Агиникатти

|місцева назва=

Агиникатти
45°30′54″ пн. ш. 80°30′33″ сх. д. / 45.51500000002777568° пн. ш. 80.50916666669478161° сх. д. / 45.51500000002777568; 80.50916666669478161
Витік	північний схил Джунгарського Алатау
• висота, м	3023
Гирло	річка Лепси
• висота, м	944,9
Басейн
Країни:	Казахстан
Прирічкові країни:	Казахстан
Регіон	Алматинська область
Район	Саркандський
Довжина	54 км
Площа басейну:	708
Притоки:	праві: Кікозен, Єкіаша, Карбишевка ліві: Малий Жаланаш, Великий Жаланаш

Агиникатти (каз. Ағынықатты) — річка в Казахстані, притока Лепси, яку разом з Саримсакти іноді розглядають як витік останньої. Протікає теренами Саркандського району Алматинської області. Належить до безстічного . Довжина цієї водної артерії становить 54 км, площа басейну складає 708 км².

Географія

Витік Агиникатти лежить на північному макросхилі Центрального хребта Джунгарського Алатау на висоті 3023 м над рівнем моря. Вона протікає малонаселеною місцевістю, до самого гирла зберігаючи вигляд типово гірського водотоку. Дорогою ця річка вбирає в себе притоки Кікозен, Єкіяша, Карбишевка, Малий і Великий Жаланаш. У гирлі Агиникатти зливається з Саримсакти на висоті 944,9 м.

Опис

Живлення цієї річки льодовикове. Течія стрімка, бурхлива, місцями її перекривають гранітні пороги. Середньорічний об'єм стоку становить 12,1 км³. Замерзає Агиникатти у грудні, скресає на початку квітня. У середній течії річки є два озера — Верхній та Нижній Жасилколь. Вони утворились після землетрусу, який обвалив гірську породу і частково перегородив річище. Навколишні ландшафти гірські з дуже пересіченим рельєфом. Береги лісисті, на вершинах ліси поступаються субальпійським лукам, біля урізу води є ділянки галечнику. Околиці річки багаті медоносами і дичиною, зокрема, тут мешкають ведмеді, сарни, благородні олені, тетеруки. З рідкісних представників фауни, занесених до Червоної книги Казахстану, тут спостерігали гніздування чорних лелек і серподзьобів.

Значення

Господарського значення Агиникатти не має, однак є популярним об'єктом туризму. Шанувальників активного відпочинку вона привертає мальовничими краєвидами, незайманою природою і складною для сплаву течією. Туристичні групи часто відвідують озера Жасилколь (особливо Нижнє) пішки або верхи на конях. Неподалік від витоку Агиникатти знаходиться вольфраму. Басейн річки входить до складу .

Джерела

1. [Урочище «Агиникатти»]. zhetysu.travel ((рос.)) . Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
2. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
3. [Верхній Жасилколь (Алматинська область)]. otrar.kz ((рос.)) . Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
4. Материалы к кадастру чёрного аиста Ciconia nigra и серпоклюва Ibidorhincha struthersii в Жонгар-Алатауском национальном парке (Юго-Восточный Казахстан) / С. Н. Тушкенов, Н. Н. Березовиков // Русский орнитологический журнал. — 2013. — Т. 22. — экспрес-выпуск 947. — С. 3327—3334.(рос.)
5. [Агиникатти]. info.geology.gov.kz ((рос.)) . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 31 травня 2019.