Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тамдита́у (узб. Tomditov tog‘lari) — гірський масив на південному заході пустелі Кизилкум. Лежить цілком у межах Узбекистану, в Навоїйській області. Простягається на відстань 60 км. Складається з невисоких гір середньої крутизни. Найвища точка масиву — вершина заввишки 922 м.
Тамдитау узб. Tomditov tog‘lari | ||||
 | ||||
| Краєвид гірського масиву в околицях Бесапана. | ||||
| Країна | Узбекистан | |||
|---|---|---|---|---|
| Область | Навоїйська область | |||
| Довжина | 60 км | |||
| Найвища точка | ||||
| - висота | 922 м | |||
 Тамдитау у Вікісховищі | ||||
Основу масиву складають гірські породи палеозойської ери, які в минулому мали більшу площу і висоту, ніж в сучасний історичний період. Ці прадавні гори зазнали масштабної геологічної ерозії, яка знищила більшу частину доісторичного масиву. Таким чином Тамдитау належить до гір останцевого типу. Цим обумовлений його рельєф — плосковершинний і розчленований. Масив формують скелясті гряди широтного простирання та окремі скелясті узвишшя. З гірських порід на Тамдитау переважають сланці, вапняки і пісковики, подекуди присутні інтрузії гранітів і гранодіоритів.
Клімат Тамдитау різко континентальний, обумовлений як центральним положенням масиву в глибині континенту, так і близькістю Кизилкуму, над яким безперешкодно пересуваються маси розпеченого і сухого повітря. Зима тут помірно прохолодна (середні температури трохи нижчі 0 °C), весна коротка, літо — тривале, вкрай посушливе і спекотне (середні температури +26…+29 °C). Через малу висоту Тамдитау не має суттєвих мікрокліматичних відмінностей в порівнянні з навколишньою пустелею. Середньорічна кількість опадів в цьому регіоні не перевищує 200 м, внаслідок чого гідрографічна мережа в горах не розвинута. Рівень інсоляції дуже високий, а це — ще одна причина активного вивітрювання Тамдитау.
Рослинність гірського масиву бідна, пустельного типу. Її основу складають ефемероїди і невибагливі посухостійкі трави з невеликим проєктивним покриттям.
Сам гірський масив не має господарського значення, однак поблизу нього розташовані родовища урану і золота. Особливо значиме золоте родовище Мурунтау — найбільше в Євразії за покладами руд. Родовище обслуговують жителі міста Зарафшан, повз Тамдитау пролягає автомобільний шлях, що з'єднує Зарафшан з обласним центром Навої. Найближче до гірського масиву поселення — районний центр .
Джерела
- Тамдытау // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Кызылкум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamdita u uzb Tomditov tog lari girskij masiv na pivdennomu zahodi pusteli Kizilkum Lezhit cilkom u mezhah Uzbekistanu v Navoyijskij oblasti Prostyagayetsya na vidstan 60 km Skladayetsya z nevisokih gir serednoyi krutizni Najvisha tochka masivu vershina zavvishki 922 m Tamditau uzb Tomditov tog lari Krayevid girskogo masivu v okolicyah Besapana Krayevid girskogo masivu v okolicyah Besapana Krayina Uzbekistan Oblast Navoyijska oblast Dovzhina 60 km Najvisha tochka visota 922 m Tamditau u Vikishovishi Osnovu masivu skladayut girski porodi paleozojskoyi eri yaki v minulomu mali bilshu ploshu i visotu nizh v suchasnij istorichnij period Ci pradavni gori zaznali masshtabnoyi geologichnoyi eroziyi yaka znishila bilshu chastinu doistorichnogo masivu Takim chinom Tamditau nalezhit do gir ostancevogo tipu Cim obumovlenij jogo relyef ploskovershinnij i rozchlenovanij Masiv formuyut skelyasti gryadi shirotnogo prostirannya ta okremi skelyasti uzvishshya Z girskih porid na Tamditau perevazhayut slanci vapnyaki i piskoviki podekudi prisutni intruziyi granitiv i granodioritiv Landshafti peredgir z tipovo pustelnoyu roslinnistyu na perednomu plani saksaul na vidnokrayi gryada Tamditau Klimat Tamditau rizko kontinentalnij obumovlenij yak centralnim polozhennyam masivu v glibini kontinentu tak i blizkistyu Kizilkumu nad yakim bezpereshkodno peresuvayutsya masi rozpechenogo i suhogo povitrya Zima tut pomirno proholodna seredni temperaturi trohi nizhchi 0 C vesna korotka lito trivale vkraj posushlive i spekotne seredni temperaturi 26 29 C Cherez malu visotu Tamditau ne maye suttyevih mikroklimatichnih vidminnostej v porivnyanni z navkolishnoyu pusteleyu Serednorichna kilkist opadiv v comu regioni ne perevishuye 200 m vnaslidok chogo gidrografichna merezha v gorah ne rozvinuta Riven insolyaciyi duzhe visokij a ce she odna prichina aktivnogo vivitryuvannya Tamditau Roslinnist girskogo masivu bidna pustelnogo tipu Yiyi osnovu skladayut efemeroyidi i nevibaglivi posuhostijki travi z nevelikim proyektivnim pokrittyam Sam girskij masiv ne maye gospodarskogo znachennya odnak poblizu nogo roztashovani rodovisha uranu i zolota Osoblivo znachime zolote rodovishe Muruntau najbilshe v Yevraziyi za pokladami rud Rodovishe obslugovuyut zhiteli mista Zarafshan povz Tamditau prolyagaye avtomobilnij shlyah sho z yednuye Zarafshan z oblasnim centrom Navoyi Najblizhche do girskogo masivu poselennya rajonnij centr DzherelaTamdytau Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kyzylkum Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros