Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чу́йська долина (кирг. Чүй өрөөнү; каз. Шу аңғары) — частина долини річки Чу в її середній течії, від Боомської ущелини до східної околиці пісків Муюнкум, обмежена і Киргизьким Ала-Тоо. Східна частина (до річки ) — в межах Киргизстану, далі — на території Казахстану. Довжина близько 250 км, ширина від 10-15 км на південному сході і до 100 км на північному заході. Висота над рівнем моря 500 —1300 м.
| Чуйська долина | |
 | |
| Гірський хребет | Тянь-Шань |
|---|---|
| Країна |  Киргизстан,  Казахстан[1],  Російська імперія і  СРСР |
| Адміністративна одиниця | Чуйська область Казахстан[1] |
| Розташовується на водоймі | Чу |
Координати: 42°49′ пн. ш. 75°16′ сх. д. / 42.817° пн. ш. 75.267° сх. д.
У геологічному відношенні — синклінальне прогинання, складене мезо-кайнозойськими пухкими і слабкозцементованими відкладеннями, які зверху прикриті глинястими, піщано-галечниковими наносами річки Чу і її лівих приток.
Клімат континентальний, зі спекотним сухим літом, помірно холодною зимою. Опадів 250—500 мм на рік, випадають головним чином навесні. Безморозний період 180 діб.
Основна водна артерія — річка Чу. Багата і підземними водами. Природні ландшафти — пустелі, напівпустелі і сухі степи на сероземних і сіро-бурих ґрунтах — сильно перетворені, на зрошуваних землях — культурні ландшафти. Порізана складною системою іригаційних каналів, створені численні ставки і водосховища.
Найбільш густонаселена частина Киргизстану з розвиненим промисловим і сільськогосподарським виробництвом. Основні культури землеробства: цукровий буряк, зернові, кормові, овочеві; основні галузі тваринництва: скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство.
У Чуйській долині розташована столиця Киргизстану — Бішкек, міста Токмак, , Кант, численні села, а також міста: , , , Суяб, тощо.
Виробництво конопель
Чуйська долина — місце масового зростання диких конопель із яскраво вираженими психотропними властивостями. Займає близько 140 000 га, що дозволяє щорічно збирати до 5000 т марихуани, яку тут називають анашею. Збором займаються місцеві мешканці, зазвичай на замовлення гуртових торговців.
Оскільки законодавство Казахстану прирівнює коноплі до наркотиків, долину постійно патрулює кінна поліція, спеціальні підрозділи викошують і спалюють коноплю, а останнім часом було здійснено спроби знищувати її за допомогою дефоліантів.
До 1960-х років дика чуйські коноплі були відомі тільки місцевим мешканцям, згодом її відкрили для себе радянські хіпі, які зробили долину місцем для ґанджа-турів. Збільшення попиту на марихуану підтягнуло інтерес кримінальних структур. У 1970-ті роки було здійснено спроби організувати в долині підпільне виробництво гашишу, однак дикоросла трава виявилася недостатньо якісною для цієї мети, а місце вже набуло занадто широкої популярності, що не дозволяло вирощувати там високоякісні індійські сорти. Відтак культурну коноплю вирощують у менш відомих районах Казахстану (Талдикурганському, Алматинському, Кизилординському), а чуйська трава, як і раніше, зростає сама собою. Про її властивості ходять легенди, які далеко не завжди відповідають дійсності.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Чуйская (Шуйская) долина в среднем течении р. Чу [ 19 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chu jska dolina kirg Chүj oroonү kaz Shu angary chastina dolini richki Chu v yiyi serednij techiyi vid Boomskoyi ushelini do shidnoyi okolici piskiv Muyunkum obmezhena i Kirgizkim Ala Too Shidna chastina do richki v mezhah Kirgizstanu dali na teritoriyi Kazahstanu Dovzhina blizko 250 km shirina vid 10 15 km na pivdennomu shodi i do 100 km na pivnichnomu zahodi Visota nad rivnem morya 500 1300 m Chujska dolina Girskij hrebetTyan Shan Krayina Kirgizstan Kazahstan 1 Rosijska imperiya i SRSR Administrativna odinicyaChujska oblast Kazahstan 1 Roztashovuyetsya na vodojmiChu Koordinati 42 49 pn sh 75 16 sh d 42 817 pn sh 75 267 sh d 42 817 75 267U pivdenno shidnij chastini Chujskoyi dolini na shid vid gori Tokmak Zroshuvani polya bilya sela Milyanfan v Chujskij oblasti Kirgizstanu Pagorbi na obriyi vzhe na pivnichnomu boci richki v Zhambilskij oblasti Kazahstanu Na Chu bilya Kordajskogo KPP kirgizko kazahskij kordon U geologichnomu vidnoshenni sinklinalne proginannya skladene mezo kajnozojskimi puhkimi i slabkozcementovanimi vidkladennyami yaki zverhu prikriti glinyastimi pishano galechnikovimi nanosami richki Chu i yiyi livih pritok Klimat kontinentalnij zi spekotnim suhim litom pomirno holodnoyu zimoyu Opadiv 250 500 mm na rik vipadayut golovnim chinom navesni Bezmoroznij period 180 dib Osnovna vodna arteriya richka Chu Bagata i pidzemnimi vodami Prirodni landshafti pusteli napivpusteli i suhi stepi na serozemnih i siro burih gruntah silno peretvoreni na zroshuvanih zemlyah kulturni landshafti Porizana skladnoyu sistemoyu irigacijnih kanaliv stvoreni chislenni stavki i vodoshovisha Najbilsh gustonaselena chastina Kirgizstanu z rozvinenim promislovim i silskogospodarskim virobnictvom Osnovni kulturi zemlerobstva cukrovij buryak zernovi kormovi ovochevi osnovni galuzi tvarinnictva skotarstvo svinarstvo ptahivnictvo vivcharstvo U Chujskij dolini roztashovana stolicya Kirgizstanu Bishkek mista Tokmak Kant chislenni sela a takozh mista Suyab tosho Virobnictvo konopelChujska dolina misce masovogo zrostannya dikih konopel iz yaskravo virazhenimi psihotropnimi vlastivostyami Zajmaye blizko 140 000 ga sho dozvolyaye shorichno zbirati do 5000 t marihuani yaku tut nazivayut anasheyu Zborom zajmayutsya miscevi meshkanci zazvichaj na zamovlennya gurtovih torgovciv Oskilki zakonodavstvo Kazahstanu pririvnyuye konopli do narkotikiv dolinu postijno patrulyuye kinna policiya specialni pidrozdili vikoshuyut i spalyuyut konoplyu a ostannim chasom bulo zdijsneno sprobi znishuvati yiyi za dopomogoyu defoliantiv Do 1960 h rokiv dika chujski konopli buli vidomi tilki miscevim meshkancyam zgodom yiyi vidkrili dlya sebe radyanski hipi yaki zrobili dolinu miscem dlya gandzha turiv Zbilshennya popitu na marihuanu pidtyagnulo interes kriminalnih struktur U 1970 ti roki bulo zdijsneno sprobi organizuvati v dolini pidpilne virobnictvo gashishu odnak dikorosla trava viyavilasya nedostatno yakisnoyu dlya ciyeyi meti a misce vzhe nabulo zanadto shirokoyi populyarnosti sho ne dozvolyalo viroshuvati tam visokoyakisni indijski sorti Vidtak kulturnu konoplyu viroshuyut u mensh vidomih rajonah Kazahstanu Taldikurganskomu Almatinskomu Kizilordinskomu a chujska trava yak i ranishe zrostaye sama soboyu Pro yiyi vlastivosti hodyat legendi yaki daleko ne zavzhdi vidpovidayut dijsnosti PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Chujskaya Shujskaya dolina v srednem techenii r Chu 19 serpnya 2009 u Wayback Machine ros