Ари́сь — річка на півдні Казахстану, в Туркестанській області, права притока Сирдар'ї. Довжина 378 км, площа басейну — 14 900 км². Джерела Арисі і її численних приток розташовані у горах Таласький Алатау і Каратау. Протікає в основному по рівнині.
Арись | |
---|---|
| |
42°47′00″ пн. ш. 68°14′00″ сх. д. / 42.78333333336077259900775971° пн. ш. 68.23333333336077544117870275° сх. д. | |
Витік | у горах Таласький Алатау і Каратау |
Гирло | Сирдар'я |
• координати | 42°47′00″ пн. ш. 68°14′00″ сх. д. / 42.78333333336077259900775971° пн. ш. 68.23333333336077544117870275° сх. д. |
Країни: | Казахстан |
Прирічкові країни: | Казахстан |
Регіон | Туркестанська область |
Довжина | 378 км |
Площа басейну: | 14 900 км² |
Середньорічний стік | 46,6 м³/сек |
Притоки: | , Аксу, , , Бадам |
Медіафайли у Вікісховищі |
Живлення снігово-дощове. Середня витрата води біля міста Арись 46,6 м³/сек. Найбільший стік у квітні, найменший — у серпні. Використовується для зрошення, у нижній течії для рисових чеків, тому часто до Сирдар'ї не дотікає.
Найбільші притоки — , Аксу, , , Бадам, у долинах яких численні санаторії й будинку відпочинку, присвячені до джерел мінеральних вод.
Річкова система
- Алмалисай (ліва)
- Сулусай (ліва)
- Теренсай (ліва)
- Балакулан (права)
- Жабагилису (ліва)
- Курсай (права)
- Саркирама (ліва)
- Коксала (права)
- Каскабулак (ліва)
- Бетбулак (права)
- Карасай (права)
- Байдаксай (ліва)
- Улькункоянди (лва)
- Кіши-Коянди (ліва)
- Байбараксай (права)
- Жетімсай (ліва)
- Калпесай (права)
- Іргайли (ліва)
- Кулан (права)
- Абишева (ліва)
- Сайсу (права)
- Комишова Балка (права)
- Шилікти (лва)
- Узинбулак (права)
- Терскейбулак (ліва)
- Тасбулак (ліва)
- Баликши (права)
- Кокбулак (права)
- Косалису (права твірна)
- Шиліктісу (ліва твірна)
- Капай (ліва)
- Улькен-Кокбулак (ліва)
- Бозторгай (права)
- Нурбайсай (права)
- Жиланджи (ліва)
- Шауленбас (права)
- Карагашти (права)
- Тарозен (права твірна)
- Нарманкулсай (ліва)
- Кенозен (ліва твірна)
- Кайиршакти (права)
- Сариказах (права)
- Карагашти (права)
- Коктамди (ліва)
- Тарозен (права твірна)
- Курсай (права)
- Караунгір (права)
- Машат (ліва)
- Іїрсу (права)
- Карагашсай (права)
- Даулбаба (права)
- Тобилбулак (права твірна)
- Туикбулак або Туйикбулак (ліва)
- Улькен-Саримсаксай або Улкен-Саримсаксай (права)
- Тобилбулак (права твірна)
- Молбулак (ліва твірна)
- Аюсай (ліва)
- Кіїкбайсай (ліва)
- Карагачева Балка (права)
- Майбулак (права)
- Кельте-Машат (права)
Література
- Қазақ тілі терминдерінің салалық ғылыми түсіндірме сөздігі. Су шарушылығы. — Алматы : Мектеп, 2002. (казах.)
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 42(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ari s richka na pivdni Kazahstanu v Turkestanskij oblasti prava pritoka Sirdar yi Dovzhina 378 km plosha basejnu 14 900 km Dzherela Arisi i yiyi chislennih pritok roztashovani u gorah Talaskij Alatau i Karatau Protikaye v osnovnomu po rivnini Aris42 47 00 pn sh 68 14 00 sh d 42 78333333336077259900775971 pn sh 68 23333333336077544117870275 sh d 42 78333333336077259900775971 68 23333333336077544117870275Vitik u gorah Talaskij Alatau i KaratauGirlo Sirdar ya koordinati 42 47 00 pn sh 68 14 00 sh d 42 78333333336077259900775971 pn sh 68 23333333336077544117870275 sh d 42 78333333336077259900775971 68 23333333336077544117870275Krayini KazahstanPririchkovi krayini KazahstanRegion Turkestanska oblastDovzhina 378 kmPlosha basejnu 14 900 km Serednorichnij stik 46 6 m sekPritoki Aksu Badam Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aris Zhivlennya snigovo doshove Serednya vitrata vodi bilya mista Aris 46 6 m sek Najbilshij stik u kvitni najmenshij u serpni Vikoristovuyetsya dlya zroshennya u nizhnij techiyi dlya risovih chekiv tomu chasto do Sirdar yi ne dotikaye Najbilshi pritoki Aksu Badam u dolinah yakih chislenni sanatoriyi j budinku vidpochinku prisvyacheni do dzherel mineralnih vod Richkova sistemaAlmalisaj liva Sulusaj liva Terensaj liva Balakulan prava Zhabagilisu liva Kursaj prava Sarkirama liva Koksala prava Kaskabulak liva Betbulak prava Karasaj prava Bajdaksaj liva Ulkunkoyandi lva Kishi Koyandi liva Bajbaraksaj prava Zhetimsaj liva Kalpesaj prava Irgajli liva Kulan prava Abisheva liva Sajsu prava Komishova Balka prava Shilikti lva Uzinbulak prava Terskejbulak liva Tasbulak liva Balikshi prava Kokbulak prava Kosalisu prava tvirna Shiliktisu liva tvirna Kapaj liva Ulken Kokbulak liva Boztorgaj prava Nurbajsaj prava Zhilandzhi liva Shaulenbas prava Karagashti prava Tarozen prava tvirna Narmankulsaj liva Kenozen liva tvirna Kajirshakti prava Sarikazah prava Karagashti prava Koktamdi liva Kursaj prava Karaungir prava Mashat liva Iyirsu prava Karagashsaj prava Daulbaba prava Tobilbulak prava tvirna Tuikbulak abo Tujikbulak liva Ulken Sarimsaksaj abo Ulken Sarimsaksaj prava Molbulak liva tvirna Ayusaj liva Kiyikbajsaj liva Karagacheva Balka prava Majbulak prava Kelte Mashat prava LiteraturaPortal Geografiya Қazak tili terminderinin salalyk gylymi tүsindirme sozdigi Su sharushylygy Almaty Mektep 2002 kazah Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 42 ros