оригінальна назва Великий Узень48 54 02 пн ш 49 54 43 сх д 48 900555560027775925 пн ш 49 91222222002777187 сх д 48 90055

|оригінальна_назва=

Великий Узень

48°54′02″ пн. ш. 49°54′43″ сх. д. / 48.900555560027775925° пн. ш. 49.91222222002777187° сх. д.
Витік	Общий Сирт село
• координати	51°40′ пн. ш. 48°45′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 48.750° сх. д. / 51.667; 48.750
• висота, м	100 м
Гирло
• координати	48°55′46″ пн. ш. 49°56′14″ сх. д. / 48.92944° пн. ш. 49.93722° сх. д. / 48.92944; 49.93722
• висота, м	-6 м
Похил, м/км	0,16 м/км
Басейн	внутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн
Країни:	Казахстан^[2] і Росія
Прирічкові країни:	Росія Саратовська область Казахстан Західноказахстанська область
Регіон	Саратовська область
Довжина	400-650 км
Площа басейну:	14 300-15 600 км²
Середньорічний стік	6,7 м³/с (Новоузенськ)
Притоки:

Медіафайли у Вікісховищі

Великий Узень (каз. Үлкен Өзен, Қараөзен. рос. Большой Узень) — степова річка в Саратовській області Росії та Західно-Казахстанській області, північно-західної частини Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну. Одна із назв річки Қараөзен, з казахської мови перекладається як: Қара — «чорний», а Өзен — «річка» (Чорна річка).

Географія

Великий Узень бере початок на південно-західних схилах Общого Сирту, тече в південному напрямку, в межах Західно-Казахстанської області річка переходить у широку систему дрібних озер і боліт, відомих під іменем . Загальна довжина річки близько 400 кілометрів (у повінь до 650 км). Русло досить глибоке, береги круті, поблизу селища Сламіхін є пороги. У верхній течії вода прісна цілий рік, в середній та нижній — до кінця літа, восени і зимою вода робиться гірко-солоною і непридатною до вживання. З лівого боку у Великий Узень впадає річка , з правого — невелика протока з'єднує з озером . За однією із версій Великий Узень впадав в затоку Каспійського моря, яке відступило на південь і залишило після себе цілу систему озер — Камиш-Самарських, рівень яких нижче рівня Каспійського моря. Серед цих озер є озера з сіллю, яка має досить виразний гіркий присмак і відома під іменем «узенської» солі. Великий Узень багатий на рибу. В обривах річкових берегів і на дні часто знаходили залишки мамонта (зуби, бивні — добре збережені, кістки) і древнього бика. Весняні розливи утворюють в нижній частині обширні заливні луки, що забезпечують сіном на зимовий час незліченні табуни баранів і диких коней, які тут зимують.

Середньорічна витрата води в поблизу міста Новоузенськ близько 6,7 м³/с. Швидкість течії води становить 0,1 м/с.

Див. також

Річки Казахстану

Примітки

Великий Узень на TopoMapper.com. Витік^{[недоступне посилання з червня 2019]}, Гирло^{[недоступне посилання з червня 2019]}
GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
А. А. Соколов «Гидрография СССР» [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)

Посилання

Большой Узень [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в «Словарях и энциклопедиях на Академике» (рос.)
Ә. Нысанбаев. «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы», 1998. — . (казах.)

Це незавершена стаття про річку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Сирт-1] Великий Узень на TopoMapper.com. Витік^{[недоступне посилання з червня 2019]}, Гирло^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-2] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[Гидрография_СССР-3] А. А. Соколов «Гидрография СССР» [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)

[2]