Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семипалатинський ядерний полігон — перший ядерний полігон у СРСР та один із найбільших полігонів у світі.
| Семипалатинський ядерний полігон | |
 | |
| Країна |  Казахстан |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Павлодарська область Карагандинська область Східноказахстанська область |
 | |
 | |
 Семипалатинський ядерний полігон у Вікісховищі | |
Координати: 50°01′39″ пн. ш. 78°59′44″ сх. д. / 50.02775000002777261° пн. ш. 78.99555555558377762° сх. д.
Структура та розташування
Полігон був розташований на територіях Семипалатинської, Павлодарської та Карагандинської областей. Загальна площа — 18,5 тисяч км², периметр — 600 км. На кожну з перерахованих областей припадало 54 %, 39 % та 7 % території полігону. Це був складний науково-дослідницький центр. Структурно він складався з міста Курчатов (майданчик М) та дослідних майданчиків «Балапан», «май. № 10», «Дегелен», «май. Ш».
Головним елементом полігону стало «Дослідне поле», навкруги центру якого була виділена заборонена зона радіусом 125 км та площею 45 тисяч км². Центр Дослідного поля був розташований на відстані 173 км від Семипалатинська та за 66 км від адміністративно-житлової зони полігону. Саме Дослідне поле являло собою рівне плато у формі кола радіусом 10 км, на якому під час випробувань розташовувалась військова техніка та фрагменти цивільних та військових споруд.
Місто Курчатов мало декілька назв: «Москва-400» — у період будівництва, «зупинка Кінцева» — після проведення з Семипалатинську залізничної колії. У світі місто було відоме під назвою «Семипалатинськ — 21» (поштове відділення). Тут знаходились наукові лабораторії, медичні, фізичні, біологічні центри та виробничі бази шахтобудівників та будівельників. У місті жили та працювали відомі радянські фізики Ігор Васильович Курчатов, Юлій Борисович Харитон, Андрій Дмитрович Сахаров, Яків Борисович Зельдович.
Майданчики «Балапан» та «Дегелен», призначалися для проведення підземних випробувань, майданчик № 10 — для цивільних випробувань атомних реакторів.
Історія
Після ядерного бомбардування у 1945 році японських міст Хіросіми та Нагасакі, перед СРСР постала необхідність ліквідації ядерної монополії США у військовій сфері. Розробка першого атомного заряду проводилась у рамках програми «Атомний проект СРСР» під керівництвом І. В. Курчатова. Роботу над проектом контролювали особисто І. В. Сталін та Л. П. Берія. Для випробувань ядерної зброї потрібно було побудувати спеціальний полігон. Для його будівництва була обрана ненаселена рівнина за 170 км від міста Семипалатинськ (Семей). Спочатку полігон будувався закладами ГУЛАГу, але у 1947 році будівництво полігону доручили військовому відомству, об'єкт отримав назву «Навчальний полігон № 2 Міністерства Збройних Сил СРСР (військова частина 52605)». За короткий час зусиллями тисяч військових полігон був збудований, незважаючи на досить суворі умови роботи (взимку температура становила −40 −50 °C). У 1949 році на ньому відбулося випробування першої у СРСР атомної бомби. Спочатку полігон призначався для проведення тільки наземних та повітряних випробувань. Між 1949 та 1962 роком на полігоні було проведено 30 наземних випробувань, 88 вибухів у повітрі, 6 — на великій висоті та у космосі. Вперше у СРСР тут був випробуваний атомний (29.08.1949) та термоядерний заряд (12.08.1953), перша ядерна авіабомба, перша у світі воднева бомба (22.11.1955), також тут була розроблена технологія підземних випробувань. Після підписання СРСР у 1963 році Договору про заборону ядерних випробувань у атмосфері, під водою та у космосі, були обладнані майданчики для проведення підземних випробувань у шахтах та штольнях та проведено ще близько 340 вибухів.
Полігон був пов'язаний з більш ніж 20 відомствами та управліннями міністерств машинобудування, охорони здоров'я, оборонної промисловості. До наукових досліджень на полігоні були залучені понад 80 науково-дослідних інститутів. За великий внесок у зміцнення обороноздатності країни у 1974 році Семипалатинський ядерний полігон був нагороджений орденом Леніна. Більшість співробітників полігону отримали державні нагороди, у тому числі 20 — орден Леніна. Більше 20 співробітників полігону стали лауреатами Ленінської, Сталінської та Державної премій.
У 1989 році казахським громадським діячем Олжасом Сулейменовим був створений рух Невада — Семипалатинськ, що об'єднав жертв ядерних випробувань різних країн. Указом президента Республіки Казахстан 29 серпня 1991 року полігон був закритий.
Полігон у наш час
Після закриття на базі полігону створений Національний ядерний центр Республіки Казахстан. Наявність добре розвиненої науково-технічної та виробничої інфраструктури, що залишились з часів СРСР (експериментальні комплекси включають три дослідницьких реактора, ізохронний циклотрон, прискорювачі заряджених часток, складні експериментальні стенди) дозволяють центру виконувати наступні задачі.
- Радіоекологія регіонів, де проводились ядерні випробування: моніторинг радіоекологічної ситуації на території полігону, оцінка стану здоров'я людей, що проживають у регіонах, прилеглих до полігону, розробка природоохоронних заходів.
- Атомна енергетика та безпека АЕС: дослідження у галузі безпеки атомної енергетики, розробка технологій використання ядерних відходів, участь у програмі розробки міжнародного експериментального .
- Ядерна фізика та радіаційне матеріалознавство: дослідження опромінення на структуру та властивості матеріалів, дослідження по підвищенню безпеки атомної енергетики та промисловості, дослідження ядерних реакцій при низьких енергіях.
- Ядерно-фізичні методи: розробка та реалізація технологій виробництва реакторних радіоізотопів, розробка методів та обладнання для радіоекології, геології, металургії.
- Геофізичні дослідження: оцінка динаміки поствибухових геологічних процесів у місцях проведення підземних випробувань.
- Підготовка спеціалістів для атомної галузі Казахстану.
Наслідки та значення
Внаслідок діяльності полігону, регіону була нанесена велика шкода, багаторічні випробування спричинили руйнування ландшафту, вилучення землі з сільськогосподарського обігу, забруднення ґрунтів радіонуклідами на великих площах. На територіях поблизу полігону та на ньому проживає велика кількість селян, більшість яких імовірно отримали велику кумулятивну дозу радіації, кількість онкохворих у прилеглих регіонах у 2 рази вище, ніж у середньому по країні. Екологічна ситуація погіршується тим, що внаслідок низького рівня життя, місцеві жителі на радіоактивно-забруднених ділянках викопують залишки комунікацій, з метою отримання кольорового металу, крім того на полігоні, навіть у кратерах вибухів, випасається худоба, що спричиняє поширення радіонуклідів за межі полігону.
Позитивним моментом діяльності полігону є те, що проведені дослідження дозволили отримати закони ураження цивільних та військових об'єктів, вивчити параметри уражуючих факторів ядерного вибуху, розробити методи та засоби протиатомного захисту та запровадити ці методи у систему цивільної оборони та армію.
Див. також
Посилання
- Сайт присвячений полігону (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semipalatinskij yadernij poligon pershij yadernij poligon u SRSR ta odin iz najbilshih poligoniv u sviti Semipalatinskij yadernij poligon Krayina Kazahstan Administrativna odinicyaPavlodarska oblast Karagandinska oblast Shidnokazahstanska oblast Semipalatinskij yadernij poligon u Vikishovishi Koordinati 50 01 39 pn sh 78 59 44 sh d 50 02775000002777261 pn sh 78 99555555558377762 sh d 50 02775000002777261 78 99555555558377762Struktura ta roztashuvannyaPoligon buv roztashovanij na teritoriyah Semipalatinskoyi Pavlodarskoyi ta Karagandinskoyi oblastej Zagalna plosha 18 5 tisyach km perimetr 600 km Na kozhnu z pererahovanih oblastej pripadalo 54 39 ta 7 teritoriyi poligonu Ce buv skladnij naukovo doslidnickij centr Strukturno vin skladavsya z mista Kurchatov majdanchik M ta doslidnih majdanchikiv Balapan maj 10 Degelen maj Sh Golovnim elementom poligonu stalo Doslidne pole navkrugi centru yakogo bula vidilena zaboronena zona radiusom 125 km ta plosheyu 45 tisyach km Centr Doslidnogo polya buv roztashovanij na vidstani 173 km vid Semipalatinska ta za 66 km vid administrativno zhitlovoyi zoni poligonu Same Doslidne pole yavlyalo soboyu rivne plato u formi kola radiusom 10 km na yakomu pid chas viprobuvan roztashovuvalas vijskova tehnika ta fragmenti civilnih ta vijskovih sporud Misto Kurchatov malo dekilka nazv Moskva 400 u period budivnictva zupinka Kinceva pislya provedennya z Semipalatinsku zaliznichnoyi koliyi U sviti misto bulo vidome pid nazvoyu Semipalatinsk 21 poshtove viddilennya Tut znahodilis naukovi laboratoriyi medichni fizichni biologichni centri ta virobnichi bazi shahtobudivnikiv ta budivelnikiv U misti zhili ta pracyuvali vidomi radyanski fiziki Igor Vasilovich Kurchatov Yulij Borisovich Hariton Andrij Dmitrovich Saharov Yakiv Borisovich Zeldovich Majdanchiki Balapan ta Degelen priznachalisya dlya provedennya pidzemnih viprobuvan majdanchik 10 dlya civilnih viprobuvan atomnih reaktoriv IstoriyaRoztashuvannya poligonu na mapi Kazahstanu poznacheno pomaranchevim kolorom Pislya yadernogo bombarduvannya u 1945 roci yaponskih mist Hirosimi ta Nagasaki pered SRSR postala neobhidnist likvidaciyi yadernoyi monopoliyi SShA u vijskovij sferi Rozrobka pershogo atomnogo zaryadu provodilas u ramkah programi Atomnij proekt SRSR pid kerivnictvom I V Kurchatova Robotu nad proektom kontrolyuvali osobisto I V Stalin ta L P Beriya Dlya viprobuvan yadernoyi zbroyi potribno bulo pobuduvati specialnij poligon Dlya jogo budivnictva bula obrana nenaselena rivnina za 170 km vid mista Semipalatinsk Semej Spochatku poligon buduvavsya zakladami GULAGu ale u 1947 roci budivnictvo poligonu doruchili vijskovomu vidomstvu ob yekt otrimav nazvu Navchalnij poligon 2 Ministerstva Zbrojnih Sil SRSR vijskova chastina 52605 Za korotkij chas zusillyami tisyach vijskovih poligon buv zbudovanij nezvazhayuchi na dosit suvori umovi roboti vzimku temperatura stanovila 40 50 C U 1949 roci na nomu vidbulosya viprobuvannya pershoyi u SRSR atomnoyi bombi Spochatku poligon priznachavsya dlya provedennya tilki nazemnih ta povitryanih viprobuvan Mizh 1949 ta 1962 rokom na poligoni bulo provedeno 30 nazemnih viprobuvan 88 vibuhiv u povitri 6 na velikij visoti ta u kosmosi Vpershe u SRSR tut buv viprobuvanij atomnij 29 08 1949 ta termoyadernij zaryad 12 08 1953 persha yaderna aviabomba persha u sviti vodneva bomba 22 11 1955 takozh tut bula rozroblena tehnologiya pidzemnih viprobuvan Pislya pidpisannya SRSR u 1963 roci Dogovoru pro zaboronu yadernih viprobuvan u atmosferi pid vodoyu ta u kosmosi buli obladnani majdanchiki dlya provedennya pidzemnih viprobuvan u shahtah ta shtolnyah ta provedeno she blizko 340 vibuhiv Poligon buv pov yazanij z bilsh nizh 20 vidomstvami ta upravlinnyami ministerstv mashinobuduvannya ohoroni zdorov ya oboronnoyi promislovosti Do naukovih doslidzhen na poligoni buli zalucheni ponad 80 naukovo doslidnih institutiv Za velikij vnesok u zmicnennya oboronozdatnosti krayini u 1974 roci Semipalatinskij yadernij poligon buv nagorodzhenij ordenom Lenina Bilshist spivrobitnikiv poligonu otrimali derzhavni nagorodi u tomu chisli 20 orden Lenina Bilshe 20 spivrobitnikiv poligonu stali laureatami Leninskoyi Stalinskoyi ta Derzhavnoyi premij U 1989 roci kazahskim gromadskim diyachem Olzhasom Sulejmenovim buv stvorenij ruh Nevada Semipalatinsk sho ob yednav zhertv yadernih viprobuvan riznih krayin Ukazom prezidenta Respubliki Kazahstan 29 serpnya 1991 roku poligon buv zakritij Poligon u nash chasPislya zakrittya na bazi poligonu stvorenij Nacionalnij yadernij centr Respubliki Kazahstan Nayavnist dobre rozvinenoyi naukovo tehnichnoyi ta virobnichoyi infrastrukturi sho zalishilis z chasiv SRSR eksperimentalni kompleksi vklyuchayut tri doslidnickih reaktora izohronnij ciklotron priskoryuvachi zaryadzhenih chastok skladni eksperimentalni stendi dozvolyayut centru vikonuvati nastupni zadachi Radioekologiya regioniv de provodilis yaderni viprobuvannya monitoring radioekologichnoyi situaciyi na teritoriyi poligonu ocinka stanu zdorov ya lyudej sho prozhivayut u regionah prileglih do poligonu rozrobka prirodoohoronnih zahodiv Atomna energetika ta bezpeka AES doslidzhennya u galuzi bezpeki atomnoyi energetiki rozrobka tehnologij vikoristannya yadernih vidhodiv uchast u programi rozrobki mizhnarodnogo eksperimentalnogo Yaderna fizika ta radiacijne materialoznavstvo doslidzhennya oprominennya na strukturu ta vlastivosti materialiv doslidzhennya po pidvishennyu bezpeki atomnoyi energetiki ta promislovosti doslidzhennya yadernih reakcij pri nizkih energiyah Yaderno fizichni metodi rozrobka ta realizaciya tehnologij virobnictva reaktornih radioizotopiv rozrobka metodiv ta obladnannya dlya radioekologiyi geologiyi metalurgiyi Geofizichni doslidzhennya ocinka dinamiki postvibuhovih geologichnih procesiv u miscyah provedennya pidzemnih viprobuvan Pidgotovka specialistiv dlya atomnoyi galuzi Kazahstanu Naslidki ta znachennyaVoronka vid nazemnogo termoyadernogo vibuhu RDS 6s u 1953 roci Vnaslidok diyalnosti poligonu regionu bula nanesena velika shkoda bagatorichni viprobuvannya sprichinili rujnuvannya landshaftu viluchennya zemli z silskogospodarskogo obigu zabrudnennya gruntiv radionuklidami na velikih ploshah Na teritoriyah poblizu poligonu ta na nomu prozhivaye velika kilkist selyan bilshist yakih imovirno otrimali veliku kumulyativnu dozu radiaciyi kilkist onkohvorih u prileglih regionah u 2 razi vishe nizh u serednomu po krayini Ekologichna situaciya pogirshuyetsya tim sho vnaslidok nizkogo rivnya zhittya miscevi zhiteli na radioaktivno zabrudnenih dilyankah vikopuyut zalishki komunikacij z metoyu otrimannya kolorovogo metalu krim togo na poligoni navit u kraterah vibuhiv vipasayetsya hudoba sho sprichinyaye poshirennya radionuklidiv za mezhi poligonu Pozitivnim momentom diyalnosti poligonu ye te sho provedeni doslidzhennya dozvolili otrimati zakoni urazhennya civilnih ta vijskovih ob yektiv vivchiti parametri urazhuyuchih faktoriv yadernogo vibuhu rozrobiti metodi ta zasobi protiatomnogo zahistu ta zaprovaditi ci metodi u sistemu civilnoyi oboroni ta armiyu Div takozhProblemi dovkillya u Kazahstani Nevada SemipalatinskPosilannyaSajt prisvyachenij poligonu ros ros ros ros