Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сільськогосподарське машинобудування — галузь машинобудування, підприємства якої виробляють різні машини та устаткування для потреб сільського господарства.
Основний опис
Сільськогосподарські машини різноманітні та багаточисленні, їх конструкції навіть по окремих типах мають значні розбіжності, що обумовлені як різними умовами роботи так і в першу чергу різноманіттям технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. При розробці сільськогосподарської машини слід враховувати велику кількість випадкових факторів при виконанні технологічних процесів, а це вимагає прийняття багатьох припущень, що не дозволяє часом при теоретичних дослідженнях отримати достовірний результат. Тому до тепер актуальне висловлювання академіка Горячкіна В.П. стосовно створення теорії сільськогосподарських машин: легше зробити робочий орган, ніж теорію для його опису.
Система машин для комплексної механізації є складною і спрямованою на отримання максимального господарського ефекту, складається з наборів і комплексів сільськогосподарських машин і знарядь, за допомогою яких досягається комплексна механізація всіх технологічних процесів виробництва в стислі агротехнічні терміни в різних ґрунтово-кліматичних районах з найменшою витратою ресурсів та мінімальним екологічним впливом.
Структура системи машин для комплексної механізації сільського господарства подавалась чотирма частинами: рослинництво, тваринництво, меліорація, лісове господарство. Нижче укрупнено наведено орієнтовний склад сільськогосподарських машин для рослинництва та тваринництва, згрупованих за призначенням, який показує все їх різноманіття.
Історія
В 1842 поміщик Д. Кандиба збудував завод сільськогосподарського машинобудування на хуторі Дмитрівці в Чернігівській губернії.
Значного зростання галузь досягла в 1870-их і в кінці 19 століття.
Сільськогосподарське машинобудування до 1914 було провідною галуззю машинобудування, на що впливав попит на машини через брак робочих рук в с.-г. степу, а також наявність сировини (її постачали металеві центри) і палива. В 1912 в Україні нараховувалося 138 середніх і великих заводів сільськогосподарського машинобудування, які виробляли близько 40% від всього машинобудування в Україні і близько 60% всього сільськогосподарського машинобудування Росії; їхня валова продукція — 28,5 млн карб., кількість робітників бл. 17 тис.
Сільськогосподарське машинобудування зосереджувалося в Харкові, Одесі, Єлисаветграді, а також у Білій Церкві, Олександрівську, Бердянську та інших місах. Їх власниками були переважно закордонні капіталісти. Однак сільськогосподарське машинобудування не покривало попиту країни, і понад 40% машин завозилося з-за кордону (переважно з Німеччини).
Після занепаду впродовж 1917 — 21 українське сільськогосподарське машинобудування почало зростати і 1925 досягнуло довоєнного рівня, а 1937 зросло у 3,4 рази порівняно з 1913 (50% продукції всього СРСР). На зростання сільськогосподарського машинобудування України та на випуск нових типів машин вплинула головно механізація сільського господарства і збільшення попиту радгоспів і колгоспів (наприклад, питома вага тракторних сільськогосподарських машин зросла з 3% 1927 — 28 до 82% 1932 — порівняно з кінними). Зростання сільськогосподарського машинобудування було меншим, ніж зростання інших галузей машинобудування, тому частка сільськогосподарського машинобудування порівняно з усім машинобудуванням зменшилася.
Після розорення в 1941—1944, сільськогосподарське машинобудування досягнуло в 1948 довоєнного рівня і далі швидко зростало, хоч повільніше, ніж в інших частинах СРСР; за 1940—1973 продукція УРСР збільшилася майже в 15 разів, але їх частка зменшилася до 23% продукції СРСР. Натомість асортимент продукції сільськогосподарського машинобудування в Україні збільшувався; наприклад, лише у другій пол. 1960-их створено 133 нових типів машин. Найважливіші вироби С.-г. м. (у тис. штук; у дужках % України від СРСР):
| 1940 | 1965 | 1974 | |
|---|---|---|---|
| Плуги тракторні | 19,8 (51,6) | 72,0 (43,5) | 126,2 (58,0) |
| Сівалки тракторні | 11,0 (51.5) | 78,9 (30,2) | 89,9 (5.0,5) |
| Жатки рядкові | — | 26,3 (27,0) | 69,2 (83,0) |
| Комбайни бурякозбиральні | — | 11,0 (62,8) | 15,9 (100,0) |
| Кормодробарки | — | 6,2 (34,6) | 23,2 (72,6) |
| Автонапувалки для великої худоби | — | 135,2 (35,4) | 716,2 (13,5) |
В 1973 вартість продукції сільськогосподарського машинобудування, включаючи виробництво запасних частин, становила 1 020 млн карб. у цінах 1967.
Сучасний стан
Найбільші підприємства сільськогосподарського машинобудування є в Одесі (засноване 1854), Кропивницькому («Червона зірка», 1874), Харкові («Серп і молот», 1875), Львові («Львівсільмаш», з 1945), Оріхові («Орсільмаш», з 1929); у Херсоні виробляються (з 1909) бурякові комбайни (виробництво зернових комбайнів у Дніпрі припинено й перенесено до Ростова-на-Дону).
Галузева структура і особливості розміщення
Сільськогосподарське машинобудування традиційно займає важливе місце в структурі машинобудівного комплексу України. Воно орієнтується на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а його розміщення пов'язане із зональною спеціалізацією сільського господарства. Вагомий вплив на розміщення с/г машинобудування та тракторобудування справляє споживчий чинник.
В Україні збудовано великі спеціалізовані підприємства для виготовлення землеобробних машин (плугів, культиваторів), сівалок, комбайнів, навантажувачів, причепів, обладнання для кормовиробництва і тваринництва.
Найбільшим центром сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Одеса (тракторні плуги), Кропивницький (сівалки), Дніпро і Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (кукурудзозбиральні комбайни, створюється виробництво зернозбиральних), Бердянськ (жниварки), Львів (хімсільгоспмашини).
Обладнання для кормовиробництва і тваринництва виробляють у Бердянську, Ніжині, Умані, Ковелі, Коломиї та Білій Церкві. Заводи з випуску інших сільськогосподарських машин та запасних частин до них є в Києві, Мелітополі, Донецьку, Луганську, Кременчуці, Конотопі, Миколаєві та Первомайську.
Розміщення тракторобудування орієнтується в основному на споживача, і представлено воно 20 підприємствами. Найбільшим центром є Харків, де збудовані заводи тракторний, моторобудівний, тракторних самохідних шасі, а також заводи Лазова та Дергачі в Харківській області, де виробляють деталі і вузли для харківських тракторів. Тракторобудування розвинуте також у Дніпрі (колісні трактори), Вінниці (тракторні агрегати), Мелітополі і Кропивницькому (тракторні гідроагрегати). Підприємства для виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуці, Києві, Сімферополі, Одесі, Луганську, Білій Церкві. Один з основних заводів в Україні, що виробляє сепаратори для очищення та калібрування зерна є луганський завод ТОВ «НВФ «Аеромех».
Машини для рослинництва:
- ґрунтообробні (лемішні та спеціальні плуги, дискові борони, ротаційні ґрунтообробні для боротьби з вітровою та водяною ерозією ґрунту, комбіновані ґрунтообробні машини та агрегати, ґрунтообробні для зрошувального землеробства, машини для покращення лугів та пасовищ, машини та інструмент для передпосівної обробки ґрунту та доглядом за сільськогосподарськими культурами, машини та інструмент для прибирання каміння тощо);
- для сівби, садіння, внесення добрив, захисту рослин та зрошення (сівалки, посадочні машини, для внесення добрив, для захисту рослин, машини та обладнання для зрошування);
- для збирання та переробки зерна (зернозбиральні комбайни, валкові жатки, машини та обладнання для очистки та сепарації зерна і насіння, зерносушилки тощо);
- для збирання картоплі, овочів та луб’яних культур (картоплезбиральні машини, машини для збирання овочевих культур, для збирання буряка та кормових коренеплодів, для збирання луб’яних культур);
- для збирання фруктів;
- для обробки та механізації сховищ картоплі, овочів та фруктів;
- вантажно-розвантажувальні;
- для закритого ґрунту (гідропонні машини, машини для вирощування і посадки розсади, грибів, системи автоматичного регулювання параметрів технологічних процесів вирощування рослин);
- машини для обробки та збору чаю;
- сінозбиральні;
- машини та обладнання для пресування, гранулювання та брикетування кормів;
- кормозбиральні комбайни;
- обладнання для активної вентиляції і сушки трав’яних кормів.
Машини для тваринництва:
- для приготування кормів (коренебульбомийки, подрібнювачі кормів, очищувачі кормової сировини, дозатори сипучих кормів, змішувачі);
- для роздавання кормів;
- для видалення та обробки гною;
- обладнання механізації доїння і обробки молока (доїльні установки, пристрої заміру кількості молока, теплообмінні апарати для охолодження та нагріву молока, холодильне обладнання, відділювачі вершків та молокоочищувачі, насоси, резервуари для охолодження та зберігання молока);
- машини та обладнання для механізації птахофабрик.
Склалася практика, що не сукупність вимог технології сільськогосподарського виробництва в різних ґрунтово-кліматичних та організаційних умов лягають в основу створення типорозмірного ряду машин і комплексів. А створені на основі усереднених агротехнічних вимог машини визначають технологію виробництва сільськогосподарської продукції. Тому для творців машин, машинобудівників необхідно володіти системою технологій, в яких представлено поле вимог до проведення кожної технологічної операції в різних ґрунтово-кліматичних умовах, діапазон допустимих відхилень основних характеристик від оптимальних за критерієм допустимих значень.
Див. також
Література
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Бучинський М.Я., Горик О.В., Чернявський А.М., Яхін С.В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. – Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silskogospodarske mashinobuduvannya galuz mashinobuduvannya pidpriyemstva yakoyi viroblyayut rizni mashini ta ustatkuvannya dlya potreb silskogo gospodarstva Osnovnij opisSilskogospodarski mashini riznomanitni ta bagatochislenni yih konstrukciyi navit po okremih tipah mayut znachni rozbizhnosti sho obumovleni yak riznimi umovami roboti tak i v pershu chergu riznomanittyam tehnologichnih procesiv silskogospodarskogo virobnictva Pri rozrobci silskogospodarskoyi mashini slid vrahovuvati veliku kilkist vipadkovih faktoriv pri vikonanni tehnologichnih procesiv a ce vimagaye prijnyattya bagatoh pripushen sho ne dozvolyaye chasom pri teoretichnih doslidzhennyah otrimati dostovirnij rezultat Tomu do teper aktualne vislovlyuvannya akademika Goryachkina V P stosovno stvorennya teoriyi silskogospodarskih mashin legshe zrobiti robochij organ nizh teoriyu dlya jogo opisu Sistema mashin dlya kompleksnoyi mehanizaciyi ye skladnoyu i spryamovanoyu na otrimannya maksimalnogo gospodarskogo efektu skladayetsya z naboriv i kompleksiv silskogospodarskih mashin i znaryad za dopomogoyu yakih dosyagayetsya kompleksna mehanizaciya vsih tehnologichnih procesiv virobnictva v stisli agrotehnichni termini v riznih gruntovo klimatichnih rajonah z najmenshoyu vitratoyu resursiv ta minimalnim ekologichnim vplivom Struktura sistemi mashin dlya kompleksnoyi mehanizaciyi silskogo gospodarstva podavalas chotirma chastinami roslinnictvo tvarinnictvo melioraciya lisove gospodarstvo Nizhche ukrupneno navedeno oriyentovnij sklad silskogospodarskih mashin dlya roslinnictva ta tvarinnictva zgrupovanih za priznachennyam yakij pokazuye vse yih riznomanittya IstoriyaV 1842 pomishik D Kandiba zbuduvav zavod silskogospodarskogo mashinobuduvannya na hutori Dmitrivci v Chernigivskij guberniyi Znachnogo zrostannya galuz dosyagla v 1870 ih i v kinci 19 stolittya Silskogospodarske mashinobuduvannya do 1914 bulo providnoyu galuzzyu mashinobuduvannya na sho vplivav popit na mashini cherez brak robochih ruk v s g stepu a takozh nayavnist sirovini yiyi postachali metalevi centri i paliva V 1912 v Ukrayini narahovuvalosya 138 serednih i velikih zavodiv silskogospodarskogo mashinobuduvannya yaki viroblyali blizko 40 vid vsogo mashinobuduvannya v Ukrayini i blizko 60 vsogo silskogospodarskogo mashinobuduvannya Rosiyi yihnya valova produkciya 28 5 mln karb kilkist robitnikiv bl 17 tis Silskogospodarske mashinobuduvannya zoseredzhuvalosya v Harkovi Odesi Yelisavetgradi a takozh u Bilij Cerkvi Oleksandrivsku Berdyansku ta inshih misah Yih vlasnikami buli perevazhno zakordonni kapitalisti Odnak silskogospodarske mashinobuduvannya ne pokrivalo popitu krayini i ponad 40 mashin zavozilosya z za kordonu perevazhno z Nimechchini Pislya zanepadu vprodovzh 1917 21 ukrayinske silskogospodarske mashinobuduvannya pochalo zrostati i 1925 dosyagnulo dovoyennogo rivnya a 1937 zroslo u 3 4 razi porivnyano z 1913 50 produkciyi vsogo SRSR Na zrostannya silskogospodarskogo mashinobuduvannya Ukrayini ta na vipusk novih tipiv mashin vplinula golovno mehanizaciya silskogo gospodarstva i zbilshennya popitu radgospiv i kolgospiv napriklad pitoma vaga traktornih silskogospodarskih mashin zrosla z 3 1927 28 do 82 1932 porivnyano z kinnimi Zrostannya silskogospodarskogo mashinobuduvannya bulo menshim nizh zrostannya inshih galuzej mashinobuduvannya tomu chastka silskogospodarskogo mashinobuduvannya porivnyano z usim mashinobuduvannyam zmenshilasya Pislya rozorennya v 1941 1944 silskogospodarske mashinobuduvannya dosyagnulo v 1948 dovoyennogo rivnya i dali shvidko zrostalo hoch povilnishe nizh v inshih chastinah SRSR za 1940 1973 produkciya URSR zbilshilasya majzhe v 15 raziv ale yih chastka zmenshilasya do 23 produkciyi SRSR Natomist asortiment produkciyi silskogospodarskogo mashinobuduvannya v Ukrayini zbilshuvavsya napriklad lishe u drugij pol 1960 ih stvoreno 133 novih tipiv mashin Najvazhlivishi virobi S g m u tis shtuk u duzhkah Ukrayini vid SRSR 1940 1965 1974 Plugi traktorni 19 8 51 6 72 0 43 5 126 2 58 0 Sivalki traktorni 11 0 51 5 78 9 30 2 89 9 5 0 5 Zhatki ryadkovi 26 3 27 0 69 2 83 0 Kombajni buryakozbiralni 11 0 62 8 15 9 100 0 Kormodrobarki 6 2 34 6 23 2 72 6 Avtonapuvalki dlya velikoyi hudobi 135 2 35 4 716 2 13 5 V 1973 vartist produkciyi silskogospodarskogo mashinobuduvannya vklyuchayuchi virobnictvo zapasnih chastin stanovila 1 020 mln karb u cinah 1967 Suchasnij stanNajbilshi pidpriyemstva silskogospodarskogo mashinobuduvannya ye v Odesi zasnovane 1854 Kropivnickomu Chervona zirka 1874 Harkovi Serp i molot 1875 Lvovi Lvivsilmash z 1945 Orihovi Orsilmash z 1929 u Hersoni viroblyayutsya z 1909 buryakovi kombajni virobnictvo zernovih kombajniv u Dnipri pripineno j pereneseno do Rostova na Donu Galuzeva struktura i osoblivosti rozmishennya Silskogospodarske mashinobuduvannya tradicijno zajmaye vazhlive misce v strukturi mashinobudivnogo kompleksu Ukrayini Vono oriyentuyetsya na rajoni virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi a jogo rozmishennya pov yazane iz zonalnoyu specializaciyeyu silskogo gospodarstva Vagomij vpliv na rozmishennya s g mashinobuduvannya ta traktorobuduvannya spravlyaye spozhivchij chinnik V Ukrayini zbudovano veliki specializovani pidpriyemstva dlya vigotovlennya zemleobrobnih mashin plugiv kultivatoriv sivalok kombajniv navantazhuvachiv prichepiv obladnannya dlya kormovirobnictva i tvarinnictva Najbilshim centrom silskogospodarskogo mashinobuduvannya ye Harkiv motori dlya samohidnih kombajniv Odesa traktorni plugi Kropivnickij sivalki Dnipro i Ternopil buryakozbiralni kombajni Herson kukurudzozbiralni kombajni stvoryuyetsya virobnictvo zernozbiralnih Berdyansk zhnivarki Lviv himsilgospmashini Obladnannya dlya kormovirobnictva i tvarinnictva viroblyayut u Berdyansku Nizhini Umani Koveli Kolomiyi ta Bilij Cerkvi Zavodi z vipusku inshih silskogospodarskih mashin ta zapasnih chastin do nih ye v Kiyevi Melitopoli Donecku Lugansku Kremenchuci Konotopi Mikolayevi ta Pervomajsku Rozmishennya traktorobuduvannya oriyentuyetsya v osnovnomu na spozhivacha i predstavleno vono 20 pidpriyemstvami Najbilshim centrom ye Harkiv de zbudovani zavodi traktornij motorobudivnij traktornih samohidnih shasi a takozh zavodi Lazova ta Dergachi v Harkivskij oblasti de viroblyayut detali i vuzli dlya harkivskih traktoriv Traktorobuduvannya rozvinute takozh u Dnipri kolisni traktori Vinnici traktorni agregati Melitopoli i Kropivnickomu traktorni gidroagregati Pidpriyemstva dlya virobnictva detalej i zapasnih chastin dlya traktoriv roztashovani u Kremenchuci Kiyevi Simferopoli Odesi Lugansku Bilij Cerkvi Odin z osnovnih zavodiv v Ukrayini sho viroblyaye separatori dlya ochishennya ta kalibruvannya zerna ye luganskij zavod TOV NVF Aeromeh Mashini dlya roslinnictva gruntoobrobni lemishni ta specialni plugi diskovi boroni rotacijni gruntoobrobni dlya borotbi z vitrovoyu ta vodyanoyu eroziyeyu gruntu kombinovani gruntoobrobni mashini ta agregati gruntoobrobni dlya zroshuvalnogo zemlerobstva mashini dlya pokrashennya lugiv ta pasovish mashini ta instrument dlya peredposivnoyi obrobki gruntu ta doglyadom za silskogospodarskimi kulturami mashini ta instrument dlya pribirannya kaminnya tosho dlya sivbi sadinnya vnesennya dobriv zahistu roslin ta zroshennya sivalki posadochni mashini dlya vnesennya dobriv dlya zahistu roslin mashini ta obladnannya dlya zroshuvannya dlya zbirannya ta pererobki zerna zernozbiralni kombajni valkovi zhatki mashini ta obladnannya dlya ochistki ta separaciyi zerna i nasinnya zernosushilki tosho dlya zbirannya kartopli ovochiv ta lub yanih kultur kartoplezbiralni mashini mashini dlya zbirannya ovochevih kultur dlya zbirannya buryaka ta kormovih koreneplodiv dlya zbirannya lub yanih kultur dlya zbirannya fruktiv dlya obrobki ta mehanizaciyi shovish kartopli ovochiv ta fruktiv vantazhno rozvantazhuvalni dlya zakritogo gruntu gidroponni mashini mashini dlya viroshuvannya i posadki rozsadi gribiv sistemi avtomatichnogo regulyuvannya parametriv tehnologichnih procesiv viroshuvannya roslin mashini dlya obrobki ta zboru chayu sinozbiralni mashini ta obladnannya dlya presuvannya granulyuvannya ta briketuvannya kormiv kormozbiralni kombajni obladnannya dlya aktivnoyi ventilyaciyi i sushki trav yanih kormiv Mashini dlya tvarinnictva dlya prigotuvannya kormiv korenebulbomijki podribnyuvachi kormiv ochishuvachi kormovoyi sirovini dozatori sipuchih kormiv zmishuvachi dlya rozdavannya kormiv dlya vidalennya ta obrobki gnoyu obladnannya mehanizaciyi doyinnya i obrobki moloka doyilni ustanovki pristroyi zamiru kilkosti moloka teploobminni aparati dlya oholodzhennya ta nagrivu moloka holodilne obladnannya viddilyuvachi vershkiv ta molokoochishuvachi nasosi rezervuari dlya oholodzhennya ta zberigannya moloka mashini ta obladnannya dlya mehanizaciyi ptahofabrik Sklalasya praktika sho ne sukupnist vimog tehnologiyi silskogospodarskogo virobnictva v riznih gruntovo klimatichnih ta organizacijnih umov lyagayut v osnovu stvorennya tiporozmirnogo ryadu mashin i kompleksiv A stvoreni na osnovi userednenih agrotehnichnih vimog mashini viznachayut tehnologiyu virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi Tomu dlya tvorciv mashin mashinobudivnikiv neobhidno voloditi sistemoyu tehnologij v yakih predstavleno pole vimog do provedennya kozhnoyi tehnologichnoyi operaciyi v riznih gruntovo klimatichnih umovah diapazon dopustimih vidhilen osnovnih harakteristik vid optimalnih za kriteriyem dopustimih znachen Div takozhMashinobuduvannya Traktorne mashinobuduvannya Silskogospodarske mashinobuduvannya UkrayiniLiteraturaUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Buchinskij M Ya Gorik O V Chernyavskij A M Yahin S V OSNOVI TVORENNYa MAShIN Za redakciyeyu O V Gorika doktora tehnichnih nauk profesora zasluzhenogo pracivnika narodnoyi osviti Ukrayini Harkiv Vid vo NTMT 2017 448 s 52 il ISBN 978 966 2989 39 7 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi