Лепси́ (каз. Лепсі) — річка у Казахстані, третя за повноводністю у країні після річок Ілі та Каратал. Протікає головним чином зі сходу на захід теренами Алакольського, Аксуського і Саркандського районів Алматинської області. Належить до безстічного Балхаш-Алакольського басейну. Довжина цієї водної артерії становить 417—418 км. Площа басейну Лепси за різними підрахунками складає від 8100 до 9400 км².
Лепси каз. Лепсі | |
---|---|
Антоновська ГЕС у середній течії річки. | |
45°15′50″ пн. ш. 80°40′43″ сх. д. / 45.26401500002777567° пн. ш. 80.6787880000277795° сх. д. | |
Витік | північний схил Джунгарського Алатау |
• координати | 45°12′21″ пн. ш. 80°42′34″ сх. д. / 45.205861° пн. ш. 80.709583° сх. д. |
• висота, м | 944,9 |
Гирло | озеро Балхаш |
• координати | 46°21′47″ пн. ш. 78°20′22″ сх. д. / 46.363222° пн. ш. 78.339694° сх. д. |
Басейн | Балхаш |
Країни: | Казахстан |
Прирічкові країни: | Казахстан |
Регіон | Алматинська область |
Район | Алакольський, Аксуський, Саркандський |
Довжина | 417 або 418 |
Площа басейну: | 8 100 або 9 400 |
Середньорічний стік | 18,7 м³/с |
Притоки: | Агиникатти, Саримсакти, Чорна, тощо |
Водойми в руслі | Балхаш |
Медіафайли у Вікісховищі |
Географія
Існують два погляди стосовно місця розташування витоку Лепси. За одним припущенням, вона починається у льодовиках північного схилу Джунгарського Алатау, в місці злиття з річкою Пікетною. Тече униз вузькою долиною, обмеженою зі сходу Тентецьким, а з заходу — Басканським відрогами, де приймає першу велику притоку Агиникатти. За іншим припущенням, Лепси утворюється трохи нижче, безпосередньо у місці злиття річок Агиникатти і Саримсакти, які забезпечують, відповідно, 60 % і 40 % її стоку в цій місцевості. Ці водотоки розділені Лепсинським відрогом, місце їх злиття знаходиться на висоті 944,9 м і утворює ущелину, знану серед туристів під назвою Щоки.
Від цієї точки Лепси прямує Лепсинським каньйоном завдовжки 23 км, далі через Каргалинські ворота вступає до Каргалинського каньйону, після якого на короткому відтинку тече відкритою долиною, а потім проходить через Черкаську ущелину. Біля села Койлик її течію перекриває гребля Антоновської ГЕС. Нижче гідроелектростанції річище Лепси стрімко ширшає. Перетнувши сухі рівнини Семиріччя, вона впадає в східну частину озера Балхаш. Біля Кольбая від Лепси відгалужується рукав Тесіпагин, який знов з'єднується з основним річищем через 34 км. Окрім Агиникатти, Саримсакти, Чорна ще однією значною притокою Лепси був (з лівого боку), але у XXI сторіччі його стік значною мірою витрачається зрошувальними системами.
Опис
Живлення Лепси мішане. У верхів'ях її стік забезпечують переважно талі води льодовиків, у середній і нижній течії значну роль відіграють ґрунтові води й атмосферні опади. В басейні Лепси знаходяться 144 льодовики загальною площею 189,6 км², з них 66 загальною площею 90,5 км² безпосередньо живлять цю річку. Такі особливості живлення накладають відбиток на зовнішній вигляд річки, хімізм її води і гідрологічний режим. У верхів'ях вона є типово гірським водотоком: має вузьку, нерозроблену долину, вирізняється стрімкою бурхливою течією, дуже м'якою і прозорою водою. На відрізку річища від Лепсинського каньйону до Черкаської ущелини рельєф її дна складний, тут описані 6 бистрин і 4 пороги. На рівнинах Семиріччя Лепси помітно уповільнюється, тут її річище розділяється на протоки, утворюючи численні острови, а вода робиться каламутною через високий вміст алювію. Винесений водою матеріал утворює коротку косу в гирлі річки. Витрати води за 12 км від гирла складають 21,6 м³/с, а біля села Койлик — 24,9 м³/с.
Режиму Лепси притаманні два паводкових піки. Весняний триває з середини березня до другої половини квітня, він обумовлений таненням снігового покриву по всій площі басейну. Початок літнього піку припадає на період із середини травня до середини червня, його спричинює танення льодовиків у верхів'ях. Бурхливий підйом рівня річки на початку літнього піку триває в середньому 15—20 днів, потім до кінця серпня йому на зміну приходять декілька менших паводків. Добові коливання рівня води не перевищують 400 мм, річні можуть сягати 2400 мм. Замерзає Лепси в листопаді (у нижній течії в грудні), скресає у березні.
Значення
Ландшафти долини Лепси у верхів'ях типово гірські, де вузькі лісисті ущелини чергуються з невеликими широкими долинами, вкритими луками. У середній та нижній течії ландшафти рівнинні. По всій довжині річки на її берегах переважають ліси, у низов'ях є зарості чагарників, на сухих рівнинах подекуди трапляються дюни. Околиці річки багаті медоносами і дичиною. З рідкісних представників фауни, занесених до Червоної книги Казахстану, тут спостерігали гніздування чорних лелек і серподзьобів.
На її берегах розташовані такі населені пункти як Лепсі, Каргали, Єшкіолмес, Актума, Черкаськ, Лепси, Карабогет, Кокжиде, Шубартубек, Ульга, село імені Мукана Тулебаєва. Води Лепси використовують жителі цих поселень для комунальних потреб, зрошення, сплаву лісу. Крім Антоновської ГЕС режим річки регулює спеціальний канал Лепси. В багатьох місцях через річку перекинуті невеликі мости, які сполучають автомобільні дороги місцевого значення. З великих шляхів її перетинають шосе А-350 і А-354. На берегах Лепси процвітає лісівництво і бджільництво.
Верхів'я Лепси приваблюють туристів. Для сплаву вона придатна, коли в ній високий рівень води, тобто у квітні — травні. Зазвичай сплавляються по ній на катамаранах або каяках, на річці налічують до 45 перешкод, включно із порогами 2—4-ї . Саму Лепси відносять до 4-ї категорії складності. Її верхів'я входять до складу .
Джерела
- [Урочище «Агиникатти»]. zhetysu.travel ((рос.)) . Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
- GEOnet Names Server — 2018.
- Лепсы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Лепсы / Казахстан. Национальная энциклопедия. — Алматы: Гл. ред. «Казак энциклопедиясы», 2005. — Т. 3 К—М. — С. 415 (с. 418 в онлайн-перегляді)(рос.)
- Река Лепсы [Річка Лепси]. lepsy.ucoz.kz ((рос.)) . 4 червня 2010. Процитовано 31 травня 2019.
- Материалы к кадастру чёрного аиста Ciconia nigra и серпоклюва Ibidorhincha struthersii в Жонгар-Алатауском национальном парке (Юго-Восточный Казахстан) / С. Н. Тушкенов, Н. Н. Березовиков // Русский орнитологический журнал. — 2013. — Т. 22. — Экспрес-выпуск 947. — С. 3327—3334.(рос.)
- Володимир Гаврилов Сплав. Путеводитель по горным рекам бывшего СССР и запада США.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lepsi kaz Lepsi richka u Kazahstani tretya za povnovodnistyu u krayini pislya richok Ili ta Karatal Protikaye golovnim chinom zi shodu na zahid terenami Alakolskogo Aksuskogo i Sarkandskogo rajoniv Almatinskoyi oblasti Nalezhit do bezstichnogo Balhash Alakolskogo basejnu Dovzhina ciyeyi vodnoyi arteriyi stanovit 417 418 km Plosha basejnu Lepsi za riznimi pidrahunkami skladaye vid 8100 do 9400 km Lepsi kaz LepsiAntonovska GES u serednij techiyi richki 45 15 50 pn sh 80 40 43 sh d 45 26401500002777567 pn sh 80 6787880000277795 sh d 45 26401500002777567 80 6787880000277795Vitikpivnichnij shil Dzhungarskogo Alatau koordinati45 12 21 pn sh 80 42 34 sh d 45 205861 pn sh 80 709583 sh d 45 205861 80 709583 visota m944 9Girloozero Balhash koordinati46 21 47 pn sh 78 20 22 sh d 46 363222 pn sh 78 339694 sh d 46 363222 78 339694BasejnBalhashKrayini KazahstanPririchkovi krayini KazahstanRegionAlmatinska oblastRajonAlakolskij Aksuskij SarkandskijDovzhina417 abo 418Plosha basejnu 8 100 abo 9 400Serednorichnij stik18 7 m sPritoki Aginikatti Sarimsakti Chorna toshoVodojmi v rusliBalhash Mediafajli u VikishovishiGeografiyaIsnuyut dva poglyadi stosovno miscya roztashuvannya vitoku Lepsi Za odnim pripushennyam vona pochinayetsya u lodovikah pivnichnogo shilu Dzhungarskogo Alatau v misci zlittya z richkoyu Piketnoyu Teche uniz vuzkoyu dolinoyu obmezhenoyu zi shodu Tenteckim a z zahodu Baskanskim vidrogami de prijmaye pershu veliku pritoku Aginikatti Za inshim pripushennyam Lepsi utvoryuyetsya trohi nizhche bezposeredno u misci zlittya richok Aginikatti i Sarimsakti yaki zabezpechuyut vidpovidno 60 i 40 yiyi stoku v cij miscevosti Ci vodotoki rozdileni Lepsinskim vidrogom misce yih zlittya znahoditsya na visoti 944 9 m i utvoryuye ushelinu znanu sered turistiv pid nazvoyu Shoki Vid ciyeyi tochki Lepsi pryamuye Lepsinskim kanjonom zavdovzhki 23 km dali cherez Kargalinski vorota vstupaye do Kargalinskogo kanjonu pislya yakogo na korotkomu vidtinku teche vidkritoyu dolinoyu a potim prohodit cherez Cherkasku ushelinu Bilya sela Kojlik yiyi techiyu perekrivaye greblya Antonovskoyi GES Nizhche gidroelektrostanciyi richishe Lepsi strimko shirshaye Peretnuvshi suhi rivnini Semirichchya vona vpadaye v shidnu chastinu ozera Balhash Bilya Kolbaya vid Lepsi vidgaluzhuyetsya rukav Tesipagin yakij znov z yednuyetsya z osnovnim richishem cherez 34 km Okrim Aginikatti Sarimsakti Chorna she odniyeyu znachnoyu pritokoyu Lepsi buv z livogo boku ale u XXI storichchi jogo stik znachnoyu miroyu vitrachayetsya zroshuvalnimi sistemami OpisZhivlennya Lepsi mishane U verhiv yah yiyi stik zabezpechuyut perevazhno tali vodi lodovikiv u serednij i nizhnij techiyi znachnu rol vidigrayut gruntovi vodi j atmosferni opadi V basejni Lepsi znahodyatsya 144 lodoviki zagalnoyu plosheyu 189 6 km z nih 66 zagalnoyu plosheyu 90 5 km bezposeredno zhivlyat cyu richku Taki osoblivosti zhivlennya nakladayut vidbitok na zovnishnij viglyad richki himizm yiyi vodi i gidrologichnij rezhim U verhiv yah vona ye tipovo girskim vodotokom maye vuzku nerozroblenu dolinu viriznyayetsya strimkoyu burhlivoyu techiyeyu duzhe m yakoyu i prozoroyu vodoyu Na vidrizku richisha vid Lepsinskogo kanjonu do Cherkaskoyi ushelini relyef yiyi dna skladnij tut opisani 6 bistrin i 4 porogi Na rivninah Semirichchya Lepsi pomitno upovilnyuyetsya tut yiyi richishe rozdilyayetsya na protoki utvoryuyuchi chislenni ostrovi a voda robitsya kalamutnoyu cherez visokij vmist alyuviyu Vinesenij vodoyu material utvoryuye korotku kosu v girli richki Vitrati vodi za 12 km vid girla skladayut 21 6 m s a bilya sela Kojlik 24 9 m s Rezhimu Lepsi pritamanni dva pavodkovih piki Vesnyanij trivaye z seredini bereznya do drugoyi polovini kvitnya vin obumovlenij tanennyam snigovogo pokrivu po vsij ploshi basejnu Pochatok litnogo piku pripadaye na period iz seredini travnya do seredini chervnya jogo sprichinyuye tanennya lodovikiv u verhiv yah Burhlivij pidjom rivnya richki na pochatku litnogo piku trivaye v serednomu 15 20 dniv potim do kincya serpnya jomu na zminu prihodyat dekilka menshih pavodkiv Dobovi kolivannya rivnya vodi ne perevishuyut 400 mm richni mozhut syagati 2400 mm Zamerzaye Lepsi v listopadi u nizhnij techiyi v grudni skresaye u berezni ZnachennyaLandshafti dolini Lepsi u verhiv yah tipovo girski de vuzki lisisti ushelini cherguyutsya z nevelikimi shirokimi dolinami vkritimi lukami U serednij ta nizhnij techiyi landshafti rivninni Po vsij dovzhini richki na yiyi beregah perevazhayut lisi u nizov yah ye zarosti chagarnikiv na suhih rivninah podekudi traplyayutsya dyuni Okolici richki bagati medonosami i dichinoyu Z ridkisnih predstavnikiv fauni zanesenih do Chervonoyi knigi Kazahstanu tut sposterigali gnizduvannya chornih lelek i serpodzobiv Na yiyi beregah roztashovani taki naseleni punkti yak Lepsi Kargali Yeshkiolmes Aktuma Cherkask Lepsi Karaboget Kokzhide Shubartubek Ulga selo imeni Mukana Tulebayeva Vodi Lepsi vikoristovuyut zhiteli cih poselen dlya komunalnih potreb zroshennya splavu lisu Krim Antonovskoyi GES rezhim richki regulyuye specialnij kanal Lepsi V bagatoh miscyah cherez richku perekinuti neveliki mosti yaki spoluchayut avtomobilni dorogi miscevogo znachennya Z velikih shlyahiv yiyi peretinayut shose A 350 i A 354 Na beregah Lepsi procvitaye lisivnictvo i bdzhilnictvo Verhiv ya Lepsi privablyuyut turistiv Dlya splavu vona pridatna koli v nij visokij riven vodi tobto u kvitni travni Zazvichaj splavlyayutsya po nij na katamaranah abo kayakah na richci nalichuyut do 45 pereshkod vklyuchno iz porogami 2 4 yi Samu Lepsi vidnosyat do 4 yi kategoriyi skladnosti Yiyi verhiv ya vhodyat do skladu Dzherela Urochishe Aginikatti zhetysu travel ros Arhiv originalu za 31 travnya 2019 Procitovano 31 travnya 2019 GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Lepsy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Lepsy Kazahstan Nacionalnaya enciklopediya Almaty Gl red Kazak enciklopediyasy 2005 T 3 K M S 415 s 418 v onlajn pereglyadi ros Reka Lepsy Richka Lepsi lepsy ucoz kz ros 4 chervnya 2010 Procitovano 31 travnya 2019 Materialy k kadastru chyornogo aista Ciconia nigra i serpoklyuva Ibidorhincha struthersii v Zhongar Alatauskom nacionalnom parke Yugo Vostochnyj Kazahstan S N Tushkenov N N Berezovikov Russkij ornitologicheskij zhurnal 2013 T 22 Ekspres vypusk 947 S 3327 3334 ros Volodimir Gavrilov Splav Putevoditel po gornym rekam byvshego SSSR i zapada SShA ros