Зельдович Яків Борисович | |
---|---|
Народився | 8 березня 1914 Мінськ |
Помер | 2 грудня 1987 (73 роки) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Місце проживання | СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | фізик, астрофізик, винахідник, хімік, викладач університету |
Alma mater | Ленінградський університет Ленінградський політехнічний інститут |
Галузь | фізична хімія, астрофізика |
Заклад | |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Семенов Микола Миколайович |
Вчителі | Семенов Микола Миколайович |
Відомі учні | Сюняєв Рашид Алійович d d Старобінський Олексій Олександрович |
Аспіранти, докторанти | d Старобінський Олексій Олександрович d Бісноватий-Коган Геннадій Семенович d d Сюняєв Рашид Алійович d[1] |
Членство | Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Угорська академія наук Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Леопольдина |
Відомий завдяки: | творець |
Діти | d |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Зельдович Яків Борисович у Вікісховищі |
Яків Борисович Зельдович (8 березня 1914, Мінськ — 2 грудня 1987, Москва) — радянський фізик, фізико-хімік та астрофізик, з 1946 — член-кореспондент АН СРСР, академік АН СРСР (20 червня 1958).
Життєпис
Народився 8 березня 1914 в Мінську. З середини 1914 по серпень 1941 жив у Петрограді (потім Ленінград), до літа 1943 в Казані, з 1943 у Москві. З осені 1930 по травень 1931 навчався на курсах і працював лаборантом Інституту механічної обробки корисних копалин. У травні 1931 був зарахований лаборантом в (ІХФ), з яким був пов'язаний до кінця життя. Почавши роботу в ІХФ без вищої освіти, займався самоосвітою за допомогою та під керівництвом співробітників інституту. З 1932 по 1934 навчався на заочному відділенні фізико-математичного факультету ЛДУ, який не закінчив; пізніше відвідував лекції фізико-механічного факультету Ленінградського політехнічного інституту. У 1934 був прийнятий в аспірантуру ІХФ, в 1936 захистив кандидатську, а в 1939 докторську дисертацію. З 1938 завідував лабораторією в ІХФ. Наприкінці серпня 1941 інститут був евакуйований у Казань. У 1943 разом з лабораторією був переведений до Москви. З 1946 по 1948 завідував теоретичним відділом ІХФ і водночас був професором Московського інженерно-фізичного інституту.
З лютого 1948 по жовтень 1965 займався оборонною тематикою, працюючи над створенням атомної і водневої бомб, у зв'язку з чим був нагороджений Ленінською премією і тричі отримав — звання Героя Соціалістичної Праці СРСР. З 1965 по січень 1983 завідував відділом . З 1965 професор фізичного факультету МДУ, завідувач відділу релятивістської астрофізики Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга (ГАІШ МДУ). З 1983 завідувач відділу Інституту фізичних проблем АН СРСР, консультант дирекції Інституту космічних досліджень АН СРСР. З 1977 керівник Наукової ради з горіння АН СРСР. У 1946 був обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1958 академіком. Нагороджений за передбачення властивостей ультрахолодних нейтронів і їхнє виявлення і дослідження (1977).
Теоретичною астрофізикою і космологією займався з початку 1960-х років. Став одним із творців — нової галузі науки, в якій загальна теорія відносності застосовується до астрофізичних об'єктів. Розробив теорію будови надмасивних зірок і теорію компактних зоряних систем; ці теорії можуть бути застосовані для опису процесів в ядрах галактик і квазарів. Вперше описав повну якісну картину останніх етапів еволюції звичайних зірок різної маси, досліджував, за яких умов зоря має або перетворитися на нейтронну зірку, або через гравітаційний колапс перетворитися на чорну діру. Детально вивчив властивості чорних дір і процеси, що протікають в їхніх околицях. Зазначив на можливість виявлення цих об'єктів як джерел рентгенівського випромінювання в тісних подвійних системах. У 1962 показав, що не тільки масивна зірка, але й мала маса може колапсувати при досить великій щільності; в 1970 прийшов до висновку, що чорна діра, яка обертається, здатна спонтанно випромінювати електромагнітні хвилі. Ці результати Зельдовича підготували відкриття С. В. Гокінгом явища квантового випаровування чорних дір.
У роботах Зельдовича з космології основне місце займала проблема утворення великомасштабної структури Всесвіту. Вчений досліджував початкові стадії розширення Всесвіту. Разом зі співробітниками побудував теорію взаємодії гарячої плазми розширюваного Всесвіту і випромінювання, створив теорію зростання збурень у «гарячого» Всесвіту в ході космологічного розширення, розглянув деякі проблеми, пов'язані з виникненням галактик в результаті гравітаційної нестійкості цих збуджень; показав, що утворення високої щільності, які виникають і, ймовірно, є протоскупченнями галактик, мають пласку форму. Низка передбачених Зельдовичем ефектів одержали експериментальне підтвердження. В останні роки були відкриті велетенські порожні області у Всесвіті, оточені згущенням галактик, та виявлено зниження яскравісної температури реліктового радіовипромінювання в напрямках на скупчення галактик з гарячим міжгалактичним газом ().
Зельдович працював також над проблемою походження магнітних полів зірок та галактик в рамках . В останні роки життя розробляв «повну» космологічну теорію, яка включала б народження Всесвіту. Створив школу релятивістської теоретичної астрофізики.
Член понад десяти іноземних академій наук і наукових товариств, перший президент Комісії «Космологія» Міжнародного астрономічного союзу (1970—1973). Тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1953, 1957), лауреат Ленінської премії (1957) та чотирьох Сталінських премій (1943, 1949, 1951, 1953), нагороджений медаллю К. Брюс (1983), Золотою медаллю Лондонського королівського астрономічного товариства (1984).
Помер Зельдович в Москві 2 грудня 1987.
Вшанування пам'яті
На його честь названо астероїд.
Література
- Зельдович Я. Б. Теория горения и детонации. М., 1944
- Зельдович Я. Б., Райзер Ю. П. Физика ударный волн и высокотемпературных гидродинамических явлений. М., 1966
- Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Релятивистская астрофизика. М., 1967
- Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Теория тяготения и эволюция звезд. М., 1971
- Яков Борисович Зельдович (к 60-летию со дня рождения). — Успехи физ. наук, 1974, т. 112
- Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Строение и эволюция Вселенной. М., 1975
- Зельдович Я. Б., Блинников С. И., Шакура Н. И. Физические основы строения и эволюции звезд. М., 1981
- Зельдович Я. Б. Избранные труды, т. 1-2. М., 1984
- Долгов А. Д., Зельдович Я. Б., Сажин М. В. Космология ранней Вселенной. М., 1988
- Знакомый незнакомый Зельдович (в воспоминаниях друзей, коллег, учеников). М., 1993
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zeldovich portret Batko Posada Diti Druzhina Cholovik Mati Zeldovich Yakiv BorisovichNarodivsya 8 bereznya 1914 1914 03 08 MinskPomer 2 grudnya 1987 1987 12 02 73 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarMisce prozhivannya SRSRKrayina SRSRDiyalnist fizik astrofizik vinahidnik himik vikladach universitetuAlma mater Leningradskij universitet Leningradskij politehnichnij institutGaluz fizichna himiya astrofizikaZakladVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Semenov Mikola MikolajovichVchiteli Semenov Mikola MikolajovichVidomi uchni Syunyayev Rashid Alijovich d d Starobinskij Oleksij OleksandrovichAspiranti doktoranti d Starobinskij Oleksij Oleksandrovich d Bisnovatij Kogan Gennadij Semenovich d d Syunyayev Rashid Alijovich d 1 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk SRSR Ugorska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk LeopoldinaVidomij zavdyaki tvorecDiti dNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Zeldovich Yakiv Borisovich u Vikishovishi Yakiv Borisovich Zeldovich 8 bereznya 1914 Minsk 2 grudnya 1987 Moskva radyanskij fizik fiziko himik ta astrofizik z 1946 chlen korespondent AN SRSR akademik AN SRSR 20 chervnya 1958 ZhittyepisNarodivsya 8 bereznya 1914 v Minsku Z seredini 1914 po serpen 1941 zhiv u Petrogradi potim Leningrad do lita 1943 v Kazani z 1943 u Moskvi Z oseni 1930 po traven 1931 navchavsya na kursah i pracyuvav laborantom Institutu mehanichnoyi obrobki korisnih kopalin U travni 1931 buv zarahovanij laborantom v IHF z yakim buv pov yazanij do kincya zhittya Pochavshi robotu v IHF bez vishoyi osviti zajmavsya samoosvitoyu za dopomogoyu ta pid kerivnictvom spivrobitnikiv institutu Z 1932 po 1934 navchavsya na zaochnomu viddilenni fiziko matematichnogo fakultetu LDU yakij ne zakinchiv piznishe vidviduvav lekciyi fiziko mehanichnogo fakultetu Leningradskogo politehnichnogo institutu U 1934 buv prijnyatij v aspiranturu IHF v 1936 zahistiv kandidatsku a v 1939 doktorsku disertaciyu Z 1938 zaviduvav laboratoriyeyu v IHF Naprikinci serpnya 1941 institut buv evakujovanij u Kazan U 1943 razom z laboratoriyeyu buv perevedenij do Moskvi Z 1946 po 1948 zaviduvav teoretichnim viddilom IHF i vodnochas buv profesorom Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu Z lyutogo 1948 po zhovten 1965 zajmavsya oboronnoyu tematikoyu pracyuyuchi nad stvorennyam atomnoyi i vodnevoyi bomb u zv yazku z chim buv nagorodzhenij Leninskoyu premiyeyu i trichi otrimav zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci SRSR Z 1965 po sichen 1983 zaviduvav viddilom Z 1965 profesor fizichnogo fakultetu MDU zaviduvach viddilu relyativistskoyi astrofiziki Derzhavnogo astronomichnogo institutu im P K Shternberga GAISh MDU Z 1983 zaviduvach viddilu Institutu fizichnih problem AN SRSR konsultant direkciyi Institutu kosmichnih doslidzhen AN SRSR Z 1977 kerivnik Naukovoyi radi z gorinnya AN SRSR U 1946 buv obranij chlenom korespondentom AN SRSR a v 1958 akademikom Nagorodzhenij za peredbachennya vlastivostej ultraholodnih nejtroniv i yihnye viyavlennya i doslidzhennya 1977 Teoretichnoyu astrofizikoyu i kosmologiyeyu zajmavsya z pochatku 1960 h rokiv Stav odnim iz tvorciv novoyi galuzi nauki v yakij zagalna teoriya vidnosnosti zastosovuyetsya do astrofizichnih ob yektiv Rozrobiv teoriyu budovi nadmasivnih zirok i teoriyu kompaktnih zoryanih sistem ci teoriyi mozhut buti zastosovani dlya opisu procesiv v yadrah galaktik i kvazariv Vpershe opisav povnu yakisnu kartinu ostannih etapiv evolyuciyi zvichajnih zirok riznoyi masi doslidzhuvav za yakih umov zorya maye abo peretvoritisya na nejtronnu zirku abo cherez gravitacijnij kolaps peretvoritisya na chornu diru Detalno vivchiv vlastivosti chornih dir i procesi sho protikayut v yihnih okolicyah Zaznachiv na mozhlivist viyavlennya cih ob yektiv yak dzherel rentgenivskogo viprominyuvannya v tisnih podvijnih sistemah U 1962 pokazav sho ne tilki masivna zirka ale j mala masa mozhe kolapsuvati pri dosit velikij shilnosti v 1970 prijshov do visnovku sho chorna dira yaka obertayetsya zdatna spontanno viprominyuvati elektromagnitni hvili Ci rezultati Zeldovicha pidgotuvali vidkrittya S V Gokingom yavisha kvantovogo viparovuvannya chornih dir U robotah Zeldovicha z kosmologiyi osnovne misce zajmala problema utvorennya velikomasshtabnoyi strukturi Vsesvitu Vchenij doslidzhuvav pochatkovi stadiyi rozshirennya Vsesvitu Razom zi spivrobitnikami pobuduvav teoriyu vzayemodiyi garyachoyi plazmi rozshiryuvanogo Vsesvitu i viprominyuvannya stvoriv teoriyu zrostannya zburen u garyachogo Vsesvitu v hodi kosmologichnogo rozshirennya rozglyanuv deyaki problemi pov yazani z viniknennyam galaktik v rezultati gravitacijnoyi nestijkosti cih zbudzhen pokazav sho utvorennya visokoyi shilnosti yaki vinikayut i jmovirno ye protoskupchennyami galaktik mayut plasku formu Nizka peredbachenih Zeldovichem efektiv oderzhali eksperimentalne pidtverdzhennya V ostanni roki buli vidkriti veletenski porozhni oblasti u Vsesviti otocheni zgushennyam galaktik ta viyavleno znizhennya yaskravisnoyi temperaturi reliktovogo radioviprominyuvannya v napryamkah na skupchennya galaktik z garyachim mizhgalaktichnim gazom Zeldovich pracyuvav takozh nad problemoyu pohodzhennya magnitnih poliv zirok ta galaktik v ramkah V ostanni roki zhittya rozroblyav povnu kosmologichnu teoriyu yaka vklyuchala b narodzhennya Vsesvitu Stvoriv shkolu relyativistskoyi teoretichnoyi astrofiziki Chlen ponad desyati inozemnih akademij nauk i naukovih tovaristv pershij prezident Komisiyi Kosmologiya Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1970 1973 Trichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 1953 1957 laureat Leninskoyi premiyi 1957 ta chotiroh Stalinskih premij 1943 1949 1951 1953 nagorodzhenij medallyu K Bryus 1983 Zolotoyu medallyu Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1984 Pomer Zeldovich v Moskvi 2 grudnya 1987 Vshanuvannya pam yatiNa jogo chest nazvano asteroyid LiteraturaZeldovich Ya B Teoriya goreniya i detonacii M 1944 Zeldovich Ya B Rajzer Yu P Fizika udarnyj voln i vysokotemperaturnyh gidrodinamicheskih yavlenij M 1966 Zeldovich Ya B Novikov I D Relyativistskaya astrofizika M 1967 Zeldovich Ya B Novikov I D Teoriya tyagoteniya i evolyuciya zvezd M 1971 Yakov Borisovich Zeldovich k 60 letiyu so dnya rozhdeniya Uspehi fiz nauk 1974 t 112 Zeldovich Ya B Novikov I D Stroenie i evolyuciya Vselennoj M 1975 Zeldovich Ya B Blinnikov S I Shakura N I Fizicheskie osnovy stroeniya i evolyucii zvezd M 1981 Zeldovich Ya B Izbrannye trudy t 1 2 M 1984 Dolgov A D Zeldovich Ya B Sazhin M V Kosmologiya rannej Vselennoj M 1988 Znakomyj neznakomyj Zeldovich v vospominaniyah druzej kolleg uchenikov M 1993 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984