мм кожен. Квітки непоказні, двостатеві, з оцвітиною, складеною з квіткових лусок. Нижня квіткова луска 18-24 мм завдовжки, має остюк, який зберігається при достиганні плодів. Крайова смужка волосків на ньому доходить до основи. Остюк завдовжки 40-50 см, у нижній частині двічі колінчастозігнутий, жовтуватий або темно-бурий, у верхній частині пірчастий. Довжина волосків пера сягає 7 мм.
Плід — зернівка.
Визначення
Від ковили пухнастолистої цей вид відрізняється листками, голими зовні або вкритими рідкими щетинками без довгих м'яких волосків. Відмінністю між цим видом і ковилою пірчастою є смужка волосків на нижній квітковій лусці, яка на 2,5 мм не доходить до основи остюка.
Екологія
Рослина світлолюбна, посухостійка, невибаглива до вмісту в ґрунті азотних сполук, але потребує високого вмісту кальцію, віддає перевагу кам'янистим ґрунтам. Ковила найкрасивіша росте переважно на схилах зі змитими ґрунтами (зазвичай з відслоненнями карбонатних порід або карбонатних лесів), на пологих степових схилах, серед чагарників, на галявинах байрачних лісів, також на карбонатних добре розвинених чорноземах, іноді на карбонатних супіщаних та піщаних чорноземах. Загалом вид тяжіє до плакорних ділянок. Досить часто зростає окремими або нечисленними дернинами, панівного стану у травостої досягає лише у степах Донецького кряжа й Північного Приазов'я.
Розмножується насінням. Квітне в травні-липні протягом 2 тижнів. Плодоносить у червні-липні. Запилення та розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру (анемохорія). Схожість насіння перевищує 90 %. Близько 10 % сіянців квітнуть вже на другому році життя, решта — у трирічному віці.
Поширення
Ковила найкрасивіша належить до казахстансько-європейських видів. Західна межа ареалу пролягає через Середню Європу та Північне Причорномор'я, далі на схід вид просувається через Малу Азію, Казахстан і Туркменістан (зокрема Копетдаг) до півдня Уральських гір, Західного Сибіру й Алтаю. Південна межа ареалу пролягає через Середземномор'я, Кавказ та Закавказзя.
В Україні трапляється переважно в лісостепових і степових районах, рідше — в Криму. Ізольовані популяції знайдені на крайньому сході та заході країни: відповідно, в Сумській області та у заказнику «Чорна Гора» на Закарпатті. Популяції локальні, не займають великих площ. Окремі масиви степу з едифікаторною роллю виду трапляються тільки в південно-східних регіонах України. Їх стан сильно залежить від характеру господарського використання території, зокрема, за відсутності антропогенного навантаження вони залишаються стійкими.
Значення і статус виду
Популяціям загрожують сильна фрагментація місцезростань внаслідок розорювання степових схилів, їх забудови, порушення кар'єрними розробками, терасування та заліснення, надмірні пасовищні навантаження (особливо випасання овець), часті пали, різні форми побічного використання та збирання насіння разом з остюками для букетів.
Охороною цього виду в природному середовищі займаються заповідники Луганський (філія «Стрільцівський степ», «Провальський степ») і Український степовий (філії «Хомутовський степ», «Кам'яні Могили», «Крейдова флора»).
У місцях найбільшого поширення є ценозоформуючим видом. Цей злак здатен закріплювати схили, запобігати їх розмиванню тощо. Під час цвітіння ковила найкрасивіша дуже приваблива, що навіть відображене у назві виду, а тому популярна як декоративна рослина. В квітникарстві її висаджують групами або використовують суцвіття для складання букетів, в культурі ця рослина стійка, добре розмножується, дає самосів. Станом на 2014 рік її вирощували лише в Донецькому ботанічному саду.
Систематика
Підвиди і форми
- Stipa pulcherrimasubsp. araxensis (Grossh.) Tzvelev
- Stipa pulcherrima var. austriaca (Beck) Podp.
- Stipa pulcherrima subsp. bavarica (Martinovský & H.Scholz) Conert
- Stipa pulcherrima subsp. crassiculmis (P.A.Smirn.) Tzvelev
- Stipa pulcherrima subsp. epilosa (Martinovský) Tzvelev
- Stipa pulcherrima subsp. glabrinoda (Klokov) Tzvelev
- Stipa pulcherrima subsp. grafiana (Steven) Pacz.
- Stipa pulcherrima var. karadagensis Tzvelev
- Stipa pulcherrima f. leiantha (Borbás) Soó
- Stipa pulcherrima f. nudicostata Martinovský
- Stipa pulcherrima f. pubiflora (Borbás) Soó
Синоніми
|
|
Джерела
- Stipa pulcherrima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 462.
- The Plant List.(англ.)
- Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
- Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные. Официальное издание. [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] / Общ. науч. ред. А. В. Присный. — Белгород, 2004. — 532 с.(рос.)
- В. І. Комендар, П. М. Скунць, М. Ю. Гнатюк / Зелені перлини Карпат. [ 16 Лютого 2016 у Wayback Machine.] — Ужгород: Карпати, 1985.- 88с.
Посилання
- Ковила найкрасивіша [ 4 Грудня 2013 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 17 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kovila najgarnisha kovila najkrasivisha Stipa pulcherrima bagatorichna roslina rodini tonkonogovih poshirena u stepovih zonah Yevropi na pivdni Sibiru ta pivnochi Kazahstanu Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Polshi ta Rosiyi Formaciya kovili najkrasivishoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Dekorativna ta protierozijna kultura Kovila najgarnisha Kovila najkrasivisha bavarska Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila najgarnisha S pulcherrima Binomialna nazva Stipa pulcherrima K Koch 1848OpisKvitucha roslina velikim planom Detali sucvittya Pomitni kvitkovi luski ta osnovi ostyukiv Trav yanista roslina zavvishki 40 100 sm utvoryuye veliki ta shilni dernini Korinnya syagaye 90 sm zavglibshki ta 30 sm zavshirshki Stebla chislenni goli siruvato zeleni Listki neplidnih pagoniv perevishuyut u dovzhinu stebla 20 40 sm voni vuzkolinijni neshilno vzdovzh skladeni zovni goli gladenki abo shorstki vid gustih shipikiv i sosochkiv zseredini shetinistovolosisti U rozgornutomu viglyadi syagayut zavshirshki 3 4 mm u zgornutomu mayut diametr do 1 2 mm Dovzhina yazichka u nizhnih listkiv stanovit 0 8 1 mm u verhnih 2 3 mm Pihvi listkiv neplidnih pagoniv ne mayut smuzhki voloskiv Sucvittya negusta vuzka stisnuta volot 15 20 sm zavdovzhki sho skladayetsya z 6 10 odnokvitkovih koloskiv zavdovzhki 6 8 mm kozhen Kvitki nepokazni dvostatevi z ocvitinoyu skladenoyu z kvitkovih lusok Nizhnya kvitkova luska 18 24 mm zavdovzhki maye ostyuk yakij zberigayetsya pri dostiganni plodiv Krajova smuzhka voloskiv na nomu dohodit do osnovi Ostyuk zavdovzhki 40 50 sm u nizhnij chastini dvichi kolinchastozignutij zhovtuvatij abo temno burij u verhnij chastini pirchastij Dovzhina voloskiv pera syagaye 7 mm Plid zernivka Viznachennya Vid kovili puhnastolistoyi cej vid vidriznyayetsya listkami golimi zovni abo vkritimi ridkimi shetinkami bez dovgih m yakih voloskiv Vidminnistyu mizh cim vidom i koviloyu pirchastoyu ye smuzhka voloskiv na nizhnij kvitkovij lusci yaka na 2 5 mm ne dohodit do osnovi ostyuka EkologiyaRoslina svitlolyubna posuhostijka nevibagliva do vmistu v grunti azotnih spoluk ale potrebuye visokogo vmistu kalciyu viddaye perevagu kam yanistim gruntam Kovila najkrasivisha roste perevazhno na shilah zi zmitimi gruntami zazvichaj z vidslonennyami karbonatnih porid abo karbonatnih lesiv na pologih stepovih shilah sered chagarnikiv na galyavinah bajrachnih lisiv takozh na karbonatnih dobre rozvinenih chornozemah inodi na karbonatnih supishanih ta pishanih chornozemah Zagalom vid tyazhiye do plakornih dilyanok Dosit chasto zrostaye okremimi abo nechislennimi derninami panivnogo stanu u travostoyi dosyagaye lishe u stepah Doneckogo kryazha j Pivnichnogo Priazov ya Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne v travni lipni protyagom 2 tizhniv Plodonosit u chervni lipni Zapilennya ta rozpovsyudzhennya nasinnya vidbuvayetsya za dopomogoyu vitru anemohoriya Shozhist nasinnya perevishuye 90 Blizko 10 siyanciv kvitnut vzhe na drugomu roci zhittya reshta u tririchnomu vici PoshirennyaFormaciya kovili najkrasivishoyi Zaporizke Pravoberezhzhya Kovila najkrasivisha nalezhit do kazahstansko yevropejskih vidiv Zahidna mezha arealu prolyagaye cherez Serednyu Yevropu ta Pivnichne Prichornomor ya dali na shid vid prosuvayetsya cherez Malu Aziyu Kazahstan i Turkmenistan zokrema Kopetdag do pivdnya Uralskih gir Zahidnogo Sibiru j Altayu Pivdenna mezha arealu prolyagaye cherez Seredzemnomor ya Kavkaz ta Zakavkazzya V Ukrayini traplyayetsya perevazhno v lisostepovih i stepovih rajonah ridshe v Krimu Izolovani populyaciyi znajdeni na krajnomu shodi ta zahodi krayini vidpovidno v Sumskij oblasti ta u zakazniku Chorna Gora na Zakarpatti Populyaciyi lokalni ne zajmayut velikih plosh Okremi masivi stepu z edifikatornoyu rollyu vidu traplyayutsya tilki v pivdenno shidnih regionah Ukrayini Yih stan silno zalezhit vid harakteru gospodarskogo vikoristannya teritoriyi zokrema za vidsutnosti antropogennogo navantazhennya voni zalishayutsya stijkimi Znachennya i status viduPopulyaciyam zagrozhuyut silna fragmentaciya miscezrostan vnaslidok rozoryuvannya stepovih shiliv yih zabudovi porushennya kar yernimi rozrobkami terasuvannya ta zalisnennya nadmirni pasovishni navantazhennya osoblivo vipasannya ovec chasti pali rizni formi pobichnogo vikoristannya ta zbirannya nasinnya razom z ostyukami dlya buketiv Ohoronoyu cogo vidu v prirodnomu seredovishi zajmayutsya zapovidniki Luganskij filiya Strilcivskij step Provalskij step i Ukrayinskij stepovij filiyi Homutovskij step Kam yani Mogili Krejdova flora U miscyah najbilshogo poshirennya ye cenozoformuyuchim vidom Cej zlak zdaten zakriplyuvati shili zapobigati yih rozmivannyu tosho Pid chas cvitinnya kovila najkrasivisha duzhe privabliva sho navit vidobrazhene u nazvi vidu a tomu populyarna yak dekorativna roslina V kvitnikarstvi yiyi visadzhuyut grupami abo vikoristovuyut sucvittya dlya skladannya buketiv v kulturi cya roslina stijka dobre rozmnozhuyetsya daye samosiv Stanom na 2014 rik yiyi viroshuvali lishe v Doneckomu botanichnomu sadu SistematikaPidvidi i formi Stipa pulcherrimasubsp araxensis Grossh Tzvelev Stipa pulcherrima var austriaca Beck Podp Stipa pulcherrima subsp bavarica Martinovsky amp H Scholz Conert Stipa pulcherrima subsp crassiculmis P A Smirn Tzvelev Stipa pulcherrima subsp epilosa Martinovsky Tzvelev Stipa pulcherrima subsp glabrinoda Klokov Tzvelev Stipa pulcherrima subsp grafiana Steven Pacz Stipa pulcherrima var karadagensis Tzvelev Stipa pulcherrima f leiantha Borbas Soo Stipa pulcherrima f nudicostata Martinovsky Stipa pulcherrima f pubiflora Borbas Soo Sinonimi Stipa crassiculmis P A Smirn Stipa crassiculmis subsp euroanatolica Martinovsky Stipa crassiculmis subsp heterotricha Dihoru amp Roman Stipa crassiculmis subsp picentina Martinovsky Moraldo amp Caputo Stipa epilosa Martinovsky Stipa epilosa subsp montana Moraldo Stipa etrusca Moraldo Stipa glabrinoda Klokov Stipa grafiana Steven Stipa grafiana f leiantha Borbas Stipa grafianaf pubiflora Borbas Stipa heterophylla Klokov Stipa mediterranea Trin amp Rupr Asch amp Graebn Stipa mediterranea subsp pulcherrima K Koch Asch amp Graebn Stipa oreades Klokov Stipa pennata var breviglumis Maire Stipa pennata var grafiana Steven Linden Stipa pennata subsp grafiana Steven Kneuck Stipa pennata var grafiana Steven Lindem Stipa pennata var grafiana Steven Richt Stipa pennata subsp mediterranea Trin amp Rupr Asch amp Graebn Stipa pennata var mediterranea Trin amp Rupr Stipa pennata subsp pulcherrima K Koch A Love amp D Love Stipa pennata var pulcherrima K Koch Asch amp Graebn Stipa pennata subsp pulcherrima K Koch Freitag Stipa pennata f pulcherrima K Koch Brand Stipa pennata var pulcherrima K Koch Halacsy Stipa pennata var pulcherrima K Koch Beck Stipa platyphylla Czern ex Trautv Stipa rigida Martinovsky Stipa turcica MartinovskyDzherelaStipa pulcherrima Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 462 The Plant List angl Red list of plants and fungi in Poland Czerwona lista roslin i grzybow Polski Zbigniew Mirek Kazimierz Zarzycki Wladyslaw Wojewoda Zbigniew Szelag red Krakow Instytut Botaniki im W Szafera Polska Akademia Nauk 2006 pol Krasnaya kniga Belgorodskoj oblasti Redkie i ischezayushie rasteniya griby lishajniki i zhivotnye Oficialnoe izdanie 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Obsh nauch red A V Prisnyj Belgorod 2004 532 s ros V I Komendar P M Skunc M Yu Gnatyuk Zeleni perlini Karpat 16 Lyutogo 2016 u Wayback Machine Uzhgorod Karpati 1985 88s PosilannyaKovila najkrasivisha 4 Grudnya 2013 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 17 listopada 2014