Балха́ш (каз. Балқаш) — безстічне озеро на південному сході Казахстану; 17—22 тис. км², глибина до 26 м; завдовжки 605 км, завширшки до 74 км; у західній частині вода прісна (впадає річка Ілі), у східній — солонувата.
Балха́ш каз. Балқаш | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро Балха́ш, знімок з космосу | ||||
46°32′27″ пн. ш. 74°52′44″ сх. д. / 46.54083333336077288° пн. ш. 74.87888888891677652° сх. д.Координати: 46°32′27″ пн. ш. 74°52′44″ сх. д. / 46.54083333336077288° пн. ш. 74.87888888891677652° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Казахстан | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | безстічне озеро[d] | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 16400 км² | |||
Висота | 340 м | |||
Глибина середня | 5,8 м | |||
Глибина макс. | 26 м | |||
Довжина | 620 км | |||
Ширина | 70 км | |||
Берегова лінія | 2385 км | |||
Об'єм | 112 км³ | |||
Вода | ||||
Період оновлення | 6,8 рік[2] | |||
Басейн | ||||
Вливаються | Ілі, Каратал, Аксу, Лепси, Аягуз | |||
Витікають | випаровування | |||
Площа басейну | 413000 км² | |||
Країни басейну | Казахстан | |||
Інше | ||||
Geonames | 1525796 | |||
Балхаш (Казахстан) | ||||
| ||||
Балха́ш у Вікісховищі |
У льодовиковий період озеро було з'єднане з сусіднім озером Алаколь і мало площу 102 тис. км². Різниця рівнів сучасних і стародавніх озер становить у середньому 100—200 м. У післяльодовиковий час клімат став сухішим та теплішим, льодовики, які живили велетенське озеро, відступили високо в гори. Озеро почало поступово висихати, зменшуватись у розмірах, засолюватись.
Озеро розташоване в осяжній Балхаш-Алакольській улоговині. Висота над рівнем моря 340 м (рівень води коливається з різною періодичністю) Площа 17—22 тис. км², довжина 605 км, ширина від 9—19 км у східній частині до 74 км у західній. Об'єм водної маси 112 км³. Площа басейну близько 501 тис. км². Найбільша глибина 26 м.
Озеро Балхаш ділиться протокою () завширшки 3 км на дві частини, що різко розрізняються: західна частина мілководна і має прісну воду, східна частина — глибока і має велику солоність (від 3,5 до 6 г/л). У західну частину Балхаша впадає велика річка Ілі (80 % усього притоку води), в східну — невеликі річки Каратал, Аксу, Лепси, Аягуз тощо.
Берегова лінія досить звивиста. Береги розчленовані численними затоками і бухтами. Островів мало, найбільші — і Тасарал.
Клімат у районі озера пустельний. Середня температура липня близько 24 °C, січня близько −8 °С.
Назва і легенда
Топонім «Балхаш», за однією з версій, походить від слова balkas татарської, казахської та алтайської мов, яке означає «болотиста місцевість, покрита купинами» або «купини на болоті». У казахській мові «балкыту» значить «плавка металу», «плавити». Етимологію від «балку» підтверджують археологічні дані експедиції академіка [ru] (див. нижче розділ «Історія») по Прибалхашшю як вогнищу давньої металургії епохи енеоліту і ранньої бронзи, а також бореальний (ностратичний) характер дієслівної праформи *Blķ (праіндоєвропейське *Brķ), що означає «виблискувати», «горіти», «палити», «танути», «розтоплюватись».
Згідно з легендою про походження озера, заможний чародій Балхаш мав красуню-доньку Ілі. Коли прийшов час видавати Ілі заміж, Балхаш оголосив, що видасть її тільки за найбагатшого, найвродливішого і найсильнішого. Серед прибулих женихів були два сини китайського імператора з караванами, навантаженими дорогими товарами, сини монгольського хана з табунами коней і сріблом, а також молоді бухарські купці з килимами й виробами зі слонової кістки. Однак був серед тих, хто побажав випробувати щастя, й бідний пастух Каратал, який одразу ж сподобався нареченій.
Після змагань, на яких Каратал здобув перемогу, обурений Балхаш вигнав його. Однак Ілі вночі втекла з рідного дому й поскакала на коні з обранцем від злого батька. Дізнавшись про втечу дочки, Балхаш наклав закляття на коханих, і вони перетворилися на дві річки, що стрімко несуть свої води з гір. А щоб річки ніколи не з'єдналися, Балхаш впав між ними і став сивим від пінних хвиль озером.
Історія
Перші історико-географічні відомості про озеро Балхаш з'явилися у китайців, які, маючи контакти із Середньою Азією, раніше за інших змогли познайомитися з цим регіоном. Простір на захід від Великого китайського муру китайці називали «Сі-Юй» (Західний край) і знали про його існування ще в 126 році до н. е. У 607 році складено мапи 44 держав, що існували тоді в Середній Азії, однак ці описи не збереглися. Від VIII століття територія від озера до гір Тянь-Шаню відома під назвою Семиріччя (каз. Жетісу, кирг. Жетисуу), де змішувалися культури кочових (тюрків та монголів) і осілих народів Середньої Азії.
Александер фон Гумбольдт вважав, що озеро Балхаш було відоме китайцям під назвою «Сі-Хай» (Західне море; ця назва була перенесена в атлас 1855 року). Назва «Балхаш-Нор» (Balas-nur — «озеро Балхаш»), яку дали озеру джунгари, є на мапі [ru] 1833 року, складеній за знімками європейських послів. Тюрки і монголи, що позначали білим кольором всі географічні об'єкти на захід від своїх поселень, назвали його «Ак-Денгіз» («біле море»), а коли кордони їх держав відсунулися на захід, то озеро стало «синім» (східним) — «Кукча-Денгіз». Казахи називали озеро «Тенгіз» (каз. Теңіз), що означає «море».
XVII—XIX століття
У другій редакції Книги Великому Кресленню (1627) озеро відсутнє, хоча є інформація про інші внутрішні водойми, наприклад про Аральське море. На мапі під назвою «Креслення землі всього безводного і малопрохідного кам'яного степу», яку склав 1695 року тобольський картограф Семен Ремезов, озеро Балхаш наявне під назвою «море Тенгіз». Потрібно сказати, що озеро було позначене досить неточно — на заході з нього витікають Сирдар'я і Амудар'я, а на сході впадає 8 річок. У центрі Балхаша позначений великий гористий острів Коїшор. Попри ці невідповідності, слід зазначити, що автори виконали величезну роботу, склавши креслення зі слів старожилів і послів.
У XVIII столітті «Тенгіз» з'являється на декількох мапах: на мапі шведського офіцера Й. Г. Рената, яка вийшла 1716 року (обриси озера були найбільш близькі до дійсності), а також на «мапі Росії у Великій Татарії» капітана , що вийшла 1730 року в Стокгольмі.
Після падіння Джунгарського ханства в 1756 році разом з караванами до Західного Китаю стали посилати геодезистів, і до початку XIX століття існувало вже кілька мап Джунгарії, складених за розпитами, однак достовірних відомостей про Прибалхашшя й саме озеро не було. 1834 року астроном В. Ф. Федоров визначив точне положення озера Балхаш і частково відзняв його узбережжя, а від 1837 до 1843 року відбулось кілька експедицій в район озера, вивчено його береги й проведено пробний вилов риби, який показав відсутність червоної риби і незначність улову, якщо порівняти з рибним промислом на озері Зайсан. Експедиція 1851—1852 років вивчила глибини озера й можливість судноплавства на ньому. За часів китайської династії Цін (1644—1911 рр.) озеро було північною межею китайської держави, але в 1864 році, відповідно до російсько-китайської угоди про північно-західний кордон, Балхаш і прилеглі до нього території відійшли до Російської імперії. У 1850—1860 роках впадину Балхаша й басейн річки Ілі досліджував казахський вчений Чокан Валіханов, який вказав на схожість походження й історичного формування впадин Балхаша та Алаколя.
XX століття
Великий внесок у дослідження озера Балхаш зробив російський географ Лев Семенович Берг. У 1900—1906 роках Туркестанський відділ Російського географічного товариства доручив йому провести географо-гідрологічне дослідження Аральського моря. Під час цієї експедиції в 1903—1904 роках він, серед іншого, провів інструментальну зйомку берегів Балхаша, району нижньої течії Ілі й прилеглих до озера областей. Крім того, Берг досліджував саме озеро і його можливі зв'язки з Аральським морем і довів, що Балхаш лежить за межами Арало-Каспійського басейну і що вони не були з'єднані в геологічному минулому. Цікаво відзначити, що, коли Лев Семенович Берг вивчав озеро Балхаш, він прийшов до висновку, що воно не всихає і вода в ньому прісна. Дослідник стверджував, що «Балхаш колись зовсім висох, а потім знову наповнився водою, відтоді він ще не встиг осолонитися». З цих результатів і з бідності фауни озера був зроблений висновок про невеликий вік водойми.
Детальну фізико-географічну характеристику басейну озера Балхаш виконав в 1910 році . Він вивчив річкові системи [ru], і [ru], розташовані в північному Прибалхашье, і відніс ґрунтовий покрив до лесоподібного типу. Мефферт вважав, що Північне Прибалхашшя за своєю геологічною будовою належить до стародавнього палеозою. Крім того, він висловив думку, що, коли рівень води в Балхаші був на 30 метрів вищий від сучасного, то озеро було з'єднане з розташованими на схід від нього озерами Сасикколь, Алаколь і Ебі-Нур.
За радянських часів дослідження озер Середньої Азії проводив [ru]. Особливу увагу приділяли фізико-хімічному напрямку досліджень мінеральних озер для потреб соляної і хімічної промисловості, а також бальнеотерапії.
Походження озера
Балхаш розкинувся в найглибшій частині великої Балхаш-Алакольської улоговини, яка утворилася внаслідок пологого прогину Туранської плити в неоген — четвертинний період і згодом заповнилася піщаним алювієм. Котловина належить до системи розломів Джунгарського Алатау, в яких також розташовані озера Сасикколь, Алаколь і Ебі-Нур (за Джунгарською брамою). Ці озера є залишками стародавнього Ханкайського моря, яке колись займало всю Балхаш-Алакольську западину, але не з'єднувалося з .
Рельєф
Площа озера Балхаш становить близько 16,4 тис. км² (2000), що робить його найбільшим з озер, повністю розташованих на території Казахстану. Балхаш лежить на висоті приблизно 340 м над рівнем моря і має форму півмісяця. Завдовжки воно близько 600 км, ширина змінюється від 9—19 км в східній частині до 74 км у західній. Довжина берегової лінії стоновить 2385 км. Півострів Сариесік, що розташований приблизно посередині озера, гідрографічного ділить його на досить відмінні частини. Західна частина відносно мілководна й майже прісна, а східна має велику глибину і солону воду. Через протоку Узинарал (каз. Ұзынарал — «довгий острів») завширшки 3,5 км, яку формує півострів, вода із західної частини поповнює східну. Глибина протоки становить близько 6 м.
Цифрами позначені найбільші півострови, острови і затоки:
|
Котловина озера складається з декількох маленьких западин. У західній частині Балхаша є дві западини завглибшки до 7—11 м — одна з яких простягнулася з західного узбережжя від острова Тасарал до мису Коржинтубек, друга тягнеться на півдні від затоки Бертис, яка є найглибшим місцем західного Балхаша. Глибина западини східного Балхаша досягає 16 м, найбільша глибина всій східної частини — 27 м. Середня глибина всього озера становить 5,8 м, загальний об'єм води — близько 112 км³.
Західні й північні береги Балхаша високі (20—30 м) і скелясті, складені палеозойськими породами (порфіри, туфи, граніти, сланці, вапняки) й мають сліди давніх терас. Південні береги від затоки Карашаган до дельти річки Ілі низькі (1—2 м) і піщані, періодично затоплюються в повінь (через що поцятковані численними дрібними озерами), місцями зустрічаються прибережні пагорби заввишки 5—10 м. Берегова лінія дуже звивиста і розчленована численними затоками та бухтами. Великі затоки західної частини: Саришаган, Кашкантеніз, Каракамис, Шемпек (південний кінець озера), Балакашкан і Ахметсу. У східній частині виділяють затоки Гузколь, Баликтиколь, Кукун і Карашиган, там само розташовані півострови Байгабил, Балай, Шаукар, Кентубек і Коржинтубек. У роки зі значною кількістю опадів, коли рівень Балхаша підіймається вище відмітки 342,5 м, він з'єднується з прибережними озерами на півдні, наприклад, з Ітішпесом.
Великих островів на озері мало, і (найбільші), а також Ортаарал, Аякарал і Олжабекарал розташовані в західній частині озера. У східній частині лежать острови Озинарал, Ултаракти і Коржин, а також острів Алгази. Загалом на озері налічується 43 острови загальною площею 66 км², проте зі зниженням рівня води утворюються нові острови, а площа вже наявних збільшується.
Живлення озера й рівень води
має площу 512 тис. км², а його сумарний поверхневий стік у середній за водністю рік становить 27,76 км³, включаючи 11,5 км³, що надходять з території КНР. Площа водозбірного басейну тільки озера Балхаш становить близько 413 тис. км², причому 15 % його території лежить на північному заході Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю, і невелика частина — в Киргизстані. З сумарного стоку Балхаш-Алакольського басейну 86 % припадає на озеро Балхаш, стік річки Ілі становить до 12,3 км³/рік(за даними ВРЕ — близько 23 км³ на рік). Ілі, яка впадає в західну частину озера, дає 73-80 % загального притоку води в озеро. Річка бере початок у горах Тянь-Шаню і живиться, здебільшого, льодовиками, що обумовлює денні та сезонні коливання рівня води — період танення гірських льодовиків припадає на червень — липень. При впадінні в озеро Ілі утворює дельту площею 8 тис. км² з безліччю проток (Кур-Лі, Ак-Узек, Джиде та інші). Дельта Ілі відіграє роль природного регулятора, віддаючи в посушливі роки частину накопиченої води озеру. Вище за течією річки, неподалік від села Баканас, від Ілі справа відходить сухе русло [ru] — один із стародавніх рукавів Ілі, що впадав у озеро на схід від півострова Сариєсік.
У східну частину озера впадають річки Каратал, Аксу, Лепси, крім того, озеро підживлюється ґрунтовими водами. Річка Каратал, яка бере початок на схилах Джунгарського Алатау є другою за значущістю притокою озера Балхаш. Води річки Аягуз, що живили східну частину озера до 1950-х років, станом на 2004 рік практично вже не досягали його. Річна різниця в притоках західної і східної частин озера становить 1,15 км³.
Об'єм стоку в басейн озера у 2000 році становив 22,51 км³, з них:
- Прибуття поверхневих вод — 18,51 км³,
- Підземних — 0,9 км³,
- Через опади та лід — 3,1 км³.
Витрати за рік становили 24,58 км³:
- На випаровування — 16,13 км³,
- В дельті річки Ілі — 4,22 км³,
- Льодоутворення — 0,749 км³,
- Житлово-комунальне господарство — 243,97 млн м³,
- Промисловість — 219,14 млн м³,
- Сільське господарство — 3238,67 млн м³,
- Рибне господарство — 26,9 млн м³.
Площа і об'єм озера сильно змінюються згідно з довгострокових коливаннями і короткостроковими флуктуаціями рівня води. Довгострокові коливання мають амплітуду 12—14 м, мінімальні значення припали на період від V до X століття, а максимум рівня води спостерігали від XIII до XVII століття. На початку XX століття і від 1958 до 1969 року площа озера збільшувалася до 18—19 тисяч км², а під час , наприклад, наприкінці XIX століття, а також у 1930-х і 1940-х роках, озеро стискалося до 15,5—16,3 тисяч км². Амплітуда коливань рівня води в озері при цьому становила близько 3 м. Станом на 1946 рік площа поверхні озера становила 15 730 км², а об'єм — 82,7 км³. На початок 2000-х років озеро перебувло в стадії звуження через відведення річок, які впадають у нього, в господарських цілях. Так, на річці Ілі в 1970 році побудовано греблю Капчагайської ГЕС, що утворила Капчагайське водосховище. Під час заповнення цього резервуара водний баланс Балхаша був порушений, що викликало погіршення якості води, особливо в східній частині озера. Від 1970 до 1987 року рівень води знизився на 2,2 м, а об'єм — на 30 км³. Проведені дослідження показали, що якби природний режим живлення зберігся, то від 1975 року 1986 року все-одно настала б фаза скорочення озера, тобто антропогенні та природні фактори впливали на екосистему озера в одному напрямку. Пропонували варіанти розв'язання проблеми збільшення засоленості західної частини, що ґрунтувалися на поділі озера греблею, проте реалізація подібних планів була неможливою через економічну ситуацію в країні.
Мінімум рівня води в озері (340,65 метра над рівнем моря) був зафіксований 1987 року після закінчення заповнення Капчагайського водосховища, а в січні 2005 року спостерігалося підвищення рівня до 342,5 метра, яке деякі фахівці пов'язали з великою кількістю опадів, що випали останніми роками.
Склад води
Озеро Балхаш відносять до напівпрісноводних озер — хімічний склад води залежить від гідрографічних особливостей водойми. Вода західної частини озера майже прісна (мінералізація становить 0,74 г/л) і більш каламутна (прозорість — 1 м), використовується для питного та промислового постачання. Східна частина має велику солоність (від 3,5 до 6 г/л) і прозорість (5,5 м). Загальна середня мінералізація по Балхашу — 2,94 г/л. Багаторічний (1931—1970) середній осад солей в Балхаші становить 7,53 млн т, запаси розчиненої солі в озері — близько 312 млн т. Вода в західній частині має жовтувато-сірий відтінок, а в східній колір змінюється від блакитного до смарагдово-блакитного, що помітно на супутникових знімках.
Клімат
Кліматограма міста Балхаш | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
13 −9 −18 | 10 −8 −18 | 10 0 −10 | 11 14 3 | 15 22 10 | 12 28 16 | 10 30 18 | 8 28 16 | 4 22 9 | 9 13 2 | 14 3 −6 | 15 −5 −13 |
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 131 мм. Джерело: Погода і Клімат — клімат Балхаша(рос.) |
Клімат в районі озера є пустельним. Середня максимальна температура липня становить близько 30 °C, січня — близько −9 °C. Опадів у середньому випадає 131 мм на рік. Відносна вологість повітря становить 55—60 %.
Середня річна швидкість вітру близько 4,5—4,8 м/с, причому в західній частині озера переважають північні вітри, а в східній частині — північно-східні. Вітер викликає на озері великі [ru] (висота хвилі може досягати 2—3,5 м), в західній частині спостерігається постійна кругова [ru], направлена за годинниковою стрілкою.
Кількість сонячних днів становить 110—130 на рік, енергетична освітленість — 15,9 МДж/м² за день. Балхаш належить до числа теплих озер, які добре прогріваються. Температура води на поверхні озера змінюється від 0 °C в грудні до 28 °C в липні. Середньорічна температура західної частини озера становить 10 °C, східної — 9 °C. Озеро щорічно замерзає, і лід зазвичай тримається з листопада до початку квітня, причому схід зледеніння зі східної частини відбувається із затримкою на 10-15 днів.
Глибина | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Східна частина озера | ||||||||||||
0 | — | −0.2 | 0.2 | — | 13.9 | 19.0 | 23.4 | 23.2 | 17.2 | 11.4 | — | — |
10 | — | 1 | — | — | 10.8 | 16.7 | 21.7 | 22.8 | — | — | — | — |
20 (біля дна) | — | 1.7 | 1.9 | — | 8.9 | 13.7 | 14.6 | 19.7 | 17.1 | 11.5 | — | — |
Західна частина озера (неподалік від міста Балхаш) | ||||||||||||
0 | — | 0.0 | 0.8 | 6.7 | 13.3 | 20.5 | 24.7 | 22.7 | 16.6 | 7.8 | 2.0 | — |
3 (біля дна) | — | 0.3 | 2.2 | 6.5 | 13.1 | 19.6 | 24.1 | 22.6 | 16.5 | 7.4 | 2.0 | — |
Тваринний та рослинний світ
На берегах озера росте (в складі тугаїв) і верба, з тонконогоцвітих — очерет звичайний, рогіз південний (Typha angustata) і кілька видів куги — узбережна, озерна і ендемічний вид (Scirpus kasachstanicus). Під водою зростають два види водопериці — колосиста і кільчаста, кілька видів рдеснику: блискучий, пронизанолистий, кучерявий, гребенястий і (P. macrocarpus); трапляються пухирник звичайний, кушир занурений, а також два види різух (морська і мала). Фітопланктон, концентрація якого станом на 1985 рік становила 1,127 г/л, представлений численними видами водоростей.
Фауна озера була досить багата, але починаючи з 1970-х років біорізноманіття почало знижуватися через погіршення якості води. До того часу бентос був представлений молюсками, личинками ракоподібних, водних комах. Також представлені хірономіди і малощетинкові черви. Зоопланктон (концентрація 1,87 г/л, 1985) також був досить рясний, особливо в західній частині. В озері водилося близько 20 видів риб, з яких 6 були рідними — (Schizothorax pseudoksaiensis) і (S. argentatus) маринки, балхаський окунь (Perca schrenkii), плямистий (Nemachilus strauchi) і (N. labiatus) і (Phoxinus poljakowi), а решта — інтродукованими: короп, шип, (Abramis brama orientalis), (Barbus brachycephalus), , короп, Лин, судак, сом, , срібний карась та інші. Основними промисловими рибами були сазан, судак, жерех і лящ.
Очерет, який рясно ріс на південному березі озера, особливо в районі дельти Ілі, слугував відмінним притулком для птахів і тварин. Зміна гідрологічного режиму нижче Капчагайського водосховища призвела до деградації дельти Ілі — від 1970 року її площа зменшилася з 3046 км² до 1876 км², унаслідок чого скоротилися водно-болотні угіддя і тугаї — місця проживання птахів і звірів. Освоєння земель, застосування пестицидів, перевипас худоби й вирубки очерету також вплинули на біорізноманіття басейну. З 342 видів хребетних 22 занесені до Червоної книги Казахстану. У лісах дельти до середини XX століття водився туранський тигр, який харчувався дикими свинями. У пониззя Ілі в 1940-х роках зусиллями А. О. Слудського було акліматизовано завезену з Канади ондатру. Багаті на крохмаль кореневища рогозу стали для неї хорошим кормом, однак за останні роки в зв'язку з постійними зимовими паводками, які виникають внаслідок скидів з Капчагая, і вирубкою очерету місця проживання ондатри зруйновані і повністю припинений її промисел, що доходив раніше до 1 млн тваринок на рік.
Балхаш належить до ареалу великих бакланів, , фазанів, беркутів і чепур. Зі 120 видів птахів до Червоної книги потрапили 12, в тому числі рожевий і кучерявий пелікани, косар, лебідь-кликун і орлан-білохвіст.
Коментарі
- Оскільки рівень води зазнає коливань різної періодичності, висота поверхні озера також змінюється.
- Дані ILEC [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.] за 1986—1990 роки трохи відрізняються
Примітки
- Балхаш // Большая Советская Энциклопедия, том 4: Атоллы — Барщина — 1926. — Т. 4. — С. 568.
- Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989
- . Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 23 лютого 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Макс Фасмер. Етимологічний російськомовний словник.(рос.)
- [ru]. Словарь казахско-русский, русско-казахский.
- Иллич-Свитыч В. М. «Опыт сравнения ностратических языков (семито-хамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский)»
- Алтайский К., Каратаев М. Путешествие в Жер-Уюк. — М., 1971. — С. 67-68.
- Svatopluk Soucek. A History of Inner Asia. — Cambridge University Press, 2000. — 369 с. — .
- Николаев В. Прибалхашье. — Алма-Ата : Кайнар, 1984. — 155 с.
- Імператорське російське географічне товариство. Відділ фізичної географії // Нотатки Імператорського російського географічного товариства з загальної географії. — типографія В. Безобразова, 1867. — С. 329-347.(рос.)
- Макшеєв А. (1881). Мапа Джунгарії, яку склав Швед Ренат під час його полону в калмиків від 1716 до 1733 року. vostlit.info. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2009.(рос.)
- Влада будь-якою ціною: Справжня історія китайця Цзян Цземіня. Глава 14. Велика епоха (The Epoch Times). 2005. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2009.(рос.)
- Казахская ССР: краткая энциклопедия. — Т. 2. — С. 101-102.
- Бейсенова А. С. Дослідження природи Казахстану. — Алма-Ата : Казахстан, 1979. з джерела 13 вересня 2008(рос.)
- (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2014.
- Maria Shahgedanova. The Physical Geography of Northern Eurasia. — Oxford University Press, 2002. — С. 140-141. — .
- Соколов А. А. Глава 21. Середня Азія і Казахстан, розділ Озера // Гідрографія СРСР. — Л. : Гидрометеоиздат, 1952.(рос.)
- Igor S. Zektser, Lorne G Everett. Groundwater and the Environment: Applications for the Global Community. — CRC Press, 2000. — С. 76. — .
- (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- dic.academic.ru. (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 4 січня 2015.
- Lake Balkhash. Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
- Итишпес [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] / Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Гл. ред. «Казак энциклопедиясы», 2005. — Т. 2 Г—Й. — С. 522.(рос.)
- Горкін А.П. . Географія: Сучасна ілюстрована енциклопедія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 5 січня 2015.(рос.)
- Guillaume Le Sourd, Diana Rizzolio (2004). United Nations Environment Programme — Lake Balkhash (англ.). UNEP Global Resource Information Database. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
- World Resources Institute. Watersheds of the World: Asia and Oceania - Lake Balkhash Watershed (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2009.
- International Lake Environment Committee. Lake Balkhash (англ.). World Lakes Database. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
- Інститут гідрогеології та гідрофізики Міністерства освіти та науки. Водні проблеми Казахстану. unesco.kz. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 2009-01-2.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
()(рос.)(англ.) - З ВРЕ[недоступне посилання з лютого 2019](рос.)
- Ілі-Балхаш — Концепція стійкого розвитку (PDF). UNDP Kazakhstan. 4 ноября 2004. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2011. Процитовано 14 лютого 2009.(рос.)
- Водні ресурси Казахстану в новому тисячолітті (PDF). UNDP Kazakhstan. 19 квфтня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2011. Процитовано 14 лютого 2009.(рос.)
- Kader Kezer, Hiroshi Matsuyama. Decrease of river runoff in the Lake Balkhash basin in Central Asia // Hydrological Processes. — Wiley Interscience, 2006. — Т. 20, № 6. — С. 1407-1423.
- Ольга Малахова (23/09/05). . Казахстанська правда. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 29 січня 2009.(рос.)
- (англ.). NASA Earthobservatory. 1 грудня 2000. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 січня 2009.
- (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 8 лютого 2016.
- (англ.). NASA Earthobservatory. 30 квітня 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2009.
Посилання
- Балхаш. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про озеро. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balha sh kaz Balkash bezstichne ozero na pivdennomu shodi Kazahstanu 17 22 tis km glibina do 26 m zavdovzhki 605 km zavshirshki do 74 km u zahidnij chastini voda prisna vpadaye richka Ili u shidnij solonuvata Balha sh kaz BalkashOzero Balha sh znimok z kosmosu Ozero Balha sh znimok z kosmosu46 32 27 pn sh 74 52 44 sh d 46 54083333336077288 pn sh 74 87888888891677652 sh d 46 54083333336077288 74 87888888891677652 Koordinati 46 32 27 pn sh 74 52 44 sh d 46 54083333336077288 pn sh 74 87888888891677652 sh d 46 54083333336077288 74 87888888891677652Roztashuvannya Krayina KazahstanGeologichni dani Tip bezstichne ozero d Rozmiri Plosha poverhni 16400 km Visota 340 mGlibina serednya 5 8 mGlibina maks 26 mDovzhina 620 kmShirina 70 kmBeregova liniya 2385 kmOb yem 112 km Voda Period onovlennya 6 8 rik 2 Basejn Vlivayutsya Ili Karatal Aksu Lepsi AyaguzVitikayut viparovuvannyaPlosha basejnu 413000 km Krayini basejnu KazahstanInshe Geonames 1525796 Balhash Kazahstan Balha sh u Vikishovishi U lodovikovij period ozero bulo z yednane z susidnim ozerom Alakol i malo ploshu 102 tis km Riznicya rivniv suchasnih i starodavnih ozer stanovit u serednomu 100 200 m U pislyalodovikovij chas klimat stav suhishim ta teplishim lodoviki yaki zhivili veletenske ozero vidstupili visoko v gori Ozero pochalo postupovo visihati zmenshuvatis u rozmirah zasolyuvatis Ozero roztashovane v osyazhnij Balhash Alakolskij ulogovini Visota nad rivnem morya 340 m riven vodi kolivayetsya z riznoyu periodichnistyu Plosha 17 22 tis km dovzhina 605 km shirina vid 9 19 km u shidnij chastini do 74 km u zahidnij Ob yem vodnoyi masi 112 km Plosha basejnu blizko 501 tis km Najbilsha glibina 26 m Ozero Balhash dilitsya protokoyu zavshirshki 3 km na dvi chastini sho rizko rozriznyayutsya zahidna chastina milkovodna i maye prisnu vodu shidna chastina gliboka i maye veliku solonist vid 3 5 do 6 g l U zahidnu chastinu Balhasha vpadaye velika richka Ili 80 usogo pritoku vodi v shidnu neveliki richki Karatal Aksu Lepsi Ayaguz tosho Beregova liniya dosit zvivista Beregi rozchlenovani chislennimi zatokami i buhtami Ostroviv malo najbilshi i Tasaral Klimat u rajoni ozera pustelnij Serednya temperatura lipnya blizko 24 C sichnya blizko 8 S Nazva i legendaToponim Balhash za odniyeyu z versij pohodit vid slova balkastatarskoyi kazahskoyi ta altajskoyi mov yake oznachaye bolotista miscevist pokrita kupinami abo kupini na boloti U kazahskij movi balkytu znachit plavka metalu plaviti Etimologiyu vid balku pidtverdzhuyut arheologichni dani ekspediciyi akademika ru div nizhche rozdil Istoriya po Pribalhashshyu yak vognishu davnoyi metalurgiyi epohi eneolitu i rannoyi bronzi a takozh borealnij nostratichnij harakter diyeslivnoyi praformi Blk praindoyevropejske Brk sho oznachaye vibliskuvati goriti paliti tanuti roztoplyuvatis Zgidno z legendoyu pro pohodzhennya ozera zamozhnij charodij Balhash mav krasunyu donku Ili Koli prijshov chas vidavati Ili zamizh Balhash ogolosiv sho vidast yiyi tilki za najbagatshogo najvrodlivishogo i najsilnishogo Sered pribulih zhenihiv buli dva sini kitajskogo imperatora z karavanami navantazhenimi dorogimi tovarami sini mongolskogo hana z tabunami konej i sriblom a takozh molodi buharski kupci z kilimami j virobami zi slonovoyi kistki Odnak buv sered tih hto pobazhav viprobuvati shastya j bidnij pastuh Karatal yakij odrazu zh spodobavsya narechenij Pislya zmagan na yakih Karatal zdobuv peremogu oburenij Balhash vignav jogo Odnak Ili vnochi vtekla z ridnogo domu j poskakala na koni z obrancem vid zlogo batka Diznavshis pro vtechu dochki Balhash naklav zaklyattya na kohanih i voni peretvorilisya na dvi richki sho strimko nesut svoyi vodi z gir A shob richki nikoli ne z yednalisya Balhash vpav mizh nimi i stav sivim vid pinnih hvil ozerom IstoriyaPershi istoriko geografichni vidomosti pro ozero Balhash z yavilisya u kitajciv yaki mayuchi kontakti iz Serednoyu Aziyeyu ranishe za inshih zmogli poznajomitisya z cim regionom Prostir na zahid vid Velikogo kitajskogo muru kitajci nazivali Si Yuj Zahidnij kraj i znali pro jogo isnuvannya she v 126 roci do n e U 607 roci skladeno mapi 44 derzhav sho isnuvali todi v Serednij Aziyi odnak ci opisi ne zbereglisya Vid VIII stolittya teritoriya vid ozera do gir Tyan Shanyu vidoma pid nazvoyu Semirichchya kaz Zhetisu kirg Zhetisuu de zmishuvalisya kulturi kochovih tyurkiv ta mongoliv i osilih narodiv Serednoyi Aziyi Aleksander fon Gumboldt vvazhav sho ozero Balhash bulo vidome kitajcyam pid nazvoyu Si Haj Zahidne more cya nazva bula perenesena v atlas 1855 roku Nazva Balhash Nor Balas nur ozero Balhash yaku dali ozeru dzhungari ye na mapi ru 1833 roku skladenij za znimkami yevropejskih posliv Tyurki i mongoli sho poznachali bilim kolorom vsi geografichni ob yekti na zahid vid svoyih poselen nazvali jogo Ak Dengiz bile more a koli kordoni yih derzhav vidsunulisya na zahid to ozero stalo sinim shidnim Kukcha Dengiz Kazahi nazivali ozero Tengiz kaz Teniz sho oznachaye more XVII XIX stolittya U drugij redakciyi Knigi Velikomu Kreslennyu 1627 ozero vidsutnye hocha ye informaciya pro inshi vnutrishni vodojmi napriklad pro Aralske more Na mapi pid nazvoyu Kreslennya zemli vsogo bezvodnogo i maloprohidnogo kam yanogo stepu yaku sklav 1695 roku tobolskij kartograf Semen Remezov ozero Balhash nayavne pid nazvoyu more Tengiz Potribno skazati sho ozero bulo poznachene dosit netochno na zahodi z nogo vitikayut Sirdar ya i Amudar ya a na shodi vpadaye 8 richok U centri Balhasha poznachenij velikij goristij ostriv Koyishor Popri ci nevidpovidnosti slid zaznachiti sho avtori vikonali velicheznu robotu sklavshi kreslennya zi sliv starozhiliv i posliv U XVIII stolitti Tengiz z yavlyayetsya na dekilkoh mapah na mapi shvedskogo oficera J G Renata yaka vijshla 1716 roku obrisi ozera buli najbilsh blizki do dijsnosti a takozh na mapi Rosiyi u Velikij Tatariyi kapitana sho vijshla 1730 roku v Stokgolmi Pislya padinnya Dzhungarskogo hanstva v 1756 roci razom z karavanami do Zahidnogo Kitayu stali posilati geodezistiv i do pochatku XIX stolittya isnuvalo vzhe kilka map Dzhungariyi skladenih za rozpitami odnak dostovirnih vidomostej pro Pribalhashshya j same ozero ne bulo 1834 roku astronom V F Fedorov viznachiv tochne polozhennya ozera Balhash i chastkovo vidznyav jogo uzberezhzhya a vid 1837 do 1843 roku vidbulos kilka ekspedicij v rajon ozera vivcheno jogo beregi j provedeno probnij vilov ribi yakij pokazav vidsutnist chervonoyi ribi i neznachnist ulovu yaksho porivnyati z ribnim promislom na ozeri Zajsan Ekspediciya 1851 1852 rokiv vivchila glibini ozera j mozhlivist sudnoplavstva na nomu Za chasiv kitajskoyi dinastiyi Cin 1644 1911 rr ozero bulo pivnichnoyu mezheyu kitajskoyi derzhavi ale v 1864 roci vidpovidno do rosijsko kitajskoyi ugodi pro pivnichno zahidnij kordon Balhash i prilegli do nogo teritoriyi vidijshli do Rosijskoyi imperiyi U 1850 1860 rokah vpadinu Balhasha j basejn richki Ili doslidzhuvav kazahskij vchenij Chokan Valihanov yakij vkazav na shozhist pohodzhennya j istorichnogo formuvannya vpadin Balhasha ta Alakolya XX stolittya Ozero Balhash i prilegli teritoriyi na mapi 1903 roku z enciklopediyi Samuelya Orgelbranda Velikij vnesok u doslidzhennya ozera Balhash zrobiv rosijskij geograf Lev Semenovich Berg U 1900 1906 rokah Turkestanskij viddil Rosijskogo geografichnogo tovaristva doruchiv jomu provesti geografo gidrologichne doslidzhennya Aralskogo morya Pid chas ciyeyi ekspediciyi v 1903 1904 rokah vin sered inshogo proviv instrumentalnu zjomku beregiv Balhasha rajonu nizhnoyi techiyi Ili j prileglih do ozera oblastej Krim togo Berg doslidzhuvav same ozero i jogo mozhlivi zv yazki z Aralskim morem i doviv sho Balhash lezhit za mezhami Aralo Kaspijskogo basejnu i sho voni ne buli z yednani v geologichnomu minulomu Cikavo vidznachiti sho koli Lev Semenovich Berg vivchav ozero Balhash vin prijshov do visnovku sho vono ne vsihaye i voda v nomu prisna Doslidnik stverdzhuvav sho Balhash kolis zovsim visoh a potim znovu napovnivsya vodoyu vidtodi vin she ne vstig osolonitisya Z cih rezultativ i z bidnosti fauni ozera buv zroblenij visnovok pro nevelikij vik vodojmi Detalnu fiziko geografichnu harakteristiku basejnu ozera Balhash vikonav v 1910 roci Vin vivchiv richkovi sistemi ru i ru roztashovani v pivnichnomu Pribalhashe i vidnis gruntovij pokriv do lesopodibnogo tipu Meffert vvazhav sho Pivnichne Pribalhashshya za svoyeyu geologichnoyu budovoyu nalezhit do starodavnogo paleozoyu Krim togo vin visloviv dumku sho koli riven vodi v Balhashi buv na 30 metriv vishij vid suchasnogo to ozero bulo z yednane z roztashovanimi na shid vid nogo ozerami Sasikkol Alakol i Ebi Nur Za radyanskih chasiv doslidzhennya ozer Serednoyi Aziyi provodiv ru Osoblivu uvagu pridilyali fiziko himichnomu napryamku doslidzhen mineralnih ozer dlya potreb solyanoyi i himichnoyi promislovosti a takozh balneoterapiyi Pohodzhennya ozeraBasejn ozera Balhash Suputnikovij znimok girla Karatala Balhash rozkinuvsya v najglibshij chastini velikoyi Balhash Alakolskoyi ulogovini yaka utvorilasya vnaslidok pologogo proginu Turanskoyi pliti v neogen chetvertinnij period i zgodom zapovnilasya pishanim alyuviyem Kotlovina nalezhit do sistemi rozlomiv Dzhungarskogo Alatau v yakih takozh roztashovani ozera Sasikkol Alakol i Ebi Nur za Dzhungarskoyu bramoyu Ci ozera ye zalishkami starodavnogo Hankajskogo morya yake kolis zajmalo vsyu Balhash Alakolsku zapadinu ale ne z yednuvalosya z RelyefPlosha ozera Balhash stanovit blizko 16 4 tis km 2000 sho robit jogo najbilshim z ozer povnistyu roztashovanih na teritoriyi Kazahstanu Balhash lezhit na visoti priblizno 340 m nad rivnem morya i maye formu pivmisyacya Zavdovzhki vono blizko 600 km shirina zminyuyetsya vid 9 19 km v shidnij chastini do 74 km u zahidnij Dovzhina beregovoyi liniyi stonovit 2385 km Pivostriv Sariesik sho roztashovanij priblizno poseredini ozera gidrografichnogo dilit jogo na dosit vidminni chastini Zahidna chastina vidnosno milkovodna j majzhe prisna a shidna maye veliku glibinu i solonu vodu Cherez protoku Uzinaral kaz Ұzynaral dovgij ostriv zavshirshki 3 5 km yaku formuye pivostriv voda iz zahidnoyi chastini popovnyuye shidnu Glibina protoki stanovit blizko 6 m Viglyad ozera Balhash iz kosmosu Znimok NASA serpen 2002 r Ciframi poznacheni najbilshi pivostrovi ostrovi i zatoki Pivostriv Sariesik sho rozdilyaye ozero na dvi chastini i protoku Uzinaral Pivostriv Bajgabil Pivostriv Balaj Pivostriv Shaukar Pivostriv Kentubek Ostrovi Basaral i Ortaaral Ostriv Tasaral Zatoka Shempek Zatoka Sarishagan Krayevid z litaka na pivostriv Sariesik i protoku Uzinaral Kotlovina ozera skladayetsya z dekilkoh malenkih zapadin U zahidnij chastini Balhasha ye dvi zapadini zavglibshki do 7 11 m odna z yakih prostyagnulasya z zahidnogo uzberezhzhya vid ostrova Tasaral do misu Korzhintubek druga tyagnetsya na pivdni vid zatoki Bertis yaka ye najglibshim miscem zahidnogo Balhasha Glibina zapadini shidnogo Balhasha dosyagaye 16 m najbilsha glibina vsij shidnoyi chastini 27 m Serednya glibina vsogo ozera stanovit 5 8 m zagalnij ob yem vodi blizko 112 km Zahidni j pivnichni beregi Balhasha visoki 20 30 m i skelyasti skladeni paleozojskimi porodami porfiri tufi graniti slanci vapnyaki j mayut slidi davnih teras Pivdenni beregi vid zatoki Karashagan do delti richki Ili nizki 1 2 m i pishani periodichno zatoplyuyutsya v povin cherez sho pocyatkovani chislennimi dribnimi ozerami miscyami zustrichayutsya priberezhni pagorbi zavvishki 5 10 m Beregova liniya duzhe zvivista i rozchlenovana chislennimi zatokami ta buhtami Veliki zatoki zahidnoyi chastini Sarishagan Kashkanteniz Karakamis Shempek pivdennij kinec ozera Balakashkan i Ahmetsu U shidnij chastini vidilyayut zatoki Guzkol Baliktikol Kukun i Karashigan tam samo roztashovani pivostrovi Bajgabil Balaj Shaukar Kentubek i Korzhintubek U roki zi znachnoyu kilkistyu opadiv koli riven Balhasha pidijmayetsya vishe vidmitki 342 5 m vin z yednuyetsya z priberezhnimi ozerami na pivdni napriklad z Itishpesom Velikih ostroviv na ozeri malo i najbilshi a takozh Ortaaral Ayakaral i Olzhabekaral roztashovani v zahidnij chastini ozera U shidnij chastini lezhat ostrovi Ozinaral Ultarakti i Korzhin a takozh ostriv Algazi Zagalom na ozeri nalichuyetsya 43 ostrovi zagalnoyu plosheyu 66 km prote zi znizhennyam rivnya vodi utvoryuyutsya novi ostrovi a plosha vzhe nayavnih zbilshuyetsya Zhivlennya ozera j riven vodimaye ploshu 512 tis km a jogo sumarnij poverhnevij stik u serednij za vodnistyu rik stanovit 27 76 km vklyuchayuchi 11 5 km sho nadhodyat z teritoriyi KNR Plosha vodozbirnogo basejnu tilki ozera Balhash stanovit blizko 413 tis km prichomu 15 jogo teritoriyi lezhit na pivnichnomu zahodi Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Kitayu i nevelika chastina v Kirgizstani Z sumarnogo stoku Balhash Alakolskogo basejnu 86 pripadaye na ozero Balhash stik richki Ili stanovit do 12 3 km rik za danimi VRE blizko 23 km na rik Ili yaka vpadaye v zahidnu chastinu ozera daye 73 80 zagalnogo pritoku vodi v ozero Richka bere pochatok u gorah Tyan Shanyu i zhivitsya zdebilshogo lodovikami sho obumovlyuye denni ta sezonni kolivannya rivnya vodi period tanennya girskih lodovikiv pripadaye na cherven lipen Pri vpadinni v ozero Ili utvoryuye deltu plosheyu 8 tis km z bezlichchyu protok Kur Li Ak Uzek Dzhide ta inshi Delta Ili vidigraye rol prirodnogo regulyatora viddayuchi v posushlivi roki chastinu nakopichenoyi vodi ozeru Vishe za techiyeyu richki nepodalik vid sela Bakanas vid Ili sprava vidhodit suhe ruslo ru odin iz starodavnih rukaviv Ili sho vpadav u ozero na shid vid pivostrova Sariyesik U shidnu chastinu ozera vpadayut richki Karatal Aksu Lepsi krim togo ozero pidzhivlyuyetsya gruntovimi vodami Richka Karatal yaka bere pochatok na shilah Dzhungarskogo Alatau ye drugoyu za znachushistyu pritokoyu ozera Balhash Vodi richki Ayaguz sho zhivili shidnu chastinu ozera do 1950 h rokiv stanom na 2004 rik praktichno vzhe ne dosyagali jogo Richna riznicya v pritokah zahidnoyi i shidnoyi chastin ozera stanovit 1 15 km Vodnij balans ozera 2000 rik Ob yem stoku v basejn ozera u 2000 roci stanoviv 22 51 km z nih Pributtya poverhnevih vod 18 51 km Pidzemnih 0 9 km Cherez opadi ta lid 3 1 km Vitrati za rik stanovili 24 58 km Na viparovuvannya 16 13 km V delti richki Ili 4 22 km Lodoutvorennya 0 749 km Zhitlovo komunalne gospodarstvo 243 97 mln m Promislovist 219 14 mln m Silske gospodarstvo 3238 67 mln m Ribne gospodarstvo 26 9 mln m Plosha i ob yem ozera silno zminyuyutsya zgidno z dovgostrokovih kolivannyami i korotkostrokovimi fluktuaciyami rivnya vodi Dovgostrokovi kolivannya mayut amplitudu 12 14 m minimalni znachennya pripali na period vid V do X stolittya a maksimum rivnya vodi sposterigali vid XIII do XVII stolittya Na pochatku XX stolittya i vid 1958 do 1969 roku plosha ozera zbilshuvalasya do 18 19 tisyach km a pid chas napriklad naprikinci XIX stolittya a takozh u 1930 h i 1940 h rokah ozero stiskalosya do 15 5 16 3 tisyach km Amplituda kolivan rivnya vodi v ozeri pri comu stanovila blizko 3 m Stanom na 1946 rik plosha poverhni ozera stanovila 15 730 km a ob yem 82 7 km Na pochatok 2000 h rokiv ozero perebuvlo v stadiyi zvuzhennya cherez vidvedennya richok yaki vpadayut u nogo v gospodarskih cilyah Tak na richci Ili v 1970 roci pobudovano greblyu Kapchagajskoyi GES sho utvorila Kapchagajske vodoshovishe Pid chas zapovnennya cogo rezervuara vodnij balans Balhasha buv porushenij sho viklikalo pogirshennya yakosti vodi osoblivo v shidnij chastini ozera Vid 1970 do 1987 roku riven vodi znizivsya na 2 2 m a ob yem na 30 km Provedeni doslidzhennya pokazali sho yakbi prirodnij rezhim zhivlennya zberigsya to vid 1975 roku 1986 roku vse odno nastala b faza skorochennya ozera tobto antropogenni ta prirodni faktori vplivali na ekosistemu ozera v odnomu napryamku Proponuvali varianti rozv yazannya problemi zbilshennya zasolenosti zahidnoyi chastini sho gruntuvalisya na podili ozera grebleyu prote realizaciya podibnih planiv bula nemozhlivoyu cherez ekonomichnu situaciyu v krayini Minimum rivnya vodi v ozeri 340 65 metra nad rivnem morya buv zafiksovanij 1987 roku pislya zakinchennya zapovnennya Kapchagajskogo vodoshovisha a v sichni 2005 roku sposterigalosya pidvishennya rivnya do 342 5 metra yake deyaki fahivci pov yazali z velikoyu kilkistyu opadiv sho vipali ostannimi rokami Sklad vodi Ozero Balhash vidnosyat do napivprisnovodnih ozer himichnij sklad vodi zalezhit vid gidrografichnih osoblivostej vodojmi Voda zahidnoyi chastini ozera majzhe prisna mineralizaciya stanovit 0 74 g l i bilsh kalamutna prozorist 1 m vikoristovuyetsya dlya pitnogo ta promislovogo postachannya Shidna chastina maye veliku solonist vid 3 5 do 6 g l i prozorist 5 5 m Zagalna serednya mineralizaciya po Balhashu 2 94 g l Bagatorichnij 1931 1970 serednij osad solej v Balhashi stanovit 7 53 mln t zapasi rozchinenoyi soli v ozeri blizko 312 mln t Voda v zahidnij chastini maye zhovtuvato sirij vidtinok a v shidnij kolir zminyuyetsya vid blakitnogo do smaragdovo blakitnogo sho pomitno na suputnikovih znimkah KlimatKlimatograma mista Balhash SLBKTChLSVZhLG 13 9 18 10 8 18 10 0 10 11 14 3 15 22 10 12 28 16 10 30 18 8 28 16 4 22 9 9 13 2 14 3 6 15 5 13 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 131 mm Dzherelo Pogoda i Klimat klimat Balhasha ros Ozero Balhash navesni 2008 rik Klimat v rajoni ozera ye pustelnim Serednya maksimalna temperatura lipnya stanovit blizko 30 C sichnya blizko 9 C Opadiv u serednomu vipadaye 131 mm na rik Vidnosna vologist povitrya stanovit 55 60 Serednya richna shvidkist vitru blizko 4 5 4 8 m s prichomu v zahidnij chastini ozera perevazhayut pivnichni vitri a v shidnij chastini pivnichno shidni Viter viklikaye na ozeri veliki ru visota hvili mozhe dosyagati 2 3 5 m v zahidnij chastini sposterigayetsya postijna krugova ru napravlena za godinnikovoyu strilkoyu Kilkist sonyachnih dniv stanovit 110 130 na rik energetichna osvitlenist 15 9 MDzh m za den Balhash nalezhit do chisla teplih ozer yaki dobre progrivayutsya Temperatura vodi na poverhni ozera zminyuyetsya vid 0 C v grudni do 28 C v lipni Serednorichna temperatura zahidnoyi chastini ozera stanovit 10 C shidnoyi 9 C Ozero shorichno zamerzaye i lid zazvichaj trimayetsya z listopada do pochatku kvitnya prichomu shid zledeninnya zi shidnoyi chastini vidbuvayetsya iz zatrimkoyu na 10 15 dniv Temperatura vodi ozera C zalezhno vid glibini dani 1985 1987 rr Glibina Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Shidna chastina ozera 0 0 2 0 2 13 9 19 0 23 4 23 2 17 2 11 4 10 1 10 8 16 7 21 7 22 8 20 bilya dna 1 7 1 9 8 9 13 7 14 6 19 7 17 1 11 5 Zahidna chastina ozera nepodalik vid mista Balhash 0 0 0 0 8 6 7 13 3 20 5 24 7 22 7 16 6 7 8 2 0 3 bilya dna 0 3 2 2 6 5 13 1 19 6 24 1 22 6 16 5 7 4 2 0 Tvarinnij ta roslinnij svitPriberezhnij ocheret Na beregah ozera roste v skladi tugayiv i verba z tonkonogocvitih ocheret zvichajnij rogiz pivdennij Typha angustata i kilka vidiv kugi uzberezhna ozerna i endemichnij vid Scirpus kasachstanicus Pid vodoyu zrostayut dva vidi vodoperici kolosista i kilchasta kilka vidiv rdesniku bliskuchij pronizanolistij kucheryavij grebenyastij i P macrocarpus traplyayutsya puhirnik zvichajnij kushir zanurenij a takozh dva vidi rizuh morska i mala Fitoplankton koncentraciya yakogo stanom na 1985 rik stanovila 1 127 g l predstavlenij chislennimi vidami vodorostej Fauna ozera bula dosit bagata ale pochinayuchi z 1970 h rokiv bioriznomanittya pochalo znizhuvatisya cherez pogirshennya yakosti vodi Do togo chasu bentos buv predstavlenij molyuskami lichinkami rakopodibnih vodnih komah Takozh predstavleni hironomidi i maloshetinkovi chervi Zooplankton koncentraciya 1 87 g l 1985 takozh buv dosit ryasnij osoblivo v zahidnij chastini V ozeri vodilosya blizko 20 vidiv rib z yakih 6 buli ridnimi Schizothorax pseudoksaiensis i S argentatus marinki balhaskij okun Perca schrenkii plyamistij Nemachilus strauchi i N labiatus i Phoxinus poljakowi a reshta introdukovanimi korop ship Abramis brama orientalis Barbus brachycephalus korop Lin sudak som sribnij karas ta inshi Osnovnimi promislovimi ribami buli sazan sudak zhereh i lyash Ocheret yakij ryasno ris na pivdennomu berezi ozera osoblivo v rajoni delti Ili sluguvav vidminnim pritulkom dlya ptahiv i tvarin Zmina gidrologichnogo rezhimu nizhche Kapchagajskogo vodoshovisha prizvela do degradaciyi delti Ili vid 1970 roku yiyi plosha zmenshilasya z 3046 km do 1876 km unaslidok chogo skorotilisya vodno bolotni ugiddya i tugayi miscya prozhivannya ptahiv i zviriv Osvoyennya zemel zastosuvannya pesticidiv perevipas hudobi j virubki ocheretu takozh vplinuli na bioriznomanittya basejnu Z 342 vidiv hrebetnih 22 zaneseni do Chervonoyi knigi Kazahstanu U lisah delti do seredini XX stolittya vodivsya turanskij tigr yakij harchuvavsya dikimi svinyami U ponizzya Ili v 1940 h rokah zusillyami A O Sludskogo bulo aklimatizovano zavezenu z Kanadi ondatru Bagati na krohmal korenevisha rogozu stali dlya neyi horoshim kormom odnak za ostanni roki v zv yazku z postijnimi zimovimi pavodkami yaki vinikayut vnaslidok skidiv z Kapchagaya i virubkoyu ocheretu miscya prozhivannya ondatri zrujnovani i povnistyu pripinenij yiyi promisel sho dohodiv ranishe do 1 mln tvarinok na rik Balhash nalezhit do arealu velikih baklaniv fazaniv berkutiv i chepur Zi 120 vidiv ptahiv do Chervonoyi knigi potrapili 12 v tomu chisli rozhevij i kucheryavij pelikani kosar lebid klikun i orlan bilohvist KomentariOskilki riven vodi zaznaye kolivan riznoyi periodichnosti visota poverhni ozera takozh zminyuyetsya Dani ILEC 16 lipnya 2011 u Wayback Machine za 1986 1990 roki trohi vidriznyayutsyaPrimitkiBalhash Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya tom 4 Atolly Barshina 1926 T 4 S 568 d Track Q43451049d Track Q43200225d Track Q20078554 Mir ozer Kniga dlya vneklassnogo chteniya uchashihsya 8 10 klassov srednej shkoly M Prosveshenie 1989 Arhiv originalu za 7 sichnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Maks Fasmer Etimologichnij rosijskomovnij slovnik ros ru Slovar kazahsko russkij russko kazahskij Illich Svitych V M Opyt sravneniya nostraticheskih yazykov semito hamitskij kartvelskij indoevropejskij uralskij dravidijskij altajskij Altajskij K Karataev M Puteshestvie v Zher Uyuk M 1971 S 67 68 Svatopluk Soucek A History of Inner Asia Cambridge University Press 2000 369 s ISBN 0521657040 Nikolaev V Pribalhashe Alma Ata Kajnar 1984 155 s Imperatorske rosijske geografichne tovaristvo Viddil fizichnoyi geografiyi Notatki Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva z zagalnoyi geografiyi tipografiya V Bezobrazova 1867 S 329 347 ros Maksheyev A 1881 Mapa Dzhungariyi yaku sklav Shved Renat pid chas jogo polonu v kalmikiv vid 1716 do 1733 roku vostlit info Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 ros Vlada bud yakoyu cinoyu Spravzhnya istoriya kitajcya Czyan Czeminya Glava 14 Velika epoha The Epoch Times 2005 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 ros Kazahskaya SSR kratkaya enciklopediya T 2 S 101 102 Bejsenova A S Doslidzhennya prirodi Kazahstanu Alma Ata Kazahstan 1979 z dzherela 13 veresnya 2008 ros ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 grudnya 2014 Maria Shahgedanova The Physical Geography of Northern Eurasia Oxford University Press 2002 S 140 141 ISBN 0198233841 Sokolov A A Glava 21 Serednya Aziya i Kazahstan rozdil Ozera Gidrografiya SRSR L Gidrometeoizdat 1952 ros Igor S Zektser Lorne G Everett Groundwater and the Environment Applications for the Global Community CRC Press 2000 S 76 ISBN 1566703832 angl Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 dic academic ru ros Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2015 Lake Balkhash Britannica Online Encyclopedia Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 Itishpes Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Gl red Kazak enciklopediyasy 2005 T 2 G J S 522 ros Gorkin A P Geografiya Suchasna ilyustrovana enciklopediya Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 5 sichnya 2015 ros Guillaume Le Sourd Diana Rizzolio 2004 United Nations Environment Programme Lake Balkhash angl UNEP Global Resource Information Database Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 World Resources Institute Watersheds of the World Asia and Oceania Lake Balkhash Watershed angl Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2009 International Lake Environment Committee Lake Balkhash angl World Lakes Database Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 Institut gidrogeologiyi ta gidrofiziki Ministerstva osviti ta nauki Vodni problemi Kazahstanu unesco kz Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 2009 01 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka ros angl Z VRE nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros Ili Balhash Koncepciya stijkogo rozvitku PDF UNDP Kazakhstan 4 noyabrya 2004 Arhiv originalu PDF za 18 serpnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2009 ros Vodni resursi Kazahstanu v novomu tisyacholitti PDF UNDP Kazakhstan 19 kvftnya 2004 Arhiv originalu PDF za 18 serpnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2009 ros Kader Kezer Hiroshi Matsuyama Decrease of river runoff in the Lake Balkhash basin in Central Asia Hydrological Processes Wiley Interscience 2006 T 20 6 S 1407 1423 Olga Malahova 23 09 05 Kazahstanska pravda Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 29 sichnya 2009 ros angl NASA Earthobservatory 1 grudnya 2000 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2009 ros Arhiv originalu za 15 kvitnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2016 angl NASA Earthobservatory 30 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2009 PosilannyaBalhash Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro ozero Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi