У Казахстані нараховується більше 85 тисяч річок; із них 84 694 довжиною до 100 км, 305 — від 100 до 500 км, 12 — завдовжки від 500 до 1000 км, 7 — понад 1000 км. Найбільшою густотою річкової мережі (0,4-1,8 км/км²) вирізняються високогірні райони Алтаю, хребти та Заілійський Алатау. Найменшою густотою річкової мережі відзначаються райони піщаних пустель Приаралля та Прикаспію (менше 0,03 км/км²).
Річкові басейни
Більшість річок Казахстану належить до внутрішніх замкнутим безстічних басейнів Каспійського та Аральського морів, озер Балхаш і Тенгіз, і тільки Іртиш, Ішим, Тобол несуть свої води до Карського моря басейну Північного Льодовитого океану.
Територію Казахстану умовно поділяють на вісім водогосподарських басейнів: , , , , , , і .
Найбільші річки Казахстану
По території Казахстану протікає 6 річок з витратою води від 100 до 1000 м³/с, 7 — з витратою від 50 до 100 м³/с і 40 — від 5 до 50 м³/с.
Довжина річок понад 1000 км
Річка | Загальна довжина | По території Казахстану | Гирло |
---|---|---|---|
Іртиш | 4 248 км | 1 700 км | Об |
Ішим | 2 450 км | 1 400 км | Іртиш |
Урал | 2 428 км | 1 082 км | Каспійське море |
Сирдар'я | 2 219 км | 1 400 км | Аральське море |
Тобол | 1 591 км | 800 км | Іртиш |
Ілі | 1 439 км | 815 км | Балхаш |
Чу | 1 067 км | 800 км |
Довжина річок від 500 до 1000 км
Річка | Загальна довжина | По території Казахстану | Гирло |
---|---|---|---|
Нура | 978 км | 978 км | Тенгіз |
Тургай | 825 км | 825 км | |
Уіл | 800 км | 800 км | |
Сарису | 671-800 км | 671-800 км | |
Емба | 712 км | 712 км | Каспійське море |
Талас | 661 км | 453 км | Муюнкум |
Великий Узень | 400-650 км | 260 км | |
Малий Узень | 300-638 км | 395 км | |
Ілек | 623 км | 300 км | Урал |
Іргиз | 593 км | 593км | Тургай |
Сагиз | 511 км | 511 км | |
Шидерти | 502 км | 502 км | / |
Довжина річок від 200 до 500 км
Річка | Загальна довжина | По території Казахстану | Гирло |
---|---|---|---|
Аягуз | 492 км | 492 км | Балхаш |
Чарин | 427 км | 427 км | Ілі |
Каратал | 390 км | 390 км | Балхаш |
Арись | 378 км | 378 км | Сирдар'я |
376 км | 376 км | Тобол | |
Бухтарма | 336 км | 336 км | Іртиш |
Терисаккан | 334 км | 334 км | Ішим |
Аксу | 316 км | 316 км | Балхаш |
280 км | 280 км | Іртиш | |
278 км | 278км | Іртиш | |
253 км | 253 км | піски Муюнкум (на захід від р. Талас) | |
200-240 км | 200-240 км | Ішим |
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річки Казахстану |
- Стесин Л. Б., Мальцев С. Н. Голубые дороги. — Алма-Ата : Казахстан, 1983. — 112 с. — 12 000 прим. (рос.)
- Қазақстанньң физикалық географиясы. — Алматы : Атамұра, 2008. — ISBN 9965-34-809-Х. (казах.)
- Соколов А. А. «Гидрография СССР». Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны. — Л. : Гидрометеоиздат, 1952. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Kazahstani narahovuyetsya bilshe 85 tisyach richok iz nih 84 694 dovzhinoyu do 100 km 305 vid 100 do 500 km 12 zavdovzhki vid 500 do 1000 km 7 ponad 1000 km Najbilshoyu gustotoyu richkovoyi merezhi 0 4 1 8 km km viriznyayutsya visokogirni rajoni Altayu hrebti ta Zailijskij Alatau Najmenshoyu gustotoyu richkovoyi merezhi vidznachayutsya rajoni pishanih pustel Priarallya ta Prikaspiyu menshe 0 03 km km Vodogospodarski basejni Respubliki KazahstanRichkovi basejniRichka Ishim u misti Astana Bilshist richok Kazahstanu nalezhit do vnutrishnih zamknutim bezstichnih basejniv Kaspijskogo ta Aralskogo moriv ozer Balhash i Tengiz i tilki Irtish Ishim Tobol nesut svoyi vodi do Karskogo morya basejnu Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Teritoriyu Kazahstanu umovno podilyayut na visim vodogospodarskih basejniv i Najbilshi richki KazahstanuRichka Irtish u misti Semej Po teritoriyi Kazahstanu protikaye 6 richok z vitratoyu vodi vid 100 do 1000 m s 7 z vitratoyu vid 50 do 100 m s i 40 vid 5 do 50 m s Dovzhina richok ponad 1000 km Richka Zagalna dovzhina Po teritoriyi Kazahstanu GirloIrtish 4 248 km 1 700 km ObIshim 2 450 km 1 400 km IrtishUral 2 428 km 1 082 km Kaspijske moreSirdar ya 2 219 km 1 400 km Aralske moreTobol 1 591 km 800 km IrtishIli 1 439 km 815 km BalhashChu 1 067 km 800 km Dovzhina richok vid 500 do 1000 km Richka Chu u Chujskij doliniRichka Zagalna dovzhina Po teritoriyi Kazahstanu GirloNura 978 km 978 km TengizTurgaj 825 km 825 kmUil 800 km 800 kmSarisu 671 800 km 671 800 kmEmba 712 km 712 km Kaspijske moreTalas 661 km 453 km MuyunkumVelikij Uzen 400 650 km 260 kmMalij Uzen 300 638 km 395 kmIlek 623 km 300 km UralIrgiz 593 km 593km TurgajSagiz 511 km 511 kmShiderti 502 km 502 km Dovzhina richok vid 200 do 500 km Richka Ili v Almatinskij oblastiRichka Zagalna dovzhina Po teritoriyi Kazahstanu GirloAyaguz 492 km 492 km BalhashCharin 427 km 427 km IliKaratal 390 km 390 km BalhashAris 378 km 378 km Sirdar ya376 km 376 km TobolBuhtarma 336 km 336 km IrtishTerisakkan 334 km 334 km IshimAksu 316 km 316 km Balhash280 km 280 km Irtish278 km 278km Irtish253 km 253 km piski Muyunkum na zahid vid r Talas 200 240 km 200 240 km IshimDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richki KazahstanuStesin L B Malcev S N Golubye dorogi Alma Ata Kazahstan 1983 112 s 12 000 prim ros Қazakstannn fizikalyk geografiyasy Almaty Atamura 2008 ISBN 9965 34 809 H kazah Sokolov A A Gidrografiya SSSR Glava 3 Rechnaya set Vodorazdely i osnovnye bassejny L Gidrometeoizdat 1952 ros